Правоохоронці виявили схему привласнення бюджетних коштів під час закупівель медичного обладнання для лікарень у кількох регіонах України. До цієї оборудки були залучені посадовці медзакладів у Вінницькій, Житомирській та Сумській областях разом із представниками компанії-імпортера. Схема функціонувала через підконтрольних фізичних осіб-підприємців: обладнання спочатку реалізовувалося за ринковою ціною, а під час тендерів штучно завищувалася вартість. Лікарні купували обладнання за завищеними цінами, а різницю виводили через посередників. За 2024 рік задокументовано три епізоди. Попередні збитки становлять понад 5,6 млн грн. Чотирьом фігурантам вже повідомлено про підозру, а під час обшуків були вилучені докази. Слідство триває.
Категорія: Корупція
Корупційна схема в Запоріжжі: хабар за підключення кіоску
У Запоріжжі правоохоронні органи виявили корупційну схему, організовану начальником Запорізького району електричних мереж АТ «Запоріжжяобленерго» та його підлеглими. За даними слідства, у період з листопада 2025 по січень 2026 року посадовець разом із заступником і інженером створили механізм вимагання хабаря від підприємця за укладення договору на постачання електроенергії для вуличного кіоску, що продає продукти в смт Кушугум Запорізького району.Історія почалася влітку 2025 року, коли підприємець придбав павільйон на Центральній/Соборній і звернувся до «Запоріжжяобленерго» для зміни договору. Після огляду об’єкта йому відмовили, посилаючись на порушення правил охорони електромереж. Тоді через посередників, зокрема головного інженера району, йому «порадили» звернутися до керівництва, озвучивши ціну за «вирішення питання».Спочатку сума становила 20 тисяч гривень, але згодом її підвищили до 30 тисяч. Гроші мали бути передані інженеру безпосередньо біля кіоску. Підприємець, обурений такою ситуацією, звернувся до правоохоронців. 15 січня 2026 року передача коштів відбулася під контролем правоохоронців, після чого договір на постачання електроенергії був швидко підписаний.У березні посадовець та його підлеглі отримали підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу. Вознесенівський районний суд Запоріжжя обрав для начальника Запорізького району електричних мереж запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання замість застави. Нагадаємо, що керівником АТ «Запоріжжяобленерго» є Андрій Стасевський, а його довірена особа – комерційний директор Володимир Каревін, який контролює цю корупційну схему.
Штраф за хабарі: колишнього адміністратора ТСЦ Вишгорода засудили
Сергій Іщук, колишній адміністратор ТСЦ МВС №3245 у Вишгороді, отримав лише штраф за збирання хабарів. Відповідно до матеріалів справи, з вересня 2024 року по березень 2025 року, Іщук, використовуючи своє службове становище та зв’язки в системі ТСЦ МВС, пропонував та отримував гроші за «гарантоване» успішне складання практичних іспитів з водіння, а також за отримання водійських посвідчень (категорії «В» та «С») без реальної перевірки навичок. Схема виглядала наступним чином: загалом Іщук отримав 29 тисяч гривень неправомірної вигоди через посередника. Гроші передавалися готівкою на АЗС «ОККО», у McDonald’s та інших місцях. У січні 2026 року між прокурором та обвинуваченим була укладена угода про визнання винуватості. Іщук повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та добровільно перерахував 20 тисяч гривень на потреби ЗСУ. Оболонський райсуд затвердив цю угоду та призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 34 тисяч гривень. Обставини, що пом’якшують покарання, включали щире каяття та утримання непрацездатних батьків-інвалідів ІІ групи. Під час обшуку у Іщука були виявлені наркотичні речовини та приладдя для їх вживання.
Закупівля генераторів: тендер ОГТСУ на 93 мільйони гривень
10 березня ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» уклало угоду з ТОВ «Пауергаз» на постачання газопоршневих електрогенераторів на суму 93,58 млн грн. Закупівля була проведена за принципом вартості життєвого циклу, про що повідомляється в системі «Прозорро». Оплата товару відбудеться наступним чином: 90% суми буде сплачено протягом місяця після доставки на Дніпропетровщину, Київщину та Франківщину, а решта 10% – протягом 20-30 днів після завершення монтажу та пусконалагодження. Анонімні компанії висловили занепокоєння щодо терміну постачання в два місяці, зазначаючи, що виготовити понад 200 генераторів за такий короткий час неможливо. Однак замовник відмовився продовжити терміни через термінову потребу в резервному живленні для своїх об’єктів, посилаючись на ринкові консультації, в яких брали участь дев’ять компаній. Протягом двох місяців планується постачання 237 газопоршневих електричних генераторів виробництва Generac Power Systems Inc (США). Фірма «Пауергаз» повідомила, що до її товару не можна застосовувати вимоги щодо локалізації виробництва в Україні, оскільки розмір закупівлі перевищує порогові значення в 400 000 СПЗ (спеціальні права запозичення, близько 25 млн грн за поточним курсом). Кілька дешевших учасників торгів були відхилені через відсутність даних про локалізацію виробництва генераторів в Україні. Єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій була вартість життєвого циклу, яка складала 100%. Вартість життєвого циклу розраховувалася як сума ціни придбання та витрат на користування (вартість метану при 100% навантаженні протягом 1 000 мотогодин). Ціна метану для розрахунку становила 27,15 грн/куб. м. За результатами аукціону чотири компанії запропонували ціни на 1-51% нижчі, але їх відхилили, а переможцем стала компанія «Пауергаз». ТОВ «Спецтехмаркет» виявилося найдешевшим, оскільки не надало інформацію про розрахунок вартості життєвого циклу. Крім того, воно пропонувало станцію потужністю 9,6 кВт, тоді як замовник вимагав не менше 10 кВт. ТОВ «НіК» вказало себе як підприємство-локалізатор, але не надало довідку про локалізацію, а документ про розрахунок вартості життєвого циклу не відповідав даним на електронному майданчику. ТОВ «Енерготехсервіс» не надало обґрунтування аномально низької ціни, а ТОВ «Сем-Технолоджи» – довідку про локалізацію, розрахунок вартості життєвого циклу та інші документи. Фірма «НіК» двічі скаржилася в АМКУ на своє відхилення та на переможця, але безрезультатно. Дорожчим конкурентом було ТОВ «Газенергобуд», формальна економія становила майже 1%. Держаудитслужба перевіряє тендер на основі даних автоматичних індикаторів ризиків. Ціни, отримані на тендері ОГТСУ, дещо нижчі від роздрібних цін з відкритих джерел. Наприклад, найпотужніші трьохфазні газові електростанції Generac RG02724RNAX 27 кВА замовили по 966 тис грн, тоді як в Інтернет-магазині «Generac Україна» їх пропонують по 1,17 млн грн, а інші – по 1,03–1,10 млн грн. Найчисельніші станції Generac G0071450 10 кВА замовили по 367 тис грн. За даними сервісу порівняння цін Hotline, роздрібні ринкові ціни моделі варіюються в межах 356-405 тис грн. Власниками «Пауергазу» є директор Аркадій Соколов, Едуард Завізіон, Андрій Андріїв та Сергій Ковач. Андрій Андріїв є депутатом Закарпатської обласної ради від ВО «Батьківщина» і братом мера Ужгорода Богдана Андріїва. Сергій Ковач є сином Василя Ковача, екснардепа від «Партії регіонів» та колишнього депутата Закарпатської обласної ради. Едуард Завізіон раніше володів ТОВ «Албат» разом зі Світланою Циганок, поки його не переписали на казаха Батира Кадірхана перед потраплянням у «чорний список» Антимонопольного комітету наприкінці 2025 року. Тоді АМКУ оштрафував «Албат» і ТОВ «Романтс Логістик» за спотворення результатів торгів АТ «Чернівціобленерго» щодо лічильників у 2021 році. Соколов і Завізіон також володіють ТОВ «Соларпарк» і ТОВ «Сангріненерджі» разом із фірмою «Нейтвік Інвестментс Лтд» (Neytvic Investments Ltd, Кіпр) Ігоря Недоспасова. Група Недоспасова також включає ТОВ «НіК-Електроніка». Раніше «НіК» належав Недоспасову, але потім став власністю Сергія Бокоча, а нині – компанії «Смарт Енерджі Інвестментс Лімітед» (Smart Energy Investments Limited, Гонконг) китайця на ім’я Шанг Йонг. З 2021 року «Пауергаз» отримав підрядів на 359,50 млн грн, зокрема на постачання лічильників.
Таємничі записи екснардепа Розенблата: нові деталі скандалу
Телеграм-канал “Сходка в сейфе” опублікував фотографії сторінок особистого блокнота екснардепа Борислава Розенблата. На цих сторінках містяться списки імен та чисел, призначення яких залишається невідомим. Раніше журналісти повідомляли, що компанія, пов’язана з Розенблатом, отримала близько 650 млн грн авансу за дрони HAWK. Ці дрони не пройшли належних випробувань, мали проблеми з падіннями та перегріванням, а військові отримали лише частину замовлення.
Скандал з криптовалютою: нові деталі справи Задирієнка
Дмитро Задирієнко, колишній прокурор Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, виявився в епіцентрі криптовалютного скандалу. Він отримав посаду офіцера адміністративного відділу в Міноборони, ймовірно, в ТЦК. Задирієнко був залучений до дисциплінарного провадження КДКП через порушення антикорупційного законодавства, зокрема, за неподання в декларації за 2023 рік доходів дружини Аліни від торгівлі криптовалютою на біржі Binance (P2P-операції). Справа була закрита через сплив строку давності, проте Задирієнко вирішив звільнитися. Незабаром після цього він почав працювати в Міноборони. У його родині є дружина Аліна та донька Єва. Серед доходів родини — 1,25 млн грн від продажу рухомого майна, отриманого дружиною. Нерухомість включає житловий будинок (право проживання для родини та ще однієї особи — Зої Задирієнко), дві земельні ділянки в селі Погреби Градизької громади (13 тис. м² та 20,4 тис. м², набуті 2018 року), ділянку на 1000 м² у Кременчуці (право користування, 2024 рік) та гараж на 18 м² у кооперативі «Горизонт» (2020 рік). На дружину зареєстрована Toyota Camry Hybrid (2021), куплена у 2024 році за 1,1 млн грн. Грошові активи включають незначні суми на рахунках у «Універсал Банку» та «ПриватБанку», а також спільні готівкові кошти в розмірі 30 тис. доларів. Найбільш помітною частиною декларації є криптоактиви. Задекларовано десятки тисяч гривень у різних монетах: Tether (USDT) ≈ 448 535 грн, Bitcoin ≈ 10 345 грн, Ethereum, Dogecoin, NEAR, Solana, BNB, XLM, pGALA, ONE, Dot та інші. Деякі з них належать Дмитру, інші — дружині та доньці. Використовувалися платформи Binance, WhiteBIT, Ledger Nano X.
Скандал з придбанням Audi Q5 слідчою з Харкова
Оксана Карпова, начальниця слідчого відділення відділу спецполіції Харківської області, під час війни здійснила покупку дорогого автомобіля. Оксана Сергіївна проживає в Харкові та продовжує виконувати свої обов’язки на посаді. У липні 2025 року вона придбала автомобіль Audi Q5 2019 року випуску за 1,2 мільйона гривень. Проте в 2025 році її основний дохід становив лише 985 тисяч гривень, а додаткові соціальні виплати склали всього 1000 гривень. Вартість автомобіля значно перевищує її доходи. За 2024 рік вона задекларувала наявність 35 тисяч доларів готівкою, хоча в попередньому році вказала лише 12 тисяч доларів. Таким чином, власних коштів для придбання автомобіля їй не вистачило. Крім того, залишається незрозумілим, як пані Карпова змогла накопичити 35 тисяч доларів за період 2021–2023 років. Це питання, безумовно, зацікавить НАЗК. З 2016 року жінка проживає в квартирі Сергія Миколайовича Ярового площею 50 квадратних метрів, але вартість цього майна не зазначена, як і вартість оренди. Раніше прізвище Карпова було Ярова. Цікаво, скільки коштують її прикраси? Хто допоміг Оксані, стане відомо згодом.
Мільйонна зарплата директора на фоні екологічних проблем заводу
Державне підприємство “Миколаївський глиноземний завод” відмовилося надати журналістам інформацію про зарплату свого керівника Олексія Анатолійовича Медвідя, посилаючись на те, що воно функціонує на засадах самофінансування і не отримує бюджетних коштів. Запит про зарплату директора редакція надіслала 20 січня 2026 року через Фонд державного майна України, але на заводі повідомили, що не можуть надати відповідь, оскільки не отримали текст запиту, і порадили звернутися до відкритого реєстру декларацій. Проте, в Єдиному державному реєстрі декларацій є дані про доходи керівника. Згідно з його щорічною декларацією за 2024 рік, поданою 17 березня 2025 року, Олексій Анатолійович Медвідь отримав 13 946 666 грн зарплати від ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”. Його дружина, Медвідь Тетяна, задекларувала 31 932 грн пенсії. Декларація також містить значні грошові активи — 246 000 доларів США готівкою. Ці цифри виглядають особливо контрастно на фоні реального стану підприємства. МГЗ фактично не працює з лютого 2022 року, після початку повномасштабної війни, і нині держава готує його до продажу. За даними korabelov.info, у 2026 році завод включено до списку об’єктів, які планують приватизувати в першу чергу, а Фонд держмайна України вже шукає потенційного покупця для цього активу. Новий власник отримає також одну з найнебезпечніших промислових спадщин регіону — шламові поля, де за роки роботи підприємства накопичилося понад 47–48 мільйонів тонн токсичного червоного шламу на площі близько 400 гектарів. Екологи давно називають ці відвали “екологічною бомбою” біля Миколаєва, оскільки пересихання поверхні призводить до пиління, а сильні вітри можуть розносити отруйний пил на десятки кілометрів. Водночас, у 2026 році на підприємстві вже заявляли про можливу нестачу коштів на обслуговування шламових полів. Для їх безпечного утримання необхідна безперервна робота насосних станцій і системи зрошення, щоб уникнути висихання відходів і потрапляння токсичних частинок у повітря. Таким чином, поки державний завод не працює, готується до приватизації і водночас потребує коштів для утримання потенційно небезпечних відвалів, його керівник задекларував майже 14 мільйонів гривень річної зарплати. Офіційно підтвердити розмір цієї зарплати підприємство відмовилося. У відповіді онлайн-виданню “НикВести” від 6 березня 2026 року, підписаній в.о. гендиректора Олексія Анатолійовича Медвідя, підприємство пояснило свою позицію щодо нерозкриття зарплати, зазначивши, що оскільки товариство є самостійним господарюючим суб’єктом, яке діє на засадах повного госпрозрахунку та самофінансування, воно має право самостійно визначати розмір та порядок нарахування і виплати заробітної плати без погодження з ким-небудь. Додатково було зазначено, що запитувану інформацію можна отримати з публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.
Конфлікти на митниці: контроль над контрабандними потоками
Конфлікт між керівництвом Львівської митниці та Службою безпеки України став яскравим прикладом боротьби за контроль над імпортними потоками на західному кордоні. Протистояння між начальником Львівської митниці Андрієм Кузником та керівником 4-го управління СБУ Тарасом Тимощуком виникло через різні підходи до умов ввезення товарів і тарифної політики. За інформацією джерел, представники СБУ пропонували митниці певні умови співпраці для компаній, які імпортують товари через польський напрямок, фактично узгоджуючи правила оформлення вантажів і тарифні умови для окремих учасників ринку. Однак керівництво митниці відмовилося прийняти ці умови, що призвело до блокування частини схем оформлення вантажів і створило серйозні проблеми для бізнесу, який працює на польському напрямку. Згодом сторони все ж досягли компромісу, але він означав фактичний перерозподіл впливу на митні процеси. За даними джерел, ключові рішення щодо контролю та супроводу вантажів поступово перейшли під контроль структури, пов’язаної з Тарасом Тимощуком. Завершальним етапом цієї історії стало кадрове рішення — у вересні 2025 року Андрій Кузник був звільнений з посади керівника Львівської митниці. Після його відставки інституційні перешкоди для такого впливу фактично зникли. Подібні схеми почали реалізовуватися і на Закарпатській митниці після призначення її новим керівником Іллі Нежнікова. Практично відразу після візиту представників СБУ там почалася серія гучних операцій: демонстративні викриття контрабанди, затримання низових співробітників митниці, кадрові зміни та публічні заяви про боротьбу з тіньовими схемами. Проте, за словами учасників ринку, ці дії стосувалися переважно дрібних перевізників і невеликих партій техніки. Основні контрабандні канали, через які проходять великі товарні потоки, продовжували функціонувати практично без змін. В результаті статистика боротьби з контрабандою формується на основі відносно невеликих справ, тоді як ключові схеми залишаються поза публічною увагою. Такий підхід до боротьби з контрабандою має прямі фінансові наслідки для держави. За різними оцінками, втрати бюджету України від тіньової економіки можуть становити від 375 до 603 млрд грн щорічно, значна частина з яких припадає на контрабанду та так званий «сірий імпорт». За експертними підрахунками, тільки цей сегмент може коштувати державі 120–185 млрд грн на рік. На цьому фоні конфлікти між митними керівниками та силовими структурами дедалі частіше виглядають не як боротьба за прозорість торгівлі, а як боротьба за контроль над потоками. Коли гучні затримання обмежуються низовим рівнем системи, а великі канали продовжують працювати, складається враження, що йдеться не про ліквідацію схем, а про зміну тих, хто їх адмініструє.
Фінансові звіти Юрія Заставського: зарплата та активи
В.о. генерального директора КП «Полтававодоканал» Юрій Заставський оприлюднив свою декларацію про доходи за 2025 рік. У цьому документі він зазначив значну заробітну плату та готівкові заощадження. Згідно з даними порталу НАЗК, у 2025 році Заставський отримав 2 мільйони 211 тисяч 407 гривень, що в середньому становить близько 184 тисяч гривень на місяць. Окрім основної зарплати, він також задекларував: 100 тисяч євро, 65 000 доларів та 3,4 мільйона гривень у готівці. Щодо нерухомості, його дружина, Анжеліка Заставська, володіє двома квартирами: перша площею 86 квадратних метрів була придбана у 2017 році, а друга на 44 квадратних метри зареєстрована 15 листопада 2019 року. Протягом березня та квітня 2020 року вона також отримала у власність паркомісце та чотири спеціальні місця для зберігання велосипедів. Найціннішим активом Юрія Заставського є автомобіль Volkswagen Touareg 2023 року, право власності на який він оформив 17 серпня 2023 року за 2,43 мільйона гривень. У його автопарку також є мотоцикл BMW K1600GT, придбаний у 2021 році, та Toyota Camry, оформлена у 2014 році. Окрім цього, він володіє УАЗом 2206 з травня 2015 року, мікроавтобусом Opel Vivaro, купленим у вересні 2011 року, та двома причепами. Дружина Юрія, Анжеліка Заставська, 19 січня 2024 року стала власницею електромобіля Tesla Model S 2021 року випуску.