Кирило Гребенюк, заступник керівника відділу територіального управління ДБР у Полтаві, завершив свій шлюб у 2023 році. 10 жовтня 2023 року Дзержинський районний суд Харкова задовольнив позов Олени Олегівни Гребенюк про розірвання шлюбу з Кирилом Олеговичем Гребенюком. Шлюб, зареєстрований 31 серпня 2012 року в Харкові (актовий запис № 539), офіційно припинив своє існування. У судовому рішенні зазначено, що шлюбні стосунки між сторонами були припинені, а спільне життя стало неможливим через брак взаєморозуміння та поваги. У подружжя є спільний син. Обидва партнери не з’явилися на засідання, проте подали заяви з проханням розглянути справу без їхньої присутності. Олена Гребенюк підтримала свій позов, а Кирило Гребенюк не заперечував проти розлучення. Суд зобов’язав Кирила Гребенюка сплатити колишній дружині судові витрати у розмірі 1073,60 грн. Рішення набрало законної сили в день його ухвалення. На момент подання виправленої декларації за 2025 рік (6 березня 2026 року) Кирило Гребенюк вже понад два роки перебував у розірваному шлюбі. У декларації він не вказав дружину як члена сім’ї, а лише неповнолітнього сина Владислава. Квартира в Харкові (68,3 м²), якою він користується безкоштовно, оформлена на його сестру Олену Гребенюк, яка є адвокатесою та ФОП у сфері права. Сам Кирило Гребенюк працює слідчим і займає посаду заступника керівника відділу в ТУ ДБР (Полтава), проте фактично проживає у Сумах. У декларації він вказав зарплату від ДБР, що перевищує 1,58 млн грн, автомобіль Acura TLX (2018), скромні грошові активи (10 тис. доларів готівкою) та орендовану квартиру в Сумах. Наразі пан Гребенюк не декларує спільного побуту з іншою жінкою, що є підставою для повної перевірки НАЗК.
Позначка: ГБР
Продаж бракованих дронів Міністерству оборони України
У 2023 році Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало розслідування щодо постачання Міністерству оборони України безпілотників, які виявилися непридатними для використання. Ці дрони були надані словацькою компанією aMartini s.r.o., що має зв’язки з родиною екснардепа Борислава Розенблата. Телеграм-канал “Сходка в сейфе” опублікував ексклюзивний договір між aMartini s.r.o. та німецькою компанією Lemontronix GmbH, яка, в свою чергу, пов’язана з Жанною Розенблат. Договір стосується продажу компонентів для дронів, зокрема 33 зарядних станцій і 5000 акумуляторів на загальну суму 26 561 євро. Відзначається, що аналогічне обладнання в відкритому доступі коштує близько 18 тисяч євро, що свідчить про різницю в ціні приблизно 8 тисяч євро або близько 45% націнки. Відомо, що ця продукція з додатковою маржею була перепродана Міністерству оборони України у складі безпілотників, які не виконували свої функції.
Скандал з приватизацією квартири в Києві за 9 гривень
У 2024 році Дмитро Бузницький, заступник керівника ДБР, приватизував службову квартиру від СБУ в центрі Києва за 9 гривень 47 копійок. Це сталося через 20 років після того, як він уперше скористався правом на приватизацію житла. У 2024 році його дружина також придбала апартаменти в столиці. Це стало відомо з розслідування hromadske «А ви хочете тут квартиру за 9 грн?». З 2023 року Бузницький обіймає посаду заступника керівника Державного бюро розслідувань у Львові. Раніше, у 2020 році, він звільнився зі Служби безпеки України, де прослужив десятки років, зокрема, на посаді заступника начальника економічного управління СБУ. У 2021 році він працював в «Енергоатомі». Протягом останніх років його дружина, Алла Продан, набувала елітну нерухомість у Києві та Київській області, а в 2024 році разом із чоловіком отримала квартиру площею 52 кв. м у преміальному житловому комплексі Jack House у самому центрі столиці. Офіційна вартість цього житла становила 9 гривень 47 копійок, що відповідало відновній вартості приватизації. Однак ринкова ціна аналогічного житла в цьому будинку становила близько 235 тисяч доларів або близько 9,7 мільйона гривень. Ця квартира у ЖК Jack House раніше належала Службі безпеки України. Бузницький користувався нею до 2023 року, навіть після звільнення зі СБУ. Документ про право власності на цю квартиру видав орган приватизації державного житлового фонду Печерської адміністрації. У 2023 році СБУ передала цю квартиру до комунальної власності територіальної громади Києва. У відповіді на запит hromadske, відомство, де працює Бузницький, зазначило, що він став на квартирну чергу у 2001 році, а службову квартиру отримав лише у 2018 році. Це сталося через три місяці після того, як Алла Продан придбала квартиру у «Французькому кварталі 2». Бузницький тоді ще працював у СБУ і потребував поліпшення житлових умов, тому після звільнення квартира залишилася за ним. Служба безпеки також повідомила, що квартиру у Jack House надали Бузницькому в постійне користування у 2020 році, коли він звільнився. Дружина Бузницького, Алла Продан, у 2020 році обміняла свою квартиру у «Французькому кварталі 2» на будинок площею 325 м² у Плютах під Києвом. Офіційно, ринкова вартість квартири становила 3,4 мільйона гривень, а будинку з землею — 1,9 мільйона гривень. У 2024 році жінка продала цей будинок за 11,3 мільйона гривень, що вшестеро дорожче. У ДБР зазначили, що на момент продажу будинок потребував ремонту. Процес приватизації квартири у Jack House тривав чотири роки і завершився 6 грудня 2024 року, через три місяці після того, як Алла Продан набула квартиру площею майже 150 кв. м у ЖК «52 Перлина». Юрист Центру протидії корупції Олексій Бойко зазначив, що в подібних ситуаціях зазвичай відмовляють у приватизації. Однак у даному випадку могли не перевіряти інформацію про наявність іншої нерухомості у родини Бузницьких. Також можливо, що родина відповідала нормативам забезпечення житловою площею, які залежать від кількості членів сім’ї. За українським законодавством, приватизувати квартиру можна лише один раз. Бузницький вже скористався цим правом у 1994 році, коли йому було 18 років, і тоді його сім’я приватизувала квартиру у Каневі. У 2014 році він оскаржив приватизацію своєї частки в суді, і суд скасував його право власності на одну четверту частину квартири. Бойко зазначив, що нормальний відповідач завжди просить застосувати позовну давність, і це викликає питання щодо зацікавленості відповідачів у такому рішенні.
Секрети елітного майна: свекруха на 13 мільйонів
Чиновниця Держпродспоживслужби Яніна Аранчій не вказала у своїй декларації свого чоловіка-поліцейського, чия мати володіє статками на 13 мільйонів гривень, хоча сама заробляє лише кілька тисяч на місяць. Правоохоронці ДБР виявили, що родичка очільника відділення поліції в Полтаві Сергія Балашова має такі активи: Lexus GX 460 вартістю близько 1,1 млн грн, квартиру площею 80 квадратів в Ужгороді за 4,5 млн грн, ще дві квартири на Полтавщині за приблизно таку ж ціну, а також квартиру в будівництві за 3 мільйона. Аранчій та Балашов користуються цим майном, але не вказали спільне ведення побуту у своїх деклараціях, хоча за законом зобов’язані були це зробити.
Справа ексголови Енергетичної митниці: нові деталі розслідування
Що відбувається зі справою відстороненого керівника Енергетичної митниці Анатолія Комара? Нагадаємо, влітку 2025 року «Схеми» повідомили про розкішний спосіб життя родини високопоставленого митника. У розслідуванні йшлося про те, що сім’я Комара збудувала маєток в елітному передмісті Києва вартістю 70 мільйонів гривень після початку повномасштабного вторгнення РФ. Сам митник користується представницьким Mercedes S-class, а його дочка отримує платну освіту в Королівському коледжі в Лондоні. Після цих викриттів Комара відсторонили від посади, а правоохоронці відкрили справу щодо його ймовірного незаконного збагачення. «Схеми» звернулися до ДБР, яке проводить досудове розслідування, щоб дізнатися про перебіг справи. У ДБР повідомили, що слідчі допитали свідків та призначили експертизи, деякі з яких ще тривають. Також в ДБР зазначили, що надіслали матеріали провадження до Національного агентства з питань запобігання корупції для моніторингу способу життя Анатолія Комара. У Державній митній службі на запит «Схем» повідомили, що службове розслідування щодо Комара досі триває, а подальші рішення ухвалюватимуться на основі інформації з розслідування ДБР та моніторингу способу життя співробітниками НАЗК.
Східне КЕУ: Тендери на Дрова та Проблеми з Лупійчуком
Східне квартирно-експлуатаційне управління (КЕУ) за результатами торгів з 17 лютого по 9 березня уклало 41 контракт на постачання дров на суму 282,74 млн грн. Замовленням займаються для забезпечення потреб військових у Донецькій, Харківській, Сумській, Запорізькій, Дніпропетровській та Полтавській областях. Покуповується дрова двох видів: першої групи (бук, дуб, граб, ясен) та другої групи (сосна, вільха). Контракти розраховані до кінця року з обсягами по 2 500 – 2 800 складометрів. Строк поставки – 15 днів з моменту отримання заявки, оплата – 120 днів після поставки.
У сфері закупівлі дров першої групи укладено 21 контракт на 146,08 млн грн. Середня ціна – 2 783 грн за складометр. В перших договорах середня ціна дров першої групи у 2025 році коливалась від 1 946 грн до 2 478 грн за складометр, в середньому 2 464 грн за складометр. Таким чином, вартість дров у свіжих контрактах на 13% дорожче, ніж на початку року, і на 40% вище, ніж восени 2025 року.
Інші замовники дров першої групи у березні купували на 30-50% дешевше – 1 330 грн, 1 874 грн, 1 750 грн, 1 736 грн, 1 533 грн, 1 911 грн, 1 407 грн. Ціни переведені з кубометрів в складометри.
20 контрактів на 136,66 млн грн було укладено на дрова другої групи (сосна, вільха). Середня ціна – 2 440 грн/складометр. Ціни в контрактах інших замовників за тим же ТУ, але часто з більшими вимогами до довжини – 1 750 грн, 1 244 грн, 1 466 грн, 1 680 грн, 1 463 грн/складометр.
Закупівельна ціна Східного КЕУ вдвічі перевищує ціну продажу дров державного підприємства «Ліси України». «Нашим грошам» повідомили, що ціна на дров’яну деревину у них незмінна з жовтня 2025 року. Вартість дров непромислового призначення 1 групи на проміжному складі філіалу становить від 955 грн/складометр (орієнтовно 1540 грн/м3) до 1257 грн/складометр (орієнтовно 2028 грн/м3). При цьому середня ринкова ціна дров промислового використання (комерційна реалізація на аукціонах) в 1 кв. 2026 року дещо знизилася з 1674 грн/складометр (2700 грн/м3) у січні до 1612 грн/складометр (2600 грн/м3) у березні.
«Ліси України» відмічають, що ціна дров у закупівлях Східного КЕУ вказана з урахуванням вартості доставки та розвантаження в місцях приймання товару. Відтак ціна могла зрости через здорожчання доставки.
ДП «Ліси України» розглядало можливість участі філій у вказаних тендерних процедурах, однак через відсутність чітко визначеного місця поставки (вказані узагальнено місця по декількох областях – Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Полтавська та Сумська) неможливо розрахувати вартість логістики і загалом надати коректну цінову пропозицію. Окрім того участь державного підприємства ускладнюють такі тендерні вимоги: довжина дров – 1 м, післяплата – 120 днів, банківська гарантія участі та виконання договору 5% від вартості.
У січні «Наші гроші» розповідали, яким чином умови поставки в 15 днів та постоплати в 120 днів фактично знищили конкуренцію і звели перелік постачальників до пулу з понад 70 ФОПів, які оформлювали гарантії лише у «Бізбанку» та «Юнекс банку». З’ясувалося, що полковник Олег Лупійчук, керівник Східного КЕУ, перебував під підозрою в держзраді та недбальстві. Він очолює Східне КЕУ з 18 вересня 2025 року і отримав повідомлення про підозру ДБР щодо недбалого ставлення до служби, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану. Слідство встановило, що Лупійчук неналежно контролював виконання договору 2023 року на закупівлю 2 000 армійських ліжок, внаслідок чого відбулося надлишкове перерахування 3,99 млн грн бюджетних коштів. В квітні 2025 року антикорупційний центр «Межа» опублікував розслідування про махінації із закупівлею дров. Після цього, у серпні, Олег Лупійчук був звільнений з посади керівника у Дніпрі, але отримав підвищення. Він фігурує у п’яти кримінальних провадженнях, а також отримав підвищення в званні до полковника.
Суд відхилив позов екссудді Ємельянова щодо перевірки НАЗК
Суд підтвердив законність перевірки НАЗК щодо екссудді Ємельянова на суму 97,5 мільйона гривень. 25 квітня 2025 року НАЗК склало висновок про можливі ознаки незаконного збагачення. Ємельянов не згоден із висновком і стверджував, що НАЗК не мало права його перевіряти, оскільки він більше не є суддею. Він вважав, що НАЗК перевищило повноваження, перевіряючи його колишню дружину, повнолітніх дітей, і порушив право на недоторканність приватного життя. Київський окружний адміністративний суд повністю відмовив у позові до НАЗК. Моніторинг здійснювався на основі листа від ДБР і стосувався періоду 2020–2021 років. Лише у березні 2021 року Вища рада правосуддя звільнила Ємельянова з посади судді Вищого господарського суду України.
Командира ВПС викрили у привласненні військової техніки
На Київщині правоохоронці викрили командира взводу однієї з військових частин Повітряних сил ЗСУ, що привласнив техніку, яку використовували для бойового чергування та охорони повітряного простору Київської області. Про це повідомляють Державне бюро розслідувань, Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону. За даними слідства, військовослужбовець, який обіймав посаду командира взводу зв’язку та був матеріально відповідальною особою, протягом 2024–2025 років незаконно заволодів технікою, що перебувала на обліку військової частини та використовувалася під час виконання завдань із охорони повітряного простору Київщини. Йдеться про комп’ютерну техніку та засоби зв’язку, серед яких стаціонарні комп’ютери, монітори різних моделей, планшети. Підозрюваний виокремлював зі складу і вивозив за межі військової частини зазначене військове майно та в подальшому реалізовував його до ломбардів. Отримані кошти використовував на власний розсуд. Наразі військовослужбовцю повідомили про підозру у заволодінні військовим майном із зловживанням службовим становищем в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України). Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі.
Слідчий ДБР та отримання нерухомості: закордонові питання
Слідчий Державного бюро розслідувань отримав квартиру та не задекларував спадщину. Слідчий ДБР Іван Пузіревський задекларував квартиру в Києві, площею 92 м². Житло було отримано в подарунок від батька – судді у відставці вищого спеціалізованого суду. Декларація вказала вартість житла на рівні 200 тис. грн, що виглядає заниженою для столичної нерухомості. У 2024 році чиновник задекларував 1,4 млн грн заробітної плати. Він також продав спадкове майно на 1,5 млн грн. У декларації не вказано спадкодавця та реальну вартість отриманих активів. Сім’я Пузіревського володіла автомобілями Mercedes-Benz GL 450 і Mazda CX-5, а він зараз використовує Volkswagen Passat. Квартира, отримана в спадок від матері, зникла з декларацій перед продажем на суму майже 2 млн грн. Після операцій заощадження Пузіревського перевищили 1,8 млн грн, що викликає питання щодо повноти та прозорості декларування активів.
Суд розглядає справу депутатки з Хмельницького
Суд почав розгляд справи депутатки Хмельницької міськради Світлани Баранської, у якої знайшли 1,5 мільйона доларів. На підготовчому засіданні вона попросила скасувати арешт 2% частки у ТОВ «Мега-транс», пояснивши, що це перешкоджає роботі підприємства. Суд задовольнив клопотання. Наступне засідання — 2 березня. Депутатці загрожує: штраф, громадські роботи або до двох років обмеження чи позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати посади.