Позначка: Декларація

Декларація Нідзельського: майно доньок і Tesla родича

Володимир Нідзельський, який очолював Головне управління Національної поліції в Чернігівській області трохи більше ніж три роки — від 29 липня 2020 року до середини жовтня 2023 року, після цього продовжив роботу в центральному апараті Нацполіції. У виправленій декларації, оприлюдненій у Єдиному державному реєстрі декларацій 23 квітня нинішнього року, вказано, що він обіймає посаду радника голови в Національній поліції України.

Порівняно з декларацією від 25 березня, суттєвих змін у майновому стані не відбулося. Як і раніше, Володимир Нідзельський не має у власності ані рухомого, ані нерухомого майна. Він лише орендує квартиру в Києві площею 35 м2.

Водночас його дочки, Софія та Єва Нідзельські, мають право користування земельною ділянкою в селі Лісники Київської області площею 1098 метрів квадратних. Крім того, вони можуть використовувати з дозволу власника ще 6 земельних ділянок у цьому ж селі, а також мають право фактичного використання ще однієї ділянки там само. Власницею всіх цих ділянок, крім однієї, зазначена Тетяна Мірошниченко.

У виправленій декларації значна частина майна вказана в розділі «Об’єкти незавершеного будівництва». Йдеться про житловий будинок у селі Лісники Київської області, власницею якого є Тетяна Мірошниченко, а обидві доньки Володимира Нідзельського мають право користування ним. Також у Лісниках Тетяна Мірошниченко є власницею недобудованих об’єктів, якими можуть користуватися Софія та Єва Нідзельські: гаража, підсобного приміщення, навісу для автомобіля, вольєра для собак, навісу для літніх вольєрів для собак, басейну.

Із рухомого майна Володимир Нідзельський має право користування легковим автомобілем Tesla Model Y 2023 року випуску. Власником автомобіля вказаний Олександр Нідзельський.

Серед доходів Володимир Нідзельський задекларував заробітну плату в Національній поліції України в розмірі 1 118 087 грн та соціальну виплату в розмірі 1 тисяча гривень. У виправленій декларації також з’явилося ще одне джерело доходу — грант на навчання від Міністерства освіти і науки України в розмірі 17 000 грн. Він належить Софії Нідзельській.

Готівкою Володимир Нідзельський зберігає 43 000 тисячі доларів США, а на банківському рахунку має 1760 грн.

Що задекларував Михайло Пшик: земля, авто і готівка

Михайло Пшик, батько заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Романа Пшика, задекларував 2 га землі, будинок під Києвом та 55 тис. доларів готівки. У грудні чоловік звільнився з посади спеціаліста в Київській ОДА.

Серед основних активів у декларації вказані Audi Q3 (2023), що перебуває у власності та коштує 1,2 млн грн, яким користується син-прокурор, а також Toyota Camry Hybrid (2022), що перебуває в тимчасовому користуванні. Її власниця — Мельник Лідія Вікторівна.

Михайло Пшик та його дружина, Пшик Ярослава Миколаївна, задекларували 55 тис. доларів готівкою. Сам Пшик заробив 492 тис. гривень, отримав пенсію в розмірі 390,6 тис. гривень, а також задекларував дохід від продажу автомобіля — 1,07 млн грн.

Особливу увагу НАЗК може привернути велика кількість земельних ділянок, високий обсяг готівки в іноземній валюті та продаж автомобіля з відчутним доходом.

Що задекларував новий заступник прокурора Запоріжжя

Новий заступник керівника Запорізької облпрокуратури Роман Пшик задекларував будинок під Києвом вартістю 2,77 млн грн та Audi Q3. Із родичів він вказав лише батьків.

Разом із батьками Роман Пшик є співвласником нового будинку та земельної ділянки під Києвом — по 50% кожен. Також він орендує квартиру на Волині.

У користуванні прокурора перебуває батьківський автомобіль Audi Q3 2023 року вартістю 1,2 млн гривень. Пшик зберігає 35 тис. доларів, а в Ощадбанку має 109 тис. гривень.

У грудні 2024 патрульні зупинили автомобіль BMW 330E 2022 року, за кермом якого був начальник управління Волинської обласної прокуратури Роман Пшик. Оскільки він нещодавно перебував у розшуку ТЦК, його затримали та доставили до центру комплектування. За годину його відпустили. Для патрульних цей випадок обернувся реєстрацією кримінального провадження за ч. 2 ст. 365 КК. Також Пшик нібито є фігурантом корупційного провадження щодо подій 2016 року, у якому суд першої інстанції вже його виправдав.

Роман Пшик народився 11 серпня 1991 року в місті Горлівка Донецької області. У 2013 році він закінчив Донецький національний університет.

У червні 2014 він розпочав трудову діяльність в органах прокуратури як стажист прокурора прокуратури Центрально-Міського району Горлівки Донецької області.

За час роботи в органах прокуратури Пшик обіймав посади прокурора прокуратури Ірпеня, прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області, начальника Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області, першого заступника керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області, начальника управління нагляду за додержанням законів НПУ Волинської обласної прокуратури.

BMW X3 M50 у декларації Самсоненко вказали дешевше ринку

Директорка Департаменту оподаткування юридичних осіб Державної податкової служби України Євгенія Самсоненко 30 березня 2026 року подала щорічну декларацію за 2025 рік. У документі вона вказала BMW X3 M50 2024 року, придбану 27 лютого 2026 року за 1,91 млн гривень, а також майже 2 млн гривень готівки.

У декларації зазначено, що продавцем автомобіля була американська компанія Lion Motors Group LLC з Нью-Джерсі. Водночас ринкова вартість аналогічного авто в Україні станом на квітень 2026 року становить 3,6–3,9 млн грн залежно від комплектації та пробігу. Таким чином, задекларована ціна майже вдвічі нижча за ринкову.

Серед нерухомості Євгенії Самсоненко вказані квартира площею 138,9 м² у Києві, яку вона орендує з квітня 2025 року, квартира на 102,9 м² у Дніпрі, набута у 2014 році у спільну сумісну власність, квартира на 51,6 м² у Дніпрі, придбана у 2019 році, дачний будинок площею 121,4 м² під Дніпром, набутий у 2011 році, а також гараж у Дніпрі.

Окрім BMW X3 M50, у власності Євгенії Самсоненко є Mazda CX-30 2022 року, придбана у 2023 році за 433 тис. грн. Ще один автомобіль, Mazda 6 2017 року, перебуває у безоплатному користуванні.

У декларації також вказано готівку у чоловіка Юрія Самсоненка — 1,85 млн гривень.

Доходи за 2025 рік становили: у Євгенії Самсоненко — 726 тис. грн зарплати в ДПС, у Юрія Самсоненка — 517 тис. грн зарплати, дохід від продажу автомобіля — 1,2 млн грн, а дохід від оренди майна — 396 тис. грн.

Павло Богдашевський задекларував ID.4 Crozz і подарунок

Павло Богдашевський, прокурор Харківської спецпрокуратури в сфері оборони Східного регіону, вказав у декларації електромобіль Volkswagen ID.4 Crozz, а також подарунок на 600 тис. гривень.

Вартість Volkswagen ID.4 Crozz в Україні у квітні 2026 року, залежно від комплектації та стану, становить від 1,35 до 1,6 млн грн. У декларації ціна автомобіля зазначена майже вдвічі нижчою за ринкову.

За 2025 рік у родини також зафіксований кредит у “ПриватБанку” від 22 листопада 2025 року на 300 тис. грн. На кінець року залишок боргу становив 197 тис. грн.

Фінансові скандали в Бурштині: мер Андрієшин та його бізнес

У Бурштині, на фоні протестів проти підозрілих витрат з бюджету, зростає інтерес до діяльності міського голови Василя Андрієшина. Його термін перебування на посаді супроводжується кримінальними справами, зв’язками з підрядниками та питаннями щодо прозорості витрат громади. Поки мешканці Бурштина, що в Івано-Франківській області, протестують проти сумнівних будівельних проектів, у міській раді відбуваються не менш важливі події. Цього разу ми розглянемо постать Василя Михайловича Андрієшина — мера Бурштина, чия кар’єра супроводжується корупційними скандалами та кримінальними провадженнями, пов’язаними з можливим використанням міського бюджету на користь структур, з якими він пов’язаний. Ідеться не про мізерні суми, а про десятки мільйонів гривень. Чи став бюджет Бурштина справжньою “годівницею” для своїх? Хто контролює фінансові потоки міста під час війни — потреби громади чи особисті інтереси мера? Спробуємо розібратися. Василь Андрієшин став міським головою Бурштина у 2020 році, представляючи партію “Європейська Солідарність”. Перед обранням на цю посаду він був приватним підприємцем та головним інженером ПАТ “СТМ”. Зверніть увагу на цю компанію, адже вона ще не раз з’явиться в нашій розповіді. Паралельно з бізнесом він також був депутатом Галицької районної ради з 2010 по 2020 роки. Початок його мерської каденції запам’ятався курйозом: у офіційній біографії на сайті міськради зазначалося, що Андрієшин навчався в Чикаго, але в пункті про знання мов була лише українська та російська, а англійську він міг лише “читати і перекладати зі словником”. Це викликало хвилю сарказму в місцевих пабліках. Проте в біографії мера є й серйозні моменти, що стали приводом для відкриття кримінальних справ. Зокрема, у справі №12025090000000606 Андрієшин обвинувачується у привласненні/розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем (ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 ККУ). Справа стосується будівництва очисних споруд у 2020 році, коли він ще не був мером, але працював головним інженером у фірмі, що їх зводила — ПАТ “СТМ”. За даними слідства, збитки склали 125 тис. грн. Андрієшин публічно заперечував політичну нейтральність підозри, назвавши суму “спірним питанням” і зазначивши, що це має вирішити суд. Мер Бурштина також має проблеми з дорожнім рухом: у реєстрах зафіксовано 36 штрафів за порушення ПДР. У 2019 році його також притягали за порушення вимог щодо запобігання конфлікту інтересів. Ще одне будівництво викликало занепокоєння в Бурштині — це зведення “Вежі Давида”. У грудні 2023 року мешканці протестували проти цього проекту, який мав стати оглядовою вежею у селі Новий Мартинів на території релігійно-історичного центру “Гора над Дністром”. Спочатку на будівництво планувалося виділити 2,75 мільйона гривень, але згодом тендер був проведений на меншу суму — 884 тисячі гривень, і переможцем знову стала ПАТ “СТМ”. Незважаючи на зменшення суми, суспільне невдоволення не зменшилося, і люди вимагали, щоб ці кошти були направлені на ЗСУ. Невдоволення викликало не лише недоцільність будівництва під час війни, але й конфлікт інтересів, адже Андрієшин був засновником ПАТ “СТМ”, а його дружина Ярослава — керівницею компанії. На момент тендеру Андрієшин уже обіймав посаду міського голови, що є замовником робіт. Бурштин під керівництвом Андрієшина став об’єктом журналістського розслідування проєкту “Наші гроші”. У ньому йшлося про ремонт водогону за 330 мільйонів гривень. Хоча тендер у травні 2025 року виграла ТОВ “ІФ-Капіталбуд”, він вважається ризикованим для репутації міського керівництва. Журналісти виявили, що ціни на матеріали у кошторисі були в 1,5–2,5 рази вищими за ринкові. Пряма афілійованість фірми з родиною міського голови створює постійний ризик звинувачень у корупції при отриманні будь-яких підрядів від міськради. Поки місцеві мешканці протестують проти “Вежі Давида”, значно більші суми осідають на рахунках бізнесу мера. Мова йде про численні тендери, які виграє ПАТ “СТМ”. Згідно з даними clarity-project, компанія виграла 112 тендерів на загальну суму 18 006 411,00 грн. Дружина міського голови, Ярослава Мирославівна Андрієшин, також має підприємницькі здібності. Раніше вона володіла бізнесом у сфері виготовлення бетонних виробів. Вона була бенефіціаром компанії “ЕКОІНВЕСТ ПРИКАРПАТТЯ” та керівницею ПАТ “СТМ”, заснованого її чоловіком. Її діяльність також пов’язана з кількома негативними історіями. У кримінальній справі No341/1159/18 Ярославу обвинувачували за ч. 1 ст. 366 КК України (складання завідомо неправдивих відомостей). У 2016 році, будучи директором ПАТ “СТМ”, вона підписала акти приймання виконаних робіт, хоча роботи були виконані лише частково. Це призвело до безпідставного нарахування бюджетних коштів на суму понад 164 тис. грн. 26 лютого 2025 року Галицький районний суд закрив провадження через закінчення строків давності. Ярослава також фігурувала як свідок у кримінальній справі No341/683/17 щодо зловживання владою. У 2018 році було відкрито виконавче провадження щодо стягнення штрафу за порушення ПДР. Наші аналітики проаналізували декларації Андрієшина і виявили, що він володіє квартирою в Івано-Франківську площею 86,8 м2 та гаражем, придбаними у 2006 році. Також він має житловий будинок у с. Новий Мартинів, придбаний у грудні 2022 року за 173 545 грн, та земельну ділянку, набутих того ж дня за 26 455 грн. Актуальним придбанням є домашня сонячна електростанція, куплена 11.07.2025 за 408 060 грн. Дружина Андрієшина також володіє кількома об’єктами нерухомості, зокрема будинком у Новому Мартиніві площею 85,7 м2, придбаним у лютому 2015 року. Вона має нежитлові приміщення в Івано-Франківську площею 179,4 м2, а також сім земельних ділянок загальною площею понад 3,7 га. Ярослава стверджує, що більшість її земельних ділянок та будинок у Новому Мартиніві не були придбані за бюджетні кошти, а є спадщиною. Серед транспортних засобів у сім’ї Андрієшиних немає розкішних автомобілів. Василь Андрієшин володіє кількома автомобілями, а його донька Софія їздить на SUBARU FORESTER 2019 року. Грошові активи сім’ї за 2024–2025 роки також викликають питання. У 2025 році дружина отримувала зарплату від Мухіної Оксани Василівни, яка має ФОП у сфері перукарських послуг, але раніше брала участь у тендерах, продаючи гранітні плити. Ця особа, з такими ж ПІБ, є ймовірною акціонеркою ПРАТ “СТМ”, що активно бере участь у міських тендерах. Отже, ми бачимо, що сукупність фактів — від кримінальних справ до участі пов’язаних структур у тендерах — формує неоднозначну картину діяльності міського голови Бурштина. Хоча частина з цих дій може виглядати формально законно, регулярність і контекст цих історій викликають обґрунтовані запитання у громади, особливо в умовах війни, коли кожна бюджетна гривня має велике значення.

Брат очільника ДПС Київщини працює в ТЦК і має АЗС

Андрій Двірко, родич керівника податкової служби Київської області, очолює групу документального забезпечення Бориспільського районного ТЦК та СП та володіє бізнесом у сфері автозаправок.

Андрій Двірко є братом Олександра Двірко, який обіймає посаду начальника Головного управління ДПС у Київській області. Обоє є уродженцями Яготина Київської області. Така ситуація викликає запитання щодо можливого конфлікту інтересів, адже один брат керує податковою службою регіону, а другий веде бізнес у галузі торгівлі паливом.

Андрій Двірко володіє 100% корпоративних прав у ТОВ «Автогазтрейд» (код ЄДРПОУ 40529333) вартістю 1,2 млн грн. Підприємство займається роздрібною торгівлею паливом, зокрема автогазом. Раніше серед співвласників були його дружина Альона Двірко та інші родичі, однак з 2021 року він є єдиним власником.

Дохід від бізнесу становив 113,7 тис. грн у вигляді зарплати та 12 тис. грн від оренди майна. Дружина Альона отримала 1,25 млн грн від підприємницької діяльності.

У власності родини є таке нерухоме майно: нежитлове приміщення площею 147,3 м², набуте у 2021 році; квартира 66 м², придбана у 2018 році; квартира 52 м², придбана у 2011 році; нежитлове приміщення в Березані, набуте у 2022 році; ділянки площею 254 м² у Згурівці, 600 м² у Березані та 1500 м² у Мар’янівці; нежитлове приміщення 98,8 м² у Згурівці, набуте у 2024 році.

Також Андрій Двірко має Dodge Journey (2016) вартістю 123 тис. гривень, вантажний Opel Combo-D Van (2016) та вантажний DAF FT XF105 (2013).

У декларації вказані 55 тис. доларів, 30 тис. євро та 300 тис. гривень. У дружини задекларовано 300 тис. євро. Сім’я проживає в Яготині Бориспільського району Київської області та виховує двох синів — Антона та Олексія.

Корупційні схеми у Вінницькій області: приватизація заповідників

У Вінницькій області продовжують діяти корупційні схеми, які перетворюють державні заповідники на приватні мисливські угіддя. Господарський суд міста Києва не повернув державі понад тисячу гектарів загальнозоологічного заказника «Буго-Деснянський», які опинилися під контролем родини колишнього керівника вінницьких лісгоспів Анатолія Бондаря. Це рішення є частиною тривалої історії привласнення природних ресурсів родиною ексочільника лісової галузі регіону, що охоплює 1073 гектари лісів.Історія «прихватизації» заповідника почалася з рішень обласної ради 2007–2011 років, які призвели до того, що заповідні землі Михайлівського лісництва потрапили в користування приватного підприємства «Туристичне мисливсько-рибальське господарство «Вінницьке». Незважаючи на законодавчу заборону на ведення мисливського господарства в межах екологічної мережі, приватні структури роками почуваються там комфортно.Прокуратура намагалася розірвати сумнівні договори, але зіткнулася з незвичною юридичною логікою судді Сергія Мудрого. Суддя визнав, що пункти договору, які дозволяють приватній фірмі полювати та розпоряджатися впольованими тваринами в межах заповідника, є незаконними. Проте суд не скасував договір повністю, стверджуючи, що ці положення не є його «істотними умовами». Це означає, що договір може залишатися чинним навіть без права на полювання, хоча полювання є ключовою складовою такої діяльності.Закон України «Про природно-заповідний фонд» забороняє діяльність, яка може завдати шкоди природним територіям. Однак суд використав поняття «регулювання чисельності тварин» як обґрунтування своїх рішень. Таким чином, судове рішення дозволяє приватній компанії залишатися на заповідних землях, незважаючи на те, що метою їхньої діяльності зазвичай є комерційне використання природних ресурсів, а не їх охорона.Причини судової прихильності до вінницьких «хазяїв» лісу, очевидно, слід шукати в родинних зв’язках. Засновником фірми-бенефіціара є Олександр Таран — зять Анатолія Бондаря, який очолював галузь на Вінниччині понад 30 років. Бондарь став символом моделі, за якою державний ресурс десятиліттями перетворювався на сімейний капітал. Його вплив не зменшився навіть після кримінальної справи про спробу підкупу керівника Вінницької ОВА Сергія Борзова. Слідство зафіксувало, що у листопаді 2022 року Бондар намагався «забронювати» за собою посаду під час реорганізації галузі, передавши посадовцю 25 тисяч доларів США. Незважаючи на підозри у хабарництві, Бондар продемонстрував значну платоспроможність, сплативши 2 мільйони гривень застави в день її призначення. Справжня сила його «імперії» тримається на стратегічних шлюбах трьох дочок, які створили навколо активів батька фактично непробивний щит.Родинні зв’язки Бондаря охоплюють ключові ланки державного апарату. Одна з дочок, Олена Міленко, була депутаткою Вінницької обласної ради та очолювала Вінницький навчальний центр Національної школи суддів України. Її чоловік працював заступником керівника Вінницької місцевої прокуратури, яка мала б реагувати на можливі земельні зловживання. Інша дочка, Ольга Коткова, нотаріус, забезпечує тил через свого чоловіка — суддю Господарського суду міста Києва, де розглядаються позови проти родинних фірм. Третя дочка, Оксана Таран, разом із чоловіком контролюють структури, що експлуатують лісові масиви. Оксана також є докторкою медичних наук та працює акушеркою-гінекологом у Вінницькому національному медичному університеті.Зміни в структурі сімейного ТОВ «Рекреаційне мисливсько-рибальське господарство «Вольєр» свідчать про спроби уникнути уваги правоохоронних органів. Після зацікавленості правоохоронців, засновницею стала Тетяна Лобастова, яка також працює в медуніверситеті.Ця родинна мережа дозволяє системно «нарізати» заповідні землі під виглядом рекреації, як це сталося в Іллінецькій громаді, де замість охорони природи з’явилися приватні готелі та котеджі. Справа «Буго-Деснянського» заказника — це лише верхівка айсберга, адже аналогічні схеми реалізовані в інших заказниках. Правоохоронці постійно стикаються з однією і тією ж тактикою: заміна власників на підставних осіб та використання прокурорських зв’язків для моніторингу слідства.Рішення Господарського суду стало ударом не лише для прокуратури, яка звітувала про повернення державі лісів, але й наочним свідченням того, що феодальні порядки в Україні не зникли, а лише змінили форму.

Закриті декларації і нерухомість родини Інни Якушко

Начальниця Головного управління Державної податкової служби у Києві Інна Якушко приховала свої декларації. Вона входить до числа регіональних керівниць податкової, які не розкривають дані про доходи та витрати. За припущеннями джерел, однією з причин може бути робота її чоловіка в СБУ. OBOZ.UA розпочинає серію матеріалів про статки посадовців, які скористалися можливістю закрити декларації. У першій публікації йдеться про майно батьків Якушко, а також про її родича, який, імовірно, користувався послугами “лосів”.

Із публічного доступу в Україні зникли тисячі декларацій чиновників. У відповіді на запит OBOZ.UA в НАЗК повідомили, що не уповноважені перевіряти підстави для вилучення декларацій із відкритої частини реєстру, якщо звернення надходить від уповноваженого органу.

Під час воєнного стану приховування декларацій військових виглядає виправданим, особливо коли йдеться про людей, чиї близькі родичі могли залишитися на окупованих територіях. Водночас використання такого механізму правоохоронцями в глибокому тилу або чиновниками різних рівнів викликає щонайменше дискусії.

Раніше ЗМІ писали, що керівник Волинської митниці Дмитро Стасенко закрив свою декларацію після одруження з Валентиною Стасенко, дівоче прізвище якої Федько. У пресслужбі Волинської митниці заявляли, що дружина їхнього керівника є військовою, однак журналіст з’ясував, що насправді вона служить в СБУ.

Подібна ситуація і з Інною Якушко. У відкритому доступі немає даних ані про її зарплату, ані про заощадження, ані про нерухомість чи автомобілі. При цьому свої декларації оприлюднили і президент Володимир Зеленський, і міністр оборони Михайло Федоров.

Журналісти спробували встановити, які саме відомості чиновниця могла б зазначити у декларації. Батькові Якушко, 74-річному Валерію Олексійовичу, належать три квартири та приміщення на проспекті Берестейському, 37, на території “КПІ”, площею 47,8 кв. м. Це нежитлове приміщення Валерій Олексійович придбав у 2021-му. Окремо згадується й інша нерухомість. Матері посадовиці, 72-річній Марії Григорівні, також належить нерухомість.

Таким чином, окрім двох квартир на Троєщині, де батьки Якушко живуть багато років, пенсіонери за час роботи доньки у податковій стали власниками щонайменше ще чотирьох квартир і одного приміщення. Актуальну вартість цього майна оцінюють приблизно у 550 тис. доларів.

Чоловік очільниці київської податкової Павло Якушко наприкінці 2025-го на підставі договору дарування став співвласником квартири у Києві на бульварі Дарницькому площею 189,9 кв. м. Окрім цього, у 2019-му він успадкував однокімнатну квартиру на вулиці Академіка Корольова.

Складається враження, що родина Якушко спільно вкладала кошти в нерухомість у “Паркових Озерах”, адже брату посадовиці належать чотири приміщення в цьому житловому комплексі, кожне площею до 14,33 кв. м.

Дівер керівниці ДПС у Києві Олександр Якушко займається бізнесом. Він зазначений як керівник і головний бухгалтер компанії “Ітуно Груп”, яка спеціалізується на ремонті комп’ютерів. Станом на минулий рік у фірмі був лише один працівник — сам Якушко, а протягом останніх двох років компанія працювала зі збитком.

До 2017-го Олександр Якушко володів компанією зі схожою назвою — “Ітуно”, яка працювала у сфері програмування. Після того як слідче управління фінансових розслідувань ДФС зацікавилося розрахунками “Ітуно” з “Львівобленерго”, дівер чиновниці переоформив компанію на росіянина. Податківці підозрювали ці компанії в ухиленні від сплати податків на значну суму.

Через кілька місяців власником і директором “Ітуно” став росіянин Огли Мілорд Нюнюйович. Він є власником понад 130 компаній в Україні та входить до переліку найбільших власників юросіб серед іноземців. Огли Мілорд зареєстрований у Ростові-на-Дону. Його батько, Огли Нюню Дімович, на якого оформлено понад 80 українських фірм, раніше проживав у Донецьку, а після окупації отримав громадянство РФ.

Більшість компаній батька і сина Огли вже давно не працюють або мають проблеми з БЕБ та поліцією. Імовірно, вони виконують роль типових фіктивних власників, яких називають “лосями”. До таких послуг звертаються ті, хто хоче позбутися проблемної компанії або приховати ім’я реального власника бізнесу.

Перевага таких номіналів у тому, що вони перебувають за кордоном і готові оформлювати на себе фірми, які фігурують у кримінальних провадженнях, мають великі борги або інші проблеми.

Показово, що навіть близький родич очільниці ДПС у Києві, ймовірно, користувався послугами номіналів. Схема із застосуванням підставних осіб існує роками, а підприємці, які в такий спосіб позбавляються проблемних активів, зазвичай не несуть відповідальності.

Корупційні ризики в Бурштині: мер та його бізнес

У Бурштині, на фоні протестів проти підозрілих бюджетних витрат, зростає увага до діяльності міського голови Василя Андрієшина. Його каденція супроводжується кримінальними провадженнями, зв’язками з підрядниками та питаннями щодо прозорості використання коштів громади. Поки мешканці Бурштина, що на Івано-Франківщині, виходять на протести проти сумнівних будівництв за бюджетні кошти, у кулуарах міської ради відбуваються не менш гучні процеси. Цього разу мова йде про Василя Михайловича Андрієшина — очільника Бурштина. Вся його мерська кар’єра розвивається паралельно з корупційними скандалами, кримінальними провадженнями та публікаціями медіа про можливе використання міського бюджету в інтересах пов’язаних із ним структур. Ідеться не про незначні суми, а про десятки мільйонів гривень. Чи справді бюджет Бурштина став «годівницею» для своїх? Хто контролює фінансові потоки міста під час війни — потреби громади чи особисті інтереси керманича? Спробуймо розібратися. Міським головою Бурштина Андрієшин став у 2020 році, представляючи партію «Європейська Солідарність». До обрання мером він був приватним підприємцем та головним інженером ПАТ «СТМ». Запам’ятайте цю фірму, адже вона ще не раз з’явиться у матеріалі. Паралельно з бізнесом з 2010 по 2020 роки він був депутатом Галицької районної ради. Початок його мерської каденції запам’ятався курйозною ситуацією: у офіційній біографії мера, опублікованій на сайті міськради, зазначалося, що він навчався в Чикаго (США), але в пункті про знання мов була лише українська і російська, а рівень володіння англійською — «читає і перекладає з словником». Це викликало хвилю сарказму у місцевих пабліках. Проте в біографії мера є й серйозні моменти, що стали приводом для відкриття справ. Зокрема, кримінальне провадження №12025090000000606, де Андрієшин є обвинуваченим у привласненні/розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем. Справа стосується будівництва очисних споруд у 2020 році, коли Андрієшин ще не був мером, але працював головним інженером у фірмі, що займалася їх будівництвом — ПАТ «СТМ». Збитки, за даними слідства, сягнули 125 тис. грн. Андрієшин публічно заперечував політичну нейтральність підозри, заявивши, що історія стосується періоду, коли він ще не був міським головою, назвав суму «спірним питанням» і зазначив, що питання має вирішити суд. Міський голова Бурштину також є порушником правил дорожнього руху. У реєстрах зафіксовано 36 записів щодо Андрієшина, пов’язаних зі штрафами за порушення ПДР. Відомо, що у 2019 році він притягався за порушення вимог щодо запобігання конфлікту інтересів. Неспокійно в Бурштині було і через будівництво вежі «Давида», де знову ключовою є фірма, заснована Андрієшиним — ПАТ «СТМ». У грудні 2023 року мешканці протестували проти зведення оглядової вежі у селі Новий Мартинів на території релігійно-історичного центру «Гора над Дністром». Спочатку планувалося виділити на це 2,75 мільйони гривень, але згодом відділ культури та туризму Бурштинської міськради провів тендер на меншу суму — 884 тисячі гривень, обравши переможцем ПАТ «СТМ». Навіть зменшення суми не зменшило суспільне невдоволення, і люди вийшли висловити свою позицію, вимагаючи спрямувати кошти на ЗСУ. Невдоволення людей пояснювалося не лише недоцільністю такого будівництва у воєнний час, але й конфліктом інтересів, адже Андрієшин був засновником ПАТ «СТМ», а його дружина Ярослава — керівницею цього товариства. На момент тендеру Андрієшин уже обіймав посаду міського голови, що є замовником робіт. Бурштин на чолі з Андрієшиним стали героями журналістського розслідування проєкту «Наші гроші». У ньому йшлося про ремонт водогону у місті за 330 мільйонів гривень. Хоча тендер у травні 2025 року виграло ТОВ «ІФ-Капіталбуд», він вважається ризикованим для репутації керівництва міста. Журналісти виявили, що ціни на труби, люки та бетон у кошторисі були в 1,5–2,5 раза вищими за ринкові. Пряма афілійованість фірми з родиною міського голови створює постійний ризик звинувачень у корупції при отриманні будь-яких підрядів від міськради. Поки місцеві мешканці протестують проти «Вежі Давида», поза їхнім полем зору проходять значно більші суми, які осідають на рахунках родинного бізнесу мера. Мова про численні тендери міськради, які виграє ПАТ «СТМ». Загальна кількість тендерів, за даними clarity-project, становить 112 на загальну суму 18 006 411,00 грн. Дружина міського голови Бурштина, Ярослава Мирославівна, має неабияку підприємницьку жилку. Раніше вона мала зареєстрований бізнес у сфері виготовлення виробів із бетону для будівництва. Мала корпоративні права та історичний зв’язок як бенефіціар у компанії «ЕКОІНВЕСТ ПРИКАРПАТТЯ». Ярослава також була керівницею ПАТ «СТМ», засновником якого раніше був її чоловік. У рамках кримінальної справи No341/1159/18 Ярославу Андрієшин обвинувачували за ч. 1 ст. 366 КК України (складання та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей). У 2016 році, обіймаючи посаду директора ПАТ «СТМ», вона підписала акти приймання виконаних робіт щодо «Реконструкції каналізаційних мереж у м. Галичі». Слідство встановило, що роботи були виконані лише частково, проте в актах було вказано про повне виконання робіт. Це призвело до безпідставного нарахування бюджетних коштів за невиконане будівництво на суму понад 164 тис. грн. У результаті 26 лютого 2025 року Галицький районний суд закрив провадження та звільнив Ярославу Андрієшин від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності. Ярослава також фігурувала як свідок у кримінальній справі No341/683/17 щодо зловживання владою або службовим становищем. У 2018 році було відкрито виконавче провадження щодо стягнення штрафу за порушення ПДР. Наші аналітики проаналізували декларації Андрієшина і, керуючись останньою звітністю за 2025 рік, розкажемо, чим володіє сім’я мера. На Василя Андрієшина зареєстрована квартира в Івано-Франківську площею 86,8 м2 та гараж, придбаний у 2006 році. За даними оголошення, вартість житла може становити понад 100 тисяч доларів. Має він також житловий будинок у с. Новий Мартинів, набутій під час роботи у міськраді, за 173 545 грн та земельну ділянку, набута того ж дня за 26 455 грн. Актуальне придбання Андрієшина — домашня сонячна електростанція у с. Новий Мартинів, придбана 11.07.2025 за 408 060 грн. Дружина Василя Андрієшина — Ярослава також володіє нерухомістю: будинком у Новому Мартинів площею 85,7 м2, придбаним у лютому 2015 року, та нежитловими приміщеннями в Івано-Франківську площею 179,4 м2. Ярослава має сім земельних ділянок загальною площею понад 3,7 га. Вона публічно пояснювала, що більшість її земельних ділянок та будинок у Новому Мартинів не були придбані за кошти з бюджету, а є спадщиною від батьків. У сім’ї Андрієшиних є кілька транспортних засобів, але відвертого люксу тут немає. Дочка мера — Софія Василівна їздить на SUBARU FORESTER 2019 року, придбана 05.06.2025. Грошові активи Андрієшиних за 2024–2025 роки також викликають питання. У 2025 році дружина отримувала зарплату від Мухіної Оксани Василівни, яка має ФОП із кведом 96.02 надання послуг перукарнями та салонами краси. Цікаво, що особа з такими ж ПІБ є історичною бенефіціаркою ПРАТ «СТМ», що активно бере участь у міських тендерах. Отже, що ми бачимо в підсумку? Сукупність фактів — від кримінальних справ до системної участі пов’язаних структур у тендерах — формує неоднозначну картину діяльності міського голови Бурштина. Частина того, що відбувається в громаді, може мати формально законний вигляд, але регулярність і контекст цих історій викликають обґрунтовані запитання у громади, особливо в умовах війни, коли кожна бюджетна гривня має велику ціну.