Мер Миколаєва заявив про мільярдні втрати через військовий ПДФО

Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич повідомив, що через зміну порядку розподілу податку на доходи фізичних осіб від військовослужбовців міський бюджет у період з 2023 по 2026 рік недоотримає приблизно ₴8,9 млрд. Зокрема, йдеться про ₴700 млн наприкінці 2023 року, ₴2,5 млрд у 2024-му, ₴2,7 млрд у 2025-му та близько ₴3 млрд поточного року. При цьому сума у ₴8,9 млрд не є реальною заборгованістю держави перед містом. Вона розрахована як гіпотетичні надходження, які Миколаїв мав би за умов збереження старої моделі розподілу ПДФО з грошового забезпечення військових, коли ці кошти залишалися у місцевих бюджетах. Наприкінці 2023 року законодавчі зміни передбачили перенаправлення цього ресурсу до державного бюджету для спрямування на потреби оборони. На тлі цього Миколаїв звернувся до держави з виділенням додаткової дотації на суму ₴1,18 млрд. Найбільшу частку цієї суми — ₴784,5 млн — планується спрямувати на забезпечення питною водою та стабільне проходження опалювального сезону і теплопостачання. Окрім цього, ₴169,9 млн запрошено на виплату заробітних плат працівникам бюджетної сфери, а ₴133,5 млн — на покриття витрат за енергоносії. Таким чином, фінансовий дефіцит міста виходить далеко за межі питань, пов’язаних виключно з перерозподілом військового ПДФО.

📋 Деталі справи (Досьє)

  • 👤 Фігурант (ПІБ): Олександр Сєнкевич
  • 🏛️ Структура / Відомство: Миколаївська міська рада
  • 📍 Геолокація: Миколаївська область, Миколаїв
  • 💰 Фігуруюча сума: 8,9 млрд грн

343 млн грн повернули до бюджету через зрив відновлення

У 2025 році держава через Державний фонд регіонального розвитку виділила 1 млрд грн на проєкти громад: укриття, лікарні, школи, комунальну та критичну інфраструктуру. Про це повідомляє Антикорупційний центр “МЕЖА”.

Однак замість швидкого відновлення частину коштів повернули назад у бюджет. Причиною стало запізнення із запуском процесу. У підсумку з 1 млрд грн використали лише 657 млн грн, а 343 млн грн повернули державі. Середній рівень використання коштів становив 65,7%.

У “МЕЖІ” також встановили, що система відбору могла мати ознаки ручного впливу. Формально проєкти проходили автоматичну пріоритезацію через DREAM і отримували рейтингові бали. Водночас частина проєктів із високими балами не отримала фінансування, тоді як інші, з нижчими, його отримали.

Додаткові питання викликають і надмірні повноваження комісії, яка могла відхиляти проєкти без чітко пояснених причин. Перелік її повноважень законодавчо залишається невизначеним.

Крім того, на платформі DREAM навіть після завершення відбору частина заявок тривалий час мала статуси «не розглянуто» або «в очікуванні», що ускладнювало громадський контроль.