Категорія: Корупція

Податкові ініціативи уряду: що стоїть за змінами

Цього тижня в Україні основною внутрішньою політичною темою стане спроба парламенту проголосувати за три податкові законопроєкти, ініційовані урядом для виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами. Йдеться про оподаткування продажів на цифрових платформах (закон про OLX), закріплення ставки військового збору у 5% на три роки після завершення війни та скасування податкової пільги на посилки, які планується обкласти ПДВ з нуля євро.

Незважаючи на те, що останніми днями представники «Слуги народу» активно заявляють про неминучість прийняття цих законопроєктів, які, за їхніми словами, принесуть значні надходження до бюджету та відкриють доступ до міжнародного фінансування, ті ж самі нардепи, які сьогодні підтримують ці зміни, кілька тижнів тому провалили урядові ініціативи, не давши їм шансу на прийняття. Провал голосування супроводжувався заявами про те, що антисоціальні рішення, узгоджені Кабінетом Міністрів з Міжнародним валютним фондом, не пройдуть у парламенті.

Раптовий розворот у позиції депутатів викликає запитання: що змінилося за ці тижні, що вони тепер готові підтримати те, проти чого нещодавно виступали? Де поділася їхня принциповість у захисті інтересів українців? Відповідь на це запитання є.

Останні тижні були присвячені підготовці до важливого тижня голосування. Міністерство фінансів розділило один великий податковий законопроєкт на три окремі частини, що дозволяє уникнути загального провалу. Найбільший ризик пов’язаний із законопроєктом про посилки, адже експерти вказують на неможливість адміністрування цього податку в разі його прийняття. Нардепи говорять про потенційний колапс митниці та відмову китайських маркетплейсів співпрацювати з Україною.

Ярослав Железняк на комітеті намагався отримати фінансування для митниці, але поки що безрезультатно. Приклад Європейського Союзу показує, що навіть вони не можуть ефективно адмініструвати податок на посилки. Тому з цього року вони перейшли на фіксований податок у 3 євро за посилку, що не враховує її вартість.

Щодо законопроєкту про ПДВ для ФОПів, Сергій Марченко поки що відклав його, плануючи внести в зал лише після успішного прийняття трьох попередніх. Основним кроком тижня стала робота з нардепами для збору голосів на підтримку урядових ініціатив.

Давид Арахамія, як головний «збирач» голосів, працював з різними групами впливу серед «слуг», намагаючись зняти напругу між урядом і депутатами. Головним аргументом на зустрічах була пропозиція від уряду: «Ти — мені, я — тобі». Уряд готовий знайти ресурси на підтримку депутатів в обмін на їхню підтримку непопулярних законопроєктів.

Це стосується субвенцій на соціально-економічний розвиток громад, які нардепи розподіляють на своїх округах. Цей інструмент, відомий як «гречка», завжди був популярним серед депутатів. Однак у цьому скликанні з «соцекономом» виникли труднощі через пандемію та війну.

Тепер уряд готовий відновити фінансовий контакт депутатів з виборцями, плануючи виділити по 5 млн грн на «соцеконом» для кожного нардепа на 2026 рік. У разі успішного виконання зобов’язань, на 2027 рік обіцяють вже по 10 млн грн.

Нардепи мають проголосувати за податок на посилки, військовий збір та оподаткування цифрових платформ у квітні, а в травні уряд виділить два мільярди на «соцеконом» до кінця року. У разі успіху, уряд планує включити «соцеконом» до бюджету на 2027 рік.

Цей шлях порозуміння між урядом і Верховною Радою через фінансові вливання сподобався нардепам, які сприйняли його як визнання неможливості ефективної роботи без врахування їхніх інтересів. Обговорювалися також питання тиску НАБУ на депутатів, і було заявлено про досягнення компромісу щодо збереження парламентської незалежності.

Депутати висловлювали готовність підтримувати адекватні ініціативи уряду лише за умови врахування їхньої позиції. У рамках стратегії врахування позицій нардепів було проведено робочу групу, яка показала готовність Мінфіну внести поправки до законопроєктів.

Міністр фінансів погодився реалізувати концепцію надходження 5% військового збору на спецрахунки для цільового використання. Проте питання з посилками залишається складним, і багато проблем ще не вирішені.

Сергій Марченко знизив оцінку економічного ефекту від оподаткування посилок до 10 мільярдів. У масштабах війни це становить лише півтора дня військового протистояння. Тому законопроєкт про посилки отримав найменшу кількість голосів комітету.

Незважаючи на це, прем’єр-міністр також включилася в збір голосів, проводячи зустрічі з керівниками фракцій. Запропонована стратегія голосування виглядає як перерозподіл частини коштів, які уряд планує отримати від українців, на підтримку народних депутатів. Хоча це може виглядати підозріло, така стратегія може спрацювати. Проте системні проблеми, такі як контрабанда та дроблення бізнесу, залишаються невирішеними.

Скандал навколо декларації депутата Львівської облради

Віталій Андрейко, депутат Львівської обласної ради, наразі веде боротьбу на двох юридичних фронтах. Він намагається захистити свій депутатський мандат, який його партія намагається скасувати через звинувачення у “політичній зраді”, а також переконати Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у тому, що його декларація не містить порушень на суму 17,4 мільйона гривень. Аудит декларації за 2023 рік виявив серйозні неточності та неправдиву інформацію. Основні порушення включають: загальну суму розбіжностей у 17,4 млн грн. Дружина Андрейка не надала документів, що підтверджують джерела сотень тисяч доларів та євро на її рахунках. Депутат стверджує, що частина цих коштів — це родинні заощадження та позика від сестри, але НАЗК відхилило ці пояснення. Паралельно триває ще одна важлива справа — боротьба за мандат. У 2020 році Віталій Андрейко став депутатом Львівської облради від Української галицької партії (УГП). Проте вже через рік він разом з іншими депутатами підписав меморандум про співпрацю з “Європейською Солідарністю” та “Слугою народу”, що суперечило позиції керівництва УГП. У січні 2022 року обласна організація УГП вирішила відкликати п’ятьох депутатів, включаючи Андрейка, за порушення партійної дисципліни та застосування імперативного мандата. Андрейко оскаржив це рішення в судах. Справа дійшла до Верховного Суду, який у липні 2025 року повернув її на повторний розгляд до суду першої інстанції. Наступне засідання заплановане на 14 квітня 2026 року. До політичної кар’єри Віталій Андрейко працював у банківській сфері («ПриватБанк») та займався будівництвом. Раніше його ім’я фігурувало у скандалах, пов’язаних із використанням депутатських повноважень для просування власних проектів. Наразі депутат продовжує виконувати свої обов’язки в облраді, але попереду його чекають важливі судові рішення щодо мандата та декларації. Якщо висновки НАЗК підтвердяться, це може призвести до кримінальної відповідальності.

Нардеп Ігор Василів оновив автопарк під час війни

Народний депутат Ігор Василів придбав автомобіль Land Rover Defender 2022 за майже 2,3 мільйона гривень. Авто було куплено у дружини тернопільського бізнесмена. У декларації за 2025 рік депутат від «Слуги народу» зазначив, що продав Audi Q8 2019 року за 1,7 мільйона гривень, після чого придбав новіший позашляховик. Попередньою власницею автомобіля була дружина співвласника групи компаній «Техно-Буд-Центр». Також нардеп задекларував сім об’єктів нерухомості: будинок і земельну ділянку біля Тернополя, дві квартири в Києві, що належать дружині, та ще одну квартиру, в якій проживає сім’я. Протягом року у Верховній Раді Василів отримав 724 тисячі гривень зарплати. Готівкою родина зберігає десятки тисяч доларів і євро, а також понад 1,4 мільйона гривень.

Декларації депутатів: здоров’я та автомобілі Петьовки

Народний депутат Юрій Камельчук зазначив, що у депутатів через “важку роботу” погіршується здоров’я, зокрема страждають спина, зір, слух і пам’ять. У цьому контексті декларації набувають іншого вигляду. Наприклад, народний депутат Василь Петьовка за рік офіційно заробив 631 тис. грн, тоді як його дружина заробила майже 8,2 млн грн. Під час повномасштабної війни сім’я придбала чотири автомобілі: Porsche Cayenne за 3,8 млн грн, Lexus LX за 4 млн грн, Volkswagen Touareg за 2,1 млн грн і Skoda Kodiaq за 1,4 млн грн. Загальна вартість цих автомобілів становить 11,4 млн грн. Схоже, що головна “проблема” полягала не в здоров’ї, а у виборі між Porsche і Lexus — врешті-решт, вони придбали обидва.

Моніторинг способу життя екскерівника БЕБ Євгенія Калугіна

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало моніторинг способу життя колишнього керівника територіального управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області, Євгенія Калугіна. Це рішення було прийнято після публікації розслідування, яке вказує на те, що родина Калугіна за останні роки відкрила кілька бізнесів та накопичила майно на мільйони гривень. НАЗК повідомило про початок моніторингу у відповідь на запит юристів проєкту “Тисни” (Bihus.Info). Нещодавно журналісти Bihus.Info виявили, що дружина Євгенія Калугіна, Альона, стала співвласницею ряду бізнесів та нерухомості на значні суми. Ці активи почали з’являтися у неї з моменту початку кар’єри Калугіна в БЕБ. Серед них – спа-комплекс у Чернівецькій області, аграрний бізнес та будівництво комерційного житла на Закарпатті. Матір Калугіна також стала співвласницею фірми “Голден Блек”, яка розвиває мережу автозаправок на Буковині. У вересні 2025 року компанія “Голден Блек Спа” взяла в кредит дві будівлі АЗС на суму 40 мільйонів гривень, співвласницею якої є дружина правоохоронця Альона Калугіна. Це не єдині інвестиції Калугіної на Буковині: у 2024 році вона разом з партнерками придбала землю поблизу Чернівців, де влітку 2025 року відкрили басейн та ресторан Black Lotus. Земля, яка зараз має таку ж площу, коштує понад 12 мільйонів гривень. У 2024 році дружина та матір Калугіна купили 12 соток землі на словацькому кордоні в Ужгороді, де ділянка під забудову зараз коштує понад 100 000 доларів. Дружина Калугіна також інвестувала в аграрну компанію “Хрум”, яка володіє понад 2 гектарами землі на Закарпатті. Окрім того, у батька посадовця, Павла Калугіна, з’явився новий дорогий актив: у липні 2023 року він став власником понад пів гектара землі у Козині, яка розташована поруч з маєтком Ріната Ахметова. Зараз земля в цій локації коштує приблизно 15 мільйонів гривень. Після виходу сюжету юристи “Тисни” (Bihus.Info) звернулися до НАЗК із заявою про можливу невідповідність рівня життя Євгенія Калугіна його статкам. НАЗК підтвердило, що розпочало моніторинг способу життя екскерівника.

Фінансові активи нардепа Віктора Балоги та його дружини

Народний депутат Віктор Балога задекларував 6,2 млн грн готівкою, тоді як його дружина має 581 тис. євро. Річний дохід нардепа становить 638 тис. грн зарплати та 283 тис. грн пенсії. У 2025 році дружина придбала автомобіль Mercedes-Benz EQA 300 за 1,5 млн грн. У декларації також вказано Volkswagen ID.3 вартістю 1,3 млн грн та Audi SQ7 за 2,5 млн грн, які використовує подружжя. Дружина нардепа заробила понад 6,3 млн грн від підприємницької діяльності, а також отримала додаткові доходи від компанії та продажу майна.

Підозри щодо начальника Літинської колонії у привласненні премій

У Вінницькій області начальника Літинської виправної колонії №123 підозрюють у незаконному нарахуванні собі щомісячних премій у розмірі від 200% до 400% від окладу. За даними ДБР, він міг привласнювати бюджетні кошти протягом приблизно 2,5 років. Відповідно до відкритих реєстрів, керівником установи є Микола Кліщук. Слідство повідомляє, що у вересні 2023 року посадовець вже отримав першу підозру у справі про заволодіння майном та підроблення документів, але не повідомив про це Міністерство юстиції. Наразі розглядається питання щодо запобіжного заходу та його відсторонення від посади.

Будівництво житлових будинків у Гостомелі: тендер на 714 мільйонів

24 березня Служба відновлення та розвитку інфраструктури Київської області оголосила тендер на будівництво багатоквартирних житлових будинків у Гостомелі, уклавши угоду з ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція» на суму 714,35 млн грн. Згідно з інформацією, опублікованою в системі «Прозорро», до кінця 2027 року на вулиці Проскурівській планується зведення семиповерхових будинків, які міститимуть 144 квартири. На перших поверхах розмістяться нежитлові приміщення. Проект також передбачає підземне укриття для мешканців та працівників комерційних приміщень, яке в мирний час використовуватиметься як спортивний комплекс. Фінансування робіт здійснюється з місцевого бюджету. Проект реалізується ТОВ «Модерн Проджект», а експертизу проводить ТОВ «Укрекспертиза Груп». Динамічна ціна договору викликала певні запитання. У відомостях ресурсів вказано, що сталеву арматуру класу А500С замовили за ціною 36 925 грн/т, що близько до ринкових цін. Наприклад, компанія «Метінвест-СМЦ» підвищила ціни на арматуру до 37 тис грн/т, а «Iron World» пропонує арматуру А500С діаметром 12 мм за 34 675 грн/т. Бетон В30 М400 оцінено в 5 055 грн/куб. м, тоді як компанія «Kalenyk & Co» продає його за 4 089 грн/куб. м. Газобетонні блоки замовлено по 3 999 грн/куб. м, хоча на ринку є пропозиції дешевше. Декоративну силіконову штукатурку Baumit Silicon Top врахували по 136 грн/кг, тоді як інші постачальники пропонують її за нижчими цінами. Фірма отримала підряд без конкуренції, але оскаржувала вимоги тендерної документації, вважаючи їх дискримінаційними. Серед вимог були наявність спеціалізованої техніки та досвіду виконання аналогічних договорів. Комісія Антимонопольного комітету підтримала скаржника, зобов’язавши замовника внести зміни до тендерної документації. Держаудитслужба проводить моніторинг тендеру. Службу відновлення та розвитку інфраструктури очолює Олексій Іщенко, а уповноваженою особою з питань закупівель є Катерина Полякова. ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція» належить Володимиру Магльованому, раніше засновником був Давід Кізіменко. З 2020 року компанія отримала державних замовлень на 4,56 млрд грн. Давід Кізіменко є братом Матфея Кізіменка, який очолює ДП «НДІпроектреконструкція». Батько братів, Олег Кізіменко, займав високі посади за часів Януковича. У грудні 2018 року він був засуджений за сепаратизм.

Нафтогаз замовив будівництво когенераційних установок за 1,78 млрд грн

АТ «Криворізька теплоцентраль» АТ «НАК «Нафтогаз України» 25 березня уклало угоду з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енерго-Плюс» на будівництво когенераційних установок вартістю 1,78 млрд грн. Інформація про це з’явилася в системі «Прозорро». У цьому році планується реалізація проекту з будівництва когенераційних газопоршневих установок загальною електричною потужністю 75,2 МВт. Проектування входить до підряду, тому ціни на будівельні матеріали наразі невідомі. Згідно з технічним завданням, передбачено встановлення та підключення восьми газопоршневих установок виробництва «Bergen» з двигунами B3540V20A, потужністю 9,4 МВт кожна, а також котлів-утилізаторів тепла. Частину обладнання та систем поставить замовник, а іншу частину має надати підрядник. Для участі в тендері необхідно було підтвердити наявність досвіду будівництва газотурбінних або газопоршневих установок з загальною потужністю не менше 10 МВт, а також досвід пусконалагоджувальних робіт і введення в експлуатацію зазначених потужностей. Анонімні компанії висловлювали занепокоєння щодо підтвердження досвіду через введення потужностей в експлуатацію, стверджуючи, що це не передбачено законом і залежить від замовника. Після цього замовник змінив формулювання на «внутрішнього встановлення (неконтейнерного виконання) на одному об’єкті будівництва та досвід пусконалагоджувальних робіт». У відповідь на це аноніми почали скаржитися на вимогу щодо неконтейнерного об’єкта, вказуючи, що компанії з досвідом реалізації кількох аналогічних об’єктів контейнерного типу фактично позбавляються можливості участі, хоча мають необхідну кваліфікацію. Проте замовник зазначив, що визначення аналогічного договору базується на принципі підтвердження учасниками відповідності схожого за типом і принципом будівництва об’єкта, що відповідає предмету закупівлі та є конкурентним. У відповідь на вимоги потенційних учасників замовник розширив перелік документів, якими можна підтвердити факт виконання аналогічного договору. Спочатку це були акти виконаних робіт або акт готовності об’єкта до експлуатації, а пізніше додали ще один варіант – звіт про позитивне проведення комплексних випробувань. Три учасники пропонували ціни на 5-12% нижчі, але їх відхилили. ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Котлогаз» і консорціум «Магістраль Плюс» були відхилені за неусунення виявлених недоліків у документах протягом доби, а ТОВ «ЕДС-Інжиніринг» – за те ж саме, а також за надання недостовірної інформації. «ВКП «Котлогаз» повернулося на торги через АМКУ, але згодом його знову відхилили за рішенням по скарзі «ЕДС-Інжиніринг». Дорожчими конкурентами були ТОВ «Газ Гранд» і ТОВ «Віссманн». Економія склала 5%. Держаудитслужба проводить перевірку тендеру на основі даних автоматичних індикаторів ризиків. Кременчуцькою «НВП «Енерго-Плюс» володіє та керує Євген Корф – місцевий бізнесмен, який у 2020 році обрався до Полтавської облради від «Опозиційної платформи – За життя». З моменту створення «Прозорро» у 2016 році переможець отримав держпідрядів на 4,55 млрд грн.

Декларація співробітника ТЦК: золото на 7,7 млн грн

Співробітник територіального центру комплектування та соціальної підтримки задекларував значні активи у дорогоцінних металах та готівкових коштах, незважаючи на відносно скромний офіційний дохід за рік. Згідно з електронною декларацією за 2024 рік, військовослужбовець вказав у власності близько одного кілограма золота у злитках загальною вартістю приблизно 7,7 млн грн. У документах також відображені значні готівкові заощадження сім’ї в іноземній валюті та ювелірні вироби з дорогоцінних металів на сотні тисяч гривень. Офіційний дохід за рік склав близько 366 тис. грн і складався переважно з грошового забезпечення за місцем служби. Більшість активів задекларовано як спільна власність з дружиною. У декларації зазначено, що частина майна була придбана раніше — до початку служби в територіальному центрі комплектування, під час підприємницької діяльності. Інформація про значні обсяги задекларованого золота на фоні порівняно невеликого річного доходу викликала суспільний резонанс та обговорення в соцмережах. Такі випадки традиційно привертають увагу до питань походження активів чиновників та військовослужбовців, хоча наявність майна в декларації сама по собі не свідчить про порушення закону.