Судовий вирок Ользі Дроздовій: 7 років за корупцію

Керівницю Київської РДА Ольгу Дроздову засудили до 7 років позбавлення волі через завищені ціни на овочерізки для укриттів. Розслідування виявило, що переплати склали понад 460 тис. грн за овочерізки та близько 1,35 млн грн за стільці. Суд призначив покарання у вигляді 7 років ув’язнення з конфіскацією майна та забороною займати державні посади протягом 3 років.

Ексзаступник голови Одеської ОВА Григоришин виїхав з України

Роман Григоришин, колишній заступник голови Одеської ОВА, виїхав за межі країни. На нього було розпочато кримінальне провадження з боку НАБУ. Як повідомлялося раніше, Григоришин подав недостовірні дані у своїй декларації за 2023 рік, що перевищують 4 мільйони гривень. НАЗК виявило ознаки недостовірного декларування, після чого НАБУ ініціювало кримінальне провадження. Залишається чекати на оголошення підозри.

Аномалії в електронному декларуванні: бездомність чиновників

В українській системі електронного декларування зафіксовано тривожну аномалію: кількість посадовців, які офіційно не мають жодного місця проживання, зросла до 64 тисяч осіб. Незважаючи на законодавчі вимоги вказувати не лише право власності, а й будь-який тип користування, судді, депутати та правоохоронці роками залишають розділ “Нерухомість” порожнім. Журналістське розслідування NGL.media виявило абсурдні випадки, зокрема суддів із зарплатою 100 тисяч гривень, які “ночують десь”, та депутатів, що купують домашні кінотеатри вартістю понад 300 тисяч, не маючи квартири для їх установки. Журналістка Марія Горбань аналізує, як “старі звички” та виправдання про “незнання законодавства” стали зручними для приховування реального майнового стану. НАЗК не в змозі перевірити понад 600 тисяч щорічних звітів, обираючи для аналізу лише 1200 найбільш ризикових, що дозволяє тисячам держслужбовців виводити свій побут із поля зору громадськості. Це історія про те, як декларація з інструменту прозорості перетворюється на фікцію, де статки вимірюються золотими годинниками, а дах над головою залишається “невидимим” для закону. Колишній голова одного з полтавських судів Анатолій Потетій сумно констатує, що не має нерухомого майна. Його декларація виглядає майже порожньою: старий автомобіль, ще один орендований – і жодного житла. В Україні десятки тисяч держслужбовців, як Потетій, не декларують жодного типу користування житлом. За даними NGL.media, майже 46 тисяч українських держслужбовців “декларують бездомність” протягом останніх двох років, а за минулий рік – понад 64 тисячі. Такі декларації не відображають реальний майновий стан посадовців, що порушує суть публічного декларування. Щороку держслужбовці повинні заповнювати декларацію на сайті НАЗК, яка складається з 16 розділів, включаючи інформацію про нерухомість. Декларанти зобов’язані вказувати всю нерухомість, яка пов’язана з ними: будинки, квартири, земельні ділянки, гаражі, паркомісця. Сергій Миткалик, голова громадської організації “Антикорупційний штаб”, пояснює, що декларанти не можуть залишати розділ “Об’єкти нерухомості” порожнім. Суддя Солом’янського суду Оксана Криворот, яка не декларує жодної нерухомості з 2017 року, стверджує, що не має жодного житла, хоча її родичі володіють нерухомістю в селі Хотів. Вона запевняє, що живе у будинку покійної матері або ночує у подруги. NGL.media виявило ще принаймні сімох суддів без житла. Суддя Індустріального суду Харкова Діана Паляничко, яка працює в Харкові, також не декларує житло, пояснюючи, що орендує квартиру, але вважає, що потрібно вказувати лише власність. Денис Любченко, депутат Київської міськради, у своїй декларації вказав значні заощадження та розкішні покупки, але не має жодного житла. Серед 46 тисяч держслужбовців, які не декларують нерухомість, найбільше представників місцевої влади та комунальних підприємств. НАЗК звертає увагу на декларантів, які не вказують нерухомість, але не може перевірити всі декларації. За недостовірне декларування передбачена відповідальність, але НАЗК не проводить перевірок для згаданих у публікації держслужбовців.

Чому держслужбовці не декларують нерухомість

Близько 46 тисяч українських державних службовців роками не вказують жодної нерухомості у своїх деклараціях. Згідно з розслідуванням NGL.media, протягом останніх двох років приблизно 46 тисяч посадовців залишили порожнім розділ «Об’єкти нерухомості» у деклараціях про майно. Лише за минулий рік було зареєстровано понад 64 тисячі таких декларацій. Відповідно до законодавства, посадовці зобов’язані вказувати будь-яку нерухомість, якою користуються, незалежно від того, чи є вона власною, орендованою або наданою безкоштовно. Проте багато з них порушують цю норму, створюючи враження «бездомності». Експерти зазначають, що порожній розділ «Нерухомість» є одним із «червоних прапорців» для перевірок НАЗК. Однак через великий обсяг декларацій (понад 630 тисяч на рік) агентство проводить повні перевірки лише близько 1200 з них. Більшість порушень НАЗК пояснює «недостатнім розумінням законодавчих вимог», а не свідомим приховуванням. За неправдиве декларування передбачено адміністративну й навіть кримінальну відповідальність, але випадків, коли перевірку ініціювали виключно через відсутність нерухомості, практично не зафіксовано.

Статки Ірини Мудрої: нерухомість та автомобіль для доньки

Ірина Мудра, заступниця голови Офісу президента, є однією з найзаможніших посадовиць на Банковій. Разом із цивільним чоловіком, Павлом Полярушем, начальником управління роботи з проблемними активами Нацбанку, вона заробляє мільйони гривень щороку. Частина їхньої нерухомості оформлена на матір, яка проживає в Ізраїлі, та повнолітню доньку. До роботи в ОП Мудра та Поляруш купили квартири в одному з ЖК “Укрбуду”, який тоді очолював Максим Микитась. Мудра придбала квартиру за ринковою ціною, тоді як Поляруш отримав квадратний метр за ціною, що в чотири рази нижча, ніж у його цивільної дружини. У 2025 році Мудра та Поляруш задекларували доходи близько 8,1 млн грн. Зокрема, Мудра вказала 2,8 млн грн від облігацій, 523,2 тис. грн зарплати в ОП, 423,1 тис. грн від оренди, 71,3 тис. грн відсотків від банку та 17,5 тис. грн дивідендів. Поляруш отримав 3,5 млн грн зарплати від НБУ. Поляруш володіє квартирою площею 90 кв.м у Києві з травня 2018 року, вартість якої на момент купівлі становила 791,4 тис. грн. Ця квартира розташована в ЖК “Аристократ”, побудованому “Укрбудом”. Наразі квартира такої ж площі коштує щонайменше 270 тис. доларів. Мудра також купила квартиру в цьому ЖК площею 55,7 кв.м за 2,1 млн грн (близько 77 тис. доларів). У січні 2022 року Поляруш придбав паркомісце в “Аристократі” за 487,5 тис. грн, а Мудра зробила те ж саме. Мати Мудрої, Людмила, отримала квартиру у Києві площею майже 70 кв.м. Її місцем проживання станом на квітень 2024 року був Ізраїль. Також на 25-річну доньку Мудрої оформлено новий Lexus RX 2017 року випуску, а також будинок площею 138 кв.м у с. Богданівка на Київщині. Відомо, що дівчина проживає за кордоном. Існує інформація про можливе громадянство Ізраїлю Мудрої, що може призвести до її звільнення, якщо це підтвердиться. Поляруш став відомим після конфлікту на парковці у Києві, де, за свідченнями, він, перебуваючи за кермом Lexus, спровокував аварійну ситуацію та погрожував військовослужбовцю. Поліція відкрила два кримінальних провадження, але справи так і не були завершені.

Підозра чиновникам «Укрзалізниці» за розтрату 4,4 млн грн

Двом посадовцям «Укрзалізниці» у Києві оголосили підозру у розтраті 4,4 млн грн, пов’язаній із закупівлею обладнання для локомотивів. У 2023 році ці чиновники уклали угоду з приватним товариством на постачання необхідного обладнання для залізничних локомотивів. Проте закупівлю було здійснено за значно завищеною вартістю. Згідно з даними слідства, сума завданих збитків перевищує 4,4 млн гривень.

Суд над ексначальником міграційної служби за приховування майна

Прокуратура направила до суду обвинувальний акт проти колишнього начальника управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області. Він не вказав у декларації майно дружини, вартість якого перевищує 30 млн грн. За інформацією Офісу Генерального прокурора, у декларації за 2023 рік посадовець свідомо не вказав частину майна родини, оформленого на дружину та набутого під час шлюбу, на суму понад 30 млн грн. Серед цього майна є магазин елітних меблів та три автомобілі — два Audi Q5 і Audi Q8. Після викриття він залишив свою посаду. Хоча прокуратура не розкриває прізвище колишнього чиновника, за даними ЗМІ, йдеться про Олега Панькова, який отримав підозру від детективів Державного бюро розслідувань.

Затримання посадовця Укрзалізниці за хабар у 100 000 доларів

Правоохоронці затримали посадовця одного з департаментів «Укрзалізниці» за хабар у розмірі 100 000 доларів. За ці кошти він обіцяв вирішити питання щодо отримання дозволу на демонтаж залізничних колій для підприємства. Про це повідомили у Національній поліції України та Офісі генпрокурора. Згідно з даними слідства, підприємство, що займається видобутком надр, звернулося до «Укрзалізниці» з проханням про демонтаж та оформлення документів на резервну об’їзну колію, що належить АТ «Укрзалізниця». Однак заступник керівника одного з департаментів оцінив свою допомогу у 100 000 доларів. Генеральний прокурор Руслан Кравченко розповів, що схема була ретельно спланована: спочатку ініціювався «сезонний об’їзд», щоб комісія визнала колію нерентабельною, після чого відбувався демонтаж, списання та виключення з реєстрів. Також обговорювалася передача ділянки під колією громаді для потреб кар’єру. Посадовець запевняв підприємця, що процедура є складною та вимагатиме погоджень з керівництвом «УЗ», Мінінфраструктури та профільними підрозділами. Водночас він обіцяв організувати весь процес «під ключ» за 3-6 місяців, посилаючись на досвід подібної роботи на Львівській залізниці. 8 квітня оперативники ДСР Нацполіції та слідчі ДБР затримали посадовця під час обміну розписки на гроші. Йому висунули підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі). Санкція цієї статті передбачає покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. До суду подали клопотання про взяття під варту, а також перевіряються інші можливі епізоди та причетні особи.

Судова справа щодо корупції у закупівлях продуктів під час війни

В Україні розпочато судовий процес у справі, що стосується корупційної схеми, пов’язаної з закупівлею продуктів для державних потреб під час війни. У цій справі фігурують колишні високопосадовці, зокрема Тарас Висоцький, який займав посаду першого заступника міністра аграрної політики та продовольства, та Олександр Грибан, ексзаступник міністра економіки. За даними слідства, завищення цін і використання посередницьких компаній призвели до збитків держави на суму майже 64 мільйони гривень. Інформацію про цю схему надало Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Згідно з даними OBOZ.UA, Тарас Висоцький та Олександр Грибан обвинувачуються у зловживанні службовим становищем, що призвело до значних фінансових втрат для держави. Події відбувалися навесні 2022 року, коли, після початку повномасштабного вторгнення, виникла термінова потреба в постачанні продуктів харчування в регіони. За версією слідства, була створена схема постачання через контрольовані посередницькі компанії. Закупівлі проводилися для обласних військових адміністрацій, а фінансування здійснювалося АТ “Укрзалізниця”. Суть схеми полягала в тому, що продукція закуповувалася за ринковими цінами у закордонних виробників (Польща, Туреччина), але до моменту постачання її вартість штучно підвищувалася через посередників. В результаті ціна на деякі товари зростала приблизно на 150%, наприклад, з 30 гривень до 75 гривень за кілограм у першому епізоді. Згідно з даними слідства, посадовець затверджував відповідні документи, рахунки та акти виконаних робіт, що дозволяло переводити кошти на рахунки компаній-посередників. Він мав доступ до офіційної статистики цін і знав реальну ринкову вартість продукції, а також можливість закупівлі безпосередньо у українських виробників. У справі зафіксовано принаймні два епізоди. Загалом за цими епізодами збитки для держави оцінюються майже у 64 мільйони гривень. Після отримання коштів, за матеріалами слідства, вони виводилися на іноземні рахунки компаній, що мали ознаки фіктивності. Таким чином, відбувалася легалізація незаконно отриманих доходів. Нагадаємо, правоохоронці викрили цю схему ще в серпні 2023 року, а досудове розслідування тривало до грудня 2024 року. Цю справу розглядають як приклад зловживань у сфері державних закупівель під час воєнного стану, коли швидкість прийняття рішень супроводжувалася підвищеними ризиками корупції та відсутністю належного контролю.

Суд над експосадовцем за службову недбалість у Світловодську

У Кіровоградській області колишній начальник управління освіти, молоді та спорту Світловодської міської ради отримав підозру. Офіс Генерального прокурора повідомив про це. Експосадовця звинувачують у службовій недбалості, що призвела до значних збитків для бюджету. Згідно з матеріалами слідства, чиновник неналежно контролював облік теплової енергії в освітніх установах. У 2022 році в кількох школах та дитячих садках були демонтовані теплолічильники для проведення повірки, але постачальника тепла про це не попередили, що стало втручанням у роботу приладів обліку. Через відсутність офіційно зафіксованих показників з лютого 2023 року вартість опалення почали нараховувати розрахунковим методом, який виявився значно дорожчим за фактичне споживання. Експертиза підтвердила, що внаслідок цього громада втратила понад 5,24 млн грн. Досудове розслідування триває.