Колишній перший заступник військового прокурора Центрального регіону України (реорганізована структура) В’ячеслав Сученко, якого було звільнено за законом “Про люстрацію” у 2014 році, відсудив у держави компенсацію в розмірі 4,3 млн гривень. Посадовця піддали люстрації у 2014 році. У декларації за 2024 рік Сученко вже зазначив, що обіймає посаду начальника відділу управління моніторингу та аналізу департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС. Він подав позов проти спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 3,44 млн гривень. Позивача було звільнено 23 жовтня 2014 року наказом Генеральної прокуратури №1500-к на підставі пункту 7-2 статті 36 КЗпП України (у зв’язку з припиненням трудового договору) та Закону України «Про очищення влади» (люстрація). Підставою для звільнення стало те, що з січня 2011 року по лютий 2014 року він обіймав посади першого заступника військового прокурора Центрального регіону та першого заступника прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері — посади, які підпадали під люстраційні обмеження. Суд першої інстанції, а слідом за ним і Шостий апеляційний адміністративний суд, визнали звільнення незаконним. 21 січня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року залишено без змін. Колегія суддів (головуюча — Олена Карпушова, судді Оксана Епель та Віталій Файдюк) дійшла висновку, що застосування люстрації лише на підставі факту обіймання посади, без доведення індивідуальної провини, участі в антидемократичних діях чи загрози правам людини, є непропорційним втручанням у право на приватне життя (стаття 8 Європейської конвенції з прав людини), порушує принципи презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності та рівного доступу до державної служби (статті 3, 8, 19, 24, 38, 43 Конституції України). Суд послався на практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Полях та інші проти України» від 17 жовтня 2019 року), висновки Венеціанської комісії та Резолюцію ПАРЄ №1096 (1996), а також на постанови Верховного Суду України (зокрема, від 04.06.2020 у справі №817/3431/14), які підкреслюють: люстрація не може бути автоматичною чи колективною відповідальністю, а вимагає індивідуальної оцінки поведінки особи. Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону залишено без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів. Справа тривала понад 11 років: провадження призупиняли через звернення до Конституційного Суду та практику ЄСПЛ, відновили у 2022 році після рішення ЄСПЛ щодо надмірної тривалості розгляду подібних справ. Сученко задекларував два доходи, отримані на виконання рішення суду, у розмірі 3,26 млн та 1,04 млн гривень.
Позначка: Увольнение
Звільнена суддя Янчук: Розслідування щодо даних обшуків
ВРП одноголосно звільнила суддю Коростишівського райсуду Житомирської області Вікторію Янчук, за скаргами наших юристів. Суддя Янчук отримала підозру у розголошенні даних досудового розслідування у справі, що стосувалася її батька. Він працює у лікарні, де правоохоронці викрили схему видачі фіктивних довідок для ухилення від мобілізації. У помешканні батька також проводився обшук. Суддя під своїм логіном здійснила п’ять запитів у закритій частині Реєстру судових рішень за номером кримінального провадження і переглянула ухвали про надання дозволів на обшуки. Наприкінці обшуку Янчук прийшла до будинку батька і порадила сестрі нічого не підписувати, поки сама не ознайомиться з протоколом. Згодом вона пішла до лікарні та в присутності медсестри розповіла батькові, що змогла дізнатися з реєстру. Янчук загрожує до 3 років позбавлення волі.
ДМС виплатить Татомиру понад 1,37 млн грн
Державна міграційна служба України (ДМС) зобов’язана виплатити ексначальнику Головного управління ДМС у Львівській області Юрію Татомиру додаткові 534 тис. грн — за затримку у виконанні рішення про поновлення його на посаді. Постанову було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень у лютому. З урахуванням раніше нарахованих 837 тис. грн за період вимушеного прогулу загальна сума компенсації перевищила 1,37 млн грн.Суд встановив, що рішення про поновлення Татомира на посаді було прийнято в жовтні 2024 року. У квітні 2025 року апеляційний суд підтвердив законність цього рішення. Проте фактичне виконання відбулося лише на початку серпня 2025 року — після видання відповідного наказу центральним апаратом ДМС. Понад дев’ять місяців — понад 200 робочих днів — Татомир не міг приступити до своїх обов’язків, незважаючи на чинне судове рішення. За цей період суд нарахував йому середній заробіток у розмірі 534 тис. грн і понад 5 тис. грн судового збору.Під час розгляду справи представники ДМС наполягали, що відповідальність за виплати має нести регіональне управління. Однак суд відхилив цей аргумент, зазначивши, що рішення про звільнення та поновлення приймалися центральним органом, а отже саме він відповідальний за несвоєчасне виконання судового рішення.Юрій Татомир був звільнений у серпні 2023 року за результатами службової перевірки. Дисциплінарна комісія ДМС виявила низку порушень, зокрема питання використання бюджетних субвенцій, дотримання строків дисциплінарних проваджень щодо підлеглих, а також недоотримання коштів від надання адміністративних послуг з оформлення посвідок на проживання. У жовтні 2024 року суд визнав звільнення незаконним і поновив його на посаді. У квітні 2025 року апеляційний суд залишив це рішення без змін.Юрій Татомир обіймав посаду керівника львівського управління ДМС з вересня 2022 по серпень 2023 року. Після звільнення він працював у Львівській митниці — на посадах заступника начальника управління та начальника відділу, а у квітні минулого року подав декларацію перед звільненням.
Звільнили львівського прокурора через сумнівну інвалідності
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення з посади прокурора Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області Олега Георгійовича Опанасюка.17 липня 2025 року в.о. керівника Генеральної інспекції Офісу генпрокурора Іван Дзюба подав скаргу щодо можливого незаконного отримання Опанасюком статусу особи з інвалідністю ІІ групи (встановлено у 2013 році Шевченківською МСЕК Львова) та подальшого призначення пенсії по інвалідності (з 2013 року за Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 2018 року — за Законом «Про прокуратуру», з серпня 2025 року переведено на пенсію за вислугу років).Скарга обґрунтована суспільним резонансом щодо масових випадків сумнівного встановлення інвалідності прокурорам, рішенням РНБО від 22 жовтня 2024 року № 732/2024 та кримінальним провадженням ГСУ ДБР стосовно фіктивних інвалідностей у правоохоронних органах.Опанасюк відмовився пройти повторний медичний огляд у ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» у Дніпрі. Пояснення прокурора про неможливість поїздки через стан здоров’я (протипоказання до тривалих відряджень у 2013–2017 роках) спростовано: у 2020 році він їздив до Києва на переатестацію, а у 2022 році двічі самостійно керував автомобілем та перетинав кордон до Польщі.Останні медичні документи та індивідуальна програма реабілітації датовані 2017 роком; оновлень немає, ІПР до прокуратури не подавалася, заходів реабілітації на робочому місці не проводилося. Прокурор не вжив активних дій для спростування сумнівів щодо законності статусу інвалідності та не ініціював альтернативного огляду.КДКП визнала таку поведінку грубим порушенням етики: пасивність, ігнорування вимог керівництва, невжиття заходів для захисту репутації прокуратури в умовах суспільного резонансу та воєнного стану.Комісія застосувала найсуворіше покарання — звільнення з посади в органах прокуратури (п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону «Про прокуратуру»).