Mercedes-Benz EQB у декларації Оксани Кваші

Членкиня Вищої ради правосуддя Оксана Кваша внесла до декларації елітний автомобіль, оформлений на чоловіка, із вартістю, що виявилася майже удвічі нижчою за ринкову. При цьому доходи Сергія Кваші є мінімальними.

За основним місцем роботи Оксана Кваша отримала 3,94 млн гривень заробітної плати. Окремо вона задекларувала 261 тис. гривень доходу з Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України та 11 тис. гривень з Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Її чоловік Сергій Кваша задекларував 278 тис. гривень, отриманих у Національній академії СБУ.

У власності родини є квартира в Києві площею 92,5 м², яку Оксана Кваша набула у 2002 році. Також у декларації зазначені дві земельні ділянки в селі Стайки Обухівського району площею 2481 м² та 1171 м², а ще одна ділянка розташована в селі Любарці Бориспільського району.

У листопаді 2025 року родина набула будинок садибного типу в Стайках площею 294,8 м². Власником цього об’єкта є чоловік, тоді як Оксана Кваша має право користування.

Найпомітнішою позицією в декларації став новий автомобіль. 21 червня 2025 року Сергій Кваша придбав легковий електромобіль Mercedes-Benz EQB 250+ (2024). У документі його вартість на момент набуття права вказана на рівні 752,5 тис. гривень.

Якщо порівнювати з ринком, то в червні 2025 року подібні майже нові Mercedes-Benz EQB 250+ (2024–2025 років, пробіг до 15 тисяч км, ввезені та розмитнені в Україні) продавалися в межах 30–39 тис. доларів. За курсом Національного банку України того часу, близько 41,6–41,8 гривні за долар, це відповідало сумі від 1,25 до 1,63 млн гривень. Отже, задекларована вартість є майже вдвічі нижчою за середньоринкову ціну аналогічних автомобілів у хорошому стані.

Крім того, родина має Mitsubishi Outlander (2008). Серед цінного рухомого майна Оксана Кваша вказала наручний годинник Omega з дорогоцінним камінням і комплект ювелірних виробів Київського ювелірного заводу із золота з камінням. Обидві позиції були набуті ще до подання першої декларації за законом про запобігання корупції.

На банківських рахунках подружжя задекларовано близько 55 тис. гривень та 658 євро в ПриватБанку, 40,78 тис. в Ощадбанку, а також готівкою 25 тисяч доларів і 22 тисячі гривень як спільну сумісну власність. Фінансові зобов’язання або видатки, що підлягають декларуванню, у документі не зазначені.

Виявлені порушення в декларації депутата Кізляра

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило перевірку декларації за 2024 рік депутата Хмельницької районної ради Олександра Кізляра. У документі виявлено неправдиві дані на суму понад 8,6 мільйона гривень. Олександр Кізляр не вказав інформацію про паркомісце площею 12,5 квадратних метрів. При цьому він надав копію висновку про вартість майна, де ринкова вартість нерухомості для відчуження станом на 31.12.2024 становить 17,65 тисяч гривень. За даними НАЗК, через відсутність цього об’єкта нерухомості в декларації відомості не відповідають дійсності на 937,5 тисяч гривень. Крім того, Олександр Кізляр не зазначив у декларації машиномісце, що належить його дружині Валентині Кізляр, вартістю 937,5 тисяч гривень. НАЗК також визнало порушенням невнесення до декларації вартості автомобіля Toyota Land Cruiser (2022) на 3,05 мільйона гривень. У висновку перевірки НАЗК зазначено, що Олександр Кізляр у розділі “Корпоративні права” не відобразив дані про компанії, частками в яких він володіє. Зокрема, він не вказав відомості про ТОВ “СТАНДАРТ-ОЙЛ” вартістю 1,4 мільйона гривень, про ТОВ “ПРОСКУРІВ ОЙЛ” — на 549 тисяч гривень, а щодо ТОВ “УКРСТАНДАРТ ОЙЛ” подав недостовірні дані на 1,71 мільйона гривень. Посадовець пояснив, що помилково не вказав наявність корпоративних прав. За інформацією НАЗК, у діях депутата вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366-2 ККУ. Раніше його батьку Кізляру-старшому було повідомлено про підозру у недостовірному декларуванні.

Секрети елітної нерухомості родини судді Іваницького

Родина Руслана Іваницького, судді Мукачівського міськрайонного суду, володіє розкішною нерухомістю в Києві та Закарпатті, а також коштовними автомобілями та бізнесом, вартість яких значно перевищує їх задекларовані доходи. Це стало відомо завдяки розслідуванню hromadske. У листопаді 2023 року 73-річна мати судді, Ганна Іваницька, яка є колишньою чиновницею Мукачівської міськради та пенсіонеркою, придбала квартиру площею 104 кв. м у престижному житловому комплексі Signature на Печерську в Києві. Згідно з документами, її вартість становила лише 3,6 млн гривень, що менше тисячі доларів за квадратний метр. Проте ринкова вартість аналогічного житла в цьому комплексі на той момент досягала приблизно 400 тис. доларів (понад 14 млн гривень), тобто 2500–3000 доларів за квадратний метр. За 26 років (з 1998 по 2024) офіційні доходи Ганни Іваницької не перевищили 12 млн гривень, що явно недостатньо для законної покупки такої квартири за ринковою ціною. Родина також володіє 50 сотками землі в центрі Мукачева, де раніше знаходився дитячий садок. Цю ділянку Ганна Іваницька придбала в 2018 році за 1,38 млн гривень. Спочатку її призначення змінили на житловий будинок, а згодом — на багатоквартирний комплекс із торгово-розважальною інфраструктурою. 21-річна племінниця судді, Анастасія Островська, яка з 16 років займається готельно-ресторанним бізнесом, є власницею двох земельних ділянок, на яких будується житловий комплекс «Будапешт Дрім» на 72 квартири. Дівчина також є співвласницею ресторану «Велюр» разом із тіткою Олесею Островською (депутаткою Мукачівської міськради) та бабусею Ганною. Серед автомобілів родини — BMW X7 2025 модельного року (вартість від 143 тис. доларів), а також BMW 530D 2020 року та Range Rover Sport 2024 року, які належать Анастасії Островській. Загальна вартість цих двох автомобілів становить близько 180 тис. доларів. Руслан Іваницький з 2018 року фактично не виконує своїх суддівських обов’язків після рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів про його невідповідність посаді, яке він оскаржує. Проте він продовжує отримувати суддівську зарплату, яка складає близько 1,2 млн гривень на рік. Журналісти повідомляють, що в родині є понад 30 об’єктів нерухомості. Експерти та юристи, опитані виданням, вбачають можливі ознаки незаконного збагачення та неправдивого декларування, оскільки витрати на майно значно перевищують офіційні доходи. Це розслідування ілюструє типовий випадок українського чиновницького побуту: скромні офіційні зарплати та пенсії поєднуються з елітним житлом у столиці, землею для забудови в центрі міста та розкішними автомобілями. Ще у 2018 році Вища кваліфікаційна комісія суддів висловила претензії до самого Іваницького. Після перевірки було визнано, що він не відповідає посаді. Це рішення оскаржене у Верховному Суді. Відтоді він не здійснює правосуддя, але регулярно отримує зарплату.

Верховний Суд вирішить долю Павла Вовка: повернення на посаду

9 квітня Велика Палата Верховного Суду має ухвалити остаточне рішення щодо можливого повернення на посаду колишнього голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. Він оскаржує своє звільнення, яке було ухвалене Вищою радою правосуддя. Рішення Верховного Суду очікували ще в січні, але тоді його відклали. Завтра ж ми чекаємо на фінал, і ймовірність поновлення Вовка є досить високою. Суть справи полягає в тому, що Вовк стверджує, що його звільнення було незаконним, оскільки в дисциплінарній справі не можна було використовувати матеріали кримінального провадження, зокрема записи з його кабінету (так звані «плівки Вовка»), які були зібрані в межах справи. На цих записах він обговорює, як впливати на інших суддів і Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а також встановити контроль над судовою системою. ОАСК під керівництвом Вовка фігурував у багатьох скандалах: ухвалення рішень на користь політиків, втручання в діяльність інших органів, блокування реформ. Саме через ці обставини та записи з його кабінету його звільнили. До цього моменту позиція Верховного Суду залишалася незмінною: матеріали негласних слідчих дій можуть використовуватися в дисциплінарних справах. Проте, якщо суд стане на бік Вовка, це означатиме, що такі записи більше не можуть бути використані як доказ для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, зокрема для звільнення. У такому разі десятки суддів, яких звільнили за подібними матеріалами, отримають можливість оскаржити рішення ВРП та повернутися на посади. Йдеться про більше 50 недоброчесних суддів. 9 квітня стане зрозуміло, чи залишиться це рішення в силі, чи його скасують. Якщо рішення буде скасоване, це стосуватиметься не лише Вовка, а й багатьох інших суддів, які зможуть уникнути відповідальності.

Викриття схеми розкрадання на гуманітарному розмінуванні Херсонщини

ДБР повідомило про викриття схеми розкрадання коштів, виділених на гуманітарне розмінування, у розмірі понад 6 млн грн, отриманих за роботи, які фактично не виконувались. За даними слідства, у травні 2025 року приватна фірма виграла тендери та уклала два договори на розмінування приблизно 122 гектарів сільгоспземель у Херсонській області. Ці ділянки були очищені від вибухонебезпечних предметів у 2023–2024 роках і використовувалися аграріями. Незважаючи на це, підрядник провів «розмінування» за бюджетні кошти. Схема полягала в тому, що сапери виїжджали на поля, створюючи видимість робіт: розкопували ґрунт, підкладали предмети, схожі на боєприпаси, і «виявляли» їх під час обстеження. Після цього оформлювали акти з неправдивими даними. У розмові фігурантів, яку оприлюднив генпрокурор, звучить: «Ці все одно барани не розуміють, що ми робимо… головне робити видимість». За «видимість» замовник отримував підтвердження виконаних робіт, а підрядник – гроші. Директору компанії та керівниці групи саперів повідомили про підозру у заволодінні коштами в особливо великих розмірах і службовому підробленні, що загрожує їм до 12 років ув’язнення. Також наразі перевіряють епізоди на Миколаївщині та Чернігівщині, де йдеться про понад 600 гектарів і можливі збитки понад 53 млн грн. У повідомленні ДБР йшлося про два тендери на Херсонщині на розмінування 122 гектарів вартістю 6 млн, в яких підрядник здобув перемогу в травні минулого року. Судовий реєстр містить дані про справу ДБР по розмінуванню земельних ділянок такої площі на Херсонщині. У судовому рішенні є посилання на два тендери, які виграло ТОВ «Міжнародна служба розмінування» на розмінування 121 га на 6 млн грн. Роботи мали виконати для ФОП Квітка Сергія та ФОП Квітка Віктора. У реєстрі є вирок щодо одного з цих ФОПів, який уклав угоду із прокуратурою, де також згадуються тендери з «Міжнародною службою розмінування». Він визнав вину і отримав 2 роки ув’язнення з забороною працювати у сфері розмінування протягом року та штраф 8,5 тис. грн. «Наші гроші» порівняли вартість послуг «Міжнародної служби» у херсонських підрядах з контрактами різних фірм того ж періоду, виявивши, що розмінування вручну/з використанням машин та знешкодження боєприпасів на Херсонщині було найдорожчим. Фірма на своєму сайті стверджувала, що роботи проводяться з дотриманням усіх міжнародних норм протимінної діяльності, декларуючи професіоналізм, відповідальність і людяність. ТОВ «Міжнародна служба розмінування» з Києва зареєстрована у вересні 2024 року, заснована іншим ТОВ «Кепітал Менеджмент Холдинг», яким володіє Тер-Нікогосян Клим Грігорович. З квітня 2025 року директором є Віталій Караваєв, який раніше працював у Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури України. Тер-Нікогосян також є власником ТОВ «Українська школа розмінування» та ТОВ «Розумні системи розмінування» і займається спеціалізованою медичною практикою. Участь у тендерах фірма почала брати з 2025 року, отримавши вже 8 підрядів на 42,85 млн грн.

Схема розкрадання на гуманітарному розмінуванні в Херсонщині

Державне бюро розслідувань (ДБР) виявило схему, що призвела до розкрадання коштів, виділених на гуманітарне розмінування. Загальна сума, що була привласнена, перевищує 6 мільйонів гривень, які були отримані за роботи, що насправді не виконувалися. За інформацією слідства, у травні 2025 року приватна компанія виграла тендери та уклала два контракти на розмінування приблизно 122 гектарів сільськогосподарських земель у Херсонській області. Ці території вже були очищені від вибухонебезпечних предметів у 2023–2024 роках і використовувалися аграріями. Незважаючи на це, підрядник провів «розмінування» за бюджетні кошти. Схема діяла наступним чином: сапери виїжджали на поля, створюючи видимість виконання робіт — розкопували ґрунт, підкладали предмети, схожі на боєприпаси, і «виявляли» їх під час обстеження. Після цього оформлювали акти з неправдивими даними. У розмові фігурантів, яку оприлюднив генеральний прокурор, звучить: «Ці все одно барани не розуміють, що ми робимо… головне робити видимість». За цю «видимість» замовник отримував підтвердження виконаних робіт, а підрядник — гроші. Директору компанії та керівниці групи саперів висунули підозру у заволодінні коштами в особливо великих розмірах і службовому підробленні. Їм загрожує до 12 років ув’язнення. Також наразі перевіряють епізоди на Миколаївщині та Чернігівщині, де йдеться про понад 600 гектарів і можливі збитки понад 53 мільйони гривень. У повідомленні ДБР йшлося про два тендери на Херсонщині на розмінування 122 гектарів вартістю 6 мільйонів, в яких підрядник отримав перемогу в травні минулого року. Судовий реєстр містить дані про справу ДБР щодо розмінування земельних ділянок такої площі на Херсонщині. У судовому рішенні є посилання на два тендери, які виграло ТОВ «Міжнародна служба розмінування» на розмінування 121 гектара за 6 мільйонів гривень. Роботи мали виконати для ФОП Квітка Сергія та ФОП Квітка Віктора. У реєстрі є вирок, що стосується одного з цих ФОПів, який уклав угоду із прокуратурою, де також згадуються тендери з «Міжнародною службою розмінування». Він визнав свою провину і отримав 2 роки ув’язнення з забороною працювати у сфері розмінування протягом року та штраф 8,5 тисяч гривень. «Наші гроші» порівняли вартість послуг «Міжнародної служби» у херсонських підрядах з контрактами інших фірм того ж періоду. Виявилося, що розмінування вручну або з використанням машин та знешкодження боєприпасів на Херсонщині було найдорожчим. Фірма на своєму сайті стверджувала, що роботи виконуються з дотриманням усіх міжнародних норм протимінної діяльності. Вони також декларують професіоналізм, відповідальність і людяність, аж до актів милосердя. ТОВ «Міжнародна служба розмінування» з Києва було зареєстровано у вересні 2024 року. Компанія була заснована іншим ТОВ «Кепітал Менеджмент Холдинг», яке належить Тер-Нікогосяну Климові Грігоровичу. З квітня 2025 року директором є Віталій Караваєв. Караваєв працював головним спеціалістом відділу пунктів пропуску через державний кордон у Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури України, а до цього обіймав посаду директора в Департаменті розвитку територій Херсонської ОДА. Тер-Нікогосян Клим Грігорович також є власником ТОВ «Українська школа розмінування» та ТОВ «Розумні системи розмінування», а також ФОП, який займається спеціалізованою медичною практикою, і має частку в ТОВ «Клініка естетичної медицини «Фігура». Він є пластичним хірургом, що спеціалізується на мамопластиці, абдомінопластиці, боділіфтингу та блефаропластиці. У той час, коли його «Міжнародна служба розмінування» отримувала підряди, він розповідав про відмінності в текстурі імплантів. Участь у тендерах фірма почала брати з 2025 року, і за цей час вже має 8 підрядів на 42,85 мільйона гривень.

Ризики корупції в новому законопроєкті про закупівлі

Депутати Зеленського повертають нас до часів «яєць по 17», намагаючись закрити закупівлі під сумнівними приводами та вводячи невизначене поняття «найкращої пропозиції» у тендерах. Мова йде про законопроєкт №11520, ухвалення якого координує нардеп Олексій Мовчан. Хоча в документі є позитивні новації, він також містить суттєві корупційні ризики. У ЦПК виявили такі корупційні норми: Правка №105 дозволяє закривати будь-які закупівлі під приводом «захисту інтересів нацбезпеки». Це не стосується зброї, адже інформація про такі закупівлі вже закрита. Мова йде, наприклад, про закупівлі їжі, пального, форми та бронежилетів. Саме на цьому раніше заробляли корупціонери, але після скандалу з «яйцями по 17» ці закупівлі стали прозорими. Тепер їх знову хочуть приховати. Правка №6 дозволяє обирати не найвигіднішу пропозицію за співвідношенням ціна-якість, а просто «найкращу». Навіть якщо ця «найкраща» пропозиція в рази дорожча і неякісна. Що означає «найкраща»? Закон не уточнює — просто «найкраща». Це фактично дає можливість купувати будь-що, у будь-кого і за будь-яку ціну, що суперечить стандартам ЄС. Під прикриттям євроінтеграції влада намагається повернути старі корупційні механізми. Тому ЦПК закликає депутатів виключити шкідливі норми з законопроєкту та проголосувати за редакцію, яка справді відповідає Директиві ЄС. Інакше ми ризикуємо не лише мільярдами коштів від платників податків, а й довірою ЄС до України.

Обшуки у директора департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА

Сьогодні до помешкання директора Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА Віктора Лисака завітали правоохоронці, які, відповідно до рішення суду, розпочали слідчі дії. Відомо, що правоохоронці не є місцевими. Інші, навіть неофіційні, деталі наразі відсутні. Нагадаємо, що 2 квітня правоохоронці виявили ймовірну схему подвійного фінансування медичних послуг у рамках Програми медичних гарантій. Серед підозрюваних — керівник Полтавської обласної лікарні та дві лікарки-офтальмологині. За попередніми оцінками, збитки для державного бюджету можуть перевищувати 11 млн грн. Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич повідомив, що ініціює аудит у всіх обласних медичних закладах щодо можливих випадків подвійних оплат.

Судова справа щодо корупції у закупівлях харчів для Укрзалізниці

Корупція в закупівлях продуктів харчування під час війни: справу передано до суду, повідомляє НАБУ. Суд розглядатиме справу експершого заступника міністра аграрної політики та продовольства (тепер заступника міністра економіки, екології та сільського господарства) та колишнього заступника міністра економіки. Їм інкримінують зловживання на суму близько 64 млн грн під час закупівель продуктів харчування для АТ «Укрзалізниця» з метою задоволення державних потреб у воєнний час. На початку повномасштабного вторгнення РФ перший заступник міністра агрополітики запровадив дві схеми, завдяки яким макаронні вироби для гуманітарних потреб населення закуповували у вибраних іноземних компаній. Закупівлі здійснювалися через ряд посередницьких фірм, а ціни зросли майже на 300%. При цьому посадовець знав про ринкову вартість продукції та усвідомлював готовність українських виробників її постачати, але свідомо ігнорував ці обставини. У другій схемі до згаданого високопосадовця приєднався тодішній заступник міністра економіки, який утаював інформацію про вигідніші пропозиції від інших учасників ринку, включаючи українських виробників. Внаслідок двох епізодів злочинної схеми державі завдано збитків на 63,9 млн грн.

Вирок колишньому топменеджеру: 9 років тюрми за розкрадання

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) виніс вирок колишньому першому заступнику директора оборонного держпідприємства, засудивши його до 9 років ув’язнення. Як повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), рішення було оголошено 7 квітня 2026 року. Суд визнав винним екс-чиновника у заволодінні понад 6 млн грн коштів державного підприємства та у складанні свідомо фальшивих офіційних документів, що відповідно підпадає під статті 191 та 366 Кримінального кодексу України. Вироком суду також передбачена конфіскація всього майна, що належить засудженому, а також позбавлення його права обіймати посади в підприємствах усіх форм власності, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, на три роки. Досудове розслідування виявило, що з травня 2013 року по січень 2015 року посадовець, зловживаючи службовим становищем, перерахував кошти підприємства на суму 553,24 тис. євро та понад 1,93 млн дол. США (близько 30 млн грн за курсом НБУ на той час) іншому суб’єкту господарювання з іноземною реєстрацією, контрольованому його знайомим з Німеччини, за нібито агентські послуги з продажу товарів військового призначення за кордон. Однак жодних послуг українське товариство не отримало, що призвело до збитків на суму майже 30 млн грн. У жовтні 2014 року посадовець продовжив реалізацію схеми, уклавши контракт з тим же суб’єктом на постачання двох авіаційних систем, забезпечивши перерахунок передоплати на 472 тис. дол. США. Проте ці кошти також були привласнені, а для маскування злочину підписали додаткову угоду про неможливість постачання систем у визначені терміни. Щоб приховати свої дії, у лютому 2017 року перший заступник директора підробив документи щодо строків постачання, вказавши 31.12.2017 як крайній термін. Ці дії завдали державному підприємству збитків понад 6 млн грн. Оскільки особа перебуває на тимчасово окупованій території, судовий розгляд відбувся у спеціальному порядку (in absentia). Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, поки її вину не доведено в законному порядку.