Категорія: Корупція

Борисенку оголосили нову підозру у справі полігону

Директору ужгородського КАТП і депутату Олександру Борисенку повідомили про підозру за ч. 2 ст. 364 ККУ.

Йдеться про обставини навколо ужгородського полігону твердих побутових відходів поблизу села Барвінок. За версією слідства, з травня 2025 року на полігон фактично допустили сторонню фірму, яка без належних договорів займалася сортуванням, забиранням і вивезенням вторинної сировини.

У матеріалах підозри згадуються ТОВ «Вторма-Ужгород», його директор Олександр Тітка та бенефіціарка Наталія Блага. Слідство вважає, що з полігону вивезли та реалізували значну кількість вторинної сировини на суму 663 тис. гривень.

Також у підозрі зазначено, що частину коштів за цією схемою Борисенку переказували на картку ПриватБанку:
– 20 тис. грн — від Наталії Благи (березень)
– 10 тис. грн — від Олександра Тітки (березень)
– 20 тис. грн — від Олександра Тітки (квітень)

Слідство розцінює ці перекази як відкати за доступ до полігону, а також за безперешкодне сортування і вивезення вторинної сировини.

Нагадаємо, у березні 2025 року директору комунального підприємства КАТП-072801 повідомили першу підозру за ч. 2 ст. 367 ККУ через засмічення земельних ділянок Баранинської громади.

Державні землі НААН і коло людей, близьких до Гадзала

Ярослав Гадзало очолює Національну академію аграрних наук України з 2014 року. Саме через цю посаду він має контроль над сотнями тисяч гектарів державної землі. Про це пише «Викривач».

Журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» неодноразово показували, як державні землі НААН дивним чином переходять до людей, дуже близьких до самого Гадзала, зокрема до родичів. Формально власником ніби залишається держава, але фактично ситуація виглядає інакше.

Окремо згадується історія з елітною нерухомістю в Києві, яка не фігурує в деклараціях, оскільки записана на сина. Тобто актив існує, але юридично він не оформлений на самого фігуранта.

Підконтрольні НААН підприємства розпоряджаються землею так, що держава отримує копійки, тоді як приватні структури мають стабільний кешфлоу. Це більше схоже не на управління державним ресурсом, а на виведення прибутку на «своїх людей». У цій історії навіть водій, як стверджується, отримує зарплату одночасно в кількох державних структурах.

Згодом до справи долучається Державне бюро розслідувань: ідеться про обшуки, підозри у розтраті та судове відсторонення. Водночас головне питання залишається незмінним: як система, що керує величезним земельним банком країни, роками працює в режимі мінімального контролю та максимальної вигоди для вузького кола.

Якщо відкинути формальності, це виглядає як типовий випадок, коли державний актив використовується як приватний бізнес-інструмент. Різниця лише в масштабах: йдеться не про рівень райдержадміністрації, а про всю аграрну науку країни. І поки офіційно мова про дослідження та розвиток, неофіційно це більше нагадує агрохолдинг без слова «приватний» у вивісці.

То що — ера Гадзала підходить до кінця і переходить до рук Кубіва?

Антикварна зброя в декларації Олександра Фельдмана

Народний депутат із Харкова Олександр Фельдман задекларував колекцію антикварної зброї XVII–XX століть. У ній зазначені шаблі, мечі, кинджали та рушниці з країн Близького Сходу, Європи та Азії.

Найціннішим предметом у декларації вказана індійська шабля XVIII століття з піхвами, яку оцінюють у понад 13 млн грн. Також до колекції входить індонезійський криз XVII століття, вартість якого становить близько 10 млн грн.

Фельдман є багаторічним парламентарієм і обирається до Ради з 2002 року від різних політичних сил. Нині він входить до групи «Відновлення України». У 2014 році депутат голосував за «диктаторські закони», а після початку повномасштабної війни займався волонтерськими проєктами в Харкові.

27 секунд у суді: як скасували підозру Болоховцю

21 липня 2025 року Генпрокурор Руслан Кравченко на тлі масових обшуків у детективів НАБУ у своїх соцмережах заявляв про викриття гендиректора ДП “Ліси України” Юрія Болоховця у незаконному збагаченні на 7,9 млн грн.

Однак через 8 місяців Апеляційна палата ВАКС скасувала цю підозру. Причиною стало те, що в Печерському суді Києва не забезпечили аудіофіксацію засідання, на якому суддя Сергій Вовк легалізував невідкладний обшук, проведений ДБР.

Щоб з’ясувати, що саме сталося, варто звернути увагу на перебіг справи. Захисники Болоховця оскаржили ухвалу, якою суддя Вовк узаконив цей обшук.

У підсумку судді Апеляційної палати ВАКС встановили, що засідання у Вовка тривало лише 27 секунд. Очевидно, що за такий час неможливо виконати всі необхідні процесуальні дії. До того ж фіксацію засідання тоді також не забезпечили.

За таких обставин суд скасував рішення Вовка. Унаслідок цього докази, покладені в основу підозри Болоховцю, визнали недопустимими, а саму підозру довелося скасувати.

Ця ситуація залишає чимало запитань. Зокрема, у чому полягала невідкладність цього обшуку, якщо справу розслідували з 2023 року. Також незрозуміло, що завадило ДБР звернутися до слідчого судді ще до проведення обшуку.

Окремо постає питання, чи не заклав суддя Вовк свідомо таку проблему в цю справу.

На нашу думку, у діях Вовка можуть бути ознаки серйозних порушень. За таких обставин виникає питання, чи спроможний Кравченко звернутися до Вищої ради правосуддя зі скаргою на Вовка. Чи, поки “зручний” суддя ухвалює потрібні рішення, підстав для реагування немає?

У будь-якому разі ця історія стала показовим прикладом того, чим завершуються гучні заяви Генпрокурора Кравченка та ДБР.

Нові розшифровки «плівок Міндіча» про виплати і бронежилети

Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький оприлюднив нібито нові розшифровки так званих «плівок Міндіча» — телефонних розмов українського бізнесмена Тимура Міндіча. Саме завдяки цим записам НАБУ та САП провели спільне розслідування, відоме як «операція «Мідас». За словами експрокурора САП, матеріали він отримав від джерел у силових структурах.

Йдеться про нібито розмови Міндіча з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим і головою Агенції оборонних закупівель Арсеном Жумаділовим. Датовані вони початком липня 2025 року.

У цих записах згадуються нібито виплати з бюджету Міноборони волонтерці Марії Берлінській, а також спроби впливу на закупівлю бронежилетів.

Зокрема, у розмові Міндіч каже: «Давай за Машу домовимось… ти їй платитимеш». У відповідь Умєров запитує: «Я не знаю … просто вона там живе. Зарплату їй платимо?». Після цього Міндіч повторює: «Ти їй платитимеш».

Із записів випливає, що «Маша» отримує 20, однак чого саме — не уточнюється; ймовірно, йдеться про тисячі доларів. У цьому ж контексті Міндіч просить Умєрова працевлаштувати якогось «Миколу», який «попросить всього три».

Також Міндіч говорить Умєрову, що інвестував 300 мільйонів доларів у бронежилети. Після цього міністр оборони зв’язався з головою Агенції оборонних закупівель Жумаділовим.

Раніше вже з’являлася інформація, що Умєров фігурує в «плівках Міндіча» НАБУ у справі про закупівлі бронежилетів. Водночас офіційно жодних звинувачень ексміністру не висували.

Марія Берлінська — українська громадська діячка, керівниця проєкту Victory Drones, співзасновниця благодійного фонду Dignitas і засновниця ГО «Центр підтримки аеророзвідки». Вона також є ініціаторкою адвокаційного правозахисного проєкту «Невидимий батальйон» та Жіночого ветеранського руху.

Броневицький називає Берлінську «антикорупціонеркою», хоча вона ніколи не працювала ні в НАБУ, ні в САП. До початку волонтерської діяльності вона була на війні.

Саме за сприяння Берлінської в Україні скасували гарантійні листи, мито та ПДВ на дрони, а митна служба перестала вважати БПЛА товарами подвійного призначення.

Арсен Жумаділов — кримськотатарський громадський і політичний діяч. У політику він прийшов у 2014 році саме за сприяння тодішнього функціонера Меджлісу кримськотатарського народу Умєрова. До окупації Криму Жумаділов працював у корпоративному секторі в Україні та за кордоном.

У різні роки він працював на доволі різних і несподіваних напрямах: був головою райдержадміністрації на Одещині, клерком в апараті Уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу, а також викладачем у Києво-Могилянській академії.

З 2023 року Жумаділов очолив «Державного оператора тилу», а вже у 2025 році перейшов із ДОТ до АОЗ — «Агенції оборонних закупівель», де також був директором.

Що задекларував посадовець Конотопської РДА за 2025 рік

Посадовець, який працює у РДА з січня 2024 року, протягом усього першого року на посаді чиновника отримував зарплату лише у військовій частині А 1445, де заробив 530 тис. грн, а також 161 тис. грн як доцент кафедри підприємництва та бізнесу в Київському національному університеті технологій та дизайну. У 2025 році він нарешті почав отримувати зарплату і в Конотопській РДА — 554 тис. грн за рік, або в середньому 46 тис. грн на місяць. Для порівняння, у Михайла Мельника із Сумської РДА ця сума більша на сотню тисяч на місяць.

Також посадовець продовжує отримувати зарплату у військовій частині — 140,5 тис. грн, але доцентом уже не працює. Окрім цього, він задекларував 150 тис. грн подарунка від Тетяни Дудко, у кімнаті якої проживає в Конотопі, 9 тис. грн пільг/субсидій, 2000 грн подарунка та 780 грн додаткового блага від Сумської ОДА.

Минулого року він придбав уже другу квартиру у Києві — площею 45 кв. м за мільйон гривень. Із 2023 року у нього також є квартира у Києві площею 47 кв. м вартістю 787 тис. грн. Прописаний він у квартирі площею 83 кв. м тієї ж Тетяни Дудко, теж у столиці.

Серед іншого майна посадовець має дві земельні ділянки: у Конотопі — 10 соток, на Київщині — 23 сотки. У Конотопі він уже 10 років володіє недобудованим будинком невідомої площі, а також незавершеним будівництвом площею 6 кв. м з 2015 року, яке у попередній декларації чомусь забув вказати.

Також військовий чиновник декларує автомобіль Audi Q8 2019 р.в., придбаний у 2020 році за 498 тис. грн.

Готівкою він зберігає 650 тис. грн, що на 350 тисяч більше за рік, 8 тис. доларів, що на 25 тисяч менше за рік — якраз на квартиру у Києві, а також 6 тис. євро, без змін.

Умєров у Раді не став деталізувати справу «Мідас»

Секретар Ради нацбезпеки і оборони Рустем Умєров, виступаючи з трибуни Верховної Ради, заявив, що вже надав усі пояснення щодо своєї появи у справі про корупцію в енергетиці під назвою “Мідас” відповідним правоохоронним органам. Додатково звітувати про це в парламенті він не збирається.

Про це стало відомо з трансляції засідання ВР в соцмережах.

Депутати запросили Умєрова, щоб він прокоментував повідомлення у ЗМІ про можливий вплив на нього фігуранта справи “Мідас” Тимура Міндіча. Окремо секретаря РНБО запитали, як саме він голосував, коли Рада запроваджувала санкції проти Міндіча.

У відповідь Умєров подякував народним депутатам за запитання і наголосив, що всі необхідні рішення ухвалювалися для того, щоб працювали відповідні органи. За його словами, на всі запитання цих органів він уже відповів і не хоче політизувати цю тему. Також він зазначив, що якби в уповноважених органів залишалися питання, вони б його запрошували. Умєров додав, що майже всім органам, які зверталися до нього, відповіді були надані.

343 млн грн повернули до бюджету через зрив відновлення

У 2025 році держава через Державний фонд регіонального розвитку виділила 1 млрд грн на проєкти громад: укриття, лікарні, школи, комунальну та критичну інфраструктуру. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”.

Однак замість швидкого відновлення частину коштів повернули назад у бюджет. Причиною стало запізнення із запуском процесу. У підсумку з 1 млрд грн використали лише 657 млн грн, а 343 млн грн повернули державі. Середній рівень використання коштів становив 65,7%.

У “МЕЖІ” також встановили, що система відбору могла мати ознаки ручного впливу. Формально проєкти проходили автоматичну пріоритезацію через DREAM і отримували рейтингові бали. Водночас частина проєктів із високими балами не отримала фінансування, тоді як інші, з нижчими, його отримали.

Додаткові питання викликають і надмірні повноваження комісії, яка могла відхиляти проєкти без чітко пояснених причин. Перелік її повноважень законодавчо залишається невизначеним.

Крім того, на платформі DREAM навіть після завершення відбору частина заявок тривалий час мала статуси «не розглянуто» або «в очікуванні», що ускладнювало громадський контроль.

ВАКС передав державі активи та землю Олега Царьова

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про конфіскацію майна та земельних ділянок колишнього народного депутата, члена “Партії регіонів” Олега Царьова. Раніше його заочно засудили за заклики до зміни кордонів України та фінансування збройної агресії РФ.

Як повідомила пресслужба ВАКС, 28 квітня колегія суддів Вищого антикорупційного суду задовольнила позов Міністерства юстиції. До колишнього народного депутата України, якого також називають спікером так званого “парламенту ДНР і ЛНР”, застосували санкцію, передбачену п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про санкції”.

За даними УП, йдеться про Олега Царьова.

Суд постановив стягнути в дохід держави причіп, а також активи, розташовані в Дніпропетровській області. Серед них — 21 земельна ділянка, будівлі та споруди, а також корпоративні права.

У ВАКС уточнили, що рішення набуде законної сили після завершення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляцію не буде подано.

Хто стоїть за проєктом ветеранських просторів на мільярди

Журналісти «NGL.media» з’ясували, що зведення нових ветеранських просторів відбувається зі зривами строків, імовірними переплатами за будівельні матеріали та зв’язками з командою Валентина Резніченка і Юрія Голика, яку асоціюють із «великими будівельниками». Також виявилося, що проєктну документацію замовляв благодійний фонд, через який Голик неодноразово залишав країну як волонтер.

У 2025 році Міністерство ветеранів розпочало програму будівництва типових ветеранських просторів. Ідеться про одноповерхові будівлі площею близько 1500 кв. м, у яких мають бути спортзал, окремий блок для консультацій, психологічної підтримки, конференц-зали та невелике кафе.

У липні 2025 року уряд спрямував на програму 446 млн грн, після чого роботи стартували у перших семи громадах: у Кривому Розі, Луцьку, Житомирі, Бучі, Ужгороді, Кременчуці та Івано-Франківську. Втім, жоден із цих просторів досі не відкрився, а строки завершення будівництва неодноразово переносили.

У Луцьку затримку пояснюють тривалими погодженнями навіть незначних елементів, зокрема кольорів оздоблення, які повинні відповідати єдиному стандарту. Як повідомив керівник місцевого УКБ Василь Ліщук, об’єкт можуть ввести не раніше червня. Водночас питання подальшого утримання цих просторів після завершення робіт поки не вирішене і залишається в компетенції міністерства.

«Ми відповідальні за будівництво. Міністерство зараз вирішує, хто буде далі експлуатувати», – сказав Василь Ліщук.

Вивчення кошторисів вказує на можливі переплати на будматеріалах. У Кременчуці йдеться про близько 2 млн грн, у Кривому Розі — 2,6 млн грн, а в Ужгороді — понад 7 млн грн. Частину позицій у документах сформульовано настільки нечітко, що зіставити їх із ринковими цінами складно.

Попри ці обставини, у лютому 2026 року уряд погодив умови участі в наступному етапі програми. На нього передбачено 1,1 млрд грн для 15 громад.

Проєктну документацію для ветеранських просторів замовив благодійний фонд «Пісні, народжені в АТО» у приватного підприємця із Закарпаття Юрія Ерделі. Раніше фонд займався фестивалями, а після 2022 року переорієнтувався на допомогу військовим, переселенцям і лікарням. Офіційно організація не має стосунку до проєктування або будівництва.

Засновником фонду є Володимир Юрченко, колишній заступник голови Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченка. Сам Резніченко очолював область у 2016–2019 та 2020–2023 роках. Саме впродовж його другої каденції втілювали масштабну програму «Велике будівництво».

Із цією ж програмою пов’язують і Юрія Голика, який раніше був радником Резніченка. До вторгнення він називав себе «координатором Великого будівництва». Хоча офіційної посади він не мав, журналісти неодноразово фіксували його участь у ключових нарадах в Офісі президента, присвячених інфраструктурним питанням.

Після обшуків у 2023 році, як повідомляли медіа, Голик виїжджав за кордон через систему «Шлях» як водій-волонтер саме від БФ «Пісні, народжені в АТО».

Його ім’я також згадується в інших масштабних проєктах. Зокрема, у будівництві Національного військового меморіального кладовища. За інформацією журналістів Bihus.Info, на тендер першої черги вартістю 1,75 млрд грн прийшов лише один учасник — новостворений концерн, пов’язаний із Голиком. Головний архітектор меморіалу Сергій Дербін раніше співпрацював із ним ще за часів «Великого будівництва».

Сам Голик визнав зв’язок із фондом «Пісні, народжені в АТО». За його словами, він бере участь в організації фестивалю з 2016 року, а після початку повномасштабної війни неодноразово виїжджав за кордон як волонтер, доставляючи допомогу для ЗСУ. Наразі, за його словами, він проживає в Києві.

Автор: Ганна Кислякова, «Наші гроші»