Колишній міліціонер часів Захарченка Сергій Тимусяк подає документи на посаду в Службі судової охорони, володіючи часткою в нафтовій компанії. Сергій Петрович Тимусяк подав декларацію як кандидат на посаду заступника начальника управління Служби судової охорони в Одеській області. Його кар’єра розпочалася в системі МВС за часів Віктора Януковича та міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка — періоду, який асоціюється з жорсткою централізованою силовою структурою. У 2016–2017 роках Тимусяк очолював управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Одеській області. Навесні 2017 року його звільнили. Після цього він переключився на спортивну та громадську діяльність. З 2017 року він є президентом громадської організації «Баскетбольний клуб “Динамо Одеса”». Того ж року він брав участь в об’єднанні клубів «БІПА» та «Динамо-Одеса». У 2025 році його офіційний дохід склав 228 тис. грн — це заробітна плата від ГО «Одеська обласна організація ФСТ “Динамо” України”. Майнова частина декларації виглядає скромно: квартира площею 51,4 кв. м в Одесі, куплена дружиною Анною Ігорівною Тимусяк у 2008 році, та автомобіль Mitsubishi Outlander 2008 року випуску вартістю 189 тис. грн на момент покупки. Декларант проживає з дружиною та сином Дарієм Сергійовичем Тимусяком. Однак у розділі корпоративних прав зазначена частка, яка виділяється на тлі загального рівня доходів. Сергій Тимусяк володіє 50% ТОВ «БАС ІНВЕСТ ЮА» (код ЄДРПОУ 44216249), зареєстрованого за адресою: Одеса, Французький бульвар, 27. Частка була придбана 7 червня 2021 року за 2,5 млн грн. Він зазначений як кінцевий бенефіціарний власник. Другий співвласник — Чечельницький Сергій Григорович. Основний напрям діяльності компанії — торгівля нафтопродуктами. У декларації також вказано фінансове зобов’язання — кредит у ПУМБ за договором від 18 січня 2022 року. На кінець 2025 року залишок заборгованості становить 195,5 тис. грн. Факт боргу підтверджений рішенням Суворовського районного суду Одеси від 12 вересня 2024 року за справою № 523/19995/23. Загальна картина складається з конкретних даних і дат: частка в компанії, що займається торгівлею нафтопродуктами, за 2,5 млн грн у 2021 році, річний дохід у розмірі 228 тис. грн у 2025 році, непогашений банківський борг, досвід роботи в правоохоронних органах старого формату та прагнення зайняти керівну посаду в структурі, що відповідає за охорону судів.
Автор: redaktor
Агенція Закупівель витратила півмільярда на білизну: Порівняння цін
ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» 9-23 лютого уклало чотири контракти на постачання натільної демісезонної білизни на 513,02 млн грн. Про це повідомляється в «Прозорро» (1, 2, 3, 4, 5).
За укладеними договорами, переможці мають до кінця червня-листопада поставити 1,14 млн комплектів натільної білизни (сорочка та кальсони) в кольорі олива. Середня ціна ‒ 448,4 грн/компл., що на декілька копійок нижче від очікуваної вартості, встановленої АОЗ, – 448,6 грн. Таке саме спіднє, тільки з емблемою прикордонної служби замість ЗСУ, в лютому замовив Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України. Вийшло дешевше, ніж в АОЗ ‒ 386 грн. Нагадаємо, ще з листопада ДОТ намагався проторгувати постачання цього виду спіднього на 2026 рік. За цей час очікувана вартість збільшилася на 25%. Починали з 355 грн/комплект, в грудні підвищили до 385 грн, в січні, вже АОЗ встановив планку в 448,6 грн/комплект.
Подібна історія з поступовим підвищенням очікуваної вартості спостерігалася і в 2025 році, коли ДОТ намагався дозамовити спіднє, щоправда, тоді ціна зросла скромніше ‒ з 381 до 412 грн/комплект. За лоти змагались один-два учасники. Як наслідок підряди розібрали з мінімальними знижками менше від тисячної відсотка, а сукупна економія в тендерах на понад 325 млн становила 258 тис. Для участі в торгах фірми мали підтвердити наявність мінімум 20 швейних машинок і цеху площею від 200 квадратів. Персонал ‒ 20 швачок, технолог, закрійник та контролер якості. Аналогічний досвід ‒ не менше як 30% від вартості закупівлі. Таку ж планку у 30% встановили і для річного доходу за 2024 або 2025 рік.
Підрядники Столичне ПП «Тіс груп» зареєстроване в 2006 році. Володіє фірмою Ольга Михайличенко, до неї, власником був Миколай Михайличенко, він же є ключовою особою групи «Промінь», яка об’єднує підприємства легпрому. Керує «Тіс груп» Євгеній Кара. Участь у торгах фірма почала брати з 2024 року і вже отримала підрядів на 815,88 млн грн. ТОВ «Прилуцька швейна фабрика» (до липня 2025 ПрАТ) володіє Ганна Огаренко, вона ж є ключовою особою групи «Олтекс», що об’єднує 16 компаній. Фірма зареєстрована в 1994 році, участь в торгах бере з 2020. За цей час отримала контрактів на 718,71 млн грн. ТОВ «Олімп євротрейд» було зареєстроване у Кременчуці в квітні 2022 року. Керівником та співвласником фірми є Олексій Хорішко, ще одна співвласниця – Світлана Стадник. За даними аналітичної системи YouControl, вона є сестрою Володимира Говоренка, а підприємство входить в групу компаній його родини. Говоренко є чинним депутатом Полтавської обласної ради, обирався від ПП «Опозиційна платформа — За життя».
«Олімп Євротрейд» фігурує у провадженні, яке розслідують детективи ТУ БЕБ у Полтавській області щодо ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах та легалізації коштів через мережу «транзитно-конвертаційних» підприємств. «Олімп Євротрейд» була в центрі скандалу через постачання неякісної термобілизни для ЗСУ. Федерація роботодавців тоді ініціювала перевірку, а Антикорупційна рада при МОУ підтвердила, що товар не відповідає вимогам. З 2024 року фірма отримала підрядів на 579,37 млн грн.
Директор “Луцькспецкомунтранса” володіє горіховим садом і елітним будинком
Журналісти з’ясували, що за майже порожньою декларацією директора КП «Луцькспецкомунтранс» ховаються гектари горіхових садів, елітна квартира та автопарк, записані на цивільну дружину та її батька. Володимир Марценюк з 2021-го року очолює КП «Луцькспецкомунтранс», яке займається вивезенням побутових відходів, прибиранням вулиць міста та їхнім зимовим утриманням. До того, як очолити комунальне підприємство, посадовець майже 20 років працював у бізнесі. Мав власну справу з міжнародних перевезень, був директором спільного українсько-ірландського підприємства «Ромгаз», очолював департамент сервісного обслуговування українсько-польського підприємства «Модерн-Експо».У декларації за 2024 рік Володимир Марценюк прозвітував, що на «Луцькспецкомунтрансі» заробив понад мільйон гривень за рік. У середньому йому нараховували 87 тисяч гривень зарплати щомісяця. На руки після оподаткування виходило трохи менше. Із активів він задекларував Nissan Patrol 2000 року випуску і 200 тисяч гривень заощаджень готівкою. На цьому все. Судячи із декларації Володимира Марценюка, він навіть не має де жити.Насправді ж Володимир Марценюк не один рік проживає в ошатому будинку в центрі Луцька. Доказом цьому є те, що біля нього часто можна побачити робочий Ford Ranger, на якому їздить керівник «Луцькспецкомунтрансу».Квартира площею 166 квадратних метрів, гараж і підвал у будинку офіційно належать В’ячеславові Шевчуку. 78-річний чоловік є батьком співмешканки Володимира Марценюка – Тетяни Шевчук. Раніше комунальник вказував жінку у своїх деклараціях, а у 2025 році запис про неї зник.Цікаво, що її донька Тетяна Шевчук заперечує подружні відносини із Володимиром Марценюком навіть тоді, коли виходить із квартири, де мешкає з ним під одним дахом.– Ви дружина Володимира Марценюка? Ми хотіли у вас дещо запитати, – звернулися ми до Тетяни Шевчук.– А чого це я його дружина маю бути? – заперечила жінка і поквапилася сісти у татову Mazda СХ-5.У грудні 2020 року Тетяна Шевчук разом із батьком заснувала ТОВ «Фундукова ферма». Володимир Марценюк на той час вже працював на «Луцькспецкомунтрансі», але саме його номер телефону як контактний вказали у профілі цього підприємства в реєстрі. Плантації горіха заклали за 50 кілометрів від Луцька, у селі Пустомити Горохівської громади, рідному селі Володимира Марценюка.Земля, де висадили фундук, теж належить обраниці Володимира Марценюка. Впродовж 2018-2020 років Тетяна Шевчук надбала 14 ділянок у Пустомитах, загальною площею понад 20 гектарів, де висадили горіхи. Поруч із фундуковою плантацією Тетяна Шевчук також викупила майно колишнього цегельного заводу, яке обійшлося їй у понад 300 тисяч гривень. При цьому Шевчук у Пустомитах бачать дуже рідко. Плантаціями займається Володимир Марценюк.Фундукові сади обнесені парканом, до них підвели електролінію. На території є господарські приміщення та навіси. Окремо загороджена територія для худоби, де тримають коня й віслюка, ймовірно, щоб перевозити врожай. Щодня на плантації чергує працівник, який доглядає тварин і стереже фундук. Для збору горіха наймають сезонних працівників. І сам Марценюк, кажуть в селі, тоді приїздить частіше.Центр журналістських розслідувань «Сила правди» порахував, скільки приблизно прибутку господарям можуть приносити горіхи. Із супутника видно, що під плантацію відведено понад 20 гектарів. З них вже засаджено горіхом приблизно 12. Врожайність фундуку в Україні – орієнтовно дві тонни з гектара. Середня ціна – 150 гривень за кілограм нелущеного горіха. Тобто з такої плантації у рік можна зібрати врожаю щонайменше на 3 мільйони 600 тисяч гривень.Коли журналісти запитали Марценюка про приховану нерухомість та горіховий бізнес, директор КП перейшов до «лінгвістичних» аргументів. Він заявив, що декларація – це його особиста справа, і якщо його не розуміють українською, він може повторити німецькою.
Поліція шукає Найєма: Екскерівник Агентства відновлення ухиляється від засідання ВР
Поліція розшукує Мустафу Найєма для запрошення на засідання слідчої комісії Верховної Ради з питань корупції. Керівник комісії, Гончаренко, повідомив про це. Екскерівник Агентства з відновлення та розвитку інфраструктури не відгукнувся на запрошення. У зв’язку з цим Гончаренко звернувся по допомогу до поліції. За даними поліції, вони відвідали будинок Найєма, але його там не виявили.
КДКП закрила справу щодо прокурора Балюка у справі про Тетяну Крупу
Дисциплінарне провадження було розпочато 28 липня 2025 року за скаргою в.о. керівника Генеральної інспекції Івана Дзюби.Скарга стосувалася можливого порушення правил прокурорської етики: прокурора звинувачували у бездіяльності щодо спростування медійних матеріалів, які принижували честь, гідність, ділову репутацію та авторитет прокуратури.Зокрема, йшлося про встановлення Балюка В.О. II групи інвалідності 1 лютого 2019 року Хмельницькою обласною МСЕК (продовжено до 1 грудня 2024 року), призначення та отримання пенсії по інвалідності до кінця 2024 року, що отримало розголос у контексті скандалу з Тетяною Крупою та масовим оформленням інвалідностей прокурорам регіону.Під час перевірки Комісія встановила:- Балюк В.О. працює в органах прокуратури з лютого 2003 року, з грудня 2022 року — на поточній посаді. Характеризується позитивно, дисциплінарних стягнень немає.- Інвалідність встановлена на підставі медичних документів після тривалого лікування (конфіденційна інформація щодо причин). Пенсію по інвалідності отримував з лютого 2019 до листопада 2024 року (розмір близько 23,6 тис. грн щомісяця).- Добровільно пройшов обстеження в ДУ «Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ» 12–16 травня 2025 року. За результатами від 7 липня 2025 року встановлено, що з 1 грудня 2024 року він не є особою з інвалідністю (рішення № ЦО-15996).- Прокурор не викликався на допит у кримінальному провадженні, підозри не повідомлялося.- Службове розслідування в Хмельницькій обласній прокуратурі (серпень 2025 року) та висновок члена КДКП Радзівона М.О. (4 лютого 2026 року) підтвердили відсутність проступку. Балюк В.О. не використовував службове становище для оформлення інвалідності, вжив заходів для перевірки статусу та оскаржує рішення Інституту в суді (справа триває з жовтня 2025 року).Комісія дійшла висновку, що:- публікації в ЗМІ мали загальний характер, не містили прямих персональних звинувачень;- обов’язок спростовувати інформацію прокурор виконав, пройшовши переогляд і оскарживши рішення;- отримання пенсії здійснювалося законно на підставі чинного рішення МСЕК (не скасованого на момент виплат);- немає доказів недоброчесності, зловживань чи шкоди авторитету прокуратури.На підставі ч. 5 ст. 48 закону «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження закрито. Рішення підписали головуючий Максим Радзівон та члени Комісії: Світлана Бобровник, Олег Булулуков, Ніна Гарбуза, Катерина Коваль, Дмитро Куриленко, Віталій Мавроді, Олексій Міхед, Тетяна Степанова.
НАБУ оголосило підозру ексголові Держлікслужби
Колишній керівник Держлікслужби Роман Ісаєнко підозрюється у порушенні вимог щодо фінансового декларування. За даними Національного бюро розслідувань, перебуваючи на посаді державної служби категорії «А», підозрюваний не включив до своїх щорічних декларацій за період з 2022 по 2024 роки інформацію про володіння житловим будинком у Київській області. Цю нерухомість було придбано у січні 2022 року та оформлено на рахунок батьків дружини підозрюваного. Детективи з’ясували, що фактичним користувачем будинку був сам Ісаєнко та його дружина. Після початку проведення розслідування на початку 2026 року посадовця було припинено в посаді.
Земельний дерибан: Родина нардепа Гунька та масштабування бізнесу
Анатолій Гунько став першим народним депутатом, якого дійсно ув’язнили за зловживання впливом. ВАКС виніс йому вирок у вигляді 4 років позбавлення волі за хабар у розмірі $85 тис., на отриманні якого його викрили НАБУ та СБУ у 2023 році. Однак, здається, він дуже вірив у безхмарне майбутнє навіть після першої підозри. А його родичі в цей час обзавелися новими компаніями, сферами впливу та активами і, ймовірно, планували розширювати земельну схему.
Суд дозволив депутату виїзд за застави
Вищий антикорупційний суд задовольнив запит на тимчасовий виїзд народного депутата з Хмельниччини Сергія Лабазюку до країн Європи. Рішення ухвалила колегія суддів у складі Тетяни Крикливої, Віталія Дубаса та Євгена Крука. Поїздка триватиме з 16 по 22 березня, повідомили у Центрі протидії корупції.
Як зазначається, депутат є головою підкомітету з питань аграрної політики та входить до складу делегації з п’яти народних обранців. Метою поїздки є участь у переговорах щодо аграрної політики та квот між ЄС та Україною. Лабазюк наголосив, що має практичний досвід переговорів, тому звернувся до суду з проханням дозволити виїзд.
У разі, якщо він не повернеться у визначений термін, з нього буде стягнуто заставу в розмірі 40 млн грн.
Нагадаємо, що, за даними слідства, Сергія Лабазюка звинувачують у наданні 150 тисяч доларів за сприяння у перемозі на тендерах. За версією обвинувачення, кошти нібито планували передати тодішньому віцепрем’єр-міністру Олександру Кубракову та Мустафі Найєму.
Раніше Вищий антикорупційний суд вже дозволяв депутату виїзд до Молдови — після поїздки він повернувся до України. Нещодавно Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили підозру водієві Лабазюка за відмову від надання свідчень у суді.
Через місяць отримала подарунки на 1,4 млн грн: нова квартира чиновника
Зафіксовано зміни у власності майна посадовиці Деснянської РДА Києва. Головна спеціалістка відділу ЖКГ управління ЖКГ Деснянської районної адміністрації Києва Ольга Петрівна Дорошенко набула квартиру. У 2024 році дохід складався з заробітної плати від Деснянської РДА — 174 тис. грн, а також від управління ЖКГ — 86 тис. грн. Жінка задекларувала грошовий подарунок від Вячеслава Андрійовича Дорошенка на суму 35,5 тис. грн (отримала дочка Злата). Також є незначні надходження: 2 тис. грн як зимова допомога від Мінекономіки. У декларації за 2024 рік з майна вказана лише одна кімната площею 18,1 м² у Києві, придбана 15 травня 2017 року за 58 тис. гривень. Транспортні засоби, цінне рухоме майно, цінні папери, корпоративні права чи нерухомість у процесі будівництва не задекларовані. Готівкою зберігається 20 тис. грн. Проте наприкінці минулого року ситуація змінилася: 20 грудня 2025 — дохід від продажу нерухомого майна (кімнати?) у розмірі 633 тис. грн (від Миколи Миколайовича Кухти); 24 грудня 2025 — грошовий подарунок у розмірі 300 тис. грн (від Володимира Володимировича Пономарчука); 22 січня 2026 — грошовий подарунок у розмірі 1,1 млн грн (від Людмили Василівни Залізко). У лютому 2026 року жінка придбала у власність квартиру площею 58,9 м² у Києві за 2,37 млн грн (джерело — громадянка Раїса Петрівна Котляр).
Розбій з корисливими цілями: 50 мільйонів на ремонт ТЕС
Під час відновлення Трипільської ТЕС, група осіб викрала понад 50 мільйонів гривень. Виявлено посадових осіб приватних компаній, які організували схему привласнення коштів державного підприємства під час ремонту. Суть схеми полягала у тому, що свої компанії забезпечували «потрібний» результат тендеру. Підозрювані залучали родичів та близьких осіб, створюючи мережу підконтрольних фірм. На публічних закупівлях вони подавали попередньо узгоджені пропозиції із завищеними цінами. Конкуренція була лише формальною. Як наслідок, договори укладалися за свідомо завищеними цінами. Вартість окремих товарів та послуг «накручували» у кілька разів. Далі – ще простіше. Різницю між реальною вартістю та тією, що вказана в документах, отримували готівкою. Для «відмивання» коштів учасники укладали фіктивні угоди з підприємствами тіньового сектору, які спеціалізувалися на обготівковуванні. Досудовим розслідуванням зафіксовано систематичну доставку готівки так званими кур’єрами до офісів учасників схеми. За попередніми даними, через цю аферу було обготівковано щонайменше 50 млн грн. Шість осіб, залежно від їхньої «ролі» у злочинній схемі, повідомлено про підозру у привласненні майна в особливо великих розмірах та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Двоє фігурантів наразі перебувають під домашнім арештом, щодо ще трьох подано до суду клопотання про обранний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 51 млн грн для кожного. Місцеперебування ще однієї особи встановлюється.