Олександр Гаврилюк, начальник відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Чернігівської області, оприлюднив свою декларацію за 2025 рік. Згідно з інформацією, опублікованою в ВИЙ, його дружина з 2023 року володіє земельною ділянкою в Ірпіні, на якій розташований житловий будинок площею 94 м.кв., оцінений у 500 тисяч гривень. Крім того, в декларації зазначено нежитлове приміщення площею 38 м.кв., яке оцінюється дорожче, ніж сам будинок. Після призначення в ГУ ДПС Чернігівської області Гаврилюк орендує квартиру в Чернігові площею 50 м.кв., раніше він працював в ГУ ДПС Київської області. У власності податківця також є автомобіль Renault Megane 2020 року випуску. Дружина Гаврилюка працює в ГУ ДПС Києва і з 2024 року має кредит на суму 155 тисяч гривень. Загальні доходи родини у вигляді заробітної плати складають 640 та 570 тисяч гривень на рік.
Позначка: Чиновники
Суд над посадовцем РДА та підрядниками за розкрадання коштів на укриттях
У Києві розпочнеться судовий процес проти генерального директора підрядної компанії, інженера проєктно-кошторисної групи та представника Управління освіти Подільської РДА. Вони звинувачуються у розкраданні 450 тисяч гривень, виділених на ремонт укриттів у школах. За інформацією слідства, у 2023 році генеральний директор підприємства, спільно з інженером, подали до Управління освіти Подільської РДА кошториси, в яких вартість матеріалів була штучно завищена. Посадовець Управління освіти, усвідомлюючи це завищення, не провів належну перевірку ринкових цін на матеріали і затвердив кошторис з неправомірно завищеними показниками.
Арешт елітного майна ексчиновника ДМС Морару в Одесі
В Одесі арештували майно колишнього співробітника Державної міграційної служби України Андрія Морару. Причина арешту — розслідування щодо незаконного збагачення, в рамках якого виявлено невідповідність між задекларованими доходами та реальним обсягом активів.З матеріалів справи випливає, що основним методом приховування активів було оформлення нерухомості та інших об’єктів на родичів і підконтрольні юридичні особи. Зокрема, використовувалися ЧП «Салвейв» та обслуговувальний кооператив «Неонол», через які оформляли власність.Активи записували не на Морару особисто, а на його матір і пов’язані структури; у деклараціях занижувалися дані про доходи та заощадження. За даними слідства, фактичний контроль зберігався у самого чиновника, який оплачував утримання майна та користувався ним, незважаючи на відсутність офіційного права власності. Серед виявленого майна — апартаменти біля моря площею близько 95 кв. м, офісні приміщення в Білгород-Дністровському загальною площею майже 200 кв. м, а також інші об’єкти на пов’язаних юридичних особах.Фінансові дані визначають суть справи: загальний офіційний дохід Морару за період становить близько 2 млн грн, дохід дружини — приблизно 61 тис. грн, дохід матері — близько 1,8 млн грн. Вартість активів перевищує задекларовані доходи більш ніж на 13 млн грн. Ця диспропорція стала основою підозри в незаконному збагаченні, оскільки слідство вважає, що майно придбано за кошти з непідтвердженим легальним походженням. Суд наклав арешт на активи, заборонивши будь-які реєстраційні дії — продаж, переоформлення та передачу третім особам. Засідання відбулося без виклику учасників, що є характерним для випадків з ризиком термінового виводу майна. Андрія Морару звільнили зі служби у 2025 році, а вже у 2026-му йому вручили підозру в незаконному збагаченні — саме щодо цих активів. У справі перелічено конкретні об’єкти нерухомості, суми доходів і розрив понад 13 млн грн. Формально власниками значаться родичі та юридичні особи, але слідство переконане, що реальне управління та контроль належали екс-чиновнику. Це протиріччя стало основою кримінальної справи.
Криптовалюта та нерухомість: декларація Крістіни Павлової
Крістіна Павлова, головний спеціаліст департаменту доброустрою Дніпровської міської ради, задекларувала мільйони гривень у криптовалюті. Вона подала щорічну декларацію за 2025 рік, хоча звільнилася ще минулого року. У її декларації викликає інтерес велика кількість нерухомості, придбаної в один день, а також криптовалюта, що належить її чоловіку, на фоні відносно невисоких офіційних доходів самої посадовиці. Сім’я проживає в селищі Слобожанське під Дніпром, а чоловік зареєстрований у Дніпрі. Павлова задекларувала дві квартири та три нежитлові приміщення в Слобожанському, всі вони були придбані 23 вересня 2022 року: – квартира площею 46,8 м² (вартість 754,6 тис. грн); – квартира площею 71,3 м² (вартість 1,12 млн грн); – нежитлові приміщення загальною площею понад 64 м² (вартість від 406 до 442,6 тис. грн кожне). Також у неї є часткова спільна власність на квартиру в Дніпрі (25 % у Павлової). Її чоловік, Ігор Павлов, задекларував дві земельні ділянки по 1500 м² в Обухівці (2023 рік) та одну ділянку площею 1200 м² у Слобожанському. Транспортні засоби належать чоловікові: Volkswagen Jetta (2019), два причепи «Верда» та один причіп «Одіссей». У Крістіни також є Volkswagen Jetta 2019 року, вартістю 488 тис. грн. У розділі нематеріальних активів на ім’я чоловіка Ігоря Павлова задекларована криптовалюта (станом на кінець 2025 року): – Bitcoin — 20 BTC, придбані у 2016 році за 262 тис. грн. На дату подання декларації (30 березня 2026) ринкова вартість одного BTC становила близько 66–68 тис. USD, що оцінювало всю позицію приблизно в 52–54 млн гривень; – Ethereum — 130 ETH, придбані у 2017 році за 82,5 тис. грн (поточна вартість на кінець березня 2026 — понад 10–11 млн гривень); – Tether (USDT) — понад 21,9 тис. USDT; – невеликі позиції BNB та інші активи. Загальна вартість криптопортфеля на момент придбання була відносно невеликою, але на дату декларування (30 березня 2026) досягала десятків мільйонів гривень. Доходи за 2025 рік: – зарплата Крістіни Павлової в департаменті міськради — 89 тис. грн; – соціальні виплати — близько 10 тис. грн; – дохід чоловіка від підприємницької діяльності — 2,82 млн грн; – дохід чоловіка від продажу нерухомого майна — 2,09 млн грн; – зарплата чоловіка за сумісництвом — 162 тис. грн. Водночас чоловік має кілька кредитних зобов’язань на загальну суму понад кілька мільйонів гривень. Ігор Павлов раніше був депутатом Дніпровської районної ради і входить до списку осіб, які фінансували передвиборчу кампанію Сергія Тарути.
Фінансові активи та нерухомість екс-чиновниці з Дніпра
Крістіна Павлова, яка раніше працювала головним спеціалістом у департаменті благоустрою Дніпровської міської ради, задекларувала значні суми у криптовалюті. Вона подала свою щорічну декларацію за 2025 рік, хоча звільнилася з посади ще в минулому році. У декларації викликає інтерес велика кількість нерухомості, яка була придбана в один день, а також криптовалюта, зареєстрована на ім’я її чоловіка, та відносно невеликі офіційні доходи самої Павлової. Її сім’я проживає в селищі Слобожанське, що під Дніпром, тоді як чоловік зареєстрований у Дніпрі. Павлова задекларувала дві квартири та три нежитлові приміщення в Слобожанському, всі вони були придбані 23 вересня 2022 року: – квартира площею 46,8 м² (вартість 754,6 тис. грн); – квартира площею 71,3 м² (вартість 1,12 млн грн); – нежитлові приміщення загальною площею понад 64 м² (вартість від 406 до 442,6 тис. грн кожне). Також у неї є часткова спільна власність на квартиру в Дніпрі (25 % у Павлової). Її чоловік, Ігор Павлов, задекларував дві земельні ділянки по 1500 м² в Обухівці (2023 рік) та одну ділянку площею 1200 м² у Слобожанському. Транспортні засоби зареєстровані на чоловіка: Volkswagen Jetta (2019), дві одиниці причепів «Верда» та один причіп «Одіссей». У Павлової також є Volkswagen Jetta 2019 року вартістю 488 тис. грн. У розділі нематеріальних активів на ім’я її чоловіка Ігоря Павлова задекларована криптовалюта (станом на кінець 2025 року): – Bitcoin — 20 BTC, придбані у 2016 році за 262 тис. грн. На дату подання декларації (30 березня 2026) ринкова вартість одного BTC становила близько 66–68 тис. USD, що оцінювало всю позицію приблизно в 52–54 млн гривень; – Ethereum — 130 ETH, придбані у 2017 році за 82,5 тис. грн (поточна вартість на кінець березня 2026 — понад 10–11 млн гривень); – Tether (USDT) — понад 21,9 тис. USDT; – невеликі позиції BNB та інші активи. Загальна вартість криптопортфеля на момент придбання була відносно невеликою, але на дату декларування (30 березня 2026) сягала десятків мільйонів гривень. Що стосується доходів за 2025 рік: – зарплата Крістіни Павлової в департаменті міськради склала 89 тис. грн; – соціальні виплати становили близько 10 тис. грн; – дохід чоловіка від підприємницької діяльності — 2,82 млн грн; – дохід чоловіка від продажу нерухомого майна — 2,09 млн грн; – зарплата чоловіка за сумісництвом — 162 тис. грн. Водночас чоловік має кілька кредитних зобов’язань на загальну суму понад кілька мільйонів гривень. Ігор Павлов раніше був депутатом Дніпровської районної ради і входив до переліку осіб, які фінансували передвиборчу кампанію Сергія Тарути.
Скандал з купівлею Toyota Camry за зниженою ціною
Чоловік начальниці відділу Київської митниці Інни Болюх, Олег Болюх, влітку минулого року придбав автомобіль Toyota Camry 2024 року випуску за 800 000 грн. Однак виникає питання: чому ця сума викликає сумніви? Справа в тому, що аналогічний автомобіль, який купив чоловік співробітниці митниці, продавався за 42 000 доларів, що вдвічі перевищує задекларовану ним вартість покупки.
Викриття директора Павлоградської ТРК у фінансових порушеннях
Директора Павлоградської телерадіокомпанії Руслана Керімова виявили у декларуванні недостовірних відомостей на суму 3,7 мільйона гривень. Керімов, який очолює КП «Павлоградська телерадіокомпанія» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, вказав у розділі «Інформація про суб’єкта декларування» зареєстроване та фактичне місце проживання — місто Київ. Проте, з 8 листопада 2024 року він насправді зареєстрований у Павлограді в будинку, що належить його колезі по телекомпанії Тетяні Костельнюк. Також посадовець не вніс дані про два закордонні паспорти. Не задекларовано квартиру в Павлограді, де Керімову належить 1/7 частка з 2006 року. Щодо власної квартири в Києві (39,9 м², придбана у 2017 році), він зазначив вартість «Не застосовується» замість реальної суми 1,02 мільйона гривень, яку він правильно вказував у деклараціях 2017-2018 років. Керімов оцінив вартість Mazda CX-5 (2023) лише у 250 тисяч гривень, тоді як реальна ціна за договором купівлі-продажу від 17 квітня 2024 року становила 1,3 мільйона гривень. Платіж на цю суму він здійснив через «Асвіо Банк» того ж дня. Посадовець пояснив помилку «приблизним розміром ПДВ» і станом здоров’я (стаціонарне лікування), але НАЗК відхилило це пояснення, оскільки лікування відбулося вже після покупки авто, а за два тижні до цього він правильно задекларував іншу квартиру за 729 тисяч гривень. Найсерйозніше порушення стосується розділу «Доходи». Керімов не вказав дохід у 2,65 мільйона гривень, отриманий 16 квітня 2024 року від відступлення права вимоги на квартиру в ЖК «Подол-Градь» (49,93 м²) на користь Сергія С’єдіна. Ця історія триває з 2017 року: Керімов інвестував у фонд фінансування будівництва понад 1,8 мільйона гривень, але жодного разу не задекларував ані об’єкт незавершеного будівництва, ані майнові права. У 2018 році він перерахував 572 тисячі гривень на будівництво, хоча офіційний дохід того року складав лише 365 тисяч гривень. НАЗК прямо вказало, що пояснення Керімова суперечать закону та його попереднім деклараціям. Матеріали перевірки були передані до правоохоронних органів за частиною 1 статті 366-2 ККУ (внесення завідомо недостовірних відомостей у декларацію).
Службова недбалість: ексчиновницю підозрюють у переплаті за електрику
У Дніпрі колишній посадовій особі міської ради висунули підозру в службовій недбалості під час закупівлі електроенергії для навчальних закладів. За даними слідства, у 2022 – 2023 роках, на фоні блекаутів, жінка уклала кілька договорів з компанією щодо постачання електроенергії. Пізніше постачальник запропонував додаткові угоди з підвищенням ціни. Підозрювана затвердила ці зміни, не перевіривши їх обґрунтованість. Внаслідок цього місто переплатило 2,8 мільйона гривень. Про це повідомили в Дніпровській обласній прокуратурі та Кіберполіції України. Жінці оголосили підозру за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України – службова недбалість, що передбачає до 5 років позбавлення волі. Досудове розслідування триває.
Оксана Мунтян: нова особа старих звичок у Держекоінспекції
Оксана Чернявська, відома корупціонерка, змінила своє прізвище на Мунтян і почала працювати інспекторкою з охорони навколишнього середовища в Одеській та Миколаївській областях. Раніше її викрили на незаконному збагаченні. Згідно з документами, вона проживає в Одесі, але зареєстрована в Чорноморську. У декларації не вказані члени сім’ї.
Оксана Мунтян володіє:
– двома ділянками в Чорноморську (80 м² — з 2013 року та 85 м² — з 2017 року);
– квартирою в Чорноморську площею 67,7 м² (придбана у 2008 році);
– торговельним павільйоном площею 20,7 м² (з 2006 року);
– магазином площею 66,9 м² (з 2011 року).
З січня 2025 року вона користується безкоштовно будинком площею 134 м² в Одесі, який належить Вячеславу Бурлаці. У її власності також є:
– Daewoo Matiz (2007);
– вантажний автомобіль Volkswagen Transporter (1984).
З 31 січня 2025 року Оксана Мунтян користується електромобілем Jaguar I-Pace (2018) на підставі договору позички (авто належить Ганні Смалько). Її доходи за 2025 рік складають:
– 60 тис. грн — доходи в Одеській митниці;
– 68 тис. грн — заробітна плата в Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу.
На руках у жінки є 274 тис. гривень готівкою.
Схема розкрадання на ремонті зоопарку в Одесі
В Одесі викрили розкрадання понад 2,5 млн грн під час ремонту зоопарку. Поліція повідомила, що підозру отримали директор підрядної фірми та інженер технічного нагляду. Комунальна установа «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення» уклала угоду з приватною компанією на капітальний ремонт системи опалення, включаючи заміну котельного обладнання, на суму понад 4,7 млн грн. Директор підрядної компанії вніс неправдиві дані до офіційних документів, завищивши вартість робіт, обсяги та перелік використаних матеріалів. Інженер технічного нагляду беззастережно погодив акти виконаних робіт. Внаслідок цього підряднику безпідставно перерахували з місцевого бюджету майже 2,5 млн грн більше, що підтвердила експертиза.