Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) проводить перевірку декларації депутата Львівської облради Віталія Андрейка через виявлені розбіжності на суму 17,4 млн грн. У декларації депутата виявлено недостовірні відомості, зокрема незадекларований дохід близько 962 тис. грн, який, ймовірно, був використаний для придбання квартири у Львові площею 47,6 м². Також виявлено незареєстрований автомобіль Mercedes-Benz A170, а також занижену вартість автомобілів Porsche Cayenne 2016 року випуску та BMW X4 2014 року випуску. Під сумнівом також знаходиться готівка дружини депутата — $130 000 та 230 000 євро (понад 14,6 млн грн), джерело яких не підтверджене документами. Крім того, у декларації відсутні дані про майже 600 тис. грн доходу неповнолітнього сина від продажу майна. Віталій Андрейко є співвласником будівельних компаній ПП «Комфортмістобуд», ПП «Житлобудкомфорт» та ТОВ «Новус Буд», яка займається будівництвом ТРЦ Novos у Новояворівську. Його бізнес-партнер Валентин Козак згадується у справі про можливе розкрадання коштів під час будівництва Грушківського психоневрологічного інтернату. Одночасно триває судовий спір щодо депутатського мандата після відкликання його Українською галицькою партією через коаліційні угоди з іншими політичними силами. Наступні судові засідання заплановані на квітень 2026 року.
Позначка: НАПК
Скандал із декларацією: полковник ЗСУ Юрій Дяченко під підозрою
Юрій Дяченко, який очолює відділ супроводження ремонту військової техніки та забезпечення військово-технічним майном іноземного виробництва в Центральному управлінні забезпечення військовою технікою Сил логістики ЗСУ, не вказав у своїй декларації будинок, що оцінюється в 7,1 млн гривень. По-перше, він не зафіксував земельну ділянку, що належить його дружині на праві спільної часткової власності з 2020 року. По-друге, посадовець не згадав про незавершене будівництво — житловий будинок площею 100 м² на Житомирщині. За даними експертизи, його вартість на кінець 2023 року становила 7,13 млн грн. НАЗК повідомляє, що Дяченко та його дружина фактично проживали там. Телефон чиновника був зафіксований поблизу будинку протягом 447 днів, а в пристрої виявили численні фото будівництва та ремонту з 2018-2020 років, листування у Viber щодо координації робіт, договір на охоронну сигналізацію, рахунки за електроенергію та два платежі за охорону у 2023 році. Будинок підключений до електромережі і використовує побутовий тариф, що свідчить про його придатність для проживання. Пояснення Дяченка, що «дружина будувала сама і документів не давала», НАЗК відхилило, оскільки всі докази вказують на навмисне приховування. По-третє, чиновник занижив вартість свого автомобіля Audi Q5 (2014) на 10 тис. гривень. По-четверте, він не вказав банківські рахунки дружини в АБ «Укргазбанк». Загальна сума недостовірних відомостей становить 7,14 млн гривень. НАЗК вважає, що в його діях є ознаки кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК.
Фінансові невідповідності: Олексій Дроздов під прицілом НАЗК
Олексій Дроздов, заступник директора з навчально-виховної роботи Коледжу хореографічного мистецтва «Київська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря», не зміг надати НАЗК пояснення щодо походження понад 4,17 млн гривень, які він має в готівці та валюті. Перевірка тривала з 30 грудня 2024 року до 28 квітня 2025 року. По-перше, Дроздов не вказав свій закордонний паспорт у розділі, що стосується ідентифікації за кордоном, хоча паспорт є чинним і активно використовується. По-друге, у розділі «Об’єкти нерухомості» він помилково зазначив дату набуття права власності на квартиру в Києві — 1992 рік замість 1997 року, а також обрав неправильний тип вартості, вказавши «на дату набуття права» замість ринкової. Найбільш серйозною проблемою є розділ «Грошові активи». Станом на 31 грудня 2022 року Дроздов задекларував 370,5 тис. гривень готівкою та 216 тис. євро (еквівалент 8,4 млн гривень), що в сумі становить близько 8,78 млн гривень. НАЗК провело детальний аналіз доходів Дроздова за період з 1998 по 2022 рік, виявивши, що офіційно він заробив трохи більше 3 млн гривень. Агентство прорахувало можливі заощадження після сплати податків, відрахування прожиткового мінімуму та витрат на квартиру, придбану у 2020 році за 1,68 млн гривень. Максимальна сума, яку він міг накопичити, становить 112,73 тис. євро та 365,6 тис. гривень. Решта — 103,27 тис. євро (понад 4 млн гривень) та майже 5 тис. гривень готівкою — є необґрунтованими. НАЗК відхилило пояснення Дроздова про «заощадження за все життя», «доходи до 1998 року» та «спадщину від батьків», оскільки він не надав жодних підтверджуючих документів, а в реєстрі спадщини не було зафіксовано нічого. Перевірка реєстрів майна також не виявила значних продажів чи інших джерел доходу. Додатково, посадовець не вказав 144 тис. гривень на зарплатному рахунку в Ощадбанку, пояснивши, що «не вважав це вкладом». Однак закон зобов’язує декларувати всі банківські кошти, якщо їхня сума перевищує 50 прожиткових мінімумів. Загальна сума недостовірних даних складає 4,17 млн гривень. НАЗК опублікувало довідку, повідомило про ситуацію посадовця та керівництво коледжу. Матеріали будуть передані до правоохоронних органів. Наразі Олексій Дроздов продовжує працювати в одному з найпрестижніших хореографічних закладів Києва, де навчають грації, стійкості та бездоганній постановці кроків. НАЗК вбачає в його діях ознаки кримінального правопорушення за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу.
Масштабні фінансові порушення депутата сільради Одещини
Максим Шейко, депутат Вигодянської сільської ради в Одеській області, подав декларацію з недостовірними даними, які перевищують 134,4 мільйона гривень. Ці невідповідності були виявлені Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) під час перевірки. Основним питанням залишається походження цих коштів, яке сам декларант не зміг пояснити. За інформацією Bankova Mail, у декларації зазначено готівку в розмірі понад 141,5 мільйона гривень, тоді як офіційні доходи його сім’ї не покривають навіть невелику частину цієї суми. Різниця між задекларованими коштами та підтвердженими доходами перевищує 117,5 мільйона гривень. Це не є арифметичною помилкою — це кошти, джерело яких не має легального підтвердження.
Крім того, виявлено факти приховування активів. У декларації відсутні дані про нерухомість, земельні ділянки, декілька транспортних засобів, торгові марки та частину спадщини. Будинок, оформлений на дружину, використовувався як застава для кредиту компанії, що належить самому Шейку, але в звітності не відображено.
Також було встановлено заниження вартості бізнесу, відсутність інформації про витрати та банківські рахунки. Усі ці фактори формують не просто неповну декларацію, а спотворену фінансову картину, де значна частина активів виведена з-під публічного контролю. Фактично, це стосується чиновника місцевого рівня, у якого обсяг готівки перевищує доходи на сотні мільйонів, супроводжуючи це прихованими активами. Усе це вже зафіксовано державним органом. Подальша бездіяльність у цій ситуації свідчитиме про формальність системи декларування та вибірковість контролю.
Масштабні фінансові махінації депутата сільради Одещини
Максим Шейко, депутат Вигодянської сільської ради в Одеській області, подав декларацію з недостовірними даними, що перевищують 134,4 мільйона гривень. Ці розбіжності були виявлені під час перевірки НАЗК. Основне питання полягає в походженні цих коштів, яке сам декларант не зміг пояснити. Як повідомляє Bankova Mail, у декларації зазначено готівку понад 141,5 мільйона гривень, тоді як офіційні доходи його родини не покривають навіть невелику частину цієї суми. Різниця між задекларованими коштами та підтвердженими доходами перевищує 117,5 мільйона гривень. Це не є помилкою чи арифметичною помилкою — це гроші, джерело яких не має легального підтвердження.
Крім того, було зафіксовано приховування активів. У декларації відсутні дані про нерухомість, земельні ділянки, кілька транспортних засобів, торгові марки та частину спадщини. Будинок, оформлений на дружину, використовувався як застава для кредиту компанії Шейка, але в звітності не відображено.
Окремо було виявлено заниження вартості бізнесу, відсутність інформації про витрати та банківські рахунки. Усі ці фактори формують не просто неповну декларацію, а спотворену фінансову модель, в якій значна частина активів виведена з-під публічного контролю.
Фактично, мова йде про місцевого чиновника, чий обсяг готівки перевищує доходи на сотні мільйонів і супроводжується прихованими активами. Все це вже зафіксовано державним органом. Подальша бездіяльність у цій ситуації свідчитиме про те, що система декларування існує лише формально, а контроль є вибірковим.
Викриття корупційних схем: Неля Цибульник під прицілом НАЗК
Неля Цибульник, заступниця мера Харкова, депутатка Харківської облради та голова адміністрації Холодногірського району, була викрита за недостовірне декларування майна на суму 7 млн гривень. Перевірки проводилися з вересня 2025 по березень 2026 року, з можливим продовженням термінів. НАЗК проаналізувало дані з понад 20 державних реєстрів, банківські виписки з 20 фінансових установ, а також матеріали кримінальних проваджень та пояснення самої Цибульник і третіх осіб. Відповіді від криптобіржі WhiteBIT не були отримані, тому перевірка проводилася на основі наявних даних.
Цибульник не вказала у деклараціях свою другу посаду — депутатку Харківської обласної ради. Найбільші неточності, виявлені НАЗК, стосуються будинку площею 299,3 м² у Харкові, право на який вона отримала у 2021 році. Цибульник зазначила «Не застосовується» щодо вартості та не вказала право користування донькою, яка фактично проживає в будинку. Реальна кошторисна вартість будівництва, згідно з реєстром, становить лише 300 тис. гривень. НАЗК відхилило пояснення Цибульник про те, що «кошторис не є реальною вартістю, бо роботи не завершені».
Крім того, жінка внесла неточності щодо двох торгових павільйонів по 16 м² у Харкові, які були задекларовані як власність з 28.12.2016 за 320 000 грн кожен. Насправді це оренда за договорами 2016 року (орендна плата 10 тис. грн/місяць). НАЗК зазначає, що вартість оренди береться з правовстановлюючих документів, і підтверджень сплати 320 тис. грн за кожен павільйон не надано.
Ювелірні вироби, що фігурували у кримінальному провадженні проти матері Цибульник, Тетяни Цибульник, були оцінені експертизою у 614 тис. грн. Неля Цибульник раніше визнавала, що деякі з цих виробів належать їй, але у деклараціях за 2023-2024 роки стверджувала, що «не мала у власності, вироби втрачені». НАЗК не підтвердило наявність або вартість у 2023-2024 роках, але зафіксувало невідповідність.
Основні порушення, які призвели до кримінальної кваліфікації, включають:
– 2023 рік – 180 тис. доларів, 10 тис. євро та 100 тис. гривень (≈ 7,36 млн грн).
– 2024 рік – 170 тис. доларів, 10 тис. євро та 100 тис. гривень (≈ 7,69 млн грн).
Ці суми повторюються з 2019 року, коли були задекларовані 70 тис. доларів, 50 тис. євро та 600 тис. гривень. Однак загальний офіційний дохід Цибульник за період з 1998 по 2019 рік становить лише 2,89 млн грн, враховуючи підприємницьку діяльність, зарплату та продаж авто. За цей період вона придбала кілька квартир і автомобілів (Toyota Highlander, Corolla, ГАЗ тощо), погасила частину кредиту на 49,1 тис. доларів, отриманого у 2018 році в TBC Bank на будівництво в Грузії, та сплатила оренду павільйонів — усе на суму, що значно перевищує її доходи. Рух коштів на рахунках у ПриватБанку та Укргазбанку під час ФОП-діяльності (роздрібна торгівля, оренда) був практично відсутній.
Цибульник стверджувала, що великі суми — це «подарунки» від Сергія Муфазалова, які він надав у 2016 та 2018 роках (200 тис. доларів та 60 тис. євро). Жінка надала нотаріальні заяви 2025 року. Однак НАЗК встановило, що Муфазалов сам заробив за 1998-2016 роки лише 3,125 млн грн і купував квартиру та авто. Частина «подарунка» — позика від Ігоря Когута, запит до якого повернувся. Родинних зв’язків між Цибульник і Муфазаловим реєстри не виявили, оскільки він одружений і має дітей.
Цибульник подала декларацію про «подарунок» за 2016 рік лише у листопаді 2025 року, після запиту НАЗК, сплативши 355 тис. грн податку. За 2018 рік вона не вказувала ці дані.
НАЗК вважає, що ці пояснення мають «узгоджений характер» і спрямовані на уникнення відповідальності. Фінансової спроможності ні в Цибульник, ні в Муфазалова не підтверджено. Сума недостовірних даних у кожній декларації становить:
– За 2023 рік — 6,3 млн гривень.
– За 2024 рік — 6,96 млн гривень.
У діях Неллі Цибульник встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування). Це вже не перша перевірка її декларацій — НАЗК фіксує системність порушень з 2019 року.
Депутат Черкаської міськради під судом за приховані активи
Депутат Черкаської міськради Араік Мкртчян, якого підозрюють у корупційних діях, отримав обвинувальний акт, що направлений до суду. Його звинувачують у прихованні активів на суму 10 мільйонів гривень, а також у тому, що його дружина придбала розкішний автомобіль за формальні 10 тисяч гривень. Офіс Генерального прокурора разом із Національною поліцією подали до суду обвинувальний акт щодо депутата, якого звинувачують у навмисному поданні неправдивих даних у декларації. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) під час повної перевірки декларації за 2023 рік виявило недостовірні відомості про грошові активи декларанта та його дружини на суму 9,7 мільйона гривень, включаючи готівку. Ці кошти у 2023 році були використані, зокрема, на придбання BMW X6 (2023 року випуску) вартістю понад 123 тисячі доларів та Mercedes-Benz S350D 2021 року випуску вартістю понад 100 тисяч доларів. Дружина депутата, згідно з документами, придбала ще один автомобіль — BMW M3 (2022 року випуску) ринковою вартістю понад 100 тисяч доларів, нібито лише за 10 тисяч гривень. Крім того, у декларації не було вказано 300 тисяч гривень на банківських рахунках.
Освіта в Україні: Виклики та проблеми під час війни
Освіта в Україні наразі переживає складні часи, зокрема через повномасштабне вторгнення. Освітяни та здобувачі освіти стикаються з багатьма викликами, такими як постійні повітряні тривоги, що впливають на навчальний процес, зміна формату навчання, нестача кадрів, скорочення кількості шкіл та недостатнє фінансування вищих навчальних закладів. У цей період особлива увага має приділятися якості освіти, щоб нове покоління українців могло реалізуватися у власній країні, незважаючи на всі труднощі. Але хто контролює цю якість? Відповідь на це питання веде до Руслана Васильовича Гурака — посадовця, який більше десяти років очолює орган, відповідальний за контроль якості освіти, нині відомий як Державна служба якості освіти. Цю назву структура отримала у 2017 році, до цього вона називалася Державною інспекцією навчальних закладів, яку також очолював Гурак з 2014 року. Здавалося б, особа, відповідальна за академічну доброчесність та якість освіти, але є одна проблема. У біографії Гурака є згадки про плагіат російської наукової дисертації, зв’язки з політичними персонажами, такими як Михайло Поплавський та Дмитро Табачник, а також про коштовне майно, яке записане на ймовірних родичів. Це лише частина його історії. Плагіат у російських джерелах став одним із найгучніших скандалів, пов’язаних із Гураком. Видання, яке спеціалізується на викритті плагіату, звинуватило його в тому, що його кандидатська дисертація 2006 року містить численні неатрибутовані запозичення з російських джерел. Зокрема, 54 сторінки його роботи, за даними медіа, скопійовані з дисертації російської дослідниці Тетяни Сухової. Журналісти виявили це через неграмотно сформульовані речення у тексті, що призвело до судової експертизи, яка підтвердила наявність плагіату. Окружний адміністративний суд Києва мав розглянути справу про позбавлення Гурака ступеня кандидата наук, але справа не була розглянута, а сам посадовець звинувачував антиплагіатні групи у шантажі. Це ставить під сумнів, чи може особа, яка має підтверджений плагіат, займати керівну посаду в органі, що контролює якість освіти. Іншим цікавим епізодом у кар’єрі Гурака є його співпраця з Михайлом Поплавським, де він був його помічником у Верховній Раді з 2002 по 2006 роки. ЗМІ звинувачували Гурака в захисті університету Поплавського від повних перевірок, що викликало питання щодо неупередженості у нагляді за освітою. Гурак також був членом “Партії регіонів” і мав зв’язки з колишнім міністром освіти Дмитром Табачником, який переховувався у Росії. Питання виникають і щодо походження коштів Гурака. У травні 2020 року він вніс зміни до декларації, вказавши дохід від “відчуження рухомого майна” на 620 тис. грн, але автомобілі залишилися у власності. При офіційній зарплаті у 959 тис. грн на рік, Гурак зумів накопичити значне майно та позичити 125 тис. доларів. Виявлено аномальну концентрацію нерухомості на ім’я ймовірної сестри Ольги Гурак. Серед значного майна, яке він задекларував, є квартира в Києві, будинок в Івано-Франківській області, земельні ділянки та автомобіль LAND ROVER. В деклараціях не згадуються інші фізичні особи, такі як дружина чи діти. Історія Руслана Гурака залишає більше запитань, ніж відповідей. Людина, яка роками очолює орган контролю якості освіти, сама фігурує у публічних матеріалах про можливий плагіат та має неоднозначні політичні зв’язки. Чи проводили компетентні органи перевірку цих фактів? Наша редакція направила запити до НАЗК, Міністерства освіти і науки України, Державної служби якості освіти та Руслану Гураку. НАЗК вже повідомило, що не досліджувало діяльність Гурака у контексті озвучених фактів. Відповіді від МОН та Державної служби якості освіти на момент публікації ще не надійшли.
Завершення перевірки декларації Єрмака: коментар НАЗК
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) прокоментувало інформацію про нібито незаконне ненадання даних щодо початку та завершення повної перевірки декларації екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака. Відомство повідомило, що перевірка декларації розпочалася 3 лютого 2025 року, і посадовець отримав відповідне повідомлення в той же день. Пізніше НАЗК отримало лист від державного органу з вимогою проводити перевірку з урахуванням обмежень на розповсюдження такої інформації, що стало причиною ненадання даних про початок перевірки на сайті НАЗК. 16 травня 2025 року НАЗК завершило перевірку на основі наявних даних, виявивши неточності в декларуванні. Матеріали від правоохоронців, які могли б стати підставою для повторної перевірки, до НАЗК не надходили, тому довідка не була опублікована через чинні обмеження. Після появи інформації в медіа про звільнення декларанта, НАЗК самостійно звернулося до згаданого державного органу, щоб дізнатися, чи діють вищезгадані обмеження. Отримавши підтвердження про їх скасування, НАЗК негайно оприлюднило на офіційному сайті інформацію про проведену перевірку декларації, розмістивши відповідну довідку. В агентстві також підкреслили, що закон не вимагає публікації даних про початок перевірки декларації, тоді як порядок оприлюднення результатів визначається спеціальним регламентом.
Завершення перевірки декларації Єрмака: коментар НАЗК
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) прокоментувало інформацію про нібито незаконну непублікацію даних щодо початку та завершення повної перевірки декларації екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака. Відомство повідомило, що перевірку декларації розпочали 3 лютого 2025 року, і посадовець отримав відповідне повідомлення в той же день. Пізніше НАЗК отримало лист від державного органу з вимогою проводити перевірку з урахуванням обмежень на поширення такої інформації, що стало причиною непублікації даних про початок перевірки на сайті НАЗК. 16 травня 2025 року НАЗК завершило перевірку на основі наявних даних, виявивши неточності в декларуванні. Матеріали від правоохоронців, які могли б стати підставою для повторної перевірки, до НАЗК не надходили, а довідку не опублікували через чинні обмеження. Після появи в медіа повідомлень про звільнення декларанта НАЗК самостійно звернулося до згаданого державного органу, щоб дізнатися, чи діють вищезгадані обмеження. Отримавши підтвердження про їх скасування, НАЗК негайно оприлюднило на своєму офіційному сайті інформацію про проведену перевірку декларації, розмістивши відповідну довідку. НАЗК також підкреслило, що закон не вимагає публікації даних про початок перевірки декларації, тоді як порядок оприлюднення результатів визначається спеціальним регламентом.