Поліцейський тиск в Південноукраїнську: погрози та вимоги

У Південноукраїнському відділенні поліції офіційно підтверджено, що підрозділ функціонує за старою системою, де головним критерієм успіху є не забезпечення безпеки, а показники у звітах. За словами співробітників, цей тиск здійснює керівник відділення, Вадим Федорчук.

Публічно Федорчук представляється як зразковий офіцер, активно виступаючи проти злочинності на офіційних ресурсах. Проте, за словами співробітників, всередині підрозділу ситуація кардинально відрізняється. Управління спирається на погрози, тиск та вимоги виконувати встановлені «показники».

Головне завдання нарядів, що патрулюють, – виявити водія у стані сп’яніння за статтею 130 КУпАП та «ухилянта» для передачі в ТЦК. Федорчук вимагає від особового складу цього як мінімум.

Якщо за чергування не буде виявлено п’яного водія та одного «ухилянта», зміна вважається невиконаною. Поліцейські продовжують чергування, а також втрачають частину заробітної плати.

Погрози Федорчука звучать напряму: відрядження на околиці області, переведення у стрілецький батальйон або відправка до підрозділу «Лють». Це змушує поліцейських виконувати потрібну статистику.

Довіра людей та робота з населенням, як стверджують співробітники, не мають значення. Головне – показники, які потім фігурують у звітах заступнику начальника поліції області Данилу.

У відділі також практикується схема тиску: співробітники регулярно позбавляються премій, які потім використовуються для оплати пального для службових автомобілів. Співробітники ставлять запитання: якщо Національна поліція офіційно заявляла про ліквідацію «паличкової системи», чому вона продовжує діяти.

Поліцейські надали аудіозапис розмови Федорчука.

Наразі в Південноукраїнському відділі поліції продовжують функціонувати за старими правилами: не захист людей, а цифри в звітах; не закон, а тиск на підлеглих; не служба суспільству, а страх перед начальником.

Екс-детективів НАБУ у «Укрзалізниці»

УЗ не проводила розслідування щодо можливих зловживань на 78 млн екс-детективами НАБУ “через відсутність підстав». Попри те, що Тарас Лікунов і Михайло Риковцев могли завдати шкоди компанії на 78 млн грн на закупівлях ДТ, вугілля і вагонів, в «Укрзалізниці» заявили, що нічого про це не знають, тому що не отримували повідомлень від Аудиторської служби й АМКУ. Після того як Михайло Риковцев і Тарас Лікунов очолили службу економічної безпеки УЗ, підприємство продовжує завдавати шкоди державі. “Риковцев отримав посаду начальника служби економічної безпеки «Укрзалізниці» не випадково. Він порушив кримінальну справу проти тодішнього начальника безпеки Крицина за тендерні зловживання. В результаті Крицин був звільнений, а його посаду зайняв чесний і непідкупний детектив НАБУ Риковцев. Результат – багатомільйонна шкода.
Також після розслідування корупційних злочинів в «УЗ» потрапив на посаду інший ексдетектив НАБУ – Тарас Лікунов, брат члена правління ЦПК Олени Щербань. І хоча це конфлікт інтересів і порушення антикорупційного законодавства, ніякої реакції від НАЗК на таке призначення немає і не було”, – пише дослідник Дмитро Яковенко.

ВАС призначив чергове засідання по справі Макогонюк

Вищий антикорупційний суд призначив наступне засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням генерального директора комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Одеса» Ольги Макогонюк у зловживаннях на 6 березня. Про це повідомляється на сайті Судової влади України. Як відомо, 26 лютого ВАКС призначив підготовче засідання на 12:30 27 лютого. Наступне засідання заплановано на 08:00 6 березня.

Екснардеп визнав провину та задонатив на підтримку ЗСУ

Суд затвердив угоду про визнання винуватості екснардепом VIII скликання Вадимом Нестеренком. Слідство показало, що у період з 2014 по 2018 роки він, маючи житло в Києві, отримував бюджетну компенсацію за проживання в готелі та оренду житла. Загальна сума завданих збитків склала приблизно 760 тис. грн. Судом було визнано його винним у зловживанні владою, і призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з забороною обіймати посади в державних органах, а також штраф у розмірі 17 тис. грн. Звільнення від відбування покарання відбулося з випробувальним терміном. Екснардеп повністю компенсував завдані збитки ще на етапі досудового розслідування. У рамках угоди він також зобов’язався перерахувати 15 млн грн до фонду «Повернись живим» на закупівлю дронів для Сил оборони. Угоду затвердив суддя ВАКС Олег Ткаченко. У жовтні 2024 року Нестеренка був оголошений в міжнародний розшук. Раніше Антикорупційний суд заочно обирав йому запобіжний захід.

Корупційний Скандал: Відпустки Голови ДМС Закарпаття

Цинічні поїздки Михайлишина. У межах вищезгаданої кримінальної справи щодо системної корупції в ДМС Закарпаття правоохоронці виявили шокуючі факти діяльності керівника управління Ігоря Михайлишина. За інформацією слідства, деякі співробітники ДМС регулярно виїжджали за кордон у особистих справах, прикриваючись службовими відрядженнями. Розслідування продовжується під процесуальним наглядом спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону. Поліція встановила, що у 2022-2023 роках Михайлишин щонайменше 5 разів виїжджав на відпочинок за кордон разом із сім’єю, хоча офіційно в цей час перебував у службових відрядженнях. Це вдалося з’ясувати завдяки аналізу перетину кордону Михайлишиним та його родиною, а також їхнього пересування в межах ЄС.

Він виїжджав на автомобілі Volkswagen Passat нібито з робочих питань (аналіз діяльності, підготовка пропозицій щодо співпраці з представництвами ДП «Документ» за кордоном), але насправді міг проводити час на відпочинку з сім’єю в Угорщині, Словенії, Італії, не відвідуючи вказаних у відрядженнях міст і не перетинаючи їхні кордони. У деяких випадках накази про відрядження видавалися без необхідного узгодження з вищим керівництвом, а витрати на поїздки покривалися за державний кошт. Наприклад, у липні 2022 року Ігор Михайлишин отримав службове відрядження на чотири дні до Праги «з метою підготовки пропозицій щодо відкриття в Чеській Республіці нових пунктів видачі ID-карток та паспортів громадянина України для виїзду за кордон». Проте до Праги він так і не дістався, а натомість вирушив у подорож Словенію та Угорщиною разом із сім’єю. Протягом наступних двох років за подібною схемою Михайлишин із родиною ще кілька разів відвідував Угорщину, Словенію та Італію. Кожна з таких поїздок тривала недовго: від чотирьох до семи днів. Витрати на ці «відрядження» Михайлишина покривалися за державний кошт. За даними ДМС, його витрати на відрядження у 2022-2025 роках склали загалом майже 58 тис. грн.

Виїзди відбувалися нібито з робочих цілей (аналіз діяльності, підготовка пропозицій щодо співпраці з представництвами ДП «Документ» за кордоном), але насправді він міг перебувати на відпочинку з сім’єю в Угорщині, Словенії, Італії, не відвідуючи вказаних у відрядженнях міст і не перетинаючи їхні кордони. У деяких випадках накази про відрядження видавалися без належного узгодження з вищим керівництвом, а витрати на поїздки оплачувалися за державний рахунок. Михайлишин та його перший заступник Олександр Бердар неодноразово виїжджали за кордон у приватних справах, попри обмеження воєнного стану, які забороняють виїзд чоловікам призовного віку. Згадуються випадки виїздів за кордон під час відпусток інших керівників ДМС, які, будучи військовозобов’язаними та обмеженими у перетині кордону під час воєнного стану, ймовірно здійснювали приватні поїздки під виглядом дозволених напрямків (Словаччина, Угорщина), а насправді відпочивали в інших країнах.

Зловживання та недостовірні дані: справа начальника КЕУ

Посадовця судитимуть за зловживання під час оборонних закупівель. До суду передано справу щодо начальника Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, якого обвинувачують у недбалому ставленні до служби під час воєнного стану та внесенні недостовірних даних у декларацію. За версією слідства, у вересні 2023 року управління придбало 2000 двоярусних ліжок за 11,28 млн грн, хоча їх реальна вартість становила близько 7,3 млн грн. Переплата – понад 4 млн грн і є сумою збитків, інкримінованих посадовцю. Також слідство встановило, що в декларації за 2023 рік посадовець не зазначив купівлю та продаж автомобіля Toyota Land Cruiser 2022 року, який належав його дружині та коштував понад 3,3 млн грн.

Земельний дерибан: Родина нардепа Гунька та масштабування бізнесу

Анатолій Гунько став першим народним депутатом, якого дійсно ув’язнили за зловживання впливом. ВАКС виніс йому вирок у вигляді 4 років позбавлення волі за хабар у розмірі $85 тис., на отриманні якого його викрили НАБУ та СБУ у 2023 році. Однак, здається, він дуже вірив у безхмарне майбутнє навіть після першої підозри. А його родичі в цей час обзавелися новими компаніями, сферами впливу та активами і, ймовірно, планували розширювати земельну схему.

У Кам’янець-Подільському Університеті оголошено про підозру виконувачу обов’язків ректора

На Хмельниччині виконувачку обов’язків ректора Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Наталію Бахмат оголосили підозру в зловживанні службовим становищем та службовому підробленні. За даними слідства, справа пов’язана із закупівлею зарядних станцій за кошти державного бюджету на суму в понад 1,26 мільйона гривень.Про це повідомляється в ухвалі Хмельницького міськрайонного суду.Згідно з інформацією досудового розслідування, у грудні 2025 року університет отримав державне фінансування для придбання генераторів, інверторів та зарядних станцій з метою забезпечення освітнього процесу. Оскільки відкриті торги не відбулися через відсутність учасників, було ухвалено рішення укласти прямий договір із фізичною особою-підприємцем.”Слідство вважає, що виконувач обов’язків ректора, зловживаючи службовим становищем, уклала договір на поставку 12 зарядних станцій вартістю 1 мільйон 261 тисяча 992 гривні, хоча постачальник фактично не мав цього обладнання. За версією правоохоронців, посадовиця підписала видаткові документи та інші офіційні папери з недостовірними даними про поставку товару”, — зазначено в ухвалі.Як вказано в матеріалах справи, на основі цих документів кошти з рахунку Державної казначейської служби були перераховані підприємцю. Слідчі вважають, що це спричинило збитки державному бюджету на суму в понад 1,26 мільйона гривень.”11 лютого 2026 року Наталії Бахмат було оголошено підозру за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (ККУ) — зловживання службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків, а також за частиною 1 статті 366 ККУ — службове підроблення”, — вказано в ухвалі.Згідно з документом, правоохоронці також подали до суду клопотання про відсторонення Наталії Бахмат від посади.”Клопотання обґрунтовувалося можливим впливом підозрюваної на свідків та ризиком перешкоджання розслідуванню. Проте суд відмовив у задоволенні цього клопотання, зазначивши недостатність підстав для такого рішення”, — йдеться в ухвалі.У документі вказано, що Наталія Бахмат та її захист заперечують обґрунтованість підозри. Досудове розслідування продовжується.Суспільне Хмельницький не отримало коментаря від Наталії Бахмат щодо цієї ситуації. Тож кореспонденти надіслали інформаційний запит до Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка з проханням передати його виконувачці обов’язків ректора Наталії Бахмат, щоб вона могла пояснити свою позицію в цій справі.

Суд засудив колишнього керівника ЧАЕС до позбавлення волі за незаконні премії

13 лютого 2026 року Славутицький міський суд Київської області затвердив угоду про визнання винуватості Сергія Мартинова, який у 2024 році виконував обов’язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС».Його визнано винним у службовій недбалості, що спричинила багатомільйонні збитки підприємству.

Суть справи: премії всупереч закону
Згідно з матеріалами справи № 377/1085/25, у червні 2024 року Сергій Мартинов, обіймаючи посаду в.о. гендиректора ЧАЕС, видав наказ №903 про преміювання персоналу. Співробітникам було виплачено одноразову премію в розмірі 9,87% від посадового окладу «за успішне виконання планових завдань».Проте слідство встановило, що умови для таких виплат не були передбачені ні Колективним договором підприємства, ні Галузевою угодою.

Наслідки для бюджету:
Позиція обвинуваченого та угода з прокурором
Сергій Мартинов повністю визнав свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки). 13 лютого 2026 року він уклав угоду про визнання винуватості з прокурором.

Суд врахував пом’якшувальні обставини:
Вирок суду
Суддя затвердила угоду та призначила колишньому посадовцю таке покарання:
Позбавлення волі на строк 2 роки (зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік).
Позбавлення права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, на строк 1 рік.
Обов’язок періодично з’являтися для реєстрації до органів пробації та не виїжджати за межі України без погодження.
Також засуджений зобов’язаний сплатити на користь держави понад 25 тисяч гривень витрат на проведення експертиз. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було скасовано в залі суду.

Суд оштрафував виконувача обов’язків міського голови за мобінг

27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області у справі № 564/9/26 визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу (цькування) щодо двох своїх заступників. Посадовицю оштрафували за систематичний економічний та психологічний тиск на підлеглих, яких вона позбавила посадових обов’язків і майже повністю залишила без премій через їхню політичну приналежність.

Суть конфлікту: премії 200% для «своїх» та 10% для «чужих»

Як встановила перевірка Державної служби з питань праці, протягом 2025 року у Костопільській міській раді відбувався цілеспрямований тиск на двох заступників міського голови. Мобінг здійснювався групою осіб: секретарем ради та в.о. міського голови Лілією Шульжук.

Економічний тиск проявлявся у безпрецедентній різниці в оплаті праці. У той час як двоє інших заступників щомісяця отримували премії у розмірі від 150% до 200% від окладу, двоє «небажаних» заступників з березня по листопад 2025 року отримували премію лише у розмірі 10%. А до Дня місцевого самоврядування у грудні «фаворитам» виплатили по 7 506 грн премії, тоді як постраждалих заступників взагалі не преміювали. Жодних обґрунтувань чи документальних підтверджень такого розподілу коштів керівництво не надало.

Крім того, ще у травні 2025 року був виданий офіційний документ про розподіл функціональних обов’язків у міськраді. Згідно з ним, двох заступників-потерпілих просто «забули» включити до документа — їх позбавили будь-яких повноважень, координації роботи відділів та права заміщення керівництва.

Виправдання в суді: «Вони з опозиції, я їм не довіряла»

У суді Лілія Шульжук свою вину не визнала. Вона пояснила, що такий розподіл обов’язків затвердив попередній секретар ради, а вона, очоливши місто в липні, не стала нічого змінювати. Свої дії посадовиця обґрунтувала політичними мотивами: за її словами, ці двоє заступників належать до опозиційних партій, тому вона не могла довірити їм роботу і давала лише «усні доручення», які ті, за її твердженням, ігнорували. Саме тому вони отримували мінімальні премії.

Її адвокат також просив закрити справу, стверджуючи, що у кожного заступника різна продуктивність праці, від чого й залежали премії.

Самі постраждалі в суді заявили про систематичний і свідомий психологічний та економічний тиск з боку керівництва, яке позбавило їх роботи та стабільного доходу, даючи завідомо нездійсненні доручення.

Рішення суду

Вислухавши сторони та дослідивши докази, суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук присутній прямий склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-5 КУпАП (мобінг, вчинений групою осіб).

Суд зазначив, що керівниця мала всі повноваження для врегулювання навантаження між заступниками, але не зробила цього. Також суд звернув увагу, що в матеріалах справи немає жодного документа, який би підтверджував, що постраждалі заступники погано працювали, не виконували доручень чи отримували догани — отже, позбавлення їх премій було абсолютно безпідставним.

Суд постановив:Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.Накласти на неї штраф у розмірі 6 800 гривень.Стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.Посадовиця має 10 днів на оскарження цього рішення в апеляційному суді. Якщо штраф не буде сплачено добровільно, його сума подвоїться.