В Україні висунули підозру чинному народному депутату IX скликання у справі про незаконне збагачення. Мова йде про активи, що перевищують 12,7 мільйона гривень, які не відповідають його офіційним доходам. Серед цих активів є розкішна квартира в Києві та маєток у Коблево. За інформацією Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), ім’я депутата не розкривається, проте журналіст-розслідувач Олег Новіков вказує, що йдеться про Олександра Качного.Згідно з даними слідства, у 2020-2021 роках нардеп придбав майно на суму близько 13 мільйонів гривень. Серед цих придбань – квартира в центрі Києва площею 132,6 квадратних метрів, котедж з земельною ділянкою на узбережжі Чорного моря та дорогий ремонт. Слідство встановило, що майно було оформлено на третю особу, знайомого депутата, проте фактичним користувачем залишався сам Качний. З грудня 2021 року він проживав у київській квартирі, контролюючи ремонтні роботи та оплачуючи їх готівкою. Загалом ці витрати перевищують задекларовані доходи депутата на понад 12,7 мільйона гривень. Витрати включають різні види витрат на придбане майно. Дії нардепа кваліфікуються за статтею 368-5 Кримінального кодексу України, що стосується незаконного збагачення. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на термін від 5 до 10 років з можливістю заборони займати певні посади. Слідство триває.Що відомо про Олександра Качного? Нардеп Олександр Сталіноленович Качний відомий своїми поглядами, зокрема, він не визнавав агресію Росії в Україні та звинувачував США і ЄС у війні на Донбасі. Вперше він балотувався до Верховної Ради у 2007 році під №139 у списку “Соціалістичної партії України”. У 2010 році став депутатом Київської обласної ради від “Партії регіонів” і згодом очолив цю партію. Після Революції гідності у 2014 році він подав у відставку з посади голови обласної ради. Того ж року балотувався до Верховної Ради VIII скликання під №28 у списку “Опозиційного блоку” як безпартійний, а також був членом політради “Партії розвитку України”. У 2015 році знову обраний депутатом Київської обласної ради – першим номером від “Опозиційного блоку”. Він очолив фракцію до кінця 2018 року. У листопаді 2018 року партія перейшла до “Опозиційної платформи – За життя” (ОПЗЖ). У 2019 році Качний став народним депутатом IX скликання від ОПЗЖ (№36 у списку), увійшов до однойменної фракції та став членом Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. У 2021 році під час одного з ток-шоу він відмовився визнавати агресію Росії та залишив студію, заявивши, що на Донбасі “одні українці проти інших”. У січні 2022 року в ефірі телеканалу “Наш” він стверджував, що Захід намагається втягнути Росію у війну проти України, щоб “налаштувати Європу проти РФ”. 18 лютого 2022 року він звинуватив США та країни Європи в нагнітанні ситуації навколо можливого вторгнення. Після початку повномасштабної війни він публічно не засудив дії Росії. 5 жовтня 2022 року він увійшов до Комітету з питань бюджету, залишивши Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. 22 липня 2025 року підтримав суперечливий законопроект №12414, який передбачав посилення ролі Генерального прокурора у діяльності НАБУ і САП.
Автор: redaktor
Справу проти Вечерка, Немчинова та Зюська скеровано до суду
Спеціалізована антикорупційна прокуратура у понеділок, 6 квітня, направила до суду справу щодо колишнього народного депутата Володимира Вечерка, радника міністра енергетики Максима Немчинова та ексгенерального директора державного підприємства «Укрвугілля» Віталія Зюська. Їх підозрюють у завданні збитків на майже 12 мільйонів гривень одній з найбільших енергогенеруючих компаній. Про це повідомила пресслужба САП. Прокурор САП подав до суду справу проти двох колишніх високопосадовців та директора державного підприємства, звинувачуючи їх у зловживаннях, які призвели до мільйонних збитків для однієї з провідних енергогенеруючих компаній України в умовах енергетичної кризи, що виникла через агресію Російської Федерації.
Корупційні схеми в Косові: діяльність мера Юрія Плосконоса
Косів став центром антикорупційного розслідування, в центрі якого — діяльність міського голови Юрія Плосконоса. Підозри стосуються тендерів, якості інфраструктурних робіт та можливого приховування статків через родичів. Місто відоме своїми карпатськими краєвидами та культурою, але під цим привабливим фасадом можуть ховатися менш приємні історії. У статті розглядаються тендери з ознаками завищених цін, ймовірне неефективне використання бюджетних коштів та ім’я мера, яке вже не вперше з’являється у скандалах. Юрій Плосконос, який є мером Косова з жовтня 2015 року, викреслив з декларації квартиру в Іспанії, доходи дружини та сина, а також записав майно на ймовірних родичів. Більшість активів його оточення з’явилася в період його перебування при владі. Юрій Олександрович Плосконос до 2000 року працював онкологом та хірургом, а останні 15 років займався підприємницькою діяльністю. Він має дружину Оксану та двох дітей: сина Олега та доньку Ксенію. Косівська міська рада фігурує в багатьох тендерних скандалах, зокрема, у 2023 році запланували ремонт зупинки за 500 000 гривень, що викликало сумніви щодо доцільності витрат. У 2024 році повідомлялося про новий спортивний майданчик, який почав руйнуватися через пів року після здачі. Також виникають питання до якості ремонту мосту в селі Снідавка та реконструкції школи в Яворові. Відділ освіти без конкуренції закупив комп’ютери, частина з яких була застарілою. За період з 2017 по 2026 роки було проведено понад дві тисячі тендерів на суму близько 250 мільйонів гривень. Основним переможцем є ТОВ “Промбудсервіс-Косів”. У декларації Юрія Плосконоса раніше фігурували дружина та син, але з 2024 року їхні доходи зникли, як і квартира в Іспанії. У власності дружини мера є автомобіль, а син має квартиру в Косові. У декларації мера за 2025 рік зазначено, що основним джерелом доходу була зарплата в міській раді. Плосконос має певні накопичення, але його судові справи не є гучними. Вони стосуються податкового боргу та невиконання вимог поліції щодо стану доріг. Загалом, ситуація в Косові викликає запитання щодо прозорості витрат бюджетних коштів і доброчесності місцевої влади.
ВАКС визнав активи родини Корака необґрунтованими
Вищий антикорупційний суд визнав активи, якими користується родина Сергія Корака, колишнього керівника Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП Одеської області, необґрунтованими. Мова йде про автомобіль Toyota C-HR HYBRID (2022) вартістю 1,38 млн гривень та Toyota C-HR (2021) за 565 тис. грн. За інформацією САП, хоча ці автомобілі були придбані близькими родичами посадовця, він міг безпосередньо або опосередковано здійснювати дії, схожі на розпорядження ними. При цьому ні сам посадовець, ні його родичі не мали достатніх фінансів для придбання цих активів.
Тіньовий ринок ухилянтів: ціни на послуги з уникнення мобілізації
В Україні існує тіньовий ринок, пов’язаний з ТЦК, ВЛК, медичними довідками та реєстрами, де пропонують різноманітні послуги для ухилянтів. Ціни на ці послуги варіюються в залежності від ризику мобілізації. Наприклад, “довічне” зняття з обліку ТЦК коштує $9 тис., а “вихід” з будівлі ТЦК — $5 тис. Бронювання може обійтися до $20 тис. Вартість зняття з розшуку коливається від $300 до $2 тис., а “безперешкодне” оновлення військово-облікових даних — $2,5 тис. За зняття з військового обліку через стан здоров’я, з використанням документів та змін у системі, потрібно заплатити $3 тис. За те, щоб не вручати повістку, вимагають $4 тис. “Вихід” з будівлі ТЦК без ВЛК, бойової повістки та адміністративної відповідальності коштує $5 тис. Щоб уникнути доставки до ТЦК, потрібно заплатити $6 тис. За фіктивне робоче місце на об’єкті критичної інфраструктури також беруть $6 тис. Вартість відстрочки через підроблене рішення суду про “опіку” становить $7 тис. Спеціальний “спецборт” для фіктивної медевакуації обійдеться в $10 тис. “Зелений коридор” через Молдову, Румунію, Польщу чи Угорщину коштує $12 тис. Вплив на рішення ВЛК та підготовка пакету документів для перетину кордону оцінюється в $16 тис. Фіктивний діагноз може коштувати $18 тис. Бронювання — до $20 тис., виключення з військового обліку або оформлення непридатності в окремих випадках — $25 тис. Найдорожча послуга — фіктивна інвалідність, зняття з обліку та виїзд за кордон, яка коштує $50 тис.
Сімейний бізнес на інвалідності: митник Таравський та його син
Митник Володимир Таравський, старший зміни на пункті «Угринів» Львівської митниці, використовує свою «інвалідність» для того, щоб уникнути призову сина до ЗСУ через лікарняні схеми. Поки одні військові гинуть на фронті, інші, як Таравський, «воюють» за довідки. Він вирішив оформити таку ж інвалідність для свого сина Тараса, який раніше займався переправленням осіб призовного віку за кордон. Інвалідність для Тараса організована через Львівську залізничну лікарню: виписки оформляються, документи готуються на ЕКПФО. Таким чином, сімейний підряд на привілеї стає своєрідним бізнесом.
Реорганізація «Дії»: що це означає для користувачів
Державне підприємство «Дія» дійсно перебуває в процесі припинення. Це не означає закриття сервісу, а свідчить про зміну його форми. «Дія» буде трансформована в акціонерне товариство з 100% державною власністю. Для користувачів нічого не змінюється: застосунок і портал продовжують працювати у звичному режимі, документи залишаються доступними, а послуги функціонують цілодобово. Тож не варто панікувати, «Дія» залишиться доступною.
Сімейний бізнес митника Таравського: ухилення від служби через довідки
Митник Володимир Таравський, старший зміни на пункті «Угринів» Львівської митниці, використовує свою «інвалідність» як засіб для уникнення служби в ЗСУ для свого сина. Поки багато молодих людей ризикують своїм життям на фронті, інші шукають способи отримати довідки. Таравський вирішив допомогти своєму синові Тарасу, який раніше займався переправленням призовників за кордон, отримати аналогічну інвалідність через Львівську залізничну лікарню. Виписки оформлюються, а документи готуються на ЕКПФО. Таким чином, сімейний бізнес на привілеях стає своєрідним способом заробітку.
Три місяці на ознайомлення з доказами у справі суддів Львівщини
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) за запитом детектива НАБУ встановив термін для трьох суддів господарських судів Львівської області, щоб ознайомитися з матеріалами досудового розслідування. У листопаді 2025 року детектив надав підозрюваним та їхнім адвокатам доступ до речових доказів, таких як мобільні телефони та гроші, а також до 36 томів провадження. З цих томів лише 21 містить фактичні докази, тоді як інші 15 включають підозри, запобіжні заходи, матеріали, що характеризують підозрюваних, та клопотання захисту. Крім того, було відкрито 150 матеріальних носіїв інформації загальною ємністю приблизно 7,8 ТБ, більшість з яких складають відеозаписи обшуків та копії мобільних телефонів, що відображені в паперових матеріалах досудового розслідування. Захисники підозрюваних заперечували звинувачення детектива у затягуванні процесу, зазначаючи, що один з адвокатів займається справою лише місяць. Суд встановив термін до 15 липня 2026 року, після якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів. У цій справі підозрюваними є ексголова Господарського суду Львівської області Василь Артимович, колишній голова цього суду Михайло Юркевич, а також суддя Львівського апеляційного господарського суду Ірина Малех. Ексголова Західного апеляційного госпсуду Борис Плотніцький у грудні 2025 року уклав угоду з САП, умови якої залишаються конфіденційними. За версією слідства, співвласнику мережі медичних лабораторій «Ескулаб» було запропоновано ухвалення «потрібних» рішень в апеляційному господарському суді за 1 млн доларів. У жовтні 2025 року Вища рада правосуддя вирішила застосувати до Артимовича та Малех стягнення у вигляді звільнення з посади судді, але остаточне рішення про звільнення ще не ухвалено.
Фінансові питання начальниці ДПС Волині: Ірина Чепелюк під прицілом
У соціальних мережах звертають увагу на начальницю відділу контролю за відшкодуванням ПДВ ГУ ДПС у Волинській області Ірину Чепелюк. Вона задекларувала майно, яке не відповідає ринковій вартості, а також її доходам і доходам власника майна, яким користується посадовиця. Про це повідомляє Викривач. У декларації за 2025 рік Чепелюк вказує, що придбала квартиру в Луцькій ОТГ площею 69,7 кв.м. за 1435820 грн., що становить 20500 грн. за квадратний метр, що є значно нижчим за ринкову ціну. Вартість нерухомості на первинному ринку починається з 900 доларів за квадратний метр. Легальних коштів для придбання цієї квартири у Чепелюк немає, але 01.09.2025 року вона «позичає» у своєї матері-пенсіонерки Гнатюк Валентини Володимирівни 300000 грн., щоб пояснити придбання квартири. Однак вона не подала повідомлення про суттєві зміни в майновому стані після отримання позики у вересні, що є порушенням антикорупційного законодавства. Крім того, мати-пенсіонерка Гнатюк минулого року передала Чепелюк преміальний автомобіль Mercedes GLC 2021 року випуску, придбаний у березні 2025 року, ринкова вартість якого становить 38-45 тисяч доларів. У декларації за 2024 рік Гнатюк Валентини не вистачає коштів для придбання автомобіля за такою ціною. Варто зазначити, що в попередні роки Гнатюк Валентина декларувала власність на автомобіль Audi Q5, який також був переданий в користування Чепелюк.