18 березня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо запобіжних заходів для трьох осіб, залучених у справу про корупцію в Службі безпеки України (СБУ) — Ігоря Брика, Олега Токарчука та Андрія Авдієвського. Кожен з них отримав заставу приблизно 1 мільйон гривень, незважаючи на те, що мова йде про вимагання 620 тисяч доларів (понад 27 мільйонів гривень). Офіс генерального прокурора вимагав заставу в розмірі 25 мільйонів гривень для кожного, що підкреслює значний розрив між масштабом злочину та реакцією суду. Про це повідомляє видання “Гучні справи”. Згідно з матеріалами слідства, співробітники СБУ через посередника вимагали гроші від представника бурштинового бізнесу за закриття кримінальної справи. Під час передачі понад 270 тисяч доларів їх затримали. Заявником виступив представник компанії “Амбер Гальбин”, який після контакту з Авдієвським почав співпрацювати з правоохоронними органами та документувати переговори. “Амбер Гальбин” є групою з п’яти компаній — “Бурпром”, “Західземресурс”, “Земресурсінвест”, “Кністер” та “Потенціал Полісся” — з перетинанням бенефіціарів. Публічною особою є Олег Богельський, який був засуджений у 2010 році за виробництво метамфетаміну. Частки в ключових активах пов’язані з родиною Миколи Рудьковського та структурами, афілійованими з родиною Деркачів. Степан Деркач і Рудьковський проходять обвинуваченими у справі про викрадення Олега Семінського. Паралельно існує кримінальна справа №42024140000000150 (ч.2 ст.240-1 КК) щодо незаконного видобутку та експорту бурштину. За даними слідства, у 2023–2024 роках через мережу компаній, таких як “Золото Королівське”/”Річголд”, “Амбер Трейд Груп”/”Ісландвей”, “Річ Дей”/”Тонформа”, “Альфа Ембер”, “Трейдлогістікс”/”Хані-Річ”, а також латвійські SIA Libava Art Gallery та SIA Amber Art, було “імпортовано” в Україну 75,5 тонни бурштину та “експортовано” в Китай 68,5 тонни. Ця схема є економічно безглуздою і використовується для легалізації нелегального походження сировини. Обсяг у 68,5 тонни перевищує офіційний річний обсяг видобутку в Україні, який становить близько 40 тонн. Мінімальна оцінка вартості становить від 2 мільярдів гривень, що свідчить про системний тіньовий експорт. У листопаді 2024 року була затримана партія вагою 690 кг бурштину, а згодом виявлено ще 1,9 тонни. Формальний виконавець визнав свою провину та отримав умовний строк. Організатори не згадуються в матеріалах справи. Ключовою фігурою в цій мережі є підприємець Олексій Подерня, який має зв’язки з більшістю компаній схеми. Він фігурує в документах про закупівлю бурштину у “Бурпрому”, що входить до групи “Амбер Гальбин”. Раніше він вже притягувався до відповідальності за контрабанду бурштину та отримав штраф. Слідство на початку мало дані про негласні дії — прослуховування та електронні комунікації. Суд санкціонував обшуки та арешти. В результаті, на виході залишився лише виконавець низового рівня, а організатори залишилися невідомими. У цьому контексті справа про 620 тисяч доларів виглядає не як окремий епізод корупції, а як спроба монетизації доступу до матеріалів великої схеми. Розмір хабаря відповідає не побутовому тиску, а роботі з ризиками на багатомільярдному ринку. Ключове питання залишається відкритим: звідки береться бурштин в обсягах, які значно перевищують офіційний рівень видобутку. Без доступу до великих родовищ або їх фактичного контролю така схема неможлива. У поточній конфігурації перетинаються ліцензовані гравці, тіньові оператори та співробітники силових органів, при цьому організатори не доведені до вироку.
Автор: redaktor
Виявлення незадекларованих активів у директора КП Черкаси
У директора КП «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради Григорія Заїчка виявлено ознаки неправдивого декларування на суму 14,18 млн гривень. Перевірка тривала майже чотири місяці — з 12 травня до 5 вересня 2025 року. Під час дослідження фахівці НАЗК виявили численні порушення. По-перше, Заїчко не задекларував нерухомість — будинок площею 239 м² у смт Лисянка, де він був зареєстрований і проживав на кінець 2022 року. Експерти оцінили цей об’єкт щонайменше в 585 тис. гривень. Крім того, посадовець значно зменшив площі двох земельних ділянок у цьому ж регіоні — замість 113 і 491 м² вказав 0,01 і 0,05 м². У розділі доходів також виявлено порушення: Заїчко не відобразив продаж автомобіля Mercedes-Benz S 350 CDI (2015) за 972 тис. грн, помилково вказав рік отримання страхових виплат і задекларував подарунок від профспілки, який не підлягає обов’язковому декларуванню. На 31 грудня 2022 року посадовець задекларував готівкою 2 млн грн, 300 тис. доларів і 40 тис. євро, що в сумі перевищує 14,5 млн гривень. Офіційні доходи Заїчка за все життя (1999-2021) становлять лише 296 тисяч гривень, без значних надходжень у 2021-2022 роках, за винятком продажу Mercedes. Решту 13,5 млн гривень НАЗК не вдалося підтвердити жодними документами. Пояснення Заїчка про «подарунки від друзів» і «позики під відсотки» визнано необґрунтованими. Також виявлено ряд інших недоліків: не вказані корпоративні права у двох компаніях, неточні дані про кінцевого бенефіціара, незадекларовані банківські рахунки, а також помилки в ідентифікації доньки за кордоном. Загальна сума недостовірних відомостей становить 14,18 млн грн. Заїчко надав пояснення і намагався виправити декларацію 30 грудня 2024 року, але НАЗК вважає, що це не усуває факт порушення.
Статки Лідії Кошель: дві квартири та готівка в Ніжині
Лідія Кошель, виконуюча обов’язки начальника територіального сервісного центру МВС № 7443 у Ніжині, задекларувала річний дохід у розмірі 564 тисяч гривень. Вона володіє двома квартирами в спільній власності та має 9500 доларів готівкою. За минулий рік її заробіток склав 564 тисячі гривень. Її чоловік, Сергій Юрійович Кошель, отримав 327 тисяч гривень зарплати від управління поліції в Києві. Сім’я також отримала по 1000 гривень у рамках програми «Зимова підтримка» від Кабінету Міністрів, а Лідія Кошель додатково отримала 890 гривень у вигляді національного кешбеку «Зроблено в Україні». Подружжя володіє двома квартирами в Ніжині на правах спільної часткової власності, а також має готівкові заощадження у розмірі 9500 доларів.
Схеми хабарів на Волинській митниці: деталі від НАБУ
На співбесіді детектив НАБУ Орест Мандзій поділився цікавою інформацією. Він розкрив деякі деталі вилучення “чорної каси” Волинської митниці в січні 2026 року, яка становила 850 тисяч доларів. Виявилося, що разом із касою було вилучено так звану “розраховку”. Це документи, що містять інформацію про розподіл цих коштів між підрозділами та департаментами митниці, а також силовиками, які “кришують” збір цієї каси. Цю інформацію було озвучено на фоні нульової реакції керівництва Держмитслужби на цей факт. Це свідчить або про толерування збору таких кас, або про відсутність контролю з Києва за регіональними митницями.
Елітні активи дружини кадровика Львівської митниці
У декларації Олега Лозинського, начальника управління по роботі з персоналом Львівської митниці, з’явилися нові відомості про значні активи, зареєстровані на його дружину Ольгу. Протягом минулого року Ольга Лозинська стала власницею квартири у Львові, яка оцінюється в 4,3 мільйона гривень, а також автомобіля Audi E-Tron 2020 року, вартість якого становить 1,2 мільйона гривень.
Масштабні фінансові порушення депутата сільради Одещини
Максим Шейко, депутат Вигодянської сільської ради в Одеській області, подав декларацію з недостовірними даними, які перевищують 134,4 мільйона гривень. Ці невідповідності були виявлені Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) під час перевірки. Основним питанням залишається походження цих коштів, яке сам декларант не зміг пояснити. За інформацією Bankova Mail, у декларації зазначено готівку в розмірі понад 141,5 мільйона гривень, тоді як офіційні доходи його сім’ї не покривають навіть невелику частину цієї суми. Різниця між задекларованими коштами та підтвердженими доходами перевищує 117,5 мільйона гривень. Це не є арифметичною помилкою — це кошти, джерело яких не має легального підтвердження.
Крім того, виявлено факти приховування активів. У декларації відсутні дані про нерухомість, земельні ділянки, декілька транспортних засобів, торгові марки та частину спадщини. Будинок, оформлений на дружину, використовувався як застава для кредиту компанії, що належить самому Шейку, але в звітності не відображено.
Також було встановлено заниження вартості бізнесу, відсутність інформації про витрати та банківські рахунки. Усі ці фактори формують не просто неповну декларацію, а спотворену фінансову картину, де значна частина активів виведена з-під публічного контролю. Фактично, це стосується чиновника місцевого рівня, у якого обсяг готівки перевищує доходи на сотні мільйонів, супроводжуючи це прихованими активами. Усе це вже зафіксовано державним органом. Подальша бездіяльність у цій ситуації свідчитиме про формальність системи декларування та вибірковість контролю.
Масштабні фінансові махінації депутата сільради Одещини
Максим Шейко, депутат Вигодянської сільської ради в Одеській області, подав декларацію з недостовірними даними, що перевищують 134,4 мільйона гривень. Ці розбіжності були виявлені під час перевірки НАЗК. Основне питання полягає в походженні цих коштів, яке сам декларант не зміг пояснити. Як повідомляє Bankova Mail, у декларації зазначено готівку понад 141,5 мільйона гривень, тоді як офіційні доходи його родини не покривають навіть невелику частину цієї суми. Різниця між задекларованими коштами та підтвердженими доходами перевищує 117,5 мільйона гривень. Це не є помилкою чи арифметичною помилкою — це гроші, джерело яких не має легального підтвердження.
Крім того, було зафіксовано приховування активів. У декларації відсутні дані про нерухомість, земельні ділянки, кілька транспортних засобів, торгові марки та частину спадщини. Будинок, оформлений на дружину, використовувався як застава для кредиту компанії Шейка, але в звітності не відображено.
Окремо було виявлено заниження вартості бізнесу, відсутність інформації про витрати та банківські рахунки. Усі ці фактори формують не просто неповну декларацію, а спотворену фінансову модель, в якій значна частина активів виведена з-під публічного контролю.
Фактично, мова йде про місцевого чиновника, чий обсяг готівки перевищує доходи на сотні мільйонів і супроводжується прихованими активами. Все це вже зафіксовано державним органом. Подальша бездіяльність у цій ситуації свідчитиме про те, що система декларування існує лише формально, а контроль є вибірковим.
Фінансові потоки в умовах війни: корупційні схеми в Україні
У контексті систематичних атак на енергетичну інфраструктуру, закупівлі для її захисту перетворюються на окремий фінансовий потік. За наявними даними, в АТ «Запоріжжяобленерго» спільно з представниками відповідного міністерства була реалізована схема виведення коштів через підконтрольні компанії. Один з прикладів — закупівля габіонів для зміцнення підстанцій на суму понад 9,1 млн грн без проведення відкритого аукціону. Технічні вимоги були сформовані під конкретного постачальника, а кінцева вартість виявилася завищеною на 30–50%, що призвело до орієнтовних втрат близько 2,7 млн грн. Згідно з тими ж даними, йдеться не лише про один контракт: кошти проходять через мережу афілійованих компаній, частина з яких використовується для виведення грошей за кордон, при цьому якість постачаної продукції викликає сумніви.
Паралельно аналогічні механізми спостерігаються у фармацевтичному секторі. У умовах війни закупівлі ліків для армії, за наявною інформацією, здійснюються за цінами, що перевищують ринкові в 3–4 рази. Система закупівель і дистрибуції зосереджена в руках обмеженого кола компаній, що дозволяє контролювати доступ до контрактів та формування цін. В результаті бюджет несе додаткові витрати, а базові препарати реалізуються за завищеними цінами. Окремий ризик пов’язаний з експортно-імпортними ланцюгами: українські ліки проходять через треті країни і в деяких випадках потрапляють на ринок держави-агресора.
Схожа ситуація спостерігається і на ринку електроніки. Після публікацій про товари з російським маркуванням увагу привернула мережа Comfy. За наявними даними, значна частина техніки може надходити через механізми паралельного імпорту — через треті країни зі заниженою митною вартістю. Це знижує податкове навантаження і створює додаткову маржу. Офіційні поставки проходять через обмежену кількість дистриб’юторів, після чого дефіцит покривається альтернативними каналами, походження яких не завжди прозоре. Додаткові питання викликає присутність бренду на тимчасово окупованих територіях.
Окремий сегмент — гральний бізнес, де фінансові потоки переплітаються з використанням судової системи. У справі за участю ТОВ «Нейролінк», пов’язаного з онлайн-казино Cosmobet, подано позов до громадської організації з вимогою спростування публікацій. Розгляд відбувається у Господарському суді Житомирської області після змін реєстраційних даних однієї зі сторін. У центрі уваги — зв’язок між Cosmobet і Cosmolot, які діють через «Нейролінк» і «Спейсикс» як елементи єдиної фінансової структури. Використовуються номінальні власники, дзеркальні сайти, офшорні компанії та p2p-перекази, що ускладнює контроль за рухом коштів і дозволяє обходити податкові механізми. У всіх описаних випадках можна простежити повторювану модель: обмежене коло учасників, контроль над доступом до контрактів чи ринку, формування цін у закритій системі та подальший перерозподіл коштів через пов’язані структури.
Судова справа Насірова: чи врятують строки давності?
Справу Романа Насірова, колишнього голови Державної фіскальної служби, яка стала символом антикорупційної реформи в Україні з 2017 року, наближається до завершення. 18 березня в Апеляційній палаті ВАКС відбулися судові дебати, які є останнім етапом перед винесенням вироку. Ситуація критична для обвинувачення, адже термін притягнення Насірова до відповідальності за зловживання владою закінчується наприкінці квітня 2026 року. Прокурори наводять докази системної змови для надання незаконних розстрочок компаніям Олександра Онищенка, в той час як сам Насіров називає звинувачення «абсурдними» і апелює до порушень, що мали місце під час розгляду справи в першій інстанції. Чи стане цей процес тріумфом правосуддя, чи ж черговим випадком, коли строки давності «поховали» справу — читайте у детальному аналізі видання Watchers.
18 березня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду провела дебати у справі Насірова, що є передостаннім етапом судового розгляду. Термін притягнення Насірова до відповідальності завершується наприкінці квітня цього року. На засіданні прокурорка виступила проти доводів адвокатів щодо порушення Кримінального процесуального кодексу під час судового процесу в першій інстанції. Насіров заперечив свою причетність до злочину, стверджуючи про відсутність шкоди державі та вигоди для фігурантів справи.
Насірова обвинувачують у зловживанні службовим становищем: за даними слідства, він видав незаконний наказ, який надав розстрочку на рентну плату за видобування корисних копалин компаніям ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Надра Геоцентр» та ТОВ «Карпатнадраінвест», пов’язаним з колишнім нардепом Олександром Онищенком, який перебуває за межами України та проти якого введені санкції. Згідно з матеріалами слідства, Насіров дав вказівку своїм підлеглим розтермінувати податкові борги підприємств, а керівники головних управлінь ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях подавали неправдиву інформацію про загрозу банкрутства компаній. Обвинувачення стверджує, що ризиків для цього не було: підприємства купували газ у держави за собівартістю, а податковий борг зростав. У звітності не відображали вже отримані розстрочення та строки сплати податкових зобов’язань, що суперечило законодавству.
У цьому ж провадженні обвинувачувався ексголова Департаменту погашення боргу ДФС Володимир Новіков як пособник Насірова. Суд першої інстанції не виявив у його діях складу злочину. Також до схеми могла бути залучена екскерівниця одного з відділів ДФС Людмила Солотва, справу проти якої розглядають окремо.
Насірову оголосили підозру у зловживанні службовим становищем 2 березня 2017 року, коли він був госпіталізований до лікарні «Феофанія» нібито через інфаркт. Пізніше Солом’янський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 100 млн гривень. У листопаді того ж року досудове розслідування завершили, і справу передали до Шевченківського районного суду Києва.
Справу розглядали два роки, захисники наполягали на тому, щоб сторона обвинувачення повністю зачитувала обвинувальний акт. У вересні 2023 року Насірова звільнили від відповідальності за службове підроблення через закінчення строку давності, залишивши обвинувачення щодо зловживання службовим становищем. У вересні 2019 року Касаційний адміністративний суд скасував два рішення на користь Насірова, після чого справа перейшла до Вищого антикорупційного суду.
На стадії судових дебатів у 2025 році стало відомо, що Насіров добровільно мобілізувався до Збройних Сил України, однак Військова служба правопорядку ЗСУ визнала наказ про його призов протиправним. Прокурорка Ольга Малик подала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, просячи взяти Насірова під варту з альтернативою застави у розмірі 75 млн гривень. Вона назвала бажання ексголови ДФС мобілізуватися спробою ухилитися від вироку.
31 жовтня 2025 року ВАКС визнав Насірова винним у зловживанні владою та призначив покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, 17 тис гривень штрафу та заборону обіймати посади в органах державної влади на 3 роки. Володимира Новікова суд виправдав, не виявивши складу злочину. Справу розглядали в судах першої інстанції протягом восьми років, адвокати Насірова оскаржили вирок в апеляції.
Прокурорка Ольга Малик під час дебатів наголосила на тому, що завдана шкода державі від реалізованої схеми оцінюється в близько 2 млрд гривень, а вигоду отримав власник компаній — Олександр Онищенко. Вона також зупинилася на показаннях 15 свідків, які підтвердили, що процедура продовження терміну виплати розстрочки не була звичною, а вказівки надавалися з вищого керівництва. Працівники надсилали листи про розірвання договорів, але їх ігнорували.
Малик також посилалася на речові докази: вилучені файли, ноутбук і блокнот із записами, які свідчили про надання вказівок працівникам обласних управлінь. Вона підкреслила, що без рішень Насірова обласне управління не могло укладати договори, оскільки спочатку має бути ухвалене рішення про надання розстрочки.
Прокурорка спростувала доводи захисту про порушення Кримінального процесуального кодексу, зазначивши, що обмеження часу виступу Насірова не є порушенням його права на останнє слово. Вона також звернула увагу на те, що компанії, які перебували під управлінням Онищенка, не мали можливості виплатити заборгованість через відсутність майна для стягнення.
Володимир Новіков, виступаючи, зазначив, що вартість газу на момент продовження розстрочки була меншою, тому завдані збитки оцінені неправильно. Адвокатка Насірова Вікторія Козаченко підкреслила, що сторона обвинувачення не спростувала аргументи захисту, а адвокат Костянтин Дорошенко наголосив на невідповідності експертизи. Насіров, у свою чергу, стверджував, що не отримував вигоду від розстрочень, а звинувачення є абсурдним.
На цьому Апеляційна палата ВАКС закінчила засідання, а останнє слово Насірова, що є фінальною стадією судового розгляду перед оголошенням вироку, заплановане на наступний раз.
Скандал з нерухомістю: теща полковника Нацполіції та її квартира
Наталія Спориш, теща полковника поліції Артема Шевчишена, володіє квартирою та паркомісцем у престижному житловому комплексі Tetris Hall у Києві, загальна вартість яких складає не менше 430 тисяч доларів. Офіційні доходи Наталії як вчительки не пояснюють можливість таких витрат. Артем Шевчишин, відповідаючи на запит, зазначив, що його сім’я проживає в цій нерухомості з 2025 року, незважаючи на попередні дані про інше місце проживання. Це стало відомо завдяки розслідуванню hromadske. Комплекс славиться своїм комфортом, включаючи власний парк, сучасний фітнес-центр та оглядовий майданчик з панорамним видом на місто. За інформацією журналістів, квартиру площею близько 110 квадратних метрів Наталія Спориш придбала у 2019 році. На момент покупки мінімальна вартість такого житла могла становити приблизно 380 тисяч доларів. Через місяць вона також купила паркомісце, яке оцінювали в 50-55 тисяч доларів. Таким чином, загальна ринкова вартість активів сягає щонайменше 430 тисяч доларів. Наразі аналогічні квартири в цьому комплексі можуть коштувати до 800 тисяч доларів і більше. Наталія Спориш раніше працювала вчителькою української мови та літератури в навчальному закладі в Борисполі. Вона не займається бізнесом і не має задекларованої підприємницької діяльності. Це викликає питання про джерела фінансування для придбання елітної нерухомості. За словами Шевчишена, кошти могли походити не лише з зарплати, а й з інших джерел, зокрема від продажу майна. Проте журналісти не знайшли підтвердження активів, які могли б пояснити такі витрати. Наприклад, квартира в Броварах, що раніше належала родині, була продана приблизно за 37 тисяч доларів, що не є співмірним навіть з вартістю паркомісця в преміальному ЖК. Згідно з деклараціями, посадовець разом із дружиною проживає в іншій квартирі. Однак розслідування показує, що родина фактично користується житлом у Tetris Hall. Журналісти зафіксували публікації дружини посадовця, які демонструють інтер’єри, що відповідають локаціям комплексу. Вона також активна в тематичних онлайн-спільнотах мешканців ЖК. Цікаво, що лише після запиту журналістів Артем Шевчишен подав оновлену декларацію, в якій зазначив, що його родина проживає в цьому комплексі з 2025 року. Окрім нерухомості, журналісти також звернули увагу на діяльність дружини посадовця, яка просувала проєкт з ознаками фінансової піраміди. За наявною інформацією, інвестори цього проєкту втратили свої кошти.