На Львівщині розпочнеться судовий процес над 29-річним жителем Рівненщини, якого звинувачують в організації схеми незаконного переправлення чоловіків через кордон. Згідно з даними слідства, він обіцяв за 10 тисяч доларів допомогти львів’янину потрапити до Молдови поза пунктами пропуску. Про це повідомила пресслужба Львівської обласної прокуратури. У грудні минулого року мешканець Рівненщини розробив план незаконного переправлення львів’янина до Молдови. Всі деталі схеми обвинувачений обговорював з клієнтом під час зустрічей у Рівному. План передбачав, що спочатку військовозобов’язаного перевезуть автівкою, оминаючи блокпости, до кордону. Потім йому нададуть інформацію, як перейти пішки через кордон, а на території Молдови його зустрінуть інші особи. Чоловік оцінив свої послуги у 10 000 доларів США. Наприкінці січня цього року правоохоронці затримали його під час отримання оплати. 29-річного чоловіка судитимуть за організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, а також за сприяння цьому злочину порадами, вказівками та усуненням перешкод з корисливих мотивів відповідно до ч. 3 ст. 332 КК України. Йому загрожує до дев’яти років ув’язнення з конфіскацією майна.
Категорія: Корупція
Системне ігнорування тендерів в Івано-Франківській ОВА
В Івано-Франківській обласній військовій адміністрації виявлено серйозну схему обходу тендерних процедур. За інформацією РБК-Україна, аналіз закупівельної діяльності показав, що багато підрозділів ОВА фактично уникали проведення конкурентних торгів. У ряді випадків закупівлі здійснювалися безпосередньо, що дозволяло обирати підрядників без проведення тендерів. Як свідчить розслідування, така практика охоплює різні сфери — від культурних ініціатив до великих інфраструктурних проектів. Журналісти зазначають, що закупівлі часто розбиваються на менші суми, щоб уникнути обов’язкових відкритих торгів. Зокрема, в управлінні культури зафіксовані випадки, коли замовлення розподілялися на кілька договорів, укладених з невеликим часовим інтервалом. Додатково, деякі послуги реєструвалися під різними кодами класифікатора, що ускладнювало їх відстеження в системі Prozorro. Розслідувачі звертають увагу на можливу концентрацію контрактів навколо певних підрядників. Один з підприємців, згідно з публікацією, укладав десятки прямих договорів і брав участь у тендерах з обмежувальними умовами, які могли знижувати рівень конкуренції. Найбільші контракти, як повідомляють журналісти, стосувалися будівельних проектів, де один підрядник отримував мільярдні замовлення за умов мінімальної конкуренції. У деяких випадках тендери містили специфічні технічні вимоги, що фактично обмежували коло учасників. Розслідування також вказує на можливі завищення вартості матеріалів у певних проектах, зокрема під час будівництва об’єктів соціальної інфраструктури. За оцінками експертів, переплати за окремими позиціями сягали десятків мільйонів гривень. Журналісти роблять висновок, що в регіоні існує стійка система розподілу бюджетних коштів, де формально дотримуються процедури Prozorro, але реальна конкуренція залишається обмеженою. Загальний обсяг неконкурентних закупівель, за результатами аналізу, перевищує 92% від усіх контрактів. На думку авторів розслідування, це створює ризики неефективного використання бюджетних коштів і можливих зловживань. На момент публікації матеріалу офіційних коментарів від керівництва Івано-Франківської ОВА не надходило.
Експрокурор з Ужгорода віддасть 1,2 млн ЗСУ за угоду про шахрайство
Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у справі про шахрайство та підбурювання до замаху на надання неправомірної вигоди. Як повідомляє «Судовий репортер», це стало відомо з вироку від 15 квітня. Згідно з матеріалами справи, у 2024-2025 роках прокурор Ужгородської окружної прокуратури разом зі спільником схиляв третю особу до надання неправомірної вигоди керівнику Закарпатської обласної прокуратури за те, щоб не притягувати його до кримінальної відповідальності та призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Насправді ж спільники не мали наміру передавати гроші прокурору, а самі заволоділи сумою в 1,2 млн гривень. Додатково прокурор організував незаконне переміщення двох чоловіків через державний кордон. У січні та лютому 2025 року ці чоловіки переплили річку Тиса і опинилися на території Угорщини. У квітні 2025 року в місці фактичного проживання прокурора та в його службовому кабінеті в Ужгородській окружній прокуратурі Закарпатської області пройшли обшуки. Як видно з сайту декларацій НАЗК, у липні 2025 року прокурор звільнився з посади. За угодою про визнання винуватості, він щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочинів свого спільника. Крім того, він зобов’язався перерахувати 1,2 млн гривень фонду «Повернись живим» для підтримки Збройних сил України. За вироком суду, колишній прокурор отримав 5 років позбавлення волі з конфіскацією земельної ділянки та 1 830 доларів, вилучених за місцем його проживання. Від відбуття тюремного покарання його звільнили з іспитовим строком на 2 роки. Згідно з порталом «Судова влада», обвинуваченим у справі є Попович Роман Васильович, який працював прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області і звільнився у липні 2025 року. У декларації експрокурора Поповича є земельна ділянка аналогічної площі в тому ж селі.
Декларація Остапа Тимощука: нерухомість та доходи
Остап Тимощук, який обіймає посаду голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду, оприлюднив свою декларацію, в якій міститься інформація про його нерухомість, земельні ділянки, автомобіль та доходи родини. Серед його активів зазначено квартиру в Івано-Франківську площею 95,9 м², офіс на 61,4 м², підвал, а також додаткову квартиру площею 43,5 м², придбану в 2023 році. Декларація також включає дані про земельні ділянки у Верховинському районі, зокрема в селах Бистрець і Кривопілля, а також ділянку у Вовчинці. Частина майна зареєстрована на його дружину Наталію Тимощук. У сім’ї є спільна квартира площею 81 м² та автомобіль Citroen Grand C4 Picasso 2015 року. За минулий рік суддя задекларував зарплату близько 1,49 млн грн. Його дружина вказала 170 тис. грн доходу від незалежної професійної діяльності та приблизно 14,7 тис. грн соціальних виплат. Остап Тимощук має 5 тисяч доларів США готівкою, а також рахунки в кількох банках разом із членами сім’ї.
Артем Глієвой: прокурор, що купив люксові авто за заниженими цінами
Артем Глієвой, начальник відділу спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, під час війни придбав автомобілі за значно зниженими цінами. Він отримав 1,2 млн гривень заробітної плати в прокуратурі, а його дружина, прокурорка Харківської обласної прокуратури Ольга Глієва, задекларувала 902 тис. гривень доходу. Додатково Артем отримав 103 тис. гривень у вигляді грошового подарунка від батька. Сім’я володіє квартирою площею 84,4 кв.м у Горлівці, яка є спільною власністю з родичами. У Харкові подружжя орендує квартиру площею 65,5 кв.м, а в Києві Артем має квартиру площею 72,5 кв.м, придбану у 2022 році за 2,37 млн гривень. На цю квартиру оформлено кредит від Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, і станом на кінець 2025 року залишок боргу становить майже 1,96 млн гривень. У їхньому автопарку значаться: Toyota CH-R (2019), що належить дружині (придбана у 2024 році за 218,5 тис. гривень); Ford Fusion (2014), що належить Артему; та Jaguar F-Pace (2019), куплений Артемом 4 жовтня 2025 року за 413 тис. гривень. За ринковими даними, вартість Jaguar F-Pace на той час коливалася від 24 до 32 тисяч доларів (приблизно 1,05–1,4 млн гривень). Дружина задекларувала Toyota CH-R за 219 тис. гривень, хоча ринкова вартість таких автомобілів у 2024 році становила 750–1,1 млн гривень. У жовтні 2025 року прокурор продав автомобіль за 378 тис. гривень громадянину Дмитру Дубіну, а наприкінці грудня сплатив 203 тис. гривень за розмитнення транспортного засобу. Грошові активи сім’ї включають 9 тис. доларів готівкою у спільній власності та невеликі суми на рахунках у “ПриватБанку”.
Командування військової частини в Одеській області привласнило 17 млн грн
У Одеській області поліція повідомила про підозру командуванню військової частини в розкраданні 16,7 мільйона гривень, які були виділені на зарплати вигаданих військовослужбовців. За інформацією слідства, цю схему організував командир частини на початку війни, залучивши до неї трьох своїх заступників та командира роти. Вони фіктивно зарахували на службу не менше 19 чоловіків призовного віку, на рахунки яких перераховували зарплату разом з преміями та надбавками. Виведені кошти обналичувалися та розподілялися між членами командування.
Фінансові досягнення мерів Одеської області у 2025 році
Мер Ізмаїла Андрій Абрамченко став лідером за задекларованими доходами серед міських голів Одеської області у 2025 році. Щорічно Центр публічних розслідувань складає рейтинг декларацій керівників великих міст та районів Півдня, щоб оцінити не лише доходи, а й структуру статків, включаючи заощадження, нерухомість та транспорт. Загальний дохід родини Абрамченка у 2025 році склав 10,9 мільйона гривень, з яких 1,3 мільйона гривень – це власний дохід мера. Основними джерелами його доходу стали заробітна плата та прибуток від продажу “зеленої” електроенергії, тоді як значну частину забезпечив бізнес дружини, що приніс 6,1 мільйона гривень. Для порівняння, у 2024 році родина заробила приблизно 9,1 мільйона гривень, з яких 8,3 мільйона гривень належали дружині. Інформація надана ЦПР та Інтент. Друге місце у рейтингу займає мер Подільська Олег Албанський, чий родинний дохід становить 6,1 мільйона гривень. Його власний дохід досяг 2,9 мільйона гривень, з яких понад 2 мільйона гривень він отримав від продажу двох автомобілів. Дружина Олександра задекларувала 3,1 мільйона гривень. У 2024 році родинний дохід був удвічі меншим – близько 4 мільйонів гривень (1,2 мільйона гривень у мера та 2,8 мільйона гривень у дружини). До групи з доходами понад 2 мільйона гривень також входить в.о. мера Одеси Ігор Коваль, чий дохід склав 2,2 мільйона гривень, з яких 1,8 мільйона гривень – це заробітна плата та пенсія, а решта – заробітна плата дружини Наталії. У 2024 році Коваль отримав 1,4 мільйона гривень. Дохід ексмера Одеси Геннадія Труханова становив 2,1 мільйона гривень, включаючи доходи його матері Марії. При цьому власний дохід Труханова склав 2,0 мільйона гривень. У 2024 році загальний родинний дохід залишався практично незмінним – близько 1,4 мільйона гривень разом із доходами матері. Середній сегмент формують посадовці з доходами близько 1,7–2,0 мільйона гривень. Серед них в.о. мера Білгород-Дністровського Олександр Скалозуб з доходом 2,0 мільйона гривень (1,2 мільйона гривень – його зарплата). У 2024 році він отримав лише 936 тисяч гривень і зазначав, що живе на одну зарплату. Мер Чорноморська Василь Гуляєв задекларував 1,8 мільйона гривень, тоді як у 2024 році його родинний дохід був значно вищим – близько 4,9 мільйона гривень, значну частину якого забезпечувала дружина. Мер Роздільної Валерій Шовкалюк також демонструє зростання з доходом 1,8 мільйона гривень, тоді як у 2024 році його власні доходи становили трохи більше 900 тисяч гривень, а додатковий внесок у родинний бюджет забезпечували зарплата і пенсія дружини. Подібні показники має мер Південного Володимир Новацький – 1,7 мільйона гривень. У 2024 році він декларував трохи більше 1 мільйона гривень зарплати плюс пенсію та незначні відсотки з банку. Нижню частину рейтингу формують мери Березівки та Болграда. Валерій Григораш задекларував 1,3 мільйона гривень родинного доходу, тоді як у 2024 році його власні доходи становили близько 926 тисяч гривень, а дохід дружини майже не впливав на загальну суму. Найменший дохід серед проаналізованих – у мера Болграда Сергія Дмитрієва: 0,9 мільйона гривень. Його ситуація практично не змінилася – у 2024 році він декларував лише заробітну плату (близько 720 тисяч гривень) і не вказував членів родини.
Кременчуцька лікарня витратить 2,8 мільйона гривень на кейтеринг
КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» уклала угоду на надання кейтерингових послуг, про що повідомляється на платформі Prozorro. Загальна вартість цієї закупівлі перевищує 2,8 мільйона гривень, а фінансування здійснюється за рахунок коштів Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Закупівля була проведена без проведення торгів, що замовник пояснив терміновою необхідністю та об’єктивними обставинами, які унеможливлювали дотримання стандартних термінів торгів під час воєнного стану. Медичний заклад замовив організацію харчування для пацієнтів різних категорій, які обслуговуватимуться за чотирма адресами лікарні: вул. Лікаря Парнети, 2 та 16, проспект Лесі Українки, 80, а також вул. Квітки Цісик, 1А. Тендерна документація передбачає різноманітні типи дієтичного харчування, що залежать від віку та стану здоров’я пацієнтів. У щоденному раціоні пацієнтів передбачено триразове харчування з чітким розподілом калорійності: на сніданок зазвичай подають молочні каші (вівсяну або манну) з вершковим маслом, сиром та солодким чаєм; обід складається з першої страви (наприклад, борщу, картопляного супу з бобовими або гречкою), м’ясної котлети чи печінкового суфле з гарніром у вигляді гречаної, перлової або рисової каші, а також порції свіжих сезонних овочів і фруктового компоту; на вечерю готують макарони з овочами, картопляне пюре або овочеве рагу, які часто доповнюються сирковою масою, порцією хліба з маслом та чаєм. Приготування страв має відбуватися за суворими технологічними картами. Наприклад, документація містить опис приготування риби тушкованої з овочами, де чітко вказані інгредієнти, спосіб обробки та вимоги до зовнішнього вигляду готової страви (шматочки риби повинні зберігати форму, бути соковитими та м’якими), а також макаронів, які мають бути цілими, добре звареними і в міру солоними. Постачання харчування для пацієнтів медичних закладів здійснюватиме ТОВ “ПОНТЕМ.УА”, зареєстроване в Києві у 2016 році зі статутним капіталом 4,2 млн грн. Основний вид діяльності компанії – постачання готових страв. Окрім цього, фірма займається оптовою та роздрібною торгівлею, ресторанною діяльністю, вантажним автотранспортом, прибиранням будинків, виробництвом їжі та дитячого харчування. Згідно з реєстрами, власником ТОВ «Понтем.УА» є литовське закрите акціонерне товариство «Балтійос Паслаугу Групе», а кінцевим бенефіціаром є громадянин Литви Норкус Ірмантас. Керівницею підприємства є Юлія Кубряк. Компанія неодноразово потрапляла під увагу медіа через конфліктні закупівлі. Зокрема, у 2018 році в Полтаві виник скандал навколо фірми: освітяни відхилили їхню пропозицію через відсутність погодженого меню та підтвердження наявності обладнання. Проте, після скарги компанії до АМКУ, тендер було повністю скасовано, що призвело до тимчасового припинення харчування у школах міста. Подібні тактики оскарження результатів торгів через антимонопольний комітет спостерігалися і в інших регіонах, включаючи столицю.
Завищені ціни на будівництво амбулаторії в Київській області
У Київській області планується будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини з укриттям, яке може обійтися на понад 4 млн грн дорожче, ніж очікувалося. Проект реалізується у селі Данилівка Фастівського району, де вартість будівництва становитиме приблизно 48,7 млн грн. Тендер виграла лише одна компанія — ТОВ «Вишпостач», власником якої є депутат Фастівської райради від «ЄС» Максим Година. У кошторисі виявлено завищення цін за кількома позиціями: металопластикові двері оцінені більш ніж у три рази дорожче ринкових цін, тротуарна плитка — у 2,5 рази вище, а медичне обладнання, зокрема біохімічний аналізатор та УЗД-апарат, значно перевищує середні ринкові показники. Також зафіксовані завищені витрати на асфальт і пісок. Загальна сума потенційної переплати може перевищити 4,3 млн грн. Варто зазначити, що ТОВ «Вишпостач» вже згадувалася у справах про можливе розтрачування бюджетних коштів.
Схема з фіктивними працівниками на Одещині: 15 млн грн у повітрі
На Одещині комунальне підприємство критичної інфраструктури виявилося в центрі скандалу, пов’язаного з 90 вигаданими працівниками. Ці «працівники» отримали близько 15 млн грн зарплати за роботу, яку ніхто не виконував, але яка ретельно нараховувалася. Як бонус до цієї кадрової схеми, щонайменше 13 чоловіків уникли мобілізації завдяки фіктивним посадам. Хоча штат роздувається, реальні люди не з’являються, а схема продовжує функціонувати безперебійно. У цій справі фігурують 5 посадовців, включаючи т.в.о. директора, працівників відділу кадрів, заступників та головного інженера. Результат розслідування: 2 особи перебувають у СІЗО, а 3 — під заставою в розмірі 4–5 млн грн.