Кандидатка у судді ВАКС Олена Роїк вирішила не зупинятися на дрібницях і «інвестувала» в Aston Martin за 345 тисяч доларів. Вона стверджує, що це не розкіш, а просто спосіб збереження капіталу. Як хтось тримає долари під подушкою, так і вона має спорткар у гаражі. Про це повідомляє “Викривач”.За її словами, автомобіль був придбаний за готівку та частково в борг. Машина не використовується, щоб не знижувати свою вартість. Вона вважає, що авто просто стоїть і дорожчає, як хороше вино.Роїк не довіряє банкам, тому обирає альтернативні способи інвестування. Раніше це був біткоїн: у 2019 році вона купила, а у 2021 році продала, заробивши 155 тисяч доларів. Проте підтвердити це вона не може, оскільки втратила доступ до електронної пошти.Також кандидатка активно надає гроші в борг: майже 3 мільйони гривень одній знайомій і ще 100 тисяч доларів іншій. Водночас Роїк запевняє, що живе скромно і їй нічого більше не потрібно, адже в неї вже «все є». Якщо Aston Martin не є розкішшю, а лише інвестицією, то що тоді можна вважати розкішшю для кандидатів в антикорупційному суді?
Категорія: Корупція
Схеми агроекспорту: як Малиновський та Пуля заробляють під час війни
Багато українців вважають агроекспорт важливим джерелом валютних надходжень до бюджету та підтримкою економіки в умовах війни. Проте, існує невелика група осіб, які використовують ці обставини для власного збагачення, завдаючи державі мільярдні збитки. Ключовими фігурами в цій схемі є Артем Малиновський та Євген Пуля. Артем Малиновський, син відомого бізнесмена Михайла Малиновського, рідко з’являється в новинах. Він є давнім партнером колишнього нардепа Бориса Козиря і діє непомітно, але ефективно. За даними журналістів, саме через його структури, зокрема стивідорну компанію «Октябрьская», під час повномасштабного вторгнення було вивезено сотні тисяч тонн олії та пшениці. Ці товари продавалися за заниженими цінами: олія — по 65–80 центів за кілограм (ринкова ціна — 1,4 долара), пшениця — по 10 центів замість 70. Різниця в ціні залишалася в кишенях учасників схеми. Після завершення своєї ролі компанію швидко перейменували на «Толанс» і переоформили на громадянку Узбекистану Авакову. Хоча експорт зупинився, схема продовжувала діяти. Іншим важливим гравцем є Євген Пуля, якого в аграрних колах називають «королем обналу». За версією розслідувачів, його конвертаційні центри «відмивали» валютні надходження від заниженого експорту та повертали їх в Україну у вигляді готівки. Компанії, пов’язані з Малиновським, активно співпрацюють з фірмами Пулі: «Дросгруп», «Лімітек Лідер», «Антанта Торггрупп», «Динаміткек», «Лейперс Торг» та «Прайсус». Схема працює за класичним принципом: фіктивні угоди, занижена вартість товару, продаж за готівку без сплати податків. Офіційно Пуля є засновником і бенефіціаром ТОВ «Фінансовий холдинг «Термінал-П», кількох медичних центрів, «Буллет агрохолдинг» та фінансової компанії «Ван-капітал». Раніше його називали «гаманцем Гройсмана». Згідно з розслідуваннями, він контролює одну з найбільших київських конвертаційних схем з обігом понад 6 мільярдів гривень. До його «портфеля» входять: «Агро-тех груп», «Голоагро Бізнес», «Золото Ниви», «Євро Сіетл» та інші фірми, що займаються ремонтом техніки, торгівлею добривами та сигаретами. Окремо варто згадати неофіційну фінансову компанію «Bullet». Вона не має юридичного статусу, але забезпечує переміщення готівки через кордон в обхід митниці. За інформацією журналістів, ці кошти спрямовуються, зокрема, до Росії та на окуповані території, включаючи Крим. Розслідування проти цих схем відкривалися неодноразово, але згодом закривалися «через відсутність складу злочину». Особливо це зручно, коли йдеться про реальні імена та великі суми. Ніхто з ключових фігурантів — ні Малиновський, ні Пуля — поки що не прокоментував розслідування. Проте, під час війни, коли кожен мільярд на вагу золота, частина агроекспорту функціонує за непрозорими правилами.
Фінансові активи прокурора Волині: криптовалюта та готівка
Перший заступник прокурора Волині Альберт Шаповалов задекларував 125 тисяч доларів готівкою та криптовалюту на біржі Binance. Шаповалов активно інвестує в криптовалюту. На біржі Binance він має криптоактиви, загальна задекларована вартість яких на момент набуття становить близько 36 тисяч гривень. За 2025 рік прокурор отримав майже 1,87 млн гривень зарплати. Його дружина Анастасія Шаповалова (дівоче прізвище Артюхова) та неповнолітній син Лев живуть разом із ним. Сім’я орендує квартиру площею 82 м² у Луцьку, оренда якої була укладена у вересні 2025 року. У декларації також зазначено нерухомість та автопарк. Посадовець зареєстрований в Ірпені Київської області, але фактично проживає у Луцьку.
Бухгалтерка ліцею на Вінниччині привласнила 2,7 мільйона гривень
У Вінницькій області було викрито посадовицю, яка протягом трьох років використовувала бюджет навчального закладу для власного збагачення. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах”. Поки ліцей функціонував, бухгалтерка вміло маніпулювала фінансовими даними. Як саме працював її «кешбек»? Підозрювана мала повний доступ до рахунків ліцею Тростянецької громади. У період з 2021 по 2024 рік вона вносила фальшиві дані у фінансові звіти: * Завищувала заробітні плати працівників. * Маніпулювала податковими нарахуваннями. * «Коригувала» профспілкові внески. Різниця між фактичними звітами та реальністю осідала на її особистому банківському рахунку. Загальна сума збитків становить 2,7 млн грн. Щодо завершення її кар’єри, Гайсинська окружна прокуратура вже висунула жінці підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення майна в особливо великих розмірах). Наразі вона перебуває під запобіжним заходом у вигляді цілодобового домашнього арешту. Її перспектива – від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Досудове розслідування триває.
Кандидат у митницю Бойко ухилився від відповідей про корупцію
Кандидат на посаду в митниці Олександр Бойко не зміг відповісти на питання щодо своєї участі в корупційних схемах на Одеській митниці. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”. У 2022 році Бойко очолював підрозділ внутрішньої безпеки Одеської митниці, коли там були зафіксовані випадки тіньового експорту, “чорного зерна” та проводилися обшуки ДБР. Інформацію про це було надіслано комісії з добору керівника Держмитслужби, і це питання піднімалося під час співбесіди. У відповідь кандидат охарактеризував це як “інформаційну атаку” на свою адресу, хоча факти підтверджують наявність корупційних явищ під час його роботи в Одеській митниці. Бойко прокоментував лише один випадок з контейнерами, зазначивши, що товари не були подані на митне оформлення, тому митниця “не мала права діяти”. Він стверджує, що документи щодо знищення контейнерів були передані керівництву, а частину вантажу згодом передали на потреби ЗСУ. Замість того, щоб надати чіткі відповіді та пояснити роль свого відділу, кандидат зосередився на репутаційній шкоді.
Можливе кримінальне переслідування Арахамії через зарплати в конвертах
ЗМІ, пов’язані з НАБУ і САП, вказують на можливе відкриття кримінальної справи проти Давида Арахамії, лідера фракції «Слуга народу», у зв’язку з виплатами зарплат у конвертах депутатам. Як повідомляє «Дзеркало тижня», громадська організація «Межа» звернулася до генерального прокурора з заявою, в якій стверджується, що Арахамія, як відповідальний за збір голосів, не міг не знати про механізми їх «стимулювання». Генпрокурор відмовився реєструвати правопорушення, але це не виключає можливості виклику Арахамії на допит у НАБУ у справі Киселя. У статті не йдеться про конкретні претензії до Арахамії, які могли б призвести до кримінальної справи, проте звернення «Межі» підкреслює його причетність до корупційних схем. За інформацією видання, НАБУ ще не встановило джерело «каси» для виплат зарплат у «конвертах». В окремих випадках фінансування здійснював Міндіч, але «гаманець» для розподілу коштів був явно не єдиним. Варто зазначити, що «Дзеркало тижня» є одним із видань, які підтримують так звану «антизеленську коаліцію», де ключову роль відіграють НАБУ і САП. Раніше повідомлялося, що у «коаліції» до Арахамії є дві вимоги: розблокувати роботу Ради для голосування за законопроекти, необхідні МВФ і ЄС, і схилити Арахамію до збору голосів за відставку уряду Свириденко з подальшим формуванням нового Кабміну, на який президент не зможе впливати. Можливо, натяки на потенційне кримінальне переслідування мають на меті спонукати Арахамію погодитися на ці пункти. При цьому, як видно з тієї ж статті, у НАБУ поки що немає достатньої доказової бази проти лідера фракції СН.
Суд над посадовцями за завищені ціни на дрони у Полтавщині
Прокурори Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону подали до суду обвинувальний акт проти трьох чиновників міської ради та директора товариства. Їх звинувачують у розкраданні бюджетних коштів під час закупівлі квадрокоптерів для оборонних потреб. Згідно з матеріалами слідства, у 2023 році директор департаменту спільно з підлеглими та керівником товариства організували схему, в якій дрони були придбані за завищеними цінами в рамках місцевої програми підтримки обороноздатності. Посадовці заздалегідь обрали постачальника та штучно підвищили очікувану вартість закупівлі. Для цього вони провели формальний аналіз ринку, використовуючи недостовірні комерційні пропозиції від компаній, які насправді не займалися продажем такої техніки, що створило ілюзію ринкової ціни. Тендерну документацію, за версією слідства, підготували спеціально для одного учасника, формулюючи вимоги так, щоб інші компанії не могли взяти участь у тендері. В результаті перемогу отримало заздалегідь обране товариство, з яким уклали договір на постачання 90 квадрокоптерів на суму 14,5 млн грн. Як з’ясувало слідство, учасники схеми внесли до офіційних документів неправдиві дані про нібито повну поставку товару, хоча на той момент квадрокоптери фактично не були доставлені. На основі цих документів з місцевого бюджету була перерахована вся сума за договором, хоча реальна вартість техніки була значно нижчою. Отримані кошти, згідно зі слідством, директор товариства легалізував, перерахувавши їх на рахунок іншого підприємства під виглядом оплати допоміжних послуг. Внаслідок цих дій бюджету завдано збитків на суму 2,6 млн грн. У січні 2026 року учасникам схеми було повідомлено про підозру. Їхні дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 1 ст. 209 КК України. У рамках провадження було подано цивільний позов про відшкодування збитків. Оскільки міська рада не визнала шкоду, прокурор звернувся до суду в інтересах територіальної громади. Досудове розслідування проводилося Територіальним управлінням БЕБ в Полтавській області за оперативного супроводу Департаменту військової контррозвідки СБ України та УСР в Полтавській області. Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, поки її вину не доведено в суді.
Бухгалтерка ліцею на Вінниччині привласнила 2,7 мільйона гривень
У Вінницькій області виявлено посадовицю, яка протягом трьох років використовувала бюджет навчального закладу для особистого збагачення. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах”. Поки ліцей функціонував, бухгалтерка вміло маніпулювала фінансовими даними. Як саме працював її «кешбек»? Підозрювана мала повний доступ до рахунків ліцею Тростянецької громади. У період з 2021 по 2024 рік вона вносила неправдиві дані у фінансові звіти: * Завищувала виплати працівникам. * Маніпулювала податковими нарахуваннями. * «Коригувала» профспілкові внески. Різниця між реальною звітністю та фактичними даними осідала на її особистому банківському рахунку. Загальна сума збитків становить 2,7 млн грн. Щодо кар’єри підозрюваної, Гайсинська окружна прокуратура вже повідомила їй про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення майна в особливо великих розмірах). Наразі жінка перебуває під запобіжним заходом: цілодобовий домашній арешт. Їй загрожує покарання від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Досудове розслідування триває.
Фінансові аномалії ексзаступника командувача НГУ Олександра Білоуса
Олександр Білоус, колишній заступник командувача Нацгвардії з тилу, став об’єктом перевірки НАЗК та кримінальної справи, пов’язаної з можливими фінансовими зловживаннями на суму 199 млн грн. Ці події вказують на невідповідність між задекларованими доходами його родини та реальними активами. НАЗК виявило, що у декларації за 2024 рік було вказано недостовірні дані на 16,7 млн грн, що підпадає під статтю 366-2 КК України, яка передбачає штраф або обмеження волі.
Фінансові невідповідності почали з’являтися ще у 2020 році, коли витрати перевищили доходи на 672 тис. грн. У 2021 році, при офіційних доходах близько 1,47 млн грн, сім’я придбала активи на суму 7,32 млн грн, зокрема автомобіль Hyundai Santa Fe за 1,566 млн грн, квартиру у Львові в ЖК «Forum Apartments» з ринковою вартістю близько 4,33 млн грн, але задекларовану за 1,136 млн грн, а також квартиру у Фонтанці, де ринкова вартість становила не менше 1,065 млн грн, при задекларованих 442 тис. грн.
За підрахунками НАЗК, до кінця 2021 року сім’я могла накопичити максимум 1,66 млн грн, але задекларувала понад 7,2 млн грн. У 2022 році розрив зріс: було заявлено 11,58 млн грн, включаючи готівку — 500 тис. грн, $70 тис. та 100 тис. євро у Білоуса, плюс $20 тис. та 100 тис. євро у дружини. НАЗК оцінює, що реально можна було накопичити близько 3,37 млн грн, що створює різницю понад 8,2 млн грн.
У 2023 році, після призначення заступником командувача НГУ з тилу, сім’я придбала елітну нерухомість. Дружина оформила два апартаменти в «Апартель Сходниця»: 33,1 м² за 493 тис. грн при ринковій вартості близько 3,95 млн грн та 66,4 м² за 996 тис. грн при реальній ціні понад 8 млн грн. Загальна реальна вартість становить близько 12,05 млн грн при задекларованих 1,49 млн грн. У тому ж році було придбано автомобіль DS 7 Crossback за 1,79 млн грн з оплатою 179 тис. грн. Загальні витрати перевищили 12,2 млн грн при доступних близько 7,3 млн грн, що створює дефіцит майже 5 млн грн без пояснень.
До кінця 2023 року активи сім’ї становили 16,65 млн грн, які, за оцінкою НАЗК, не могли бути накопичені з офіційних джерел. У 2024 році додалося ще 1,6 млн грн. Одночасно Білоус фігурує у справі НАБУ про розтрату 199 млн грн на закупівлі бронетехніки через приватні фірми, зокрема ТОВ «БП “ЕКСІМ Світова оборона”». Судові документи вказують, що Білоус курирував постачання та контакти з військовою частиною, і розслідується змова з бізнесом та переплата за закупівлі.
Після обшуків навесні 2025 року Білоус був звільнений указом президента. Це публічно назвали «деморалізуючим» для системи, але питання щодо грошей та активів залишилися без відповіді. Зараз очевидно, що офіцер, відповідальний за тил і ресурси НГУ під час війни, за короткий час накопичив активи, які не відповідають його зарплаті, придбав елітну нерухомість за цінами, що в десятки разів нижчі за ринкові, і опинився у справі про мільярди на оборонку. Це вже не просто деклараційні помилки; це прірва між паперовими цифрами та реальністю, яку неможливо ігнорувати.
Викриття корупційних схем: Неля Цибульник під прицілом НАЗК
Неля Цибульник, заступниця мера Харкова, депутатка Харківської облради та голова адміністрації Холодногірського району, була викрита за недостовірне декларування майна на суму 7 млн гривень. Перевірки проводилися з вересня 2025 по березень 2026 року, з можливим продовженням термінів. НАЗК проаналізувало дані з понад 20 державних реєстрів, банківські виписки з 20 фінансових установ, а також матеріали кримінальних проваджень та пояснення самої Цибульник і третіх осіб. Відповіді від криптобіржі WhiteBIT не були отримані, тому перевірка проводилася на основі наявних даних.
Цибульник не вказала у деклараціях свою другу посаду — депутатку Харківської обласної ради. Найбільші неточності, виявлені НАЗК, стосуються будинку площею 299,3 м² у Харкові, право на який вона отримала у 2021 році. Цибульник зазначила «Не застосовується» щодо вартості та не вказала право користування донькою, яка фактично проживає в будинку. Реальна кошторисна вартість будівництва, згідно з реєстром, становить лише 300 тис. гривень. НАЗК відхилило пояснення Цибульник про те, що «кошторис не є реальною вартістю, бо роботи не завершені».
Крім того, жінка внесла неточності щодо двох торгових павільйонів по 16 м² у Харкові, які були задекларовані як власність з 28.12.2016 за 320 000 грн кожен. Насправді це оренда за договорами 2016 року (орендна плата 10 тис. грн/місяць). НАЗК зазначає, що вартість оренди береться з правовстановлюючих документів, і підтверджень сплати 320 тис. грн за кожен павільйон не надано.
Ювелірні вироби, що фігурували у кримінальному провадженні проти матері Цибульник, Тетяни Цибульник, були оцінені експертизою у 614 тис. грн. Неля Цибульник раніше визнавала, що деякі з цих виробів належать їй, але у деклараціях за 2023-2024 роки стверджувала, що «не мала у власності, вироби втрачені». НАЗК не підтвердило наявність або вартість у 2023-2024 роках, але зафіксувало невідповідність.
Основні порушення, які призвели до кримінальної кваліфікації, включають:
– 2023 рік – 180 тис. доларів, 10 тис. євро та 100 тис. гривень (≈ 7,36 млн грн).
– 2024 рік – 170 тис. доларів, 10 тис. євро та 100 тис. гривень (≈ 7,69 млн грн).
Ці суми повторюються з 2019 року, коли були задекларовані 70 тис. доларів, 50 тис. євро та 600 тис. гривень. Однак загальний офіційний дохід Цибульник за період з 1998 по 2019 рік становить лише 2,89 млн грн, враховуючи підприємницьку діяльність, зарплату та продаж авто. За цей період вона придбала кілька квартир і автомобілів (Toyota Highlander, Corolla, ГАЗ тощо), погасила частину кредиту на 49,1 тис. доларів, отриманого у 2018 році в TBC Bank на будівництво в Грузії, та сплатила оренду павільйонів — усе на суму, що значно перевищує її доходи. Рух коштів на рахунках у ПриватБанку та Укргазбанку під час ФОП-діяльності (роздрібна торгівля, оренда) був практично відсутній.
Цибульник стверджувала, що великі суми — це «подарунки» від Сергія Муфазалова, які він надав у 2016 та 2018 роках (200 тис. доларів та 60 тис. євро). Жінка надала нотаріальні заяви 2025 року. Однак НАЗК встановило, що Муфазалов сам заробив за 1998-2016 роки лише 3,125 млн грн і купував квартиру та авто. Частина «подарунка» — позика від Ігоря Когута, запит до якого повернувся. Родинних зв’язків між Цибульник і Муфазаловим реєстри не виявили, оскільки він одружений і має дітей.
Цибульник подала декларацію про «подарунок» за 2016 рік лише у листопаді 2025 року, після запиту НАЗК, сплативши 355 тис. грн податку. За 2018 рік вона не вказувала ці дані.
НАЗК вважає, що ці пояснення мають «узгоджений характер» і спрямовані на уникнення відповідальності. Фінансової спроможності ні в Цибульник, ні в Муфазалова не підтверджено. Сума недостовірних даних у кожній декларації становить:
– За 2023 рік — 6,3 млн гривень.
– За 2024 рік — 6,96 млн гривень.
У діях Неллі Цибульник встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування). Це вже не перша перевірка її декларацій — НАЗК фіксує системність порушень з 2019 року.