У Харкові триває прийом заявок на тендер, пов’язаний із реконструкцією першої повністю пішохідної вулиці. Однак основні роботи на цьому об’єкті були виконані ще минулого року. “Телеграф” досліджував, що насправді стоїть за цією закупівлею та чому вона відбувається постфактум. Проєкт реконструкції історичної зони Харкова вздовж річки Лопань, від Благовіщенського собору до Лопанського мосту, був представлений у 2023 році на інвестиційному форумі “Kharkiv: Restart”. Містяни та активісти висловили критику щодо витрат з бюджету у розмірі чверті мільярда гривень на реконструкцію та благоустрій набережної. На закиди, що такі роботи “не на часі”, міський голова Ігор Терехов відповідав, що потрібно “відбудовувати, освітлювати, встановлювати декорації… потрібно робити так, щоб емоція була у місті”. Підготовка до створення цієї “емоції” у вигляді пішохідної зони розпочалася у 2024 році, коли ТОВ “Хорда-ЮА” за 1 млн грн підготувало проєктну документацію з реконструкції Лопанської набережної та провулку Лопанського. За останні три роки Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради 43 рази купував аналогічні послуги у цієї фірми. Фактично роботи на Лопанській набережній почалися влітку 2025 року, про що повідомляли харківські журналісти. На той момент відбулися лише тендери на ремонт каналізації двох колекторів у цьому районі, загальна вартість яких становила 13,7 млн грн, а виконавцем виступило ТОВ “Компанія Тарвос”. Дві додаткові закупівлі були проведені восени 2025 року. Замовником робіт став не профільний департамент Харківської ради, а спеціалізоване КП “Харківзеленбуд”, а виконавцем — ТОВ “Науково-виробнича фірма “Технології енергозбереження”, єдиний учасник торгів. За даними аналітичних систем, ця компанія належить Анні Сарвіловій і має ліцензію на проєктування та будівництво. Вона також брала участь у відновленні житлових будинків у Харкові після обстрілів, зокрема по вул. Мироносицькій, 91. У випадку з Лопанською набережною компанія мала виконати комплекс робіт, включаючи перероблення систем водопостачання та водовідведення, зовнішнє освітлення, облаштування тротуарів та озеленення. Наприкінці грудня 2025 року набережну відкрили для відвідувачів. Однак, крім позитивних відгуків, були й критичні коментарі. Основна претензія стосувалася доцільності витрат у час війни та постійних атак на Харків з боку росіян. Активісти з ГО Харківський антикорупційний центр (ХАЦ) зазначали, що Лопанська набережна віддалена від основних магістралей та станцій метро, що зменшує ймовірність її популярності серед місцевих мешканців. Сергій Іванов, мешканець одного з будинків у пішохідній зоні, також звертав увагу на відсутність найближчого укриття, а також на незручності для мешканців, такі як гучна музика, мобільні туалети у дворі та автокафе під вікнами. Активісти підкреслювали, що такий масштабний проєкт, на який витрачаються бюджетні кошти, мав пройти громадське обговорення, але думки харків’ян та депутатів не були враховані. Крім того, роботи не мали починатися без конкурсів, які б дозволили обрати найвигідніші умови виконання. Як зазначав керівник ХАЦ і місцевий депутат Дмитро Булах, спочатку мали бути тендери, а потім — будівництво. “Так це має бути. Те, що зараз відбувається навпаки, — зловживання”, — наголошував експерт. На початку 2026 року нарешті розпочалися ключові тендери. У лютому Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради оголосив тендер на другий пусковий комплекс набережної, обсяг робіт оцінювався в 35 млн грн, але торги не відбулися через відсутність заявок. Це була друга спроба, перша — у листопаді 2025 року — була невдалою через рішення організаторів. Скасування закупівлі пояснили необхідністю внести до документації додаткові завдання для майбутнього виконавця. Найбільший сюрприз стався у березні 2026 року, коли на сайті Prozorro з’явилося оголошення про прийом пропозицій на виконання… першої частини реконструкції. У технічному завданні були зазначені всі роботи, які вже були реалізовані, включаючи оновлення покриття проїжджої частини, облаштування бордюрів, озеленення та встановлення лавок і світильників. Загальна вартість робіт оцінювалася в 108 млн грн при початковій ціні всього проєкту 255 млн грн. Це створює враження, що влада намагається створити підстави для розрахунків з підрядником, але з яким саме — наразі невідомо. Це стане зрозуміло, коли тендер відбудеться, а підбиття підсумків призначене на 20 березня. Без укладених договорів з виконавцями неможливо з’ясувати, які матеріали та за якою ціною використовувалися, а також перевірити відповідність цін ринковим. Журналісти намагалися дізнатися позицію влади щодо зауважень мешканців та активістів. У запиті на ім’я Ігоря Терехова, надісланому на початку 2026 року, також просили пояснити, чому будівельні роботи розпочалися до завершення тендерної процедури; чи є претензії до якості виконаних робіт; а також про пріоритетність таких витрат та безпекові аспекти для відвідувачів. Проте за два місяці ані очільник міста, ані його підлеглі не знайшли часу для відповіді.
Позначка: Тендери
Переплата на будівництві укриття в Василькові: деталі тендеру
Департамент регіонального розвитку Київської ОДА 6 березня оголосив про тендер на будівництво укриття для Васильківської гімназії №8, вартість якого становить 118,94 млн грн. Замовником виступила ТОВ «Архітектурно будівельна компанія «Укрбуд». У 2023 році планується збудувати підземне укриття на 600 осіб, яке включатиме фундамент, стіни, перекриття, гідроізоляцію, вентиляцію, утеплення, водопровід і каналізацію, а також внутрішнє оздоблення приміщень. Проєкт виконало ТОВ «Укр-проєкт», а експертизу здійснило ТОВ «Рембудконсалтінг». Фінансування робіт здійснюватиметься з місцевого бюджету. Ціна договору є динамічною і включає 2,27 млн грн на інфляцію (всі суми з ПДВ). Арматуру періодичного профілю класу А-ІІІ врахували по 57 833 грн/т, тоді як «Метінвест СМЦ» у Києві пропонує її за 34 700 грн/т, а «Залізний Світ» – за 34 675 грн/т, що на 40% дешевше. Бетон B25 оцінено в 4 620 грн/куб. м, тоді як «ПромБудЦентр» пропонує його за 3 460-4 370 грн/куб. м. Керамзитобетон В7,5 М100 закладено по 6 690 грн/куб. м, тоді як «ПромБудЦентр» пропонує його за 5 065–5 796 грн/куб. м. Гідроізоляційну суміш Ceresit CR 65 врахували по 48 грн/кг, тоді як «Нова Лінія» та «Епіцентр» у Василькові продають її по 31 грн/кг, що на 35% нижче. Поліуретанове зв’язуюче Tetrapur 144 закладено по 416 грн/кг, тоді як «Майстерфайбр» пропонує його за 230 грн/кг, а «ТНП Груп Юкрейн» – за 270 грн/кг, що на 35-40% менше. На десяти перевірених позиціях потенційна переплата може становити 5,5 млн грн. Також понад 7 млн грн припадає на поліуретановий компаунд Pyramis PU, пропозиції по якому на ринку відсутні. Середня заробітна плата на одного робітника в режимі повної зайнятості та розряді робіт 3,8 становить 35 200 грн. За даними Пенсійного фонду, показник середньої зарплати для обчислення пенсії значно нижчий – 20 653 грн, а середня зарплата за вакансіями у будівельній галузі на порталі «Work.ua» у Києві трохи вища – 40 600 грн. ТОВ «Автомагістраль-Захід» запропонувало ціну на 3,77 млн грн нижчу, але замовник відхилив його пропозицію через відсутність розрахунків для підтвердження загальновиробничих витрат та помилкове врахування інфляції на три роки вперед, хоча будівництво планується до кінця 2026 року. Учасники тендеру мали підтвердити наявність щонайменше восьми одиниць техніки та дев’яти фахівців із допусками до небезпечних робіт. Середньорічний дохід учасника за чотири роки мав бути не менше 30% очікуваної вартості закупівлі, а також вимагалися мінімум два аналогічні договори за останні чотири роки. Окремо слід було надати договір на вивезення сміття та довідку про дотримання екологічних норм. Наразі закупівля перебуває під моніторингом Держаудитслужби через ознаки порушень. Департамент регіонального розвитку Київської ОДА очолює Олег Кравченко, а обладміністрацію – Микола Калашник. За даними аналітичної системи «YouControl», «АБК «Укрбуд» зареєстрована в 2022 році як «Будівельна компанія «Стокрес Інвест». Володіє фірмою Юрій Нагорний, а керує Сергій Нагорний. З 2023 року фірма отримала підрядів на 618,44 млн грн.
ХПІ планує модернізувати корпус У-2
У Харкові заплановано витратити 147 млн грн на термомодернізацію корпусу У-2 НТУ «ХПІ». Університет оголосив тендер на капремонт семиповерхової будівлі. У будівлі передбачено утеплити фасади, замінити вікна та модернізувати інженерні системи: опалення, водопостачання, каналізацію, водовідведення, вентиляцію та електропостачання. Станом на зараз, будівля оцінюється як задовільна, але потребує ремонту. Зношений захисний шар бетону, на арматурі є корозія. Частина вікон і дверей пошкоджена через дії російських військ. Раніше університет замовляв проєкти термомодернізації інших корпусів: електротехнічного, У-1, У-2 та головного аудиторного.
50 млн грн з Трипільської ТЕС: Розслідування та Підозри
З’ясувалося, що щонайменше 50 мільйонів гривень могли бути вкрадені під час відновлення Трипільської ТЕС після російської атаки. Слідство, очолене Офісом генпрокурора, виявило схему, в якій підрядники закуповували матеріали у пов’язаних фірм з націнкою до 30%, а різницю виводили в готівку. Під час обшуків було вилучено понад 19 мільйонів гривень готівки.
Ключовою фігурою у справі є Андрій Тесленко, заступник директора ТОВ “Інвентум Україна”, який, ймовірно, контролює декілька компаній, включно з “ЗТЕП” та “ДЕМЗ-інжиніринг”. З його будинку на ділянці з кадастровим номером 3222481200:04:002:0448 було арештовано майже 3 мільйони гривень та 100 тисяч доларів. Також було повернуто 120 тисяч доларів та 115 тисяч євро, які належали його співмешканці.
Слідство встановило, що Трипільська ТЕС була одним із головних клієнтів “ЗТЕП”, яка отримала від станції підряди на понад 488 мільйонів гривень, а також компаній “Інвентум Україна” та “Євро-Реконструкція”. Виявлено, що ціни на матеріали та обсяг робіт часто завищувалися, що стало підставою для обвинувачень у розкраданні.
Обшуки були проведені в офісі, який використовували “ЗТЕП” та “Інвентум Україна” на вул. Лейпцизька, 3-А, і там було вилучено та арештовано частину готівки.
Розслідування триває, і правоохоронці з’ясовують можливі зв’язки між підозрюваними та керівництвом Трипільської ТЕС та інших енергетичних підприємств. З’ясувалося, що ТОВ “ЗТЕП” вже багато років заробляє на державних тендерах, а “Інвентум Україна” вигравала підряди на ремонт та будівництво на Київщині.
Ремонт мосту Окружної: 32 мільйони гривень переплати
95 мільйонів гривень виділено на невідкладні роботи на шляхопроводі над трамвайними коліями на Окружній дорозі. Проєкт представила як забезпечення безпеки на дорогах. Замовником робіт виступило комунальне підприємство «Київавтошляхміст». У тендері взяла участь лише одна компанія, ТОВ «Д-ГРУП ІНЖИНІРИНГ». Рішення про фінансування ухвалює заступник голови КМДА Олег Куявський, а департамент транспортної інфраструктури очолює Сергій Подгайний. Контракт підписаний з керівником підрядної організації Кобернюком Б.П., який фігурант кримінальних справ, пов’язаних із привласненням майна та службовою недбалістю. Формально закупівля класифікується як протиаварійні заходи, але кошторис включає широкий спектр будівельно-монтажних робіт із застосуванням будматеріалів, металоконструкцій і спецтехніки. Договір підписаний із динамічною ціною. Ринкова вартість піску становить близько 400 гривень за кубічний метр, у кошторисі він вказаний за 979,50 гривні, з них понад 560 гривень – на транспортування. Асфальтобетонні та бетонні суміші враховані з націнками, а незначні відхилення призводять до додаткових витрат у десятки тисяч гривень. Загальна переплата становить близько 32 відсотків – понад 30 мільйонів гривень. У квітні 2025 року з числа засновників була виключена іноземна компанія «СОНБЕРГ ЛТД». Новим бенефіціаром стала Калініна Ірина Сергіївна. За короткий термін компанія змінила місце розташування з Одеси на Київ, потім на Дніпро. Основний вид діяльності змінився на будівництво мостів і тунелів. Фінансові показники ТОВ «Д-ГРУП ІНЖИНІРИНГ» за три квартали 2025 року: дохід – 17,8 мільйона гривень, збиток – 2,58 мільйона гривень. У штаті 10 співробітників, активи – майже 80 мільйонів гривень, власний капітал – від’ємний. Незважаючи на це, компанія отримала контракт на 95 мільйонів гривень із міського бюджету.
Київзеленбуд: Витік коштів на реконструкції «Фестивального» парку
Під час реконструкції парку «Фестивальний» у Києві виявили зловживання, пов’язані з розтратою понад 1,1 млн грн. Поліція порушила провадження та оголосила підозру двом співробітникам «Київзеленбуду» та підряднику. Згідно з даними розслідування, у ході робіт частина робіт не виконувалася, а деякі матеріали були лише в документах. Незважаючи на це, посадовці підтвердили акти виконаних робіт, після чого підряднику були перераховані кошти з бюджету. Збитки для громади Києва перевищують 1,1 млн гривень.
Тендер на FPV-дрони: Розслідування про “Вирій” і втрачені можливості
Розслідування СтопКор.ЗМІ виявило дивні обставини щодо тендеру на FPV-дрони. Компанія «Вирій» виграла значну кількість лотів, проте відмовилась підписувати контракти, що призвело до втрати понад 100 тисяч дронів. З’явилися питання щодо можливих збитків та відсутності реальної оцінки цих подій правоохоронними органами.
Одеський колекторний ремонт: 350 млн грн на кілька компаній
Після останньої сесії Одеської міської ради, де було затверджено бюджет розвитку, Управління капітального будівництва оперативно підбило підсумки найдорожчих інфраструктурних тендерів. Попри дефіцит коштів у міській скарбниці, на пріоритетні об’єкти фінансування знайшлося, проте процедура обрання переможців викликає чимало запитань щодо реальної конкуренції.
Про це пише блогерка Ірина Гриб.
Найбільший резонанс викликала закупівля по об’єкту «Глухий міст», що передбачає капітальний ремонт ділянки зливового колектора від вулиці Балковської до Отамана Головатого. При стартовій вартості у 226 мільйонів гривень тендер, що завершився 27 лютого, пройшов за сценарієм відсіювання «зайвих». У процедурі брали участь чотири компанії, проте найдешевшу пропозицію від «Юггідросервісу» було відхилено через формальні порушення в документації. У підсумку переможцем визнали компанію «Ростдорстрой». Прикметно, що депутат міськради Юрій Шумахер ще до фіналу торгів демонстрував неабияку обізнаність щодо майбутніх результатів.
Аналогічна схема простежується і на сусідньому об’єкті — реконструкції аварійної ділянки буферного ставка вартістю 133 мільйони гривень. Тут замовник так само зняв із розгляду вигіднішу пропозицію компанії «Югідрострой», віддавши перемогу підприємству «Автомагістраль-Південь», яке запропонувало вищу ціну. Цікаво, що «Ростдорстрой» на цей лот навіть не подавався, що може свідчити про негласну синхронність рішень між ключовими гравцями ринку.
Таким чином, лише за двома об’єктами було розподілено понад 350 мільйонів гривень бюджетних коштів. Масштаб фінансування та системне відхилення економніших варіантів свідчать про необхідність детального контролю. Наразі готуються відповідні запити для перевірки правомірності дій тендерного комітету, оскільки ситуація виглядає як банальне освоєння коштів «для своїх» під прикриттям критичної необхідності ремонту мереж.
Енера” взяла тендери на обленерго: 12,6 мільярда гривень
З 22 по 28 лютого в системі «Прозорро» оприлюднено 70 тис. повідомлень про закупівлі на 40,10 млрд грн. Цього тижня чотири з десяти найбільших тендерів на загальну суму 12,67 млрд грн, тобто майже третина всіх тижневих тендерів, – це фактично демонстрація того, що Костянтин Григоришин зберігає контроль над обленерго Вінниці, Сум, Чернігова та «ЦЕК» у Дніпрі через одну з компаній групи «Енера». (А якщо його партнерам-акціонерам щось не подобається – нехай виходять з СІЗО і домагаються полюбовних зборів акціонерів). Йдеться про підряди на постачання електроенергії для «компенсації технологічних втрат». Частина електроенергії при транспортуванні по проводах перетворюється в тепло через опір металу в проводах. Відтак енергія справді не вся доходить до споживача. Щоб покупець отримав 1 кіловат замовленої енергії, то продавець має запхати її в провід дещо більше – грубо кажучи 1,2 кіловата. Ота різниця 0,2 кіловата просто по дорозі перетвориться в нагрівання проводів і стане «технологічною втратою», необхідною для доставлення до адресата замовленого 1 кіловата. Хоча в цих постачаннях маржинальність невелика, йдеться про кілька відсотків прибутку. Але це гарантовано прибутковий бізнес у великих обсягах. До того ж пов’язаний з НЕрозкриттям зовнішнім конкурентам інформації «а скільки ж справді було тих втрат, що їх треба оплачувати».
Суд дозволив депутату виїзд за застави
Вищий антикорупційний суд задовольнив запит на тимчасовий виїзд народного депутата з Хмельниччини Сергія Лабазюку до країн Європи. Рішення ухвалила колегія суддів у складі Тетяни Крикливої, Віталія Дубаса та Євгена Крука. Поїздка триватиме з 16 по 22 березня, повідомили у Центрі протидії корупції.
Як зазначається, депутат є головою підкомітету з питань аграрної політики та входить до складу делегації з п’яти народних обранців. Метою поїздки є участь у переговорах щодо аграрної політики та квот між ЄС та Україною. Лабазюк наголосив, що має практичний досвід переговорів, тому звернувся до суду з проханням дозволити виїзд.
У разі, якщо він не повернеться у визначений термін, з нього буде стягнуто заставу в розмірі 40 млн грн.
Нагадаємо, що, за даними слідства, Сергія Лабазюка звинувачують у наданні 150 тисяч доларів за сприяння у перемозі на тендерах. За версією обвинувачення, кошти нібито планували передати тодішньому віцепрем’єр-міністру Олександру Кубракову та Мустафі Найєму.
Раніше Вищий антикорупційний суд вже дозволяв депутату виїзд до Молдови — після поїздки він повернувся до України. Нещодавно Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили підозру водієві Лабазюка за відмову від надання свідчень у суді.