Фінансові потоки в умовах війни: корупційні схеми в Україні

У контексті систематичних атак на енергетичну інфраструктуру, закупівлі для її захисту перетворюються на окремий фінансовий потік. За наявними даними, в АТ «Запоріжжяобленерго» спільно з представниками відповідного міністерства була реалізована схема виведення коштів через підконтрольні компанії. Один з прикладів — закупівля габіонів для зміцнення підстанцій на суму понад 9,1 млн грн без проведення відкритого аукціону. Технічні вимоги були сформовані під конкретного постачальника, а кінцева вартість виявилася завищеною на 30–50%, що призвело до орієнтовних втрат близько 2,7 млн грн. Згідно з тими ж даними, йдеться не лише про один контракт: кошти проходять через мережу афілійованих компаній, частина з яких використовується для виведення грошей за кордон, при цьому якість постачаної продукції викликає сумніви.

Паралельно аналогічні механізми спостерігаються у фармацевтичному секторі. У умовах війни закупівлі ліків для армії, за наявною інформацією, здійснюються за цінами, що перевищують ринкові в 3–4 рази. Система закупівель і дистрибуції зосереджена в руках обмеженого кола компаній, що дозволяє контролювати доступ до контрактів та формування цін. В результаті бюджет несе додаткові витрати, а базові препарати реалізуються за завищеними цінами. Окремий ризик пов’язаний з експортно-імпортними ланцюгами: українські ліки проходять через треті країни і в деяких випадках потрапляють на ринок держави-агресора.

Схожа ситуація спостерігається і на ринку електроніки. Після публікацій про товари з російським маркуванням увагу привернула мережа Comfy. За наявними даними, значна частина техніки може надходити через механізми паралельного імпорту — через треті країни зі заниженою митною вартістю. Це знижує податкове навантаження і створює додаткову маржу. Офіційні поставки проходять через обмежену кількість дистриб’юторів, після чого дефіцит покривається альтернативними каналами, походження яких не завжди прозоре. Додаткові питання викликає присутність бренду на тимчасово окупованих територіях.

Окремий сегмент — гральний бізнес, де фінансові потоки переплітаються з використанням судової системи. У справі за участю ТОВ «Нейролінк», пов’язаного з онлайн-казино Cosmobet, подано позов до громадської організації з вимогою спростування публікацій. Розгляд відбувається у Господарському суді Житомирської області після змін реєстраційних даних однієї зі сторін. У центрі уваги — зв’язок між Cosmobet і Cosmolot, які діють через «Нейролінк» і «Спейсикс» як елементи єдиної фінансової структури. Використовуються номінальні власники, дзеркальні сайти, офшорні компанії та p2p-перекази, що ускладнює контроль за рухом коштів і дозволяє обходити податкові механізми. У всіх описаних випадках можна простежити повторювану модель: обмежене коло учасників, контроль над доступом до контрактів чи ринку, формування цін у закритій системі та подальший перерозподіл коштів через пов’язані структури.