Корупція – Сторінка 3 – ТОП-Корупціонер

Підручники на 178 мільйонів: Скандал із ‘Атлантом’

У 2020 році Євген Баженков очолив Інститут модернізації змісту освіти (ІМЗО). Під його керівництвом ринок шкільних підручників швидко змінився. Спочатку фахівці ІМЗО відкидали рукописи від певних видавництв. В результаті державні замовлення отримали лише три компанії – «Ранок», «Генеза» та «Основа». У 2024 році з’явилося нове видавництво «Атлант», зареєстроване за короткий термін. Без проведення відкритих тендерів воно отримало державне замовлення на друк підручників на суму близько 178 млн грн. Друкувало їх ТОВ «ПЕТ», власник якого – громадянин Ізраїлю Михайло Шифрін – проживає в Ізраїлі, як і Дмитро Табачник, колишній міністр освіти та науки за часів Януковича, якого заочно засудили до 15 років ув’язнення за державну зраду, і він перебуває в розшуку СБУ. Вартість одного підручника від «Атланта» становила 455 грн, тоді як інші друкарні пропонували аналогічні замовлення за 135-215 грн – вдвічі дешевше. Після публікації інформації правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження щодо привласнення та розтрати державних коштів через зловживання. Євген Баженков, причетний до корупційних схем, зараз балотується на посаду ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України. Баженкова призначили в.о. директора ІМЗО у липні 2020 року. Його усунули з посади директора Фонду соціального страхування у травні 2018 року. Причиною звільнення стало рішення про зміну форми власності з державної на приватну у 71 об’єкта фонду. Він також працював у Міністерстві освіти та науки за керівництва Дмитра Табачника. З травня 2011 до грудня 2012 року він очолював департамент взаємодії з центральними органами виконавчої влади, ЗМІ та громадськими організаціями. Далі, аж до червня 2014 року, в МОН він був головою комітету з фізичного виховання і спорту. Потім обіймав посади в апараті генерального прокурора та заступника міністра молоді та спорту.

Екс-детективів НАБУ у «Укрзалізниці»

УЗ не проводила розслідування щодо можливих зловживань на 78 млн екс-детективами НАБУ “через відсутність підстав». Попри те, що Тарас Лікунов і Михайло Риковцев могли завдати шкоди компанії на 78 млн грн на закупівлях ДТ, вугілля і вагонів, в «Укрзалізниці» заявили, що нічого про це не знають, тому що не отримували повідомлень від Аудиторської служби й АМКУ. Після того як Михайло Риковцев і Тарас Лікунов очолили службу економічної безпеки УЗ, підприємство продовжує завдавати шкоди державі. “Риковцев отримав посаду начальника служби економічної безпеки «Укрзалізниці» не випадково. Він порушив кримінальну справу проти тодішнього начальника безпеки Крицина за тендерні зловживання. В результаті Крицин був звільнений, а його посаду зайняв чесний і непідкупний детектив НАБУ Риковцев. Результат – багатомільйонна шкода.
Також після розслідування корупційних злочинів в «УЗ» потрапив на посаду інший ексдетектив НАБУ – Тарас Лікунов, брат члена правління ЦПК Олени Щербань. І хоча це конфлікт інтересів і порушення антикорупційного законодавства, ніякої реакції від НАЗК на таке призначення немає і не було”, – пише дослідник Дмитро Яковенко.

Посадовця ЗСУ обвинувачують у хабарному піханні за житло для військових

Перед судом постане посадовець Збройних Сил України, якого обвинувачують у пособництві в одержанні неправомірної вигоди від одного зі столичних забудовників. Керівник одного з Центральних територіальних управлінь Мінобороны запропонував забудовнику забезпечити перемогу в конкурсі на зведення будинку для військових у Святошинському районі Києва. Для реалізації плану та уникнення прямого спілкування із забудовником залучив двох пособників, зокрема, одного з посадовців ЗСУ, а «послуги» оцінив у $1,3 мільйона. У червні минулого року після надання забудовником першого траншу у розмірі $100 тис. пособники викрили на гарячому. Один з них вже постав перед судом, отримав обвинувальний вирок та покарання у вигляді реального позбавлення волі. Колишній керівник Центрального управління Міноборони наразі перебуває під вартою у статусі обвинуваченого.

Військовий задекларував статки на мільйони

Співробітник Бучанського РТЦК Олег Коломієць вказав у декларації понад 1 кілограм золота у вигляді злитків. Про це повідомляють Українські новини, посилаючись на декларацію військовослужбовця. Згідно з документом, у працівника ТЦК є золоті злитки вартістю 7 млн 700 тисяч 300 гривень. За поточним курсом дорогоцінних металів це відповідає 1 кг 74,9 грамів золота. Крім того, співробітник ТЦК задекларував 35 тисяч доларів та 8,5 тисяч євро готівкою. Усі активи знаходяться у спільній власності з дружиною військового. Сім’я також володіє ювелірними виробами загальною вартістю 778 тисяч 826 гривень. У декларації не уточнюється, які саме вироби, але зазначено, що вони виготовлені зі золота та срібла. Водночас за рік Коломієць заробив 366 тисяч 398 гривень. Основна частина — зарплата в Київському ОТЦК, де раніше служив військовий. Інші члени сім’ї, за декларацією, доходів за період не мали.

Посадовця «Київтеплоенерго» підозрюють у розтраті коштів

Посадовцю КП «Київтеплоенерго» повідомили про підозру у зв’язку з переплатою за кам’яну сіль. За процесуального керівництва Дніпровської окружної прокуратури заступнику керівника одного з департаментів КП «Київтеплоенерго» оголошено підозру у розтраті бюджетних коштів. Слідство встановило, що у жовтні 2025 року він уклав договір на постачання кам’яної солі за ціною, значно вищою за ринкову. За висновками експертиз, переплата становила понад 530 тис. грн, чим бюджету Києва завдано збитків.

Розслідування у Чернівцях: «Водограй» та «Компас» і зв’язки з радником міського голови

Два будівельні проєкти у Чернівцях – «Водограй» та «Компас» – привернули увагу журналістів. У розслідуванні також фігурує Василь Зазуляк, радник міського голови Чернівців, чию родину пов’язують з цими об’єктами.Анастасія Василенко для «Стоп корупції ТБ» детально розповіла про ситуацію.
У Чернівцях розглядають два проєкти: «Водограй» і «Компас». Обидва об’єкти пов’язані з Василем Зазуляком, який зараз працює радником міського голови. Раніше Зазуляк був заступником мера з питань інфраструктури.
«Водограй» є одним із відомих об’єктів. За відкритими даними, серед засновників компанії зазначені брати Зазуляки, кожен з яких має по 50% частки.ЖК «Водограй» вже введено в експлуатацію. Журналісти вважають цей комплекс важливим у розслідуванні через нерухомість, оформлену на родину. У державних реєстрах фігурують об’єкти, записані на матір, брата та дружину, усі розташовані в ЖК «Водограй». Також у цьому комплексі розміщена частина нерухомості, вказаної у декларації.Зізнання про квартири.
Інший об’єкт – «Компас». На офіційних ресурсах забудовника його показують як новий проєкт. Будівництво має вигляд житлової забудови, однак документи вказують на реконструкцію торгової будівлі з офісними приміщеннями.Журналісти звернули увагу на кадастрові дані: одна ділянка має призначення для нежитлових будівель, а також для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Власниками ТОВ «Ринок головний ТК» є прізвище, пов’язане з родиною Зазуляків. Генеральним підрядником виступає ТОВ «ТРАНС-ЮНІТ», також пов’язане з родиною Василя Зазуляка.

Олексій Бабенко та постачання дронів для армії: аналіз закупівель

Коли стало зрозуміло, що дрони є ключовим елементом сучасного конфлікту, виникла потреба у внутрішньому виробництві. Це призвело до формування багатомільярдного ринку. Олексій Бабенко, засновник компанії Vyriy Industries, швидко отримав значні замовлення від держави. Компанія росла, інвестувала в оборонні стартапи. Однак, разом із ростом, виникли питання щодо діяльності Бабенка та його бізнес-екосистеми.

Це сталося після тендеру на постачання FPV-дронів для армії, який Vyriy Industries виграла завдяки демпінговим цінам, а потім не змогла виконати. Тендер на постачання для Міноборони передбачав близько ста тисяч дронів, які мали надійти на фронт. Сума закупівлі склала понад два мільярди гривень.

Хоча сама процедура, яка привела до перемоги Vyriy Industries, викликала скандал, через кілька днів виникли проблеми – Олексій Бабенко відмовився підписувати частину контрактів, пояснивши це перевантаженістю виробничих потужностей. У результаті, близько 100 000 дронів не було доставлено. Виграш тендера Бабенком з відмовою від виконання пояснювався тим, що його компанія блокує конкурентів, створюючи дефіцит дронів на фронті. Це відкривало можливості для Vyriy Industries на оборонних закупівлях.

Незважаючи на скандал, не було жодних наслідків – не було кримінальних справ, не було заборони для компаній Бабенка на участь у тендерах для оборонної промисловості. Офіційна статистика свідчить про те, що Олексій Бабенко займається бізнесом і є власником п’яти компаній, найбільша з яких – Vyriy Industries, з доходом майже мільярда гривень.

До великої війни Бабенко організовував фаєр-шоу та продавав бронежилети. Згодом він став одним із лідерів у сфері обслуговування оборонної промисловості. У 2026 році він придбав видання «Бабель», що викликало підозри.

Відкриті дані показують, що закупівлі дронів сімейства Vyriy та постачання компанії «Vyriy Industries» є частиною державних закупівель. За даними Prozorro, закупівля безпілотного комплексу Vyriy PRO 10 виконавчим комітетом Кременчуцької міськради становила 562 тисячі гривень, а військова частина А0297 придбала «Vyriy 10» на 1,9 мільярда гривень. Також здійснюються закупівлі місцевих органів влади та силових структур.

Загальний обсяг закупівель, як правило, занижений, оскільки значна частина оборонних закупівель БПЛА проводиться через закриті процедури або спеціальні модулі оборонних закупівель. Доходи ТОВ «Vyriy Industries» за 2024 рік склали майже мільярд гривень.

В певних періодах, зокрема навесні 2025 року, партія 1000 FPV-дронів Vyriy була виготовлена для військових за замовленням Держслужби спецзв’язку. Після цього, внаслідок зриву контракту на постачання ста тисяч дронів, версія про блокування конкурентів набуває сенсу.

Аналіз відкритих даних показує, що у 2025 році на закупівлю дронів було виділено понад 110 мільярдів гривень, зокрема через Агентство оборонних закупівель – 102 мільярди. Існують інші компанії, що займаються виробництвом та постачанням дронів, проте загальний обсяг закупівель, ймовірно, занижений через закриті процедури. Питання щодо діяльності Олексія Бабенка та його компаній та їх ролі в постачаннях для армії залишається відкритим.

Суд відхилив позов екссудді Ємельянова щодо перевірки НАЗК

Суд підтвердив законність перевірки НАЗК щодо екссудді Ємельянова на суму 97,5 мільйона гривень. 25 квітня 2025 року НАЗК склало висновок про можливі ознаки незаконного збагачення. Ємельянов не згоден із висновком і стверджував, що НАЗК не мало права його перевіряти, оскільки він більше не є суддею. Він вважав, що НАЗК перевищило повноваження, перевіряючи його колишню дружину, повнолітніх дітей, і порушив право на недоторканність приватного життя. Київський окружний адміністративний суд повністю відмовив у позові до НАЗК. Моніторинг здійснювався на основі листа від ДБР і стосувався періоду 2020–2021 років. Лише у березні 2021 року Вища рада правосуддя звільнила Ємельянова з посади судді Вищого господарського суду України.

Зіставлення доходів та автомобілів: Новий рівень?

Директорка Департаменту оподаткування юридичних осіб Євгенія Самсоненко придбала BMW X3 M50 2024 року за 1,9 мільйона гривень. Про це повідомляє ВИЙ.
Зрозуміло, це свідчить про кар’єрний зріст та зміну статусу. Раніше в Дніпрі вона володіла Мазда СХ-30 та Мазда -3.
Зауважується, що одну з MAZDA Євгенія Сергіївна продала за 1,2 мільйона гривень.