У 2025–2026 роках модернізація систем оповіщення в Україні перетворилася на закритий клуб для обраних. Поєднання політичного лобізму з дискримінаційними вимогами призвело до формування монополії, де конкуренція мала б забезпечити кращу ціну та якість. Якщо органи контролю не звернуть увагу на метадані «шаблонних» тендерів, бюджет продовжить переплачувати за безпеку під диктування одного постачальника. У 2025 році сирени повітряної тривоги звучали в Україні понад 19 тисяч разів, ставши питанням виживання для багатьох. Водночас бюджетні витрати на модернізацію систем оповіщення зросли до 528 мільйонів гривень за один рік. Аналіз проєкту DOZORRO показав, що за фасадом державної безпеки ховається ринок з фактично нульовою конкуренцією, де три чверті всіх замовлень отримує одна компанія — ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Дослідження виявило системне використання «загороджувальних» вимог у тендерній документації, що обмежують участь інших компаній. Ситуацію ускладнює ймовірний зв’язок компанії з народним депутатом Сергієм Шаховим, який перебуває у розшуку НАБУ. У 2025 році сирена повітряної тривоги звучала щонайменше 19 033 рази, а швидкість її спрацювання безпосередньо впливає на життя людей. Державні витрати на модернізацію систем зросли з 10 млн грн у 2021 році до 150 млн грн у 2024 році, а пік фінансування припав на 2025 рік. DOZORRO аналізує, як у 2025 році в Україні закуповували системи оповіщення та з якими труднощами стикалися учасники закупівель. Загальна очікувана вартість закупівель у 2025 році становила 1,4 млрд грн, але 42% з них були неуспішними або скасованими. У 90% випадків замовники проводили закупівлі через відкриті торги. Найбільше коштів у 2025 році законтрактувала Київська область — 139 млн грн, за нею йдуть Черкаська та Миколаївська області. У чотирьох із п’яти найбільших закупівель переможцем стало ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Водночас виявлено, що тендери містять дискримінаційні вимоги, які обмежують конкуренцію. У 2023 році компанія намагалася зайти на ринок Житомирської області, але безуспішно. Загалом аналіз показує тривожну тенденцію: ринок модернізації систем оповіщення концентрується навколо однієї компанії — ТОВ «Укрзалізничавтоматика». Це викликає питання про реальну конкуренцію на ринку.
Категорія: Корупція
Суд зобов’язав ПФУ перерахувати пенсію екс-прокурору Купецькому
У 2020 році Восьмий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив позов Володимира Купецького, який на той час був екс-працівником прокуратури та вже обіймав посаду керівника Шептицької окружної прокуратури. Він звернувся до Пенсійного фонду з проханням про перерахунок пенсії по інвалідності. Купецький, який з 2015 року отримує пенсію по інвалідності II групи як колишній працівник органів прокуратури, обґрунтував своє прохання підвищенням заробітної плати працівників прокуратури, що підтверджується довідкою прокуратури Львівської області № 18/937вих-19 від 08.11.2019. Проте Головне управління Пенсійного фонду України відмовило в перерахунку (рішення № 5732/814 від 22.11.2019), посилаючись на те, що Кабінет Міністрів на той момент не затвердив порядок такого перерахунку, як це передбачено частиною 20 статті 86 закону «Про прокуратуру». Суд першої інстанції повністю задовольнив позов, зобов’язавши провести перерахунок з 22 листопада 2019 року, виходячи з 90% середньомісячного заробітку без обмеження максимального розміру пенсії. Апеляційний суд частково погодився з позицією позивача, але змінив дату початку перерахунку та обсяг задоволених вимог. Він зобов’язав Пенсійний фонд України здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності Купецькому. В решті позовних вимог, зокрема щодо перерахунку з 22.11.2019 та без обмеження максимального розміру пенсії, було відмовлено.
Фінансова декларація прокурора Одеської області Максима Капустіна
Прокурор відділу представництва інтересів держави у земельних відносинах Одеської обласної прокуратури Максим Вячеславович Капустін 11 березня 2026 року подав щорічну декларацію за 2025 рік. Хоча посадовець зареєстрований у Каховці Херсонської області, він фактично проживає та отримує кореспонденцію в Одесі. У декларації зазначені його дружина Юлія Олегівна та двоє синів — Ярослав і Мирослав. Родина володіє квартирою площею 49,1 м² у Каховці, яка є спільною частковою власністю (Максим має 25 %, його батько Вячеслав — 25 %, бабуся Людмила — 50 %). Дружина також має право проживання в іншій квартирі площею 47,3 м² у Каховці. В Одесі родина орендує квартиру площею 34,3 м² з правом проживання для всіх членів сім’ї. Транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права та криптовалюта не були задекларовані. Щодо доходів за 2025 рік, Максим Капустін заробив 1 млн гривень зарплати в Одеській обласній прокуратурі та 69,5 тис. гривень пенсії. Дружина зазначила 4 тис. гривень соціальних виплат і 555 гривень національного кешбеку. Прокурор також отримав 2000 гривень зимової допомоги, 1919 гривень кешбеку «Зроблено в Україні» та 691 гривню відсотків від Райффайзен Банку. Загальний дохід родини становить близько 1,11 мільйона гривень. Що стосується грошових активів, родина зберігає 10 тис. доларів готівкою у спільній сумісній власності та 32 тис. гривень.
ВАКС підтвердив конфіскацію автомобілів екскерівника ТЦК Харкова
Апеляційна палата ВАКС підтвердила рішення про конфіскацію активів родини колишнього виконуючого обов’язки начальника Харківського обласного ТЦК. 3 квітня 2026 року суд заслухав аргументи сторін і залишив без змін постанову ВАКС від 9 січня 2026 року, згідно з якою активи, що належали родині екскерівника, визнані необґрунтованими. Мова йде про автомобілі «BMW X6» 2023 року випуску та «Toyota Camry Hybrid» 2022 року випуску. Суд підтримав позицію прокурора і відмовив у задоволенні апеляційної скарги відповідачів. Відповідно до рішення суду, один з автомобілів та вартість іншого, що перевищує 4 млн грн, будуть стягнуті на користь держави. Рішення Апеляційної палати ВАКС набирає законної сили з моменту оголошення. Встановлено, що протягом 2023–2024 років близькі особи військового, який на момент придбання активів обіймав посади начальника районного ТЦК та виконувача обов’язків начальника Харківського обласного ТЦК, отримали у власність автомобілі «BMW X6» 2023 року та «Toyota Camry Hybrid» 2022 року загальною вартістю 4 850 170 грн. Проте аналіз доходів і витрат посадовця та його родини показав, що придбання цього майна не могло бути здійснене за рахунок законних доходів. У травні 2025 року прокурор САП подав до суду позов на основі матеріалів ДБР та НАЗК.
Фінансові декларації Валерія Дубіля за 2025 рік
Продовжуємо серію публікацій про статки та доходи посадовців Чернігівщини. У цій статті розглянемо фінансові показники Валерія Дубіля, народного депутата України, за 2025 рік. Вся інформація про його майно та доходи представлена у Єдиному державному реєстрі декларацій.
Нерухомість
Валерій Дубіль орендує земельну ділянку площею 1900 квадратних метрів у селі Дідівці, що належить Дідовецькій сільській раді Сухополов’янської громади. Його дружина, Валентина Дубіль, володіє двома нежилими приміщеннями в Києві, одним з яких Валерій має право безкоштовного користування. Валентина також має житловий будинок у селі Дідівці та земельну ділянку в тому ж селі.
Валентина Дубіль має право користування земельними ділянками, що належать Лідії Дубині, загалом 12 ділянок, а також має аналогічні права на три ділянки, що належать Віті Присяжнюк. Вона також має право розпорядження квартирою в Криму, що належить Лідії Дубині, та житловим будинком, що належить Лідії та Анатолію Дубінам, у селі Дубовий Гай Прилуцького району.
Додатково, Валентина має право розпорядження квартирою та житловим будинком садибного типу, що належать Віті Присяжнюк. Вона також володіє об’єктом незавершеного будівництва – приватним будинком на Кіпрі, який має криту веранду, місце для паркування, сад і басейн.
Подружжя має право безкоштовного користування земельною ділянкою площею 2000 квадратних метрів і дачним будинком площею 354,3 м² у селі Хлепча Київської області, які належать Іллі Дубілю. Крім того, Валерій і Валентина мають право безкоштовного користування квартирою в Києві площею 147,3 м² та житловим будинком у селі Дідівці площею 530,6 м², які належать Івану Дубілю. Також подружжя має право безкоштовного користування двома земельними ділянками в селі Дідівці, що належать Івану Дубілю.
Транспортні засоби
Валентині Дубіль належать два легкові автомобілі: BMW X4 xDrive30d G02 2022 року випуску та Audi Q7 2024 року випуску, якими Валерій має право безкоштовно користуватися. Також Валентина має право користування автомобілем Peugeot Partner 2010 року випуску, що належить Лідії Дубині, а також легковою автівкою Audi A6 2016 року випуску, що належить Віті Присяжнюк, якою вона має право розпорядження, користування та володіння за довіреністю. Валерій Дубіль має лише мотоцикл марки ММВЗ 1992 року випуску (мотоцикл «Мінськ»).
Доходи
Валерій Дубіль задекларував 575 914 грн заробітної плати народного депутата. Натомість Валентина Дубіль отримала дохід від підприємницької діяльності в розмірі 4 783 932 грн.
Грошові активи
Валентина Дубіль має готівкою 137 673 гривні та 2000 євро. На її банківських рахунках – 108 427 грн, 2592 євро, 102 долари США, 10 польських злотих і 151 швейцарський франк. Валерій Дубіль задекларував 2 855 251 грн як право вимоги сплати грошових коштів за договором про відступлення права вимоги та 198 480 грн, внесені як застава. Він має боргове зобов’язання перед дружиною в розмірі 2 855 251 грн.
Ексочільник Держпродспоживслужби Волині визнав провину та сплатить 1,5 млн грн
У лютому 2026 року співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції затримали виконуючого обов’язки начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області. Чиновник отримав 2 тисячі доларів США від директора одного з підприємств за видачу експлуатаційного дозволу на виробничі потужності. Під час досудового розслідування слідчі ДБР зібрали достатньо переконливих доказів вини посадовця. Це стало підставою для його повного визнання провини, завершення розслідування та направлення обвинувального акта до суду в рамках угоди про визнання винуватості за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. У рамках цієї угоди, за участі прокурорів Офісу Генерального прокурора, обвинувачений зобов’язався перерахувати 1,5 мільйона гривень на підтримку Збройних Сил України. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.
Скандали в будівництві: повернення корупціонера до влади
Олексій Кудрявцев, колишній голова ДАБІ, якого Кабмін звільнив через підроблений диплом, знову намагається зайняти керівну посаду в ДП «ДІПРОМІСТО» імені Ю. М. Білоконя. Судом було встановлено, що його диплом є фальшивим, а сам Кудрявцев має кримінальне минуле, яке стало відомим на міжнародному рівні, і навіть перебував у розшуку в Молдові. Ця інформація з’явилася в його декларації, опублікованій у державному реєстрі. Цікаво, що Кудрявцев не згадує про свою освіту, яка стала відомою у всьому світі. Він є єдиним високопосадовцем в Україні, якого звільнили за надання недостовірних даних при вступі на державну службу. Скандал виник через диплом Технічного університету Молдови, який Кудрявцев подав під час кар’єрного зростання, стверджуючи, що отримав кваліфікацію інженера-будівельника. Однак університет офіційно заявив, що такого студента ніколи не існувало, а диплом не видавався. У 2018 році Кабмін звільнив його з посади голови ДАБІ після службового розслідування. Кримінальне провадження тривало три роки, але було закрито через закінчення строків давності. Проте судом було підтверджено факт підробки диплома. Кудрявцев став символом корупції та підробок у будівельній сфері. Тепер він знову претендує на керівництво інститутом «ДІПРОМІСТО», який займається розробкою державних будівельних норм та містобудівної документації. Це викликає занепокоєння щодо стану державних інституцій. Особливо цинічно виглядає його повернення за підтримки Наталії Козловської, колишньої заступниці міністра розвитку громад та територій, яка активно співпрацювала з корупціонерами в галузі. Схоже, що її роль полягає в інтеграції таких осіб у владну систему.
Арешт елітного майна ексчиновника ДМС Морару в Одесі
В Одесі арештували майно колишнього співробітника Державної міграційної служби України Андрія Морару. Причина арешту — розслідування щодо незаконного збагачення, в рамках якого виявлено невідповідність між задекларованими доходами та реальним обсягом активів.З матеріалів справи випливає, що основним методом приховування активів було оформлення нерухомості та інших об’єктів на родичів і підконтрольні юридичні особи. Зокрема, використовувалися ЧП «Салвейв» та обслуговувальний кооператив «Неонол», через які оформляли власність.Активи записували не на Морару особисто, а на його матір і пов’язані структури; у деклараціях занижувалися дані про доходи та заощадження. За даними слідства, фактичний контроль зберігався у самого чиновника, який оплачував утримання майна та користувався ним, незважаючи на відсутність офіційного права власності. Серед виявленого майна — апартаменти біля моря площею близько 95 кв. м, офісні приміщення в Білгород-Дністровському загальною площею майже 200 кв. м, а також інші об’єкти на пов’язаних юридичних особах.Фінансові дані визначають суть справи: загальний офіційний дохід Морару за період становить близько 2 млн грн, дохід дружини — приблизно 61 тис. грн, дохід матері — близько 1,8 млн грн. Вартість активів перевищує задекларовані доходи більш ніж на 13 млн грн. Ця диспропорція стала основою підозри в незаконному збагаченні, оскільки слідство вважає, що майно придбано за кошти з непідтвердженим легальним походженням. Суд наклав арешт на активи, заборонивши будь-які реєстраційні дії — продаж, переоформлення та передачу третім особам. Засідання відбулося без виклику учасників, що є характерним для випадків з ризиком термінового виводу майна. Андрія Морару звільнили зі служби у 2025 році, а вже у 2026-му йому вручили підозру в незаконному збагаченні — саме щодо цих активів. У справі перелічено конкретні об’єкти нерухомості, суми доходів і розрив понад 13 млн грн. Формально власниками значаться родичі та юридичні особи, але слідство переконане, що реальне управління та контроль належали екс-чиновнику. Це протиріччя стало основою кримінальної справи.
Ситуація з керівництвом «Київзеленбуду»: повернення Бахмата
Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Юрій Бахмат, раніше затриманий у справі про ймовірні “відкати”, може повернутися до виконання своїх обов’язків після зміни запобіжного заходу. У комунальному об’єднанні ситуацію не коментують, але джерела повідомляють про зміну запобіжного заходу. Як стало відомо, журналіст звернувся до приймальні КО «Київзеленбуд» з проханням організувати коментар керівника підприємства або надати інформацію про його статус. У відповідь йому повідомили, що керівник відсутній, і порадили звертатися до прессекретаря. Прессекретарка підприємства також відмовилася коментувати ситуацію навколо керівництва. Журналісти намагалися зв’язатися з Юрієм Бахматом для отримання коментаря щодо його подальшої роботи в «Київзеленбуд», але відповіді не отримали. За інформацією джерел, Юрій Бахмат мав вийти на роботу 3 квітня, оскільки йому змінили запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на нічний, що потенційно дозволяє повернення до виконання посадових обов’язків. Офіційного підтвердження його поновлення чи звільнення з посади наразі немає, але формально він залишається чинним генеральним директором КО «Київзеленбуд». Тимчасові обов’язки керівника підприємства виконує Ольга Манько, яка раніше керувала КП по утриманню зелених насаджень Подільського району. Вона вступила на цю посаду після затримання Юрія Бахмата, який очолював підприємство з 19 жовтня 2023 року. Питання фактичного управління підприємством залишається відкритим. У березні 2025 року правоохоронці заявили про викриття ймовірної злочинної організації в КО «Київзеленбуд», до якої входили керівник підприємства, його перший заступник та інші посадовці. Шістьом особам повідомили про підозру за участь у злочинній організації та одержання неправомірної вигоди. Посадовці налагодили схему отримання коштів від підрядників комунального об’єднання у вигляді “відкатів” у розмірі 15% від суми укладених договорів. Лише за лютий 2025 року задокументовано кілька випадків отримання неправомірної вигоди на загальну суму понад 3 млн гривень. У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки, вилучивши документацію, електронну техніку та частину грошових коштів, призначених для розподілу між учасниками схеми. Генерального директора, його першого заступника та ще одного посадовця затримали, а Печерський районний суд Києва обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Розмір застави для окремих фігурантів становив 51,4 млн гривень. Столичний міський голова заявляв про намір звільнити підозрюваних посадовців. Досудове розслідування проводить територіальне управління Державного бюро розслідувань у Києві за оперативного супроводу Нацполіції.
Декларація Дениса Маньковського: авто, готівка та криптовалюта
Директор територіального управління ДБР у Полтаві Денис Маньковський володіє кількома автомобілями, які задекларовані за заниженою вартістю, а також великими сумами готівки та понад тридцятьма видами криптовалюти. Маньковський зареєстрований у Харкові, але вказав фактичну адресу для кореспонденції в селі Петрівка Полтавської області. Тут розташовані житловий будинок площею 166,5 м² та ділянка 2065 м², які використовує вся сім’я на правах оренди та права користування. Власником цих об’єктів є Дмитро Ратійов. У Харківській області Маньковський має квартиру площею 74,1 м², придбану у 2009 році за 57 568 грн (йому належить 50 %), іншу квартиру площею 60,3 м² у спільній частковій власності з дружиною та іншими особами, дві ділянки у Циркунах (1500 м² і житловий будинок 281,5 м²), ділянку площею 1200 м² у Дергачах, гараж та невелику ділянку у Харкові. Серед автомобілів сім’ї є SsangYong Rexton (2011), який належить родичу ДБРівця з правом користування, Mazda CX-5 (2023) вартістю 513 тис. грн, що належить дружині Марії Вадимівні, та Nissan Rogue (2023) вартістю 363 тис. грн, на якому Денис має право користування. У декларації вказано вартість автомобілів на момент набуття права власності, хоча їхня поточна ринкова вартість значно вища. Найбільш помітним є розділ про криптовалюту. Денис Маньковський задекларував 34 різні криптоактиви на загальну суму понад 1,24 мільйона гривень. Серед них Avalanche, Chiliz, MultiverseX, Cardano, Gala, Arbitrum, AltLayer, Sei, Jupiter, Prometeus, FET та інші. Ці активи зберігаються на Ledger Nano X, Trust Wallet, Binance та ByBit. Дружина Марія Маньковська отримала 4,27 млн гривень від підприємницької діяльності, тоді як Денис Маньковський заробив 2,9 млн гривень зарплати від Територіального управління ДБР у Полтаві, плюс 1000 гривень соціальної виплати учаснику бойових дій. Грошові активи вражають обсягом готівки: у посадовця — 10 тис. євро, 134 тис. доларів і 100 тис. гривень, у дружини — 65 тис. доларів і 100 тис. гривень. На банківських рахунках найбільша сума — понад 2,29 млн гривень у “РадіБанку” на ім’я Марії Маньковської, а також кошти в “ПриватБанку”, “Полтава-Банку”, “Сенс Банку” та Revolut. Загалом задекларовані доходи сім’ї перевищують 7,19 мільйона гривень без урахування криптовалюти та готівки. З 2008 року Маньковський працював в управлінні СБУ в Харківській області, а з 2013 року займав керівні посади в підрозділі контррозвідки СБУ в Харківській області, зокрема був головою підрозділу. У жовтні 2020 року його призначили директором ТУ ДБР у Полтаві.