Державне бюро розслідувань у співпраці з Службою безпеки України затримало двох помічників народних депутатів від забороненої партії «Опозиційна платформа — За життя». Вони обманювали військовозобов’язаних, пропонуючи виїзд за кордон та підроблені документи за ціною від 25 до 30 тисяч доларів. Як повідомляє ДБР, затримані пропонували чоловікам різноманітні «послуги», включаючи виїзд за кордон поза контрольними пунктами, фіктивні висновки військово-лікарської комісії про непридатність до служби, довідки про інвалідність та підроблені паспорти на інше ім’я. Для створення ілюзії реальної підготовки до виїзду вони вимагали фотокартки та копії особистих документів. За даними СБУ, вартість їхніх «послуг» становила від 16 тисяч доларів США, тоді як ДБР зафіксувало, що затримані оцінювали свої послуги у 25–30 тисяч доларів. Крім того, вони пропонували фальшиві посвідчення добровольців однієї з територіальних громад, щоб створити видимість участі у бойових діях та уникнути претензій з боку територіальних центрів комплектування. Після отримання частини грошей, підозрювані продовжували імітувати оформлення документів, підтримуючи контакт з клієнтами, але згодом припиняли спілкування та відмовлялися повертати кошти. За даними СБУ, після отримання всієї суми шахраї блокували контакти своїх клієнтів і зникали. ДБР задокументувало заволодіння коштами щонайменше двох осіб на загальну суму понад 650 тисяч гривень. Слідчі не виключають, що кількість потерпілих може бути значно більшою, оскільки не всі жертви наважуються звертатися до правоохоронців через страх відповідальності за спробу ухилення від мобілізації. Правоохоронці задокументували злочини обох підозрюваних і затримали їх безпосередньо після отримання грошей від чергових клієнтів. Під час обшуків у затриманих були вилучені смартфони з доказами злочинної діяльності та гроші, отримані від потерпілих. На фото з обшуків видно валюту в доларах та євро, яку затримані зберігали разом з особистими речами. Комплексні заходи проводили співробітники СБУ у Києві та Київській області спільно з ДБР під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора. Протидія злочинам, пов’язаним із незаконним виїздом чоловіків призовного віку за кордон, є одним з пріоритетів роботи ДБР під час воєнного стану. Обом затриманим повідомлено про підозру за частинами 3 та 4 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство в значних розмірах. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 8 років з конфіскацією майна. До суду вже подали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин злочину, виявлення можливих спільників та притягнення всіх причетних до відповідальності. Слідчі також перевіряють, чи використовували затримані свій статус помічників народних депутатів для доступу до закритої інформації або службових можливостей.
Автор: redaktor
Скасування підозри керівнику ДП «Ліси України» через порушення
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) скасувала підозру в незаконному збагаченні, висунуту проти Юрія Болоховця, директора ДП «Ліси України». Причиною цього рішення стало відсутність аудіозапису засідання, на якому слідчий суддя дав дозвіл на обшук у його помешканні слідчими Державного бюро розслідувань (ДБР). Раніше адвокат Болоховця оголосив про скасування підозри, не вдаючись у деталі. Проте справжні причини стали відомі лише після публікації повного тексту судового рішення, яке з’явилося в реєстрі через три тижні після оголошення. Розслідування стосовно Юрія Болоховця розпочалося у 2023 році, коли детективи ДБР запідозрили його у отриманні неофіційних доходів, які він інвестував у нерухомість, зокрема в Києві та в рідному селі Івангород на Чернігівщині. 21 липня минулого року Болоховця затримали за підозрою в незаконному збагаченні (ст. 368-5 ККУ). Після двох місяців у слідчому ізоляторі він був звільнений під заставу в розмірі 9,8 млн грн. У лютому цього року адвокати Болоховця звернулися до ВАКС з клопотанням про скасування підозри через порушення норм Кримінального процесуального кодексу, але це клопотання було відхилене. Захист подав апеляцію до Апеляційної палати ВАКС, яка визнала скаргу обґрунтованою. Суд визнав недійсними докази, отримані під час обшуків, оскільки вони ґрунтувалися на ухвалі, оголошення якої не було зафіксовано аудіозаписом. Апеляційна палата скасувала повідомлення про підозру в незаконному збагаченні, і це рішення є остаточним та не підлягає оскарженню. Досудове розслідування триває, його проводять детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Юрій Болоховець продовжує виконувати обов’язки генерального директора ДП «Ліси України».
Секрети декларацій: як Тетяна Крупа «знайшла» 60 мільйонів
Вас цікавить, як за один місяць можна виявити 60 мільйонів, нічого не заробивши? Про це розповідає “Викривач”. Родина екскерівниці МСЕК Тетяни Крупи поділилася своїм досвідом, адже між січнем і лютим вона просто «уточнила» декларацію і раптово отримала плюс майже 60 млн грн активів. У першій версії документа були одні цифри, а в другій – значно приємніші. Наприклад, готівка. Вилучені під час обшуків долари зросли більш ніж на пів мільйона. Чоловік також «освіжив пам’ять». Його доходи від підприємництва раптом подвоїлись, плюс з’явились банківські відсотки, яких раніше не було. У самої Крупи на рахунках навпаки стало менше, але загальна картина лише багатша. Щодо майна, то все залишилось на «рівні». Десятки ділянок, будинки, квартири та недобудований маєток майже на 600 квадратів. У гаражі два Porsche Cayenne. У списку цінностей також є Dior і Rolex, які тепер більше цікавлять слідчих. За оцінками НАБУ і САП, мова може йти про 160 млн грн незаконного збагачення. Тож, ось до кого можна звертатися за порадою щодо пасивного заробітку.
Корупційна схема в суді: звільнення голови Заверюхи
Вища рада правосуддя остаточно звільнила Валентина Заверюху, голову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. За даними слідства, він разом із суддями Олександром Боярським та Сергієм Савицьким організував масштабну корупційну схему, що стосувалася рішень про «самостійне виховання дитини батьком». Це дозволяло чоловікам уникати мобілізації, а деякі з них після цього виїжджали за кордон. У деяких випадках матері позбавляли батьківських прав без обґрунтованих причин. В інших ситуаціях суд визначав місце проживання дитини з батьком без розлучення та без позбавлення прав матері. Схема функціонувала як конвеєр, а вартість одного рішення становила $3500. За даними слідства, таких рішень було близько 1040. Заверюха також втручався у справи інших суддів і не інформував про спроби вирішення питань. Для координації дій вони створили окремий «бек-офіс» в адвокатському бюро та рекламували свої послуги в соцмережах. Раніше спроба Заверюхи оскаржити подання на звільнення провалилася — ВРП залишила рішення 3 ДП без змін. Справа Заверюхи вже слухається у суді. Схема в Білгород-Дністровському суді не є поодиноким випадком, а вже стала практикою, де «батьківство» використовується як інструмент уникнення мобілізації. Більше про такі ситуації в інших судах України ми описували у нашому блозі.
Незаконне збагачення керівників ТЦК: нові дані від НАБУ
Під час війни один з десяти керівників обласних ТЦК в Україні підозрюється або вже засуджений за незаконне збагачення. За інформацією «Суспільне», мова йде про шість осіб з 62: Євген Борисов (екс-глава Одеського ОТЦК), Олександр Устименко (екс-глава Черкаського ОТЦК), Сергій Луцюк (екс-глава Рівненського ОТЦК), Геннадій Яременко (екс-глава Запорізького і Донецького ОТЦК), Артем Требесов (екс-глава Харківського, пізніше в.о. глави Чернігівського ОТЦК) та Андрій Савчук (екс-глава Закарпатського ОТЦК). З 2022 року НАБУ завершило 32 перевірки екс-глав ТЦК, у дев’яти з яких виявлено ознаки незаконного збагачення на загальну суму близько 368 мільйонів гривень. Більшість керівників ТЦК (29 осіб, або 47% від загальної кількості) за час війни придбали активи в межах своєї зарплати, тоді як 27 осіб (43%) не купили жодного майна.
Галущенко скоротив фінансування електронних браслетів на 27 млн грн
Герман Галущенко, фігурант Міндічгейту, зменшив закупівлю електронних браслетів на 27 млн грн. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”. У жовтні 2025 року, за ініціативи міністра юстиції Германа Галущенка, було скорочено фінансування проєкту електронних браслетів для пробаційного нагляду, який може бути призначений і для осіб, засуджених за деякі корупційні злочини. На початок 2025 року в Україні на балансі Національної поліції перебувало 300 електронних браслетів, з яких лише близько 135–150 були справними. Саме через відсутність справного електронного браслета нардеп Одарченко втік за кордон. Рішення про скорочення фінансування ухвалювалося в рамках нової моделі управління публічними інвестиціями, що функціонує під егідою Стратегічної інвестиційної ради. Склад цієї ради фактично дублює уряд, а її діяльність є закритою: оголошення про засідання не публікуються, громадськість не запрошується, а протоколи доступні лише частково. Герман Галущенко, ексміністр енергетики, є фігурантом справи щодо легалізації понад 9 млн доларів через схеми в державному Енергоатомі. Саме він пропонував скоротити фінансування інструменту контролю за засудженими. В Україні з 2023 року активно реалізується реформа управління публічними інвестиціями, метою якої є формування єдиної політики щодо планування та визначення пріоритетів. Для ефективного управління публічними інвестиціями необхідно забезпечити прозорий процес ухвалення рішень.
Нові підряди на дороги Харківщини: мільярдні угоди та учасники
У березні державне підприємство «Дороги Харківщини» уклало низку угод на експлуатаційне утримання обласних доріг на 2026-2027 роки на загальну суму 3,04 млрд грн, згідно з даними системи «Прозорро». У рамках цих угод, окрім звичних видів дрібного ремонту, вперше замовили влаштування антидронових конструкцій, які складають приблизно 15-20% від загальної суми підрядів. Розцінки на антидроновий захист у кошторисах «Доріг Харківщини» приблизно відповідають цінам, які були зафіксовані у грудні 2025 року в системі «Прозорро». Підряди були розподілені між кількома компаніями: ТОВ «Автомагістраль-Південь» отримало 887 млн грн (власник Олександр Бойко), ТОВ «Славдорстрой» – 819 млн грн (Олександр Ломакін), ТОВ «Ростдорстрой» – 543 млн грн (Юрій Шумахер і Євген Коновалов), ТОВ «Євробуд-плюс» – 432 млн грн (Карен Антонян), а ТОВ «Регіон буд» – 361 млн грн (Маріна Мисікова). ТОВ «Регіон-буд» є новачком серед цих підрядників, і про його власницю, Марину Олександрівну Мисікову, в відкритих джерелах мало інформації. Цей підряд у 361 млн грн є найбільшим в історії компанії, яка, за даними «Clarity-project», вигравала тендери на загальну суму 808 млн грн, усі з яких були в Харківській області. «Регіон-буд» входить до консорціуму «Будівельно-дорожня компанія», одним з учасників якого є ТОВ «Будівельна фірма «Фан-сіті» Олексія Ярославського, брата відомого підприємця Олександра Ярославського. Керівником консорціуму є Денис Вікторович Місіков, який у 2020 році подавав декларацію як кандидат на посаду Радника патронатної служби голови Харківської обласної державної адміністрації, вказуючи в ній свою дружину Олену Олександрівну.
Схеми паркування: Костянтин Усов намагається контролювати платежі
Костянтин Усов прагне отримати контроль над усіма платежами за паркування в Києві. За його вказівкою в столиці оголошено тендер на суму майже 1 млн гривень для заміни паркувальних знаків. Це робиться виключно для того, щоб QR-код на знаках вів не на додаток Київ Цифровий, а на сайт із приватними платіжними системами. За інформацією джерел, Усов просуває платіжну систему Portmone, пов’язану з ним, і має намір, щоб всі платежі за паркування проходили через цю систему, отримуючи відкат. Антимонопольний комітет планує оскаржити це рішення.
Суд підтвердив порушення у тендері на ремонт ліцею в Харківській області
Харківський окружний адміністративний суд зобов’язав відділ освіти Зміївської міськради розірвати контракт на ремонт Чемужівського ліцею, укладений у жовтні 2025 року. Це рішення було ухвалене 31 березня. Півроку тому ТОВ «Науково-виробнича компанія «Східбуд» виграло тендер на суму 25,08 млн грн, про що свідчать дані системи «Прозорро». Закупівля проводилася в рамках програми Ukraine Facility, що вимагала використання матеріалів лише з «прийнятних країн». Під час моніторингу Держаудитслужба виявила порушення: переможець тендеру вказав, що деякі товари мають українське походження, проте аудитори знайшли інформацію на сайтах торговельних мереж, що ці ж товари виготовляються в Китаї та Малайзії. Замовник не зміг надати документи, що підтверджують українське походження цих товарів. У підсумковій відомості вказані світильники на суму понад 445 тис. грн. З серпня 2025 року освітлювальна техніка підпадає під вимоги локалізації виробництва (не менше 25% у 2025 році). Аудитори виявили, що тендерна пропозиція «Східбуд» не містила документів, які підтверджують відповідність світильників цим вимогам. На запит Держаудитслужби замовник пояснив, що світильники є «матеріалами», які формують вартість будівлі, а не окремими товарами, тому вимоги локалізації на них не поширюються. Держаудитслужба зобов’язала розірвати договір, але замовник оскаржив це рішення в суді. У суді позивач стверджував, що інформація з інтернет-сайтів не є офіційним підтвердженням походження товарів. Проте суд зазначив, що замовник не надав жодних документів, які б підтверджували українське походження продукції. З огляду на фінансування в межах програми Ukraine Facility, це створює суттєвий ризик. Аргумент про те, що світильники є «матеріалами», які лише підвищують вартість будівлі, суд також відхилив. Посилаючись на ДСТУ ІЕС 60050-845:2012, суд вказав, що освітлювальна техніка включає будь-які пристрої для створення штучного освітлення, зокрема лампи і світильники. Оскільки вартість світильників у цій закупівлі перевищувала 445 тис. грн, учасник тендеру був зобов’язаний надати довідку про їх включення до переліку локалізованих товарів. Однак «Східбуд» не надав цих документів, а замовник уклав договір. Суд 31 березня відмовив у скасуванні висновку аудиторів. Станом на 9 квітня договір залишався в силі. За даними порталу «Spending», роботи були частково оплачено на 13,99 млн грн (56% від загальної суми договору). Раніше «Харківський антикорупційний центр» повідомляв про значні переплати на партах, будматеріалах та навіть на баку для сміття в цьому укритті. Це була вже друга угода на виконання робіт у Чемужівському ліцеї. У 2024 році була підписана перша угода на 28 млн грн з тим же ТОВ «Науково-виробнича компанія «Східбуд», але реалізовано її на 13,45 млн грн. Таким чином, загальна сума оплаченої роботи на цьому укритті становить 27,44 млн грн. Відділ освіти Зміївської міськради очолює Інесса Соляник, а головою Зміївської міськради є Павло Голодніков.
Приховані статки мера Івано-Франківська: родинні зв’язки та маєтки
Аналітики дослідили майновий стан мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа та виявили, що офіційно він володіє лише квартирою і автомобілем, тоді як значна частина нерухомості записана на його родичів, зокрема тещу. В українському політикумі існує традиція — все найкраще віддавати тещі. Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків, ймовірно, вирішив дотриматися цієї традиції, намагаючись приховати власний розкішний маєток.
Журналісти змогли знайти обійстя, яке належить, на перший погляд, скромному очільнику Франківська. Офіційно він бідний: має квартиру і стару Skoda, живе із зарплати мера. Але більшість майна записана не на нього, а на тещу й тестя: у них кілька дорогих будинків і чимало землі, частину з яких придбали у 2022–2024 роках. У період повномасштабного вторгнення Росії Марцінків неодноразово потрапляв у різні скандали.
Сьогодні ми детально розповімо про маєток в елітному котеджному містечку Franko River Club, яким, як зафіксували журналісти, активно користується і сам мер, однак у декларації про це — ані слова. Також згадаємо про інших родичів та людей з оточення Марцінківа, які працюють у міській владі, на комунальних підприємствах і регулярно отримують підряди з бюджету.
Для початку детальніше розповімо про котедж, яким де-юре володіє теща Руслана Марцінківа Ольга Володимирівна Андрейчук. Це величезний будинок із панорамними вікнами, простора прибудинкова територія з ландшафтним дизайном, критий басейн, СПА-зона, цілодобова охорона, ідеальні дороги та повна приватність. Саме так можна описати котеджне містечко Franko River Club у селі Угорники, де 4 серпня 2022 року теща Марцінківа придбала один із дизайнерських будинків на вулиці Європейській. Вартість маєтків тут стартує від 8,2 мільйона гривень. Журналісти зафіксували біля нього і самого Руслана Марцінківа, що може вказувати на те, що мер активно користується записаним на тещу будинком, придбаним під час повномасштабної війни і відсутнім у його декларації.
Отримавши перемогу на виборах у 2015 році, Руслан Марцінків почав працевлаштовувати своє оточення. Першим прикладом є його дружина Оксана Іванівна Марцінків (у дівоцтві Андрейчук). У 2016 році вона почала працювати начальником відділу контролю та залучення інвестицій комунального підприємства “Івано-Франківськводоекотехпром”.
Рідний брат Руслана, Ярослав Марцінків, працює тренером футбольного клубу “Прикарпаття”, який фінансується з міського бюджету. Навіть під час повномасштабної війни громада продовжує утримувати місцеву футбольну команду, а сам міський голова неодноразово наголошував на виправданості такого фінансування. У 2023 році на утримання МФК “Прикарпаття” з міського бюджету витратили 24,3 млн грн, основна частина яких пішла на виплату заробітної плати клубу.
У серпні 2023 року ситуація навколо клубу набула іншого забарвлення. ДБР викрило схему “фіктивної служби” на Івано-Франківщині, де “новобранці” значилися військовими, отримували зарплату, але насправді не служили. Серед фігурантів — Ярослав Марцінків, тренер клубу, а також частина футболістів.
Двоюрідний брат Руслана, Роман Марцінків, двічі обирався депутатом Івано-Франківської міської ради від політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”. Він також працює на комунальному підприємстві “Управляюча компанія “Комфортний дім””. У 2019 році Роман скоїв наїзд на пішохода, внаслідок чого загинув 68-річний мешканець села Марківці Тисменицького району.
Заступник мера Тарас Поталайко, друг Руслана з дитинства, заснував компанію ТОВ “Західбудальянс”, яка стала одним з найбільших підрядників міста у сфері благоустрою. Найбільшим замовником у ТОВ “Західбудальянс” був департамент благоустрою Івано-Франківської міської ради, де працює Поталайко.
Дружина іншого заступника, Олександра Левицького, також фігурує у скандалі з міськими підрядами. Вона перемогла в тендері на закупівлю послуг з благоустрою, хоча зареєстрована лише у листопаді 2023 року.
З приходом на посаду міського голови Руслана Марцінківа в Івано-Франківській міській раді спостерігається постійна перемога певних підрядників у тендерах. Одним із головних переможців є ТОВ “Карпатінвестбуд”, яке виграло 61 державне замовлення.
Після завершення першої каденції Руслан Марцінків святкував завершення інфраструктурного проєкту, витративши з бюджету понад 38 мільйонів гривень на рекламу. Напередодні місцевих виборів 2020 року спалахнув скандал навколо використання дитячих майданчиків для політичного піару.
У власності матері дружини Руслана Марцінківа є ще один будинок в селі Угорники. Також на неї записано 7 земельних ділянок. Щодо самого Руслана, у 2024 році він отримав 834 502 грн зарплати, а його дружина — 356 430 грн. Готівкою Руслан зберігає 9 000 доларів США та 120 000 гривень. Офіційно він володіє лише квартирою та автомобілем Skoda Octavia 2016 року. На сина Святослава також зареєстрована нерухомість у м. Івано-Франківськ.