Автор: redaktor

Фінансовий стан Ігоря Панченка: від нерухомості до криптовалюти

Ігор Панченко, заступник голови ДПС, відповідальний за цифровий розвиток, прибув до Києва з Полтави, де раніше обіймав посаду заступника голови військової адміністрації. Панченко народився 1 липня 1992 року в Кременчуці. У 2017 році він закінчив Інститут управління і права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, отримавши спеціальність правознавство.

Власну нерухомість Панченко придбав лише в Харкові: у 2021 році він купив квартиру площею 68 кв. м за 600 тис. гривень, а у 2022 році — смартквартиру на 18 кв. м за 191 тис. гривень. Щодо цифрової валюти, Панченко володіє криптовалютою Cardano (ADA) на суму 417 тис. гривень.

У його родині є три автомобілі, останнім з яких став BMW X3 2022 року випуску, придбаний у червні 2023 року за 777 тис. гривень. Крім того, родина володіє Volkswagen Tiguan (2012) та Nissan X-Trail (2011).

У 2023 році зарплата Панченка в «Дія» склала 675 тис. гривень, а від ФОП він заробив 1,3 млн гривень. Дружина також працює як ФОП, заробивши 481 тис. гривень, а ще 393 тис. гривень отримала від НУ юридичного університету ім. Я. Мудрого. В готівці родина зберігає 27 тис. доларів та 200 тис. гривень у банках.

Контракт на 8 мільйонів: постачання окулярів та корупційні ризики

ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» 8 квітня уклала контракт з ТОВ «ТС Трейд Україна» на постачання захисних балістичних окулярів на суму 8 млн грн. Інформація про це з’явилася в системі «Прозорро». Підрядник зобов’язаний до 21 вересня 2026 року поставити 10 тисяч комплектів окулярів з діоптричною системою (вставкою з коригуючими лінзами для людей із порушенням зору) у зеленому кольорі. Конструкція окулярів передбачає наявність трьох світлофільтрів: прозорого, сонцезахисного та контрастного. Окуляри повинні забезпечувати повний захист очей від ультрафіолетового випромінювання, механічних та балістичних уражень. Світлофільтри мають витримувати влучання уламків зі швидкістю понад 200 м/с та бути стійкими до температур від -5°С до +55°С. Переможець тендеру постачатиме окуляри китайської компанії Guangdong Yijia Optical Technology Co., Limited за ціною 800 грн за комплект. Конкурентом на торгах було ТОВ «Еквіпторг», яке пропонувало окуляри німецької фірми Swiss Eye International GmbH. У минулому році ця компанія постачала окуляри з діоптріями за контрактом з ДП «Державний оператор тилу» за ціною 749 грн за комплект. Участь у тендері вимагала наявності досвіду виконання аналогічних контрактів з 2023 року на суму не менше ніж 30% від очікуваної вартості, а також підтвердження фінансової спроможності в такому ж обсязі. ТОВ «ТС Трейд Україна» підтвердило наявність аналогічного досвіду контрактом з «Держоператором тилу», що стало основою кримінального провадження Головного слідчого управління ДБР. Йдеться про договір на постачання 18 000 балістичних окулярів-масок загальною вартістю 25,74 млн грн (суму визначено як збиток, завданий МОУ). За даними слідства, окуляри не пройшли перевірку науково-випробувального відділу Національного університету оборони України на етапі перших випробувань у грудні 2024 року, оскільки не витримали ударів імітатором осколків. Директор фірми-постачальника заперечив результати перевірки. Замість того, щоб провести тестування в трьох незалежних лабораторіях, як того вимагали умови договору, він надав документи лише від однієї приватної компанії — ТОВ «Науково-інженерного центру випробувань виробів та матеріалів захисту». Ця експертиза була позитивною, що дозволило фірмі отримати бюджетні кошти. У рамках розслідування лабораторія Національного університету оборони та Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз СБУ провели нові дослідження, які підтвердили, що окуляри не відповідають вимогам балістичної стійкості та непридатні для використання. В результаті держава зазнала збитків на всю суму контракту. Директора підприємства підозрюють у привласненні бюджетних коштів в особливо великих розмірах, а колишньому керівнику Центрального управління контролю якості інкримінують службову недбалість (за даними медіа, йдеться про ексочільника ЦУКіЯ Ігоря Лещенка). Провадження щодо експосадовця МОУ виділили в окрему справу. ТОВ «ТС Трейд Україна» зареєстроване в липні 2020 року. Фірму володіє Світлана Федотова, а керує Сергій Бовкун. Федотова також має однойменний ФОП, що надає послуги перукарнями та салонами краси. Це другий контракт «ТС Трейд Україна» з АОЗ, що зробило агенцію найбільшим замовником фірми. У лютому 2026 року підприємство уклало договір на 61,20 млн грн на постачання окулярів захисних балістичних, вид 3. Дешевшим конкурентом «ТС Трейд Україна» на торгах було ТОВ «БСВ «Побратим логістикс», яке подало лише технічну специфікацію до тендеру. Аудитори виявили ряд порушень у документах «ТС Трейд», зокрема акт відповідності на окуляри іншого кольору, банківська гарантія, виписана на «ДОТ», а не на «АОЗ», а також неточна назва предмета закупівлі в документах на представництво від виробника. АОЗ не погодився з висновками та оскаржив їх у судовому порядку. Загалом з 2024 року фірма отримала підрядів на 126,67 млн грн.

Денис Штілерман: загадкова постать у світі оборонної промисловості

Нещодавно президент України Володимир Зеленський привітав працівників оборонно-промислового комплексу з професійним святом. Серед досягнень українських зброярів він згадав розробку далекобійної ракети «Фламінго» компанії «Fire point». Керівник та головний інженер компанії Денис Штілерман, колишній громадянин РФ та співробітник одного з військових інститутів країни-агресора, заявив, що припинив працювати в Росії після Революції гідності в Україні. Проте реєстри свідчать про те, що його діяльність на ворога може тривати й до сьогодні.

Денис Штілерман – особа загадкова. Його життя, згідно з нещодавніми інтерв’ю, виглядає як добре продуманий сценарій. Після фізико-математичної школи у Києві, випускником якої був видатний Борис Патон, Штілерман поїхав навчатися в Москву в серпні 1991 року, коли Україна стала незалежною. Тобто він автоматично став громадянином України, але після переїзду до РФ отримав паспорт і там. У той час він мав інше прізвище – Данилов. За його словами, батько взяв більш слов’янське прізвище, щоб приховати єврейські корені. Штілерманом Денис Леонідович став лише після переїзду в Україну, тоді як у Росії він відомий під прізвищем Данилов, включно у кримінальних зведеннях.

Згідно з російськими реєстрами, Данилов Денис Леонідович отримав індивідуальний податковий номер у Московській області в серпні 2004 року. У вересні він став співзасновником ТОВ «Агро-Альянс», яке займалося вирощуванням зернових у Краснодарському краї. Це нетипова діяльність для випускника Московського фізико-технічного інституту, про що сам Штілерман згадував в інтерв’ю.

У 2005 році ТОВ «Агро-Альянс» припинило діяльність, а його правонаступником стало ТОВ «Агро-Альянс», де також був зазначений Денис Данилов. Він залишався у складі компанії до грудня 2021 року, хоча в інтерв’ю стверджував, що з 2014 року не працює на Росію.

Данилов-Штілерман також був у складі російського ТОВ «СИБ» у період з 2005 по 2006 рік, яке займалося здачею в оренду нежилого майна у Москві. Яка з цих компаній принесла йому великі гроші, невідомо, але він став пайщиком у ТОВ «Агрофирма Пирогово», яка у 2011 році приватизувала земельні ділянки у Підмосков’ї. У 2014 році було відкрито кримінальне провадження за фактом незаконного отримання права на ці ділянки, і станом на 2023 рік справа все ще триває за участю Штілермана.

Згідно з рішенням Верховного суду РФ від 5 листопада 2024 року, у червні 2023 року Денису Данилову було відмовлено у позовах щодо передачі земельних ділянок. Це підтверджує, що він продовжує судову тяганину в Росії за свої ділянки. У російському сегменті мережі також збереглися лоти боржника Данилова, які продавалися в 2023 році, вже після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Денис Штілерман в інтерв’ю українським журналістам зазначав, що його колишня дружина та двоє дітей залишалися в Москві до кінця минулого року. Він стверджував, що жінка відмовлялася виїжджати, але врешті-решт переїхала до Дубая. Проте її соціальні мережі свідчать про те, що вона активно ділиться своїм життям, що ставить під сумнів секретність їхнього виїзду.

Штілерман також заявляв, що допомагав йому фігурант плівок Міндіча, бухгалтер Ігор Фурсенко, який працює в «Fire point». Станом на 13 квітня 2026 року він залишається засновником та керівником ТОВ «Флаундэр», зареєстрованого у Москві, яке займається неспеціалізованою торгівлею.

У своїх інтерв’ю Штілерман стверджував, що втратив громадянство РФ у 2016-2018 роках і відсидів у російській в’язниці за політичними мотивами, хоча дані реєстрів свідчать про статтю «шахрайство». Незважаючи на активну діяльність у Росії, він не забував про Україну. У 1997 році він заснував у Києві ТОВ «Полар-інвест», а через два роки до компанії приєднався Єгор Скалига, який згодом став співзасновником «Fire point». Скалига, хоча і не став фізиком, мобілізувався до ЗСУ після вторгнення.

Зараз ТОВ «Полар-інвест» очолює Дмитро Демчук, який разом зі Скалигою входить до громадської організації «Не прогав». Компанія має тривалу судову тяганину з «Укрнафтою» через невиплачені дивіденди. Дмитро Демчук також є засновником ГО «Громадський хаб», підтримуваного Штілерманом, Скалигою та Іриною Терех.

Штілерман має добрі бізнес-стосунки з юристами, зокрема з Максимом Баришніковим, який також підтримує ГО «Громадський хаб». Ще одним юристом, наближеним до нього, є Артем Устюгов, співзасновник ТОВ «Проєкт 900». Історія життя Дениса Штілермана, яку він розповідає, виглядає як сценарій, де видатного інженера переслідують за політичні погляди, але він продовжує вести бізнес у країні-окупантці. Концентрація людей з кіноіндустрії навколо Штілермана викликає сумніви щодо достовірності частини його історії.

Нові підозри у справі хабарів Луцької міськради

НАБУ та САП повідомили про підозру ще одному учаснику групи, який отримав хабар після того, як Луцька міськрада ухвалила рішення про затвердження детального плану території. Мова йде про тодішнього голову однієї з депутатських фракцій Луцької міської ради. Він у змові з головою депутатської фракції Волинської облради (колишнім нардепом) та головою цієї ж фракції в Луцьку звернувся до користувача земельної ділянки (також колишнього нардепа) з проханням надати неправомірну вигоду в розмірі 30 тисяч доларів. Колишній нардеп погодився на цю пропозицію і передав частину суми – 15 тисяч доларів. Окрім того, трьом особам, які вже були викриті раніше, повідомили про зміну підозри. Їм додатково інкримінують отримання хабаря в розмірі 3 тисячі доларів від тієї ж особи за позитивне голосування депутатів їхніх фракцій щодо надання дозволу на розроблення детального плану території Луцькою міською радою та його затвердження.

Одеська СБУ закупила Toyota Land Cruiser Prado за 2,81 млн грн

9 квітня Управління Служби безпеки України в Одеській області уклало угоду з ТОВ «ВіДі Пальміра» на придбання легкового автомобіля спеціального призначення за 2,81 мільйона гривень. Інформація про це з’явилася в системі «Прозорро». Автомобіль, модель VD T192SG, на базі позашляховика Toyota Land Cruiser Prado 2026 року, має бути доставлений в Одесу до серпня. Закупівля фінансується з державного бюджету в рамках програми «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи СБУ». Гарантійний термін складає три роки або 100 тисяч кілометрів пробігу. Цей повнопривідний автомобіль оснащений дизельним двигуном об’ємом 2,8 літра, потужністю 205 кінських сил, автоматичною коробкою передач, а також різноманітними системами безпеки, такими як системи аварійної зупинки і попередження про наближення об’єктів, що рухаються ззаду. Крім того, автомобіль має допоміжні системи для руху бездоріжжям, фронтальні та бокові подушки безпеки для водія та переднього пасажира, колінну подушку безпеки водія, а також задні та передні шторки безпеки, клімат-контроль, датчики світла і дощу, підігрів керма та інше. Спеціалізоване обладнання включає сигнально-гучномовний пристрій та стробоскопи. Технічні характеристики та вартість можуть свідчити про комплектацію Toyota Land Cruiser Prado Prestige, яку продають у салонах за 2,80 мільйона гривень за автомобіль 2026 року без спеціального обладнання. Замовлення було надано без конкуренції, оскільки на відкриті торги не з’явився жоден інший учасник. Одеська компанія «ВіДі Пальміра» є частиною групи «ВіДі Груп», що належить Віталію Джуринському.

Фінансові успіхи прокурора Лендєла та його дружини

Іван Лендєл, заступник керівника Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області, задекларував дохід своєї дружини, Галини Лендєл, у розмірі майже 4,5 мільйона гривень від підприємницької діяльності, а також преміум-автомобіль BMW X4 M вартістю понад мільйон гривень. Як прокурор, Лендєл отримав 1,5 мільйона гривень заробітної плати. Дохід його дружини є одним з найвищих серед родин прокурорів Закарпаття, а раніше, згідно з попередніми деклараціями, її бізнес приносив понад 3,8 мільйона гривень. Окрім цього, Галина отримала 5,25 мільйона гривень у вигляді страхових виплат.

Сім’я володіє кількома об’єктами нерухомості. Іван Лендєл має ділянку площею 967 кв. м у Виноградові, придбану у 2012 році, та ще одну ділянку площею 800 кв. м у Мукачеві з правом користування. У 2024 році він також придбав велику земельну ділянку площею 10,8 тисячі кв. м у селі Чорний Потік на Іршавщині. Галина є власницею нежитлового приміщення комерційного призначення площею 71,2 кв. м у Мукачеві, яке вона отримала в оренду у 2019 році, але з правом власності через іншу особу — Олександра Грицюка. Сім’я також користується житловим будинком площею 232,3 кв. м у Мукачеві, де проживають спільно, частина якого є власністю матері дружини.

У розділі цінного рухомого майна задекларована ультразвукова система Philips ClearVue 550 вартістю 457 тисяч гривень, що належить дружині (придбана у 2019 році). Щодо транспортних засобів, у власності дружини є BMW X4 M (2015) вартістю 1 мільйон гривень, а Іван Лендєл користується Volkswagen Passat (2020), власником якого є Світлана Горицька.

Грошові активи в сім’ї скромніші: Іван Лендєл має 10 тисяч євро та 30 тисяч доларів готівкою, тоді як його дружина володіє 30 тисячами євро та 45 тисячами доларів готівкою. На банківських рахунках у ПриватБанку та інших установах зберігаються невеликі суми в гривнях (від кількох гривень до 15 тисяч).

Придбання BMW X4 M та ультразвукового апарату викликає питання щодо джерел фінансування, особливо враховуючи, що офіційні доходи сім’ї до 2025 року не завжди виглядали достатніми для таких витрат без додаткових пояснень. Також, велика земельна ділянка, придбана у 2024 році, з’явилася в декларації без вказівки вартості набуття чи джерела фінансування.

Окрему увагу НАЗК слід звернути на те, чому Галина Лендєл вказує на наявність медичного центру. Вона зареєстрована як ФОП у Мукачеві, основний вид діяльності — загальна медична практика (КВЕД 86.21), а також пов’язані медичні послуги (УЗД, консультації спеціалістів). Проте її центр надає послуги ультразвукової діагностики, консультації гастроентеролога, невропатолога, терапевта та інші, що може свідчити про можливу схему ухилення від сплати податків.

Елітні автомобілі та політики: новий стиль життя нардепів

Олег Мейдич уявляє себе Джеймсом Бондом за кермом Aston Martin DBX, вартість якого починається від $190 тисяч. Про це повідомляє “Викривач”. Найдешевше авто, яке вдалося знайти на сайті “Викривач”, коштує 13 мільйонів гривень, що в еквіваленті становить близько $300 тисяч. За ці кошти можна було б придбати 50 пікапів для наших захисників, якби у нього був відповідний настрій. Мейдич є типовим регіональним бізнесменом, який став політиком і тепер займає місце в парламенті, контролюючи аграрну тематику — одну з найприбутковіших в Україні.

Обшуки НАБУ: нові деталі справи Єрмака та Арахамії

НАБУ провело нові обшуки, пов’язані з особами Єрмака та Арахамії. Як повідомляє УП, з посиланням на свої джерела, нещодавно відомство знову здійснило обшуки в квартирі на Грушевського, 9А, яка вже перевірялася в листопаді у справі Тимура Міндіча. У той же час Міндіч та Єрмак отримали повістки до ВАКС, але обидва не з’явилися на засідання. За інформацією видання, суд розглядав питання накладення арешту на майно, а під час обшуків на Грушевського були вилучені не звичні носії інформації, а пульти від побутової техніки, особисті речі, взуття та одяг. Це може свідчити про підготовку біологічних експертиз для визначення власників цих предметів. Щодо Арахамії, то 27 грудня НАБУ провело обшуки у його помічника, що збіглося з обшуками у ряді депутатів у справі про хабарі за голосування. Як вже повідомлялося раніше, корупційні розслідування НАБУ та САП проти оточення президента Зеленського використовуються так званою антизеленською коаліцією для тиску на президента з метою зміни уряду. Єрмак є найближчим соратником Зеленського, тому оголошення підозри ексглаві ОП може бути сприйнято як «остання спроба» для президента. Арахамія наразі є ключовою фігурою, що впливає на рішення в Раді, і без нього будь-які зміни в уряді є неможливими.

Масштабні зловживання в «Укргазвидобуванні»: розслідування триває

Генеральна прокуратура спільно з СБУ та БЕБ виявила нову масштабну схему розкрадання державних коштів. Державне АТ «Укргазвидобування» роками купувало хімічні реагенти за цінами, які могли б вразити навіть найщедріші нафтові компанії. Продукцію перепродавали через мережу фірм-прокладок, які підвищували вартість у 2-3 рази, продаючи її самі собі. Згідно з даними слідства, одна з компаній у цій схемі була зареєстрована на померлу особу. Офіс генпрокурора стверджує, що через такі тендери державна газовидобувна компанія могла втратити не менше 295 млн грн. Слідчі вказують на мережу «паперових» постачальників, які не мали складів, виробництв або реальної діяльності. “Телеграф” розкриває, хто міг бути причетний до схем з «хімічними» тендерами та які інші махінації навколо «Укргазвидобування» потрапили в поле зору правоохоронців. Генпрокурор Руслан Кравченко 6 квітня 2026 року оголосив про викриття нової масштабної схеми розкрадання під час закупівель для АТ «Укргазвидобування», яке очолює Юрій Ткачук. “Підставні компанії купували необхідні для видобутку газу матеріали за реальними ринковими цінами. Потім ці товари неодноразово перепродавалися між фірмами, штучно завищуючи ціну реагентів у 2-3 рази. В результаті продукція продавалася державній компанії через тендер за максимальною вартістю”, — зазначив генпрокурор. За його словами, маніпуляції з «фірмами-прокладками» у 2021-2024 роках завдали АТ «Укргазвидобування» збитків понад 295 млн грн. Керівнику приватної компанії та екс-посадовцю державної компанії, який організував тендер на закупівлю, було висунуто підозру за ч. 5 ст. 191 КК України. Вирішується питання про обрання запобіжного заходу для підозрюваного. Хоча конкретні компанії та прізвища не були названі, аналіз матеріалів Єдиного держреєстру судових рішень дозволяє припустити, про яке кримінальне провадження йдеться. Як «Укргазвидобування» потрапило на дорогу хімію? Як з’ясував “Телеграф”, йдеться про кримінальне провадження № 72023000410000030, яке Бюро економічної безпеки України розслідує з серпня 2023 року за ознаками розтрати бюджетних коштів. З матеріалів провадження видно, що посадові особи ТОВ «Дрилинг Едвайзер» разом з керівництвом АТ «Укргазвидобування» завищували ціни на хімічні присадки. “З метою реалізації злочинної схеми заволодіння коштами АТ «Укргазвидобування», посадові особи ТОВ «Дрилинг Едвайзер» у змові з посадовими особами АТ «Укргазвидобування» штучно завищували очікувану вартість продукції та організували ряд фіктивних фінансово-господарських операцій”, — йдеться в матеріалах судового рішення. Схема діяла так: ТОВ «Дрилинг Едвайзер» спочатку купувало хімічну присадку за низькою ціною у реальних постачальників, а потім продавало її своїм підконтрольним фірмам. У схемі брали участь компанії, такі як ТОВ «Сіті Поінт», ТОВ «Амілекс Про», ТОВ «Амікорп», ТОВ «Метакорп», ТОВ «Грандтекс-Я» та інші. Ці компанії перепродавали товар одна одній, підвищуючи ціну на кожному етапі. Врешті-решт продукція поверталася в ТОВ «Дрилинг Едвайзер», яке постачало її через тендер АТ «Укргазвидобування» за значно вищою вартістю. Слідство вказує, що кілька фірм, які брали участь у схемі, фактично не мали складів чи виробництв. Наприклад, власник ТОВ «Метакорп» на момент угод вже був померлим. Окрім фінансової вигоди, схема дозволяла зменшити податкове навантаження. За даними аналітичної системи YouControl, бенефіціарами ТОВ «Дрилинг Едвайзер» є Олександр Вериженко, Дмитро Комаров, Юлія Мельник-Дедович та Дмитро Поліщук. Ще один засновник, Олександр Новохатько, з Сумської області, а Тимур Тургунов — зі Святопетрівського Київської області. Серед засновників є також польське товариство з обмеженою відповідальністю “ОМЛОКС” з Варшави. Компанія «Дрилинг Едвайзер» відома тим, що має відношення до «групи Олександра Новохатька», до якої входять інші компанії, які також проходять за кримінальною справою про розтрату на «Укргазвидобуванні». Тимур Тургунов одночасно є керівником компанії «Дрилинг Едвайзер» і підписантом договорів. Тому, ймовірно, саме йому висунуто підозру за ч. 5 ст. 191 КК України. Щодо підписантів від державної компанії, то на договорах стоїть підпис Ігоря Мохнія, який у період, вказаний слідчими, обіймав посаду керівника «УГВ-Сервіс». У лютому 2024 року Мохній був звільнений з цієї посади. За даними Opendatbot, ТОВ «Дрилинг Едвайзер» виграло тендерів для АТ «Укргазвидобування» на суму близько 685 млн грн. У матеріалах кримінального провадження йдеться про збитки «УГВ» на 120 млн грн, тоді як генпрокурор говорить про 295 млн грн. Не виключено, що Кравченко включив до цієї суми й збитки з інших епізодів справи. Слідчі перевіряють ще одну ймовірну схему розтрати коштів, пов’язану зі строительно-монтажними роботами. Йдеться про контракти з ТОВ «Промін строй сервіс», яке облаштовувало бурові майданчики. За версією слідства, чиновники «УГВ» могли лобіювати перемогу цієї компанії. При виконанні договорів, вважають правоохоронці, могли завищуватися обсяги робіт. Загальна вартість контрактів перевищила 300 млн грн. Окремо слідчі відстежили рух коштів: частина грошей перераховувалася на рахунки ТОВ «Хозхимсервіс», ТОВ «Преміум актив» та ЧП «ІОЦ «Вектор». Тільки через ТОВ «Хозхимсервіс» пройшло понад 230 млн грн. Власником ТОВ «Промін строй сервіс» записаний Довбиш Богдан Борисович, але не виключено, що це не справжній власник. Компанія активно брала участь у тендерах, незважаючи на кримінальні провадження. Всі згадані епізоди стосуються державного підприємства, яке під час війни стало ключовим елементом енергетичної стійкості України. АТ «Укргазвидобування» забезпечує внутрішній видобуток газу, від якого залежить стабільність економіки та енергетична незалежність країни. Коли держава шукає ресурси для фронту, деякі учасники ринку продовжують заробляти на державних контрактах через фірми-прокладки та завищені ціни. Чи стане справа з закупівлями для АТ «Укргазвидобування» черговим гучним провадженням без вироків, чи прикладом реальної очистки компанії — залежить від слідства та суду.

Суддя, родинні активи та таємниці майнової імперії

Після публікації розслідування про активи родини Ярослава Головачова та невідповідність задекларованих доходів їхньому способу життя, в інтернет-просторі почали зникати згадки про ці матеріали та пов’язані публікації. Це свідчить про спроби зачищення інформації, що стосується нерухомості, безоплатного користування елітними активами та складної системи оформлення майна через родичів. Ми публікуємо розслідування, яке висвітлює діяльність Ярослава Головачова та майновий стан його родини, включаючи численні об’єкти нерухомості та активи, оформлені на близьких родичів.

«Французький квартал» — один із найелітніших житлових комплексів Києва. Тут у 2020 році, одразу після закінчення школи, квартиру на 100 квадратних метрів отримав у подарунок Мирон Головачов від діда. Вартість такої квартири становить щонайменше 300 тисяч доларів. Чому це важливо? Мирон — син голови Київського апеляційного суду, і саме з цього місця починається наше дослідження активів родини Головачових, адже ця квартира — найменше, що вдалося віднайти.

Ярослав Головачов очолює Київський апеляційний суд майже 10 років. За цей час він став одним із найвпливовіших суддів столиці. Згідно із законом, термін перебування на посаді голови суду не може перевищувати шести років, однак Головачов, як і його колега Руслан Козлов, знаходить способи обійти ці норми. Останній термін його перебування на посаді закінчився у 2021 році, але він продовжує залишатися на цій посаді, і наразі триває його четвертий термін.

Головачов активно продовжує свою діяльність. У жовтні 2024 року він блокує розгляд апеляції у справі Тетяни Крупи, підозрюваної в незаконному збагаченні. У листопаді він відвідує Німеччину з робочими візитами, а в грудні бере участь у заходах Вищої ради правосуддя.

У 2020 році Рахункова палата провела аудит в Апеляційному суді, виявивши серйозні порушення у фінансовій діяльності суду. Було виявлено неефективне використання коштів, проблеми з бухгалтерським обліком та невиправдані витрати. Незважаючи на це, Головачов не залишає свою посаду, адже за 25 років роботи в судах він зумів створити велику імперію нерухомості.

У березні 2024 року Анастасія Головачова, дружина судді, отримала в подарунок 10 соток землі в Петропавлівській Борщагівці, вартість якої оцінюється в 16 мільйонів 300 тисяч гривень. У декларації за 2023 рік Головачов вказав майже півтора мільйона гривень та 120 тисяч доларів заощаджень. Його річна зарплата перевищує 3 мільйони гривень.

Сім’я Головачових володіє численними земельними ділянками та квартирами в Києві. Наприклад, у «Новопечерських Липках» у них є квартира площею 118 квадратних метрів, вартість якої становить 12,5 мільйона гривень. Цю квартиру належить тестю Головачова, Сергію Рибченку. Також у родині є квартира в ЖК «Централ Парк», придбана у 2019 році.

Сім’я Головачових безкоштовно користується елітними активами, такими як автомобіль Mersedes-Benz GLS 400, наданий тестем. Тесть Головачова, який був депутатом, має бізнеси, пов’язані з нерухомістю, а теща також займається торгівлею та будівництвом.

Згідно з нашими підрахунками, родина Головачових володіє 6 квартирами, 5 гаражами, 15 земельними ділянками та 2 житловими будинками, загальна вартість яких становить приблизно 3 мільйони доларів. Більшість активів перебуває в безоплатному користуванні членів родини. У 2020 році їхні прибутки становили близько 5,5 мільйона гривень, а у 2023 році — близько 6 мільйонів гривень.