Медичний реабілітаційний центр МВС України “Хутір Вільний” оголосив тендер на реконструкцію системи газопостачання, що включає підключення двох модульних котелень, загальна вартість якого перевищує 6,2 млн гривень. Інформація про це з’явилася в оголошенні в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Згідно з технічною документацією тендеру, реконструкція системи газопостачання в реабілітаційному центрі “Хутір Вільний” передбачає встановлення двох шафових регуляторних пунктів (ШРП) та монтаж обладнання для каскадного автоматичного регулювання. Технічне завдання включає прокладання газопроводів, облаштування систем блискавкозахисту та заземлення, а також проведення пусконалагоджувальних робіт на установках подачі палива продуктивністю до 1000 кубометрів на годину. Всі роботи, вартість яких становить 6 млн 274 тис. 950 гривень, повинні бути завершені до 30 вересня 2026 року. Аукціон заплановано на 5 травня.
Автор: redaktor
Нові земельні ділянки Руслана Гайди в Дашаві
Заступник міського голови Івано-Франківська Руслан Гайда зареєстрував нові земельні ділянки на ім’я дружини. У декларації вказано три ділянки в Дашаві (Львівська область), які були придбані 24 вересня, загальною площею понад 2,9 га, оформлені на дружину. Родина володіє землею та нерухомістю в місті; більшість активів записана на Віру Гайду, зокрема автомобіль Land Rover Discovery 2015 року випуску та частка в «Оазис ІФ». Щодо доходів, Гайда отримав понад 660 тис. грн у міськраді (+1000 грн допомоги), а його дружина — понад 150 тис. грн. Заощадження складають 25 тис. євро готівкою у дружини; також задекларовано енергообладнання вартістю майже 500 тис. грн.
Кропивницький митник отримав штраф за хабарі на сертифікати
У Кропивницькому засудили митника, який отримував хабарі за сертифікати на мед. Мова йде про заступника начальника управління контролю та адміністрування митних платежів Кропивницької митниці Олександра Флорінського. Як повідомили журналістці “Дoступ. Медіа” в митниці, посадовець вже звільнився. За даними слідства, у жовтні 2025 року до нього звернувся представник компанії ТОВ “АТС Україна”, яка займалася експортом бджолиного меду. Того ж дня вони зустрілися біля супермаркету у Кропивницькому. Під час зустрічі митник запропонував свою “допомогу” — пообіцяв вплинути на колег, щоб ті безперешкодно видавали сертифікати походження товару. За це він вимагав 200 доларів США за кожен сертифікат. Підприємець погодився, але звернувся до правоохоронців. У листопаді 2025 року митник отримав 400 доларів, а в січні 2026 року — ще 800 доларів за оформлення кількох партій меду. У суді обвинувачений повністю визнав свою вину, в результаті чого суд призначив йому штраф у розмірі 59 500 гривень.
Схема крадіжки 800 млн грн: деталі розслідування
Співробітники правоохоронних органів виявили схему крадіжки 800 млн грн під час закупівлі дронів. За інформацією Держфінмоніторингу, в ході слідства було встановлено, що кошти виводилися через численні підставні фірми, карти дропів та фіктивний імпорт. Крім того, ці кошти витрачалися на одяг, взуття та парфумерію. На рахунки учасників схеми накладено арешт.
Вирок ексчиновниці Херсонської ОВА за розтрату державних коштів
20 квітня 2026 року ВАКС виніс вирок колишній керівниці одного з департаментів Херсонської ОВА, а також власниці та директору приватної компанії. Всі троє були визнані винними у заволодінні 7,7 млн грн державних коштів під час надання послуг з обстеження об’єктів у Херсонській області, які постраждали внаслідок військової агресії РФ. Про це повідомляє НАБУ. Зокрема, мова йде про колишню директорку Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації Світлану Васіну, яка очолювала цей департамент з березня 2023 року до вересня 2025 року. Суд визнав Васіну винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, і засудив її до 7 років 2 місяців позбавлення волі. Власницю приватної компанії Марину Балан також визнали винною за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, і засудили до 7 років 1 місяця позбавлення волі. Директор приватної компанії Валентин Балан отримав покарання у вигляді 7 років позбавлення волі (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України). У засуджених конфіскували все майно, що належало їм на праві власності, а також позбавили права обіймати посади на підприємствах, в організаціях та установах всіх форм власності, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, на строк два роки. Слідчі встановили, що Світлана Васіна, будучи очільницею Департаменту розвитку території Херсонської ОВА, спільно з власницею приватної компанії організувала протиправне заволодіння бюджетними коштами під час виконання договору про обстеження технічного стану 107 об’єктів соціальної інфраструктури. Вартість виконаних робіт із технічного обстеження була завищена більш ніж у 15 разів, внаслідок чого з резервного фонду Кабінету Міністрів України було перераховано зайві 7,7 млн грн, якими й заволоділи спільники.
Суд над ексочільником КП «Плесо» за розтрату бюджетних коштів
Вячеславу Савицькому, колишньому керівнику КП «Плесо», загрожує до дванадцяти років позбавлення волі через ймовірне службове підроблення та розтрату бюджетних коштів на суму 1,7 мільйона гривень. Національна поліція встановила, що він, ймовірно, незаконно перерахував кошти на рахунок ТОВ «Гео-Макс» за надання послуг з організації та встановлення меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг для трьох пляжів на островах Труханів та Венеціанський. Відповідно до законодавства, для цих островів така документація не потрібна, оскільки вони автоматично є територіями з обмеженою господарською діяльністю. Правоохоронці також мають претензії до організації тендеру та укладання договору на ці роботи, оскільки торги, ймовірно, були проведені з порушеннями, а термін дії угоди на сумнівних підставах було продовжено. Провадження щодо Савицького наразі передано до суду. Можливо, відповідальність понесе і директор компанії-підрядника, якому минулого року було повідомлено про підозру у вчиненні тих же злочинів. Як стало відомо, найближчим часом ексочільник КП «Плесо» може отримати вирок у справі щодо можливих бюджетних розтрат при розробці проєктів землеустрою. Слідство щодо Савицького проводилося в рамках кримінального провадження, відкритого 28 жовтня 2025 року. Ця справа була виділена з іншого провадження, яке розслідував той же орган. 15 серпня 2025 року Савицькому було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України. За ці правопорушення посадовцю загрожує до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. У справі також вивчаються факти службової недбалості з боку можливих фігурантів. 20 серпня Печерський районний суд Києва обрав Савицькому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Підозрюваний не мав права залишати межі Києва без погодження з правоохоронцями. 10 жовтня відносно Савицького було обрано новий запобіжний захід – особисте зобов’язання. 4 листопада 2025 року Нацполіція завершила розслідування і надала захисту доступ до матеріалів справи. 19 лютого 2026 року до суду надійшов обвинувальний акт. 25 березня 2026 року суд обрав Савицькому черговий запобіжний захід – особисте зобов’язання. Найближче засідання заплановане на 30 квітня 2026 року. 12 листопада 2025 року Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру неназваному директору приватної компанії, ймовірно, йдеться про Максима Кулаковського, ексдиректора ТОВ «Гео-Макс». Слідство встановило, що у 2021 році Савицький мав умисел на розтрату коштів бюджету, виділених на створення водоохоронних зон. Савицький залучив Кулаковського для реалізації цього плану. Вони уклали договір на виконання послуг, після чого Кулаковський подав документи про нібито виконані роботи, а Савицький забезпечив прийняття робіт та перерахування коштів. 29 жовтня 2021 року КП «Плесо» оголосило тендер на розроблення проєктів землеустрою, але фактично торги не були проведені. 12 листопада 2021 року КП «Плесо» оголосило новий тендер, що, за словами правоохоронців, було незаконно. 17 грудня 2021 року між КП «Плесо» і ТОВ «Гео-Макс» укладено договір на 3,2 мільйона гривень. Згідно з умовами, компанія мала розробити проекти землеустрою для кількох пляжів. Після цього КП «Плесо» затвердило проєкти землеустрою, які, на думку слідчих, не відповідали законодавству. Внаслідок цього було розтрачено 1,7 мільйона гривень. Генеральна прокуратура успішно оскаржила цю угоду в суді. КП «Плесо» виконує заходи щодо охорони та утримання водойм столиці, але часто фігурує в скандалах щодо використання бюджетних коштів. Обов’язки директора КП «Плесо» з березня 2026 року виконує Андрій Вагін. До цього підприємство очолював Вячеслав Савицький.
Нові деталі у справі Тимошенко: закрите засідання ВАКС
Служба антикорупційної прокуратури (САП) звернулася до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з проханням провести закрите засідання у справі Юлії Тимошенко. Прокурор САП Віталій Гречишкін повідомив, що слідство має новий запис розмов Тимошенко, в якому йдеться про можливі хабарі. Проте цей запис наразі не використовується в розслідуванні. ВАКС планує розглянути оригінал запису розмови Тимошенко з Копитіним. Засідання, ймовірно, відбудеться в закритому режимі, оскільки в САП вважають, що оприлюднення запису може зашкодити слідству. Розгляд справи перенесли на завтра, на 10:30.
Суд над ексочільником КП “Плесо” за розтрату бюджетних коштів
Вячеслав Савицький, колишній керівник КП “Плесо”, може отримати до дванадцяти років позбавлення волі через підозри у службовому підробленні та розтраті 1,7 мільйона гривень бюджетних коштів. Національна поліція виявила, що він, ймовірно, незаконно перерахував гроші на рахунок ТОВ “Гео-Макс” за послуги з організації меж водоохоронних зон трьох пляжів на Труханівському та Венеціанському островах. Законодавство не вимагає розробки такої документації для цих територій, оскільки вони автоматично підпадають під обмеження господарської діяльності. Правоохоронці також мають питання до організації тендеру та укладання договору на ці роботи, оскільки торги, ймовірно, були проведені з порушеннями, а термін дії угоди продовжено на сумнівних підставах. Справа Савицького вже передана до суду, і, можливо, відповідальність понесе й директор компанії-підрядника, якому минулого року було висунуто підозру у тих же злочинах. Наразі Савицький може отримати вирок у справі про можливі зловживання при розробці проектів землеустрою. Розслідування проводиться в рамках кримінального провадження, відкритого 28 жовтня 2025 року. Справа була виділена з іншого провадження, яке розслідувалося з січня 2023 року. 15 серпня 2025 року Савицькому було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України. За ці правопорушення йому загрожує до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Правоохоронці також перевіряють факти службової недбалості з боку інших осіб, які можуть бути причетні до справи. 20 серпня Печерський районний суд Києва обрав Савицькому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а 10 жовтня його змінили на особисте зобов’язання. 4 листопада 2025 року розслідування було завершено, і 19 лютого 2026 року до суду надійшов обвинувальний акт. 25 березня 2026 року суд знову обрав Савицькому запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Наступне засідання заплановане на 30 квітня 2026 року. 12 листопада 2025 року Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру ще одному директору приватної компанії, ймовірно, йдеться про Максима Кулаковського, ексдиректора ТОВ “Гео-Макс”. Слідство вважає, що Савицький та Кулаковський розробили злочинний план, за яким мали укласти договір на виконання послуг. КП “Плесо” оголосило тендер на розроблення проектів землеустрою, але фактично торги не відбулися. 9 листопада 2021 року Кулаковський подав скаргу на тендер до Антимонопольного комітету, вказуючи на порушення з боку КП “Плесо”. Поки розглядалася скарга, КП “Плесо” оголосило новий тендер, що, за словами правоохоронців, було неправомірно. 17 грудня 2021 року між КП “Плесо” і ТОВ “Гео-Макс” уклали договір на 3,2 мільйона гривень. Правоохоронці вважають, що КП “Плесо” не мало права розплачуватися за послуги, оскільки роботи не були необхідні. В результаті слідства було встановлено, що незаконно розтрачено 1,7 мільйона гривень, з яких 1,55 мільйона – збитки бюджету Києва. Генеральна прокуратура успішно оскаржила угоду в суді. КП “Плесо” виконує заходи щодо охорони водойм столиці, але часто фігурує в скандалах щодо використання бюджетних коштів. Наразі директором КП “Плесо” є Андрій Вагін, який змінив Савицького. Дане підприємство підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА.
Корупція в Україні: нові реалії та виклики
Вкрасти менше 9 мільйонів гривень за рік вже не вважається кримінальним злочином. У січні 2025 року NGL.media опублікувало розслідування про статки головного лісника країни, Юрія Болоховця, під заголовком: «Як гендиректор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець облаштував приватний хутір площею понад 80 га?» У листопаді 2023 року Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за чотирма статтями, пов’язаними із захопленням землі та незаконним збагаченням. Слідчі ДБР запідозрили, що Юрій Болоховець отримує неофіційні доходи, які інвестує в нерухомість, зокрема у своєму рідному селі Івангород. За даними податкової інспекції, за чотири роки сім’я Болоховця набула активів на 22,8 млн грн при офіційному доході 10,4 млн грн. У цій же справі згадується хутір в Івангороді, де побували і ми, і слідчі ДБР. Територія комплексу огороджена суцільним парканом, складається з 14 приватизованих земельних ділянок і захоплює частину комунального лісу, а також зону, що перебуває у користуванні ДП “Ліси України”, яке очолює Болоховець. 21 липня Болоховець отримав підозру у незаконному збагаченні та був затриманий. Однак через два місяці він вийшов із СІЗО під заставу 9,8 млн грн. Паралельно ДБР оприлюднило статистику про розслідування 587 кримінальних справ у сфері лісового господарства. У 2023–2025 роках до суду було передано 178 обвинувальних актів стосовно 298 осіб. Директор ДБР Олексій Сухачов зазначив, що характер правопорушень свідчить про централізовану систему зловживань. Цю статистику підтверджує кумедний факт: заступник керівника ОП Віктор Микита заявив, що два ресторани McDonald’s на Закарпатті сплачують стільки ж податків, як і лісова галузь області. У 2024 році Закарпаття отримало 17 млн грн від вирубки лісу, а два «МакДональдзи» сплатили 16 млн грн. Це свідчить про масштаб корупції. Але найцікавіше сталося через 10 днів після вручення підозри Болоховцю: 31 липня 2025 року прокурор передав його справу до НАБУ, а судовий розгляд перемістився до ВАКС, куди адвокати подали скарги на незаконність підозри. Один із аргументів полягав у тому, що Болоховець набув майна на суму, що перевищила його доходи на 7 925 082 грн, але відповідно до змін у КК України, мінімальний поріг для кримінальної відповідальності становить 9 084 000 грн. Оскільки різниця між доходами та видатками Болоховця становить 7 925 082 грн, що не досягає 9 084 000 грн, його дії не містять ознак злочину. Перша спроба адвокатів визнати підозру незаконною провалилася: 17 лютого слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні скарги. Проте 10 березня апеляційна палата ВАКС задовольнила скаргу адвокатів Болоховця та скасувала підозру ДБР. Підставою для цього рішення став факт неповного аудіозапису судового засідання від 6 березня 2025 року, тривалість якого становила 22 секунди, що не відповідало повному обсягу рішення слідчого судді. Оскільки це вже було рішення апеляційної палати ВАКС, воно стало остаточним, і підозра Болоховця була скасована. Таким чином, у лісовій галузі корупції не виявлено, а збагачення до 9 млн грн не вважається злочином. Проте ВАКС не дав відповіді на питання, що робити, коли два «Макдональдси» сплачують стільки ж податків, як і лісники Закарпаття. Тривалість запису судового засідання виявилася важливішою. Цікаво, чи почне хтось аналізувати тривалість аудіозаписів інших справ після такого рішення ВАКС.
Затримання посадовиці за вимагання хабаря у Дніпропетровській області
Співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Службою безпеки України затримали працівницю правоохоронного органу в Дніпропетровській області під час отримання хабаря. За інформацією ДБР, вона вимагала 3 тисячі доларів за організацію фіктивного проходження служби в одному з штурмових батальйонів для військовослужбовця, який самовільно залишив свою частину. Підозрювана дізналася про чоловіка, що перебуває у розшуку за злочин, і через знайомих запропонувала йому свою «допомогу». Вона запевнила, що має зв’язки серед військових і може домовитися про оформлення служби без фактичного виконання обов’язків. За її планом, чоловіка мали формально зарахувати до підрозділу, а гроші, які нараховувалися б як грошове забезпечення, отримували б інші особи. Передача грошей відбулася під час патрулювання на одній із доріг Кривого Рогу. Підозрювана відійшла від свого напарника нібито для розмови і в цей момент отримала 3 тисячі доларів. Одразу після цього її затримали. Жінці висунули обвинувачення в отриманні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення службовою особою, що поєднується з вимаганням (ч. 3 ст. 369-2 КК). За цією статтею їй загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідчі подали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.