Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду закрила справу ексдепутата Полтавської обласної ради Олександра Смірнова, якого звинувачували у розтраті 100 тисяч гривень на матеріальну допомогу. Суд не знайшов складу злочину в його діях. Смірнова, раніше засудженого до 5 років ув’язнення, тримали в СІЗО понад 8 місяців. Тепер він може вимагати компенсацію від держави за незаконне утримання, яка перевищить 100 тисяч гривень. Витрати на роботу детективів НАБУ, прокурорів САП та судових інстанцій значно перевищили цю суму. Цікаво, що чиновниця облради, яка визнала провину у співучасті, досі має умовний термін.
Лояльність та нерухомість: Сергій Журавльов і його житло
Очільник БЕБ Волинської області Сергій Журавльов відзначається вибірковим підходом до перевірок бізнесу, уникаючи уваги до великих забудовників, таких як “Луцьксантехмонтаж 536” та “Єрохолдінг”. За даними ВИЙ, можливо, це пов’язано з тим, що Журавльов проживає в таунхаусі площею 137 кв. м, який належить одному з керівників “Луцьксантехмонтажу 536”. Це підприємство фігурує у скандалі, пов’язаному з порушенням умов конкурсу 2016 року та договорів розподілу житлових площ 2018 року. БЕБ мало б мати багато питань до “Луцьксантехмонтажу 536” після аудиторської перевірки, висновки якої були направлені до БЕБ Волинської області для правової оцінки. Проте від підлеглих Журавльова не чути жодних дій, а сам керівник насолоджується комфортним житлом.
ВАКС підтвердив заставу для підозрюваного у справі «дорожньої десятини»
Апеляційна палата ВАКС залишила в силі заставу в 6 мільйонів гривень для Віктора Прядка у справі про «дорожню десятину». Суд не змінив запобіжний захід, враховуючи ризики втечі підозрюваного, який залишається під електронним наглядом. За даними слідства, у 2025 році чиновники ЖКГ вимагали від підрядників 10% від вартості дорожніх контрактів, що оцінюється в 11,9 мільйонів гривень. НАБУ зафіксувало передачу 2 мільйонів гривень у чотири етапи: гроші обмінювалися в Полтаві, а потім перевозилися в Кам’янське. Захист стверджував, що підрядник сам звернувся до правоохоронців як жертва вимагання, вказуючи на невідповідності в часі операцій. Суд відхилив ці аргументи, посилаючись на записи прослуховування та дані зовнішнього спостереження. Слідство триває, можливі нові підозри щодо чиновників і депутатів, залучених до схеми. Раніше під час обшуків у депутата Юрія Бражника, якого називають «куратором» ЖКГ-напрямку, було виявлено лише 8000 гривень готівкою та керамічний унітаз.
Статки Христини Боженко: квартири та мільйонна зарплата
Директорка Департаменту контролю за підакцизними товарами, Христина Боженко, відома своїми скандальними діями, оприлюднила декларацію за 2025 рік. Вона має дві квартири в окупованому Маріуполі та Мелекіному. З 2025 року орендує квартиру в Києві площею 75 квадратних метрів, а з 2023 року — квартиру в Дніпрі площею 47 квадратних метрів. У її власності автомобіль KIA Sportage 2020 року, а також вона користується VOLKSWAGEN TIGUAN 2022 року, що належить її батьку, Геннадію Головіну. У ДПС України Боженко отримала 1.1 мільйона гривень зарплати, а в ГУ ДПС Вінницької області — 74 тисячі гривень. Її чоловік зібрав 16 тисяч доларів, а на рахунках у Христини 55 тисяч гривень.
Корупційний скандал: Добржанський та псевдогуманітарка
Сергій Добржанський, секретар виконкому Чернівецької міськради, опинився в центрі скандалу через участь у схемі з ввезення псевдогуманітарної допомоги на 15 мільйонів гривень. Його декларація містить лише садовий будинок площею 20 кв. м, тоді як квартира записана на дружину. У сім’ї є два автомобілі: Hyundai Santa Fe та Nissan Tiida, а також значні суми готівкою в доларах і євро, і кошти на банківських рахунках. Річна зарплата Добржанського становить майже 1 мільйон гривень, додатково він отримує доходи від викладання та дивідендів. У 2023 році його помітили за кермом автомобілів, призначених для ЗСУ, що викликало обурення через нецільове використання транспорту. У мережі з’явилися відео його відпочинку з алкоголем, а також публічні образи на адресу представників влади, зокрема Володимира Зеленського та Ірини Верещук. Лист із підписом Добржанського міг бути використаний для ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги без сплати мит, що могло призвести до втрати бюджету понад 6 мільйонів гривень.
Овчаренко в розшуку майже три роки
Екссуддя Овчаренко вже майже 3 роки перебуває в розшуку, повідомляє “Судовий репортер”.
За даними поліції, син заявив, що 28.02.2023 його мама вийшла з дому та не повернулася.
Після виправдання її керівника Підберезного повернення Овчаренко виглядає малоймовірним. Причина в тому, що на неї чекають арешт і 10 років ув’язнення за вироком першої інстанції у ВАКС.
Апеляція ВАКС підтвердила вирок Олені Власенковій
Апеляційна палата ВАКС підтвердила вирок колишній судді ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Олені Власенковій. Її засуджено до 5,5 років позбавлення волі за ч. 3 ст. 368 ККУ.
Після рішення апеляції вирок набув законної сили. Його можна оскаржити у Верховному Суді протягом 3 місяців. Олену Власенкову взяли під варту безпосередньо в залі суду.
Суд виправдав Підберезного у справі про 50 тисяч доларів
Шевченківський районний суд Києва виправдав суддю Центрального районного суду Дніпра Геннадія Підберезного. Його визнали невинуватим у наданні неправомірної вигоди.
21 вересня 2017 року Підберезного, який тоді очолював Кіровський районний суд, та суддю Наталію Овчаренко затримали в кабінеті керівника САП Назара Холодницького. На столі були 50 тисяч доларів — це була перша частина зі 100 тис. доларів, про які йшлося раніше.
За матеріалами справи, 15 вересня 2017 року відбулася перша зустріч. Холодницький сказав: «Я бачу статтю 369-2, штраф, угода, щаслива пенсія, онуки… Як ви бачите вирішення питання?» Підберезний просив закрити справу через відсутність доказів щодо обох суддів. Холодницький наполягав на конкретних «умовах» і просив привести Овчаренко. У відповідь Підберезний пошепки сказав: «100». Холодницький зауважив: «Їх недооцінюють або слабо оцінюють». Підберезний відповів: «У нас такий район, що не розбіжишся… більше не назбирати». Після цього Холодницький призначив нову зустріч на 21 вересня.
У день затримання, 21 вересня 2017 року, Підберезний приїхав разом з Овчаренко. Вона написала клопотання про закриття справи. Потім Холодницький попросив принести «документи» з машини. Підберезний заніс до кабінету папку, поклав її на стіл і почав перераховувати пачки грошей, показуючи купюри по 100 доларів. Після цього до кабінету увійшли працівники СБУ та ГПУ.
Сам Підберезний заявляв, що йдеться про провокацію з боку Холодницького. Він стверджував, що до нього «втерся в довіру» чоловік на ім’я Валентин, який назвався зв’язковим від Адміністрації Президента, а згодом організував зустріч із Холодницьким. За словами судді, суму в 300 тисяч назвав саме Холодницький, а він у відповідь озвучив 100 тисяч, сподіваючись на відмову. Також Підберезний казав, що після першої зустрічі нібито надіслав заяву про вимагання хабара, але лист надійшов уже після затримання.
Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела вину Підберезного поза розумним сумнівом. Окремо у справі виникли питання щодо підслідності, оскільки розслідування вела ГПУ, а не НАБУ. Наразі вирок не набув законної сили і може бути оскаржений.
ВАКС дав захисту Тимошенко час до 24 травня
Вищий антикорупційний суд за клопотанням детективів Національного антикорупційного бюро визначив адвокатам лідерки фракції “Батьківщина” у Верховній Раді Юлії Тимошенко строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 24 травня включно. Після цього справу мають перейти до розгляду по суті.
Юлію Тимошенко підозрюють у пропонуванні хабаря колегам-депутатам в обмін на їхні голоси. Про рішення суду повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Прізвище народної депутатки там не назвали, однак у Центрі протидії корупції пояснили, що йдеться саме про Тимошенко.
У САП зазначили, що сторона обвинувачення просила скоротити строк ознайомлення з матеріалами справи до 6 травня, посилаючись на “затягування” з боку адвокатів. Водночас суд встановив інший термін — до 24 травня включно.
У відомстві уточнили, що після цього сторона захисту вважатиметься такою, що скористалася правом на доступ до матеріалів досудового розслідування.
Також у САП повідомили, що 7 квітня САП та НАБУ завершили розслідування у цій справі та надали матеріали для ознайомлення стороні захисту, яка відтоді мала “повний доступ”. Водночас, як стверджується, Тимошенко жодного разу не з’явилася для ознайомлення з ними.
У Центрі протидії корупції вважають, що така оперативність завершення досудового розслідування у справі Тимошенко свідчить про впевненість прокурорів у своїй позиції.
“Якби доказів було недостатньо або вони були сумнівними, сторона обвинувачення могла ще неодноразово продовжувати строки розслідування”, — зазначили там.
Борисенку оголосили нову підозру у справі полігону
Директору ужгородського КАТП і депутату Олександру Борисенку повідомили про підозру за ч. 2 ст. 364 ККУ.
Йдеться про обставини навколо ужгородського полігону твердих побутових відходів поблизу села Барвінок. За версією слідства, з травня 2025 року на полігон фактично допустили сторонню фірму, яка без належних договорів займалася сортуванням, забиранням і вивезенням вторинної сировини.
У матеріалах підозри згадуються ТОВ «Вторма-Ужгород», його директор Олександр Тітка та бенефіціарка Наталія Блага. Слідство вважає, що з полігону вивезли та реалізували значну кількість вторинної сировини на суму 663 тис. гривень.
Також у підозрі зазначено, що частину коштів за цією схемою Борисенку переказували на картку ПриватБанку:
– 20 тис. грн — від Наталії Благи (березень)
– 10 тис. грн — від Олександра Тітки (березень)
– 20 тис. грн — від Олександра Тітки (квітень)
Слідство розцінює ці перекази як відкати за доступ до полігону, а також за безперешкодне сортування і вивезення вторинної сировини.
Нагадаємо, у березні 2025 року директору комунального підприємства КАТП-072801 повідомили першу підозру за ч. 2 ст. 367 ККУ через засмічення земельних ділянок Баранинської громади.