Апеляційний суд залишив ексміністра Германа Галущенка під вартою з заставою у розмірі 200 мільйонів гривень.
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду відмовила у задоволенні апеляційних скарг захисників Галущенка та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Судді підтримали рішення слідчого судді, яке встановило запобіжний захід – утримання під вартою з заставою 200 млн грн. Ухвали підписали Сергій Боднар, Даниїла Чорненька та Ігор Панаід.
Захисники стверджували, що підозра є необґрунтованою, і просили скасувати рішення про утримання під вартою.
Вони також заявляли, що розмір застави – 200 млн грн – є надмірним.
Прокурор просив встановити заставу у розмірі 428 млн грн, посилаючись на наявність коштів на рахунках компаній, пов’язаних з Галущенком.
Нагадаємо, Галущенка підозрюють у масштабній корупційній схемі в сфері енергетики, відмиванні грошей та участі в злочинній організації. НАБУ та САП викрили ексміністра в рамках операції «Мідас» та оголосили про підозру 16 лютого.
Позначка: Корупційна мафія Міндіча в Енергоатомі
Галущенко заперечує зв’язок із псевдонімами у справі «Мідас»
Колишній міністр юстиції Герман Галущенко в суді заявив, що псевдоніми «Сигізмунд» і «Професор», згадані в матеріалах справи «Мідас», до нього не стосуються, і матеріали справи цього не підтверджують.У свою чергу, сторона обвинувачення зазначила, що зафіксовані випадки, коли інші фігуранти справи «Мідас» обговорювали поїздки «Сигізмунда» у відрядження та його дії під час цих поїздок. У зазначені періоди Галущенко, будучи міністром енергетики та міністром юстиції, вирушав у закордонні службові відрядження.Крім того, прокурор вказав, що деякі учасники справи «Мідас» називали Галущенка «Професором», що підтверджується записами їхніх бесід. Один із фігурантів також підтвердив, що «Професор» – це Герман Валеріанович, що збігається з ім’ям та по батькові Галущенка.
Українські силовики готують запит на екстрадицію Міндіча та Цукермана
Україна готує документи для процедури екстрадиції ключових фігурантів у справі “Мідас” – бізнесмена Тимура Міндіча та його бізнес-партнера Олександра Цукермана, які зараз перебувають в Ізраїлі. Наразі складно прогнозувати, чи вдасться їх повернути.
Про це в інтерв’ю “Суспільному” розповів директор НАБУ Семен Кривонос.
Складний процес повернення
Для НАБУ процедура екстрадиції ніколи не є простою формальністю.
“Це цілий процес, який включає підготовку відповідного запиту, його надсилання, супровід та комунікацію з партнерами. Відверто кажучи, складно сказати на 100%, чи вдасться нам здійснити екстрадицію з Ізраїлю чи будь-якої іншої країни”, – зазначив Кривонос.
Процедура стала складнішою після початку повномасштабної війни
За словами директора НАБУ, процедура екстрадиції є складною і залежить, зокрема, від рішень судів у тих юрисдикціях, де ухвалюється рішення про екстрадицію.
“Наші фігуранти використовують ситуацію в країні як аргумент (мотивуючи неможливість повернення, — ред.). Це може здаватися смішним чи абсурдним, але ми стикалися з такою практикою судів: “Вибачте, у країні небезпечно, це може загрожувати життю”. І суди в європейських юрисдикціях приймають це як аргумент та відмовляють в екстрадиції через безпекову ситуацію”, – пояснив Кривонос.
Водночас він зауважив, що останнім часом ситуація покращилася, і НАБУ вдалося екстрадувати кілька осіб.
Відповідаючи на запитання щодо реакції Ізраїлю на запит про екстрадицію Міндіча і Цукермана, директор НАБУ зазначив: “Наразі ми в процесі підготовки та надсилання екстрадиційного запиту. Нагадую, що запит надсилається через Офіс генерального прокурора, а готується у нас. Документи ще в процесі підготовки”.
Розслідування справи «Сигизмунд»: НАБУ виявило схему відмивання 12 мільйонів
Фігуранти справи «Мідас» відмили $12,9 млн корупційних коштів на користь колишнього міністра енергетики України Германа Галущенка (в матеріалах кодове ім’я «Сигизмунд»). Про це йдеться у новій частині розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).
«Йдеться про відкати, які контрагенти державного “Енергоатому” мали платити, аби з ними розрахуватися за виконаними контрактами. Ця схема отримала назву “Шлагбаум”, а ексміністр був в ній ключовим елементом», — сказано в повідомленні НАБУ.
В оприлюднених матеріалах справи зазначається, що кошти легалізовували за допомогою різних фінансових інструментів, зокрема й через операції з криптовалютами — ймовірно, стейблкоїном USDT — а також через «інвестування» у фонд.
Рух капіталу та витрати
Кошти здебільшого надходили на рахунки фонду у швейцарських банках, де їх розміщували на депозитах, що приносили родині «Сигизмунда» додатковий дохід.
За даними НАБУ, під час перебування на посаді міністра енергетики він отримав понад $7,4 млн на рахунки двох компаній на Маршаллових островах. Ще близько $4 млн було видано у Швейцарії готівкою. Частину цих грошей, як стверджується, спрямували на дороге навчання дітей у швейцарських закладах, а також на карткові рахунки колишньої дружини. Інші витрати включали медичні послуги та покупки брендового одягу за кордоном.
Як працювала схема
За даними розслідувачів, у лютому 2021 року на острові Ангілья зареєстрували фонд, який мав залучити близько $100 млн «інвестицій». Структуру очолив знайомий учасників схеми ― громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який, за версією НАБУ, професійно надавав послуги з відмивання коштів.
У відомстві стверджують, що серед «інвесторів» фонду була і родина підозрюваного. Для приховування участі посадовця на Маршаллових островах створили дві компанії. Їх інтегрували у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невіс. Бенефіціарами компаній, за даними НАБУ, оформили колишню дружину та чотирьох дітей високопосадовця.
Далі ці компанії стали інвесторами фонду шляхом купівлі його акцій. А кошти, як дізналося слідство, перераховували на рахунки організації, відкриті у трьох швейцарських банках.
Загалом, за час перебування «Сигизмунда» на посаді, тобто з 2021 по 2025 роки, через його довірену особу, відому як «Рокет», злочинна організація могла отримати понад $112 млн готівкою від протиправної діяльності в енергетичному секторі, свідчить розслідування.
За даними НАБУ, корупційний механізм передбачав отримання членами організації від 10% до 15% «комісійних» від суми державних контрактів «Енергоатому». Далі схема, відома як «Шлагбаум», діяла таким чином: підрядники могли розраховувати на розрахунок за виконані роботи лише після сплати «відкатів». За даними слідства, тодішній міністр енергетики сприяв цій діяльності, особисто просуваючи введення мораторію на погашення боргів підприємства. Отримані кошти передавалися готівкою в офіс на Софійській площі або через посередника під кодовим ім’ям «Рокет».
Корупційні надходження фіксувалися у так званій чорній бухгалтерії під назвою «Комплекс».
Ці гроші відмивалися декількома способами, зокрема, й через криптовалюти, сказано в розслідуванні.
Рада США надавала підтримку українським правоохоронним органам у справі Міндіча
Під наглядом ФБР та Мін’юсту США, Міністерство юстиції США надавало консультаційну підтримку НАБУ та САП у рамках розслідування справи Міндіча. Про це повідомляється у звіті Конгресу, як зазначив народний депутат Гончаренко. Юридичний радник DoJ та представники ФБР проводили зустрічі з НАБУ для наставництва у справах, обговорення можливих схем хабарництва або відмивання грошей, а також координації дій щодо відстеження коштів, вилучених у ході розслідувань.
Розслідування НАБУ: Корупційна схема Міндіча – Галущенка отримала підтримку від вищих органів влади
У новому відео НАБУ натякає, що корупційна схема Міндіча – Галущенка знаходила підтримку на найвищих рівнях української влади.«Карлсон (тобто Міндіч – Ред.) завдяки зв’язкам у вищих ешелонах державної влади забезпечував збереження ключової ролі Сигізмунда (Галущенка) та інших підконтрольних йому осіб у Кабінеті Міністрів України, а також зовнішню стабільність злочинного угруповання», – йдеться у повідомленні НАБУ.
Розслідування НАБУ: Обвинувачення Германа Галущенка в масштабній корупційній схемі в енергетичному секторі
НАБУ заявляє, що ексміністр енергетики Герман Галущенко був ключовою фігурою масштабної корупційної схеми в енергосекторі.Він лобіював мораторій на виплати боргів «Енергоатому», що дозволило запустити схему «Шлагбаум» — підрядники отримували гроші лише після відкатів. Частину неправомірної вигоди передавали топпосадовцю, якого фігуранти називали «Професор» — за версією НАБУ, це Галущенко.Відкати ділили між собою учасники схеми, а кошти фіксували у чорній бухгалтерії під кодом CMPLX. З 2021 по 2025 рік через неї, за даними слідства, пройшло понад 112 млн доларів.НАБУ також стверджує, що «Карлсон» — Міндіч — через зв’язки у вищих органах влади забезпечував збереження впливу Галущенка та підконтрольних йому людей у Кабміні.Галущенка на записах називали «Сигізмундом». За даними слідства, його вплив на Міненерго, «Енергоатом», НКРЕКП і газотранспортну систему не зменшився навіть після переходу на посаду міністра юстиції.Кошти, за версією НАБУ, відмивали через криптовалюту, після чого вони надходили на рахунки фонду у Швейцарії або передавались готівкою його колишній дружині. Загалом із 2021 по 2025 рік могли відмити понад 12 млн доларів.Розслідування ведеться разом із правоохоронцями Швейцарії, Маршаллових островів та ще 15 країн. Слідство триває.