Служба антикорупційної прокуратури (САП) звернулася до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з проханням провести закрите засідання у справі Юлії Тимошенко. Прокурор САП Віталій Гречишкін повідомив, що слідство має новий запис розмов Тимошенко, в якому йдеться про можливі хабарі. Проте цей запис наразі не використовується в розслідуванні. ВАКС планує розглянути оригінал запису розмови Тимошенко з Копитіним. Засідання, ймовірно, відбудеться в закритому режимі, оскільки в САП вважають, що оприлюднення запису може зашкодити слідству. Розгляд справи перенесли на завтра, на 10:30.
Суд над ексочільником КП “Плесо” за розтрату бюджетних коштів
Вячеслав Савицький, колишній керівник КП “Плесо”, може отримати до дванадцяти років позбавлення волі через підозри у службовому підробленні та розтраті 1,7 мільйона гривень бюджетних коштів. Національна поліція виявила, що він, ймовірно, незаконно перерахував гроші на рахунок ТОВ “Гео-Макс” за послуги з організації меж водоохоронних зон трьох пляжів на Труханівському та Венеціанському островах. Законодавство не вимагає розробки такої документації для цих територій, оскільки вони автоматично підпадають під обмеження господарської діяльності. Правоохоронці також мають питання до організації тендеру та укладання договору на ці роботи, оскільки торги, ймовірно, були проведені з порушеннями, а термін дії угоди продовжено на сумнівних підставах. Справа Савицького вже передана до суду, і, можливо, відповідальність понесе й директор компанії-підрядника, якому минулого року було висунуто підозру у тих же злочинах. Наразі Савицький може отримати вирок у справі про можливі зловживання при розробці проектів землеустрою. Розслідування проводиться в рамках кримінального провадження, відкритого 28 жовтня 2025 року. Справа була виділена з іншого провадження, яке розслідувалося з січня 2023 року. 15 серпня 2025 року Савицькому було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України. За ці правопорушення йому загрожує до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Правоохоронці також перевіряють факти службової недбалості з боку інших осіб, які можуть бути причетні до справи. 20 серпня Печерський районний суд Києва обрав Савицькому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а 10 жовтня його змінили на особисте зобов’язання. 4 листопада 2025 року розслідування було завершено, і 19 лютого 2026 року до суду надійшов обвинувальний акт. 25 березня 2026 року суд знову обрав Савицькому запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Наступне засідання заплановане на 30 квітня 2026 року. 12 листопада 2025 року Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру ще одному директору приватної компанії, ймовірно, йдеться про Максима Кулаковського, ексдиректора ТОВ “Гео-Макс”. Слідство вважає, що Савицький та Кулаковський розробили злочинний план, за яким мали укласти договір на виконання послуг. КП “Плесо” оголосило тендер на розроблення проектів землеустрою, але фактично торги не відбулися. 9 листопада 2021 року Кулаковський подав скаргу на тендер до Антимонопольного комітету, вказуючи на порушення з боку КП “Плесо”. Поки розглядалася скарга, КП “Плесо” оголосило новий тендер, що, за словами правоохоронців, було неправомірно. 17 грудня 2021 року між КП “Плесо” і ТОВ “Гео-Макс” уклали договір на 3,2 мільйона гривень. Правоохоронці вважають, що КП “Плесо” не мало права розплачуватися за послуги, оскільки роботи не були необхідні. В результаті слідства було встановлено, що незаконно розтрачено 1,7 мільйона гривень, з яких 1,55 мільйона – збитки бюджету Києва. Генеральна прокуратура успішно оскаржила угоду в суді. КП “Плесо” виконує заходи щодо охорони водойм столиці, але часто фігурує в скандалах щодо використання бюджетних коштів. Наразі директором КП “Плесо” є Андрій Вагін, який змінив Савицького. Дане підприємство підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА.
Корупція в Україні: нові реалії та виклики
Вкрасти менше 9 мільйонів гривень за рік вже не вважається кримінальним злочином. У січні 2025 року NGL.media опублікувало розслідування про статки головного лісника країни, Юрія Болоховця, під заголовком: «Як гендиректор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець облаштував приватний хутір площею понад 80 га?» У листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за чотирма статтями, пов’язаними із захопленням землі та незаконним збагаченням. Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які інвестує в нерухомість, зокрема у своєму рідному селі Івангород. За даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Болоховця набула активів на 22,8 млн грн при офіційному доході 10,4 млн грн. У цій же справі згадується хутір в Івангороді, де побували і ми, і слідчі ДБР. Територія комплексу огороджена суцільним парканом, складається з 14 приватизованих земельних ділянок і захоплює частину комунального лісу, а також зону, що перебуває у користуванні ДП “Ліси України”, яке очолює Болоховець. 21 липня Болоховець отримав підозру у незаконному збагаченні та був затриманий. Однак через два місяці він вийшов із СІЗО під заставу 9,8 млн грн. Паралельно ДБР оприлюднило статистику про розслідування 587 кримінальних справ у сфері лісового господарства. У 2023–2025 роках до суду було передано 178 обвинувальних актів стосовно 298 осіб. Директор ДБР Олексій Сухачов зазначив, що характер правопорушень свідчить про централізовану систему зловживань. Цю статистику підтверджує кумедний факт: заступник керівника ОП Віктор Микита заявив, що два ресторани McDonald’s на Закарпатті сплачують стільки ж податків, як і лісова галузь області. У 2024 році Закарпаття отримало 17 млн грн від вирубки лісу, а два «МакДональдзи» сплатили 16 млн грн. Це свідчить про масштаб корупції. Але найцікавіше сталося через 10 днів після вручення підозри Болоховцю: 31 липня 2025 року прокурор передав його справу до НАБУ, а судовий розгляд перемістився до ВАКС, куди адвокати подали скарги на незаконність підозри. Один із аргументів полягав у тому, що Болоховець набув майна на суму, що перевищила його доходи на 7 925 082 грн, але відповідно до змін у КК України, мінімальний поріг для кримінальної відповідальності становить 9 084 000 грн. Оскільки різниця між доходами та видатками Болоховця становить 7 925 082 грн, що не досягає 9 084 000 грн, його дії не містять ознак злочину. Перша спроба адвокатів визнати підозру незаконною провалилася: 17 лютого слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні скарги. Проте 10 березня апеляційна палата ВАКС задовольнила скаргу адвокатів Болоховця та скасувала підозру ДБР. Підставою для цього рішення став факт неповного аудіозапису судового засідання від 6 березня 2025 року, тривалість якого становила 22 секунди, що не відповідало повному обсягу рішення слідчого судді. Оскільки це вже було рішення апеляційної палати ВАКС, воно стало остаточним, і підозра Болоховця була скасована. Таким чином, у лісовій галузі корупції не виявлено, а збагачення до 9 млн грн не вважається злочином. Проте ВАКС не дав відповіді на питання, що робити, коли два «Макдональдси» сплачують стільки ж податків, як і лісники Закарпаття. Тривалість запису судового засідання виявилася важливішою. Цікаво, чи почне хтось аналізувати тривалість аудіозаписів інших справ після такого рішення ВАКС.
Затримання посадовиці за вимагання хабаря у Дніпропетровській області
Співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Службою безпеки України затримали працівницю правоохоронного органу в Дніпропетровській області під час отримання хабаря. За інформацією ДБР, вона вимагала 3 тисячі доларів за організацію фіктивного проходження служби в одному з штурмових батальйонів для військовослужбовця, який самовільно залишив свою частину. Підозрювана дізналася про чоловіка, що перебуває у розшуку за злочин, і через знайомих запропонувала йому свою «допомогу». Вона запевнила, що має зв’язки серед військових і може домовитися про оформлення служби без фактичного виконання обов’язків. За її планом, чоловіка мали формально зарахувати до підрозділу, а гроші, які нараховувалися б як грошове забезпечення, отримували б інші особи. Передача грошей відбулася під час патрулювання на одній із доріг Кривого Рогу. Підозрювана відійшла від свого напарника нібито для розмови і в цей момент отримала 3 тисячі доларів. Одразу після цього її затримали. Жінці висунули обвинувачення в отриманні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення службовою особою, що поєднується з вимаганням (ч. 3 ст. 369-2 КК). За цією статтею їй загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідчі подали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Корупційний скандал у Держпродспоживслужбі Волині
У Волинській області викрито начальника одного з відділів Держпродспоживслужби, який підозрюється у отриманні неправомірної вигоди. Його звинувачують у вимаганні 20 000 гривень від підприємця за обіцянку не створювати перешкод у його діяльності. Інцидент стався в Луцькому районі. Чиновник, скориставшись посередником, отримав гроші за обіцянку не виявляти порушення під час перевірок у магазині на одній із автозаправних станцій. У його помешканні виявили телефон та інші предмети, які можуть слугувати доказами у справі. Йому оголошено підозру згідно з частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. У суді йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також накладено арешт на його майно. Чиновник відсторонений від виконання службових обов’язків. Додатково перевіряється причетність інших посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області до цих правопорушень. Досудове розслідування проводить ТУ ДБР у Львові.
Схеми корупції депутата: незадекларовані активи та занижені авто
Журналісти виявили незадекларований будинок депутата Дніпровської райради Дніпропетровщини Ігоря Літвінова, а також занижену вартість його люксових автомобілів. Літвінов, колишній власник сайтів «Дніпровська панорама» та «Дніпро Оперативний», а також ексспіввласник компаній «Айк’ю Діджитал Груп» і «Газета «Наше місто», систематично декларував автомобілі за заниженими цінами. Протягом багатьох років комунальні підприємства Дніпровської міської ради витрачали бюджетні кошти на позитивні публікації про посадових осіб, депутатів та підприємства, що, за версією слідства, призводило до розкрадання коштів. Поліція розслідує цю діяльність, але поки що не висунула претензій до Літвінова. У листопаді 2021 року дружина Літвінова купила земельну ділянку з будинком, який депутат не вказав у жодній декларації до 2026 року. Він задекларував його лише після запиту від «Антикорупційного Придніпров’я». Згідно з даними YouControl, КП «Організаційно-аналітична служба» Дніпровської міської ради витратила понад 300 млн грн на розміщення рекламних матеріалів у медіа. Ці кошти використовувалися для публікацій без позначки «реклама», що називається «джинсою». У листопаді 2022 року Національна поліція зареєструвала кримінальне провадження, яке охоплює частину цих транзакцій, пов’язаних з розтратою коштів місцевого бюджету. Слідство вважає, що учасники схеми розробили детальний план для ухвалення рішень про фінансування за завищеними цінами. Це не перше розслідування поліції щодо зловживань у Дніпровській міськраді. Літвінов також не декларував надходжень від сайтів, якими володів. Його декларації викликають сумніви через занижену вартість автомобілів. Наприклад, Lexus LS460, який він придбав за 50 000 грн, насправді коштував значно більше. Літвінов також не вказував жодної родинної нерухомості, окрім земельної ділянки дружини. Наразі триває розслідування, яке може призвести до кримінальної відповідальності за недостовірне декларування.
Суд над організатором незаконного переправлення через кордон
На Львівщині розпочнеться судовий процес над 29-річним жителем Рівненщини, якого звинувачують в організації схеми незаконного переправлення чоловіків через кордон. Згідно з даними слідства, він обіцяв за 10 тисяч доларів допомогти львів’янину потрапити до Молдови поза пунктами пропуску. Про це повідомила пресслужба Львівської обласної прокуратури. У грудні минулого року мешканець Рівненщини розробив план незаконного переправлення львів’янина до Молдови. Всі деталі схеми обвинувачений обговорював з клієнтом під час зустрічей у Рівному. План передбачав, що спочатку військовозобов’язаного перевезуть автівкою, оминаючи блокпости, до кордону. Потім йому нададуть інформацію, як перейти пішки через кордон, а на території Молдови його зустрінуть інші особи. Чоловік оцінив свої послуги у 10 000 доларів США. Наприкінці січня цього року правоохоронці затримали його під час отримання оплати. 29-річного чоловіка судитимуть за організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, а також за сприяння цьому злочину порадами, вказівками та усуненням перешкод з корисливих мотивів відповідно до ч. 3 ст. 332 КК України. Йому загрожує до дев’яти років ув’язнення з конфіскацією майна.
Системне ігнорування тендерів в Івано-Франківській ОВА
В Івано-Франківській обласній військовій адміністрації виявлено серйозну схему обходу тендерних процедур. За інформацією РБК-Україна, аналіз закупівельної діяльності показав, що багато підрозділів ОВА фактично уникали проведення конкурентних торгів. У ряді випадків закупівлі здійснювалися безпосередньо, що дозволяло обирати підрядників без проведення тендерів. Як свідчить розслідування, така практика охоплює різні сфери — від культурних ініціатив до великих інфраструктурних проектів. Журналісти зазначають, що закупівлі часто розбиваються на менші суми, щоб уникнути обов’язкових відкритих торгів. Зокрема, в управлінні культури зафіксовані випадки, коли замовлення розподілялися на кілька договорів, укладених з невеликим часовим інтервалом. Додатково, деякі послуги реєструвалися під різними кодами класифікатора, що ускладнювало їх відстеження в системі Prozorro. Розслідувачі звертають увагу на можливу концентрацію контрактів навколо певних підрядників. Один з підприємців, згідно з публікацією, укладав десятки прямих договорів і брав участь у тендерах з обмежувальними умовами, які могли знижувати рівень конкуренції. Найбільші контракти, як повідомляють журналісти, стосувалися будівельних проектів, де один підрядник отримував мільярдні замовлення за умов мінімальної конкуренції. У деяких випадках тендери містили специфічні технічні вимоги, що фактично обмежували коло учасників. Розслідування також вказує на можливі завищення вартості матеріалів у певних проектах, зокрема під час будівництва об’єктів соціальної інфраструктури. За оцінками експертів, переплати за окремими позиціями сягали десятків мільйонів гривень. Журналісти роблять висновок, що в регіоні існує стійка система розподілу бюджетних коштів, де формально дотримуються процедури Prozorro, але реальна конкуренція залишається обмеженою. Загальний обсяг неконкурентних закупівель, за результатами аналізу, перевищує 92% від усіх контрактів. На думку авторів розслідування, це створює ризики неефективного використання бюджетних коштів і можливих зловживань. На момент публікації матеріалу офіційних коментарів від керівництва Івано-Франківської ОВА не надходило.
Експрокурор з Ужгорода віддасть 1,2 млн ЗСУ за угоду про шахрайство
Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у справі про шахрайство та підбурювання до замаху на надання неправомірної вигоди. Як повідомляє «Судовий репортер», це стало відомо з вироку від 15 квітня. Згідно з матеріалами справи, у 2024-2025 роках прокурор Ужгородської окружної прокуратури разом зі спільником схиляв третю особу до надання неправомірної вигоди керівнику Закарпатської обласної прокуратури за те, щоб не притягувати його до кримінальної відповідальності та призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Насправді ж спільники не мали наміру передавати гроші прокурору, а самі заволоділи сумою в 1,2 млн гривень. Додатково прокурор організував незаконне переміщення двох чоловіків через державний кордон. У січні та лютому 2025 року ці чоловіки переплили річку Тиса і опинилися на території Угорщини. У квітні 2025 року в місці фактичного проживання прокурора та в його службовому кабінеті в Ужгородській окружній прокуратурі Закарпатської області пройшли обшуки. Як видно з сайту декларацій НАЗК, у липні 2025 року прокурор звільнився з посади. За угодою про визнання винуватості, він щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочинів свого спільника. Крім того, він зобов’язався перерахувати 1,2 млн гривень фонду «Повернись живим» для підтримки Збройних сил України. За вироком суду, колишній прокурор отримав 5 років позбавлення волі з конфіскацією земельної ділянки та 1 830 доларів, вилучених за місцем його проживання. Від відбуття тюремного покарання його звільнили з іспитовим строком на 2 роки. Згідно з порталом «Судова влада», обвинуваченим у справі є Попович Роман Васильович, який працював прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області і звільнився у липні 2025 року. У декларації експрокурора Поповича є земельна ділянка аналогічної площі в тому ж селі.
Декларація Остапа Тимощука: нерухомість та доходи
Остап Тимощук, який обіймає посаду голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду, оприлюднив свою декларацію, в якій міститься інформація про його нерухомість, земельні ділянки, автомобіль та доходи родини. Серед його активів зазначено квартиру в Івано-Франківську площею 95,9 м², офіс на 61,4 м², підвал, а також додаткову квартиру площею 43,5 м², придбану в 2023 році. Декларація також включає дані про земельні ділянки у Верховинському районі, зокрема в селах Бистрець і Кривопілля, а також ділянку у Вовчинці. Частина майна зареєстрована на його дружину Наталію Тимощук. У сім’ї є спільна квартира площею 81 м² та автомобіль Citroen Grand C4 Picasso 2015 року. За минулий рік суддя задекларував зарплату близько 1,49 млн грн. Його дружина вказала 170 тис. грн доходу від незалежної професійної діяльності та приблизно 14,7 тис. грн соціальних виплат. Остап Тимощук має 5 тисяч доларів США готівкою, а також рахунки в кількох банках разом із членами сім’ї.