Оксана Кваша, членкиня Вищої ради правосуддя, задекларувала елітний автомобіль, вартість якого виявилася вдвічі нижчою за ринкову. Автомобіль оформлений на її чоловіка, який має мінімальні доходи. За основним місцем роботи Оксана Кваша отримала 3,94 мільйона гривень зарплати, а також додатково задекларувала 261 тисячу гривень з Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України та 11 тисяч гривень з Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Її чоловік, Сергій Кваша, отримав 278 тисяч гривень в Національній академії СБУ. Серед майна родини є квартира в Києві площею 92,5 м², яку Оксана Кваша придбала ще у 2002 році, дві земельні ділянки в селі Стайки Обухівського району (2481 м² та 1171 м²), а також ділянка в селі Любарці Бориспільського району. У листопаді 2025 року родина придбала будинок садибного типу в Стайках площею 294,8 м², який належить чоловікові, а Оксана Кваша має право користування ним. Найбільшу увагу привертає новий автомобіль: 21 червня 2025 року Сергій Кваша придбав легковий електромобіль Mercedes-Benz EQB 250+ (2024) за задекларованою ціною 752,5 тисяч гривень. Для порівняння, на червень 2025 року подібні нові Mercedes-Benz EQB 250+ (2024–2025 років, пробіг до 15 тисяч км, ввезені та розмитнені в Україні) продавалися за ціною від 30 до 39 тисяч доларів. За курсом Національного банку України того часу (близько 41,6–41,8 гривні за долар) це становило від 1,25 до 1,63 мільйона гривень, що робить задекларовану ціну майже вдвічі нижчою за середню ринкову вартість аналогічних автомобілів у хорошому стані. Родина також володіє старішим Mitsubishi Outlander (2008). Серед цінного рухомого майна Оксана Кваша задекларувала наручний годинник Omega з дорогоцінним камінням та комплект ювелірних виробів Київського ювелірного заводу (золото з камінням), які були набуті до першої декларації відповідно до закону про запобігання корупції. На банківських рахунках подружжя знаходиться близько 55 тисяч гривень та 658 євро в ПриватБанку, 40,78 тисяч в Ощадбанку, а також готівкою 25 тисяч доларів та 22 тисячі гривень (спільна сумісна власність). У декларації не вказано фінансових зобов’язань чи видатків, що підлягають декларуванню.
Категорія: Корупція
Судова справа щодо корупції у закупівлях продуктів під час війни
В Україні розпочато судовий процес у справі, що стосується корупційної схеми, пов’язаної з закупівлею продуктів для державних потреб під час війни. У цій справі фігурують колишні високопосадовці, зокрема Тарас Висоцький, який займав посаду першого заступника міністра аграрної політики та продовольства, та Олександр Грибан, ексзаступник міністра економіки. За даними слідства, завищення цін і використання посередницьких компаній призвели до збитків держави на суму майже 64 мільйони гривень. Інформацію про цю схему надало Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Згідно з даними OBOZ.UA, Тарас Висоцький та Олександр Грибан обвинувачуються у зловживанні службовим становищем, що призвело до значних фінансових втрат для держави. Події відбувалися навесні 2022 року, коли, після початку повномасштабного вторгнення, виникла термінова потреба в постачанні продуктів харчування в регіони. За версією слідства, була створена схема постачання через контрольовані посередницькі компанії. Закупівлі проводилися для обласних військових адміністрацій, а фінансування здійснювалося АТ “Укрзалізниця”. Суть схеми полягала в тому, що продукція закуповувалася за ринковими цінами у закордонних виробників (Польща, Туреччина), але до моменту постачання її вартість штучно підвищувалася через посередників. В результаті ціна на деякі товари зростала приблизно на 150%, наприклад, з 30 гривень до 75 гривень за кілограм у першому епізоді. Згідно з даними слідства, посадовець затверджував відповідні документи, рахунки та акти виконаних робіт, що дозволяло переводити кошти на рахунки компаній-посередників. Він мав доступ до офіційної статистики цін і знав реальну ринкову вартість продукції, а також можливість закупівлі безпосередньо у українських виробників. У справі зафіксовано принаймні два епізоди. Загалом за цими епізодами збитки для держави оцінюються майже у 64 мільйони гривень. Після отримання коштів, за матеріалами слідства, вони виводилися на іноземні рахунки компаній, що мали ознаки фіктивності. Таким чином, відбувалася легалізація незаконно отриманих доходів. Нагадаємо, правоохоронці викрили цю схему ще в серпні 2023 року, а досудове розслідування тривало до грудня 2024 року. Цю справу розглядають як приклад зловживань у сфері державних закупівель під час воєнного стану, коли швидкість прийняття рішень супроводжувалася підвищеними ризиками корупції та відсутністю належного контролю.
Звільнення прокурора Луганської спецпрокуратури за корупційні дії
Комісія з питань дисципліни та етики прокурорів (КДКП) ухвалила рішення про звільнення Олега Погрібного з посади прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону. Погрібний працював у прокуратурі з липня 2024 року, а 10 квітня 2025 року КДКП підтвердила, що він успішно пройшов стажування. З 1 березня по 8 квітня 2025 року прокурор вступив у позаслужбові стосунки з особою, з якою через додаток Signal обговорював та планував незаконне зняття військовозобов’язаних з розшуку, зміну їх облікових даних у реєстрі «Оберіг» та вплив на співробітників територіальних центрів комплектування з метою отримання неправомірної вигоди. У листуванні були зазначені паспортні дані, ідентифікаційні номери та витяги з системи «Резерв+» кількох осіб. Обговорювалися конкретні суми в доларах за надані «послуги» — від 4-5 до 8-9 тисяч доларів. Дати листування збігалися зі змінами в реєстрі «Оберіг» стосовно цих військовозобов’язаних. 19 березня 2025 року Погрібний подав декларацію доброчесності, в якій стверджував, що не вчиняв дій, які б порочили звання прокурора, не використовував свою посаду в особистих інтересах і не отримував пропозицій неправомірної вигоди. Однак комісія визнала ці заяви недостовірними. Прокурор заперечував свою провину, стверджуючи, що листування було лише «моделюванням ситуацій» для журналістських розслідувань, а грошові перекази стосувалися боргових зобов’язань між третіми особами. Він запевняв, що не вчиняв жодних незаконних дій і не мав наміру отримувати вигоду. Проте комісія визнала його пояснення непереконливими та такими, що суперечать матеріалам справи. Порушення були кваліфіковані за пунктами 5 і 6 частини першої статті 43 Закону «Про прокуратуру», що передбачає вчинення дій, які порочать звання прокурора і підривають довіру до органів прокуратури, а також систематичне порушення правил прокурорської етики. Комісія зазначила, що даний проступок є серйозним і несумісним із подальшим перебуванням на посаді. Характеристика прокурора була посередньою, він не визнав свою провину і не висловив каяття. Рішення може бути оскаржене до адміністративного суду або Вищої ради правосуддя протягом одного місяця.
Суд над експосадовцем за службову недбалість у Світловодську
У Кіровоградській області колишній начальник управління освіти, молоді та спорту Світловодської міської ради отримав підозру. Офіс Генерального прокурора повідомив про це. Експосадовця звинувачують у службовій недбалості, що призвела до значних збитків для бюджету. Згідно з матеріалами слідства, чиновник неналежно контролював облік теплової енергії в освітніх установах. У 2022 році в кількох школах та дитячих садках були демонтовані теплолічильники для проведення повірки, але постачальника тепла про це не попередили, що стало втручанням у роботу приладів обліку. Через відсутність офіційно зафіксованих показників з лютого 2023 року вартість опалення почали нараховувати розрахунковим методом, який виявився значно дорожчим за фактичне споживання. Експертиза підтвердила, що внаслідок цього громада втратила понад 5,24 млн грн. Досудове розслідування триває.
Mercedes-Benz EQB у декларації Оксани Кваші
Членкиня Вищої ради правосуддя Оксана Кваша внесла до декларації елітний автомобіль, оформлений на чоловіка, із вартістю, що виявилася майже удвічі нижчою за ринкову. При цьому доходи Сергія Кваші є мінімальними.
За основним місцем роботи Оксана Кваша отримала 3,94 млн гривень заробітної плати. Окремо вона задекларувала 261 тис. гривень доходу з Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України та 11 тис. гривень з Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Її чоловік Сергій Кваша задекларував 278 тис. гривень, отриманих у Національній академії СБУ.
У власності родини є квартира в Києві площею 92,5 м², яку Оксана Кваша набула у 2002 році. Також у декларації зазначені дві земельні ділянки в селі Стайки Обухівського району площею 2481 м² та 1171 м², а ще одна ділянка розташована в селі Любарці Бориспільського району.
У листопаді 2025 року родина набула будинок садибного типу в Стайках площею 294,8 м². Власником цього об’єкта є чоловік, тоді як Оксана Кваша має право користування.
Найпомітнішою позицією в декларації став новий автомобіль. 21 червня 2025 року Сергій Кваша придбав легковий електромобіль Mercedes-Benz EQB 250+ (2024). У документі його вартість на момент набуття права вказана на рівні 752,5 тис. гривень.
Якщо порівнювати з ринком, то в червні 2025 року подібні майже нові Mercedes-Benz EQB 250+ (2024–2025 років, пробіг до 15 тисяч км, ввезені та розмитнені в Україні) продавалися в межах 30–39 тис. доларів. За курсом Національного банку України того часу, близько 41,6–41,8 гривні за долар, це відповідало сумі від 1,25 до 1,63 млн гривень. Отже, задекларована вартість є майже вдвічі нижчою за середньоринкову ціну аналогічних автомобілів у хорошому стані.
Крім того, родина має Mitsubishi Outlander (2008). Серед цінного рухомого майна Оксана Кваша вказала наручний годинник Omega з дорогоцінним камінням і комплект ювелірних виробів Київського ювелірного заводу із золота з камінням. Обидві позиції були набуті ще до подання першої декларації за законом про запобігання корупції.
На банківських рахунках подружжя задекларовано близько 55 тис. гривень та 658 євро в ПриватБанку, 40,78 тис. в Ощадбанку, а також готівкою 25 тисяч доларів і 22 тисячі гривень як спільну сумісну власність. Фінансові зобов’язання або видатки, що підлягають декларуванню, у документі не зазначені.
Виявлені порушення в декларації депутата Кізляра
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило перевірку декларації за 2024 рік депутата Хмельницької районної ради Олександра Кізляра. У документі виявлено неправдиві дані на суму понад 8,6 мільйона гривень. Олександр Кізляр не вказав інформацію про паркомісце площею 12,5 квадратних метрів. При цьому він надав копію висновку про вартість майна, де ринкова вартість нерухомості для відчуження станом на 31.12.2024 становить 17,65 тисяч гривень. За даними НАЗК, через відсутність цього об’єкта нерухомості в декларації відомості не відповідають дійсності на 937,5 тисяч гривень. Крім того, Олександр Кізляр не зазначив у декларації машиномісце, що належить його дружині Валентині Кізляр, вартістю 937,5 тисяч гривень. НАЗК також визнало порушенням невнесення до декларації вартості автомобіля Toyota Land Cruiser (2022) на 3,05 мільйона гривень. У висновку перевірки НАЗК зазначено, що Олександр Кізляр у розділі “Корпоративні права” не відобразив дані про компанії, частками в яких він володіє. Зокрема, він не вказав відомості про ТОВ “СТАНДАРТ-ОЙЛ” вартістю 1,4 мільйона гривень, про ТОВ “ПРОСКУРІВ ОЙЛ” — на 549 тисяч гривень, а щодо ТОВ “УКРСТАНДАРТ ОЙЛ” подав недостовірні дані на 1,71 мільйона гривень. Посадовець пояснив, що помилково не вказав наявність корпоративних прав. За інформацією НАЗК, у діях депутата вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366-2 ККУ. Раніше його батьку Кізляру-старшому було повідомлено про підозру у недостовірному декларуванні.
Секрети елітної нерухомості родини судді Іваницького
Родина Руслана Іваницького, судді Мукачівського міськрайонного суду, володіє розкішною нерухомістю в Києві та Закарпатті, а також коштовними автомобілями та бізнесом, вартість яких значно перевищує їх задекларовані доходи. Це стало відомо завдяки розслідуванню hromadske. У листопаді 2023 року 73-річна мати судді, Ганна Іваницька, яка є колишньою чиновницею Мукачівської міськради та пенсіонеркою, придбала квартиру площею 104 кв. м у престижному житловому комплексі Signature на Печерську в Києві. Згідно з документами, її вартість становила лише 3,6 млн гривень, що менше тисячі доларів за квадратний метр. Проте ринкова вартість аналогічного житла в цьому комплексі на той момент досягала приблизно 400 тис. доларів (понад 14 млн гривень), тобто 2500–3000 доларів за квадратний метр. За 26 років (з 1998 по 2024) офіційні доходи Ганни Іваницької не перевищили 12 млн гривень, що явно недостатньо для законної покупки такої квартири за ринковою ціною. Родина також володіє 50 сотками землі в центрі Мукачева, де раніше знаходився дитячий садок. Цю ділянку Ганна Іваницька придбала в 2018 році за 1,38 млн гривень. Спочатку її призначення змінили на житловий будинок, а згодом — на багатоквартирний комплекс із торгово-розважальною інфраструктурою. 21-річна племінниця судді, Анастасія Островська, яка з 16 років займається готельно-ресторанним бізнесом, є власницею двох земельних ділянок, на яких будується житловий комплекс «Будапешт Дрім» на 72 квартири. Дівчина також є співвласницею ресторану «Велюр» разом із тіткою Олесею Островською (депутаткою Мукачівської міськради) та бабусею Ганною. Серед автомобілів родини — BMW X7 2025 модельного року (вартість від 143 тис. доларів), а також BMW 530D 2020 року та Range Rover Sport 2024 року, які належать Анастасії Островській. Загальна вартість цих двох автомобілів становить близько 180 тис. доларів. Руслан Іваницький з 2018 року фактично не виконує своїх суддівських обов’язків після рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів про його невідповідність посаді, яке він оскаржує. Проте він продовжує отримувати суддівську зарплату, яка складає близько 1,2 млн гривень на рік. Журналісти повідомляють, що в родині є понад 30 об’єктів нерухомості. Експерти та юристи, опитані виданням, вбачають можливі ознаки незаконного збагачення та неправдивого декларування, оскільки витрати на майно значно перевищують офіційні доходи. Це розслідування ілюструє типовий випадок українського чиновницького побуту: скромні офіційні зарплати та пенсії поєднуються з елітним житлом у столиці, землею для забудови в центрі міста та розкішними автомобілями. Ще у 2018 році Вища кваліфікаційна комісія суддів висловила претензії до самого Іваницького. Після перевірки було визнано, що він не відповідає посаді. Це рішення оскаржене у Верховному Суді. Відтоді він не здійснює правосуддя, але регулярно отримує зарплату.
Верховний Суд вирішить долю Павла Вовка: повернення на посаду
9 квітня Велика Палата Верховного Суду має ухвалити остаточне рішення щодо можливого повернення на посаду колишнього голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. Він оскаржує своє звільнення, яке було ухвалене Вищою радою правосуддя. Рішення Верховного Суду очікували ще в січні, але тоді його відклали. Завтра ж ми чекаємо на фінал, і ймовірність поновлення Вовка є досить високою. Суть справи полягає в тому, що Вовк стверджує, що його звільнення було незаконним, оскільки в дисциплінарній справі не можна було використовувати матеріали кримінального провадження, зокрема записи з його кабінету (так звані «плівки Вовка»), які були зібрані в межах справи. На цих записах він обговорює, як впливати на інших суддів і Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а також встановити контроль над судовою системою. ОАСК під керівництвом Вовка фігурував у багатьох скандалах: ухвалення рішень на користь політиків, втручання в діяльність інших органів, блокування реформ. Саме через ці обставини та записи з його кабінету його звільнили. До цього моменту позиція Верховного Суду залишалася незмінною: матеріали негласних слідчих дій можуть використовуватися в дисциплінарних справах. Проте, якщо суд стане на бік Вовка, це означатиме, що такі записи більше не можуть бути використані як доказ для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, зокрема для звільнення. У такому разі десятки суддів, яких звільнили за подібними матеріалами, отримають можливість оскаржити рішення ВРП та повернутися на посади. Йдеться про більше 50 недоброчесних суддів. 9 квітня стане зрозуміло, чи залишиться це рішення в силі, чи його скасують. Якщо рішення буде скасоване, це стосуватиметься не лише Вовка, а й багатьох інших суддів, які зможуть уникнути відповідальності.
Викриття схеми розкрадання на гуманітарному розмінуванні Херсонщини
ДБР повідомило про викриття схеми розкрадання коштів, виділених на гуманітарне розмінування, у розмірі понад 6 млн грн, отриманих за роботи, які фактично не виконувались. За даними слідства, у травні 2025 року приватна фірма виграла тендери та уклала два договори на розмінування приблизно 122 гектарів сільгоспземель у Херсонській області. Ці ділянки були очищені від вибухонебезпечних предметів у 2023–2024 роках і використовувалися аграріями. Незважаючи на це, підрядник провів «розмінування» за бюджетні кошти. Схема полягала в тому, що сапери виїжджали на поля, створюючи видимість робіт: розкопували ґрунт, підкладали предмети, схожі на боєприпаси, і «виявляли» їх під час обстеження. Після цього оформлювали акти з неправдивими даними. У розмові фігурантів, яку оприлюднив генпрокурор, звучить: «Ці все одно барани не розуміють, що ми робимо… головне робити видимість». За «видимість» замовник отримував підтвердження виконаних робіт, а підрядник – гроші. Директору компанії та керівниці групи саперів повідомили про підозру у заволодінні коштами в особливо великих розмірах і службовому підробленні, що загрожує їм до 12 років ув’язнення. Також наразі перевіряють епізоди на Миколаївщині та Чернігівщині, де йдеться про понад 600 гектарів і можливі збитки понад 53 млн грн. У повідомленні ДБР йшлося про два тендери на Херсонщині на розмінування 122 гектарів вартістю 6 млн, в яких підрядник здобув перемогу в травні минулого року. Судовий реєстр містить дані про справу ДБР по розмінуванню земельних ділянок такої площі на Херсонщині. У судовому рішенні є посилання на два тендери, які виграло ТОВ «Міжнародна служба розмінування» на розмінування 121 га на 6 млн грн. Роботи мали виконати для ФОП Квітка Сергія та ФОП Квітка Віктора. У реєстрі є вирок щодо одного з цих ФОПів, який уклав угоду із прокуратурою, де також згадуються тендери з «Міжнародною службою розмінування». Він визнав вину і отримав 2 роки ув’язнення з забороною працювати у сфері розмінування протягом року та штраф 8,5 тис. грн. «Наші гроші» порівняли вартість послуг «Міжнародної служби» у херсонських підрядах з контрактами різних фірм того ж періоду, виявивши, що розмінування вручну/з використанням машин та знешкодження боєприпасів на Херсонщині було найдорожчим. Фірма на своєму сайті стверджувала, що роботи проводяться з дотриманням усіх міжнародних норм протимінної діяльності, декларуючи професіоналізм, відповідальність і людяність. ТОВ «Міжнародна служба розмінування» з Києва зареєстрована у вересні 2024 року, заснована іншим ТОВ «Кепітал Менеджмент Холдинг», яким володіє Тер-Нікогосян Клим Грігорович. З квітня 2025 року директором є Віталій Караваєв, який раніше працював у Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури України. Тер-Нікогосян також є власником ТОВ «Українська школа розмінування» та ТОВ «Розумні системи розмінування» і займається спеціалізованою медичною практикою. Участь у тендерах фірма почала брати з 2025 року, отримавши вже 8 підрядів на 42,85 млн грн.
Схема розкрадання на гуманітарному розмінуванні в Херсонщині
Державне бюро розслідувань (ДБР) виявило схему, що призвела до розкрадання коштів, виділених на гуманітарне розмінування. Загальна сума, що була привласнена, перевищує 6 мільйонів гривень, які були отримані за роботи, що насправді не виконувалися. За інформацією слідства, у травні 2025 року приватна компанія виграла тендери та уклала два контракти на розмінування приблизно 122 гектарів сільськогосподарських земель у Херсонській області. Ці території вже були очищені від вибухонебезпечних предметів у 2023–2024 роках і використовувалися аграріями. Незважаючи на це, підрядник провів «розмінування» за бюджетні кошти. Схема діяла наступним чином: сапери виїжджали на поля, створюючи видимість виконання робіт — розкопували ґрунт, підкладали предмети, схожі на боєприпаси, і «виявляли» їх під час обстеження. Після цього оформлювали акти з неправдивими даними. У розмові фігурантів, яку оприлюднив генеральний прокурор, звучить: «Ці все одно барани не розуміють, що ми робимо… головне робити видимість». За цю «видимість» замовник отримував підтвердження виконаних робіт, а підрядник — гроші. Директору компанії та керівниці групи саперів висунули підозру у заволодінні коштами в особливо великих розмірах і службовому підробленні. Їм загрожує до 12 років ув’язнення. Також наразі перевіряють епізоди на Миколаївщині та Чернігівщині, де йдеться про понад 600 гектарів і можливі збитки понад 53 мільйони гривень. У повідомленні ДБР йшлося про два тендери на Херсонщині на розмінування 122 гектарів вартістю 6 мільйонів, в яких підрядник отримав перемогу в травні минулого року. Судовий реєстр містить дані про справу ДБР щодо розмінування земельних ділянок такої площі на Херсонщині. У судовому рішенні є посилання на два тендери, які виграло ТОВ «Міжнародна служба розмінування» на розмінування 121 гектара за 6 мільйонів гривень. Роботи мали виконати для ФОП Квітка Сергія та ФОП Квітка Віктора. У реєстрі є вирок, що стосується одного з цих ФОПів, який уклав угоду із прокуратурою, де також згадуються тендери з «Міжнародною службою розмінування». Він визнав свою провину і отримав 2 роки ув’язнення з забороною працювати у сфері розмінування протягом року та штраф 8,5 тисяч гривень. «Наші гроші» порівняли вартість послуг «Міжнародної служби» у херсонських підрядах з контрактами інших фірм того ж періоду. Виявилося, що розмінування вручну або з використанням машин та знешкодження боєприпасів на Херсонщині було найдорожчим. Фірма на своєму сайті стверджувала, що роботи виконуються з дотриманням усіх міжнародних норм протимінної діяльності. Вони також декларують професіоналізм, відповідальність і людяність, аж до актів милосердя. ТОВ «Міжнародна служба розмінування» з Києва було зареєстровано у вересні 2024 року. Компанія була заснована іншим ТОВ «Кепітал Менеджмент Холдинг», яке належить Тер-Нікогосяну Климові Грігоровичу. З квітня 2025 року директором є Віталій Караваєв. Караваєв працював головним спеціалістом відділу пунктів пропуску через державний кордон у Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури України, а до цього обіймав посаду директора в Департаменті розвитку територій Херсонської ОДА. Тер-Нікогосян Клим Грігорович також є власником ТОВ «Українська школа розмінування» та ТОВ «Розумні системи розмінування», а також ФОП, який займається спеціалізованою медичною практикою, і має частку в ТОВ «Клініка естетичної медицини «Фігура». Він є пластичним хірургом, що спеціалізується на мамопластиці, абдомінопластиці, боділіфтингу та блефаропластиці. У той час, коли його «Міжнародна служба розмінування» отримувала підряди, він розповідав про відмінності в текстурі імплантів. Участь у тендерах фірма почала брати з 2025 року, і за цей час вже має 8 підрядів на 42,85 мільйона гривень.