Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду підтвердила вирок, згідно з яким колишнього заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у Сумській області Романа Шевченка засуджено до 7 років ув’язнення, а адвоката Євгена Руднєва – до 6 років. Про це повідомила пресслужба АП ВАКС. Як зазначають ЗМІ, мова йде про Шевченка та Руднєва. Антикорупційний суд визнав їх винними у скоєнні ряду кримінальних правопорушень, призначивши відповідно 7 і 6 років позбавлення волі. 18 березня 2026 року АП ВАКС завершила розгляд апеляційних скарг захисту на вирок ВАКС від 11.06.2025, яким колишнього посадовця слідчого управління ГУ Нацполіції Сумщини та адвоката визнано винуватими. За результатами розгляду колегія суддів частково задовольнила апеляційні скарги захисту, змінивши вирок ВАКС в частині посилання на кваліфікуючу ознаку кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 та ч.3 ст.369 КК України – «за попередньою змовою групою осіб», яку виключено з мотивувальної частини вироку. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Категорія: Корупція
Продаж бракованих дронів Міністерству оборони України
У 2023 році Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало розслідування щодо постачання Міністерству оборони України безпілотників, які виявилися непридатними для використання. Ці дрони були надані словацькою компанією aMartini s.r.o., що має зв’язки з родиною екснардепа Борислава Розенблата. Телеграм-канал “Сходка в сейфе” опублікував ексклюзивний договір між aMartini s.r.o. та німецькою компанією Lemontronix GmbH, яка, в свою чергу, пов’язана з Жанною Розенблат. Договір стосується продажу компонентів для дронів, зокрема 33 зарядних станцій і 5000 акумуляторів на загальну суму 26 561 євро. Відзначається, що аналогічне обладнання в відкритому доступі коштує близько 18 тисяч євро, що свідчить про різницю в ціні приблизно 8 тисяч євро або близько 45% націнки. Відомо, що ця продукція з додатковою маржею була перепродана Міністерству оборони України у складі безпілотників, які не виконували свої функції.
Приховане майно нардепа Каптєлова: декларація та факти
Народний депутат Роман Каптєлов, який представляє фракцію «Слуга народу», у своїй декларації за 2025 рік не вказав нерухомість своєї родини в Москві. Розслідування «Схем» вказує, що родина депутата виїхала з України за місяць до початку повномасштабного вторгнення Росії. З грудня 2023 року дружина Каптєлова почала отримувати зарплату від «Об’єднання культурних центрів південно-західного адміністративного округу» у Москві. Від 2015 року родина нардепа володіє частиною квартири в Москві, але ця інформація не була вказана в попередніх деклараціях, а також відсутня у новій звітності.
У коментарі ЗМІ Каптєлов зазначив, що його дружина не має нерухомості в Москві, а інформацію про її місце проживання в Росії вона «не надала». У декларації, поданій 18 березня цього року, депутат вказав місце роботи дружини Євгенії – «ОСП №195 ОКЦ ЮЗАО», але не уточнив, де саме розташована ця установа, зазначивши лише, що це «юридична особа, зареєстрована за кордоном». Також у декларації відсутні дані про заробітну плату дружини, лише позначка – «член сім’ї не надав інформацію».
У розділі «грошові активи» Каптєлов задекларував 1 мільйон 250 тисяч рублів готівкою, що належать Євгенії Каптєловій. При цьому депутат не вказав, що його дружина, яка отримує зарплату в московській установі, має або користується будь-якою нерухомістю в Росії. Розслідування «Схем» також вказує, що третина квартири в Москві площею понад 100 квадратних метрів частково належить дружині та дітям нардепа, а вартість їхньої частки складає близько 6 мільйонів гривень. Станом на дату публікації родина нардепа продовжує володіти цією нерухомістю.
Каптєлов стверджує, що його дружина не має нерухомості в Москві. На запитання про те, чому в декларації не вказане місце проживання його дружини в Росії, Каптєлов відповів, що вона «не надала такої інформації». Раніше він також пояснював, що з моменту введення воєнного стану його дружина не перебуває в Україні через «правові й фактичні обставини». Він зазначав, що його діти не мають українського громадянства, а він юридично не має офіційного статусу батька через обставини, на які не має впливу.
Водночас, згідно з витягом з державного реєстру актів цивільного стану, Каптєлов досі значиться батьком своїх дітей і залишається у шлюбі з Євгенією Каптєловою. Щодо російської нерухомості родини, депутат стверджує, що йому нічого про це не відомо. Він зазначив, що задекларував все своє майно, а також доходи дружини, маючи на увазі лише українські доходи, а не її зарплату в московській бюджетній установі.
На запитання, чи не вбачає він ризиків для державної безпеки в тому, що його близькі проживають у країні, яка розв’язала війну проти України, Каптєлов відповів, що питання, пов’язані з його особистим життям, є приватними і не впливають на виконання його обов’язків як народного депутата України. Він підкреслив, що завжди діє в інтересах держави та в межах закону.
«Схеми» також з’ясували, що депутат від «Слуги народу» кілька разів виїжджав за кордон під час повномасштабного вторгнення, а дати цих виїздів збігаються з поїздками його дружини з РФ до Туреччини. Каптєлов пояснив, що ці поїздки «здійснювались з офіційною метою та у зв’язку з особистими обставинами», але не надав копії відповідних відряджень на прохання журналістів.
Непрозорість декларацій: нардеп Каптєлов та його родина в РФ
Народний депутат Роман Каптєлов, який представляє фракцію «Слуга народу», не вказав у своїй декларації за 2025 рік нерухоме майно родини в Москві. Раніше розслідування «Схем» вказувало, що родина депутата виїхала з України за місяць до початку повномасштабного вторгнення Росії. З грудня 2023 року дружина Каптєлова почала отримувати зарплату від «Об’єднання культурних центрів південно-західного адміністративного округу» у Москві. З 2015 року родина нардепа володіє частиною квартири в Москві, але ця інформація не була вказана в попередніх деклараціях, а також відсутня у новій звітності. У коментарі ЗМІ Каптєлов заявив, що його дружина не володіє нерухомістю в Москві, а інформації про її місце проживання в Росії вона «не надала». У декларації, поданій 18 березня цього року, депутат зазначив місце роботи дружини Євгенії – «ОСП №195 ОКЦ ЮЗАО», але не вказав, де саме розташована ця установа, лише зазначивши, що це «юридична особа, зареєстрована за кордоном». Також у декларації відсутні дані про заробітну плату дружини, лише позначка – «член сім’ї не надав інформацію». У розділі «грошові активи» Каптєлов задекларував 1 мільйон 250 тисяч рублів готівкою, що належить Євгенії Каптєловій. Депутат не вказав, що його дружина, яка отримує зарплату в московській установі, володіє або користується будь-яким нерухомим майном у Росії. Розслідування «Схем» вказало, що третина квартири в Москві площею понад 100 квадратних метрів частково належить дружині та дітям нардепа, а їхня частка оцінюється в близько 6 мільйонів гривень. Станом на дату публікації родина нардепа продовжує володіти цією нерухомістю. Каптєлов стверджує, що в його дружини немає нерухомості в Москві. На запитання про відсутність інформації про місце проживання дружини в Росії, Каптєлов відповів, що вона «не надала такої інформації». Раніше він також зазначав, що з моменту введення воєнного стану його дружина не перебуває в Україні через правові та фактичні обставини. Каптєлов підкреслив, що його діти не мають українського громадянства, а він юридично не має офіційного статусу батька через обставини, на які не може вплинути. Водночас, згідно з витягом з державного реєстру актів цивільного стану, Каптєлов досі значиться батьком і залишається у шлюбі з Євгенією Каптєловою. Щодо російської нерухомості родини, депутат стверджує, що йому нічого не відомо. Він зазначив, що задекларував все своє майно та доходи дружини, маючи на увазі лише українські активи, а не її зарплату в московській установі. На запитання про можливі ризики для державної безпеки через те, що його близькі проживають у країні, яка розв’язала війну проти України, Каптєлов відповів, що питання особистого життя є приватними і не впливають на виконання його обов’язків як народного депутата. Він підкреслив, що завжди діє в інтересах держави та в межах закону. «Схеми» також з’ясували, що депутат кілька разів виїжджав за кордон під час повномасштабного вторгнення, і дати цих виїздів збігаються з поїздками його дружини з Росії до Туреччини. Каптєлов пояснив, що ці поїздки «здійснювались з офіційною метою та у зв’язку з особистими обставинами», але не надав журналістам копії відповідних документів.
Суд у Миколаєві наклав штраф на директора за фіктивний експорт олії
У Миколаєві суд оштрафував директора ТОВ “Тріалс” на 46 мільйонів гривень за фіктивний експорт олії після втручання Інтерполу. Центральний районний суд міста Миколаєва ухвалив рішення у справі про порушення митних правил. Колишнього директора ТОВ “Тріалс” Сергія Федорченка визнали винним у незаконному експорті соняшникової олії за підробленими документами. Загальна сума фінансових санкцій, накладених на бізнесмена, перевищила 46 мільйонів гривень. У 2020 році компанія під керівництвом Сергія Федорченка експортувала понад 1 357 тонн сирої соняшникової олії вартістю понад 1,25 млн доларів США. Вантаж вивезли через Миколаївський морський порт на суднах “Neatis” та “Marios G”. Для митного оформлення були надані контракти та рахунки-фактури, згідно з якими покупцем олії нібито виступала угорська компанія “Borko Trade Hungary Kft”. Миколаївська митниця засумнівалася в автентичності документів, і через Нацполіцію надіслала запит до Інтерполу. Відповідь європейських правоохоронців підтвердила, що директор угорської фірми не мав жодних фінансових зв’язків з ТОВ “Тріалс”. Під час судового засідання інтереси Сергія Федорченка представляли адвокати Михайло Цуріка та Сергій Кваша. Сторона захисту наполягала на закритті справи, стверджуючи, що матеріали від Інтерполу не можуть використовуватися як докази. Однак суддя Володимир Лященко відхилив ці аргументи. Суд визначив, що строки притягнення до відповідальності не були порушені. Оскільки незаконно вивезену олію вже неможливо конфіскувати, суд застосував фінансові санкції, передбачені Митним кодексом України. Сергія Федорченка зобов’язали відшкодувати вартість експортованого товару — 30 698 089 грн, а також сплатити штраф у розмірі 15 349 044 грн. Загальна сума стягнення становить понад 46 мільйонів гривень. Якщо порушник не сплатить штраф протягом 15 днів, його сума буде подвоєна. Досудове розслідування триває за кримінальним провадженням, що стосується вчинення кримінальних правопорушень, які завдають шкоди національним інтересам України.
Суд відмовив у доступі до документів щодо закупівлі дронів у Чернівцях
Суд Чернівецького району відмовив слідчим Національної поліції у доступі до документів мера Романа Клічука та його заступника в рамках кримінального провадження, що стосується закупівлі дронів для Збройних Сил України у 2023 році. Суд визнав це прохання безпідставним, незважаючи на те, що саме мер Чернівців підписував угоди на придбання дронів. Відповідне рішення було опубліковане в Судовому реєстрі 19 лютого. Виконавчий комітет Чернівецької міської ради у 2023 році здійснював закупівлі квадрокоптерів для подальшої передачі їх Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, які знаходяться на території Чернівецької громади. У листопаді та грудні 2023 року були укладені договори з ТОВ «Головна Мануфактура» на загальну суму 8 мільйонів гривень, про що свідчить інформація з системи «Прозорро». Поліція зацікавилася цими закупівлями, оскільки вважає, що начальник відділу закупівель, діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, зловживав службовим становищем, що призвело до розтрати коштів місцевого бюджету за завищеними цінами на квадрокоптери. За оцінками експертів, переплата становить близько 1,34 мільйона гривень. Поліція звернулася до суду за офіційним доступом до документів мерії для збору доказів. Суд дозволив слідчим вилучити всі документи, пов’язані з тендерами та договорами на дрони, а також інформацію про підозрюваного начальника відділу державних закупівель, включаючи його посадові інструкції та дані про зарплату. Проте суд відмовив у доступі до документів мера та його заступника, вважаючи це прохання безпідставним. Усі угоди були підписані мером Чернівців Романом Клічуком. Міськрада замовила дрони Mavic 3T у листопаді 2023 року по 277 000 гривень за одиницю, а у грудні — по 262 000 гривень. За даними порталу «Hotline», ціна на Mavic 3T у листопаді 2023 року становила 228 086 гривень за одиницю, а у грудні — 216 591 гривень, що на 17-18% нижче від тендерної ціни. Mavic 3 Fly More Combo замовили у листопаді 2023 року по 124 500 гривень за одиницю, а у грудні — по 134 000 гривень. На порталі «Hotline» ціна на ці квадрокоптери у листопаді 2023 року становила 109 954 гривні за одиницю, а у грудні — 105 765 гривень, що на 12-21% дешевше від тендерної ціни. Ймовірна переплата за цими позиціями складає близько 800 тисяч гривень. Дрони Autel Evo Max 4T Protect+ замовляли по 317 000 – 322 000 гривень за одиницю, що навіть нижче за ринкові ціни того періоду (327 447–335 582 гривень). Крім того, слідчі виявили ознаки того, що тендер на суму 5,45 мільйона гривень був розділений на три лоти, підлаштовані під одного учасника — «Головна Мануфактура». Усі дешевші пропозиції конкурентів були відхилені через невиправлені помилки в документах. У першому лоті на 1,95 мільйона гривень брали участь дешевші пропозиції ТОВ «Торговий дім «Терра Груп» на 1,61 мільйона гривень та ТОВ «Секур Інтеграція» на 1,69 мільйона гривень, які були відхилені через невиправлені помилки. У другому лоті на 1,63 мільйона гривень дешевшою була пропозиція ФОП Застьоба Олександра Геннадійовича на 1,60 мільйона гривень, яка також була відхилена. У третьому лоті на 1,88 мільйона гривень дешевшою пропозицією була ТОВ «Торговий дім «Терра Груп» на 1,72 мільйона гривень, яка була відхилена через невиправлені помилки. Мер Чернівців Роман Клічук прокоментував ситуацію з підозрою начальниці відділу закупівель під час пресконференції 4 лютого, зазначивши, що вони виходили з того, що ціни мають бути такими, аби дрони могли швидко потрапити на фронт. Київська компанія «Головна Мануфактура» з липня 2024 року належить громадянину Туреччини Ямачу Хусейну, а на момент закупівлі власником був Ігор Селезньов. З 2018 року компанія отримала державних замовлень на 316,17 мільйона гривень, найбільше з яких на постачання квадрокоптерів Житомирській міській раді.
Корупційні схеми в Державній аудиторській службі України
Ексзаступника начальника Управління Північного офісу Державної аудиторської служби України в Чернігівській області затримали під час отримання неправомірної вигоди. Закурін Олександр Петрович, який відповідав за контроль бюджетних коштів у сфері ЖКГ та інфраструктури, став фігурантом корупційної справи на фоні скарг бізнесу на системний тиск і «відкати» у держаудиті. Згідно з інформацією, затримання відбулося 12 березня 2026 року. Закуріну обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 травня з можливістю звільнення під заставу. Він вніс заставу в розмірі 1 мільйон гривень і вийшов на волю, подавши апеляційну скаргу. Розглядатимуть її судді Чернігівського апеляційного суду Микола Оседач і Валерій Заболотний, відомі своїми неоднозначними рішеннями. Затримання ексчиновника є тривожним симптомом, оскільки Управління Північного офісу ДАСУ в Чернігівській області вже давно супроводжують скандали. Улітку 2024 року Федерація роботодавців Чернігівщини направила офіційний лист до Федерації роботодавців України, в якому йшлося про вимогу сплачувати 2% «відкату» з кожного виграного тендеру. У разі відмови, ДАСУ блокувала оплату за тендерами. Видання «Наші Гроші» також зафіксувало, що Чернігівська область отримала найбільшу кількість «каральних» висновків ДАСУ. Реакція керівництва Північного офісу була показовою: начальник Кондрашов назвав конфлікт між бізнесом та ДАСУ «штучним». У січні цього року Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру трьом посадовцям Головного управління ДПС у Чернігівській області, які вибудували корупційну схему. Держаудитслужба, покликана виявляти фінансові зловживання, досі не відреагувала на затримання колишнього заступника начальника управління. Сподіваємося на чітку позицію Офісу Генерального прокурора, очолюваного Русланом Кравченком, який декларував пріоритети викорінення корупції.
Скандал з приватизацією квартири в Києві за 9 гривень
У 2024 році Дмитро Бузницький, заступник керівника ДБР, приватизував службову квартиру від СБУ в центрі Києва за 9 гривень 47 копійок. Це сталося через 20 років після того, як він уперше скористався правом на приватизацію житла. У 2024 році його дружина також придбала апартаменти в столиці. Це стало відомо з розслідування hromadske «А ви хочете тут квартиру за 9 грн?». З 2023 року Бузницький обіймає посаду заступника керівника Державного бюро розслідувань у Львові. Раніше, у 2020 році, він звільнився зі Служби безпеки України, де прослужив десятки років, зокрема, на посаді заступника начальника економічного управління СБУ. У 2021 році він працював в «Енергоатомі». Протягом останніх років його дружина, Алла Продан, набувала елітну нерухомість у Києві та Київській області, а в 2024 році разом із чоловіком отримала квартиру площею 52 кв. м у преміальному житловому комплексі Jack House у самому центрі столиці. Офіційна вартість цього житла становила 9 гривень 47 копійок, що відповідало відновній вартості приватизації. Однак ринкова ціна аналогічного житла в цьому будинку становила близько 235 тисяч доларів або близько 9,7 мільйона гривень. Ця квартира у ЖК Jack House раніше належала Службі безпеки України. Бузницький користувався нею до 2023 року, навіть після звільнення зі СБУ. Документ про право власності на цю квартиру видав орган приватизації державного житлового фонду Печерської адміністрації. У 2023 році СБУ передала цю квартиру до комунальної власності територіальної громади Києва. У відповіді на запит hromadske, відомство, де працює Бузницький, зазначило, що він став на квартирну чергу у 2001 році, а службову квартиру отримав лише у 2018 році. Це сталося через три місяці після того, як Алла Продан придбала квартиру у «Французькому кварталі 2». Бузницький тоді ще працював у СБУ і потребував поліпшення житлових умов, тому після звільнення квартира залишилася за ним. Служба безпеки також повідомила, що квартиру у Jack House надали Бузницькому в постійне користування у 2020 році, коли він звільнився. Дружина Бузницького, Алла Продан, у 2020 році обміняла свою квартиру у «Французькому кварталі 2» на будинок площею 325 м² у Плютах під Києвом. Офіційно, ринкова вартість квартири становила 3,4 мільйона гривень, а будинку з землею — 1,9 мільйона гривень. У 2024 році жінка продала цей будинок за 11,3 мільйона гривень, що вшестеро дорожче. У ДБР зазначили, що на момент продажу будинок потребував ремонту. Процес приватизації квартири у Jack House тривав чотири роки і завершився 6 грудня 2024 року, через три місяці після того, як Алла Продан набула квартиру площею майже 150 кв. м у ЖК «52 Перлина». Юрист Центру протидії корупції Олексій Бойко зазначив, що в подібних ситуаціях зазвичай відмовляють у приватизації. Однак у даному випадку могли не перевіряти інформацію про наявність іншої нерухомості у родини Бузницьких. Також можливо, що родина відповідала нормативам забезпечення житловою площею, які залежать від кількості членів сім’ї. За українським законодавством, приватизувати квартиру можна лише один раз. Бузницький вже скористався цим правом у 1994 році, коли йому було 18 років, і тоді його сім’я приватизувала квартиру у Каневі. У 2014 році він оскаржив приватизацію своєї частки в суді, і суд скасував його право власності на одну четверту частину квартири. Бойко зазначив, що нормальний відповідач завжди просить застосувати позовну давність, і це викликає питання щодо зацікавленості відповідачів у такому рішенні.
Активи екс-прокурора Харкова: судове позов на 7,5 млн грн
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звернулася до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з позовом, основаним на матеріалах моніторингу способу життя від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). У позові йдеться про визнання необґрунтованими та стягнення в дохід держави активів на суму понад 7,5 мільйонів гривень, які були набуті колишнім керівником окружної прокуратури в Харкові. Зокрема, мова йде про активи, придбані членами сім’ї посадовця в період з 2022 по 2024 роки. Аналіз доходів і витрат сім’ї вказує на те, що вартість активів перевищує легальні доходи на 7,5 мільйонів гривень. У зв’язку з цим прокурор САП подав до суду позов про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави. Для забезпечення позову суд наклав арешт на майно відповідача в межах суми вимог.
Фінансові активи подружжя поліцейських: деталі декларації
Старший слідчий Головного управління Національної поліції України Людмила Скора та її чоловік В’ячеслав Дутий, старший оперуповноважений Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, мають 112,7 тисяч доларів готівкою. Про це повідомляє антишахрайський проєкт “190”. Щодо нерухомості, Людмила Скора володіє двома об’єктами: з 2020 року вона зареєстрована у квартирі площею 80,4 кв. м у Києві, що належить її свекрусі, Дутої Олені Іванівні. З 2021 року поліціянтка проживає в іншій квартирі свекрухи, яка трохи більша – 112,1 кв. м. Її чоловік, В’ячеслав Дутий, має право користування квартирою площею 27,8 кв. м у Києві, власником якої є Деснянська райдержадміністрація (ймовірно, службове житло). У грудні 2025 року Людмила Скора придбала Honda CRV 2015 року випуску у свекрухи за 410 тисяч грн, хоча ринкова вартість такого авто становить близько 700 тисяч грн. В’ячеслав Дутий не має власного автомобіля і користується Acura TLX 2017 року випуску, що належить його матері. Вартість цього транспортного засобу не вказується, але сьогодні така модель може коштувати понад 700 тисяч грн. Щодо доходів, у минулому році Людмила Скора отримала 633 тисячі грн зарплати у Нацполіції, а В’ячеслав Дутий – 694 тисячі грн у Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції. Родина також отримала 4 тисячі грн у рамках програми “Зимова підтримка” (по 1 тисячі грн на кожного з подружжя та двох їхніх дітей). На правах спільної сумісної власності подружжя має 112,7 тисяч доларів готівкою. В’ячеслав Дутий також має власні заощадження у розмірі 210 тисяч грн готівкою, що в сумі становить понад 5,1 мільйона грн. Грошові активи на банківських рахунках подружжя не декларуються.