Національна поліція України провела близько 50 обшуків у 15 областях через махінації з закупівлею дров для Збройних Сил України, що призвели до збитків у 100 млн грн. Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції виявив схеми завищення цін на дрова, де вартість у ряді договорів перевищувала ринкову на 30–40%, а частина товару взагалі не була доставлена. У цих схемах були задіяні посадовці квартирно-експлуатаційних управлінь та підрядники. У рамках 20 кримінальних проваджень було проведено близько 50 обшуків у 15 областях та Києві.
Елітна нерухомість дружини посадовця ДБР: бізнес-успіхи Анни Пекар
Представляємо вам Анну Пекар, дружину високопосадовця ДБР, якого ми ідентифікували. За інформацією Bihus.Info, вона є успішною бізнесвумен з вражаючим інвестиційним портфелем. Анна інвестувала в квартиру в елітному житловому комплексі «А52» у центрі столиці, офіс площею 160 квадратних метрів, земельну ділянку під Києвом та будинок у престижному котеджному містечку «Золоче». Звісно, ви можете подумати, що успішний бізнес дозволяє їй такі витрати. Але є один нюанс: активний розвиток бізнесу та інвестиції в нерухомість почалися з 2017 року, коли вперше з’явилася інформація про неї у декларації Пекаря. Тоді він займав посаду начальника оперативного управління податкової інспекції Київського району. Більше того, коли Пекар почав працювати в ДБР, Анна запустила свій власний бренд косметики, що також є досить витратним заходом.
Ексзаступник голови Одеської ОВА Григоришин виїхав з України
Роман Григоришин, колишній заступник голови Одеської ОВА, виїхав за межі країни. На нього було розпочато кримінальне провадження з боку НАБУ. Як повідомлялося раніше, Григоришин подав недостовірні дані у своїй декларації за 2023 рік, що перевищують 4 мільйони гривень. НАЗК виявило ознаки недостовірного декларування, після чого НАБУ ініціювало кримінальне провадження. Залишається чекати на оголошення підозри.
Спадщина та майно родини ексчиновника АРМА Петрова під час війни
Анастасія Петрова, слідча Печерського райуправління ГУ МВС в Києві, у 2025 році отримала в подарунок 4,791 млн грн. Її чоловік, військовослужбовець Станіслав Петров, минулого року придбав земельну ділянку за 4,912 млн грн, а також три житлові будинки, один недобудований, ресторан (50%), водний засіб та ще одну земельну ділянку, вартість яких у декларації не вказана. З одного боку, можна сказати, що він військовослужбовець, який, можливо, роками не мав доходів, захищаючи країну. Але з іншого, у жовтні 2025 року Петров подавав декларацію під час звільнення з Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), де був заступником голови з питань цифрового розвитку. Декларація була подана 22 жовтня. Інша частина набутої у 2025 році власності була оформлена на нього в період з березня по серпень, тобто за кілька місяців до його виходу з АРМА. OBOZ.UA з’ясував, чим ще володіє Петров, що є в його дружини, скільки вони заробляють, що оформлено на родичів, а також розповідає про скандал з квартирою у Відні.
Загалом у Петрова в декларації зазначено 16 об’єктів нерухомості. Серед них квартира в Києві площею 92,7 кв.м, право власності на яку він отримав 16 грудня 2011 року за 383,139 тис. грн. На той день офіційний курс долара в Україні складав 7,98 грн. На 15 квітня 2026 року курс оновився до 43,5 грн. Також йому належить будинок площею 148,7 кв.м, придбаний у 2017 році. Вартість цих об’єктів не зазначається. У Петрова одна машина, Toyota Highlander Hybrid 2024 року, куплена у жовтні 2024 року за 2,592 млн грн.
У 2025 році Петров отримав 18,608 млн грн. З них, якщо припустити, що зазначена сума отримана за 9 місяців роботи, щомісячна зарплата становила близько 153,3 тис. грн. У 2024 році його зарплата склала 1,48 млн грн, або близько 123,6 тис. грн. Готівкою Петров зберігає 280 тис. доларів та 40 тис. євро, а також 149 тис. грн в Ощадбанку.
Дружина Петрова, Анастасія, також має значну нерухомість. Їй належить квартира, право власності на яку вона отримала 27 грудня. Офіційний курс долара тоді складав 27,26 грн, тож квартира коштувала 111,98 тис. грн, що нині складає 4,871 млн грн. Анастасія має два автомобілі, один з яких вона придбала у листопаді 2024 року. За минулий рік вона заробила 5,263 млн грн, з яких 4,791 млн грн були подаровані Аллою Колесніковою, родичкою Анастасії. Колеснікова є бенефіціаром ТОВ “САТ’95”, яка займається ресторанним бізнесом, але не подавала фінансову звітність протягом останніх п’яти років. Анастасія також заробила 200,3 тис. грн в ГУ Нацполіції Києва, 37,275 тис. грн в Об’єднаній штурмовій бригаді Нацполіції “Лють”, а також отримала страхові виплати та гарантійну суму.
Анастасія Олександрівна раніше була Гельзіною, а до цього Ковтун. Її батько, Олександр Ковтун, є депутатом Миколаївської міської ради, який не декларує значних доходів. Анастасія стала відомою влітку 2025 року через скандал, пов’язаний з елітним майном, яке не було зазначено в декларації її цивільного партнера Петрова. Вона також подавала заявки на різні посади в правоохоронних органах. Наразі Анастасія є слідчою Печерського райуправління ГУ МВС в Києві. Петров, на відміну від неї, не закривав свої декларації, що викликає питання щодо причин закриття доступу до декларацій Анастасії. Петров також має брата Олексія, який раніше був директором ДП “Спецтехноекспорт” і був звільнений після корупційного скандалу. Родина Петрових володіє елітним готелем у Буковелі, а для опису їхнього майна потрібен окремий матеріал.
Директор «Волиньприродресурсу» Капустюк отримав 5 мільйонів гривень
Центр журналістських розслідувань «Сила правди» повідомив, що Анатолій Капустюк, директор КП «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради, задекларував близько 5 мільйонів гривень доходу. Це вдвічі більше, ніж його заробіток у 2024 році. У минулому році його родина придбала три автомобілі. КП «Волиньприродресурс» займається видобутком бурштину, торфу та комплексних мідних руд. У 2025 році Капустюк отримав загалом 5 мільйонів гривень виплат від підприємства, зокрема 2,3 млн грн окладу (приблизно 195 тис грн на місяць) та річну премію у розмірі 2,4 млн грн, а також 278,5 тис грн на оздоровлення. Для порівняння, у 2024 році його заробіток склав близько двох мільйонів гривень. Таким чином, у 2025 році Капустюк заробив у два з половиною рази більше, ніж у попередньому році. Окрім доходів з комунального підприємства, Капустюк також отримав приблизно 42,5 тис грн пенсії від Пенсійного фонду та близько 2,9 млн грн орендної плати від ТОВ «Надровидобування». Коли у лютому 2021 року Капустюка призначили на цю посаду, він підтвердив, що завод з переробки бурштину у Прилісному Камінь-Каширського району належить йому особисто, і він здає його в оренду приватній компанії – ТОВ «Надровидобування». Це підприємство займається видобутком бурштину як генпідрядник КП «Волиньприродресурс», тобто приватна фірма заробляє на обладнанні Капустюка. Також Капустюк отримав дохід від продажу автомобіля: він продав Mercedes-Benz GL550 2013 року за 1,2 млн грн, яким володів з 2017 року. Таким чином, загальний дохід посадовця перевищив 9 млн грн. У минулому році родина директора «Волиньприродресурс» придбала три нові автомобілі. Сам Анатолій Капустюк у жовтні 2025 року купив Tesla Model Y 2025 року за 798 тис грн. Крім того, він має право користування Mercedes-Benz GLS 400 2018 року (вартість 1,3 млн грн), оформленим на його доньку Анастасію. У березні 2025 року вона також придбала Tesla Model 3 2024 року за понад 650 тис грн. Найдорожчий автомобіль – Mercedes-Benz GLS 450 2023 року вартістю 1,5 млн грн – оформлений на співмешканку Капустюка, громадянку Молдови Лілію Вікол.
Фінансові успіхи прокурора: декларація Івана Лендєла
Іван Лендєл, заступник керівника Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області, задекларував доходи своєї дружини, які становлять майже 4,5 мільйона гривень від підприємницької діяльності, а також преміум автомобіль BMW X4 M вартістю понад мільйон гривень. Як прокурор, Лендєл отримав 1,5 мільйона гривень заробітної плати. Його дружина, Галина Лендєл, задекларувала 4,5 мільйона гривень доходу від бізнесу, що є одним з найвищих показників серед родин прокурорів Закарпаття. Раніше, за даними попередніх декларацій, її дохід від підприємницької діяльності перевищував 3,8 мільйона гривень. Додатково, вона отримала 5,25 мільйона гривень у вигляді страхових виплат. Сім’я володіє кількома об’єктами нерухомості. Іван Лендєл має земельну ділянку площею 967 квадратних метрів у Виноградові, яку придбав у 2012 році, а також ще одну ділянку площею 800 квадратних метрів у Мукачеві з правом користування. У 2024 році він придбав велику земельну ділянку площею 10,8 тисячі квадратних метрів у селі Чорний Потік на Іршавщині. Дружина Галина є власницею нежитлового приміщення комерційного призначення площею 71,2 квадратних метра в Мукачеві, яке вона отримала в оренду з правом власності через іншу особу — Олександра Грицюка. Сім’я також користується житловим будинком площею 232,3 квадратних метра в Мукачеві, частина якого є власністю матері дружини. У розділі цінного рухомого майна задекларовано ультразвукову систему Philips ClearVue 550 вартістю 457 тисяч гривень, що належить дружині (набута у 2019 році). Щодо транспортних засобів, у власності дружини знаходиться BMW X4 M (2015 року випуску) вартістю 1 мільйон гривень, а Іван Лендєл користується Volkswagen Passat (2020 року), власником якого є Світлана Горицька. Грошові активи у сім’ї скромніші: Іван Лендєл має 10 тисяч євро та 30 тисяч доларів готівкою, а дружина — 30 тисяч євро та 45 тисяч доларів готівкою. На банківських рахунках у ПриватБанку та інших установах зберігаються невеликі суми в гривнях (від кількох гривень до 15 тисяч). Придбання BMW X4 M та ультразвукового апарату потребує пояснення джерел фінансування, особливо враховуючи, що офіційні доходи сім’ї до 2025 року не завжди виглядали достатніми для таких витрат без додаткових пояснень. Крім того, значна земельна ділянка, придбана у 2024 році, з’явилася в декларації без зазначення вартості набуття чи джерела фінансування. Окремо НАЗК варто з’ясувати, чому дружина прокурора Галина Лендєл вказує на наявність медичного центру. Вона зареєстрована як ФОП у Мукачеві, основний вид діяльності — загальна медична практика (КВЕД 86.21), а також пов’язані медичні послуги (УЗД, консультації спеціалістів). Однак її центр надає послуги ультразвукової діагностики, консультації гастроентеролога, невропатолога, терапевта тощо. Це може бути ознакою ухилення від сплати податків.
Фінансовий стан Ігоря Панченка: від нерухомості до криптовалюти
Ігор Панченко, заступник голови ДПС, відповідальний за цифровий розвиток, прибув до Києва з Полтави, де раніше обіймав посаду заступника голови військової адміністрації. Панченко народився 1 липня 1992 року в Кременчуці. У 2017 році він закінчив Інститут управління і права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, отримавши спеціальність правознавство.
Власну нерухомість Панченко придбав лише в Харкові: у 2021 році він купив квартиру площею 68 кв. м за 600 тис. гривень, а у 2022 році — смартквартиру на 18 кв. м за 191 тис. гривень. Щодо цифрової валюти, Панченко володіє криптовалютою Cardano (ADA) на суму 417 тис. гривень.
У його родині є три автомобілі, останнім з яких став BMW X3 2022 року випуску, придбаний у червні 2023 року за 777 тис. гривень. Крім того, родина володіє Volkswagen Tiguan (2012) та Nissan X-Trail (2011).
У 2023 році зарплата Панченка в «Дія» склала 675 тис. гривень, а від ФОП він заробив 1,3 млн гривень. Дружина також працює як ФОП, заробивши 481 тис. гривень, а ще 393 тис. гривень отримала від НУ юридичного університету ім. Я. Мудрого. В готівці родина зберігає 27 тис. доларів та 200 тис. гривень у банках.
Контракт на 8 мільйонів: постачання окулярів та корупційні ризики
ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» 8 квітня уклала контракт з ТОВ «ТС Трейд Україна» на постачання захисних балістичних окулярів на суму 8 млн грн. Інформація про це з’явилася в системі «Прозорро». Підрядник зобов’язаний до 21 вересня 2026 року поставити 10 тисяч комплектів окулярів з діоптричною системою (вставкою з коригуючими лінзами для людей із порушенням зору) у зеленому кольорі. Конструкція окулярів передбачає наявність трьох світлофільтрів: прозорого, сонцезахисного та контрастного. Окуляри повинні забезпечувати повний захист очей від ультрафіолетового випромінювання, механічних та балістичних уражень. Світлофільтри мають витримувати влучання уламків зі швидкістю понад 200 м/с та бути стійкими до температур від -5°С до +55°С. Переможець тендеру постачатиме окуляри китайської компанії Guangdong Yijia Optical Technology Co., Limited за ціною 800 грн за комплект. Конкурентом на торгах було ТОВ «Еквіпторг», яке пропонувало окуляри німецької фірми Swiss Eye International GmbH. У минулому році ця компанія постачала окуляри з діоптріями за контрактом з ДП «Державний оператор тилу» за ціною 749 грн за комплект. Участь у тендері вимагала наявності досвіду виконання аналогічних контрактів з 2023 року на суму не менше ніж 30% від очікуваної вартості, а також підтвердження фінансової спроможності в такому ж обсязі. ТОВ «ТС Трейд Україна» підтвердило наявність аналогічного досвіду контрактом з «Держоператором тилу», що стало основою кримінального провадження Головного слідчого управління ДБР. Йдеться про договір на постачання 18 000 балістичних окулярів-масок загальною вартістю 25,74 млн грн (суму визначено як збиток, завданий МОУ). За даними слідства, окуляри не пройшли перевірку науково-випробувального відділу Національного університету оборони України на етапі перших випробувань у грудні 2024 року, оскільки не витримали ударів імітатором осколків. Директор фірми-постачальника заперечив результати перевірки. Замість того, щоб провести тестування в трьох незалежних лабораторіях, як того вимагали умови договору, він надав документи лише від однієї приватної компанії — ТОВ «Науково-інженерного центру випробувань виробів та матеріалів захисту». Ця експертиза була позитивною, що дозволило фірмі отримати бюджетні кошти. У рамках розслідування лабораторія Національного університету оборони та Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз СБУ провели нові дослідження, які підтвердили, що окуляри не відповідають вимогам балістичної стійкості та непридатні для використання. В результаті держава зазнала збитків на всю суму контракту. Директора підприємства підозрюють у привласненні бюджетних коштів в особливо великих розмірах, а колишньому керівнику Центрального управління контролю якості інкримінують службову недбалість (за даними медіа, йдеться про ексочільника ЦУКіЯ Ігоря Лещенка). Провадження щодо експосадовця МОУ виділили в окрему справу. ТОВ «ТС Трейд Україна» зареєстроване в липні 2020 року. Фірму володіє Світлана Федотова, а керує Сергій Бовкун. Федотова також має однойменний ФОП, що надає послуги перукарнями та салонами краси. Це другий контракт «ТС Трейд Україна» з АОЗ, що зробило агенцію найбільшим замовником фірми. У лютому 2026 року підприємство уклало договір на 61,20 млн грн на постачання окулярів захисних балістичних, вид 3. Дешевшим конкурентом «ТС Трейд Україна» на торгах було ТОВ «БСВ «Побратим логістикс», яке подало лише технічну специфікацію до тендеру. Аудитори виявили ряд порушень у документах «ТС Трейд», зокрема акт відповідності на окуляри іншого кольору, банківська гарантія, виписана на «ДОТ», а не на «АОЗ», а також неточна назва предмета закупівлі в документах на представництво від виробника. АОЗ не погодився з висновками та оскаржив їх у судовому порядку. Загалом з 2024 року фірма отримала підрядів на 126,67 млн грн.
Денис Штілерман: загадкова постать у світі оборонної промисловості
Нещодавно президент України Володимир Зеленський привітав працівників оборонно-промислового комплексу з професійним святом. Серед досягнень українських зброярів він згадав розробку далекобійної ракети «Фламінго» компанії «Fire point». Керівник та головний інженер компанії Денис Штілерман, колишній громадянин РФ та співробітник одного з військових інститутів країни-агресора, заявив, що припинив працювати в Росії після Революції гідності в Україні. Проте реєстри свідчать про те, що його діяльність на ворога може тривати й до сьогодні.
Денис Штілерман – особа загадкова. Його життя, згідно з нещодавніми інтерв’ю, виглядає як добре продуманий сценарій. Після фізико-математичної школи у Києві, випускником якої був видатний Борис Патон, Штілерман поїхав навчатися в Москву в серпні 1991 року, коли Україна стала незалежною. Тобто він автоматично став громадянином України, але після переїзду до РФ отримав паспорт і там. У той час він мав інше прізвище – Данилов. За його словами, батько взяв більш слов’янське прізвище, щоб приховати єврейські корені. Штілерманом Денис Леонідович став лише після переїзду в Україну, тоді як у Росії він відомий під прізвищем Данилов, включно у кримінальних зведеннях.
Згідно з російськими реєстрами, Данилов Денис Леонідович отримав індивідуальний податковий номер у Московській області в серпні 2004 року. У вересні він став співзасновником ТОВ «Агро-Альянс», яке займалося вирощуванням зернових у Краснодарському краї. Це нетипова діяльність для випускника Московського фізико-технічного інституту, про що сам Штілерман згадував в інтерв’ю.
У 2005 році ТОВ «Агро-Альянс» припинило діяльність, а його правонаступником стало ТОВ «Агро-Альянс», де також був зазначений Денис Данилов. Він залишався у складі компанії до грудня 2021 року, хоча в інтерв’ю стверджував, що з 2014 року не працює на Росію.
Данилов-Штілерман також був у складі російського ТОВ «СИБ» у період з 2005 по 2006 рік, яке займалося здачею в оренду нежилого майна у Москві. Яка з цих компаній принесла йому великі гроші, невідомо, але він став пайщиком у ТОВ «Агрофирма Пирогово», яка у 2011 році приватизувала земельні ділянки у Підмосков’ї. У 2014 році було відкрито кримінальне провадження за фактом незаконного отримання права на ці ділянки, і станом на 2023 рік справа все ще триває за участю Штілермана.
Згідно з рішенням Верховного суду РФ від 5 листопада 2024 року, у червні 2023 року Денису Данилову було відмовлено у позовах щодо передачі земельних ділянок. Це підтверджує, що він продовжує судову тяганину в Росії за свої ділянки. У російському сегменті мережі також збереглися лоти боржника Данилова, які продавалися в 2023 році, вже після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Денис Штілерман в інтерв’ю українським журналістам зазначав, що його колишня дружина та двоє дітей залишалися в Москві до кінця минулого року. Він стверджував, що жінка відмовлялася виїжджати, але врешті-решт переїхала до Дубая. Проте її соціальні мережі свідчать про те, що вона активно ділиться своїм життям, що ставить під сумнів секретність їхнього виїзду.
Штілерман також заявляв, що допомагав йому фігурант плівок Міндіча, бухгалтер Ігор Фурсенко, який працює в «Fire point». Станом на 13 квітня 2026 року він залишається засновником та керівником ТОВ «Флаундэр», зареєстрованого у Москві, яке займається неспеціалізованою торгівлею.
У своїх інтерв’ю Штілерман стверджував, що втратив громадянство РФ у 2016-2018 роках і відсидів у російській в’язниці за політичними мотивами, хоча дані реєстрів свідчать про статтю «шахрайство». Незважаючи на активну діяльність у Росії, він не забував про Україну. У 1997 році він заснував у Києві ТОВ «Полар-інвест», а через два роки до компанії приєднався Єгор Скалига, який згодом став співзасновником «Fire point». Скалига, хоча і не став фізиком, мобілізувався до ЗСУ після вторгнення.
Зараз ТОВ «Полар-інвест» очолює Дмитро Демчук, який разом зі Скалигою входить до громадської організації «Не прогав». Компанія має тривалу судову тяганину з «Укрнафтою» через невиплачені дивіденди. Дмитро Демчук також є засновником ГО «Громадський хаб», підтримуваного Штілерманом, Скалигою та Іриною Терех.
Штілерман має добрі бізнес-стосунки з юристами, зокрема з Максимом Баришніковим, який також підтримує ГО «Громадський хаб». Ще одним юристом, наближеним до нього, є Артем Устюгов, співзасновник ТОВ «Проєкт 900». Історія життя Дениса Штілермана, яку він розповідає, виглядає як сценарій, де видатного інженера переслідують за політичні погляди, але він продовжує вести бізнес у країні-окупантці. Концентрація людей з кіноіндустрії навколо Штілермана викликає сумніви щодо достовірності частини його історії.
Нові підозри у справі хабарів Луцької міськради
НАБУ та САП повідомили про підозру ще одному учаснику групи, який отримав хабар після того, як Луцька міськрада ухвалила рішення про затвердження детального плану території. Мова йде про тодішнього голову однієї з депутатських фракцій Луцької міської ради. Він у змові з головою депутатської фракції Волинської облради (колишнім нардепом) та головою цієї ж фракції в Луцьку звернувся до користувача земельної ділянки (також колишнього нардепа) з проханням надати неправомірну вигоду в розмірі 30 тисяч доларів. Колишній нардеп погодився на цю пропозицію і передав частину суми – 15 тисяч доларів. Окрім того, трьом особам, які вже були викриті раніше, повідомили про зміну підозри. Їм додатково інкримінують отримання хабаря в розмірі 3 тисячі доларів від тієї ж особи за позитивне голосування депутатів їхніх фракцій щодо надання дозволу на розроблення детального плану території Луцькою міською радою та його затвердження.