Справу Павелка і Запісоцького скерували до суду

Офіс генерального прокурора передав до суду справу проти колишнього президента Української асоціації футболу Андрія Павелка та ексгенерального секретаря УАФ Юрія Запісоцького.

За версією слідства, у 2016–2017 роках під час реалізації проекту будівництва заводу з виробництва штучного покриття для футбольних полів була організована схема привласнення коштів, повідомляє Bastion.

Матеріали справи вказують, що закупівлі обладнання проводилися з порушеннями та за завищеними цінами. Унаслідок цього УАФ, за даними слідства, зазнала збитків на 26,5 млн грн. Ще близько 15 млн грн, за інформацією слідства, було виведено на рахунки підконтрольної компанії, зареєстрованої за кордоном.

Обвинувачення кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України — заволодіння майном в особливо великих розмірах, а також за ч. 3 ст. 209 — легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом.

Підозру Андрію Павелку оголосили в жовтні минулого року. Окрім цього, йому інкримінують службове підроблення документів. У період з 2015 по 2024 рік він очолював Українську асоціацію футболу та контролював ключові рішення в організації, зокрема інфраструктурні проекти та фінансові потоки.

Проект заводу штучних покриттів неодноразово ставав предметом розслідувань. Йшлося про закупівлі за завищеною вартістю, використання посередницьких структур і співпрацю з компаніями, пов’язаними з офшорною юрисдикцією.

У 2022–2023 роках у парламенті та всередині футбольної спільноти порушувалося питання про його відставку. Серед претензій називали концентрацію управління в одних руках і непрозорість фінансових рішень. Попри це, Павелко залишався на посаді до 2024 року та продовжував представляти Україну в міжнародних футбольних структурах, зокрема в УЄФА.

Слідство стверджує, що схема будувалася на контролі закупівель, виборі постачальників і подальшому перерозподілі коштів через афілійовані компанії. Її фінансовим результатом стали прямі збитки організації та виведення частини коштів за межі України.

Справу передано до суду. Якщо вину фігурантів буде доведено, їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Що відомо про «італійські активи» родини Бориса Філатова

Інформація про нібито італійську нерухомість Катерини Філатової, доньки міського голови Дніпра, стала предметом публічних суперечок. У медіа та соцмережах поширювали дані про земельну ділянку поблизу озера Комо, 10–15 кімнат, відкритий басейн і комісію посередникам у пів мільйона євро. Сам Борис Філатов називає ці повідомлення фейком. Щоб з’ясувати, що відомо з офіційних джерел, команда аналітиків СтопКору звернулася до італійських реєстрів і проаналізувала декларацію посадовця.

У публічному просторі триває протистояння між блогером Ігорем Лаченковим і міським головою Дніпра Борисом Філатовим. Низка онлайн-ресурсів із посиланням на Лачена повідомила, що на Катерину Філатову нібито оформлено 3 об’єкти нерухомості біля озера Комо в Італії. За цими даними, їхня сумарна вартість на момент покупки становила 8 430 000 €.

Детальніше про це писав проєкт «Громадський контроль». За його даними, йдеться про комплекс нерухомості, до якого входять вілла, допоміжні приміщення та земельні ділянки. У будинку, як зазначалося, близько 10–15 кімнат. Відповідно до наведених у публікації даних договору купівлі-продажу 2018 року, вартість нібито становила 8,43 млн євро. За поточним курсом це понад 430 млн грн, хоча на момент придбання в гривневому еквіваленті сума була меншою. Також у договорі, за цими даними, йшлося про комісії посередникам у розмірі близько 500 тис. євро. На території вілли, відповідно до договору, був відкритий басейн. Другий об’єкт комплексу класифікували як C/6, тобто гараж. Третій — як нежитлове приміщення категорії C/3 площею близько 96 кв.м. Окремо акцентувалося, що на момент придбання Катерині нібито було лише 24 роки.

Катерина Філатова — донька мера Дніпра. Станом на сьогодні їй 31 рік. Її хобі — походи в гори. У 2020 році вона підкорила дві найвищі точки в Україні — Говерлу та Петрос. Також вона піднімалася на Кіліманджаро, Казбек, Еверест і Мон Блан. Свої подорожі Катерина висвітлює в Інстаграмі. Водночас точно невідомо, ким вона працює та як заробляє на такий рівень життя. Крім того, офіційно вона не фігурує в жодній українській компанії.

Борис Філатов публічно заперечив чутки про купівлю ним вілли в Італії. За його словами, така інформація розповсюджується через окремі акаунти та спільноти у соцмережах із посиланням на іноземні ресурси, які можуть публікувати неправдивий контент за гроші.

Мер також заявив, що схожі повідомлення з однаковими фото та формулюваннями з’являлися у франкомовних та англомовних медіа, а згодом їх підхопили проросійські спільноти. На його думку, одним із перших джерел поширення цієї інформації могла бути колишня українська телеведуча Діана Панченко, якій раніше СБУ оголосила підозру у державній зраді. Філатов вважає, що такі публікації мають ознаки ІПСО і спрямовані на дискредитацію України під час війни.

Щоб перевірити ці твердження, команда СтопКору провела фактчекінг. Аналітики зробили власний витяг із реєстру нерухомості Італії. За податковим номером, який потенційно може належати Катерині Філатовій, жодного майна в Італії не виявили. Це може означати, що майно або вже переписали, зокрема продали, або ж донька Філатова взагалі не володіла такими активами.

Варто зазначити, що нерухомість в Італії Борису Філатову приписують не вперше. Напередодні місцеве медіа повідомляло, що він нібито купив віллу за 4 млн євро через офшор QIV Trade LTD. Цю інформацію він також спростував.

Водночас в Україні Катерина Філатова майже не залишає активів на собі. На ній немає нічого, крім квартири у звичайному будинку на околиці Дніпра, на проспекті Героїв.

Дружина Бориса Філатова Марина віднедавна має право на постійне проживання в Італії. Крім того, там у неї вже відкриті рахунки, на яких у 2025 році зберігалося 58 342 євро, що еквівалентно близько 3 млн грн. Ці дані відображені в останній декларації Філатова.

Марина орендувала квартиру в Італії з 12 червня 2024 року. Її загальна площа становить 115 квадратних метрів. Орендодавець — юридична особа IL REGOLO S.r.l. (Код: 09029690964). Це мала компанія з Мілана, що спеціалізувалася на операціях з нерухомістю, зокрема оренді та управлінні. Наразі вона перебуває на стадії ліквідації.

Згідно з декларацією, родина Філатових володіє не лише квартирами, будинками й земельними ділянками, а й значною кількістю коштовного рухомого майна. Серед нього — колекція коштовних годинників, ювелірні прикраси Cartier, раритетні автівки Toyota й DeLorean, мотоцикл, куртки, шуби та навіть квиток на суборбітальний політ у космос від Virgin вартістю 1 400 000 грн, придбаний у 2009 році. Сьогодні такий квиток може коштувати $750 тисяч, що еквівалентно 32 950 200 грн.

Водночас італійської вілли в декларації Бориса Альбертовича немає. Її немає і в актуальних реєстрах. Тому питання про те, чи існувала вона насправді, залишається відкритим: чи це справді фейк, чи родина Філатових встигла позбутися токсичного майна.

Що відомо про ймовірні італійські активи родини Філатова

Інформація про нібито італійську нерухомість Катерини Філатової, доньки міського голови Дніпра Бориса Філатова, стала предметом публічного обговорення. У медіа та соцмережах поширили дані про земельну ділянку поблизу озера Комо, віллу з 10–15 кімнатами, відкритий басейн і комісію посередникам у пів мільйона євро. Сам Борис Філатов називає ці повідомлення фейком. Команда аналітиків СтопКору перевірила, що про це можна дізнатися з італійських реєстрів і декларацій.

У медійному просторі триває протистояння між блогером Ігорем Лаченковим (Лаченом) та міським головою Дніпра Борисом Філатовим. Низка онлайн-ресурсів із посиланням на Лачена опублікували інформацію про те, що на Катерину Філатову нібито оформлено 3 об’єкти нерухомості біля озера Комо в Італії. За цими даними, сумарна вартість майна на момент купівлі становила 8 430 000 €.

Детальніше про це писав проєкт “Громадський контроль”. У публікації йшлося, що комплекс включає віллу, допоміжні приміщення та земельні ділянки. Згідно з наведеними даними договору купівлі-продажу 2018 року, вартість об’єкта нібито становила 8,43 млн євро, що за поточним курсом перевищує 430 млн грн, хоча на момент придбання гривневий еквівалент був меншим. Окремо зазначалося, що комісія посередникам становила близько 500 тис. євро. На території вілли, відповідно до договору, є відкритий басейн. Другий об’єкт комплексу класифікували як C/6, тобто гараж. Третій об’єкт — нежитлове приміщення категорії C/3 площею близько 96 кв.м. Також звертали увагу, що на момент придбання Катерині нібито було лише 24 роки.

Катерина Філатова є донькою мера Дніпра. Станом на сьогодні їй 31 рік. Серед її захоплень — походи в гори. У 2020 році вона підкорила дві найвищі точки в Україні — Говерлу та Петрос. Також їй вдалося піднятися на Кіліманджаро, Казбек, Еверест і Мон Блан. Свої подорожі вона показує в Інстаграмі. Водночас точно невідомо, ким працює Катерина Філатова і як заробляє на такий рівень життя. Офіційно вона також не фігурує в жодній українській компанії.

Борис Філатов публічно відреагував на чутки про купівлю вілли в Італії та заперечив цю інформацію. За його словами, вона нібито поширюється через окремі акаунти та спільноти у соцмережах із посиланням на іноземні ресурси, які можуть публікувати неправдивий контент за гроші.

Мер також заявив, що подібні повідомлення з однаковими фото та формулюваннями з’являлися у франкомовних і англомовних медіа, після чого їх поширили проросійські спільноти. За словами Філатова, одним із перших джерел могла бути колишня українська телеведуча Діана Панченко, якій раніше СБУ оголосила підозру у державній зраді. Він вважає, що такі публікації мають ознаки ІПСО та спрямовані на дискредитацію України під час війни.

Щоб перевірити, яка саме нерухомість може бути записана на Катерину Філатову, команда СтопКору провела фактчекінг. Аналітики зробили власний витяг із реєстру нерухомості Італії. За податковим номером, який потенційно може належати Катерині Філатовій, у реєстрі не виявили жодного майна в Італії. Це може означати, що майно або вже переписали, або ж донька Філатова взагалі не володіла такими активами.

Водночас це не перший випадок, коли Борису Філатову приписують нерухомість в Італії. Раніше місцеве медіа повідомляло, що він нібито купив віллу за 4 млн євро через офшор QIV Trade LTD. Цю інформацію він також спростував.

В Україні, як зазначено, донька Філатова майже не має активів. На ній записана лише квартира в звичайному будинку на околиці Дніпра, на проспекті Героїв.

Окрему увагу привертає дружина Бориса Філатова Марина. Віднедавна вона має право на постійне проживання в Італії. Крім того, там у неї відкриті рахунки, на яких у 2025 році зберігалося 58 342 євро, що еквівалентно близько 3 млн грн. Ці дані містяться в останній декларації Філатова.

Також Марина орендувала квартиру в Італії з 12 червня 2024 року загальною площею 115 квадратних метрів. Орендодавцем виступає юридична особа IL REGOLO S.r.l. (Код: 09029690964). Це мала компанія з Мілана, що спеціалізувалася на операціях із нерухомістю, зокрема на оренді та управлінні. Нині вона перебуває на стадії ліквідації.

Згідно з декларацією, родина Філатових володіє не лише квартирами, будинками і земельними ділянками, а й коштовним рухомим майном. Серед задекларованого — колекція коштовних годинників, ювелірні прикраси Cartier, раритетні автівки Toyota й DeLorean, мотоцикл, куртки, шуби та навіть квиток на суборбітальний політ у космос від Virgin вартістю 1 400 000 грн, придбаний у 2009 році. Нині такий квиток може коштувати $750 тисяч, що еквівалентно 32 950 200 грн.

Водночас італійська вілла у декларації Бориса Альбертовича не зазначена. Її немає і в актуальних реєстрах. Тому питання про те, чи існувала вона насправді, чи йдеться про фейк, або ж родина Філатових встигла позбутися такого майна, залишається відкритим.

Розслідування щодо Васькевичів і майна на 50 мільйонів

Державне бюро розслідувань перевіряє діяльність колишнього військкома Овідіопольського РТЦК та СП Аркадія Васькевича, який, за версією слідства, міг збагатитися на сприянні ухиленню від мобілізації. Окремо слідчі аналізують дії його сина Богдана Васькевича, який також тривалий час працював в одеських військкоматах і, як вважають правоохоронці, міг внести недостовірні дані до декларації.

Як зазначається у матеріалі «Слідства.Інфо» «ТЦК — справа сімейна», розслідування ДБР триває з лютого 2025 року. Водночас, якщо судити з судових ухвал, з серпня минулого року у справі не видно руху.

Журналісти посилаються на судову ухвалу з Єдиного держреєстру судових рішень, у якій ідеться, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань з 9 січня 2025 року проводить досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 426-1, статтею 368-5, частиною 1 статті 366-2 та частиною 3 статті 209 КК України. За версією слідчих ДБР, Аркадій Васькевич «налагодив механізм отримання коштів за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією, після чого ним особисто та за його вказівкою придбано ряд нерухомого майна та транспортних засобів, які в подальшому зареєстровані на членів сім’ї та близьких осіб».

У матеріалах справи щодо Богдана Васькевича сказано, що він, «будучи заступником начальника — начальником відділу рекрутингу та комплектування, умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Слідчі вважають, що він не вказав у декларації майно, яким користується.

Журналісти «Слідства.Інфо» виявили майно, яким користується або донедавна користувалася родина одеського ексвійськкома. Йдеться про 3 квартири, 6 автівок, 2 паркомісця та котедж біля моря. За їхніми підрахунками, загальна вартість цього майна може сягати 50 мільйонів гривень. Житло та більшість автомобілів також фігурують у розслідуванні ДБР.

Аркадій Васькевич є багаторічним військовослужбовцем і до минулого року очолював Овідіопольський рТЦК та СП. Його син Богдан Васькевич раніше працював у районних територіальних центрах та соціальної підтримки Одеси й області. Щонайменше 8 років він служив у різних військкоматах регіону. Зокрема, у жовтні 2023 року на офіційних одеських сайтах його згадували як заступника військового комісара одного з одеських районних ТЦК та СП. Того ж року кар’єра Васькевичів у системі ТЦК завершилася: старший звільнився зі Збройних Сил України, а молодший, якщо судити з його декларацій, перейшов на службу до Командування Військово-морських сил ЗСУ. Не виключено, що ці зміни пов’язані з розслідуванням ДБР, яке стартувало на початку 2025 року і в якому вони обидва фігурують.

Журналісти «Слідства.Інфо» направили запит до Державного бюро розслідувань щодо перебігу кримінального провадження, де фігурують Аркадій та Богдан Васькевичі, але на момент публікації відповіді не отримали. Також вони звернулися до Командування Військово-морських сил ЗСУ з запитом щодо військовослужбовця Богдана Васькевича. У відповіді зазначено: «У разі наявності у Вас інформації щодо порушення Васькевичем Богданом Аркадійовичем, як військовослужбовцем, антикорупційного законодавства, підтвердженої належними та допустимими доказами, прошу надати її до Командування для вжиття відповідних заходів реагування».

Раніше у ЗМІ повідомляли, що Instagram блогерки Аліни з Одеси допоміг виявити розкішну квартиру родини ексвійськкома. За даними журналістів, наречена Богдана Аліна часто фотографувалася у ліфті певного житлового комплексу в Одесі. Із реєстру речових прав на нерухоме майно ЗМІ з’ясували, що квартирою площею 145 квадратних метрів і паркомісцем у цьому житловому комплексі преміумкласу володіє Ігор Рожко — рідний дядько Богдана Васькевича. Сам Богдан Васькевич також з’являється на фото нареченої у цьому ліфті.

За підрахунками журналістів, вартість цієї квартири разом із ремонтом могла становити 21 мільйон гривень, або пів мільйона доларів США.

Майно родини Васькевичів у центрі розслідування ДБР

ДБР розслідує діяльність колишнього військкома Овідіопольського рТЦК та СП Аркадія Васькевича, який, за версією слідства, міг збагатитися на сприянні ухиленню від мобілізації. Його син Богдан Васькевич, який також тривалий час працював в одеських військкоматах, фігурує у справі щодо недостовірного декларування.

Як ідеться у матеріалі «Слідства.Інфо» «ТЦК — справа сімейна», розслідування ДБР триває з лютого 2025 року, однак, судячи з судових ухвал, із серпня минулого року руху у справі немає.

У судовій ухвалі з Єдиного держреєстру судових рішень, яку згадують журналісти, зазначено, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань від 9 січня 2025 року здійснює досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 426-1, статтею 368-5, частиною 1 статті 366-2, частиною 3 статті 209 КК України. Згідно з ухвалою, Аркадій Васькевич «налагодив механізм отримання коштів за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією, після чого ним особисто та за його вказівкою придбано ряд нерухомого майна та транспортних засобів, які в подальшому зареєстровані на членів сім’ї та близьких осіб». Саме таку версію викладають слідчі ДБР.

За матеріалами справи, Богдан Васькевич, «будучи заступником начальника — начальником відділу рекрутингу та комплектування, умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Слідчі вважають, що він не задекларував майно, яким користується.

Журналісти «Слідства.Інфо» виявили майно, яким користується або донедавна користувалася родина одеського ексвійськкома: 3 квартири, 6 автівок, 2 паркомісця та котедж біля моря. За їхніми підрахунками, загальна вартість цього майна може сягати 50 мільйонів гривень. Житло та більшість автівок також згадуються у розслідуванні ДБР.

Аркадій Васькевич є багаторічним військовослужбовцем і до минулого року очолював Овідіопольський рТЦК та СП. Богдан Васькевич працював у районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки Одеси та області. Щонайменше 8 років він прослужив у різних військкоматах регіону. Зокрема, у жовтні 2023 року на офіційних одеських сайтах його називали заступником військового комісара одного з одеських районних ТЦК та СП.

Того ж року кар’єра Васькевичів у системі ТЦК завершилася: старший звільнився зі Збройних Сил України, а молодший, судячи з його декларацій, перейшов на службу до Командування Військово-морських сил ЗСУ. Можливо, ці зміни пов’язані з розслідуванням ДБР, яке розпочалося на початку 2025 року і в якому вони обидва фігурують.

Журналісти «Слідства.Інфо» звернулися до Державного бюро розслідувань із запитом щодо перебігу кримінального провадження, де фігурантами є Аркадій та Богдан Васькевичі, однак на момент публікації відповіді не отримали. Також вони надіслали запит до Командування Військово-морських сил ЗСУ щодо Богдана Васькевича. У відповіді зазначено: «У разі наявності у Вас інформації щодо порушення Васькевичем Богданом Аркадійовичем, як військовослужбовцем, антикорупційного законодавства, підтвердженої належними та допустимими доказами, прошу надати її до Командування для вжиття відповідних заходів реагування».

Раніше в ЗМІ повідомляли, що Instagram блогерки Аліни з Одеси допоміг виявити розкішну квартиру родини ексвійськкома. Журналісти звернули увагу, що наречена Богдана Аліна часто фотографувалася у ліфті конкретного житлового комплексу в Одесі. Із реєстру речових прав на нерухоме майно ЗМІ дізналися, що квартирою площею 145 квадратних метрів та паркомісцем у цьому ЖК преміумкласу володіє Ігор Рожко — рідний дядько Богдана Васькевича. Сам Богдан Васькевич також з’являється на фото нареченої в цьому ліфті.

За підрахунками журналістів, вартість квартири разом із ремонтом могла становити 21 мільйон гривень або пів мільйона доларів США.

Полковника Онофрійчука затримали на хабарі у 82 тисячі

У Національному університеті оборони України стався корупційний скандал: полковника Анатолія Онофрійчука затримали під час отримання хабаря у 82 тисячі гривень.

Заступника начальника Національного університету оборони України, полковника Анатолія Онофрійчука, взяли під варту за отримання хабаря на суму 82 тисячі гривень. Він є одним із двох полковників, які перебувають у центрі тривалої перевірки Міноборони щодо можливих сімейно-кланових зв’язків в університеті.

Напередодні обидва потрапили на фото разом із головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком під час його візиту до НУОУ. Це зображення пізніше опублікували на офіційній сторінці. Повідомляється, що серед п’яти керівників університету, зафіксованих на цьому фото, двоє є фігурантами антикорупційної перевірки.

Декларація Нідзельського: майно доньок і Tesla родича

Володимир Нідзельський, який очолював Головне управління Національної поліції в Чернігівській області трохи більше ніж три роки — від 29 липня 2020 року до середини жовтня 2023 року, після цього продовжив роботу в центральному апараті Нацполіції. У виправленій декларації, оприлюдненій у Єдиному державному реєстрі декларацій 23 квітня нинішнього року, вказано, що він обіймає посаду радника голови в Національній поліції України.

Порівняно з декларацією від 25 березня, суттєвих змін у майновому стані не відбулося. Як і раніше, Володимир Нідзельський не має у власності ані рухомого, ані нерухомого майна. Він лише орендує квартиру в Києві площею 35 м2.

Водночас його дочки, Софія та Єва Нідзельські, мають право користування земельною ділянкою в селі Лісники Київської області площею 1098 метрів квадратних. Крім того, вони можуть використовувати з дозволу власника ще 6 земельних ділянок у цьому ж селі, а також мають право фактичного використання ще однієї ділянки там само. Власницею всіх цих ділянок, крім однієї, зазначена Тетяна Мірошниченко.

У виправленій декларації значна частина майна вказана в розділі «Об’єкти незавершеного будівництва». Йдеться про житловий будинок у селі Лісники Київської області, власницею якого є Тетяна Мірошниченко, а обидві доньки Володимира Нідзельського мають право користування ним. Також у Лісниках Тетяна Мірошниченко є власницею недобудованих об’єктів, якими можуть користуватися Софія та Єва Нідзельські: гаража, підсобного приміщення, навісу для автомобіля, вольєра для собак, навісу для літніх вольєрів для собак, басейну.

Із рухомого майна Володимир Нідзельський має право користування легковим автомобілем Tesla Model Y 2023 року випуску. Власником автомобіля вказаний Олександр Нідзельський.

Серед доходів Володимир Нідзельський задекларував заробітну плату в Національній поліції України в розмірі 1 118 087 грн та соціальну виплату в розмірі 1 тисяча гривень. У виправленій декларації також з’явилося ще одне джерело доходу — грант на навчання від Міністерства освіти і науки України в розмірі 17 000 грн. Він належить Софії Нідзельській.

Готівкою Володимир Нідзельський зберігає 43 000 тисячі доларів США, а на банківському рахунку має 1760 грн.

Справу щодо декларації Неллі Цибульник відкрито НАБУ

НАБУ відкрило кримінальну справу через порушення, виявлені в декларації депутатки Харківської облради та заступниці харківського міського голови Неллі Цибульник.

Неллі Цибульник, яка обіймає посади заступниці мера Харкова, депутатки Харківської облради та керівниці адміністрації Холодногірського району, викрили у неправдивому декларуванні майна на 7 млн гривень.

Підозра ДБР Михайлу Пшику у справі пожеж на Луганщині

Батько заступника прокурора Запорізької області Михайло Пшик, як з’ясувалося, мав підозру від ДБР.

У січні 2022 року ДБР у справі про масштабні пожежі на Луганщині повідомило про підозру начальнику обласного управління лісомисливського господарства та начальнику управління ДСНС. Службову недбалість цих посадовців слідство оцінило як таку, що завдала державі збитків на суму понад 5 млрд гривень. Як писала «УП», ішлося саме про Михайла Пшика. Вироку він досі не отримав.

За даними слідства, на початку липня 2020 року посадові особи ДСНС і управління лісомисливського господарства вже знали про велику лісову пожежу в Новоайдарському районі Луганської області. Однак їхня бездіяльність призвела до того, що вогонь знищив 8 тис. га лісових насаджень на території лісомисливських господарств Луганської області. Через це державі було завдано шкоди на 5,2 млрд гривень. Пожежа також знищила або пошкодила приватні домоволодіння, завдавши шкоди громадянам.

У листопаді 2020 року в Головному управлінні та інших структурних підрозділах ДСНС у Луганській області відбулися обшуки в межах справи про службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки під час масштабних пожеж.

Слідство встановило, що однією з головних причин пожеж стало системне розкрадання пального під керівництвом обласного управління ДСНС. Також ДБР викрило махінації працівників ДСНС на Луганщині: масштабні пожежі вони гасили лише на папері.

Як мережа посередників виводила мільярди з оборонних закупівель

Від історії з «Львівським арсеналом» до контракту з Phu Lechmar простежується одна й та сама модель виведення бюджетних коштів з оборонних закупівель. Поки слідство займається Олександром Лієвим і затриманим у Чехії Олексієм Хорошаєвим у справі про розкрадання 1,5 млрд грн на мінах, у системі ДПСУ була реалізована схема значно більшого масштабу. За ініціативою голови прикордонників Сергія Дейнеки 23 мільярди гривень були виведені з України як 100-відсотковий аванс польській фірмі Phu Lechmar за цінами, завищеними в півтора раза. Обидві історії пов’язують спільні інтереси: нові власники «Лехмара» брати Єреміни виявилися бізнес-партнерами того самого Хорошаєва. Це дає підстави припускати існування стійкого синдикату, який під виглядом закупівлі боєприпасів системно вимиває оборонний бюджет через фірми-прокладки. Саме тому команда «СтопКору» зацікавилася цією справою, щоб з’ясувати приховані деталі та встановити реальні обставини подій. Про це повідомляє Стопкор.

Закупівлі для Державної прикордонної служби і Міністерства оборони через ТОВ «Львівський арсенал», ймовірно, були частиною єдиної синхронної схеми розкрадання державних ресурсів. Ідеться про механізм вимивання оборонного капіталу через мережу іноземних посередників — польську Phu Lechmar, словацьку Sevotech і хорватську WDG Promet. Закупівлі озброєння та спеціального обладнання відбувалися за однаковим сценарієм: фірми отримували миттєву 100% передоплату, а державний ресурс за кордоном блокувався за сприяння посадовців обох відомств. У підсумку було виведено понад 1,5 мільярда гривень, а військові залишилися без боєприпасів і засобів захисту в умовах повномасштабної війни.

У жовтні 2022 року Міноборони підписало контракт із ТОВ «Львівський арсенал» на 1 млрд 380 млн грн, або близько 37,5 млн доларів. Під документом стояли підписи тодішнього в.о. директора департаменту військово-технічної політики Олександра Лієва та директора компанії Юрія Збітнева. Держава сплатила майже 100% авансу. Першу партію мін мали поставити 20 грудня 2022 року, а повністю контракт — виконати до 20 лютого 2023-го. Проте поставок не було взагалі.

Журналісти встановили, що «Львівський арсенал» не був виробником, а виконував лише функцію посередника. З’ясувалося, що іноземним партнерам компанія переказала тільки 30-35% від отриманої суми. Решта коштів залишилася на рахунках в Україні до арешту, а частину, за даними СБУ, вивели через афілійовані структури на Балканах. Сама логістика виглядала нереалістично: поставки декларувалися зі Словаччини, хоча фактично міни мали походити з Хорватії. Для цього були потрібні ліцензії та дозволи на транзит через ЄС — Угорщину, Австрію чи Словенію, яких, нібито, ніхто не мав. Договори між учасниками також не збігалися: один передбачав 50% передоплати, інший — 35%.

Додаткові сумніви викликає й словацька Sevotech, яка ще до скандалу з боєприпасами вже зривала поставки. У 2022 році компанія провалила контракт на 13 млн євро, відвантаживши лише 3 тисячі комплектів захисту замість обіцяних 17 тисяч. У той час, коли українські військові чекали бронежилети, директор компанії заявляв про «обман» з боку партнера — Magic Trading Corporation.

Серед виконавців схеми ключове місце посідав Олександр Лієв, який від імені держави підписував контракт. Його кар’єра завершилася в січні 2023 року, коли медіа нагадали про його позицію у 2014 році щодо незаконного референдуму в Криму. Тепер він перебуває під підозрою, хоча все заперечує. Важливою фігурою був і Тоомас Нахкур — чинний посадовець того ж департаменту. Під час розслідування він і далі представляв міністерство, а від виконання обов’язків його відсторонили лише у лютому 2024 року.

Із боку бізнесу провідну роль відігравав Юрій Збітнев — директор і власник «Львівського Арсеналу». Його біографія пов’язана не з виробництвом зброї, а з політичними кабінетами: він був народним депутатом I скликання та радником прем’єра Масола у 90-х. Саме компанія, яка фактично не виробляла нічого, окрім документів, стала зручним посередником для того, щоб півтора мільярда гривень просто зникли в «іншій професійній діяльності».

ТОВ «Львівський арсенал» зареєстроване в Києві за адресою звичайної житлової квартири, де немає навіть офісу. Основний КВЕД компанії — «інша професійна наукова і технічна діяльність». Вона не має виробничих потужностей і діяла лише як посередник, залучаючи іноземні структури, які фактично нічого не постачали.

З боку словацького посередника Sevotech ключовою особою був українець Олексій Хорошаєв, який на той час мешкав у Празі. Його досвід в оборонних контрактах пояснюється попередньою посадою: до повномасштабного вторгнення він був заступником директора державного підприємства «Прогрес», що входить до складу концерну «Укроборонпром» і є державним спецекспортером зброї. Наприкінці 2022 року Хорошаєв увійшов до наглядової ради Sevotech. Саме тоді він став ініціатором пропозиції щодо постачання мінометних мін для України, яка згодом лягла в основу мільярдного контракту з «Львівським арсеналом».

За матеріалами Служби безпеки 27 січня 2024 року затримали всіх фігурантів справи. Підозри за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України отримали Олександр Лієв, Тоомас Нахкур, Юрій Збітнев і Олексій Хорошаєв. Лієва СБУ затримала під час спроби виїхати за межі України.

Зрештою справа «Львівського арсеналу» дійшла до фіналу в суді. Міноборони виграло процес на суму понад 1,5 млрд грн, про що повідомило у власному телеграм-каналі. У січні 2024 року суд залишив у силі стягнення 1,34 млрд грн передоплати, 90,6 млн грн пені та 96,7 млн грн штрафу. Це рішення набрало законної сили, а майно і рахунки компанії були арештовані.

Поки СБУ розслідувала справу «Львівського арсеналу», в оборонній сфері з’явився новий масштабний епізод. У листопаді 2024 року міністр оборони Рустем Умєров звернувся до уряду з проханням передати 23 млрд грн із бюджету МО Державній прикордонній службі. Підставою назвали пропозицію польської компанії Phu Lechmar щодо поставки боєприпасів на 100 млрд грн.

Уряд ухвалив рішення у п’ятницю, 29 листопада, а вже в понеділок зранку вся сума залишила Україну у вигляді 100-відсоткової передоплати. Такий підхід суперечить логіці та практиці, оскільки повний аванс може бути потрібен лише виробнику для закупівлі сировини. Водночас Lechmar є класичним посередником без власного виробництва.

Компанія Lechmar уже фігурувала в оборонних закупівлях. Наприкінці 2023 року, в розпал скандалу довкола «Львівського арсеналу», вона намагалася продати Агентству оборонних закупівель снаряди на 3 млрд грн. Тоді Агентство передбачило оплату лише після поставки. Наслідок був очікуваним: спочатку польська сторона посилалася на «проблеми з підривниками», а згодом заявила, що перепродала товар іншому покупцеві. Тоді Україна не втратила коштів, але жодних висновків не зробила.

У пропозиціях для прикордонників ціни виявилися в півтора раза вищими за закупівельні ціни Агентства. Як пишуть медіа, на тлі приходу Трампа та розмов про корупцію організатори, ймовірно, намагалися «відмити» репутацію Lechmar через благодійність. У Польщі терміново створили фонд «Лехмар», який передав ДПСУ, МО та Нацгвардії по два позашляховики.

Схема залишилася тією самою, змінився лише масштаб: замість 1,5 мільярда йдеться вже про 23 мільярди. За планом ешелони з мінами від Lechmar мають прибути у січні 2025 року.

На початку грудня 2024 року в Києві зареєстрували ТОВ «Лехмар Київ», яке нині має назву ТОВ «Покровська група». Серед власників, крім поляків, вказані брати Сергій та Олег Єреміни. За інформацією журналіста і політолога Мар’яна Ощановського, один із них є колишнім працівником СБУ, інший — ГУР, і обидва особисто знайомі з головою ДПСУ Сергієм Дейнекою.

Керівником цієї компанії став Костянтин Бучок. Він також очолював іншу фірму Єреміних — «Спецекспоресурси», яка нібито має виробляти зброю. До 2025 року Сергій Єремін був співзасновником благодійного фонду «Душа і серце з Україною!». Його партнером у цьому фонді є чеська організація Nadačný fond, щоб осягнути майбутнє України. Очолює наглядову раду цієї чеської структури Олексій Хорошаєв — той самий учасник 1,5-мільярдної угоди «Львівського арсеналу», якого затримали в Чехії, повідомив Цензор.НЕТ. Це свідчить, що висновків із попередніх історій зроблено не було.

За інсайдерською інформацією, ТОВ «Львівський арсенал» і Lechmar знову працюють у сфері закупівель, хоча офіційно такого співробітництва не видно. Через це команда СтопКору надіслала запити до Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби, НАБУ та САП. У відповіді Державна прикордонна служба України заявила, що звіти про оборонні закупівлі під час воєнного стану не публікуються, а вся така інформація буде оприлюднена протягом 3 місяців після його завершення, оскільки її розголошення може зашкодити національній безпеці.

Міністерство оборони підтвердило, що 23 000 000,0 тис. гривень справді були виділені Адміністрації Державної прикордонної служби України. Підставою для делегування повноважень стало розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 р. № 1191-р «Питання делегування повноважень для здійснення оборонних закупівель».

Крім того, за рішенням Міністра оборони України Служба внутрішнього аудиту Міністерства оборони України проводить аудит результатів закупівлі товарів оборонного призначення під час делегування Міністерством оборони України у 2024-2025 роках Адміністрації Державної прикордонної служби повноважень на виконання бюджетної програми 2101150.

У підсумку два кейси — «Львівський арсенал» на 1,5 млрд грн і контракт із Phu Lechmar на 23 млрд грн — виглядають не як окремі провали, а як відтворювана практика. Державні кошти масово авансуються посередникам без гарантій поставок і належного контролю. Рішення ухвалюються на рівні керівництва оборонного сектору, а реалізацію забезпечують пов’язані бізнес-структури та ті самі фігуранти. Попри підозри, судові рішення та публічні скандали, цей механізм не зупинено, а це створює прямий ризик нових втрат мільярдів і зриву забезпечення військ.