Полковника Онофрійчука затримали на хабарі у 82 тисячі

У Національному університеті оборони України стався корупційний скандал: полковника Анатолія Онофрійчука затримали під час отримання хабаря у 82 тисячі гривень.

Заступника начальника Національного університету оборони України, полковника Анатолія Онофрійчука, взяли під варту за отримання хабаря на суму 82 тисячі гривень. Він є одним із двох полковників, які перебувають у центрі тривалої перевірки Міноборони щодо можливих сімейно-кланових зв’язків в університеті.

Напередодні обидва потрапили на фото разом із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком під час його візиту до НУОУ. Це зображення пізніше опублікували на офіційній сторінці. Повідомляється, що серед п’яти керівників університету, зафіксованих на цьому фото, двоє є фігурантами антикорупційної перевірки.

Фінансові скандали в Бурштині: мер Андрієшин та його бізнес

У Бурштині, на фоні протестів проти підозрілих витрат з бюджету, зростає інтерес до діяльності міського голови Василя Андрієшина. Його термін перебування на посаді супроводжується кримінальними справами, зв’язками з підрядниками та питаннями щодо прозорості витрат громади. Поки мешканці Бурштина, що в Івано-Франківській області, протестують проти сумнівних будівельних проектів, у міській раді відбуваються не менш важливі події. Цього разу ми розглянемо постать Василя Михайловича Андрієшина — мера Бурштина, чия кар’єра супроводжується корупційними скандалами та кримінальними провадженнями, пов’язаними з можливим використанням міського бюджету на користь структур, з якими він пов’язаний. Ідеться не про мізерні суми, а про десятки мільйонів гривень. Чи став бюджет Бурштина справжньою “годівницею” для своїх? Хто контролює фінансові потоки міста під час війни — потреби громади чи особисті інтереси мера? Спробуємо розібратися. Василь Андрієшин став міським головою Бурштина у 2020 році, представляючи партію “Європейська Солідарність”. Перед обранням на цю посаду він був приватним підприємцем та головним інженером ПАТ “СТМ”. Зверніть увагу на цю компанію, адже вона ще не раз з’явиться в нашій розповіді. Паралельно з бізнесом він також був депутатом Галицької районної ради з 2010 по 2020 роки. Початок його мерської каденції запам’ятався курйозом: у офіційній біографії на сайті міськради зазначалося, що Андрієшин навчався в Чикаго, але в пункті про знання мов була лише українська та російська, а англійську він міг лише “читати і перекладати зі словником”. Це викликало хвилю сарказму в місцевих пабліках. Проте в біографії мера є й серйозні моменти, що стали приводом для відкриття кримінальних справ. Зокрема, у справі №12025090000000606 Андрієшин обвинувачується у привласненні/розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем (ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 ККУ). Справа стосується будівництва очисних споруд у 2020 році, коли він ще не був мером, але працював головним інженером у фірмі, що їх зводила — ПАТ “СТМ”. За даними слідства, збитки склали 125 тис. грн. Андрієшин публічно заперечував політичну нейтральність підозри, назвавши суму “спірним питанням” і зазначивши, що це має вирішити суд. Мер Бурштина також має проблеми з дорожнім рухом: у реєстрах зафіксовано 36 штрафів за порушення ПДР. У 2019 році його також притягали за порушення вимог щодо запобігання конфлікту інтересів. Ще одне будівництво викликало занепокоєння в Бурштині — це зведення “Вежі Давида”. У грудні 2023 року мешканці протестували проти цього проекту, який мав стати оглядовою вежею у селі Новий Мартинів на території релігійно-історичного центру “Гора над Дністром”. Спочатку на будівництво планувалося виділити 2,75 мільйона гривень, але згодом тендер був проведений на меншу суму — 884 тисячі гривень, і переможцем знову стала ПАТ “СТМ”. Незважаючи на зменшення суми, суспільне невдоволення не зменшилося, і люди вимагали, щоб ці кошти були направлені на ЗСУ. Невдоволення викликало не лише недоцільність будівництва під час війни, але й конфлікт інтересів, адже Андрієшин був засновником ПАТ “СТМ”, а його дружина Ярослава — керівницею компанії. На момент тендеру Андрієшин уже обіймав посаду міського голови, що є замовником робіт. Бурштин під керівництвом Андрієшина став об’єктом журналістського розслідування проєкту “Наші гроші”. У ньому йшлося про ремонт водогону за 330 мільйонів гривень. Хоча тендер у травні 2025 року виграла ТОВ “ІФ-Капіталбуд”, він вважається ризикованим для репутації міського керівництва. Журналісти виявили, що ціни на матеріали у кошторисі були в 1,5–2,5 рази вищими за ринкові. Пряма афілійованість фірми з родиною міського голови створює постійний ризик звинувачень у корупції при отриманні будь-яких підрядів від міськради. Поки місцеві мешканці протестують проти “Вежі Давида”, значно більші суми осідають на рахунках бізнесу мера. Мова йде про численні тендери, які виграє ПАТ “СТМ”. Згідно з даними clarity-project, компанія виграла 112 тендерів на загальну суму 18 006 411,00 грн. Дружина міського голови, Ярослава Мирославівна Андрієшин, також має підприємницькі здібності. Раніше вона володіла бізнесом у сфері виготовлення бетонних виробів. Вона була бенефіціаром компанії “ЕКОІНВЕСТ ПРИКАРПАТТЯ” та керівницею ПАТ “СТМ”, заснованого її чоловіком. Її діяльність також пов’язана з кількома негативними історіями. У кримінальній справі No341/1159/18 Ярославу обвинувачували за ч. 1 ст. 366 КК України (складання завідомо неправдивих відомостей). У 2016 році, будучи директором ПАТ “СТМ”, вона підписала акти приймання виконаних робіт, хоча роботи були виконані лише частково. Це призвело до безпідставного нарахування бюджетних коштів на суму понад 164 тис. грн. 26 лютого 2025 року Галицький районний суд закрив провадження через закінчення строків давності. Ярослава також фігурувала як свідок у кримінальній справі No341/683/17 щодо зловживання владою. У 2018 році було відкрито виконавче провадження щодо стягнення штрафу за порушення ПДР. Наші аналітики проаналізували декларації Андрієшина і виявили, що він володіє квартирою в Івано-Франківську площею 86,8 м2 та гаражем, придбаними у 2006 році. Також він має житловий будинок у с. Новий Мартинів, придбаний у грудні 2022 року за 173 545 грн, та земельну ділянку, набутих того ж дня за 26 455 грн. Актуальним придбанням є домашня сонячна електростанція, куплена 11.07.2025 за 408 060 грн. Дружина Андрієшина також володіє кількома об’єктами нерухомості, зокрема будинком у Новому Мартиніві площею 85,7 м2, придбаним у лютому 2015 року. Вона має нежитлові приміщення в Івано-Франківську площею 179,4 м2, а також сім земельних ділянок загальною площею понад 3,7 га. Ярослава стверджує, що більшість її земельних ділянок та будинок у Новому Мартиніві не були придбані за бюджетні кошти, а є спадщиною. Серед транспортних засобів у сім’ї Андрієшиних немає розкішних автомобілів. Василь Андрієшин володіє кількома автомобілями, а його донька Софія їздить на SUBARU FORESTER 2019 року. Грошові активи сім’ї за 2024–2025 роки також викликають питання. У 2025 році дружина отримувала зарплату від Мухіної Оксани Василівни, яка має ФОП у сфері перукарських послуг, але раніше брала участь у тендерах, продаючи гранітні плити. Ця особа, з такими ж ПІБ, є ймовірною акціонеркою ПРАТ “СТМ”, що активно бере участь у міських тендерах. Отже, ми бачимо, що сукупність фактів — від кримінальних справ до участі пов’язаних структур у тендерах — формує неоднозначну картину діяльності міського голови Бурштина. Хоча частина з цих дій може виглядати формально законно, регулярність і контекст цих історій викликають обґрунтовані запитання у громади, особливо в умовах війни, коли кожна бюджетна гривня має велике значення.

На Прикарпатті судитимуть двох організаторів переправлення

На Прикарпатті перед судом постануть двоє чоловіків, яких обвинувачують в організації незаконного перетину кордону військовозобов’язаними до Румунії. Схему налагодили 41-річний чоловік із Дніпропетровщини та 36-річний житель Верховинщини. Вони шукали клієнтів і пропонували переправлення через гірську місцевість. За таку “послугу” брали 3 тисячі доларів з людини. Підозрюваних викрили та затримали у Верховині під час підготовки до переправлення чоловіка із Сумщини.

Скандал з корупцією: Ольга Дроздова отримала 7 років ув’язнення

У Києві винесено вирок у справі, що викликала широкий резонанс, щодо закупівлі овочерізок, кухонних комбайнів та сковорідок для укриттів у Дніпровському районі. Ця справа триває з 2023 року, коли чиновниця РДА, відповідальна за закупівлі, вирішила обладнати місцеві сховища. Їй призначено 7 років ув’язнення, але для арешту жінку спочатку потрібно буде екстрадувати з-за кордону. Про це повідомила Київська прокуратура. За даними слідства, у 2023 році Ольга Дроздова з Дніпровської РДА відповідала за закупівлі для укриттів району. Правоохоронці встановили, що під час закупівлі овочерізок переплата склала понад 460 тис. грн, за що суд призначив їй 5 років позбавлення волі. Крім того, під час закупівлі стільців для укриттів у школах Дніпровського району переплатили майже 1,3 млн грн. За цим епізодом її засудили до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є остаточним вироком. Також чиновниці заборонено обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на три роки. Наразі пані Дроздова живе в Туреччині, куди виїхала в 2025 році, але могла залишити країну. Щоб знайти та арештувати пані Дроздову, українській юстиції необхідно буде докласти зусиль. ЗМІ повідомляли, що вона не з’явилася на засідання у Дніпровському райсуді 16 вересня 2025 року та втекла до Туреччини нібито “на лікування”. Суду вона надала договір оренди житла в Анталії на рік і попросила проводити засідання за її участю через відеозв’язок. Варто зазначити, що, окрім справи з овочерізками, Дроздова також підозрюється у пособництві розкраданню бюджетних коштів під час закупівлі генераторів для укриттів у навчальних закладах. Вона виїхала до Туреччини за день до призначеного засідання щодо обрання запобіжного заходу в цій справі. 26 серпня 2025 року суд ухвалив рішення про її розшук і дав дозвіл на затримання з метою приводу для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Цікаво, що, за даними освітнього активіста і зовнішнього експерта Міносвіти Олексія Ксєніча, Генпрокуратура вже почала готувати документи на екстрадицію пані Дроздової до України. Тож невдовзі посадовиця може опинитися за ґратами у справі про овочерізки — її вирок є одним з небагатьох, де суд дав реальний термін ув’язнення за розтрату бюджетних коштів.

На Вінниччині викрили лікарів через фіктивні довідки

На Вінниччині викрили лікарів, які видавали фіктивні довідки про непридатність. У межах розслідування в медичних закладах провели понад 40 обшуків. Правоохоронці вилучили понад 2 млн грн у різних валютах, медичні документи та цифрові носії з доказами протиправної діяльності.

Про підозру повідомили трьом особам. Серед них — завідувач хірургічного відділення лікарні у Вінницькому районі, який за 1000 доларів оформлював документи на фіктивну інвалідність.

Також підозру отримав ортопед-травматолог цієї ж лікарні, який прооперував здорову руку чоловіка для отримання відстрочки від мобілізації.

Ще одним фігурантом став директор центру первинної медико-санітарної допомоги у Гайсинському районі, який за 16 тис. грн видав підроблені висновки про потребу в постійному догляді.

Корупційні ризики в Бурштині: мер та його бізнес

У Бурштині, на фоні протестів проти підозрілих бюджетних витрат, зростає увага до діяльності міського голови Василя Андрієшина. Його каденція супроводжується кримінальними провадженнями, зв’язками з підрядниками та питаннями щодо прозорості використання коштів громади. Поки мешканці Бурштина, що на Івано-Франківщині, виходять на протести проти сумнівних будівництв за бюджетні кошти, у кулуарах міської ради відбуваються не менш гучні процеси. Цього разу мова йде про Василя Михайловича Андрієшина — очільника Бурштина. Вся його мерська кар’єра розвивається паралельно з корупційними скандалами, кримінальними провадженнями та публікаціями медіа про можливе використання міського бюджету в інтересах пов’язаних із ним структур. Ідеться не про незначні суми, а про десятки мільйонів гривень. Чи справді бюджет Бурштина став «годівницею» для своїх? Хто контролює фінансові потоки міста під час війни — потреби громади чи особисті інтереси керманича? Спробуймо розібратися. Міським головою Бурштина Андрієшин став у 2020 році, представляючи партію «Європейська Солідарність». До обрання мером він був приватним підприємцем та головним інженером ПАТ «СТМ». Запам’ятайте цю фірму, адже вона ще не раз з’явиться у матеріалі. Паралельно з бізнесом з 2010 по 2020 роки він був депутатом Галицької районної ради. Початок його мерської каденції запам’ятався курйозною ситуацією: у офіційній біографії мера, опублікованій на сайті міськради, зазначалося, що він навчався в Чикаго (США), але в пункті про знання мов була лише українська і російська, а рівень володіння англійською — «читає і перекладає з словником». Це викликало хвилю сарказму у місцевих пабліках. Проте в біографії мера є й серйозні моменти, що стали приводом для відкриття справ. Зокрема, кримінальне провадження №12025090000000606, де Андрієшин є обвинуваченим у привласненні/розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем. Справа стосується будівництва очисних споруд у 2020 році, коли Андрієшин ще не був мером, але працював головним інженером у фірмі, що займалася їх будівництвом — ПАТ «СТМ». Збитки, за даними слідства, сягнули 125 тис. грн. Андрієшин публічно заперечував політичну нейтральність підозри, заявивши, що історія стосується періоду, коли він ще не був міським головою, назвав суму «спірним питанням» і зазначив, що питання має вирішити суд. Міський голова Бурштину також є порушником правил дорожнього руху. У реєстрах зафіксовано 36 записів щодо Андрієшина, пов’язаних зі штрафами за порушення ПДР. Відомо, що у 2019 році він притягався за порушення вимог щодо запобігання конфлікту інтересів. Неспокійно в Бурштині було і через будівництво вежі «Давида», де знову ключовою є фірма, заснована Андрієшиним — ПАТ «СТМ». У грудні 2023 року мешканці протестували проти зведення оглядової вежі у селі Новий Мартинів на території релігійно-історичного центру «Гора над Дністром». Спочатку планувалося виділити на це 2,75 мільйони гривень, але згодом відділ культури та туризму Бурштинської міськради провів тендер на меншу суму — 884 тисячі гривень, обравши переможцем ПАТ «СТМ». Навіть зменшення суми не зменшило суспільне невдоволення, і люди вийшли висловити свою позицію, вимагаючи спрямувати кошти на ЗСУ. Невдоволення людей пояснювалося не лише недоцільністю такого будівництва у воєнний час, але й конфліктом інтересів, адже Андрієшин був засновником ПАТ «СТМ», а його дружина Ярослава — керівницею цього товариства. На момент тендеру Андрієшин уже обіймав посаду міського голови, що є замовником робіт. Бурштин на чолі з Андрієшиним стали героями журналістського розслідування проєкту «Наші гроші». У ньому йшлося про ремонт водогону у місті за 330 мільйонів гривень. Хоча тендер у травні 2025 року виграло ТОВ «ІФ-Капіталбуд», він вважається ризикованим для репутації керівництва міста. Журналісти виявили, що ціни на труби, люки та бетон у кошторисі були в 1,5–2,5 раза вищими за ринкові. Пряма афілійованість фірми з родиною міського голови створює постійний ризик звинувачень у корупції при отриманні будь-яких підрядів від міськради. Поки місцеві мешканці протестують проти «Вежі Давида», поза їхнім полем зору проходять значно більші суми, які осідають на рахунках родинного бізнесу мера. Мова про численні тендери міськради, які виграє ПАТ «СТМ». Загальна кількість тендерів, за даними clarity-project, становить 112 на загальну суму 18 006 411,00 грн. Дружина міського голови Бурштина, Ярослава Мирославівна, має неабияку підприємницьку жилку. Раніше вона мала зареєстрований бізнес у сфері виготовлення виробів із бетону для будівництва. Мала корпоративні права та історичний зв’язок як бенефіціар у компанії «ЕКОІНВЕСТ ПРИКАРПАТТЯ». Ярослава також була керівницею ПАТ «СТМ», засновником якого раніше був її чоловік. У рамках кримінальної справи No341/1159/18 Ярославу Андрієшин обвинувачували за ч. 1 ст. 366 КК України (складання та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей). У 2016 році, обіймаючи посаду директора ПАТ «СТМ», вона підписала акти приймання виконаних робіт щодо «Реконструкції каналізаційних мереж у м. Галичі». Слідство встановило, що роботи були виконані лише частково, проте в актах було вказано про повне виконання робіт. Це призвело до безпідставного нарахування бюджетних коштів за невиконане будівництво на суму понад 164 тис. грн. У результаті 26 лютого 2025 року Галицький районний суд закрив провадження та звільнив Ярославу Андрієшин від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності. Ярослава також фігурувала як свідок у кримінальній справі No341/683/17 щодо зловживання владою або службовим становищем. У 2018 році було відкрито виконавче провадження щодо стягнення штрафу за порушення ПДР. Наші аналітики проаналізували декларації Андрієшина і, керуючись останньою звітністю за 2025 рік, розкажемо, чим володіє сім’я мера. На Василя Андрієшина зареєстрована квартира в Івано-Франківську площею 86,8 м2 та гараж, придбаний у 2006 році. За даними оголошення, вартість житла може становити понад 100 тисяч доларів. Має він також житловий будинок у с. Новий Мартинів, набутій під час роботи у міськраді, за 173 545 грн та земельну ділянку, набута того ж дня за 26 455 грн. Актуальне придбання Андрієшина — домашня сонячна електростанція у с. Новий Мартинів, придбана 11.07.2025 за 408 060 грн. Дружина Василя Андрієшина — Ярослава також володіє нерухомістю: будинком у Новому Мартинів площею 85,7 м2, придбаним у лютому 2015 року, та нежитловими приміщеннями в Івано-Франківську площею 179,4 м2. Ярослава має сім земельних ділянок загальною площею понад 3,7 га. Вона публічно пояснювала, що більшість її земельних ділянок та будинок у Новому Мартинів не були придбані за кошти з бюджету, а є спадщиною від батьків. У сім’ї Андрієшиних є кілька транспортних засобів, але відвертого люксу тут немає. Дочка мера — Софія Василівна їздить на SUBARU FORESTER 2019 року, придбана 05.06.2025. Грошові активи Андрієшиних за 2024–2025 роки також викликають питання. У 2025 році дружина отримувала зарплату від Мухіної Оксани Василівни, яка має ФОП із кведом 96.02 надання послуг перукарнями та салонами краси. Цікаво, що особа з такими ж ПІБ є історичною бенефіціаркою ПРАТ «СТМ», що активно бере участь у міських тендерах. Отже, що ми бачимо в підсумку? Сукупність фактів — від кримінальних справ до системної участі пов’язаних структур у тендерах — формує неоднозначну картину діяльності міського голови Бурштина. Частина того, що відбувається в громаді, може мати формально законний вигляд, але регулярність і контекст цих історій викликають обґрунтовані запитання у громади, особливо в умовах війни, коли кожна бюджетна гривня має велику ціну.

Як корупція і кумівство підривають роботу ТЦК

В українських ТЦК, за даними «УП» із посиланням на військкомів, поширена системна корупція. За гроші людину можуть «не помітити» під час перевірки, не внести до списку розшукуваних або навіть організувати втечу дорогою до частини. На цьому тлі кількість виданих повісток зменшується.

Один зі співрозмовників видання стверджує, що за «втраченого» мобілізованого можна отримати близько 2000 доларів, тоді як офіційний штраф становить 20 тисяч гривень. Також описують випадки, коли впливових людей «знімають з розшуку» за вказівкою згори, після чого вони оформлюють бронювання. Усередині ТЦК, за словами учасників, працює принцип кумівства: «цього не чіпай, він свій».

Для кожного ТЦК встановлюють добові, тижневі та місячні норми кількості людей, яких мають направити до війська. За невиконання цих норм на співробітників тиснуть: погрожують відправкою на фронт або змушують виходити на нічні шикування. Водночас, за словами військових, керівники нерідко самі уникають фронту через підроблені довідки.

Роботу груп оповіщення описують як вимушену та деморалізуючу. Один із військових каже: «ніхто не хоче цим займатися», але начальство вимагає «виконання плану». Результативність падає: якщо раніше за день вручали десятки повісток, то тепер інколи лише одну за 16 годин.

Ставлення до ТЦК, за словами співрозмовників, різко негативне навіть у війську. Один із військових говорить: «Коли ти тцк-шник, тебе ненавидять і військові, і цивільні, і твоє начальство». Цивільні сприймають працівників ТЦК як загрозу, а фронтовики — як тих, хто залишився в тилу.

Окремо виділяють ситуацію в сільській місцевості. Учасники кажуть, що з появою патрулів багато сіл ніби завмирають: чоловіки ховаються або тікають. Один із військових порівнює такі населені пункти з «мертвим містечком», де при появі машини люди миттєво зникають. У підсумку патрулі інколи просто їздять безрезультатно, бо «некого ловити».

Нові деталі обшуків у Володимира Паука та угорський паспорт

Журналіст Глагола повідомляє, що у Володимира Паука, голови Берегівської військово-лікарняної комісії, під час обшуків було виявлено 11 мільйонів гривень, а також паспорт громадянина Угорщини. Ці дії правоохоронців стосуються розслідування, в рамках якого вони виявили не лише значну суму грошей, але й документ, що підтверджує угорське громадянство.

Схеми на фармринку: як «Київський клуб» контролює лабораторії

Як в Держлікслужбі з’явилися власні лабораторії? Про це повідомляє Викривач. Історія з «Добробут-Лікилаб» та «Лікилаб» виглядає не як конкуренція, а як єдина команда. За даними НАБУ, за цими лабораторіями стоїть так званий «Київський клуб» — бек-офіс при Держлікслужбі, до якого входять Кириленко, Дяченко, Ісаєнко та їх партнери. «Добробут-Лікилаб» було запущено у 2023 році за участі Ісаєнка, Короленка та Оврамця. Протягом кількох років вони отримали понад 100 млн грн доходу. «Лікилаб» зареєстрували у 2025 році, і вже через кілька місяців заробили ще мільйони. Формально власники — Устік і Пономаренко, але процесами керує Лесик, а реальні бенефіціари, за версією слідства, ті ж Ісаєнко, Короленко, Оврамець та їх компанія. Ці лабораторії відповідають за перевірку якості ліків, їх сертифікацію та допуск на ринок. Варто також згадати про «внутрішній сервіс»: платні перевірки, узгоджені результати, прискорення для своїх та затримки для чужих. Держлікслужба в цьому контексті виглядає не як контролер, а як партнер. Перевірки не виявляють проблем навіть там, де є питання до обладнання, реагентів чи персоналу. У жовтні 2025 року перевірка під керівництвом Шовкового взагалі не виявила порушень, хоча НАБУ вказує на його зв’язки з Лесиком та домовленості з фармкомпаніями щодо умов перевірок. Фактично, «Київський клуб» створює лабораторії, сам їх покриває і через них контролює ринок. Ті, хто заходить через Ісаєнка, Короленка, Оврамця та Лесика, отримують зелений світло. Інші можуть довго чекати. Це непоганий бізнес, особливо коли доступ до ринку ліків визначається не стандартами, а прізвищами.

Суд над менеджером медцентру за шахрайство з бюджетом

У Дніпрі відбувся судовий процес над менеджером медичного закладу «Ембі Медікал Центр», який створив схему для привласнення бюджетних коштів через електронну систему охорони здоров’я. Чечелівський районний суд виніс вирок у справі, що стосується корупційних дій. Обвинувачений, Зберовський Володимир Олександрович, працюючи менеджером, мав доступ до електронних кабінетів, логінів, паролів та кваліфікованих електронних підписів лікарів. Протягом 2024–2025 років він вносив до медичної інформаційної системи фальшиві дані про надану паліативну допомогу 38 пацієнтам, хоча насправді жодних послуг цим особам не надавали. На основі цих вигаданих звітів Національна служба здоров’я України (НСЗУ) безпідставно перерахувала медцентру сотні тисяч гривень. Загальна сума завданих збитків становила 450 885 гривень, з яких понад 145 тис. грн було привласнено у 2024 році, а майже 306 тис. грн — у 2025 році. Дії Зберовського кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство у великих розмірах з використанням електронно-обчислювальної техніки). Під час розгляду справи він служив у Збройних Силах України командиром взводу у званні лейтенанта. Зберовський визнав провину та уклав угоду про визнання винуватості з прокурором. Однією з умов пом’якшення покарання стало добровільне відшкодування шкоди: 10 квітня 2026 року він перерахував 450 000 гривень як благодійний внесок на потреби військової частини. 13 квітня 2026 року суд затвердив угоду, визнав Зберовського винним і призначив покарання: 3 роки позбавлення волі, з умовою звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.