У Харкові триває прийом заявок на тендер, пов’язаний із реконструкцією першої повністю пішохідної вулиці. Однак основні роботи на цьому об’єкті були виконані ще минулого року. “Телеграф” досліджував, що насправді стоїть за цією закупівлею та чому вона відбувається постфактум. Проєкт реконструкції історичної зони Харкова вздовж річки Лопань, від Благовіщенського собору до Лопанського мосту, був представлений у 2023 році на інвестиційному форумі “Kharkiv: Restart”. Містяни та активісти висловили критику щодо витрат з бюджету у розмірі чверті мільярда гривень на реконструкцію та благоустрій набережної. На закиди, що такі роботи “не на часі”, міський голова Ігор Терехов відповідав, що потрібно “відбудовувати, освітлювати, встановлювати декорації… потрібно робити так, щоб емоція була у місті”. Підготовка до створення цієї “емоції” у вигляді пішохідної зони розпочалася у 2024 році, коли ТОВ “Хорда-ЮА” за 1 млн грн підготувало проєктну документацію з реконструкції Лопанської набережної та провулку Лопанського. За останні три роки Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради 43 рази купував аналогічні послуги у цієї фірми. Фактично роботи на Лопанській набережній почалися влітку 2025 року, про що повідомляли харківські журналісти. На той момент відбулися лише тендери на ремонт каналізації двох колекторів у цьому районі, загальна вартість яких становила 13,7 млн грн, а виконавцем виступило ТОВ “Компанія Тарвос”. Дві додаткові закупівлі були проведені восени 2025 року. Замовником робіт став не профільний департамент Харківської ради, а спеціалізоване КП “Харківзеленбуд”, а виконавцем — ТОВ “Науково-виробнича фірма “Технології енергозбереження”, єдиний учасник торгів. За даними аналітичних систем, ця компанія належить Анні Сарвіловій і має ліцензію на проєктування та будівництво. Вона також брала участь у відновленні житлових будинків у Харкові після обстрілів, зокрема по вул. Мироносицькій, 91. У випадку з Лопанською набережною компанія мала виконати комплекс робіт, включаючи перероблення систем водопостачання та водовідведення, зовнішнє освітлення, облаштування тротуарів та озеленення. Наприкінці грудня 2025 року набережну відкрили для відвідувачів. Однак, крім позитивних відгуків, були й критичні коментарі. Основна претензія стосувалася доцільності витрат у час війни та постійних атак на Харків з боку росіян. Активісти з ГО Харківський антикорупційний центр (ХАЦ) зазначали, що Лопанська набережна віддалена від основних магістралей та станцій метро, що зменшує ймовірність її популярності серед місцевих мешканців. Сергій Іванов, мешканець одного з будинків у пішохідній зоні, також звертав увагу на відсутність найближчого укриття, а також на незручності для мешканців, такі як гучна музика, мобільні туалети у дворі та автокафе під вікнами. Активісти підкреслювали, що такий масштабний проєкт, на який витрачаються бюджетні кошти, мав пройти громадське обговорення, але думки харків’ян та депутатів не були враховані. Крім того, роботи не мали починатися без конкурсів, які б дозволили обрати найвигідніші умови виконання. Як зазначав керівник ХАЦ і місцевий депутат Дмитро Булах, спочатку мали бути тендери, а потім — будівництво. “Так це має бути. Те, що зараз відбувається навпаки, — зловживання”, — наголошував експерт. На початку 2026 року нарешті розпочалися ключові тендери. У лютому Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради оголосив тендер на другий пусковий комплекс набережної, обсяг робіт оцінювався в 35 млн грн, але торги не відбулися через відсутність заявок. Це була друга спроба, перша — у листопаді 2025 року — була невдалою через рішення організаторів. Скасування закупівлі пояснили необхідністю внести до документації додаткові завдання для майбутнього виконавця. Найбільший сюрприз стався у березні 2026 року, коли на сайті Prozorro з’явилося оголошення про прийом пропозицій на виконання… першої частини реконструкції. У технічному завданні були зазначені всі роботи, які вже були реалізовані, включаючи оновлення покриття проїжджої частини, облаштування бордюрів, озеленення та встановлення лавок і світильників. Загальна вартість робіт оцінювалася в 108 млн грн при початковій ціні всього проєкту 255 млн грн. Це створює враження, що влада намагається створити підстави для розрахунків з підрядником, але з яким саме — наразі невідомо. Це стане зрозуміло, коли тендер відбудеться, а підбиття підсумків призначене на 20 березня. Без укладених договорів з виконавцями неможливо з’ясувати, які матеріали та за якою ціною використовувалися, а також перевірити відповідність цін ринковим. Журналісти намагалися дізнатися позицію влади щодо зауважень мешканців та активістів. У запиті на ім’я Ігоря Терехова, надісланому на початку 2026 року, також просили пояснити, чому будівельні роботи розпочалися до завершення тендерної процедури; чи є претензії до якості виконаних робіт; а також про пріоритетність таких витрат та безпекові аспекти для відвідувачів. Проте за два місяці ані очільник міста, ані його підлеглі не знайшли часу для відповіді.
Позначка: Тендеры
ХПІ планує модернізувати корпус У-2
У Харкові заплановано витратити 147 млн грн на термомодернізацію корпусу У-2 НТУ «ХПІ». Університет оголосив тендер на капремонт семиповерхової будівлі. У будівлі передбачено утеплити фасади, замінити вікна та модернізувати інженерні системи: опалення, водопостачання, каналізацію, водовідведення, вентиляцію та електропостачання. Станом на зараз, будівля оцінюється як задовільна, але потребує ремонту. Зношений захисний шар бетону, на арматурі є корозія. Частина вікон і дверей пошкоджена через дії російських військ. Раніше університет замовляв проєкти термомодернізації інших корпусів: електротехнічного, У-1, У-2 та головного аудиторного.
50 млн грн з Трипільської ТЕС: Розслідування та Підозри
З’ясувалося, що щонайменше 50 мільйонів гривень могли бути вкрадені під час відновлення Трипільської ТЕС після російської атаки. Слідство, очолене Офісом генпрокурора, виявило схему, в якій підрядники закуповували матеріали у пов’язаних фірм з націнкою до 30%, а різницю виводили в готівку. Під час обшуків було вилучено понад 19 мільйонів гривень готівки.
Ключовою фігурою у справі є Андрій Тесленко, заступник директора ТОВ “Інвентум Україна”, який, ймовірно, контролює декілька компаній, включно з “ЗТЕП” та “ДЕМЗ-інжиніринг”. З його будинку на ділянці з кадастровим номером 3222481200:04:002:0448 було арештовано майже 3 мільйони гривень та 100 тисяч доларів. Також було повернуто 120 тисяч доларів та 115 тисяч євро, які належали його співмешканці.
Слідство встановило, що Трипільська ТЕС була одним із головних клієнтів “ЗТЕП”, яка отримала від станції підряди на понад 488 мільйонів гривень, а також компаній “Інвентум Україна” та “Євро-Реконструкція”. Виявлено, що ціни на матеріали та обсяг робіт часто завищувалися, що стало підставою для обвинувачень у розкраданні.
Обшуки були проведені в офісі, який використовували “ЗТЕП” та “Інвентум Україна” на вул. Лейпцизька, 3-А, і там було вилучено та арештовано частину готівки.
Розслідування триває, і правоохоронці з’ясовують можливі зв’язки між підозрюваними та керівництвом Трипільської ТЕС та інших енергетичних підприємств. З’ясувалося, що ТОВ “ЗТЕП” вже багато років заробляє на державних тендерах, а “Інвентум Україна” вигравала підряди на ремонт та будівництво на Київщині.
Ремонт мосту Окружної: 32 мільйони гривень переплати
95 мільйонів гривень виділено на невідкладні роботи на шляхопроводі над трамвайними коліями на Окружній дорозі. Проєкт представила як забезпечення безпеки на дорогах. Замовником робіт виступило комунальне підприємство «Київавтошляхміст». У тендері взяла участь лише одна компанія, ТОВ «Д-ГРУП ІНЖИНІРИНГ». Рішення про фінансування ухвалює заступник голови КМДА Олег Куявський, а департамент транспортної інфраструктури очолює Сергій Подгайний. Контракт підписаний з керівником підрядної організації Кобернюком Б.П., який фігурант кримінальних справ, пов’язаних із привласненням майна та службовою недбалістю. Формально закупівля класифікується як протиаварійні заходи, але кошторис включає широкий спектр будівельно-монтажних робіт із застосуванням будматеріалів, металоконструкцій і спецтехніки. Договір підписаний із динамічною ціною. Ринкова вартість піску становить близько 400 гривень за кубічний метр, у кошторисі він вказаний за 979,50 гривні, з них понад 560 гривень – на транспортування. Асфальтобетонні та бетонні суміші враховані з націнками, а незначні відхилення призводять до додаткових витрат у десятки тисяч гривень. Загальна переплата становить близько 32 відсотків – понад 30 мільйонів гривень. У квітні 2025 року з числа засновників була виключена іноземна компанія «СОНБЕРГ ЛТД». Новим бенефіціаром стала Калініна Ірина Сергіївна. За короткий термін компанія змінила місце розташування з Одеси на Київ, потім на Дніпро. Основний вид діяльності змінився на будівництво мостів і тунелів. Фінансові показники ТОВ «Д-ГРУП ІНЖИНІРИНГ» за три квартали 2025 року: дохід – 17,8 мільйона гривень, збиток – 2,58 мільйона гривень. У штаті 10 співробітників, активи – майже 80 мільйонів гривень, власний капітал – від’ємний. Незважаючи на це, компанія отримала контракт на 95 мільйонів гривень із міського бюджету.
Київзеленбуд: Витік коштів на реконструкції «Фестивального» парку
Під час реконструкції парку «Фестивальний» у Києві виявили зловживання, пов’язані з розтратою понад 1,1 млн грн. Поліція порушила провадження та оголосила підозру двом співробітникам «Київзеленбуду» та підряднику. Згідно з даними розслідування, у ході робіт частина робіт не виконувалася, а деякі матеріали були лише в документах. Незважаючи на це, посадовці підтвердили акти виконаних робіт, після чого підряднику були перераховані кошти з бюджету. Збитки для громади Києва перевищують 1,1 млн гривень.
Тендер на FPV-дрони: Розслідування про “Вирій” і втрачені можливості
Розслідування СтопКор.ЗМІ виявило дивні обставини щодо тендеру на FPV-дрони. Компанія «Вирій» виграла значну кількість лотів, проте відмовилась підписувати контракти, що призвело до втрати понад 100 тисяч дронів. З’явилися питання щодо можливих збитків та відсутності реальної оцінки цих подій правоохоронними органами.
Одеський колекторний ремонт: 350 млн грн на кілька компаній
Після останньої сесії Одеської міської ради, де було затверджено бюджет розвитку, Управління капітального будівництва оперативно підбило підсумки найдорожчих інфраструктурних тендерів. Попри дефіцит коштів у міській скарбниці, на пріоритетні об’єкти фінансування знайшлося, проте процедура обрання переможців викликає чимало запитань щодо реальної конкуренції.
Про це пише блогерка Ірина Гриб.
Найбільший резонанс викликала закупівля по об’єкту «Глухий міст», що передбачає капітальний ремонт ділянки зливового колектора від вулиці Балковської до Отамана Головатого. При стартовій вартості у 226 мільйонів гривень тендер, що завершився 27 лютого, пройшов за сценарієм відсіювання «зайвих». У процедурі брали участь чотири компанії, проте найдешевшу пропозицію від «Юггідросервісу» було відхилено через формальні порушення в документації. У підсумку переможцем визнали компанію «Ростдорстрой». Прикметно, що депутат міськради Юрій Шумахер ще до фіналу торгів демонстрував неабияку обізнаність щодо майбутніх результатів.
Аналогічна схема простежується і на сусідньому об’єкті — реконструкції аварійної ділянки буферного ставка вартістю 133 мільйони гривень. Тут замовник так само зняв із розгляду вигіднішу пропозицію компанії «Югідрострой», віддавши перемогу підприємству «Автомагістраль-Південь», яке запропонувало вищу ціну. Цікаво, що «Ростдорстрой» на цей лот навіть не подавався, що може свідчити про негласну синхронність рішень між ключовими гравцями ринку.
Таким чином, лише за двома об’єктами було розподілено понад 350 мільйонів гривень бюджетних коштів. Масштаб фінансування та системне відхилення економніших варіантів свідчать про необхідність детального контролю. Наразі готуються відповідні запити для перевірки правомірності дій тендерного комітету, оскільки ситуація виглядає як банальне освоєння коштів «для своїх» під прикриттям критичної необхідності ремонту мереж.
Енера” взяла тендери на обленерго: 12,6 мільярда гривень
З 22 по 28 лютого в системі «Прозорро» оприлюднено 70 тис. повідомлень про закупівлі на 40,10 млрд грн. Цього тижня чотири з десяти найбільших тендерів на загальну суму 12,67 млрд грн, тобто майже третина всіх тижневих тендерів, – це фактично демонстрація того, що Костянтин Григоришин зберігає контроль над обленерго Вінниці, Сум, Чернігова та «ЦЕК» у Дніпрі через одну з компаній групи «Енера». (А якщо його партнерам-акціонерам щось не подобається – нехай виходять з СІЗО і домагаються полюбовних зборів акціонерів). Йдеться про підряди на постачання електроенергії для «компенсації технологічних втрат». Частина електроенергії при транспортуванні по проводах перетворюється в тепло через опір металу в проводах. Відтак енергія справді не вся доходить до споживача. Щоб покупець отримав 1 кіловат замовленої енергії, то продавець має запхати її в провід дещо більше – грубо кажучи 1,2 кіловата. Ота різниця 0,2 кіловата просто по дорозі перетвориться в нагрівання проводів і стане «технологічною втратою», необхідною для доставлення до адресата замовленого 1 кіловата. Хоча в цих постачаннях маржинальність невелика, йдеться про кілька відсотків прибутку. Але це гарантовано прибутковий бізнес у великих обсягах. До того ж пов’язаний з НЕрозкриттям зовнішнім конкурентам інформації «а скільки ж справді було тих втрат, що їх треба оплачувати».
Розбій з корисливими цілями: 50 мільйонів на ремонт ТЕС
Під час відновлення Трипільської ТЕС, група осіб викрала понад 50 мільйонів гривень. Виявлено посадових осіб приватних компаній, які організували схему привласнення коштів державного підприємства під час ремонту. Суть схеми полягала у тому, що свої компанії забезпечували «потрібний» результат тендеру. Підозрювані залучали родичів та близьких осіб, створюючи мережу підконтрольних фірм. На публічних закупівлях вони подавали попередньо узгоджені пропозиції із завищеними цінами. Конкуренція була лише формальною. Як наслідок, договори укладалися за свідомо завищеними цінами. Вартість окремих товарів та послуг «накручували» у кілька разів. Далі – ще простіше. Різницю між реальною вартістю та тією, що вказана в документах, отримували готівкою. Для «відмивання» коштів учасники укладали фіктивні угоди з підприємствами тіньового сектору, які спеціалізувалися на обготівковуванні. Досудовим розслідуванням зафіксовано систематичну доставку готівки так званими кур’єрами до офісів учасників схеми. За попередніми даними, через цю аферу було обготівковано щонайменше 50 млн грн. Шість осіб, залежно від їхньої «ролі» у злочинній схемі, повідомлено про підозру у привласненні майна в особливо великих розмірах та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Двоє фігурантів наразі перебувають під домашнім арештом, щодо ще трьох подано до суду клопотання про обранний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 51 млн грн для кожного. Місцеперебування ще однієї особи встановлюється.
Одесьмуніципалітет замовив відбудову будинку за 44 млн грн
Департамент міського господарства Одеської міської ради 30 грудня 2025 року за результатами тендеру замовив ТОВ «Строй-Інвест-Груп-7» відновлення багатоквартирного житлового будинку за 44,66 млн грн без ПДВ. Про це повідомляється у системі «Прозорро».Роботи на проспекті Шевченка, 8-В тривають ще з грудня 2024 року. Тоді підряд також отримала «Строй-Інвест-Груп-7», яка вже отримала за виконані роботи 15,89 млн грн.За новим договором до березня 2027 року мають відновити та посилити стіни, перегородки і перекриття, відремонтувати дах, виконати зовнішнє оздоблення, облаштувати вимощення, в’їзд і пандус, а також виконати електромонтажні та сантехнічні роботи і прокласти каналізацію.Проект виконав ФОП Тихонюк Сергій Анатолійович. Роботи фінансуються за кошти місцевого бюджету. Договірна ціна динамічна.Оскільки сума договору не включає ПДВ, кошторисні ціни далі наведені без податку, а ринкові з ПДВ. Це пояснюється тим, що ПДВ фактично сплачує кінцевий покупець товару. Якщо неплатник ПДВ купує будівельні матеріали у магазині-платника ПДВ, то він виступає кінцевим споживачем і платить податок у складі ціни. Статус «неплатника» означає лише, що компанія не додає 20% ПДВ до своїх послуг чи робіт і не звітує за ним перед податковою. Відповідно, ПДВ у закупівлях будматеріалів «неплатника» стає частиною собівартості підрядника.У інформації про ціни матеріальних ресурсів декоративну акрилову штукатурку (короїд) Ceresit СT 64 замовили по 189 грн/кг. База «Куб» продає її по 65 грн/кг, а «Епіцентр» по 93 грн/кг, що мінімум вдвічі дешевше ніж в кошторисі.Багатотаріфні однофазні лiчильники 5(80)А, 220В Gama 100 G1Y.163 230.F18 замовили по 8 402 грн/шт. Магазин електротехніки «001.com.ua» та «Elektro-baza продає лічильники Gama 100 G1Y 163.220.F18.B2.P4.C100.V1.R1.H6 по однаковій ціні 3 240 грн/шт, що в 2,5 раза дешевше.Суміш для приклеювання та захисту плит із мінеральної вати Ceresit СT 190 врахували по 35 грн/кг. «Епіцентр» та «Itera Group» продають її по однаковій ціні 20 грн/кг, що на 43% дешевше.Акрилову фарбу Ceresit СT 42 замовили по 362 грн/кг. «Епіцентр» продає її по 269 грн/кг, що на 26% дешевше.Ймовірна переплата лише на виявлених ЗМІ позиціях може складати біля 2 мільйонів гривень.Середньомісячна заробітна плата на одного робітника в режимі повної зайнятості та розряді робіт 3,8 складає 20 329 грн. За даними Пенсійного фонду, показник середньої зарплати для обчислення пенсії вищий – 20 653 грн, а середня зарплата за вакансіями у будівельній галузі на порталі «Work.ua» в Одесі ще вища – 30 000 грн.Якщо насправді на будівництві робітникам середнього розряду треба платити в середньому не 20 329 грн, а 40 000 грн в місяць, то зарплатний фонд мав би бути збільшений вдвічі– з 6,64 млн грн до 13,28 млн грн. Тобто нестачу у 6,64 млн грн гіпотетично можуть компенсувати виплатою неоподаткованих зарплат в конвертах із маржі, яку закладають в будматеріали.Фірма отримала підряд без конкуренції, бо на відкриті торги більше ніхто не прийшов.Для участі треба було мати три аналогічних договори із замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Дохід (виручка) за 2024 рік мала бути не менше 47% від очікуваної вартості.Субпідрядником з вогнезахисту дерев’яних конструкцій обрали ПП «Скай Кепітал Груп». Власниками компанії вказані одесити Ганна Брайцара та Микита Макаренко, син екс-начальника Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області.Департамент міського господарства Одеської міської ради очолює Леонід Гребенюк.Одеською «Строй-Інвест-Груп-7» володіє Дмитро Романюк. З 2018 року компанія отримала державних замовлень на 211,73 млн грн, найбільше в нинішнього замовника.