Будівництво захисної споруди подвійного призначення на 150 осіб на території дитячого садка «Мадагаскар» у смт Авангард стало предметом ревізії Держаудитслужби та кримінального провадження за ознаками ч.4 ст.191 КК України. Хоча, схоже, після аудиту тривалий період, мер Авангарда Хрустовський намагається закрити проблемне питання, адже в справі фігурує чимало його прямих підлеглих. Аудит Держаудитслужби Південний офіс Державної аудиторської служби України провів ревізію фінансово-господарської діяльності ЖКП «Драгнава» Авангардівської селищної ради за період з 01.01.2021 по 30.06.2025. За результатами складено Акт ревізії від 09.09.2025 №151509-11/149. Акт підписано посадовими особами без зауважень та заперечень. Матеріали ревізії передано Управлінню стратегічних розслідувань в Одеській області ДСР НПУ та долучено до матеріалів кримінального провадження №42024162160000009, відкритого за ознаками ч.4 ст.191 КК України (за привласнення, розтрату або заводіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинених у великих розмірах або в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Це тяжкий корупційний злочин, що карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обійти певні посади). Це підприємство одне з тих, які фігурують у справі разом із відділом капітального будівництва, житлово-комунального господарства, комунального майна Авангардівської селищної ради. Водночас аудитори відмовилися розкривати зміст встановлених порушень, посилаючись на норми Закону «Про доступ до публічної інформації» та обмеження, пов’язані з таємницею досудового розслідування. Хоча до війни всі акти ревізій були відкриті. Як так, ховаємо факти зловживання? Кримінальне провадження Цікаво, що за фактами розкрадання та заробітку на укритті 29.01.2024 відкрито кримінальне провадження №42024162160000009 за ознаками ч.4 ст.191 КК України – розтрата бюджетних коштів шляхом зловживання службовим становищем. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 23.02.2024 слідчим надано доступ до фінансової, банківської, податкової та бухгалтерської документації. Плануються проведення будівельно-технічної, судово-економічної та почеркознавчої експертиз. Отож матеріали ревізії просто долучено до наявної справи. А головне і найцікавіше, що розслідує слідство. І все це – заробітки на дітях, укриттях на беспеці. У матеріалах справи фігурують договори на: • Нове будівництво укриття – 15,5 млн грн. • Капітальний ремонт укриття – 7,78 млн грн. • Капітальний ремонт укриття в закладі освіти – 6,49 млн грн. • Капітальний ремонт підвалу під укриття – 7 млн грн. Загальна сума – близько 36,7 млн грн. Призначають переможцем – кого хочу! Ми зупинемося поки що на одній з цих закупівель, якою займалися й аудітори. Закупівля на будівництво будівель (нове будівництво окремо розташованої захисної споруди подвійного призначення на 150 осіб на території дитячого садка «Мадагаскар» за адресою смт Авангард, вул. Європейська, 11) проводилася як відкриті торги з електронним аукціоном. Очікувана вартість становила 17 336 587,83 грн. Процедура не завершилася укладенням договору. Адже Авангардівська мерія порушила все, що могла і не могла, за скарги підприємства, в якого відібрали перемогу. Першою про порушення написала Державна аудиторська служба, яка повідомила про початок моніторингу процедур закупівель. Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України встановила, що замовник не виявив та належним чином не відреагував на невідповідності в тендерній пропозиції переможця, а не забезпечив дотримання механізму їх усунення відповідно до встановленої процедури. Водночас, з урахуванням обставин, викладених у рішенні, пропозиція того переможця, який виграв, на думку чиновників Хрустовского, ТОВ «Сігол», підлягала відхиленню. Не відхиливши таку пропозицію, замовник фактично порушив норму, яка прямо зобов’язує відхиляти тендерну пропозицію в разі невиправлення учасником виявлених невідповідностей протягом 24 годин. Окремо колегія констатувала застосування різного підходу до учасників: пропозиція скаржника була відхилена, тоді як пропозиція переможця — ні, попри наявність підстав для її відхилення. За результатами розгляду скарги АМКУ зобов’язав Відділ капітального будівництва, житлово-комунального господарства та комунального майна Авангардівської селищної ради скасувати рішення про визначення ТОВ «Сігол» переможцем процедури закупівлі. Не вийшло з аукціоном – обираємо самі Після цього було проведено нову закупівлю на той же садочок «Магадаскар», проте, щоб не резикувати, вже без електронного аукціону – фактично шляхом прямого укладення договору з ТОВ «СПК «Флагман» на суму 15 500 000 грн. Різниця між першою та другою очікуваною вартістю становила 1 836 587,83 грн (приблизно 10,6%). Виникають питання: • Чому не були повторно оголошені відкриті торги? • Чи відповідали підстави для закупівлі без електронної системи законодавству? • Чи відповідають фактичні обсяги робіт актам виконаних робіт? • Чи були додаткові угоди, що змінювали умови договору? І ось у тендері відразу можна побачити, що вже не має скарг, ані гнівних листів Держаудитслужби про початок моніторингу процедур закупівель. І тут вже без конкурсу підряд отримує свій підрядник, який, до речі, в Авангардівскій громаді проходить по низці кримінальних справ, у тому числі щодо реконструкції їдальні (харчоблоку) ЗЗСО «Прилиманський ліцей» в селі Прилиманське Одеського району Одеської області. Коригування). І що цікаво, все, як у підлеглих Хрустовського: всі дешеві пропозиції відхилені, а найдорожчій віддали тендер. Отож громада втрачає кошти, а винуватці залишаються без відповідальності.
Позначка: Хищения
Посадовці Житомирщини затримані за розкрадання 1,4 млрд грн на укриттях для літаків
Правоохоронці оголосили підозру командувачу логістики Повітряних сил ЗСУ та голові СБУ Житомирщини в справі про розтрату понад мільярд гривень, виділених на спорудження укриттів для військових літаків. Слідство з’ясувало, що посадовці намагалися приховати порушення технічних норм і дали хабар за формальне затвердження неякісних робіт. Як повідомляє генпрокурор Руслан Кравченко на своїй сторінці у Facebook, підозри були вручені полковнику Андрію Українцю, командувачу логістики Повітряних сил ЗСУ, та полковнику Володимиру Компаниченку, начальнику управління СБУ в Житомирській області. Справа стосується розтрати бюджетних коштів на суму 1,4 млрд грн, які були виділені на будівництво збірно-розбірних укриттів для літаків. За даними слідства, після перевірки було виявлено невідповідність конструкцій вимогам інженерного захисту, а посадовці запропонували та дали хабар у розмірі 13,8 млн грн службовій особі за невтручання військової контррозвідки СБУ та залучення “лояльних” аудиторів для формального підтвердження якості виконаних робіт. Слідство встановило, що керівники намагалися вирішити питання незалежно від результатів будівництва, спираючись виключно на формальні документи та позитивні висновки аудиту. ” Деталі схеми вже відомі, але особливий цинізм дій посадовців вражає. Фактично учасники − це особи, які за своїми обов’язками мали б запобігати таким злочинам ”, — зазначає Кравченко. Крім того, з’ясувалося, що начальник УСБУ в Житомирській області особисто залучив одного зі своїх довірених підрядників до будівництва. Авансові платежі підрядникам досягали 70% від загальної суми ще до початку робіт, що дозволило їм швидко реалізувати фінансові махінації. Також Кравченко підкреслив, що підозрюваним інкримінують перевищення службових повноважень та пропозицію й отримання неправомірної вигоди за частиною 5 статті 426-1 та частиною 3 статті 369 КК України. Розслідування триває, і наразі вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів для фігурантів.
Укриття для літаків: розслідування корупції в Житомирській області
Розслідування виявило спробу зловживання коштами, виділеними на укриття для літаків. Командувач логістики ПС ЗСУ Андрій Українець запевняє керівника СБУ Житомирської області Володимира Компаниченка, що “відкат” становитиме 1% від загальної суми. Підозрювані дії висунуто за ч. 5 ст. 426-1 та ч. 3 ст. 369 ККУ. Йдеться про 1,4 млрд грн, виділених на зведення збірно-розбірних укриттів для літаків. Після виявлення невідповідності конструкцій вимогам інженерного захисту, посадовці намагалися «вирішити питання» − запропонували та передали 13,8 млн грн (1% від загальної суми договорів) за невтручання військової контррозвідки СБУ та залучення «лояльних» приватних аудиторів для підготовки позитивних висновків щодо якості виконаних робіт. Деталі схеми вже відомі, але дії посадовців відзначаються особливим цинізмом. Учасники − особи, які за своїми повноваженнями мали б запобігати подібним злочинам. Особливої уваги заслуговує роль начальника управління СБУ в Житомирській області, який особисто залучив одного з довірених підрядників до будівництва. У розмовах посадовців чітко простежується готовність формально завершити роботи незалежно від їх результату − достатньо лише «підписаних документів» та потрібного висновку аудиту. Один з учасників прямо ставить під сумнів важливість виконання робіт, наголошуючи, що питання їхньої фактичної реалізації нікого не хвилює, інший − запевняє, що «протягом тижня питання буде закрито» і «далі все дуже просто, це математика для першого класу». Основним завданням було якомога швидше провести платежі підрядникам. Авансові платежі за договорами сягали до 70% від загальної суми фінансування. Розслідування триває. Вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів для затриманих підозрюваних.
Затримано командувача ПС на хабарі: укриття для літаків або гроші?
Затримано високопоставленого офіцера Повітряних Сил ЗСУ та керівника Управління СБУ в одній із областей України. Затримання відбулося відповідно до статті 208 Кримінального кодексу України.
Посадовців підозрюють у корупційних діях, пов’язаних із будівництвом укриттів для літаків. Затримання відбулося 25 лютого під час спроби передачі хабаря, під час якої було вилучено 320 тисяч доларів.
Аналіз майнового стану депутата Іллі Логіна: розслідування фінансових зв’язків
Журналісти продовжують аналізувати майновий стан і спосіб життя вітчизняних посадовців. Цього разу у поле зору аналітиків потрапив Ілля Логін — хмельницький правоохоронець та нещодавно обраний депутат обласної ради, який, за нашими даними, ймовірно, претендує на крісло голови ДМС Хмельниччини. Про це повідомляє “СтопКор”.
Його діяльність у правоохоронній системі поєднується з керівництвом благодійним фондом та активною присутністю родини у правоохоронних і судових структурах, що створює складну мережу впливу та потенційні ризики конфлікту інтересів. Аналіз декларацій і відкритих даних дозволяє прослідкувати дисонанс між офіційними доходами та реальними активами, що становить інтерес для громадськості та журналістських розслідувань.
Що відомо про депутата
Ілля Логін — чинний депутат Хмельницької обласної ради, співробітник ГУНП у Хмельницькій області та керівник благодійного фонду. Протягом багатьох років він працює в правоохоронній системі та зберігає значний вплив на кадрові й організаційні процеси регіональної поліції. У межах родини контроль над правоохоронними та судовими структурами поширюється і на сина, який обіймає керівну посаду у слідчому підрозділі, брата, що працює суддею, та невістку, яка нині є суддею у Касаційному суді. Така концентрація родинних зв’язків у системі поліції та судів створює потенційні ризики конфлікту інтересів і знижує прозорість контролю за діяльністю посадовців.
Ім’я Іллі Логіна також фігурує у матеріалах кримінального провадження ДБР щодо збору коштів від підприємців і організацій під виглядом “добровільної благодійної допомоги поліції”. Хоча він офіційно не є підозрюваним чи свідком, участь його фонду у фінансовому ланцюгу створює значні репутаційні ризики.
Задекларовані доходи Логіна та членів його родини не пояснюють наявності великих заощаджень і обсягів нерухомості, яка зосереджена на синові та оформлена за схемами, що дозволяють зменшити публічний контроль. Частина майна раніше належала громаді Хмельницького і продавалася на торгах через Сетам за стартовою ціною в понад 10 млн грн, що потребує додаткової перевірки.
Освіта Іллі Логіна різнобічна — історія, правознавство, психологія діяльності в особливих умовах, кандидат психологічних наук. Кар’єру він пов’язав із правоохоронною сферою, очолював управління ДМС у Хмельницькій області, керує поліцейською комісією та благодійним фондом, має досвід депутатської діяльності. Такий бекграунд забезпечує йому широкий вплив у регіоні, а поєднання посад і родинних зв’язків створює додаткові ризики для прозорості та підзвітності.
Скандали та резонансні ситуації
Ілля Логін фігурує у низці скандальних епізодів, пов’язаних із діяльністю правоохоронних органів Хмельницької області та фінансовими потоками благодійного фонду, який він очолює.
У 2019 році Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження щодо можливого розкрадання понад 3 млн грн керівництвом ГУНП Хмельницької області. Слідство перевіряло схему, за якою частину коштів збирали від підприємців і організацій під виглядом “добровільної благодійної допомоги поліції”. За версією ДБР, група діяла у двох напрямах: перший — зловживання під час державних закупівель із дробленням замовлень, що дозволяло уникати відкритих торгів та спрямовувати кошти “потрібним” фірмам; другий — вимагання через благодійний фонд, що формально отримував добровільні внески, але фактично перетворював їх на обов’язкові платежі.
Гроші надходили на рахунок Благодійної організації “Благодійний фонд сприяння органам поліції Хмельниччини”, яку Логін очолює й досі. Слідство пов’язує через фонд значну частину фінансового ланцюгу. Іншими засновниками фонду є колишні керівники ГУНП, радники та депутати області, які також брали участь у поліцейських комісіях і відборі на службу. Водночас у відкритих судових рішеннях і повідомленнях ДБР немає інформації про оголошення Логіну підозри — його ім’я згадується у зв’язку з посадою керівника фонду та роллю у перевіреному слідством ланцюгу.
Родина та професійні зв’язки
Родина Іллі Логіна має значний вплив у правоохоронних і судових органах. Його дружина, Алла Логіна, обіймає посаду заступника начальника відділу організаційного та кадрового забезпечення виконавчого апарату Хмельницької обласної ради. Син Роман Логін працює заступником начальника відділу поліції та очолює слідчий підрозділ у Житомирській області. Він також фігурує у списку кандидатів на посаду судді, пройшов оцінювання у серпні 2025 року, проте офіційного призначення або включення до переліку діючих суддів наразі не зафіксовано. Брат Іллі Логіна, Євген Логін, працює суддею Конотопського міськрайонного суду Сумської області, а його дружина Анастасія Курмишева раніше була помічницею судді у Верховному Суді та нині є суддею.
Майно та фінанси
За офіційною декларацією, Ілля Логін не має власності: ані житла, ані транспорту, ані інших активів. Всі житлові та транспортні ресурси родини формально належать іншим особам. Квартира площею 112,7 м² у Хмельницькому, де проживає сім’я, оформлена на сина Романа Логіна, який отримав її у спадок від бабусі у 2024 році. Подібна ситуація з автомобілем Volkswagen Passat 2016 року — зареєстрований на сторонню особу, Ілля Логін користується ним безоплатно. Однак дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчать про наявність активів, оформлених на Логіна Іллю Васильовича або його тезку. Зокрема, це два об’єкти у Хмельницькому: офісне приміщення на вул. Європейській, що раніше належало громаді міста і виставлялося на торгах зі стартовою ціною понад 10 млн грн, та житло на вул. Зарічанській, яке належить до середнього-високого сегмента вторинного ринку. Відповідно, виникає питання щодо походження коштів та офіційного відображення цих активів у декларації.
Нерухомість сина Романа Логіна значно масштабніша. Майже всі об’єкти були оформлені одночасно — 13 вересня 2024 року. У його власності: дві квартири у Хмельницькому (135,9 м² та 112,7 м²), гараж із земельною ділянкою, житловий будинок у селі Зіньків у спільній власності з братом Іллі, а також дві земельні ділянки загальною площею понад 20 тис. м². Крім того, Роман Логін володіє Volkswagen Passat 2012 року.
Фінансова картина родини також виглядає несинхронною із задекларованими доходами. Річна зарплата Іллі Логіна склала близько 303 тис. грн, пенсія — 302 тис. грн, компенсації за розміщення ВПО — 16 тис. грн, Дружина заробила 494 тис. грн, а також отримала субсидії та допомогу. Водночас заощадження родини значно перевищують ці суми: Ілля Логін зберігає 1,3 млн грн, 30 тис. доларів США та 30 тис. євро готівкою, а також близько 11 тис. грн на рахунку. Дружина має 14 тис. доларів і 5 тис. євро готівкою.
Арешт майна та підозра у розтраті: Розслідування справи Олега Нестеренка у Південноукраїнську
Арешт житла та збитки в розмірі 127 тисяч: справа керівника управління будівництва Південноукраїнська Олега Нестеренка. Керівник Управління будівництва та ремонтів Південноукраїнської міської ради Олег Нестеренко став підозрюваним у кримінальній справі, пов’язаній із можливим розкраданням бюджетних коштів. Суд ухвалив рішення про арешт його квартири, щоб унеможливити відчуження майна в період розслідування — це стандартна, але показова міра в справах, де існує ризик втрати активів.
За даними слідства, починаючи з вересня 2024 року, Нестеренко міг бути організатором схеми розтрати коштів під час проведення капітального ремонту та встановлення вуличного освітлення на вулиці Набережній у селі Бузьке Вознесенського району. Основний епізод пов’язаний із підписанням договору з підрядником, у якому були завищені ціни на матеріали та обсяги робіт.
Після підписання актів про виконані роботи за грудень 2024 року та березень 2025 року підряднику перерахували понад 424 тисячі гривень із бюджету. За оцінками правоохоронців, приблизно 127 тисяч гривень із цієї суми були незаконно розтрачені. Йдеться не про випадкову помилку в кошторисі, а про можливе систематичне завищення вартості з подальшим розподілом коштів.
У грудні 2025 року Олегу Нестеренку оголосили про підозру в розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненій повторно в умовах воєнного стану. Кваліфікація «в умовах воєнного стану» значно підвищує суспільну небезпеку злочину та можливі юридичні наслідки.
У січні суд визначив запобіжний захід — тримання під вартою на строк 60 діб до 24 лютого 2026 року з можливістю внесення застави в розмірі 302 800 гривень. Наприкінці того ж місяця Нестеренка було відсторонено від посади.
Сам Нестеренко заперечує висунуті обвинувачення, стверджує, що співпрацює зі слідством і підкреслює, що частину документів підписували інші співробітники управління, оскільки його заступник зараз служить у Збройних силах України. Тим не менш, для слідства головним залишається питання управлінської відповідальності: хто ухвалював рішення про укладення договорів, затвердження кошторисів та підписання актів виконаних робіт.
Ця справа — не лише про суму в 127 тисяч гривень. Це тест на здатність системи протидіяти зловживанням в органах місцевого самоврядування в умовах воєнного стану, коли кожна бюджетна гривня особливо цінна. Арешт квартири — перший знак серйозності намірів слідства. Попереду — експертизи, збір доказів і відповідь на ключове питання: чи було завищення вартості результатом помилки, чи частиною продуманої схеми?