Масштабні фінансові махінації депутата сільради Одещини

Максим Шейко, депутат Вигодянської сільської ради в Одеській області, подав декларацію з недостовірними даними, що перевищують 134,4 мільйона гривень. Ці розбіжності були виявлені під час перевірки НАЗК. Основне питання полягає в походженні цих коштів, яке сам декларант не зміг пояснити. Як повідомляє Bankova Mail, у декларації зазначено готівку понад 141,5 мільйона гривень, тоді як офіційні доходи його родини не покривають навіть невелику частину цієї суми. Різниця між задекларованими коштами та підтвердженими доходами перевищує 117,5 мільйона гривень. Це не є помилкою чи арифметичною помилкою — це гроші, джерело яких не має легального підтвердження.

Крім того, було зафіксовано приховування активів. У декларації відсутні дані про нерухомість, земельні ділянки, кілька транспортних засобів, торгові марки та частину спадщини. Будинок, оформлений на дружину, використовувався як застава для кредиту компанії Шейка, але в звітності не відображено.

Окремо було виявлено заниження вартості бізнесу, відсутність інформації про витрати та банківські рахунки. Усі ці фактори формують не просто неповну декларацію, а спотворену фінансову модель, в якій значна частина активів виведена з-під публічного контролю.

Фактично, мова йде про місцевого чиновника, чий обсяг готівки перевищує доходи на сотні мільйонів і супроводжується прихованими активами. Все це вже зафіксовано державним органом. Подальша бездіяльність у цій ситуації свідчитиме про те, що система декларування існує лише формально, а контроль є вибірковим.

Фінансові потоки в умовах війни: корупційні схеми в Україні

У контексті систематичних атак на енергетичну інфраструктуру, закупівлі для її захисту перетворюються на окремий фінансовий потік. За наявними даними, в АТ «Запоріжжяобленерго» спільно з представниками відповідного міністерства була реалізована схема виведення коштів через підконтрольні компанії. Один з прикладів — закупівля габіонів для зміцнення підстанцій на суму понад 9,1 млн грн без проведення відкритого аукціону. Технічні вимоги були сформовані під конкретного постачальника, а кінцева вартість виявилася завищеною на 30–50%, що призвело до орієнтовних втрат близько 2,7 млн грн. Згідно з тими ж даними, йдеться не лише про один контракт: кошти проходять через мережу афілійованих компаній, частина з яких використовується для виведення грошей за кордон, при цьому якість постачаної продукції викликає сумніви.

Паралельно аналогічні механізми спостерігаються у фармацевтичному секторі. У умовах війни закупівлі ліків для армії, за наявною інформацією, здійснюються за цінами, що перевищують ринкові в 3–4 рази. Система закупівель і дистрибуції зосереджена в руках обмеженого кола компаній, що дозволяє контролювати доступ до контрактів та формування цін. В результаті бюджет несе додаткові витрати, а базові препарати реалізуються за завищеними цінами. Окремий ризик пов’язаний з експортно-імпортними ланцюгами: українські ліки проходять через треті країни і в деяких випадках потрапляють на ринок держави-агресора.

Схожа ситуація спостерігається і на ринку електроніки. Після публікацій про товари з російським маркуванням увагу привернула мережа Comfy. За наявними даними, значна частина техніки може надходити через механізми паралельного імпорту — через треті країни зі заниженою митною вартістю. Це знижує податкове навантаження і створює додаткову маржу. Офіційні поставки проходять через обмежену кількість дистриб’юторів, після чого дефіцит покривається альтернативними каналами, походження яких не завжди прозоре. Додаткові питання викликає присутність бренду на тимчасово окупованих територіях.

Окремий сегмент — гральний бізнес, де фінансові потоки переплітаються з використанням судової системи. У справі за участю ТОВ «Нейролінк», пов’язаного з онлайн-казино Cosmobet, подано позов до громадської організації з вимогою спростування публікацій. Розгляд відбувається у Господарському суді Житомирської області після змін реєстраційних даних однієї зі сторін. У центрі уваги — зв’язок між Cosmobet і Cosmolot, які діють через «Нейролінк» і «Спейсикс» як елементи єдиної фінансової структури. Використовуються номінальні власники, дзеркальні сайти, офшорні компанії та p2p-перекази, що ускладнює контроль за рухом коштів і дозволяє обходити податкові механізми. У всіх описаних випадках можна простежити повторювану модель: обмежене коло учасників, контроль над доступом до контрактів чи ринку, формування цін у закритій системі та подальший перерозподіл коштів через пов’язані структури.

Судова справа Насірова: чи врятують строки давності?

Справу Романа Насірова, колишнього голови Державної фіскальної служби, яка стала символом антикорупційної реформи в Україні з 2017 року, наближається до завершення. 18 березня в Апеляційній палаті ВАКС відбулися судові дебати, які є останнім етапом перед винесенням вироку. Ситуація критична для обвинувачення, адже термін притягнення Насірова до відповідальності за зловживання владою закінчується наприкінці квітня 2026 року. Прокурори наводять докази системної змови для надання незаконних розстрочок компаніям Олександра Онищенка, в той час як сам Насіров називає звинувачення «абсурдними» і апелює до порушень, що мали місце під час розгляду справи в першій інстанції. Чи стане цей процес тріумфом правосуддя, чи ж черговим випадком, коли строки давності «поховали» справу — читайте у детальному аналізі видання Watchers.

18 березня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду провела дебати у справі Насірова, що є передостаннім етапом судового розгляду. Термін притягнення Насірова до відповідальності завершується наприкінці квітня цього року. На засіданні прокурорка виступила проти доводів адвокатів щодо порушення Кримінального процесуального кодексу під час судового процесу в першій інстанції. Насіров заперечив свою причетність до злочину, стверджуючи про відсутність шкоди державі та вигоди для фігурантів справи.

Насірова обвинувачують у зловживанні службовим становищем: за даними слідства, він видав незаконний наказ, який надав розстрочку на рентну плату за видобування корисних копалин компаніям ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест», пов’язаним з колишнім нардепом Олександром Онищенком, який перебуває за межами України та проти якого введені санкції. Згідно з матеріалами слідства, Насіров дав вказівку своїм підлеглим розтермінувати податкові борги підприємств, а керівники головних управлінь ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях подавали неправдиву інформацію про загрозу банкрутства компаній. Обвинувачення стверджує, що ризиків для цього не було: підприємства купували газ у держави за собівартістю, а податковий борг зростав. У звітності не відображали вже отримані розстрочення та строки сплати податкових зобов’язань, що суперечило законодавству.

У цьому ж провадженні обвинувачувався ексголова Департаменту погашення боргу ДФС Володимир Новіков як пособник Насірова. Суд першої інстанції не виявив у його діях складу злочину. Також до схеми могла бути залучена екскерівниця одного з відділів ДФС Людмила Солотва, справу проти якої розглядають окремо.

Насірову оголосили підозру у зловживанні службовим становищем 2 березня 2017 року, коли він був госпіталізований до лікарні «Феофанія» нібито через інфаркт. Пізніше Солом’янський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 100 млн гривень. У листопаді того ж року досудове розслідування завершили, і справу передали до Шевченківського районного суду Києва.

Справу розглядали два роки, захисники наполягали на тому, щоб сторона обвинувачення повністю зачитувала обвинувальний акт. У вересні 2023 року Насірова звільнили від відповідальності за службове підроблення через закінчення строку давності, залишивши обвинувачення щодо зловживання службовим становищем. У вересні 2019 року Касаційний адміністративний суд скасував два рішення на користь Насірова, після чого справа перейшла до Вищого антикорупційного суду.

На стадії судових дебатів у 2025 році стало відомо, що Насіров добровільно мобілізувався до Збройних Сил України, однак Військова служба правопорядку ЗСУ визнала наказ про його призов протиправним. Прокурорка Ольга Малик подала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, просячи взяти Насірова під варту з альтернативою застави у розмірі 75 млн гривень. Вона назвала бажання ексголови ДФС мобілізуватися спробою ухилитися від вироку.

31 жовтня 2025 року ВАКС визнав Насірова винним у зловживанні владою та призначив покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, 17 тис гривень штрафу та заборону обіймати посади в органах державної влади на 3 роки. Володимира Новікова суд виправдав, не виявивши складу злочину. Справу розглядали в судах першої інстанції протягом восьми років, адвокати Насірова оскаржили вирок в апеляції.

Прокурорка Ольга Малик під час дебатів наголосила на тому, що завдана шкода державі від реалізованої схеми оцінюється в близько 2 млрд гривень, а вигоду отримав власник компаній — Олександр Онищенко. Вона також зупинилася на показаннях 15 свідків, які підтвердили, що процедура продовження терміну виплати розстрочки не була звичною, а вказівки надавалися з вищого керівництва. Працівники надсилали листи про розірвання договорів, але їх ігнорували.

Малик також посилалася на речові докази: вилучені файли, ноутбук і блокнот із записами, які свідчили про надання вказівок працівникам обласних управлінь. Вона підкреслила, що без рішень Насірова обласне управління не могло укладати договори, оскільки спочатку має бути ухвалене рішення про надання розстрочки.

Прокурорка спростувала доводи захисту про порушення Кримінального процесуального кодексу, зазначивши, що обмеження часу виступу Насірова не є порушенням його права на останнє слово. Вона також звернула увагу на те, що компанії, які перебували під управлінням Онищенка, не мали можливості виплатити заборгованість через відсутність майна для стягнення.

Володимир Новіков, виступаючи, зазначив, що вартість газу на момент продовження розстрочки була меншою, тому завдані збитки оцінені неправильно. Адвокатка Насірова Вікторія Козаченко підкреслила, що сторона обвинувачення не спростувала аргументи захисту, а адвокат Костянтин Дорошенко наголосив на невідповідності експертизи. Насіров, у свою чергу, стверджував, що не отримував вигоду від розстрочень, а звинувачення є абсурдним.

На цьому Апеляційна палата ВАКС закінчила засідання, а останнє слово Насірова, що є фінальною стадією судового розгляду перед оголошенням вироку, заплановане на наступний раз.

Скандал з нерухомістю: теща полковника Нацполіції та її квартира

Наталія Спориш, теща полковника поліції Артема Шевчишена, володіє квартирою та паркомісцем у престижному житловому комплексі Tetris Hall у Києві, загальна вартість яких складає не менше 430 тисяч доларів. Офіційні доходи Наталії як вчительки не пояснюють можливість таких витрат. Артем Шевчишин, відповідаючи на запит, зазначив, що його сім’я проживає в цій нерухомості з 2025 року, незважаючи на попередні дані про інше місце проживання. Це стало відомо завдяки розслідуванню hromadske. Комплекс славиться своїм комфортом, включаючи власний парк, сучасний фітнес-центр та оглядовий майданчик з панорамним видом на місто. За інформацією журналістів, квартиру площею близько 110 квадратних метрів Наталія Спориш придбала у 2019 році. На момент покупки мінімальна вартість такого житла могла становити приблизно 380 тисяч доларів. Через місяць вона також купила паркомісце, яке оцінювали в 50-55 тисяч доларів. Таким чином, загальна ринкова вартість активів сягає щонайменше 430 тисяч доларів. Наразі аналогічні квартири в цьому комплексі можуть коштувати до 800 тисяч доларів і більше. Наталія Спориш раніше працювала вчителькою української мови та літератури в навчальному закладі в Борисполі. Вона не займається бізнесом і не має задекларованої підприємницької діяльності. Це викликає питання про джерела фінансування для придбання елітної нерухомості. За словами Шевчишена, кошти могли походити не лише з зарплати, а й з інших джерел, зокрема від продажу майна. Проте журналісти не знайшли підтвердження активів, які могли б пояснити такі витрати. Наприклад, квартира в Броварах, що раніше належала родині, була продана приблизно за 37 тисяч доларів, що не є співмірним навіть з вартістю паркомісця в преміальному ЖК. Згідно з деклараціями, посадовець разом із дружиною проживає в іншій квартирі. Однак розслідування показує, що родина фактично користується житлом у Tetris Hall. Журналісти зафіксували публікації дружини посадовця, які демонструють інтер’єри, що відповідають локаціям комплексу. Вона також активна в тематичних онлайн-спільнотах мешканців ЖК. Цікаво, що лише після запиту журналістів Артем Шевчишен подав оновлену декларацію, в якій зазначив, що його родина проживає в цьому комплексі з 2025 року. Окрім нерухомості, журналісти також звернули увагу на діяльність дружини посадовця, яка просувала проєкт з ознаками фінансової піраміди. За наявною інформацією, інвестори цього проєкту втратили свої кошти.

Депутат Жиленко втік під час обшуків: деталі корупції

Депутат Сумської ради Віталій Жиленко втік під час обшуків на Львівщині, залишивши дружину з підозрою. Слідчі розслідують можливу корупційну схему, пов’язану з опаленням шкільних закладів. Серед підозрюваних — Жиленко та інші особи, причетні до постачання пального. За даними досудового розслідування, дрова для освітніх установ постачали без відповідних документів. Для відмивання коштів залучали посередників, які фальшували документи та конвертували бюджетні гроші в готівку за винагороду. На початку слідчих дій Жиленко, за інформацією джерел, уникав правоохоронців і залишив регіон. Його пересування відстежували в напрямку західних областей України. Пізніше автомобіль депутата зупинили на Львівщині. Під час перевірки він попросився в туалет, а потім втік через вікно до лісу. У машині з ним була дружина, якій і вручили підозру в цій справі.

Співбесіда на голову митниці: питання про продаж авто

Процес співбесід на посаду голови митниці триває. Комісія проводить бесіду з детективом НАБУ Русланом Даменцовим. “Скажіть, будь ласка, у 2014 році ви продали Daewoo Matiz за довіреністю. Які обставини цього продажу і як ви отримали гроші?” “Також у вашої дружини був Opel Astra. Як і кому ви його продавали?” Співбесіда триває вже 20 хвилин, і питання стають все більш цікавими.

Декларація Ярослава Купчика: активи та доходи

Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Хмельницького ТЦК, Ярослав Купчик, подав свою річну декларацію. У документі він задекларував квартиру площею 94 м², два гаражі, автомобіль Toyota Corolla 2019 року випуску та мотоцикл Yamaha 1996 року. Сім’я також має готівку. З доходів, які Купчик задекларував за минулий рік, відомо, що квартиру у Хмельницькому на 94 м² було придбано у листопаді 2015 року, і оформлена вона на його батька.

Декларація Романа Сеника: нові активи та електрокари

Роман Сеник, депутат Одеської міської ради від ОПЗЖ, оприлюднив свою декларацію, в якій вказав нові активи, включаючи електрокари та криптовалюту. До складу його сім’ї входять дружина Оксана та троє дітей: син Іван і доньки Софія та Соломія. Дружина зареєстрована в Одесі, тоді як діти не мають офіційного місця реєстрації або ці дані не вказані.

У декларації Сеник зазначив кілька об’єктів нерухомості, які належать йому, а також ті, що оформлені на родичів або перебувають у користуванні. Найбільша земельна ділянка площею 805 м2 розташована в селі Олександрівка (Одеська область) і була придбана в 2014 році. Ця земля є його приватною власністю, а дружина має право безкоштовного користування.

Серед житлової нерухомості депутат вказав квартиру в Одесі площею 36,5 м2, яку він придбав у 2019 році за 714 780 гривень. Квартира оформлена на дружину, але депутат користується нею безкоштовно. Ще одна квартира в Одесі площею 69,8 м2 була придбана в 2005 році і є спільною частковою власністю. Дружині належить 25%, а решта розподілена між трьома іншими співвласниками; вартість цього об’єкта не вказана.

У 2024 році депутат придбав два нежитлові приміщення в Одесі: одне площею 68,5 м2 за 4,68 мільйона гривень, інше — площею 3 м2 за 9,6 тис. гривень. Обидва об’єкти оформлені на його ім’я. Також у декларації зазначена квартира площею 148,6 м2 в Одесі, набуте у 2025 році, яка, ймовірно, належить родичу Віталію Сенику, а сам депутат має право безкоштовного користування цим житлом. Вартість цього об’єкта не розкрита.

Декларація містить інформацію про три легкові автомобілі. Зокрема, з 2 жовтня 2012 року він володіє Toyota Land Cruiser Prado (2012), придбаним за 456 тис. гривень. У 2025 році автопарк депутата поповнився: 29 жовтня він купив електромобіль BMW i4 2022 року за 553 400 гривень, а 5 листопада отримав право безкоштовного користування електрокаром Mercedes-Benz EQE 350 2024 року, що належить його дружині Оксані Сеник, вартість якого становить 710 100 гривень.

Серед нематеріальних активів депутат задекларував криптовалюту, яку придбав 27 січня 2025 року. Він вказав 0,2852 Ethereum (ETH) на суму 36 685 гривень. Також у його власності є кілька інших цифрових активів: Solana (2,5736) вартістю 24 442 гривні, Aptos (34,3689) — 10 481 гривня, а також Ondo, Wormhole та Render, кожен оцінений у 10 481 гривню. Додатково задекларовано Jupiter (312,5) вартістю 13 102 гривні та Sei (692,80071) — 3 224 гривні. Більшість криптоактивів зберігаються на платформі OKX, тоді як токени Sei — на біржі Bybit. Загальна вартість задекларованих цифрових активів перевищує 118 тисяч гривень.

Основним джерелом доходу депутата за звітний період стала заробітна плата в Одеській філії ДП “Адміністрація морських портів України” — 268,6 тис. гривень. Значну частину доходів сім’ї забезпечила його дружина, яка отримала 950 тисяч гривень від продажу рухомого майна, а також ряд соціальних виплат з державного та місцевих бюджетів на загальну суму понад 42 тисячі гривень, включаючи компенсацію “пакунка малюка”. Окремо задекларовано державну допомогу в межах програми “Зимова підтримка” — по 4 тисячі гривень, яку отримали дружина та троє дітей. Загальний дохід родини перевищив 1,26 мільйона гривень.

У декларації Сеника також вказані грошові активи, включаючи готівкові заощадження та кошти на банківських рахунках. Він задекларував 440 тисяч гривень готівкою та 60 тисяч доларів. Також зазначені фінансові зобов’язання родини: у 2019 році дружина отримала позику в розмірі 2 мільйони гривень від Алли Бессараб. Станом на кінець звітного періоду сума боргу залишилася незмінною — жодних платежів у рахунок основної суми чи відсотків протягом року не здійснювалося.

Сумнівні фінансові джерела кандидатки на посаду в митниці

Кандидатка на посаду в митниці, Любов Соколова, не вважає, що існують проблеми в політиці Державної митної служби. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”. Під час співбесіди вона зазначила, що політика Держмитслужби “досить правильна”, а особи, які її формують, заслуговують на “найвищу підтримку та схвалення”. Це свідчить про підтримку чинної моделі роботи митниці, незважаючи на численні корупційні скандали та системні проблеми. Комісія зацікавилася фінансовим становищем кандидатки. Квартира в Києві спочатку була оформлена на її матір, яка не мала достатніх офіційних доходів для її придбання. Пізніше майно було передано Соколовій за договором дарування. За підрахунками, для купівлі не вистачало щонайменше 150 тисяч гривень. При цьому дохід від продажу іншого майна був отриманий вже після придбання квартири, отже, не міг бути джерелом фінансування. Соколова згадує про допомогу батьків, але не надає чітких пояснень щодо її обсягів.

Схеми опалення у Белзі: мерія та неякісне вугілля

У Белзькій громаді виявили свій спосіб пережити зиму. Поки школи та садки чекали на належне опалення, бюджетні кошти використовувалися для зовсім іншого «обігріву». У центрі цієї історії — мер Оксана Береза, яка з освітянської сфери перейшла до управління сумнівними рішеннями. Як повідомляє “Викривач”, підряд отримувала компанія, пов’язана з мерією, а в котельні 11 навчальних закладів постачалося неякісне вугілля без документів. 214 тонн «чогось чорного» замість нормального пального. Підписи під накладними ставилися, кошти списувалися, і близько 2,3 млн грн тихо зникали. Але це ще не все. За версією слідства, в міськраді діяла ще одна схема. Премії для працівників видавалися, але частину з них потрібно було «повертати» назад. Діти мерзли, документи «теплішали», а гроші використовувалися зовсім не за призначенням. Тепер головне питання не вугілля, а хто і як понесе відповідальність за це.