Позначка: Депутати

Вирок Похольчуку: між угодою та питанням

Ця справа привернула увагу ЗМІ, незважаючи на «космічну» суму хабаря. Показовою для антикорупційної системи стала ситуація, коли буденність результатів і швидкий фінал викликають питання щодо справжньої боротьби з корупцією. Адже, в Україні, гучні заяви від НАБУ та САП про «викриття топкорупції» часто не приводять до переконливих вироків. Важливий ефект – не лише затримати та продемонструвати боротьбу, а й довести провину в суді так, щоб суспільство не залишалося з «осадочком» чи незручними запитаннями.

У випадку з депутатом Черкаської обласної ради Романом Похольчуком, який добровільно визнав свою провину у передачі хабаря (800 євро), ми бачимо вирок, який, на перший погляд, позитивний. Але разом із ним виникає низка питань, які множаться, як гриби після дощу. Публічний політик визнає вину, погоджується на мінімальний штраф у 17 000 гривень, і історія фактично завершується. Без демонстрації гучних доказів у суді та без повноцінного публічного розбору обставин. Навіть без переможного звітування.

Справа Похольчука потрапила до моніторингу Міжнародної мережі журналістів-викривачів спільно з громадським порталом «Наша версія». Згідно з матеріалами, в ній фігурувала комунальна земля в Умані, бажання підприємця придбати ділянку, рішення сесії міськради про проведення експертної оцінки та договір із суб’єктом оціночної діяльності. У вироку містяться посилання на переговори у WhatsApp, передачу номера картки третьої особи, оплату через термінал самообслуговування, фото квитанції, підтвердження отримання коштів та подальший переказ частини суми оцінювачу.

Угода передбачає повне і беззастережне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю правопорушень щодо інших осіб. Суд окремо зазначає, що це нетяжкий корупційний злочин, потерпілих немає, матеріальної шкоди не встановлено, підстав для конфіскації чи запобіжних заходів у цьому епізоді немає.

Підсумок: Роман Похольчук визнано винним у ч. 1 ст. 368-4 КК України та покараний штрафом у 17 000 гривень.

За даними журналістів, після викликів до НАБУ і довгих розмов з прокурором, Похольчук змінив показання та почав стверджувати, що гроші вимагали полтавські оцінювачі. У суді сторона обвинувачення не продемонструвала об’єктивних доказів, які б зняли сумніви.

Водночас, фігурант уникнув будь-якого публічного вибачення, і його адвокатка не наважилася коментувати ситуацію. Заявили лише, що угода була добровільною за ініціативи прокурора.

Фабула справи: на початку лютого 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у справі депутата Черкаської облради Романа Похольчука. У вироку від 02.02.2026 у справі № 991/644/26 зазначено, що провадження було виділено в окремий епізод 23.01.2026, а вже 28.01.2026 прокурор САП подав угоду про визнання винуватості, яку суд затвердив. Епізод стосувався комунальної землі в Умані, бажання підприємця придбати ділянку, рішення сесії міськради про проведення експертної оцінки та договір із суб’єктом оціночної діяльності. Далі у матеріалах з’являється оцінювач, який нібито вимагав 38 000 гривень за «не завищену» оцінку та позитивну рецензію.

Суд арештував активи депутата Маєрчика

Ужгородський міськрайонний суд арештував нерухомість, елітні автомобілі та корпоративні права у низці фірм підозрюваного у брехні в декларації та легалізації майна депутата міської ради від партії ОПЗЖ Павла Маєрчика. Депутат вийшов з СІЗО після того, як вніс 11,5 млн грн застави.Як повідомили у Закарпатській обласній прокуратурі у понеділок, 2 березня, в межах розслідування кримінальної справи арештовано дві квартири в історичній частині Ужгорода, п’ять земельних ділянок на вулицях Минайській та Високій, корпоративні права у приватних підприємствах і товариствах, а також авто люкс-класу. Окрім цього, арештовано 9 картин відомих закарпатських митців, вилучених під час обшуків у помешканні депутата. «Правоохоронці перевіряють джерела походження активів, а також можливу їх належність третім особам з метою приховування реального майнового стану депутата», – зазначили у прокуратурі.

НАБУ розслідує мережу підкупу нардепів: аналіз даних та експертизи

НАБУ має проаналізувати 1,2 млн повідомлень нардепа Кісєля.НАБУ та САП ухвалили рішення продовжити строк досудового розслідування щодо групи народних депутатів до 27 серпня. За даними НАБУ, ці депутати систематично отримували хабарі за голосування у Верховній Раді.Наразі проводяться численні експертизи, аналізуються значні обсяги інформації, а також здійснюється розсекречення протоколів негласних слідчих (розшукових) дій.Наприклад, лише на вилученому мобільному телефоні помічниці народного депутата Кісєля виявлено 1,2 млн повідомлень, з яких 450 тисяч – у месенджері WhatsApp, а 712 тисяч – у Telegram.Окрім іншого, на телефоні помічниці нардепа знайдено так звані «Голосовки» – файли з показниками ефективності голосувань народних депутатів. На мобільному телефоні іншого помічника народного депутата виявлено близько 400 тисяч повідомлень у різних додатках для спілкування.НАБУ потребує додаткового часу для документування ролі «кур’єрів», бенефіціарів та інших учасників групи, а також для встановлення джерел походження коштів, які були предметом неправомірної вигоди.НАБУ направило до Апарату Верховної Ради запити щодо індивідуального голосування понад 30 депутатів. Обсяг матеріалів може перевищувати 45 тисяч аркушів, що в паперовому вигляді становить понад 180 томів інформації. Далі детективи проведуть порівняльний аналіз, зіставляючи голосування кожного народного депутата з отриманими інструкціями.У грудні 2025 року НАБУ оголосило підозри п’ятьом народним депутатам від провладної партії «Слуга народу»За інформацією, депутати отримували гроші за відвідування сесій та голосування «за» або «проти» певних законопроєктів.За версією обвинувачення, учасниками злочинної групи, крім підозрюваних, можуть бути ще щонайменше 30 інших парламентарів, а очолювала її невстановлена особа з керівництва фракції «Слуга Народу».У межах цієї групи існував розподіл на підгрупи, одну з яких, за версією слідства, координував Кісєль. Для цього у месенджері «WhatsApp» була створена «Группа Кисєль СН в ВР», де розміщувався порядок денний із кольоровими позначками навпроти законопроєктів – зеленим кольором позначалися ті, які потрібно «підтримати», а червоним – ті, які слід «відхилити».За даними НАБУ, Кісєль міг отримати загалом 145 тисяч доларів США як неправомірну вигоду. Детективи стверджують, що зафіксували передачу та розподіл коштів від Кісєля до інших народних депутатів.

Екснардеп визнав провину та задонатив на підтримку ЗСУ

Суд затвердив угоду про визнання винуватості екснардепом VIII скликання Вадимом Нестеренком. Слідство показало, що у період з 2014 по 2018 роки він, маючи житло в Києві, отримував бюджетну компенсацію за проживання в готелі та оренду житла. Загальна сума завданих збитків склала приблизно 760 тис. грн. Судом було визнано його винним у зловживанні владою, і призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з забороною обіймати посади в державних органах, а також штраф у розмірі 17 тис. грн. Звільнення від відбування покарання відбулося з випробувальним терміном. Екснардеп повністю компенсував завдані збитки ще на етапі досудового розслідування. У рамках угоди він також зобов’язався перерахувати 15 млн грн до фонду «Повернись живим» на закупівлю дронів для Сил оборони. Угоду затвердив суддя ВАКС Олег Ткаченко. У жовтні 2024 року Нестеренка був оголошений в міжнародний розшук. Раніше Антикорупційний суд заочно обирав йому запобіжний захід.

Суд розглядає справу депутатки з Хмельницького

Суд почав розгляд справи депутатки Хмельницької міськради Світлани Баранської, у якої знайшли 1,5 мільйона доларів. На підготовчому засіданні вона попросила скасувати арешт 2% частки у ТОВ «Мега-транс», пояснивши, що це перешкоджає роботі підприємства. Суд задовольнив клопотання. Наступне засідання — 2 березня. Депутатці загрожує: штраф, громадські роботи або до двох років обмеження чи позбавлення волі з можливим позбавленням права обіймати посади.

Земельний махінатор: депутат Гунько та схеми з НААН

Народний депутат Анатолій Гунько пройшов до Верховної Ради в 2020 році від «Слуги народу», але його політична біографія почалася раніше — з кампаній 2015 і 2019 років та участі в земельній історії в Броварах. Ще в 2013-му журналісти описували схему виведення ділянок під виглядом ведення особистого господарства з подальшою передачею приватній компанії. Бенефіціаром цієї компанії називали Гунька; до забудови були причетні структури, пов’язані з Віктором Поліщуком. У 2019 році епізод, де фігурував Гунько, Генпрокуратура закрила, повідомляє BIHUS. Отримавши мандат, Гунько очолив тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з розслідування зловживань на підприємствах Національної академії аграрних наук. Цей статус дав доступ до інформації про державні землі та майнові комплекси. За даними слідства, з 2021 по 2023 рік він з поплічниками організував схему на землях держпідприємств НААН: підконтрольні компанії засівали державні поля, збирали врожай, вивозили його на «свої» склади та продавали, занижуючи обсяги в документах. Збитки, які лягли в основу справи, — майже 30 млн грн; за оцінками джерел, реальні втрати могли бути значно вищими. У 2023 році Гунька затримали під час отримання 85 000 доларів — першої частини з обумовлених 221 000. За версією обвинувачення, він пропонував підприємцю доступ до ділянок НААН: офіційно — по 100 доларів за гектар, додатково — 130–150 доларів «в кишеню», з обіцянками «вирішити питання» з силовими органами та поставити «свого» директора на дослідне господарство. Перша підозра стосувалася зловживання впливом; пізніше, у лютому, він отримав другу — за епізодом привласнення агропродукції. Апеляційна палата ВАКС підтримала обвинувальний вирок: чотири роки позбавлення волі, трирічна заборона обіятити держпосади та конфіскація майна. Окреме провадження по аграрній схемі триває; санкція може сягати 12 років. Між першою підозрою та етапуванням до СІЗО Гунько продовжував парламентську діяльність, зокрема голосував за ініціативи, що стосуються статусу антикорупційних органів. Паралельно активізувалася бізнес-діяльність сім’ї. Дружина, Наталія Гунько, яка раніше очолювала Київську облраду, у 2025 році увійшла до нової компанії Diamant Cor+ (КВЕД — торгівля зерном), а згодом — до консорціуму «УК Пріоритет», що бере участь у тендерах АРМА на управління арештованими активами, включно з тепловозами та вагонами. Консорціумом керує Андрій Михайловський, якого ЗМІ пов’язували з оточенням ексміністерки юстиції Ольги Стефанішиної. Сестра Наталії Гунько з чоловіком також створили структури та претендували на активи АРМА, зокрема на перевалочний термінал на Закарпатті та санаторії. Сімейні активи помітні й у майновому контурі: будинок площею близько 500 кв. м у котеджному містечку в Зазим’ї під Києвом, автомобілі Range Rover (2014), BMW X5, Toyota Land Cruiser 200 (2017), BMW 730LD (2018). Напередодні першої підозри, за матеріалами справи, обговорювалася покупка Mercedes-Benz G-Class за 230 000 євро. Син Костянтин, який працював у Мінекономіки у 2020–2022 роках, 14 березня 2022 року виїхав за кордон і, за даними слідства, перебуває в Австрії; дочка Катерина — там само. Сам Гунько, згідно з матеріалами, також відвідував Відень у період повномасштабної війни; одна зі зустрічей щодо земель НААН відбувалася саме там. Гунько заявляє про проблеми зі здоров’ям та інвалідність; захист вказує на підстави для пом’якшення покарання. Але судові рішення вже набули чинності, а друга справа — про привласнення агропродукції — залишається в роботі. Історія депутата, який одночасно керував ТСК зі зловживань у НААН і, за версією слідства, монетизував доступ до її земель, показує, як парламентський мандат і контроль над інформацією можуть перетворюватися на інструмент впливу — доти, доки не спрацьовує антикорупційна система.

Земельний дерибан: Родина нардепа Гунька та масштабування бізнесу

Анатолій Гунько став першим народним депутатом, якого дійсно ув’язнили за зловживання впливом. ВАКС виніс йому вирок у вигляді 4 років позбавлення волі за хабар у розмірі $85 тис., на отриманні якого його викрили НАБУ та СБУ у 2023 році. Однак, здається, він дуже вірив у безхмарне майбутнє навіть після першої підозри. А його родичі в цей час обзавелися новими компаніями, сферами впливу та активами і, ймовірно, планували розширювати земельну схему.

Суд дозволив депутату виїзд за застави

Вищий антикорупційний суд задовольнив запит на тимчасовий виїзд народного депутата з Хмельниччини Сергія Лабазюку до країн Європи. Рішення ухвалила колегія суддів у складі Тетяни Крикливої, Віталія Дубаса та Євгена Крука. Поїздка триватиме з 16 по 22 березня, повідомили у Центрі протидії корупції.

Як зазначається, депутат є головою підкомітету з питань аграрної політики та входить до складу делегації з п’яти народних обранців. Метою поїздки є участь у переговорах щодо аграрної політики та квот між ЄС та Україною. Лабазюк наголосив, що має практичний досвід переговорів, тому звернувся до суду з проханням дозволити виїзд.

У разі, якщо він не повернеться у визначений термін, з нього буде стягнуто заставу в розмірі 40 млн грн.

Нагадаємо, що, за даними слідства, Сергія Лабазюка звинувачують у наданні 150 тисяч доларів за сприяння у перемозі на тендерах. За версією обвинувачення, кошти нібито планували передати тодішньому віцепрем’єр-міністру Олександру Кубракову та Мустафі Найєму.

Раніше Вищий антикорупційний суд вже дозволяв депутату виїзд до Молдови — після поїздки він повернувся до України. Нещодавно Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили підозру водієві Лабазюка за відмову від надання свідчень у суді.

ВАКС дозволив депутату Лабазюку виїзд до Європи під загрозою застави

Вищий антикорупційний суд задовольнив прохання народного депутата Сергія Лабазюка про тимчасовий виїзд до країн Європи. Рішення ухвалила колегія суддів у складі Тетяни Крикливої, Віталія Дубаса та Євгена Крука. Поїздка запланована з 16 по 22 березня, повідомили у Центрі протидії корупції.

Депутат є головою підкомітету з питань аграрної політики та входить до складу делегації з п’яти народних обранців. Метою поїздки є участь у переговорах щодо аграрної політики та квот між ЄС та Україною. Лабазюк наголосив, що має практичний досвід переговорів, тому звернувся до суду з проханням дозволити виїзд.

У разі, якщо він не повернеться у визначений термін, з нього буде стягнуто заставу в розмірі 40 млн грн.

За даними слідства, Сергія Лабазюка звинувачують у наданні 150 тисяч доларів за сприяння у перемозі на тендерах. За версією обвинувачення, кошти нібито планували передати тодішньому віцепрем’єр-міністру Олександру Кубракову та Мустафі Найєму.

Раніше Вищий антикорупційний суд вже дозволяв депутату виїзд до Молдови — після поїздки він повернувся до України. Нещодавно Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили підозру водієві Лабазюка за відмову від надання свідчень у суді.

ВАКС розглядає клопотання про конфіскацію активів нардепа Марченко

Відомство надзвичайних ситуацій розпочало дослідження доказів у справі про конфіскацію активів депутата від “Слуги народу” Людмили Марченко. САП вимагає стягнути п’ять квартир, майнові права на апартаменти в ЖК Gravity Park у Києві та Toyota Land Cruiser 200 (2017 р.) – загалом на понад 8,2 млн грн. Прокурори заявляють, що ці активи не могли бути придбані за законні доходи. Свідок також підтвердив звернення щодо переоформлення авто – Марченко цього не заперечує. Окремо в суді розглядається кримінальна справа про ймовірне отримання хабарів за виїзд чоловіків за кордон через систему “Шлях”. Її звинувачують у зловживанні впливом. Марченко провини не визнає.