Апеляційна палата ВАКС підтвердила вирок ексголові ДФС Роману Насірову, призначивши йому 6 років ув’язнення. У той же час, справа щодо ексочільника ДФС Сергія Верланова, у якій йдеться про збитки в 2,2 млрд грн, фактично зникла. Про це повідомив Ростислав Кравець. Він зазначив, що жоден активіст не піднімає це питання, оскільки пан Верланов був членом Громадської ради доброчесності, яка займалася добором суддів Верховного суду.
Позначка: вирок
Вирок Роману Насірову: 6 років ув’язнення за газову справу
Апеляційна палата ВАКС ухвалила рішення у справі Романа Насірова, призначивши йому 6 років ув’язнення. Раніше ВАКС визнав ексголову ДФС винним, наклавши штраф у розмірі 17 тис. грн та заборонивши займати певні посади на три роки. Це був максимальний термін покарання за цією статтею. Насірова заарештували прямо в залі суду.
Справа стосується рішень, ухвалених на користь компаній Олександра Онищенка. За версією слідства, у 2015–2016 роках Насіров незаконно дозволив цим компаніям відстрочити сплату податкового боргу. Вони діяли за угодами про спільну діяльність з Укргазвидобуванням, реалізуючи газ за заниженими цінами своїм посередникам. Внаслідок цього держава недоотримала приблизно 2 млрд грн.
Розгляд справи тривав з 2017 року, а ключовим моментом були терміни давності, які спливали в середині квітня. Якби Апеляційна палата не встигла розглянути скарги до цього часу, Насіров міг би уникнути покарання. Незважаючи на численні спроби затягування та інші хитрощі, це не вдалося. Важливо, що апеляційна палата ВАКС продемонструвала свою ефективність і встигла ухвалити остаточне рішення. Тепер Насіров отримає реальне покарання.
Крім того, Насіров фігурує в іншій справі, де його звинувачують у отриманні хабаря на 722 млн грн від бізнесмена Олега Бахматюка. Слідкуємо за розвитком подій у цій справі.
Вирок голові медцентру за вимагання у Краматорську
Голову структурного підрозділу КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності міста Краматорськ» Владислава Радченка визнали винним у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. Командир відділення військової частини ЗСУ періодично доставляв підлеглих військовослужбовців до медичного закладу для перевірки на стан сп’яніння. У разі виявлення сп’яніння командиру загрожувала дисциплінарна відповідальність. Завідувач медцентру, за словами командира, запропонував за 15 тисяч гривень зробити військовослужбовця «чистим» або, навпаки, визнати його у стані алкогольного сп’яніння. Командир звернувся до правоохоронних органів, і під їх контролем передав 60 тисяч гривень за чотирьох підлеглих. Медик у суді заперечував свою провину, стверджуючи, що спілкувався з командиром лише на побутові теми. Він не міг пояснити, звідки в його кабінеті взялися гроші. Однак передача коштів була підтверджена записами негласних слідчих дій. Лікар-нарколог свідчила в суді, що оглядала двох із чотирьох військовослужбовців, які прибули до закладу. Газоаналізатор показав перевищення норми алкоголю, і в них додатково відібрали зразки сечі. Аналіз сечі ще не був готовий, але керівник закладу переконав лікарку підписати висновки про те, що солдати тверезі, оскільки вони нібито поспішали. Військовослужбовці, яких перевіряли, свідчили в суді, що випили по три-чотири пляшки (0,5 л) горілки, і командир запідозрив їх, тому повіз на медичне обстеження. Усі четверо також підтвердили, що командир пропонував їм за гроші вирішити питання про відсутність алкогольного сп’яніння, але не назвав суму. Суд, врахувавши всі докази, визнав обвинувачення доведеним. Керівника медичного центру засудили до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Судова справа Насірова: чи врятують строки давності?
Справу Романа Насірова, колишнього голови Державної фіскальної служби, яка стала символом антикорупційної реформи в Україні з 2017 року, наближається до завершення. 18 березня в Апеляційній палаті ВАКС відбулися судові дебати, які є останнім етапом перед винесенням вироку. Ситуація критична для обвинувачення, адже термін притягнення Насірова до відповідальності за зловживання владою закінчується наприкінці квітня 2026 року. Прокурори наводять докази системної змови для надання незаконних розстрочок компаніям Олександра Онищенка, в той час як сам Насіров називає звинувачення «абсурдними» і апелює до порушень, що мали місце під час розгляду справи в першій інстанції. Чи стане цей процес тріумфом правосуддя, чи ж черговим випадком, коли строки давності «поховали» справу — читайте у детальному аналізі видання Watchers.
18 березня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду провела дебати у справі Насірова, що є передостаннім етапом судового розгляду. Термін притягнення Насірова до відповідальності завершується наприкінці квітня цього року. На засіданні прокурорка виступила проти доводів адвокатів щодо порушення Кримінального процесуального кодексу під час судового процесу в першій інстанції. Насіров заперечив свою причетність до злочину, стверджуючи про відсутність шкоди державі та вигоди для фігурантів справи.
Насірова обвинувачують у зловживанні службовим становищем: за даними слідства, він видав незаконний наказ, який надав розстрочку на рентну плату за видобування корисних копалин компаніям ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест», пов’язаним з колишнім нардепом Олександром Онищенком, який перебуває за межами України та проти якого введені санкції. Згідно з матеріалами слідства, Насіров дав вказівку своїм підлеглим розтермінувати податкові борги підприємств, а керівники головних управлінь ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях подавали неправдиву інформацію про загрозу банкрутства компаній. Обвинувачення стверджує, що ризиків для цього не було: підприємства купували газ у держави за собівартістю, а податковий борг зростав. У звітності не відображали вже отримані розстрочення та строки сплати податкових зобов’язань, що суперечило законодавству.
У цьому ж провадженні обвинувачувався ексголова Департаменту погашення боргу ДФС Володимир Новіков як пособник Насірова. Суд першої інстанції не виявив у його діях складу злочину. Також до схеми могла бути залучена екскерівниця одного з відділів ДФС Людмила Солотва, справу проти якої розглядають окремо.
Насірову оголосили підозру у зловживанні службовим становищем 2 березня 2017 року, коли він був госпіталізований до лікарні «Феофанія» нібито через інфаркт. Пізніше Солом’янський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 100 млн гривень. У листопаді того ж року досудове розслідування завершили, і справу передали до Шевченківського районного суду Києва.
Справу розглядали два роки, захисники наполягали на тому, щоб сторона обвинувачення повністю зачитувала обвинувальний акт. У вересні 2023 року Насірова звільнили від відповідальності за службове підроблення через закінчення строку давності, залишивши обвинувачення щодо зловживання службовим становищем. У вересні 2019 року Касаційний адміністративний суд скасував два рішення на користь Насірова, після чого справа перейшла до Вищого антикорупційного суду.
На стадії судових дебатів у 2025 році стало відомо, що Насіров добровільно мобілізувався до Збройних Сил України, однак Військова служба правопорядку ЗСУ визнала наказ про його призов протиправним. Прокурорка Ольга Малик подала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, просячи взяти Насірова під варту з альтернативою застави у розмірі 75 млн гривень. Вона назвала бажання ексголови ДФС мобілізуватися спробою ухилитися від вироку.
31 жовтня 2025 року ВАКС визнав Насірова винним у зловживанні владою та призначив покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, 17 тис гривень штрафу та заборону обіймати посади в органах державної влади на 3 роки. Володимира Новікова суд виправдав, не виявивши складу злочину. Справу розглядали в судах першої інстанції протягом восьми років, адвокати Насірова оскаржили вирок в апеляції.
Прокурорка Ольга Малик під час дебатів наголосила на тому, що завдана шкода державі від реалізованої схеми оцінюється в близько 2 млрд гривень, а вигоду отримав власник компаній — Олександр Онищенко. Вона також зупинилася на показаннях 15 свідків, які підтвердили, що процедура продовження терміну виплати розстрочки не була звичною, а вказівки надавалися з вищого керівництва. Працівники надсилали листи про розірвання договорів, але їх ігнорували.
Малик також посилалася на речові докази: вилучені файли, ноутбук і блокнот із записами, які свідчили про надання вказівок працівникам обласних управлінь. Вона підкреслила, що без рішень Насірова обласне управління не могло укладати договори, оскільки спочатку має бути ухвалене рішення про надання розстрочки.
Прокурорка спростувала доводи захисту про порушення Кримінального процесуального кодексу, зазначивши, що обмеження часу виступу Насірова не є порушенням його права на останнє слово. Вона також звернула увагу на те, що компанії, які перебували під управлінням Онищенка, не мали можливості виплатити заборгованість через відсутність майна для стягнення.
Володимир Новіков, виступаючи, зазначив, що вартість газу на момент продовження розстрочки була меншою, тому завдані збитки оцінені неправильно. Адвокатка Насірова Вікторія Козаченко підкреслила, що сторона обвинувачення не спростувала аргументи захисту, а адвокат Костянтин Дорошенко наголосив на невідповідності експертизи. Насіров, у свою чергу, стверджував, що не отримував вигоду від розстрочень, а звинувачення є абсурдним.
На цьому Апеляційна палата ВАКС закінчила засідання, а останнє слово Насірова, що є фінальною стадією судового розгляду перед оголошенням вироку, заплановане на наступний раз.
Вирок за розкрадання лісових земель біля Буковелю
На Прикарпатті засудили учасника схеми, що завдала державі збитків на понад 6,4 млн грн через розкрадання лісових земель біля Буковелю. 6 березня 2026 року Яремчанський міський суд Івано-Франківської області ухвалив вирок у кримінальній справі № 354/172/26, що стосується незаконного заволодіння державними землями лісового фонду в селі Поляниця. Обвинувачений, житель Чернівецької області Михайло Михайлович Гинку, виступав підставною особою у шахрайській схемі, організованій колишніми посадовцями Держгеокадастру та місцевими бізнесменами. Згідно з даними досудового розслідування, злочинці намагалися привласнити незареєстровані землі Поляницького лісництва ДП «Ворохтянський лісгосп», розташовані неподалік відомого гірськолижного курорту. Щоб реалізувати свій план, організатори завербували людей у складному фінансовому становищі, пропонуючи їм гроші за те, щоб стати фіктивними власниками цінної карпатської землі. Одним із таких «власників» став Михайло Гинку. Зловмисники підробили Державний акт на право власності на землю зразка 2001 року. Згідно з фальшивим документом, Поляницька сільська рада нібито 20 років тому передала Михайлу Гинку 2,15 га для будівництва та господарювання. Потім, за участю «своїх» землевпорядників-інженерів, створили підроблену технічну документацію без виїзду на ділянку чи узгодження меж. Ліс у документах записали як «сіножаті», щоб замаскувати розкрадання земель лісгоспу. У грудні 2022 року 2-гектарну ділянку зареєстрували в Державному земельному кадастрі під номером (2611092001:22:001:1121). А в березні 2023 року Михайло Гинку у приватного нотаріуса фіктивно «передав» її іншій підставній особі, щоб легалізувати вкрадене. За експертними оцінками, вартість ділянки на момент злочину становила 6 453 732 гривень, які були незаконно відібрані в держави. Під час розслідування Михайло Гинку визнав свою провину та висловив розкаяння. Завдяки другорядній ролі він уклав угоду з прокурором Офісу Генпрокурора про визнання винуватості. Ключовою умовою угоди була активна співпраця обвинуваченого зі слідством, зокрема свідчення проти організаторів і посадовців, причетних до схеми, а також допомога державі у поверненні ділянки через суд. Суд визнав Михайла Гинку винним за трьома статтями Кримінального кодексу України: шахрайство в особливо великих розмірах, підробка та зловживання фальшивими документами у складі групи. За сукупністю злочинів йому призначили покарання у вигляді 5 років ув’язнення. Однак з урахуванням угоди та щирого каяття суд умовно звільнив його від відбування терміну з іспитовим строком 1 рік. Долю вкраденої ділянки вирішать у цивільному судочинстві — наразі триває процедура її повернення у державну власність.
Засідання з вироком Марченко відкладено
Розгляд справи проти нардепа Марченко, в якій вона підозрюється в отриманні 11,3 тис. $ за сприяння виїзду чоловіків за кордон, було відкладено. Засідання у ВАКС, де мав бути винесений вирок, так і не розпочалось. Розгляд перенесено на 19 березня.
До цього часу нардепку підозрюють в отриманні цих коштів від своєї помічниці, яка обіцяла військовозобовʼязаному сприяти у виїзді за кордон. Всі факти зафіксовані прихованими камерами НАБУ.
Відсутність засідання, коли мав бути винесений вирок, може бути черговим затягуванням, або намаганням уникнути відповідальність. Раніше колеги Марченко вже втікали за кордон перед винесенням вироку: нардеп Одарченко перетнув кордон з Румунією — згодом ВАКС засудив нардепа до 8 років ув’язнення.
Збільшено штраф за хабарництво на митниці
Львівський апеляційний суд суттєво збільшив розмір штрафу для колишнього інспектора митного посту «Рава-Руська» Ігоря К., який здійснював отримання хабарів за безперешкодне оформлення транспортних засобів з Європейського Союзу. Раніше суд призначив йому штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Це було встановлено на підставі вироку, який у березні опублікували на порталі Опендатабот. Проте, після задоволення скарги прокурора, апеляційний суд встановив штраф у розмірі 68 тисяч гривень.
Депутата Кіровоградщини засудили за приховування майна
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області ухвалив вирок депутату Надлацької сільської ради восьмого скликання, директора фермерського господарства Василя Голючика за внесення неправдивих даних до електронної декларації. Як вказано у матеріалах справи № 394/1017/25, у лютому 2025 року депутат подав щорічну декларацію за 2024 рік, але вирішив приховати від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) значну кількість нерухомого майна. Суд з’ясував, що Василь Голючик не задекларував 17 земельних ділянок (як власних, так і орендованих), житловий будинок площею 63 кв.м, будівлю магазину площею 58,9 кв.м (оціночна вартість близько 1,2 млн грн), а також гуртожиток площею понад 630 кв.м. Загальна вартість прихованого майна склала 4 377 327 гривень. Під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав свою провину, підтвердив обставини справи та щиро розкаявся, звернувшись до суду з проханням не застосовувати суворе покарання. Призначаючи покарання, суд врахував обставини, що пом’якшують вину: щире каяття, відсутність попередніх судимостей, позитивні характеристики за місцем проживання та наявність трьох неповнолітніх дітей на утриманні. Згідно з висновком служби пробації, ризик скоєння ним нових злочинів оцінено як середній. 20 лютого 2026 року суд визнав Василя Голючика винним за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації). Вирок суду: Депутату призначено покарання у вигляді 150 годин громадських робіт. Окрім того, його позбавлено права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах місцевого самоврядування, терміном на 1 рік.
Екснардеп визнав провину та задонатив на підтримку ЗСУ
Суд затвердив угоду про визнання винуватості екснардепом VIII скликання Вадимом Нестеренком. Слідство показало, що у період з 2014 по 2018 роки він, маючи житло в Києві, отримував бюджетну компенсацію за проживання в готелі та оренду житла. Загальна сума завданих збитків склала приблизно 760 тис. грн. Судом було визнано його винним у зловживанні владою, і призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з забороною обіймати посади в державних органах, а також штраф у розмірі 17 тис. грн. Звільнення від відбування покарання відбулося з випробувальним терміном. Екснардеп повністю компенсував завдані збитки ще на етапі досудового розслідування. У рамках угоди він також зобов’язався перерахувати 15 млн грн до фонду «Повернись живим» на закупівлю дронів для Сил оборони. Угоду затвердив суддя ВАКС Олег Ткаченко. У жовтні 2024 року Нестеренка був оголошений в міжнародний розшук. Раніше Антикорупційний суд заочно обирав йому запобіжний захід.
Засудили бухгалтерку за організацію виїзду чоловіків за кордон
У Києві головну бухгалтерку однієї з військових частин засудили за організацію незаконного виїзду військовозобов’язаного чоловіка за кордон під час воєнного стану. За інформацією суду, вона запропонувала укласти з нею фіктивний шлюб, щоб чоловік міг залишити Україну як особа, що супроводжує дружину з інвалідністю.
Вирок у справі № 753/13289/25 ухвалив Дарницький районний суд міста Києва. Дії жінки кваліфіковано за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України — організація незаконного переправлення осіб через державний кордон із корисливих мотивів.
Обставини справи
Обвинувачена, яка працювала у фінансово-економічній службі військової частини, вирішила скористатися обмеженнями воєнного стану. У месенджері Telegram вона розмістила оголошення про можливість переправлення чоловіків за кордон. Так вона знайшла «клієнта».
Вона пропонувала укладення фіктивного шлюбу з нею як особою з інвалідністю. За цю послугу вимагала 9 тисяч доларів.
2 березня 2025 року вона узгодила деталі з потенційним «клієнтом», а 1 квітня 2025 року під час особистої зустрічі в Києві пояснила схему: після реєстрації шлюбу чоловік зможе виїхати як особа, що супроводжує дружину з інвалідністю.
24 квітня 2025 року пара звернулася до Центру надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації для реєстрації шлюбу. Церемонію призначили на 29 квітня 2025 року.
У визначений день шлюб було зареєстровано. Після отримання свідоцтв про шлюб чоловік передав обвинуваченій частину обумовленої суми — 4 500 доларів США — у салоні автомобіля Renault Talisman.
Під час судового засідання обвинувачена повністю визнала свою провину, підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, та висловила щире каяття. Як мотиви вона вказала складне матеріальне становище, стан здоров’я та необхідність утримувати батьків-пенсіонерів.
Оскільки фактичні обставини ніким не оскаржувалися, суд розглянув справу в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України — без дослідження доказів щодо неоспорюваних обставин.Суд застосував стандарт доведення «поза розумним сумнівом», посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, і дійшов висновку про повне підтвердження вини.
Кваліфікація та призначене покарання
Dії обвинуваченої кваліфіковано як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та усунення перешкод, вчинене з корисливих мотивів (ч. 3 ст. 332 КК України).Суд визнав наявність кількох пом’якшувальних обставин: щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину; вчинення правопорушення через збіг тяжких особистих обставин; добровільне ініціювання розірвання фіктивного шлюбу.
Обтяжувальних обставин не встановлено.
З урахуванням ст. 69 КК України суд призначив покарання нижче мінімальної межі санкції — 5 років позбавлення волі без додаткового покарання у вигляді заборони обіймати певні посади.Водночас на підставі ст. 75 КК України жінку звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.На неї покладено обов’язки: періодично з’являтися до органу пробації; повідомляти про зміну місця проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.