У соціальних мережах звертають увагу на начальницю відділу контролю за відшкодуванням ПДВ ГУ ДПС у Волинській області Ірину Чепелюк. Вона задекларувала майно, яке не відповідає ринковій вартості, а також її доходам і доходам власника майна, яким користується посадовиця. Про це повідомляє Викривач. У декларації за 2025 рік Чепелюк вказує, що придбала квартиру в Луцькій ОТГ площею 69,7 кв.м. за 1435820 грн., що становить 20500 грн. за квадратний метр, що є значно нижчим за ринкову ціну. Вартість нерухомості на первинному ринку починається з 900 доларів за квадратний метр. Легальних коштів для придбання цієї квартири у Чепелюк немає, але 01.09.2025 року вона «позичає» у своєї матері-пенсіонерки Гнатюк Валентини Володимирівни 300000 грн., щоб пояснити придбання квартири. Однак вона не подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані після отримання позики у вересні, що є порушенням антикорупційного законодавства. Крім того, мати-пенсіонерка Гнатюк минулого року передала Чепелюк преміальний автомобіль Mercedes GLC 2021 року випуску, придбаний у березні 2025 року, ринкова вартість якого становить 38-45 тисяч доларів. У декларації за 2024 рік Гнатюк Валентини не вистачає коштів для придбання автомобіля за такою ціною. Варто зазначити, що в попередні роки Гнатюк Валентина декларувала власність на автомобіль Audi Q5, який також був переданий в користування Чепелюк.
Позначка: Доходы
Податкові декларації: нові дані про Гаврилюка з Чернігова
Олександр Гаврилюк, начальник відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Чернігівської області, оприлюднив свою декларацію за 2025 рік. Згідно з інформацією, опублікованою в ВИЙ, його дружина з 2023 року володіє земельною ділянкою в Ірпіні, на якій розташований житловий будинок площею 94 м.кв., оцінений у 500 тисяч гривень. Крім того, в декларації зазначено нежитлове приміщення площею 38 м.кв., яке оцінюється дорожче, ніж сам будинок. Після призначення в ГУ ДПС Чернігівської області Гаврилюк орендує квартиру в Чернігові площею 50 м.кв., раніше він працював в ГУ ДПС Київської області. У власності податківця також є автомобіль Renault Megane 2020 року випуску. Дружина Гаврилюка працює в ГУ ДПС Києва і з 2024 року має кредит на суму 155 тисяч гривень. Загальні доходи родини у вигляді заробітної плати складають 640 та 570 тисяч гривень на рік.
Недостовірні дані в декларації: випадок Світлани Водяницької
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило недостовірні дані в декларації Світлани Водяницької, члена військово-лікарської та лікарсько-льотної комісій Житомирського об’єднаного міського ТЦК та СП. Загальна сума недостовірних відомостей перевищує 3,9 мільйона гривень. За результатами перевірки НАЗК встановило, що посадовиця подала декларацію з недостовірними даними на суму 3,91 мільйона гривень. У діях Водяницької вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Зокрема, вона не вказала: – квартиру у Житомирі, де фактично проживає; – житловий будинок площею 492,4 квадратних метри у селі Вереси Житомирського району (25% частки); – три земельні ділянки у Вересах та Коростені; – гараж і ще одну квартиру в Коростені (по 50% частки в спільній власності). Також не були задекларовані: – доходи від банків (відсотки, кешбек, інші надходження) на суму понад 119 тисяч гривень; – залишки коштів на рахунках у чотирьох банках на суму понад 741 тисячу гривень (включаючи валюту); – самі банківські рахунки. Наразі триває подальше реагування правоохоронних органів щодо Водяницької.
Арешт елітного майна ексчиновника ДМС Морару в Одесі
В Одесі арештували майно колишнього співробітника Державної міграційної служби України Андрія Морару. Причина арешту — розслідування щодо незаконного збагачення, в рамках якого виявлено невідповідність між задекларованими доходами та реальним обсягом активів.З матеріалів справи випливає, що основним методом приховування активів було оформлення нерухомості та інших об’єктів на родичів і підконтрольні юридичні особи. Зокрема, використовувалися ЧП «Салвейв» та обслуговувальний кооператив «Неонол», через які оформляли власність.Активи записували не на Морару особисто, а на його матір і пов’язані структури; у деклараціях занижувалися дані про доходи та заощадження. За даними слідства, фактичний контроль зберігався у самого чиновника, який оплачував утримання майна та користувався ним, незважаючи на відсутність офіційного права власності. Серед виявленого майна — апартаменти біля моря площею близько 95 кв. м, офісні приміщення в Білгород-Дністровському загальною площею майже 200 кв. м, а також інші об’єкти на пов’язаних юридичних особах.Фінансові дані визначають суть справи: загальний офіційний дохід Морару за період становить близько 2 млн грн, дохід дружини — приблизно 61 тис. грн, дохід матері — близько 1,8 млн грн. Вартість активів перевищує задекларовані доходи більш ніж на 13 млн грн. Ця диспропорція стала основою підозри в незаконному збагаченні, оскільки слідство вважає, що майно придбано за кошти з непідтвердженим легальним походженням. Суд наклав арешт на активи, заборонивши будь-які реєстраційні дії — продаж, переоформлення та передачу третім особам. Засідання відбулося без виклику учасників, що є характерним для випадків з ризиком термінового виводу майна. Андрія Морару звільнили зі служби у 2025 році, а вже у 2026-му йому вручили підозру в незаконному збагаченні — саме щодо цих активів. У справі перелічено конкретні об’єкти нерухомості, суми доходів і розрив понад 13 млн грн. Формально власниками значаться родичі та юридичні особи, але слідство переконане, що реальне управління та контроль належали екс-чиновнику. Це протиріччя стало основою кримінальної справи.
Фінансові розслідування: активи екс-детектива БЕБ Олега Ящука
Олег Ящук, колишній керівник підрозділу детективів Головного управління БЕБ, оприлюднив свою декларацію після звільнення, оскільки перейшов на роботу в ТОВ “Транскомгруп”. У 2025 році його заробітна плата в БЕБ склала 711 тисяч гривень, а від ТОВ “Транскомгруп” він отримав 120 тисяч гривень. Сім’я Ящука складається з дружини Валентини та двох синів — Марка і Кирила. Дружина отримала страхові виплати, соціальні допомоги та пенсійні нарахування, загальна сума яких перевищує 8 тисяч гривень. У власності сім’ї є квартира в Києві площею 50,5 м², яка оцінюється в 2,14 мільйона гривень, а також земельна ділянка в селі Нова Басань Чернігівської області (1387 м²) і незавершене будівництво — квартира площею 43,09 м² у столиці, зареєстрована на дружину. Серед транспортних засобів сім’я задекларувала BMW X3 (2022) на ім’я Богдани Зубець, вартість якого становить 1,3 мільйона гривень, і яким користується дружина. Грошові активи включають 3 тисячі євро готівкою у Олега Ящука, а також кошти на банківських рахунках у Приватбанку, МТБ Банку та Універсал Банку. Загальна сума на рахунках сім’ї становить кілька десятків тисяч гривень. Декларація також містить позику третій особі на 75 тисяч гривень та кошти, позичені дружині від іншої фізичної особи, на 400 тисяч гривень. В декларації не вказано жодних цінних паперів, корпоративних прав, нематеріальних активів чи фінансових зобов’язань. Ящук не задекларував жодної роботи за сумісництвом або членства в керівних органах організацій. Міжнародне детективне бюро Absolution повідомляє, що САП, згідно з даними НАЗК, вимагає спеціальної конфіскації активів Ящука. Це стосується автомобілів BMW X3 (2023, KA5800PC) і Toyota Camry 2023 (2022, AA9837PA), які зареєстровані на інших осіб. BMW належить Богдані Зубець — вчительці та сестрі дружини Ящука. Для ускладнення роботи правоохоронців Ящук підробив номерні знаки, замінивши їх на W07070A, які зареєстровані на інше авто. Toyota ж належить Анатолію Слепенчуку — близькому знайомому Ящука, який також не може пояснити походження 30 тисяч доларів. Окрім автомобілів, Ящук має нерухомість у Дубаї та Відні. До ВАКС подано позов, щоб визнати необґрунтованими активи лише автомобілів, загальна вартість яких сягає майже 4 мільйони гривень.
Криптовалюта та нерухомість: декларація Крістіни Павлової
Крістіна Павлова, головний спеціаліст департаменту доброустрою Дніпровської міської ради, задекларувала мільйони гривень у криптовалюті. Вона подала щорічну декларацію за 2025 рік, хоча звільнилася ще минулого року. У її декларації викликає інтерес велика кількість нерухомості, придбаної в один день, а також криптовалюта, що належить її чоловіку, на фоні відносно невисоких офіційних доходів самої посадовиці. Сім’я проживає в селищі Слобожанське під Дніпром, а чоловік зареєстрований у Дніпрі. Павлова задекларувала дві квартири та три нежитлові приміщення в Слобожанському, всі вони були придбані 23 вересня 2022 року: – квартира площею 46,8 м² (вартість 754,6 тис. грн); – квартира площею 71,3 м² (вартість 1,12 млн грн); – нежитлові приміщення загальною площею понад 64 м² (вартість від 406 до 442,6 тис. грн кожне). Також у неї є часткова спільна власність на квартиру в Дніпрі (25 % у Павлової). Її чоловік, Ігор Павлов, задекларував дві земельні ділянки по 1500 м² в Обухівці (2023 рік) та одну ділянку площею 1200 м² у Слобожанському. Транспортні засоби належать чоловікові: Volkswagen Jetta (2019), два причепи «Верда» та один причіп «Одіссей». У Крістіни також є Volkswagen Jetta 2019 року, вартістю 488 тис. грн. У розділі нематеріальних активів на ім’я чоловіка Ігоря Павлова задекларована криптовалюта (станом на кінець 2025 року): – Bitcoin — 20 BTC, придбані у 2016 році за 262 тис. грн. На дату подання декларації (30 березня 2026) ринкова вартість одного BTC становила близько 66–68 тис. USD, що оцінювало всю позицію приблизно в 52–54 млн гривень; – Ethereum — 130 ETH, придбані у 2017 році за 82,5 тис. грн (поточна вартість на кінець березня 2026 — понад 10–11 млн гривень); – Tether (USDT) — понад 21,9 тис. USDT; – невеликі позиції BNB та інші активи. Загальна вартість криптопортфеля на момент придбання була відносно невеликою, але на дату декларування (30 березня 2026) досягала десятків мільйонів гривень. Доходи за 2025 рік: – зарплата Крістіни Павлової в департаменті міськради — 89 тис. грн; – соціальні виплати — близько 10 тис. грн; – дохід чоловіка від підприємницької діяльності — 2,82 млн грн; – дохід чоловіка від продажу нерухомого майна — 2,09 млн грн; – зарплата чоловіка за сумісництвом — 162 тис. грн. Водночас чоловік має кілька кредитних зобов’язань на загальну суму понад кілька мільйонів гривень. Ігор Павлов раніше був депутатом Дніпровської районної ради і входить до списку осіб, які фінансували передвиборчу кампанію Сергія Тарути.
Фінансові активи та нерухомість екс-чиновниці з Дніпра
Крістіна Павлова, яка раніше працювала головним спеціалістом у департаменті благоустрою Дніпровської міської ради, задекларувала значні суми у криптовалюті. Вона подала свою щорічну декларацію за 2025 рік, хоча звільнилася з посади ще в минулому році. У декларації викликає інтерес велика кількість нерухомості, яка була придбана в один день, а також криптовалюта, зареєстрована на ім’я її чоловіка, та відносно невеликі офіційні доходи самої Павлової. Її сім’я проживає в селищі Слобожанське, що під Дніпром, тоді як чоловік зареєстрований у Дніпрі. Павлова задекларувала дві квартири та три нежитлові приміщення в Слобожанському, всі вони були придбані 23 вересня 2022 року: – квартира площею 46,8 м² (вартість 754,6 тис. грн); – квартира площею 71,3 м² (вартість 1,12 млн грн); – нежитлові приміщення загальною площею понад 64 м² (вартість від 406 до 442,6 тис. грн кожне). Також у неї є часткова спільна власність на квартиру в Дніпрі (25 % у Павлової). Її чоловік, Ігор Павлов, задекларував дві земельні ділянки по 1500 м² в Обухівці (2023 рік) та одну ділянку площею 1200 м² у Слобожанському. Транспортні засоби зареєстровані на чоловіка: Volkswagen Jetta (2019), дві одиниці причепів «Верда» та один причіп «Одіссей». У Павлової також є Volkswagen Jetta 2019 року вартістю 488 тис. грн. У розділі нематеріальних активів на ім’я її чоловіка Ігоря Павлова задекларована криптовалюта (станом на кінець 2025 року): – Bitcoin — 20 BTC, придбані у 2016 році за 262 тис. грн. На дату подання декларації (30 березня 2026) ринкова вартість одного BTC становила близько 66–68 тис. USD, що оцінювало всю позицію приблизно в 52–54 млн гривень; – Ethereum — 130 ETH, придбані у 2017 році за 82,5 тис. грн (поточна вартість на кінець березня 2026 — понад 10–11 млн гривень); – Tether (USDT) — понад 21,9 тис. USDT; – невеликі позиції BNB та інші активи. Загальна вартість криптопортфеля на момент придбання була відносно невеликою, але на дату декларування (30 березня 2026) сягала десятків мільйонів гривень. Що стосується доходів за 2025 рік: – зарплата Крістіни Павлової в департаменті міськради склала 89 тис. грн; – соціальні виплати становили близько 10 тис. грн; – дохід чоловіка від підприємницької діяльності — 2,82 млн грн; – дохід чоловіка від продажу нерухомого майна — 2,09 млн грн; – зарплата чоловіка за сумісництвом — 162 тис. грн. Водночас чоловік має кілька кредитних зобов’язань на загальну суму понад кілька мільйонів гривень. Ігор Павлов раніше був депутатом Дніпровської районної ради і входив до переліку осіб, які фінансували передвиборчу кампанію Сергія Тарути.
Подарунок від матері: як Віталій Голець отримав 2 мільйони
Депутат Чернігівської міськради Віталій Голець отримав два мільйони гривень у подарунок від своєї матері, Любові Голець. Цю інформацію він зазначив у своїй електронній декларації за 2025 рік. У коментарі для Суспільного Віталій пояснив, що його 66-річна мама накопичувала ці кошти протягом десяти років, щоб подарувати їх йому. “Мама заробила, у неї 51 рік стажу. Вона утримує корову, свиней, займається підприємництвом та декларує свої доходи. Вона є фізичною особою-підприємцем і здає в оренду нерухомість. Чимось торгує, але я не знаю деталей. Також працює в садочку і отримує пенсію”, — розповів Голець. Аналітична система YouControl підтверджує, що жінка з прізвищем, яке збігається з прізвищем Віталія Гольця, з 2018 року веде бізнес як ФОП, зареєстрований у Чернігові. Документи свідчать про оренду нерухомого майна, а також роздрібну та оптову торгівлю. Віталій Голець також зазначив, що протягом 18 років не займав жодних посад у міській раді. “Мені просто пощастило з працьовитими батьками, і моя дружина також дуже працьовита”. У декларації Гольця вказано, що разом із дружиною Наталією Коломієць вони володіють п’ятьма земельними ділянками та п’ятьма квартирами: трьома в Чернігові, однією в Києві та однією в Чернівцях. Сім’я має два автомобілі: Toyota RAV-4 Hybrid 2021 року (придбана у 2021-му) та Audi Q4 2024 року (куплена влітку 2024-го за приблизно 1,5 мільйона гривень). Минулого року дружина Віталія, Наталія Коломієць, отримала дохід понад 850 тисяч гривень, який походить від основної роботи в Національному університеті “Чернігівська політехніка”, оренди майна та сумісництва. Сам Віталій Голець у 2025 році заробив понад 320 тисяч гривень від трудової діяльності. У готівці він має два мільйони 100 тисяч гривень, а його дружина — 500 тисяч гривень. На банківських рахунках дружини є 2 000 доларів та 75 тисяч гривень. Нагадаємо, Віталій Голець — позафракційний депутат Чернігівської міськради, обраний від забороненої “ОПЗЖ” у 2020 році.
Скандал з купівлею Toyota Camry за зниженою ціною
Чоловік начальниці відділу Київської митниці Інни Болюх, Олег Болюх, влітку минулого року придбав автомобіль Toyota Camry 2024 року випуску за 800 000 грн. Однак виникає питання: чому ця сума викликає сумніви? Справа в тому, що аналогічний автомобіль, який купив чоловік співробітниці митниці, продавався за 42 000 доларів, що вдвічі перевищує задекларовану ним вартість покупки.
Криптовалюта та антикорупція: випадок Олександра Риковцева
Декларації з криптоактивами знову демонструють, як виглядає «антикорупція» на практиці. Як зазначає блогер Володимир Бондаренко, колишній співробітник НАБУ Олександр Риковцев задекларував 13,2 біткойна, які записані на його непрацюючу дружину. Це приблизно $1,5 млн. Риковцев почав працювати в НАБУ у 2016 році, перейшовши з одеської податкової. Після цього він швидко накопичив активи: квартира поруч зі штабом НАБУ на Липківського, житло в елітному будинку на Кудряшова, 8-Б (де ціни стартують від 4 млн грн), а також заміський будинок у Боярці. Щодо нерухомості в Одесі — це окрема історія. Після цього Риковцев переходить у «Укрзалізницю», де займає посаду керівника безпеки, і зникає з декларацій. Його активи більше не відображаються. На цьому фоні «Укрзалізниця» з прибутку майже 5 млрд грн переходить у мінус близько 8 млрд. Одночасно виникають системні питання до тендерів і багатомільйонні зловживання. В результаті маємо просту картину: особа з НАБУ з мільйонною криптовалютою на родичах переходить у державну компанію, перестає декларувати активи, а сама компанія зазнає збитків.