У Києві правоохоронці висунули обвинувачення організаторам схеми, що призвела до розтрати бюджетних коштів на гуманітарне розмінування. Зловмисники штучно створювали видимість небезпеки, щоб отримати фінансування за роботи, які насправді не виконували. Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про це. Згідно з даними досудового розслідування, підозрювані, використовуючи мережу афілійованих компаній, вигравали тендери на очищення територій від вибухонебезпечних предметів. Однак ці ділянки вже були безпечними та оброблялися фермерами. Щоб створити ілюзію загрози, учасники групи розкопували ґрунт і ховали предмети, схожі на снаряди. Після цього вони фіксували завищені обсяги виконаних робіт у документах і отримували бюджетні кошти. Збитки лише в Херсонській області оцінюються в 6,3 млн гривень. Фермери, які обробляли ці землі, вже надали свідчення правоохоронцям. Поліція також перевіряє можливу причетність підозрюваних до подібних схем у Миколаївській та Чернігівській областях, що стосується понад 600 гектарів землі та потенційних втрат понад 53 млн гривень. Дії фігурантів кваліфіковані за частиною 5 статті 191 та частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України — розтрата майна в особливо великих розмірах та службове підроблення. Ці статті передбачають до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Підозрюваним вже обрано запобіжні заходи. Розслідування триває, зокрема в Києві та Херсонській області.
Категорія: Корупція
Фінансові розслідування: активи екс-детектива БЕБ Олега Ящука
Олег Ящук, колишній керівник підрозділу детективів Головного управління БЕБ, оприлюднив свою декларацію після звільнення, оскільки перейшов на роботу в ТОВ “Транскомгруп”. У 2025 році його заробітна плата в БЕБ склала 711 тисяч гривень, а від ТОВ “Транскомгруп” він отримав 120 тисяч гривень. Сім’я Ящука складається з дружини Валентини та двох синів — Марка і Кирила. Дружина отримала страхові виплати, соціальні допомоги та пенсійні нарахування, загальна сума яких перевищує 8 тисяч гривень. У власності сім’ї є квартира в Києві площею 50,5 м², яка оцінюється в 2,14 мільйона гривень, а також земельна ділянка в селі Нова Басань Чернігівської області (1387 м²) і незавершене будівництво — квартира площею 43,09 м² у столиці, зареєстрована на дружину. Серед транспортних засобів сім’я задекларувала BMW X3 (2022) на ім’я Богдани Зубець, вартість якого становить 1,3 мільйона гривень, і яким користується дружина. Грошові активи включають 3 тисячі євро готівкою у Олега Ящука, а також кошти на банківських рахунках у Приватбанку, МТБ Банку та Універсал Банку. Загальна сума на рахунках сім’ї становить кілька десятків тисяч гривень. Декларація також містить позику третій особі на 75 тисяч гривень та кошти, позичені дружині від іншої фізичної особи, на 400 тисяч гривень. В декларації не вказано жодних цінних паперів, корпоративних прав, нематеріальних активів чи фінансових зобов’язань. Ящук не задекларував жодної роботи за сумісництвом або членства в керівних органах організацій. Міжнародне детективне бюро Absolution повідомляє, що САП, згідно з даними НАЗК, вимагає спеціальної конфіскації активів Ящука. Це стосується автомобілів BMW X3 (2023, KA5800PC) і Toyota Camry 2023 (2022, AA9837PA), які зареєстровані на інших осіб. BMW належить Богдані Зубець — вчительці та сестрі дружини Ящука. Для ускладнення роботи правоохоронців Ящук підробив номерні знаки, замінивши їх на W07070A, які зареєстровані на інше авто. Toyota ж належить Анатолію Слепенчуку — близькому знайомому Ящука, який також не може пояснити походження 30 тисяч доларів. Окрім автомобілів, Ящук має нерухомість у Дубаї та Відні. До ВАКС подано позов, щоб визнати необґрунтованими активи лише автомобілів, загальна вартість яких сягає майже 4 мільйони гривень.
Ситуація з Олександром Фільчаковим: нові деталі
Олександр Фільчаков, колишній керівник Харківської обласної прокуратури, у 2024 році пішов у відставку через скандал, пов’язаний із масовим оформленням інвалідностей серед прокурорів. Незважаючи на це, він продовжує працювати в прокуратурі. Наразі Фільчаков займає посаду заступника керівника третього відділу процесуального керівництва в управлінні процесуального керівництва щодо кримінальних проваджень слідчих ДБР. У минулому році його заробіток склав 1,15 млн гривень від Харківської обласної прокуратури, а також 423 тис. гривень пенсії. Його дружина, Юлія Ігорівна Фільчакова, яка веде адвокатську практику як фізична особа-підприємець (основний КВЕД — правова діяльність), задекларувала 2,6 млн гривень доходу від бізнесу. Родина Фільчакових складається з дружини Юлії та трьох дітей: старшого сина Даніїла, доньки Софії та молодшого сина Глєба. Всі вони прописані та проживають у Харкові. Нерухомість родини включає лише один автомобіль — Toyota Land Cruiser Prado 120 (2008 року випуску), оцінений у 455 тис. гривень. Цей автомобіль належить батькові Олександра Фільчакова, Василю Івановичу Фільчакову, а декларант разом із дружиною керують ним. Особливу увагу викликають грошові заощадження родини: Фільчакові мають 3,3 млн гривень готівкою у спільній сумісній власності. Звісно, НАЗК варто ретельніше перевірити автопарк прокурора та бізнес його дружини.
Затримання подружжя в Києві за пропозицію хабара судді
Святошинський районний суд Києва ухвалив рішення про запобіжний захід для чоловіка та жінки, яких підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за вплив на рішення особи, що виконує функції держави. Як повідомляє «Судовий репортер», інформація про це з’явилася у ухвалах від 25 березня. Згідно з матеріалами справи, в період з серпня 2025 до березня 2026 року обвинуваченому, який займався незаконним переправленням людей через кордон, було запропоновано 24 тисячі доларів США за вплив на суддю Шевченківського районного суду Києва для отримання виправдувального вироку. Гроші, під контролем правоохоронців, двічі передавалися жінці. Її спільник створював видимість реального впливу на суд та можливості уникнення кримінальної відповідальності для «клієнта». 24 березня 2026 року, після передачі 23 тисяч доларів, чоловіка та жінку затримали. З ухвали про запобіжний захід відомо, що жінці інкримінується ще один випадок. Вона нібито пропонувала тому ж заявнику за 7 тисяч доларів допомогти фіктивно працевлаштувати знайомого в Департамент молоді та спорту Київської міської ради для бронювання на період мобілізації. В результаті вимагання вона отримала частину коштів у розмірі 3000 доларів. Підозрюваним загрожує позбавлення волі на термін від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Під час обрання запобіжного заходу адвокати стверджували, що підозри є необґрунтованими. Відомо, що поліція спирається на свідчення заявника та результати негласних слідчих дій. Слідчий суддя ухвалив рішення про тримання під вартою з можливістю внесення застави — 266 тисяч гривень для жінки та 665 тисяч для чоловіка. Професія та рід занять підозрюваних у судових рішеннях не вказуються. Проте під час обшуку автомобіля чоловіка були вилучені примірники судових рішень, адвокатські запити, клопотання про укладання угоди про визнання винуватості в іншій кримінальній справі, договори дарування нерухомості, довіреність та інші документи.
Схеми тендерів у Київтеплоенерго: мільйони на завищених цінах
Поки кияни сплачували за опалення та сподівалися на теплі батареї, у КП «Київтеплоенерго» активно «підігрівали» інші справи. Зокрема, це стосується тендерів на сотні мільйонів гривень, які, схоже, супроводжуються значними націнками. Про це повідомляє «Викривач». Слідчі вже кілька років досліджують закупівлі, де ціни на обладнання раптово зростають у два і більше разів. Проте результати залишаються незмінними: справи ведуться, підозр немає, а директор В’ячеслав Бінд продовжує залишатися на своїй посаді.
Одним із фаворитів цих тендерів є ТОВ «Атомрембуд». За кілька років компанія отримала майже 300 млн грн від «Київтеплоенерго». Існують чутки, що обладнання купується через «знайомства», бажано у фірм, які не спеціалізуються на цьому обладнанні, а потім продається місту з приємним бонусом у вигляді подвійної ціни. Наприклад, деаераторні баки: ринкова ціна одна, а в тендері — зовсім інша, з різницею в мільйони. Або ж випадок з ремонтом котла, де один учасник виграв тендер сам у себе, а сума договору зросла з 126 до 167 млн грн.
Це не поодинокий випадок. ТОВ «Гранд Арма» продає крани вдвічі дорожче, ніж їх купує. «Веста Білдінг» купує котел за 8,7 млн грн і одразу «переосмислює» його до 11,5 млн для комунального підприємства. Таким чином, купивши дешевше, вони продають місту дорожче, а різницю залишають «на особистий розвиток». Не можна також забувати про фірми-прокладки, наприклад, компанію з одним співробітником, яка є одночасно директором, бухгалтером і власником, що отримує десятки мільйонів гривень.
Якщо ціни завищені, а схеми виглядають однаково, то чому ж керівництво підприємства «нічого не бачить»? Це питання потребує детального розслідування.
Схеми з бюджетом: як Львів та Андрій Садовий маніпулюють фінансами
У Львові, під виглядом благородної мети реабілітації українських захисників, розгортається масштабна і цинічна схема. Національний реабілітаційний центр «Незламні» (Unbroken) став не лише візитівкою для іноземних делегацій, але й, здається, справжньою “чорною дірою” для донорських та бюджетних мільйонів. Адміністрація мера Андрія Садового ігнорує запити про фінансову звітність, скуповує лояльність медіа, видаляючи незручні матеріали, і не соромиться “пиляти” бюджети на лавках за завищеними цінами. Коли чиновники мають що приховувати, вони починають купувати тишу. 8 травня 2025 року видання «Твоє місто» надіслало офіційний запит до Львівської міськради з вимогою звіту про діяльність центру «Незламні». Журналісти запитували про суми надходжень від донорів, бізнесу та бюджету, а також про контроль за цими коштами та проведення аудитів. Управління охорони здоров’я міськради відповіло, що запит “опрацьовується”, але на цьому все й закінчилося — міська рада не надала жодної інформації. 21 липня 2025 року вийшла стаття «У Львові понад два місяці не коментують надходжень і витрат центру “Unbroken”». Якщо спробувати знайти її на сайті зараз, ви побачите лише помилку “404 Not Found”. Очевидно, що публікацію було видалено за гроші. Хтось впливовий заплатив за “зачистку” інформаційного поля, щоб приховати свої оборудки. Але організатори цієї цензури забули, що інтернет пам’ятає все — повний текст матеріалу вдалося відновити через бази вебархіву. Чому ж влада так боїться звітувати? Тому що йдеться про величезні неконтрольовані потоки: 2,1 млн євро з Форуму донорів, 5,6 млн євро від уряду Литви, 2,5 млн євро від Червоного хреста Японії, 2,5 млн євро від німецької GIZ, 50 мільйонів гривень, виділених у 2023 році з місцевого бюджету. На сайті проєкту є лише звіт благодійного фонду щодо залучення донорських коштів, але повноцінного фінансового звіту самого реабілітаційного центру не існує. Куди йдуть ці гроші та хто на них наживається? Відповідь можна знайти у свіжих тендерах. Коли фінанси не контролюються публічно, вони вимиваються через “роздуті” кошториси. Журналісти видання «Еспресо» провели розслідування тендеру Департаменту житлового господарства на облаштування безбар’єрного простору до протезної майстерні UNBROKEN. Закупівлю на 54,8 млн грн виграло ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл». Аналіз кошторису виявляє справжнє нахабство ділків: найдорожчою позицією серед вуличних меблів стала чотириметрова лавка “типу 5”, яка коштує 141 665 грн за одиницю (без ПДВ!). Замовили шість таких лавок, на загальну суму майже 850 тисяч гривень. Щоб зрозуміти масштаби цинічної накрутки, достатньо поглянути на ринкові ціни, які наводять розслідувачі «Еспресо». За ціну однієї такої “садової” лавки можна було б купити щонайменше три найдорожчі вуличні лави на ринку: навіть найдорожчий преміум-варіант у гіпермаркеті “Епіцентр” коштує 94 481 грн; дерев’яна лавка індивідуального замовлення зі складною різьбою з термодеревини коштує 36 579 грн; модель у схожому стилі, але краща (зі спинкою та поруччями), одна з найдорожчих у своєму сегменті, коштує 34 046 грн. Інша лавка (тип 6) у цьому ж тендері коштує 48 010 грн — тобто втричі дешевше за аномальну “рекордсменку”. Вартість шести таких лавок по 141 тисячі обійдеться бюджету на 300 тисяч гривень дорожче, ніж закупівля повноцінної промислової сонячної електростанції потужністю 30 кВт. Ховатися за спинами поранених воїнів, аби “освоювати” бюджети на лавках по 141 тисячі гривень — це межа чиновницького цинізму. Замість того, щоб пояснити громаді, чому вулична лавка коштує як сонячна електростанція, адміністрація Андрія Садового воліє зачищати незручні статті в мережі. Але суспільство вимагає підзвітності. Ми продовжимо бити на сполох і вимагати негайного оприлюднення всіх фінансових потоків центру «Unbroken». Донорські та бюджетні мільйони повинні рятувати життя українських воїнів, а не осідати в кишенях через роздуті кошториси.
Декларація Соболевського: автомобіль тестя та його використання
Юрій Соболевський, перший заступник голови Херсонської облради та депутат від «Слуги народу», задекларував, що його дружина користується автомобілем Volkswagen Touareg, який оформлений на його тестя. Цю інформацію він вказав у своїй декларації за 2025 рік. Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) раніше повідомили, що посадовець роками не зазначав користування цим автомобілем, хоча в соцмережах його родини регулярно з’являлися відео та фото, де його дружина Олена Соболевська за кермом Volkswagen Touareg. Вона також отримала штраф за порушення правил дорожнього руху, користуючись цим авто.
Після виходу розслідування Соболевський у коментарі «Схемам» зазначив, що не декларував автомобіль, оскільки вважав, що його дружина іноді користується ним, а іноді – ні, тому це не є «принципово і суттєво». Після подачі декларації він пояснив, що вирішив вказати автомобіль, оскільки дружина почала частіше на ньому їздити. Згідно з декларацією, поданою у березні цього року, його дружина Олена Соболевська з 1 січня 2025 року почала користуватися автомобілем Volkswagen Touareg 2020 року випуску на безоплатній основі. Власником авто є Андрій Борисенко – батько Олени Соболевської. У декларації за 2024 рік про цей автомобіль посадовець не згадує.
Розслідування «Схем» також звернуло увагу на фото та відео у соцмережах дочки посадовця, датовані 2023, 2024 і 2025 роками, на яких вона та її мама за кермом позашляховика. Доказом того, що автомобілем користується дружина посадовця, є дані з системи фіксації порушення правил дорожнього руху. У травні 2024 року Олена Соболевська отримала штраф у Києві, перебуваючи за кермом цього авто.
Власник автомобіля – тесть Соболевського – підтвердив, що його дочка переважно користується цим авто. Він зазначив, що використовує його для поїздок у село та на дачу. «Схеми» також встановили, що тестю Соболевського не вистачило б офіційних доходів для придбання цього автомобіля. Вартість авто на момент купівлі становила два мільйони гривень, що на той час було понад 70 тисяч доларів. Тесть Соболевського з 1998 по кінець 2020 року – на дату набуття автомобіля – офіційно заробив всього 618 тисяч гривень і з 2015 року отримував пенсію в середньому шість тисяч гривень на місяць. Різниця між усіма доходами та вартістю автомобіля становить майже мільйон гривень. Вартість автомобіля в новій декларації Соболевський не вказав.
Після виходу розслідування Юрій Соболевський додатково прокоментував факти, оприлюднені журналістами, на своїй сторінці у Facebook. Він зазначив, що автомобіль на ім’я тестя звучить дивно, оскільки він ним не користується. Під час початку вторгнення дружина з дітьми виїхала на ньому за кордон, як багато українських жінок. Тесть надав їм свій автомобіль, і у них не було іншого авто. Соболевський також додав, що ситуація з використанням автомобіля залишалася такою ж, як і в попередні роки, але в цьому році дружина дійсно більше ним користувалася.
Крім того, як йшлося в розслідуванні «Схем», станом на 2018 рік, коли Соболевський почав працювати на держслужбі, його дружина Олена була держслужбовицею і зобов’язана була вказувати в декларації свої заощадження та статки чоловіка. Однак у своїй декларації за 2018 рік вона вказала лише 230 тисяч гривень спільних заощаджень. У 2019 році, ставши чиновником, Соболевський задекларував мільйони гривень заощаджень без пояснення їх походження, зокрема 50 тисяч доларів, 40 тисяч євро та майже один мільйон гривень. У тому ж році він придбав майнові права на квартиру за 600 тисяч гривень і витратив ще майже 300 тисяч гривень. Журналісти нарахували три з половиною мільйони гривень незрозумілого походження.
Соболевський пояснив, що працював адвокатом, і доходи, які були відображені, не є надмірними для фахівця, який здійснював свою діяльність у Києві. Щодо того, чому частина коштів не була вказана дружиною у її декларації, він зазначив, що дружина декларувала його заощадження «з його слів». Він підкреслив, що не мав зобов’язань декларувати свої кошти і не вважав це за необхідне, тому з боку дружини порушень немає.
У 2019 році під час виборів Юрій Соболевський був призначений представником кандидата в президенти Володимира Зеленського в Херсонській області, Криму й Севастополі. Він також очолював виборчий штаб партії «Слуга народу» в Херсонській області. Після перемоги Зеленського він став радником тодішнього очільника Кіровоградської облдержадміністрації Андрія Балоня та очолив відділ у Головному управлінні Держгеокадастру в Кіровоградській області. До 2019 року був адвокатом.
ДБР розслідує вимагання грошей у ветерана за демобілізацію
Державне бюро розслідувань завершило розслідування стосовно посадовиці Центру пробації, яка вимагала кошти у пораненого військового за можливість демобілізації. Досудове розслідування стосувалося керівника одного з районних відділів державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області. Ця посадовиця вимагала гроші у військового, який після тривалої служби на передовій та кількох поранень зіткнувся з бюрократичними труднощами, які заважали йому звільнитися. Коли він звернувся до неї з проханням про допомогу, вона заявила, що без фінансової винагороди допомога не буде надана, вимагаючи за свої послуги 21,5 тисячі доларів.
Судова битва за будівництво на Коперника: КМДА проти забудовника
ТОВ “Рибалко-Компані”, яке, ймовірно, пов’язане з відомим девелопером “РІЕЛ”, намагається через суд змусити КМДА видати йому містобудівні умови на проєктування житлового будинку на вул. Коперника, 25. Потенційний забудовник, який є суборендарем земельної ділянки, наразі не досяг успіху, але має можливість оскаржити рішення суду в апеляції. Суд першої інстанції підтримав позицію столичної мерії, яка відмовила у дозволі на зведення 27-поверхового будинку, оскільки ця земля входить до санітарно-захисної зони промислового підприємства (колишньої військово-картографічної фабрики). У 2019 році деякі депутати Київради висловлювали занепокоєння, що нова “висотка” на Коперника, 25 ще більше ущільнить забудову Лук’янівки та навантажить інфраструктуру. У 2025 році КМДА підготувала проєкт рішення про вигнання орендаря – ТОВ “Сантанна” – з цієї території через те, що він не освоїв її за два десятиліття. Нещодавно ТОВ “Рибалко-Компані” програло перший раунд судового спору щодо оскарження відмови у видачі містобудівних умов на проєктування житлової забудови на вул. Коперника, 25 у Шевченківському районі Києва. 13 березня 2026 року Одеський окружний адмінсуд повністю відмовив компанії в задоволенні позову до Департаменту містобудування та архітектури КМДА про визнання протиправним рішення від 20 січня 2021 року про відмову у наданні містобудівних умов. 18 січня 2021 року ТОВ “Рибалко-Компані” звернулося до Департаменту містобудування та архітектури КМДА з проханням надати містобудівні умови на проєктування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом. Однак, 20 січня Департамент відмовив у видачі містобудівних умов через невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації. Чиновники зазначили, що об’єкт проєктування потрапляє у центральну планувальну зону та санітарно-захисну зону. Під час судового спору, ініційованого компанією у квітні 2021 року, представники ТОВ “Рибалко-Компані” стверджували, що відмова є протиправною. Вони зазначили, що земельна ділянка має цільове призначення для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом. Також вони надали суду лист від Державного підприємства “Київська військово-картографічна фабрика”, в якому йшлося про ліквідацію підприємства та прохання зняти санітарно-захисну зону. ТОВ “Рибалко-Компані” також надало результати наукової оцінки, яка підтверджує відповідність матеріалів вимогам санітарного законодавства. Департамент містобудування та архітектури КМДА вказав, що статус Генерального плану Києва дозволяє застосовувати його обмеження незалежно від наявності плану зонування. Чиновники зазначили, що наявність у позивача права користування земельною ділянкою не звільняє його від дотримання просторових параметрів забудови. Висновки Департаменту були визнані більш переконливими суддею Олегом Бездрабком. ТОВ “Рибалко-Компані” має право оскаржити вердикт в апеляційній інстанції. 31 березня 2005 року Київрада погодила передачу ділянки на вул. Коперника, 25 в оренду ТОВ “Сантанна” на 5 років для будівництва житлового будинку. У 2019 році депутати Київради намагалися поновити договір оренди, але були заперечення щодо невиконання умов договору. 12 грудня 2019 року Київрада поновила договір оренди на 5 років. У 2020 році ТОВ “Сантанна” передало ділянку в суборенду ТОВ “Рибалко-Компані”. У 2025 році ТОВ “Сантанна” звернулося до влади з проханням про поновлення договору оренди, але КМДА відмовила через невиконання умов. ТОВ “Рибалко-Компані” було зареєстроване у 2016 році, його керівником є Роман Тарасюк, який, ймовірно, пов’язаний з девелоперською компанією “РІЕЛ”. Компанія “РІЕЛ” була заснована у 2003 році Ростиславом Мельником і стала найбільшим забудовником Львова. У 2024 році “РІЕЛ” зайняв третє місце у рейтингу забудовників житла в Україні.
Зменшення терміну покарання для депутата Хмільківського
Апеляційна палата ВАКС зменшила термін покарання депутату Білгород-Дністровської районної ради Одеської області Анатолію Хмільківському з 5 до 4 років позбавлення волі. Його дії були перекваліфіковані з підбурювання до хабарництва та шахрайства на зловживання впливом. Депутата взяли під варту. За інформацією обвинувачення, Хмільківський переконав місцевого бізнесмена передати 450 тисяч доларів депутатам та голові селищної ради Одеського району для отримання в оренду землі з правом приватизації під будівництво. Його затримали одразу після отримання першої частини узгодженої суми — 10 тисяч доларів. Вироком ВАКС від 12 серпня 2025 року депутата визнали винним у злочинах за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 ККУ, призначивши покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна. Розглянувши аргументи обох сторін, Апеляційна палата ВАКС частково задовольнила апеляцію захисту та змінила вирок щодо Хмільківського. Суд визнав його винним за ч. 2 ст. 369-2 ККУ та встановив остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Депутата взяли під варту безпосередньо в залі суду.