Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для адвоката, з можливістю внесення застави у розмірі 3,3 мільйона гривень. Це стало відомо завдяки повідомленню «Судового репортера», яке посилається на ухвалу суду від 25 березня. Згідно з матеріалами справи, у лютому 2024 року 40-річний адвокат зустрівся в кафе «Львівські круасани», розташованому біля станції метро «Університет», з чоловіком та його дружиною, яка прагнула скласти кваліфікаційний іспит для отримання адвокатського свідоцтва. Адвокат нібито запропонував чоловікові за 6 тисяч доларів США вплинути на членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Києва, щоб його дружина успішно склала іспит. Він підкреслив, що без грошей іспит не буде здано. Половину суми мали передати перед іспитом, а решту — після його складання. Через місяць у тому ж кафе адвокат отримав від чоловіка документи дружини, необхідні для подачі до КДКА Києва для допуску до іспиту. За кілька днів у «Львівських круасанах» адвокат отримав 3 тисячі доларів і був затриманий на місці злочину. Його дії кваліфікували як зловживання впливом — отримання неправомірної вигоди за вплив, що поєднується з вимаганням такої вигоди (ч. 3 ст. 369-2 КК України). Підозрюваному загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Відомо, що адвокат має право займатися адвокатською діяльністю з 2012 року. Крім того, він обвинувачується у шахрайстві, пов’язаному з заволодінням двома квартирами за допомогою підроблених документів у змові з невстановленими особами. Одна з цих квартир належала померлому. Розслідування триває з 2019 року. У вересні 2021 року адвокатові було повідомлено про підозру, але його не вдалося знайти за місцем проживання, тому кілька місяців він перебував у розшуку. З 2022 року справа щодо квартир розглядається у Шевченківському районному суді Києва.
Схема збагачення Юрія Чердинцева: родинні зв’язки та активи
Юрій Чердинцев, колишній т.в.о. керівника Одеської митниці, демонструє в декларації практично провокаційну бідність: без власного житла, лише орендована кімната в Києві та кілька вживаних автомобілів. Формально він виглядає як чиновник без майна, але насправді має сімейну мережу з активами на мільйони. З 2024 року, очоливши Спеціальну лабораторію експертизи та досліджень Держмитслужби, Чердинцев отримав вплив на оцінку митної вартості товарів, що визначає, скільки бізнес повинен сплачувати на кордоні. Він також бере участь у громадській організації з особами, пов’язаними з митними брокерами, що створює очевидний конфлікт інтересів.
У його декларації немає жодної нерухомості в Одесі чи Києві. З 2022 року він знімає кімнату в готелі «Міністерський». Проте в 2022 році він придбав дві ділянки на Закарпатті, в селі Шаян, загальною площею 17 соток за 26,4 тис. грн, що значно нижче ринкової вартості, де аналогічні ділянки оцінюються до 1,7 млн грн. Офіційно це лише гола земля, але супутникові знімки свідчать про те, що об’єкт вже забудований.
Багато активів не відображені в декларації, оскільки оформлені на близьких родичів. Його 73-річна мати, Людмила Чердинцева, зникає з декларацій сина, але починає скуповувати нерухомість. 29 березня 2024 року вона отримує квартиру в Києві на Подолі площею 103,3 кв. м, ринкова ціна якої становить від 180 тис. доларів. У тому ж році на неї записують частку в 8-кімнатній квартирі в центрі Одеси площею 210 кв. м. Крім того, з 2019 року вона володіє квартирою в Одесі площею 125 кв. м, а в 2022 році — будинком площею 357 кв. м.
До цієї схеми приєднується сестра чиновника, Тетяна Євсеєва, на яку оформлена інша частка тієї ж 8-кімнатної квартири, а також ще чотири квартири та будинок в Одесі. Таким чином, вся нерухомість розподілена по родині, але формально не пов’язана з самим чиновником.
Фінансова сторона справи не вражає: зарплата Чердинцева становить близько 50,6 тис. грн на місяць, чого недостатньо для купівлі чи обслуговування таких активів. Проте саме під час його служби у родичів з’являється дороге майно.
Зв’язки з громадською організацією «Рух життя» також підсилюють цю картину. У складі організації є особи, пов’язані з митними брокерами: Дмитро Гречаний, Сергій та Олександр Лазарєви, Андрій Салейчук. Це учасники ринку, де можливі махінації з митною вартістю, кодами товарів та країною походження.
Отже, схема виглядає цілісною: видимість бідності у чиновника, активи на родичах, контроль над митними платежами та оточення з профільного бізнесу. Це не аскетизм, а спосіб прибрати майно з декларації, зберігаючи контроль над фінансовими потоками в системі.
Затримання митника у Львівській області за корупційні дії
У Львівській області правоохоронці затримали інспектора митного поста «Краковець» Львівської митниці. В ході розслідування з’ясувалося, що він організував схему для незаконного заробітку на вивезенні валюти за межі країни. Слідство встановило, що за певну плату цей інспектор забезпечував безперешкодний виїзд до Польщі без необхідності декларувати готівку та проходити митні процедури. Тариф за перевезення суми до 50 тисяч доларів становив 500 доларів, а за більшу суму — 1 тисячу доларів. За даними слідства, з лютого до початку квітня інспектор тричі пропустив через кордон 180 тисяч доларів без декларування, отримавши за це 2,5 тисячі доларів хабаря. Ця сума дорівнює майже 8 мільйонам гривень, які були вивезені з країни. Інспектора затримали відповідно до статті 208 КПК України під час отримання останнього траншу в розмірі 1 тисяча доларів США. Під процесуальним керівництвом Львівської обласної прокуратури йому було повідомлено про підозру за частиною 3 статті 368 КК України.
ВРП не покарала суддю Щасну за закриття справи про п’яне водіння
Суддя Дарницького районного суду Києва Тетяна Щасна, яка закрила справу про п’яне водіння колеги-судді, не була притягнута до дисциплінарної відповідальності. Вища рада правосуддя (ВРП) не задовольнила скаргу на рішення Третьої Дисциплінарної палати, яка відмовила у притягненні Щасної. Справу, що сталася у 2020 році, стосувалася судді ОАСКу Любові Маруліної, яку зупинили патрульні за кермом Lexus із ознаками сп’яніння. Маруліна відмовилася проходити огляд, а Щасна закрила провадження через нібито відсутність складу правопорушення. Протягом більше ніж двох місяців протокол не розподілявся між суддями, попереднього суддю безпідставно відвели, а справу штучно віднесли до «ювенальної» спеціалізації, що дозволило передати її саме Щасній. У своїй скарзі Роман Маселко зазначав, що суддя не викликала поліцейських і свідків, не врахувала письмові пояснення та оприлюднила рішення лише через три місяці після його ухвалення. Під час розгляду справи сама Щасна не з’явилася на засідання. Дисциплінарна інспекторка запропонувала скасувати рішення 3ДП та притягнути суддю до відповідальності з попередженням. Проте доповідачка у справі Оксана Кваша запропонувала залишити скаргу без задоволення, а рішення дисциплінарної палати — без змін. За це проголосували 12 членів ВРП, проти — лише Максим Сав’юк. Таким чином, суддя, яка закрила справу про п’яне водіння колеги за підозрілих обставин, уникне будь-якої відповідальності та продовжить виконувати свої обов’язки.
Завершення розслідування щодо Юлії Тимошенко: нові деталі справи
Національне антикорупційне бюро разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування стосовно керівника однієї з фракцій Верховної Ради. Її підозрюють у спробі підкупу народних депутатів з інших фракцій в обмін на їхні голоси. Про це повідомляє НАБУ. Хоча в офіційних матеріалах не вказано прізвище підозрюваної, з контексту справи стає зрозуміло, що йдеться про Юлію Тимошенко, лідерку фракції «Батьківщина». За інформацією НАБУ, у грудні 2025 року, незважаючи на викриття фактів корупції серед депутатів, підозрювана почала вести переговори з окремими парламентаріями щодо системи винагород за підтримку в голосуванні. “Мова йшла про стабільний механізм співпраці з попередніми виплатами. Народні депутати повинні були дотримуватися вказівок щодо голосування (“за” чи “проти”), утримання або ж неучасті”, — зазначається в повідомленні.
Скандал з дизельним паливом у порту Південний: нові деталі
У порту Південний розгортається нова історія, пов’язана з закупівлею дизельного пального. Якщо проаналізувати всі цифри, це виглядає не як випадкова помилка, а як свідома схема. Як зазначає журналістка Ірина Гриб, ключовими особами є директор порту Артем Литвинов та його заступник із закупівель Владислав Бойко. Вони працюють разом з 2016 року, починаючи з Донецької ОДА, де були залучені до департаменту розвитку базових галузей промисловості. За словами джерел, їхній попередній досвід супроводжувався історіями про сумнівні закупівлі, ремонти, автозапчастини та фіктивні постачання, частина з яких вже привернула увагу правоохоронців. Тепер мова йде про закупівлю пального. Після призначення Литвинова в порту розпочинається тендер на закупівлю дизеля (тендер від 23.03.2026), в якому беруть участь чотири компанії. Проте договір із другим учасником — ТОВ «КВОРУМ-НАФТА» — не підписується. Формальної причини для цього немає, але фактична причина пов’язана з ціною. Пропозиція компанії становила 84 291,67 грн за тонну без ПДВ, що приблизно дорівнює 85–86 грн за літр із ПДВ. Важливо зазначити, що йдеться про оптову партію — близько 150 тонн (≈180 000 літрів), для яких ціна завжди нижча за роздрібну. Більше того, за даними з Миколаївської області, та ж «КВОРУМ-НАФТА» пропонує дизель за 85,48 грн/л із ПДВ. Здавалося б, це вигідна угода для державного підприємства. Але замість підписання договору процедура зупиняється, і запускається нова закупівля — вже від 03.04.2026. І тут починається найцікавіше. Ціна в новому тендері зростає до 94–95 грн за літр, що означає різницю приблизно 10 грн на кожному літрі. На обсязі в 50 тонн це становить близько 600 000 грн різниці. А якщо врахувати більші партії, суми зростають до мільйонів. За інформацією джерел, пальне могло бути закуплене у «потрібного» постачальника за ціною нижче 85 грн/л, після чого його планують завезти в порт за завищеною вартістю. Саме тому попередню процедуру, яка пропонувала ринкову ціну, довелося скасувати. Схема виглядає доволі просто: ринкову пропозицію відсікають → запускають новий тендер → підвищують ціну → залучають «свого» постачальника. Це вже не випадковість, а історія про ручне управління закупівлями. За словами джерел, правоохоронні органи вже зацікавлені в цих процедурах, і якщо документи почнуть перевіряти, відповідати доведеться не лише в кабінетах. І це лише один епізод з серії. Далі буде.
Суд над ексмером Сум: справа на 8,2 мільйона гривень
Колишнього мера Сум Олександра Лисенка судитимуть за службову недбалість, що призвела до збитків у розмірі 8,2 мільйона гривень. Це стосується втрат «Міськводоканалу», який протягом півтора року працював за загальнодержавними нормами, які були значно нижчими за місцеві та не враховували регіональні особливості. Причиною цього стало те, що посадовець затвердив рішення Сумської міськради про скасування правил прийому стічних вод до систем централізованого водовідведення. Нові правила так і не були ухвалені. Лисенку оголосили підозру в січні цього року. Наразі досудове розслідування завершено, а справу передано до суду, — повідомили у прокуратурі.
Контроль над бюджетом: тендери в Миргородському районі
У Миргородському районі Полтавської області сформувалася потужна мережа підрядників, які пов’язані між собою бізнес-зв’язками, політикою та громадською організацією. Згідно з даними системи Prozorro, ця група компаній уклала 1742 контракти на десятки мільйонів гривень.До складу групи входять ТОВ «Будсантехпроект», «М-Техпроект», «Профбуд 1», «Гадячпроект», а також ФОП Ляшко Олександр Анатолійович і ФОП Ляшко Микола Анатолійович. Їх об’єднують спільні засновники та участь у ГО «Гадяцька спілка голів вуличних і будинкових комітетів», яка є ключовим елементом цієї мережі.Центральне місце займає ТОВ «Будсантехпроект», що має зв’язки з кількома представниками місцевої влади. Власником компанії є депутат Гадяцької міськради Микола Влащенко. Депутат Юрій Гаврилко від партії «Довіра» декларує доходи від цієї компанії. Партія «Довіра» має домінуючі позиції в більшості районних рад і серед голів громад.Ще одним важливим гравцем є Віталій Ракочий, який до 2024 року обіймав посаду заступника голови Гадяча під керівництвом Володимира Нестеренка. Він асоціюється з ТОВ «Профбуд 1», де номінальним власником є його близький знайомий Сергій Удовенко. Це безпосередньо пов’язує підрядників з міською владою.ФОП Ляшко Олександр виграв 310 тендерів і згадувався в розслідуваннях («Наші гроші», «Медіа Доказ»). ФОП Микола Ляшко підписав 645 контрактів через Prozorro, є засновником ТОВ «Гадячпроект» і «Будсантехпроект». Обидва підприємці регулярно отримують замовлення в цьому ж районі.Усі члени групи є частиною ГО «Гадяцька спілка голів вуличних і будинкових комітетів» і пов’язані з основною компанією — «Будсантехпроект». Замовлення зосереджені в Миргородському районі, де ці особи мають політичний вплив або прямий доступ до місцевих органів влади.Цікаве співпадіння — адміністративний рівень. Поточний голова Полтавської ОВА Віталій Дякович раніше очолював Миргородську райадміністрацію — саме в цьому районі процвітає ця мережа підрядів.Отже, одна група осіб, ті ж самі фірми, один район і сотні контрактів через формально прозору систему. Це не конкуренція і не ринок. Це контроль над бюджетними потоками, де доступ отримують лише свої — знову і знову.
Елітна вілла в США: Нерухомість Оксани Маркарової та її чоловіка
Оксана Маркарова, голова ради Ukraine House, колишній посол України в США та радниця президента з питань відновлення та інвестицій, не вказала в декларації НАЗК віллу, яку придбала в Америці. Вона задекларувала значні доходи своєї родини. Зокрема, її чоловік Данило Волинець отримав понад 12 мільйонів гривень заробітної плати в «Акордбанку», де він займає посаду голови наглядової ради та є одним з основних акціонерів (приблизно 75% акцій). Оксана Маркарова отримала 631 тисячу гривень грошового забезпечення від Міністерства закордонних справ та майже 3,4 мільйона гривень компенсаційних виплат. Крім того, вона задекларувала 14,7 мільйона гривень доходу від продажу корпоративних прав у ТОВ «Архідата». Сім’я володіє великою кількістю нерухомості, яка переважно оформлена на чоловіка. Серед активів — квартира у Львові, домоволодіння та численні земельні ділянки в Київській області (зокрема у Ворзелі та Бучанському районі), гаражі, лазня, а також квартира в США. Загальна площа деяких земельних ділянок сягає кількох тисяч квадратних метрів. Маркарова також зазначила колекцію живопису та графіки українських художників (983 роботи), бібліотеку з близько 2000 книг, колекцію пам’ятних монет Національного банку, ювелірні вироби (включаючи годинник Patek Philippe та прикраси від Tiffany), а також племінного коня гановерської породи. Серед рухомого майна задекларовано Mercedes CL500 (2007), оформлений на чоловіка, новий Toyota Sequoia (2024), також оформлений на чоловіка, та Toyota BZ4X (2024) в лізингу на Маркарову. Сім’я має рахунки в Акордбанку, Приватбанку, Bank of America та Citibank, а також готівку в розмірі 200 тисяч доларів. Маркарова володіє торговельною маркою «Анна Марія». Проте деякі активи залишилися незадекларованими. У липні 2024 року її чоловік Данило Волинець зареєстрував у США компанію VRZ 2036 LLC. У серпні 2024 року вона придбала віллу в курортному містечку Помпано-Біч, штат Флорида, за 2,35 мільйона доларів. У декларації Оксани Маркарової згадується американська фірма її чоловіка, але інформації про нерухомість, оформлену на неї, немає. Ось опис нової вілли Маркарової з одного з ріелторських сайтів: “Цей двоповерховий будинок на березі моря з 4 спальнями та 4 ванними кімнатами відображає справжній пляжний стиль життя. Простора вітальня з чудовим видом на воду та великою кількістю природного світла завдяки вікнам/дверям з ударостійкими панелями. Стильно оновлена кухня з великою обідньою зоною. Ідеальне планування для великої родини з 2 спальнями, що мають власні ванні кімнати на першому поверсі, включаючи головну. 2 спальні на верхньому поверсі з простором для спільного балкона. Високоякісна дубова підлога в усіх житлових зонах та 4 оновлені ванні кімнати в прибережному стилі, включаючи ванну-кабану. Велика ділянка з 85 футами першокласної набережної, включаючи причал IPE та підйомник для човнів на 13 000 фунтів. Відкрита зона включає розкішний басейн з морською водою, обкладений травертином, та зовнішнє підсобне приміщення для зберігання приладдя для басейну/човнів.” НАЗК не проводило повну перевірку декларації Маркарової та її чоловіка.
В Україні викрили схему незаконного виїзду чоловіків за кордон
В Україні виявили нову схему незаконного виїзду чоловіків за кордон, де ухилянти від мобілізації маскувалися під музикантів. Жінка, яка організувала цей механізм незаконного перетворення призовників на «музикантів», отримала підозру. Також розслідується участь державних посадовців, включаючи колишнього виконуючого обов’язки міністра культури. За попередніми даними, близько 30 осіб скористалися послугами з «організації концертів» за кордоном, ще 16 готувалися до «турне», повідомили в Нацполіції. Однак ці «гастролі» були без повернення, зазначили в Офісі генерального прокурора України. Схема працювала наступним чином: жінка зареєструвалася як ФОП у культурній сфері. Вона знаходила чоловіків, які не мали законних підстав для виїзду за кордон, і за плату пропонувала оформити їм перетин кордону як учасникам музичних колективів. Ухилянти платили від 7 500 до 13 тисяч доларів. Зібравши «гурт», організаторка подавала до Міністерства культури список учасників, стверджуючи, що група нібито їде на благодійні концерти за кордон. Міністерство готувало листи-підтвердження для Держприкордонслужби, які слугували підставою для виїзду, повідомляють правоохоронці. За цією схемою з України виїхали 28 осіб, які досі не повернулися, а ще 16 планували аналогічний виїзд, але не встигли. Організаторці оголосили підозру за ч.3 ст.332 КК (незаконне переправлення осіб через кордон організованою групою з корисливих мотивів), але заочно, оскільки вона наразі перебуває за кордоном. Також були проведені обшуки у колишніх співробітників Міністерства культури, включаючи колишнього т.в.о. міністра, які погоджували листи, та інших учасників. У відомстві не уточнили, про кого саме йдеться. До призначення Тетяни Бережної цю посаду обіймав Микола Точицький, а перед ним – Ростислав Карандєєв. Генпрокурор Руслан Кравченко заявив: “Перевіряємо причетність усіх посадовців Мінкульту до схеми. Якщо державні інструменти використовуються для обходу закону – це не культура. Це відповідальність, і вона неминуча. Це не крапка, це кома.”