Сім’я Ігоря Бріка, заступника начальника СБУ в Рівненській області, затриманого за хабар у розмірі понад $600 тисяч, володіє дорогою нерухомістю в Києві. Під час розслідування журналісти виявили цікаві деталі про майно його родини. Ймовірна теща Бріка у 2022 році придбала квартиру в житловому комплексі бізнес-класу «Голосієво» площею 105,7 м². За ринковими оцінками, вартість такої нерухомості перевищує 9 млн грн, проте в реєстрах відсутні дані про її бізнес або доходи. У 2023 році мати Бріка купила паркомісце площею близько 19 м² у сусідньому будинку, фактично в тому ж комплексі. Вона зареєстрована як фізична особа-підприємець і займається орендою вантажного транспорту. Сам Ігор Брік має квартиру в новобудові на Рівненщині площею понад 80 м², яку, ймовірно, отримав як службове житло від СБУ — нині подібні квартири там продаються за майже 4 млн грн. Родина не пояснює джерела фінансування для цієї нерухомості, і на запити журналістів вони не відповіли.
Позначка: Коррупция
Нардепка Марченко отримала 2 роки ув’язнення за хабар
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) виніс вирок народній депутатці від «Слуга народу» Людмилі Марченко, засудивши її до двох років позбавлення волі. У 2023 році Марченко намагалася перекинути гроші через огорожу. Прокуратура змогла довести, що вона отримала 11 тисяч доларів як хабар за сприяння у виїзді чоловіків за кордон через систему «Шлях». Саме ж Марченко заперечує свою провину, стверджуючи, що це була «провокація з боку правоохоронців». Крім того, вирок передбачає заборону займати певні посади протягом трьох років.
Сімейний бізнес Смірнових: корупційні схеми в освіті
Сьогоднішня аналітика вражає, адже в цій історії фігурують одразу два представники родини Смірнових — батько Сергій та син Антон. Обидва працюють в освітній сфері, і за ними тягнеться шлейф корупційних та кримінальних справ. У цьому переліку — ймовірні хабарі від студентів, які, за даними медіа, передавали гроші прямо в автомобілі Смірнова молодшого, а також історії з нелегальною міграцією вихідців з країн Африки та Близького Сходу. З жовтня 2021 року Смірнов-старший разом із ексдружиною та сином заснував приватний заклад вищої освіти, що, здається, дублює державний ЛДМУ, на фоні значних грошових і майнових активів. Про це повідомляє “Стопкор”. Цікаво? Безперечно. Розглянемо детальніше особу Смірнова-старшого — Сергія Миколайовича, який нині є ректором Луганського державного медичного університету. Відомо, що він народився у Луганській області у 1960 році, навчався у Луганському медуніверситеті та після кількох років роботи лікарем повернувся до рідного вишу, де пройшов шлях від старшого лаборанта до ректора. Членство у “Партії регіонів” з 2010 року також характеризує його біографію. Луганський медуніверситет, під керівництвом Смірнова, неодноразово згадувався у медіа через ймовірні корупційні схеми, пов’язані з вимаганням коштів у студентів. У 2013 році, будучи проректором з міжнародних зв’язків, Смірнов разом із ректором нібито безпідставно позбавили близько 70 іноземців дипломів, незважаючи на повну оплату навчання та успішні іспити. Студенти повідомляли про вимагання 7 тисяч доларів за видачу диплома, а керівництво вишу цинічно сприяло їхній депортації. Щодо депортації, то з родиною Смірнова пов’язана кримінальна справа, що стосується діяльності групи осіб, які організували канал нелегальної міграції вихідців з країн Африки та Близького Сходу. Студенти ЛДМУ також заявляли про масштабну корупційну схему, в якій фігурували Сергій Смірнов, його син Антон, який працював заступником декана Факультету іноземних студентів, та декан Дмитро Болгов. За їхніми словами, Смірнов начебто отримував від 400 до 1000 доларів у своєму кабінеті за відпрацювання пропусків, тоді як Болгов вимагав від 200 до 1000 доларів за іспити. Антон Смірнов, як повідомляли студенти, збирав по 150–300 доларів за заліки, часто проводячи ці транзакції у власному автомобілі. Студенти порівнювали роботу деканату з “ринком”, де за кожну послугу відкрито вимагали гроші. Родина Смірнових також пов’язана з приватним закладом вищої освіти “Університет медицини та соціальних наук” у Харкові, де Антон є президентом, а колишня дружина Марина — кінцевим бенефіціаром. З жовтня 2021 року Сергій Смірнов, будучи ректором державного університету, фактично перебуває у змові зі своєю колишньою дружиною та сином. Разом вони створили приватний навчальний заклад, який використовує матеріально-технічну базу Луганського державного медичного університету. Під час перевірок обладнання та документи привозяться з ЛДМУ, після чого повертаються назад. Частина співробітників ПЗВО “УМСН” фактично працює у ЛДМУ. Смірнов старший нібито використовує корупційні зв’язки в МОЗ і МОН для швидкого оформлення нових освітніх ліцензій. Студенти з країн, таких як Індія та Пакистан, звертаються до компаній-посередників, які сплачують частину грошей за “фіктивний” навчальний процес. За офіційною фінансовою звітністю, Смірнов отримує прибуток від ПЗВО “УМСН” близько 10 млн гривень щорічно. Для залучення нових студентів використовуються схеми та порушення ліцензійних умов. Існують підозри, що ПЗВО “УМСН” створює лише видимість освітнього процесу. Можливі маніпуляції в ЄДЕБО також викликають занепокоєння. Студенти повідомляють про створення академічних карток “заднім числом” та переведення між спеціальностями без належної академічної основи. Антон Смірнов, використовуючи махінації, ймовірно, отримав до 1 млн доларів, частину яких переховує в різних країнах. Сім’я Смірнових має значні фінансові активи, які почали з’являтися під час розвитку їхнього приватного навчального закладу. У деклараціях Сергій Смірнов вказував значні суми грошових активів, а також нерухомість. Однак, починаючи з 2018 року, у деклараціях про членів сім’ї зазначається, що “члени сім’ї не зазначені”. Це може свідчити про спроби приховати протиправну діяльність. Родина регулярно подорожує за кордон, купує нерухомість та автомобілі. Отже, маємо показову картину: батько керує державним університетом, а син будує власну бізнесову інфраструктуру навколо іноземних студентів. Чи є у цих історіях склад злочину — мають встановити правоохоронні органи.
Корупційні схеми Олега Балагури в ДП «Шевченківське»
Олег Балагура очолює державне дослідне господарство «Шевченківське» на Київщині вже 29 років. Така тривала каденція на посаді є очевидним свідченням корупційних практик. Підприємство, яке було створене для селекції та наукових досліджень цукрових буряків, стало центром численних скандалів. За результатами розслідування, навколо ДП «Шевченківське» розвивається сімейний бізнес родини Балагур. Приватні компанії, пов’язані з ним та його дружиною Галиною, отримували значні обсяги робіт та послуг від державного господарства. Журналісти виявили, що на майже 4000 га державних земель наукові дослідження проводяться лише на приблизно 20 га. Інші ділянки, ймовірно, використовувалися для комерційного вирощування зернових культур, які продавалися без офіційної звітності. Орієнтовний річний прибуток від цієї діяльності становить не менше 4 млн доларів. ДП «Шевченківське» має значні податкові пільги: воно звільнене від орендної плати за землю та земельного податку. Ці переваги роблять співпрацю з ДП вигідною для родинних компаній. У 2020 році проти Олега Балагури, його дружини та сина Богдана було відкрито кримінальне провадження за підозрою в ухиленні від сплати податків та можливому розкраданні коштів. Слідство досліджувало фінансові операції між ДП «Шевченківське» та ТОВ «Агро-Дібрівка» на десятки мільйонів гривень. Державний аудит виявив ризиковані операції та порушення на 93,8 млн грн, а також прямі збитки понад 3 млн грн. У 2019 році контракт із Балагурою було продовжено з порушенням закону, а йому нарахували понад 141 тис. грн незаконних доплат. Станом на березень 2026 року ДП «Шевченківське» перебуває на стадії ліквідації. Балагура також є депутатом Київської обласної ради від «Європейської солідарності». Він працює директором з 1997 року. У декларації родина вказала понад 100 земельних ділянок, 4 будинки, 3 квартири, нежитлові приміщення, автомобілі Toyota Land Cruiser та Toyota Camry, а також понад 43 млн грн на банківських рахунках. Балагура заперечує всі звинувачення та стверджує, що підприємство щороку сплачує близько 30 млн грн податків.
Фінансові неточності родини Трикоз у деклараціях
Активісти громадської організації «Центр сприяння і розвитку Громадських рад України» провели аналіз декларацій родини ексдепутатів Бориспільської міськради Тамари та Андрія Трикоз, виявивши суттєві неточності на суму понад 14 мільйонів гривень. Як повідомляє місцеве медіа, результати аналізу вказують на можливе внесення недостовірних відомостей до декларацій, а також на можливе приховування реального характеру правочинів і джерел походження активів. Зокрема, декларація Трикоз Тамари Анатоліївни за 2023 рік свідчить про те, що вона отримала 50% частки у статутному капіталі ТОВ «Будівельна компанія «Вегас Буд» через два правочини на загальну суму 14 128 631 грн. Проте в декларації зазначено отримання подарунка у негрошовій формі від чоловіка на цю ж суму. Документи свідчать, що частина корпоративних прав була набута шляхом купівлі у третьої особи, а не шляхом дарування, що може свідчити про викривлення джерела набуття активу. У декларації зазначено правочин дарування корпоративних прав на користь Трикоз Тамари Анатоліївни від 08.08.2023, проте не вказано вартість цього правочину, хоча номінальна вартість частки перевищує 7 мільйонів гривень. Громадська організація також стверджує, що їй стало відомо про наявність договорів щодо об’єктів незавершеного будівництва, укладених між Трикоз Тамарою Анатоліївною та ТОВ «Аструм Білдінг Компані». Однак у декларації не відображено жодних укладених договорів та зобов’язань на загальну суму 6 741 120 грн. Експерти «Центру сприяння і розвитку Громадських рад України» виявили договори щодо об’єктів незавершеного будівництва, укладені між Трикоз Андрієм Леонідовичем та ТОВ «Аструм Білдінг Компані» на понад 807 тисяч гривень, які також не відображені у декларації. Це викликає питання про місцезнаходження незадекларованих коштів. Відповідь на це питання має надати НАЗК. Активісти підтверджують, що надіслали запит до Агенства, оскільки відповідно до Закону «Про запобігання корупції», іноземні активи також повинні декларуватися громадянами України. Раніше в медіа з’явилася інформація, що ТОВ «Аструм Білдінг Компані», співвласниками якої є родина Трикоз, не має наміру добудовувати ЖК SkyCity у центрі Борисполя і планує банкрутство. Інші акціонери виступають проти цього і мають намір завершити будівництво та ввести будинок в експлуатацію.
Броневицький приєднався до захисту Смирнова у справі про корупцію
Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов повідомив, що колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький приєднався до команди захисту Андрія Смирнова, ексзаступника голови Офісу Президента. Це сталося в контексті справи про незаконне збагачення, яку розслідують САП та НАБУ. Ніколов зазначає, що цей крок був передбачуваним і лише питанням часу, оскільки Броневицький вже давно веде свій телеграм-канал, який журналіст описує як «зливний бачок» для дискредитації антикорупційних органів. Автор допису підкреслює, що за агресивністю риторики та маніпуляціями проти САП і НАБУ цей канал став основним майданчиком для «анти-антикорупційної тусовки», фактично перевершивши попередні анонімні ресурси подібного характеру. Таким чином, колишній представник системи звинувачення тепер відкрито підтримує фігуранта резонансної корупційної справи, використовуючи свій медійний вплив для атаки на колишніх колег.
Вирок ексзаступнику поліції та адвокату залишено без змін
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду підтвердила вирок, згідно з яким колишнього заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у Сумській області Романа Шевченка засуджено до 7 років ув’язнення, а адвоката Євгена Руднєва – до 6 років. Про це повідомила пресслужба АП ВАКС. Як зазначають ЗМІ, мова йде про Шевченка та Руднєва. Антикорупційний суд визнав їх винними у скоєнні ряду кримінальних правопорушень, призначивши відповідно 7 і 6 років позбавлення волі. 18 березня 2026 року АП ВАКС завершила розгляд апеляційних скарг захисту на вирок ВАКС від 11.06.2025, яким колишнього посадовця слідчого управління ГУ Нацполіції Сумщини та адвоката визнано винуватими. За результатами розгляду колегія суддів частково задовольнила апеляційні скарги захисту, змінивши вирок ВАКС в частині посилання на кваліфікуючу ознаку кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 та ч.3 ст.369 КК України – «за попередньою змовою групою осіб», яку виключено з мотивувальної частини вироку. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Продаж бракованих дронів Міністерству оборони України
У 2023 році Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало розслідування щодо постачання Міністерству оборони України безпілотників, які виявилися непридатними для використання. Ці дрони були надані словацькою компанією aMartini s.r.o., що має зв’язки з родиною екснардепа Борислава Розенблата. Телеграм-канал “Сходка в сейфе” опублікував ексклюзивний договір між aMartini s.r.o. та німецькою компанією Lemontronix GmbH, яка, в свою чергу, пов’язана з Жанною Розенблат. Договір стосується продажу компонентів для дронів, зокрема 33 зарядних станцій і 5000 акумуляторів на загальну суму 26 561 євро. Відзначається, що аналогічне обладнання в відкритому доступі коштує близько 18 тисяч євро, що свідчить про різницю в ціні приблизно 8 тисяч євро або близько 45% націнки. Відомо, що ця продукція з додатковою маржею була перепродана Міністерству оборони України у складі безпілотників, які не виконували свої функції.
Андрій Авдієвський під арештом: нові деталі корупційної справи
Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо Андрія Авдієвського, якого слідство вважає посередником у корупційній схемі, пов’язаній з двома високопосадовцями СБУ. Про це повідомляє Центр протидії корупції. Слідчий суддя вирішив взяти підозрюваного під варту, дозволивши внесення застави у розмірі 998 400 грн. За інформацією Центру протидії корупції, Авдієвський фігурує у справі заступника начальника управління СБУ у Києві та області Олега Токарчука, а також заступника голови СБУ Рівненщини Ігоря Бріка. ЦПК зазначив, що роль Авдієвського полягала в комунікації з бізнесом та координації передачі готівки. Зокрема, через нього нібито проходили кошти за так званий «тариф на спокійну роботу» підприємства, яке займається видобутком бурштину. Прокурори наполягали на значно більшій заставі у розмірі 25 млн грн, тоді як захист просив про домашній арешт. Розгляд клопотань щодо інших фігурантів справи, зокрема самих посадовців СБУ, продовжується.
Судова справа Олександра Пелиха: нові деталі та рішення
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розпочав розгляд справи судді Воловецького районного суду Закарпатської області Олександра Пелиха. Раніше суд відмовив у поверненні обвинувального акта та не зменшив заставу в 4 млн грн. Пелих мобілізувався і повідомив про намір укласти угоду про визнання винуватості. Його звинувачують у вимаганні та отриманні $1300 за скасування арешту на лісоматеріали. За даними слідства, неправомірну вигоду вони називали «конфетками». На вчорашньому засіданні захист вимагав повернення обвинувального акта, посилаючись на неточності в анкетних даних, зокрема, ігнорування відставки з посади судді та служби у військовій частині, неправильну кваліфікацію статті та помилки в розшифровці розмов, оскільки викривач говорив русинською мовою. Адвокат також стверджував, що слово «конфетки» не є хабарем, а просто жувальною гумкою, якою викривач пригощав Пелиха. Пелих зазначив, що сам звертався до прокурора з пропозицією укласти угоду про визнання винуватості ще на початку розслідування, стверджуючи, що під час служби в ЗСУ у нього «переналаштувалось всьо». Він також зауважив, що його можуть передати на поруки військовій частині — це питання розглянуть пізніше. Суд відмовив у поверненні обвинувального акта. Далі захист просив знизити заставу з 4 млн грн, аргументуючи це належною поведінкою Пелиха, його службою та внесенням частини суми адвокатським об’єднанням. Останні не є родичами і мусять виплачувати зарплату працівникам. Дружина Пелиха, яка також виступила заставодавцем, потребує лікування. Захист наголошував, що гроші спочатку слід повернути об’єднанню, а не хворій дружині судді. Прокурорка вказала на суперечності з мобілізацією Пелиха: як суддя він не підлягає призову, а раніше визнавався непридатним до служби через серйозні проблеми зі здоров’ям. Пелих мобілізувався за кілька днів після викриття. Суд також відмовив у зміні запобіжного заходу.