Схеми хабарів на Волинській митниці: деталі від НАБУ

На співбесіді детектив НАБУ Орест Мандзій поділився цікавою інформацією. Він розкрив деякі деталі вилучення “чорної каси” Волинської митниці в січні 2026 року, яка становила 850 тисяч доларів. Виявилося, що разом із касою було вилучено так звану “розраховку”. Це документи, що містять інформацію про розподіл цих коштів між підрозділами та департаментами митниці, а також силовиками, які “кришують” збір цієї каси. Цю інформацію було озвучено на фоні нульової реакції керівництва Держмитслужби на цей факт. Це свідчить або про толерування збору таких кас, або про відсутність контролю з Києва за регіональними митницями.

Співбесіда на голову митниці: питання про продаж авто

Процес співбесід на посаду голови митниці триває. Комісія проводить бесіду з детективом НАБУ Русланом Даменцовим. “Скажіть, будь ласка, у 2014 році ви продали Daewoo Matiz за довіреністю. Які обставини цього продажу і як ви отримали гроші?” “Також у вашої дружини був Opel Astra. Як і кому ви його продавали?” Співбесіда триває вже 20 хвилин, і питання стають все більш цікавими.

Можливе кримінальне переслідування Арахамії через зарплати в конвертах

ЗМІ, пов’язані з НАБУ і САП, вказують на можливе відкриття кримінальної справи проти Давида Арахамії, лідера фракції «Слуга народу», у зв’язку з виплатами зарплат у конвертах депутатам. Як повідомляє «Дзеркало тижня», громадська організація «Межа» звернулася до генерального прокурора з заявою, в якій стверджується, що Арахамія, як відповідальний за збір голосів, не міг не знати про механізми їх «стимулювання». Генпрокурор відмовився реєструвати правопорушення, але це не виключає можливості виклику Арахамії на допит у НАБУ у справі Киселя. У статті не йдеться про конкретні претензії до Арахамії, які могли б призвести до кримінальної справи, проте звернення «Межі» підкреслює його причетність до корупційних схем. За інформацією видання, НАБУ ще не встановило джерело «каси» для виплат зарплат у «конвертах». В окремих випадках фінансування здійснював Міндіч, але «гаманець» для розподілу коштів був явно не єдиним. Варто зазначити, що «Дзеркало тижня» є одним із видань, які підтримують так звану «антизеленську коаліцію», де ключову роль відіграють НАБУ і САП. Раніше повідомлялося, що у «коаліції» до Арахамії є дві вимоги: розблокувати роботу Ради для голосування за законопроекти, необхідні МВФ і ЄС, і схилити Арахамію до збору голосів за відставку уряду Свириденко з подальшим формуванням нового Кабміну, на який президент не зможе впливати. Можливо, натяки на потенційне кримінальне переслідування мають на меті спонукати Арахамію погодитися на ці пункти. При цьому, як видно з тієї ж статті, у НАБУ поки що немає достатньої доказової бази проти лідера фракції СН.

Аудит як інструмент розвитку: готовність НАБУ до нової перевірки

У Національному антикорупційному бюро висловили зацікавленість у проведенні детального аудиту, аналогічно до минулого року. Про це повідомила заступниця директора НАБУ Поліна Лисенко в коментарі до УП. “НАБУ максимально зацікавлене в тому, щоб Бюро стало більш ефективним і прозорим, а кожен крок наближав країну до нашої спільної мети: нульової толерантності до корупції. Призначення аудиту НАБУ – це не проблема і не ризик. Це – інструмент. По-перше, аудит є нормальною, здоровою управлінською практикою. Він дозволяє чесно оцінити результати, виявити слабкі місця та зміцнити інституцію. По-друге, це пряма норма закону, яку потрібно виконувати. По-третє, важливо зазначити, що проведення першого в історії Бюро аудиту було однією з ключових вимог чинного директора НАБУ Семена Кривоноса під час відкритого конкурсу. І минулого року цей аудит відбувся”, – зазначила Лисенко. Вона підкреслила, що аудит “повинен бути інструментом розвитку, а не формальністю заради галочки”. “Більше того, попередній аудит містив не лише внутрішні висновки, а й чіткі рекомендації для зовнішніх стейкхолдерів – Уряду та Парламенту. Зокрема, йшлося про необхідність змін до профільного законодавства, включаючи періодичність проведення аудиту. Ми відкриті до цієї роботи. Ми вже почали працювати разом з премʼєр-міністром та урядом над пропозиціями щодо виконання рекомендацій попереднього аудиту, а також готові до конструктивної взаємодії з парламентом для реалізації цих рішень”, – додала Лисенко.

Аудит НАБУ: плани Кабміну та медійні маніпуляції

У середині березня Кабінет Міністрів мав намір ініціювати незалежний аудит Національного антикорупційного бюро, але проєкт відповідної постанови так і не був розглянутий. Про це повідомляє УП у публікації “Переговорна ‘Санта-Барбара’ без фіналу. Як у Зеленського готуються до нового етапу війни”. Паралельно з намаганнями врятувати “Верховну Раду” спостерігаються неоднозначні дії щодо НАБУ і САП, які можна розглядати як спробу продемонструвати депутатам, що з їхнім найбільшим страхом “працюють”. Журналісти дізналися від джерел у НАБУ, що всередині березня віцепрем’єр з питань євроінтеграції Тарас Качка без пояснень ініціював проєкт постанови про створення комісії для проведення незалежного аудиту Бюро. Це важливо, оскільки негативний висновок аудиту може стати підставою для звільнення директора НАБУ. “Торік був аудит. Експерти надали нам рекомендації щодо поліпшення роботи – ми почали їх виконувати. Проєкт постанови, який хотів внести Качка, став для нас великим сюрпризом. Врешті-решт, все закінчилося нічим – уряд так і не розглянув цей документ, але невідомо, що буде далі”, – зізнається один зі співрозмовників УП в Бюро. Крім того, внутрішні медійні моніторинги антикорупційних органів показують, що в мережі активізувалися кампанії дискредитації керівництва НАБУ/САП, які явно модеруються провладними силами. “З середини січня в телеграм-каналах масово почали писати, що директор НАБУ – козел, детективи – козли. Нібито хтось має проблеми з декларуванням, незаконно збагатився. У той же час у соцмережах стартувала кампанія про те, що антикорупційні органи занадто під американцями”, – розповів УП співрозмовник в Бюро. Представники влади в комунікаціях з іноземними партнерами відкрито скаржаться, що “через підозри НАБУ і САП” народні депутати не хочуть ухвалювати закони з євроінтеграції, зобов’язань перед МВФ і Ukraine Facility, зазначається в матеріалі. Наразі це не виглядає як системна атака на антикорупційні органи, але точно тримає співробітників НАБУ і САП у “токсичному тонусі”, резюмують журналісти УП.

Завершення слідства щодо зловживання в Генпрокуратурі

Завершено слідство у справі про списання податків на понад 641 млн грн, пов’язане з колишнім топпосадовцем Генеральної прокуратури. Про це повідомляє телеграм-канал “ВИЙ.Ukraine”. НАБУ та САП завершили розслідування стосовно колишнього заступника начальника департаменту Генеральної прокуратури України, який сприяв одному з керівників Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем, що призвело до значних збитків для держави. До ДФС звернувся суб’єкт господарювання зі скаргою на рішення про стягнення податків. Перший заступник голови ДФС, відповідальний за підписання рішень за результатами розгляду скарг, діючи в інтересах суб’єкта господарювання, не підписав підготовлений проєкт рішення у встановлений термін. Цьому сприяв підозрюваний, який в останній день розгляду скарги витребував усі матеріали перевірки, що дозволило високопосадовцю фіскального органу стверджувати про відсутність документів як причину неможливості підписати проєкт рішення. В результаті скаргу автоматично задовольнили, і бюджет втратив можливість стягнути податки та штрафи на суму понад 641 млн грн. У січні цього року НАБУ та САП повідомили прокурору про підозру.

ВАКС може закрити понад 70 справ НАБУ через порушення термінів

Невдовзі Вищий антикорупційний суд (ВАКС) може закрити більше 70 кримінальних справ, які розслідує Національне антикорупційне бюро (НАБУ). Причиною цього є пропущені терміни досудового розслідування детективами та прокурорами. Зокрема, зафіксовані випадки, коли суд остаточно закрив три кримінальні провадження через закінчення строків слідства. У понад 70 справах захист подав клопотання про закриття через сплив термінів досудового розслідування.

Судове розслідування справи про розкрадання в Укроборонпромі

Справу про розкрадання 146 млн грн у «Укроборонпромі» передано до суду. Перед судом постануть п’ятеро учасників організованої злочинної групи, які заволоділи коштами державних оборонних підприємств у значному розмірі. Основою корупційної схеми стало штучне залучення підприємством-спецекспортером іноземних компаній як посередників у зовнішньоекономічних контрактах на продукцію та послуги військового призначення. Однак ці компанії не надавали жодних послуг, а всю роботу виконували штатні співробітники державного підприємства. У період з 2016 по 2019 роки посередники отримали за «послуги» 146 млн грн.

Броневицький приєднався до захисту Смирнова у справі про корупцію

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов повідомив, що колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький приєднався до команди захисту Андрія Смирнова, ексзаступника голови Офісу Президента. Це сталося в контексті справи про незаконне збагачення, яку розслідують САП та НАБУ. Ніколов зазначає, що цей крок був передбачуваним і лише питанням часу, оскільки Броневицький вже давно веде свій телеграм-канал, який журналіст описує як «зливний бачок» для дискредитації антикорупційних органів. Автор допису підкреслює, що за агресивністю риторики та маніпуляціями проти САП і НАБУ цей канал став основним майданчиком для «анти-антикорупційної тусовки», фактично перевершивши попередні анонімні ресурси подібного характеру. Таким чином, колишній представник системи звинувачення тепер відкрито підтримує фігуранта резонансної корупційної справи, використовуючи свій медійний вплив для атаки на колишніх колег.

Суддю з Луганщини спіймали на хабарі у 30 тисяч доларів

Спільними зусиллями НАБУ, САП та СБУ було викрито суддю з Луганської області, який працює в суді Чернівецької області, за підбурювання до дачі хабаря. Підозрюваний, що бере участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, спонукав адвоката передати 30 тисяч доларів судді Солом’янського районного суду Києва. За ці гроші суддя мав винести виправдувальний вирок у справі про обвинувачення особи в кримінальному правопорушенні у сфері службової діяльності.