ВАКС передав державі активи та землю Олега Царьова

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про конфіскацію майна та земельних ділянок колишнього народного депутата, члена “Партії регіонів” Олега Царьова. Раніше його заочно засудили за заклики до зміни кордонів України та фінансування збройної агресії РФ.

Як повідомила пресслужба ВАКС, 28 квітня колегія суддів Вищого антикорупційного суду задовольнила позов Міністерства юстиції. До колишнього народного депутата України, якого також називають спікером так званого “парламенту ДНР і ЛНР”, застосували санкцію, передбачену п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про санкції”.

За даними УП, йдеться про Олега Царьова.

Суд постановив стягнути в дохід держави причіп, а також активи, розташовані в Дніпропетровській області. Серед них — 21 земельна ділянка, будівлі та споруди, а також корпоративні права.

У ВАКС уточнили, що рішення набуде законної сили після завершення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляцію не буде подано.

Хто стоїть за проєктом ветеранських просторів на мільярди

Журналісти «NGL.media» з’ясували, що зведення нових ветеранських просторів відбувається зі зривами строків, імовірними переплатами за будівельні матеріали та зв’язками з командою Валентина Резніченка і Юрія Голика, яку асоціюють із «великими будівельниками». Також виявилося, що проєктну документацію замовляв благодійний фонд, через який Голик неодноразово залишав країну як волонтер.

У 2025 році Міністерство ветеранів розпочало програму будівництва типових ветеранських просторів. Ідеться про одноповерхові будівлі площею близько 1500 кв. м, у яких мають бути спортзал, окремий блок для консультацій, психологічної підтримки, конференц-зали та невелике кафе.

У липні 2025 року уряд спрямував на програму 446 млн грн, після чого роботи стартували у перших семи громадах: у Кривому Розі, Луцьку, Житомирі, Бучі, Ужгороді, Кременчуці та Івано-Франківську. Втім, жоден із цих просторів досі не відкрився, а строки завершення будівництва неодноразово переносили.

У Луцьку затримку пояснюють тривалими погодженнями навіть незначних елементів, зокрема кольорів оздоблення, які повинні відповідати єдиному стандарту. Як повідомив керівник місцевого УКБ Василь Ліщук, об’єкт можуть ввести не раніше червня. Водночас питання подальшого утримання цих просторів після завершення робіт поки не вирішене і залишається в компетенції міністерства.

«Ми відповідальні за будівництво. Міністерство зараз вирішує, хто буде далі експлуатувати», – сказав Василь Ліщук.

Вивчення кошторисів вказує на можливі переплати на будматеріалах. У Кременчуці йдеться про близько 2 млн грн, у Кривому Розі — 2,6 млн грн, а в Ужгороді — понад 7 млн грн. Частину позицій у документах сформульовано настільки нечітко, що зіставити їх із ринковими цінами складно.

Попри ці обставини, у лютому 2026 року уряд погодив умови участі в наступному етапі програми. На нього передбачено 1,1 млрд грн для 15 громад.

Проєктну документацію для ветеранських просторів замовив благодійний фонд «Пісні, народжені в АТО» у приватного підприємця із Закарпаття Юрія Ерделі. Раніше фонд займався фестивалями, а після 2022 року переорієнтувався на допомогу військовим, переселенцям і лікарням. Офіційно організація не має стосунку до проєктування або будівництва.

Засновником фонду є Володимир Юрченко, колишній заступник голови Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченка. Сам Резніченко очолював область у 2016–2019 та 2020–2023 роках. Саме впродовж його другої каденції втілювали масштабну програму «Велике будівництво».

Із цією ж програмою пов’язують і Юрія Голика, який раніше був радником Резніченка. До вторгнення він називав себе «координатором Великого будівництва». Хоча офіційної посади він не мав, журналісти неодноразово фіксували його участь у ключових нарадах в Офісі президента, присвячених інфраструктурним питанням.

Після обшуків у 2023 році, як повідомляли медіа, Голик виїжджав за кордон через систему «Шлях» як водій-волонтер саме від БФ «Пісні, народжені в АТО».

Його ім’я також згадується в інших масштабних проєктах. Зокрема, у будівництві Національного військового меморіального кладовища. За інформацією журналістів Bihus.Info, на тендер першої черги вартістю 1,75 млрд грн прийшов лише один учасник — новостворений концерн, пов’язаний із Голиком. Головний архітектор меморіалу Сергій Дербін раніше співпрацював із ним ще за часів «Великого будівництва».

Сам Голик визнав зв’язок із фондом «Пісні, народжені в АТО». За його словами, він бере участь в організації фестивалю з 2016 року, а після початку повномасштабної війни неодноразово виїжджав за кордон як волонтер, доставляючи допомогу для ЗСУ. Наразі, за його словами, він проживає в Києві.

Автор: Ганна Кислякова, «Наші гроші»

Суд підтвердив вирок Олені Власенковій у справі про хабар

Апеляційна інстанція не змінила вирок судді скандального ОАСКу Олені Власенковій. Раніше ВАКС призначив їй 5 років і 6 місяців ув’язнення, заборону обіймати держпосади на 3 роки та конфіскацію майна. Після оголошення рішення Власенкову взяли під варту в залі суду.

У 2018 році Власенкову викрили на хабарі у $2 тис. Ці гроші вона вимагала за вирішення питання у справі щодо ліцензії на поводження з небезпечними відходами. За даними слідства, йшлося лише про перший транш. Загальна сума мала становити $10 тис.: $2 тис. — за витребування справи з Мінекології, $3 тис. — за потрібну експертизу та $5 тис. — за позитивне рішення суду.

Представник компанії звернувся до правоохоронців із заявою про вимагання хабаря. У день, коли Власенкова постановила ухвалу про витребування документів, вона в ресторані отримала першу частину грошей. Після передачі коштів її викрило НАБУ.

Під час апеляційного розгляду Власенкова знову заявляла про нібито провокацію з боку правоохоронців та посередника і своєї вини не визнавала. Також вона просила не застосовувати конфіскацію всього майна та врахувати як пом’якшувальні обставини її статус УБД і проходження служби з 2022 року.

Ще під час розгляду справи у першій інстанції Власенкова, за популярною схемою для затягування процесу, мобілізувалася. ВАКС розгляд не зупинив, однак ВРП через це поставила на паузу питання про її звільнення з посади судді.

Попри заяви про провокацію та спроби затягнути процес, суддя отримала покарання за корупційний злочин. Тепер залишається дочекатися її остаточного звільнення з посади судді.

Суд у Києві виправдав Підберезного у справі про хабар

Шевченківський районний суд Києва виправдав суддю Центрального районного суду міста Дніпра Геннадія Підберезного у справі про надання неправомірної вигоди. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 23 квітня.

21 вересня 2017 року Підберезного, який тоді очолював Кіровський суд Дніпра, та колишню суддю цього ж суду Наталію Овчаренко затримали в кабінеті голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. На столі лежали 50 тисяч доларів. За версією слідства, за ці кошти прокуратура мала закрити розслідування у справі про хабарництво, в якій підозрювалися двоє суддів Кіровського суду — Наталія Овчаренко і Олег Ходасевич.

За два тижні до цього Холодницький подав генеральному прокурору рапорт, у якому зазначив, що голова суду з Дніпра прийшов до нього на прийом і відкрито запропонував 300 тис. доларів США за «вирішення питання» щодо уникнення, а якщо це неможливо — пом’якшення відповідальності суддів його суду за корупційні злочини, які розслідує НАБУ.

У матеріалах справи є записи зустрічі від 15 вересня 2017 року в кабінеті голови САП. Холодницький, уже діючи під контролем правоохоронних органів, сказав, що вивчив матеріали і бачить у них статтю 369-2, «це штраф, угода, щаслива пенсія, онуки», після чого запитав Підберезного, як той бачить вирішення справи. Підберезний просив закрити провадження на стадії досудового розслідування через відсутність доказів і зробити це щодо обох, оскільки Овчаренко і Ходасевич проходять по справі разом.

Холодницький попросив привести Овчаренко і зазначив, що якщо йдеться про двох осіб, то він хоче почути відповідні умови, оскільки щодо другого не готувався. Підберезний відповів, що й сам до цієї розмови не був готовий, оскільки йому лише сказали приїхати, не пояснюючи деталей.

Після цього до кабінету зайшла Овчаренко і розповіла голові САП про задокументований щодо неї епізод передачі неправомірної вигоди. Холодницький запитав, який механізм вирішення питання вони бачать і чи обговорювали це між собою. Підберезний відповів, що разом вони цього не проговорювали, але йдеться про закриття провадження за відсутності доказів. Розмова продовжилася навколо варіантів закриття кримінального провадження.

Підберезний сказав Овчаренко, що спілкувався лише щодо неї, і саме про неї була домовленість, а не щодо Ходасевича. Холодницький неодноразово повторював запитання про механізм закриття справи і пропонував «як юристи поговорити». Підберезний знову наполягав на закритті через відсутність доказів і пояснював, що самих протоколів НСРД недостатньо для вироку. Холодницький заявив, що бачить вихід через визнання вини та угоду, але Овчаренко і Підберезний з цим не погодилися.

Коли Холодницький знову запитав, як вони бачать закриття, Підберезний пошепки сказав: «100». У відповідь Холодницький зазначив, що їх недооцінюють або слабо оцінюють. Підберезний пояснив, що в них «такий район, що не розбіжишся» і більше зібрати не вдасться. На уточнення, чи він упевнений, Підберезний відповів, що впевнений на 100 %. Холодницький перепитав, чи йдеться саме про «сто зелених», і Підберезний це підтвердив. Після цього Холодницький призначив зустріч без дзвінка на четвер, 21 вересня, об 11 годині та записав номер автомобіля, на якому судді приїдуть.

21 вересня 2017 року Підберезний повідомив Холодницького, що приїхав лише з Овчаренко, а інший суддя, Ходасевич, погоджується на умови і збирає кошти, тому решту суми привезуть наступного разу. Овчаренко зайшла до кабінету, і їй дали аркуш паперу, щоб написати клопотання про закриття справи. Дізнавшись, що Підберезний залишив «документи» в машині, Холодницький запропонував йому сходити за ними. Повернувшись, Підберезний поклав на стіл голови САП папку і пальцем перерахував пачки грошей. На прохання показати, що всередині, він по черзі брав пачки та, розмежовуючи купюри, демонстрував, що там є банкноти по 100 доларів США. Холодницький уточнив, чи буде у вівторок решта грошей, на що Овчаренко відповіла ствердно, зазначивши, що це в їхніх інтересах. Після цього до кабінету зайшли працівники СБУ і Генеральної прокуратури та задокументували передачу коштів.

У квітні 2018 року адвокати Підберезного на пресконференції заявили, що Холодницький спровокував суддів на передачу хабара. Сам Підберезний стверджував, що кримінальне провадження стало наслідком провокації з боку керівника САП Холодницького із залученням агента на ім’я Валентин.

У суді Підберезний розповів, що у 2015-2016 роках йому на службовий телефон голови суду зателефонував чоловік, який представився начальником управління Адміністрації Президента, і попросив прийняти людину на ім’я Валенин для консультацій. Згодом Валентин дійсно прийшов і попросив вплинути на рішення іншої судді у цивільній справі. Це не вдалося, оскільки та суддя хотіла ухвалювати рішення самостійно. Через деякий час Валентин вибачився за цю ситуацію, але почав часто відвідувати Підберезного, спілкуватися з ним і таким чином «вліз» у довіру.

Одного разу Валентин зателефонував і повідомив, що з Підберезним хоче познайомитися заступник Генерального прокурора Холодницький, і що зустріч уже призначена на 8 вересня 2017 року. Підберезний приїхав до Києва. За його словами, під час цієї зустрічі Холодницький сказав, що кабінет обладнаний апаратурою, яка не дозволяє прослуховувати розмови, тому він може вільно говорити про всі проблеми. Потім, як стверджував Підберезний, Холодницький сам повідомив, що знає про проблему із суддями його суду. За словами Підберезного, Холодницький заявив, що проблеми можуть виникнути і в нього як у голови суду, а для врегулювання питання потрібно 300 тисяч доларів США. Також він наказав повідомити про цю розмову Овчаренко і взяти її із собою на наступну зустріч.

Овчаренко на той момент перебувала під домашнім арештом із носінням електронного браслета і виявила бажання поїхати до Холодницького. Підберезний визнав, що назвав суму у 100 тисяч доларів США у відповідь на провокативні запитання Холодницького, оскільки вважав, що той не погодиться, адже це було значно менше від початкової суми. Коли ж Холодницький погодився, Підберезний, за його словами, після повернення додому 18.09.2017 надрукував заяву про вимагання у нього неправомірної вигоди, яку 19.09.2017 відправив звичайним листом на адресу генеральної прокуратури. Такий лист справді надійшов до генеральної прокуратури, але лише 09.10.17, тобто вже після затримання Підберезного і Овчаренко, хоча у 2017-му листи по Україні поштою доставлялися за три дні.

У суді Підберезний також розповідав, що поніс гроші, бо думав, що після його заяви Холодницького затримають на гарячому. Однак сталося навпаки. Пізніше він неодноразово намагався зв’язатися з Валентином, але той зник, а його мобільний номер був поза мережею.

Підслідність у справі визначили за слідчими Генеральної прокуратури, а не за детективами НАБУ, посилаючись на необхідність запобігти можливому конфлікту інтересів. Однак Шевченківський районний суд Києва, який розглядав справу по суті, дійшов висновку, що розслідування проводилося з порушенням правил підслідності. Суд зазначив, що підозрюваний Підберезний обіймав посаду судді, розмір предмета неправомірної вигоди перевищував 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а злочин було вчинено стосовно вищої посадової особи. На думку суду, навіть однієї з цих умов було достатньо, щоб віднести справу до підслідності детективів НАБУ, тоді як у цьому випадку були всі три.

Наслідком порушення підслідності стало те, що суд визнав усі докази недопустимими, оскільки вони були зібрані неуповноваженими особами.

Крім того, суд дійшов висновку, що слідчі не вжили вичерпних заходів для перевірки можливої провокації злочину, про яку сторона захисту заявляла з початку досудового розслідування.

У телефоні Підберезного зберігався номер мобільного телефону особи, яку він називає Валентином. Також у справі є відеозапис з камери спостереження Центрального (Кіровського) райсуду Дніпра, на якому зафіксовано зустріч Підберезного з невідомим чоловіком. Підберезний стверджував, що це і є той самий Валентин, який організував йому першу зустріч із Холодницьким. Про існування Валентина також говорили помічниця судді Підберезного та його дружина. Суд зазначив, що прокурор не спростував аргументи захисту про те, що особа на ім’я Валентин ініціювала та супроводжувала зустрічі Підберезного з Холодницьким.

Маючи номер телефону і відеозображення цієї людини, слідчі так і не встановили її особу. Суд поставив під сумнів те, що вони намагалися і справді хотіли це зробити.

Попри кримінальну справу, суддя Підберезний продовжував працювати, ухвалював рішення і отримував суддівську винагороду. Це стало можливим після того, як у лютому 2018 року Вища рада правосуддя не продовжила його відсторонення від посади. Повторно прокурор попросив відсторонити Підберезного лише в лютому 2016-го, тобто за два місяці до вироку.

Щодо колишньої судді Наталії Овчаренко Шевченківський районний суд Києва через її неявки в засідання оголосив розшук і зупинив розгляд справи.

Як з’ясувалося, у лютому 2023 року Овчаренко була офіційно госпіталізована до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги».

Вищий антикорупційний суд розглядав справу Овчаренко про пособництво у дачі хабара по відеозв’язку з лікарняного ліжка. Як зазначено у вироку, вона демонструвала неповагу до суду, лаялася і нецензурно висловлювалася, сипала прокльонами на адресу суду та працівників лікарні, поводилася агресивно, періодично залишала палату і всіляко провокувала головуючого та членів колегії на оголошення перерв у засіданні.

1 березня 2023 року колишню суддю засудили до 10 років ув’язнення. Йшлося про ту саму справу, закриття якої, за версією слідства, Підберезний і Овчаренко нібито обговорювали з Холодницьким.

АОЗ замовила 14 125 дронів на 2,46 млрд грн

ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» 20-24 квітня за підсумками торгів замовило дрони на 2,46 млрд грн. Про це йдеться в «Прозорро» (1, 2, 3, 4).

Закупівлі відбувалися за рамковими угодами, тому переможців і строки поставки не розкривають. Наразі сукупна економія на торгах становить 103,84 млн грн, при цьому частина лотів усе ще перебуває на етапі підписання контрактів.

Загалом законтрактували 14 125 безпілотників. Із них 5 800 комплектів Matrice 4T придбали за 1,14 млрд грн по 192 485–202 822 грн за комплект. За даними майданчика Hotline.ua станом на 26 квітня, ринкова ціна становить 183 308 грн. Середня ціна у «Прозорро» в 2026 році — 186 736.

Ще 5 500 комплектів Matrice 4Е замовили на 825,06 млн грн по 143 000–152 900 грн за комплект. Ринкова ціна — 148 496 грн, а середня ціна у «Прозорро» цьогоріч — 144 488.

Також придбали 1 825 комплектів Autel Evo Max 4T на 274,64 млн грн по 147 380–152 000 грн за комплект. Їхня ринкова ціна становить 161 754 грн, а середня ціна у «Прозорро» — 153 469.

Крім того, 1 000 комплектів Autel Evo Max 4N законтрактували на 219 млн грн по 219 000 грн за комплект. Ринкова ціна цієї моделі — 246 685 грн, а середня ціна у «Прозорро» — 239 319.

Раніше «Наші гроші» писали, що Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України замовляв безпілотні комплекси DJI Matrice 4T за рекордно низькими цінами — 168 300 грн та 168 900 грн за комплект.

Водночас у контрактах Агенції оборонних закупівель ціни на цю модель виявилися вищими, ніж у ДССЗЗІ та інших замовників. Це може пояснюватися відмінностями у комплектації: для дронів Matrice 4T та 4Е в АОЗ передбачили захист підвісу та мобільний ключ DJI Cellular Dongle 2. У комплектації ДССЗЗІ цих позицій немає.

Щодо інших моделей, їхні ціни близькі до цьогорічних у «Прозорро», а вартість Autel Evo Max 4N стала рекордно низькою.

Для порівняння, у березні ДССЗЗІ купувало їх по 249 000 грн, при цьому комплектація АОЗу більша і включає дві додаткових пари пропелерів та викрутку. У квітні в «Прозорро» ціни на цю модель коливалися в межах 220 000–275 000 грн і вперше цього року знизилися до 219 000 грн за комплект.

Автор: Оксана Цокур, «Наші гроші»

Можлива переплата на сепараторах під час ремонту в Рівному

Ремонт ділянки вулиці Чорновола у Рівному, який триває з 2023 року, привернув увагу журналістів «Четвертої влади» через ймовірні переплати на обладнанні. За їхніми даними, в актах приймання вартість сепараторів для очищення стічних вод могла бути завищена вдвічі. На чотирьох сепараторах-нафтовловлювачах можлива переплата становить близько 12 млн грн.

У травні 2023 року Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради уклав із «БК «Будальянс груп» договір на ремонт відрізка вулиці Чорновола — від вулиці Миколи Карнаухова до вулиці Сергія Бачинського. Початкова вартість робіт становила 97,77 млн грн, а завершити їх планували до кінця 2024 року. Пізніше через додаткові роботи суму збільшили до 110 млн грн, а термін виконання продовжили до червня 2026 року.

За інформацією з порталу «Spending», у 2023-2025 роках підрядник уже отримав 100 млн грн. Водночас основний і додаткові договори на 8,96 млн грн та 2,26 млн грн залишаються не виконаними повністю.

Як свідчать акти вартості устаткування за 2024 рік, Департамент сплатив понад 24 млн грн за чотири сепаратора-нафтовловлювача «Biobox-Np», тобто близько 6,13 млн грн за один.

Журналісти звернулися до виробника цього обладнання — київської фірми «Аквантіс». Власник компанії Ярослав Приліпко повідомив, що комплект із двох сепараторів із такими характеристиками може коштувати близько 6 млн грн. Отже, чотири встановлені сепаратори мали б вартувати приблизно 12 млн грн, що вдвічі менше від суми, зазначеної в актах міськради.

Також журналісти з’ясували ціни на сепаратори українського виробника «Екобіл». Чотири сепаратори з потрібними характеристиками коштували б 240 тис євро, або приблизно ті самі 12 млн грн.

Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міськради очолює Руслан Гудима. Повноваження міського голови виконує секретар Рівненської міськради Віктор Шакирзян.

«БК «Будальянс груп» належить Ігорю Войтко. Він родом із села Бабин колишнього Гощанського району, як і в.о. Рівненського міського голови Віктор Шакирзян, та є власником ще кількох фірм. У Рівному його ім’я стало відомим у 2016 році після того, як інша його компанія «Транс Захід Логістік» виконала неякісний ремонт вулиці Соборної. Тоді поліція відкрила кримінальне провадження, однак у листопаді 2017 року справу закрили через відсутність у діянні складу кримінального правопорушення.

Частка в «Будальянс груп» також належить АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аквітас». Його бенефіціарними власницями вказані киянка Ольга Стригунова та рівнянка Даніела Хлевна. Остання володіє значною кількістю нерухомості у Рівному. Зокрема, Даніела Хлевна разом із донькою колишнього міського голови Володимира Хомка є співвласницею медичного центру «Ендоклінік».

За номером телефону Даніели Хлевної, який журналісти знайшли в соцмережах, встановили, що в телефонній книзі його підписали як «дочка Саши Калача». Так ще з 90-х називають Олександра Хлевного — рівнянина, який має частки в кількох рівненських фірмах.

Автор: Ганна Кислякова, «Наші гроші»

Що задекларувала Леся Прокоф’єва: готівка та доходи

Директорка Департаменту управління податковим боргом Прокоф’єва Леся Владиславівна задекларувала 100 тис $ готівкою та дохід у розмірі 4 млн гривень. Про це повідомляє телеграм-канал ВИЙ.Ukraine.

У 2025 році Леся Прокоф’єва вирішила змінити роботу та перейти з ТОВ “ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ”, де її зарплата становила 3,5 млн гривень на рік, до ДПС України на посаду інспектора Департаменту управління податковим боргом. Згодом вона стрімко зросла до директора управління.

Згідно з декларацією, у вигляді зарплати від ТОВ “ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ” Леся Прокоф’єва отримала 3,3 млн грн. Зарплата в ДПС України становила 795 тис грн. Також вона задекларувала дохід від відчуження майнових прав у розмірі 1.23 млн грн.

Готівкою Леся Владиславівна зберігає 100 тис $.

У публікації також зазначено, що від фахівця, чий досвід та знання оцінюються в 300-500 тис гривень на місяць, очікують висловлювання: «Я хочу внести вклад в розвиток держави і тому перейшла на державну службу». Головне щоб потім не було соромно.

У Ковелі Середюка оштрафували за махінації з «Оберігом»

Колишній радник Ковельського міського голови Андрій Середюк має сплатити понад 100 тисяч гривень штрафу у справі про незаконне оформлення відстрочки від мобілізації. Про це йдеться у вироку Ковельського міськрайонного суду.

Як повідомляли у Спецпрокуратурі Західного регіону, 47-річний чоловік організував групу з чотирьох осіб, яка за грошову винагороду надавала «послуги» військовозобов’язаним. Вартість становила 2500 доларів. Раніше Середюк працював на керівних посадах у районних відділах Територіального центру комплектування та соцпідтримки, а до 2019-го був заступником військового комісара Ковельського міського ТЦК та СП.

Використовуючи свої зв’язки, він обіцяв «клієнтам» внести неправдиві відомості до електронної системи «Оберіг» і зняти їх з розшуку. До цієї діяльності Середюк залучив двох працівниць одного з управлінь міської ради, одна з яких — його дружина.

Правоохоронці оголосили йому підозру у підробленні офіційних документів та у впливі на посадових осіб за хабар. Обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості та перерахував 250 тисяч гривень на потреби ЗСУ.

На початку вересня минулого року подружжя Середюків звільнили з Ковельської міськради.

Суд оштрафував Андрія Середюка на 103 700 гривень, а також стягнув із нього майже 42 тисячі гривень за проведення експертиз. Це рішення можна оскаржити в апеляції впродовж 30 днів. Інших учасників групи судитимуть окремо.

Тимошенко вирушила до Загреба попри підозру НАБУ

Юлія Тимошенко, якій НАБУ і САП оголосили підозру в організації системного підкупу депутатів за “потрібні” голосування, сьогодні офіційно розпочала закордонне відрядження до Загреба, Хорватія. Про це повідомив Антикорупційний центр “МЕЖА”.

За версією слідства, йдеться не про разовий випадок, а про регулярний механізм впливу в парламенті. Депутатам нібито обіцяли по 10 тисяч доларів щомісяця за голосування в інтересах організаторів схеми.

Попри завершене досудове розслідування та заявлені ризики втечі, суд дозволив виїзд за кордон з 27 квітня по 3 травня.

Паралельно НАБУ опублікувало окремі роз’яснення у справі. Зокрема, для інкримінованої статті не обов’язково фіксувати передачу грошей — достатньо пропозиції, обіцянки або організації неправомірної вигоди.

Також у бюро наголосили, що НАБУ і прокурори САП не проводять більшість експертиз самостійно і не впливають на методики дослідження. Саме тому відсутність у НАБУ власної незалежної експертної установи, як зазначається, залишається проблемою, адже це відкриває простір для “війни експертиз”, маніпуляцій із записами НСРД і затягування розгляду справи.

У підсумку фігурантка гучної корупційної справи, яку слідство називає організаторкою схеми у парламенті, вирушила за кордон у службове відрядження.

Хабар у $110 тис.: у Полтавській області викрили посадовців СБУ

НАБУ та САП викрили начальника слідчого відділу УСБУ в Полтавській області та його підлеглого на одержанні неправомірної вигоди.

За даними слідства, службовці діяли через посередника — адвоката. Вони вимагали у підприємця $110 тис. в обмін на укладення угоди про визнання винуватості та припинення кримінального переслідування його компанії.

Осіб затримали на гарячому під час отримання другого траншу на суму $55 тис. Наразі тривають першочергові слідчі дії.