Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розпочав розгляд справи судді Воловецького районного суду Закарпатської області Олександра Пелиха. Раніше суд відмовив у поверненні обвинувального акта та не зменшив заставу в 4 млн грн. Пелих мобілізувався і повідомив про намір укласти угоду про визнання винуватості. Його звинувачують у вимаганні та отриманні $1300 за скасування арешту на лісоматеріали. За даними слідства, неправомірну вигоду вони називали «конфетками». На вчорашньому засіданні захист вимагав повернення обвинувального акта, посилаючись на неточності в анкетних даних, зокрема, ігнорування відставки з посади судді та служби у військовій частині, неправильну кваліфікацію статті та помилки в розшифровці розмов, оскільки викривач говорив русинською мовою. Адвокат також стверджував, що слово «конфетки» не є хабарем, а просто жувальною гумкою, якою викривач пригощав Пелиха. Пелих зазначив, що сам звертався до прокурора з пропозицією укласти угоду про визнання винуватості ще на початку розслідування, стверджуючи, що під час служби в ЗСУ у нього «переналаштувалось всьо». Він також зауважив, що його можуть передати на поруки військовій частині — це питання розглянуть пізніше. Суд відмовив у поверненні обвинувального акта. Далі захист просив знизити заставу з 4 млн грн, аргументуючи це належною поведінкою Пелиха, його службою та внесенням частини суми адвокатським об’єднанням. Останні не є родичами і мусять виплачувати зарплату працівникам. Дружина Пелиха, яка також виступила заставодавцем, потребує лікування. Захист наголошував, що гроші спочатку слід повернути об’єднанню, а не хворій дружині судді. Прокурорка вказала на суперечності з мобілізацією Пелиха: як суддя він не підлягає призову, а раніше визнавався непридатним до служби через серйозні проблеми зі здоров’ям. Пелих мобілізувався за кілька днів після викриття. Суд також відмовив у зміні запобіжного заходу.
Категорія: Корупція
Розкішний стиль життя нардепа Клочка на фоні військових виплат
На зображенні депутат від «Слуги народу» Андрій Клочко позує зі своїми годинниками, вартість яких становить 9500 доларів. Важливо зазначити, що Клочко отримав 547 897 грн компенсації за невикористану відпустку. Його зарплата складає 764 984 грн, до якої додається ще понад пів мільйона гривень «за відпустку». У цьому контексті викликає подив, що військовим протягом кількох років не вдається нормально підвищити свої виплати.
Корупційний скандал: податківиця з Сум вимагала 2 мільйони гривень
Людмила Дяченко, керівниця управління податкового аудиту ГУ ДПС у Сумській області, була затримана за вимагання хабаря від підприємства, що розташоване на прифронтовій території. Спільно з НАБУ та САП, правоохоронці викрили начальницю одного з підрозділів Головного управління Державної податкової служби в Сумській області у справі про вимагання та отримання неправомірної вигоди. За даними слідства, посадовиця за попередньою змовою вимагала від представника приватної компанії, яка працює в прифронтовій зоні, 2 мільйони гривень за успішне проходження перевірки та відсутність штучних перешкод у господарській діяльності. Після отримання 1,5 мільйона гривень, чиновницю затримали та повідомили про підозру за ч. 4 ст. 368 КК України. Встановлюються обставини злочину та коло осіб, які можуть бути причетні до цієї справи.
Вплив ОСНАД на аудиторський ринок України
ОСНАД, під керівництвом Олега Канцурова, суттєво вплинув на аудиторські компанії в Україні. Цей орган, що відповідає за суспільний нагляд за аудиторською діяльністю, має на меті забезпечення якості, проте на практиці спостерігається цілеспрямоване знищення конкурентного середовища. Кількість аудиторських компаній зменшується, залишаючи лише ті, що підконтрольні ОСНАДу або мають ймовірні корупційні зв’язки з його керівництвом. Схема відбору компаній для перевірок є досить простою: ОСНАД непослідовно включає компанії до плану-графіку перевірок, при цьому існують узгоджені «доноси», які слугують підставою для їх включення. Серед тих, хто зацікавлений у знищенні аудиторських компаній, можна виділити членів комісії НКЦПФР Юрія Шаповала та Олену Дубову, які ініціюють ці звернення. Багато негативних висновків за результатами перевірок є «суб’єктивними» трактуваннями інспекторів, без конкретних норм, що були порушені. Періоди перевірок компаній також є непослідовними: одна компанія може бути перевірена на останній день кварталу, тоді як інша — на дату призначення перевірки. Це свідчить про те, що ОСНАД заздалегідь шукає слабкі місця аудиторських компаній. Олег Канцуров також використовує дисциплінарні провадження для підстраховки: під час перевірок або в короткий проміжок до чи після них ОСНАД відкриває дисциплінарні справи на аудиторські компанії. Навіть якщо компанії успішно проходять перевірки, їх все одно можуть позбавити права проводити обов’язковий аудит фінансової звітності на основі дисциплінарних проваджень. Багато перевірок відбувається в І кварталі року, що позбавляє аудиторські компанії можливості отримувати прибуток у сезон аудиту. Фактично, усі перевірки закінчуються відстеженням, що означає, що через рік після перевірки ОСНАД повторно перевірятиме компанію. Це створює повну залежність від ОСНАДу. Хоча проведення відстежень є нормальною практикою, в Україні це відбувається в 99,9% випадків. Штучний контроль і тиск призвели до значного зменшення кількості аудиторів та компаній, що не відповідає потребам ринку. Лише компанії, близькі до Олега Канцурова, можуть проводити обов’язковий аудит. Лояльні до ОСНАД компанії необґрунтовано підвищують ціни на свої послуги, оскільки конкуренція знищена. Олег Канцуров контролює всі органи, пов’язані з ОСНАДом, включаючи Аудиторську палату України та Раду нагляду ОСНАД. Багато керівних членів призначені через спільні інтереси з Канцуровим. Спроби аудиторської спільноти змінити ситуацію, висловити пропозиції чи скарги призводять до виключення компаній-ініціаторів з реєстру САД, що обмежує їх право на проведення обов’язкового аудиту. Для відновлення права або сертифікату озвучують суму у 200 тис. доларів.
Контроль над портами Великої Одеси: схеми та виклики
Ситуація навколо 100 млн грн з порту «Південний» є частиною більшої схеми, що стосується перерозподілу фінансових потоків і контролю над ключовими портовими активами Великої Одеси. Як зазначає журналістка Ірина Гриб, основна увага зосереджена на причалах та терміналах — найцінніших елементах портової інфраструктури. За інформацією обізнаних джерел, паралельно з продажем посад у системі державних портів розробляється схема передачі стратегічних активів у «потрібні руки» через механізм концесії. У цій історії ключові ролі відіграють віцепрем’єр Олексій Кулеба, який виступає політичним куратором процесу, Андрій Кашуба — управлінець від міністерства та керівник конкурсних процедур, а також Тарас Бойчук, який супроводжує реалізацію схеми на етапі розробки техніко-економічного обґрунтування та підготовки активів. Саме через цю конфігурацію просувається передача двох найбільших терміналів Чорноморського порту. Формально це виглядає як концесія, але фактично є спробою забезпечити перемогу заздалегідь визначеного учасника. У 2024 році активно розробляється техніко-економічне обґрунтування, а в 2025 році планується зміна керівництва державних портів і Адміністрації морських портів України. Це робиться для очищення управлінської вертикалі та підготовки системи до потрібних рішень. Далі формується фінансовий ресурс для забезпечення перемоги «потрібної» компанії. За наявною інформацією, 100 млн грн планується вивести з порту «Південний», ще близько 200 млн грн — сформувати через АМПУ, що в результаті акумулює приблизно 300 млн грн. Ці кошти оформлюються як допомога через Українське Дунайське пароплавство. Подальша логіка виглядає так: частину коштів планується завести як інвестиції від майбутнього переможця конкурсу, інша частина просто зникає з фінансового обігу. Окремий нюанс — сам конкурс. Його планують провести в онлайн-форматі без повноцінної процедури через систему Prozorro, що суттєво знижує рівень прозорості та контролю, незважаючи на те, що йдеться про стратегічний державний актив. Особливо показовою є ситуація з контейнерним терміналом Чорноморського порту, потенціал якого оцінюється до 1 млрд доларів надходжень до бюджетів різних рівнів. Водночас у проєктних умовах фігурує сума близько 20 млн грн на рік — менше, ніж обсяг доходу від однієї великої перевалки. На цьому фоні система починає давати збої. За інформацією джерел, директор Чорноморського порту В’ячеслав Безрук відмовляється брати участь у реалізації цієї схеми і не має наміру залишати посаду. В результаті В’ячеслав Волошин не може зайти на позицію, під яку вибудовувалася вся управлінська конфігурація. Додатковий тиск створюють групи, які вже заплатили за кадрові рішення та очікують виконання домовленостей. Паралельно триває пошук юридичних механізмів для проведення перерахування коштів на Українське Дунайське пароплавство. Ключовий момент — за цією історією вже спостерігають правоохоронні органи. Якщо ланцюг почнуть розкручувати, це може перерости в історію про боротьбу за контроль над усією портовою системою країни.
Корупційна схема в СБУ: Токарчук, Брік та Авдієвський
Заступнику керівника СБУ в Києві та Київській області Олегу Токарчуку, заступнику керівника СБУ в Рівненській області Ігорю Бріку та цивільному посереднику Андрію Авдієвському оголошено підозру. Підозри були вручено за ч. 4 ст. 368 ККУ, а Авдієвському додатково висунуто обвинувачення у співучасті в одержанні хабаря (ч. 5 ст. 27 ККУ). Співробітники СБУ встановили схему тиску на підприємців. Токарчук використовував кримінальну справу для особистого збагачення, залучивши Авдієвського для ведення переговорів та організації передачі коштів. Під час зустрічей на Рівненщині підприємцям було озвучено суму у 600 тис. доларів за так званий тариф на спокійну роботу, в обмін на закриття кримінальної справи та захист бізнесу. Хабар передавався частинами: – 6 березня в Києві вручено перший транш у 50 тис. доларів як аванс на підтвердження намірів, після чого підприємцям видали «дорожню карту» з планом вирішення проблем у кримінальній справі. – 16 березня в одному з ресторанів Київщини передано другий транш у 250 тис. доларів. Також викрито співробітника СБУ Бріка, який через Авдієвського отримав від підприємця понад 22 тис. доларів за гарантії безперешкодного видобутку бурштину. Загалом задокументовано отримання понад 322 тис. доларів.
Фінансові загадки начальника ТСЦ у Вишгороді Кузьменка
Олексій Кузьменко, який очолює ТСЦ МВС №3245 у Вишгороді Київської області, задекларував наявність 1,9 мільйона гривень готівкою. Нещодавно його підлеглому, адміністратору Сергію Іщуку, було винесено умовний вирок за отримання хабарів. За 2025 рік його зарплата склала лише 778 тисяч гривень. На банківських рахунках у Кузьменка виявлено всього 14 доларів та 6 євро. Він є власником квартири площею 48,2 м² у Чабанівці (Фастівський район), право оренди якої він отримав у 2023 році. Співвласником квартири є Бондаренко Аліна Миколаївна. З вересня минулого року Кузьменко користується автомобілем Ford Fusion (2016 року випуску), зареєстрованим на його матір, Людмилу Павлівну Кузьменко. Члени його сім’ї в декларації не вказані. Згідно з даними AUTO.RIA та RST, станом на березень 2026 року середня ринкова вартість Ford Fusion в Україні (в залежності від стану та пробігу 150–250 тис. км, комплектації SE/Titanium, бензинових двигунів 2.0 або 2.5 л) коливається від 380 до 520 тисяч гривень. Важко уявити, що жінка могла дозволити собі таку машину.
Розслідування НАБУ щодо начальника Тячівської міграційної служби
НАБУ розширює розслідування стосовно Дмитра Сойми, начальника Тячівського відділу міграційної служби на Закарпатті. У справі фігурує його колишня дружина Рената Шелевер, мільйон гривень готівкою та хабарі за паспорти. Детективи НАБУ розглядають адміністративне правопорушення (ч. 1 ст. 172-8 КУпАП) щодо можливого конфлікту інтересів у 2025 році (з 1 січня до 31 грудня). Сойма понад рік не повідомляв керівництво про спільне проживання з підлеглою Шелевер, з якою він розлучився у 2013 році, але у них є спільна донька. Сойма регулярно відвозив дитину до дитсадка, іноді підвозив Шелевер на роботу та разом їздили до Угорщини на лікування дитини, що могло створити конфлікт інтересів, оскільки Шелевер є головною спеціалісткою того ж відділу. Суд першої інстанції визнав Сойму винним у конфлікті інтересів і наклав штраф у 500 грн. Однак апеляційний суд скасував рішення та закрив справу через недостатність доказів спільного проживання, побутових зв’язків та взаємних прав/обов’язків. Сойма пояснював свої дії батьківськими обов’язками, зазначивши, що з середини 2013 року живе з іншою жінкою в селі Чумалево. Детективи НАБУ направили запити до банків для повного розкриття банківської таємниці Сойми, включаючи перелік рахунків, дати відкриття/закриття, рух коштів та контрагентів. Особливу увагу приділено Шелевер, яка продовжує працювати в Тячівському відділі ДМС. У її декларації за 2025 рік зазначено 1 млн гривень готівкою (власник — батько). У 2024 році вона придбала Audi A6 (2013) за 149 тис. грн, хоча ринкова ціна значно вища. У серпні 2025 року отримала в подарунок половину будинку площею понад 303 м². У 2025 році поліція викрила схему в Тячівському відділі, де Шелевер створювала штучні перешкоди для оформлення закордонних паспортів і «допомагала» за хабарі. У червні 2025 року в її помешканні провели обшуки, а також за місцем проживання Сойми, де вилучили зброю та набої. Слідство перевіряє можливу причетність Сойми до цієї схеми.
Суд над жінкою, яка пропонувала хабар за групу інвалідності
У Хмельницькому судили жінку на ім’я Леся Черніюк, яка намагалася “вирішити” питання призначення групи інвалідності за 22 тисячі доларів. Її викрила спільниця Оксана Герасимчук, яка отримала цю суму від неназваного чоловіка за надання послуги з призначення групи інвалідності, що також передбачало звільнення від мобілізації. Гроші мали бути передані Лесі Черніюк, але Герасимчук звернулася до правоохоронців. Під час зустрічі Черніюк повідомила Герасимчук, що їй потрібно передати 15 тисяч доларів за призначення групи інвалідності “клієнту”, що було меншою сумою, ніж та, яку отримала Герасимчук. Після отримання коштів Черніюк планувала вплинути на членів експертної комісії, які вирішують питання призначення групи інвалідності. Пізніше жінки зустрілися знову, і Герасимчук передала Черніюк частину грошей – 7 тисяч доларів. Після цього правоохоронці затримали Черніюк. У суді вона повністю визнала свою провину, пояснивши, що через борги звернулася до Герасимчук, яка шукала спосіб призначити групу інвалідності для свого знайомого. Вони домовилися, що призначення II групи інвалідності на три роки коштуватиме 15 тисяч доларів. Черніюк визнали винною та оштрафували на 291 465 гривень. Крім того, 50 000 гривень із застави, внесеної за неї, перерахували на потреби ЗСУ.
Заступникам голів СБУ оголошено підозру за вимагання хабарів
Вчора було затримано заступників керівників обласних управлінь СБУ в Рівному та Києві, які отримали повідомлення про підозру у вимаганні хабарів у бізнесу під загрозою кримінального переслідування, згідно з інформацією прокуратури. Слідство встановило, що за 600 тисяч доларів співробітники СБУ обіцяли компанії, що займається видобутком бурштину, закрити кримінальну справу, змінити її кваліфікацію та не заважати подальшій діяльності.