Держфінмоніторинг: Засікання, Рекорди та Відсутність Результатів

Чотири місяці тому операція «Мідас» мала стати «ураганом», який би ліквідував корупційну верхівку в енергетичному секторі. Однак, у березні 2026-го ми спостерігаємо лише «помірний вітерець»: фігуранти отримують заставу, керівництво «Енергоатома» залишається на своїх посадах, а НАБУ стикається із саботажем. Головною «невидимою» фігурою цієї історії є Державна служба фінансового моніторингу та її очільник Філіп Пронін.

Згідно з публікацією ZN.ua, «Держфінмоніторинг: рекорди у звітах, нуль у справах і сотні мільйонів виведені з країни»», звичайні українці продовжують доводити походження кожної копійки, тоді як через слабкі фільтри фінрозвідки нелегально виводяться 100 мільйонів доларів у руки «людей Омсона» та росіян. Питання, чому голова Фінмону ігнорує запити НАБУ на 319 днів, чому його заступник знаходить «готові конверт-центри» та чому Банковій вигідно мати на цій посаді людину, яка «забуває» навіть вартість власних BMW — розглядаються детальніше.

Чотири місяці після оприлюднення подробиць операції «Мідас», ця операція вщухла до помірного вітру, який лише здіймає пилюку під час судових слухань. Наглядова рада НАЕК «Енергоатом» була змінена, але не керівництво, хоча т.в.о. голови правління Павла Ковтонюка можна знайти на плівках Національного антикорупційного бюро. Згадується, що «шлагбаум» досі функціонує, оскільки НАЕК продовжує блокувати оплати підрядникам. Однак про це вже не говорять, а НАБУ припинило прослуховування.

Олексій Чернишов отримав заставу. Герман Галущенко також шукає заставу. Тимур Міндіч та Олександр Цукерман перебувають в Ізраїлі. Андрій Єрмак очолив комітет в Національній асоціації адвокатів. Президент запевняє, що корупція в Україні на рівні будь-якої країни Євросоюзу. При цьому майно в «ЖК Династія» складає чотири об’єкти, а потенційні власники обмежені лише Чернишовим та Міндічем.

Ключове запитання, на яке ніхто не дав відповіді: як учасники схеми відмивають понад 100 млн дол.? По-перше, якщо така можливість існує, її варто прикрити, бо «шлагбауми» на території не переведуться. По-друге, необхідно спитати відповідальних осіб, що ж саме їх засліпило, що вони не помітили, як країна втрачає щорічний бюджет Житомира чи Чернівців.

Видно, що головний «відмивач» цієї схеми — Івор Омсон — досі відмиває гроші з «вишок Бойка», і, незважаючи на зусилля щодо боротьби з легалізацією злочинних доходів, він не втратив можливостей для надання своїх послуг. Додає пікантності той факт, що більшість клієнтів Омсона — не українці, а росіяни, тобто тут у вас співпраця з країною-агресоркою, та фінансування тероризму.

Філіп Пронін, голова Держфінансового моніторингу України, є маловідомою громадськості організацією. Проте, кожен раз, коли банк просить дані про походження ваших коштів, Державна служба фінансового моніторингу виявляє підозрілі операції та зупиняє злочини. Хоча доказів на це мало.

«Вишки Бойка» — це дикі часи, коли гроші носили в пакетах BMW. Багаторічне виведення коштів з Приватбанку вважалося інновальною схемою. А зараз, які виправдання? Українські банки скоро будуть чемпіонами світу за кількістю критеріїв ризиковості. Навіть пенсіонери подають довідки про доходи. Українські працівники бояться підвищення зарплати. А в уряді — дефіцит кадрів, бо статус ПЕП — це підвищена ризиковість. Фінмон не подобається ні людям, ні банкам, але не обтяжує ані корупціонерів, ані сам Держфінмоніторинг.

Згідно з даними, Держфінмоніторинг передав до правоохоронних органів 208 матеріалів (або 300, або 1200 – залежно від звіту) протягом 2024-2025 років, що у 14 разів більше, ніж торік. З огляду на те, що НАБУ неодноразово скаржилося на труднощі з отриманням інформації, у справі про 100 млн дол. НАБУ так і не отримало жодної інформації від фінмону.

Суд визнав, що у справі про розкрадання коштів на будівництві фортифікацій Полтавською ОВА, керівником якої на той момент був Пронін, а його заступником — Богдан Корольчук, було 14 окремих епізодів різних ступенів зухвалості, включно зі створенням мережі ухиляння від мобілізації. В рамках цього провадження було знайдено готовий конверт-центр з печатями різних юросіб-резидентів, документами, SIM-картами, 300 тис. дол. та 3 млн грн готівки.

З огляду на це, не дивно, що Пронін ігнорує запити НАБУ. Він так само, як і раніше, заступається за осіб, які не бажають відповідати критеріям відносно ризиків.

Автор: Юлiя Самаєва

Мільярди в тіні: схема з майна та «смотрящі» за Мін’юстом

Протягом багатьох років НАБУ та САП викрили масштабні корупційні схеми, пов’язані з реалізацією арештованого майна через АРМА та державне підприємство «СЕТАМ». Ключовою фігурою в цій історії є юрист Андрій Довбенко, якого правоохоронці оголосили в розшук за організацію схеми продажу активів за заниженими цінами та інші корупційні оборудки у сфері Міністерства юстиції. Ми розкриваємо деталі цього розслідування – про що йшлося та за що Довбенка оголошено в розшук.

У часи Порошенка в Україні існувала «сімка» – група керівників органів влади, яка контролювала потоки. Це було засідання конкурсної комісії за квотами. Часто у цілих галузях монополізувала силу одну групу. Наприклад, до потоків Одеського припортового заводу присмокталися угруповання Кононенка (БПП), Мартиненка (Народний фронт) та Коломойського.

У сфері юстиції також існував складний механізм управління. Міністром був призначений Павло Петренко з «буковинського» клану «Народного фронту». Олександр Грановський, правоюра Ігоря Кононенка (який був правою рукою Порошенка), був його радником. Між цими угрупованнями постійно відбувалися напружені ситуації, і правоохоронні органи та медіа час від часу отримували інформацію про дії учасників та тіньових домовленостей.

Наприклад, приватні виконавці повідомляли про вимагання 30% відкатів від премій. «Смотрячими» названо Петра Пінкаса та Андрія Довбенка.

Довбенко раніше працював у «Ернст енд янг», але потім став власником юридичних фірм «Ен енд Ді», «Неоклеус і Довбенко», «Евріс». Перед Майданом він обслуговував Сергія Курченка та був одружений на Дарії Зарівній, фігурі гламурної тусовки. Дарія закінчила КНУ ім. Шевченка у 2000 році, а її однокурсники після Майдану з’явилися у контексті Міністерства юстиції. Уляна вийшла заміж за Віктора Вишньова, який очолив «СЕТАМ». Владислав Власюк очолив Директорат з прав людини Міністерства юстиції.

НАБУ виявило організоване злочинне угрупування, очолене Андрієм Довбенком. Він пропонував голові АРМА корупційну схему з реалізації арештованого майна. Довбенко, добре знаючи специфіку діяльності АРМА, розробив план: контроль за етапами передачі речових доказів, їх продаж за заниженою ціною на підконтрольному майданчику, що належить компаніям, в яких він був зацікавлений. Антон Янчук і Павло Петренко, працюючи в уряді, брали участь у схемі.

Голова АРМА Антон Янчук забезпечив прийняття нормативної бази, яка дозволила створити видимість законності для маніпуляцій. Віктор Вишньов, керівник «СЕТАМу», забезпечував проведення електронних торгів, що дозволяло перемогти заздалегідь визначеним особам.

За результатами чотирьох епізодів продажу майна за заниженою вартістю було втрачено 485 млн грн.

Олег Ляшко та Сергій Скуратовський також брали участь у корупційній схемі. Скуратовський, будучи депутатом, організував будівництво комплексу, де за допомогою схеми з продажу майна втратили 128 млн грн.

Юридичні фірми Довбенка (наприклад «Неоклеус і Довбенко») отримували гроші за «юридичні послуги» від банків і підприємств, які намагалися отримати рішення по стягненню боргів. Ці гроші розподілялися між юристами та службовими особами Міністерства юстиції.

Андрій Довбенко та Анна Огренчук, а також інші фігуранти справи, були пов’язані особистими стосунками та бізнес-інтересами. Вони були пов’язані з «СЕТАМом», Укравтодором, та з числа осіб, які працювали в правоохоронних органах та судах.