Департамент капітального будівництва Харківської ОДА 5 березня уклав угоду з ТОВ «ТТ 2006» на будівництво укриття для дитячого садка в місті Дергачі за 175,38 млн грн. Інформація про це опублікована в системі «Прозорро». Підрядник зобов’язується збудувати підземне укриття на 278 осіб до кінця 2027 року. У приміщенні буде автономне живлення, основні та допоміжні кімнати, включаючи медпункт, буфет і зони для зберігання запасів. Об’єкт також буде обладнаний підйомниками та пандусами. Проект у 2025 році замовила ФОП Кравченко Катерина Анатоліївна за 1,5 млн грн, а позитивний експертний звіт надала ТОВ «Консалтингова агенція «Галілео». Закупівлю провели відповідно до правил та за кошти Ukraine Facility, а ціна договору є динамічною. У підсумковій відомості ресурсів важкий бетон В30 [М400] зазначено за 6 500 грн/куб.м. Харківський «Асфальтпром» продає такий бетон за 4320–4530 грн/куб.м, а «Завод Харківські Будматеріали» за новим прайсом – по 4 100–4 220 грн/куб.м, що є на 30-40% дешевше. Гарячекатану арматурну сталь періодичного профілю класу А-ІІІ діаметрами 12-16 мм врахували по 53 400 грн/т. «Залізний світ» у Харкові пропонує таку сталь за 34 675 грн/т, а «Метінвест СМЦ» – за 35 900 грн/т, що нижче на 30-35%. Одинарну повнотілу цеглу врахували по 18,7 грн/шт. У Харкові магазин «Будпартнер» продає таку цеглу за 13,8 грн/шт, а база «Куб» – за 9,5–13 грн/шт, що дешевше на 25-45%. Цементно-піщану суміш врахували по 10 грн/кг. База «Куб» продає такі суміші за 4–6 грн/кг, «Велика база будматеріалів» – за 4–5 грн/кг, а «Укрстройка» – за 4-8 грн/кг, що на 20-60% нижче. Лише за перевіреними позиціями потенційна переплата може скласти 15 млн грн. ТОВ «ТТ 2006» отримало підряд без конкуренції. Учасники тендеру повинні були підтвердити наявність техніки та персоналу, достатнього для виконання робіт. Аналогічний досвід вимагав 3 договори, що співставні за складом робіт, з відгуками та актами виконаних робіт (КБ-2в), за винятком випадків, коли роботи виконувалися для того ж замовника (2 з 3 договорів переможця торгів були з цим замовником). Забезпечення тендерної пропозиції становило 0,5%. Учасники також мали надати сертифікати ISO з екологічного менеджменту, охорони праці та безпеки працівників, а також системи запобігання корупції. Окремою вимогою був акт ознайомлення з проєктною документацією без ідентифікації учасника. Представник повинен був мати при собі документ, що посвідчує особу, та документ про вищу будівельну освіту. Департамент капітального будівництва Харківської ОДА очолює Ігор Лялюк. Харківською «ТТ 2006» володіє та керує Віталій Полежаєв. Видання «Наші Гроші» неодноразово виявляло завищені ціни у кошторисах цієї фірми. З 2018 року компанія отримала підрядів на загальну суму 954,54 млн грн.
Позначка: Тендеры
Консультаційні послуги для «Запоріжжяобленерго» на 1 млн гривень
АТ «Запоріжжяобленерго», яке очолює Андрій Стасевський, оголосило про проведення закупівлі UA-2025-12-08-019299-a на «Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва». Оголошена вартість закупівлі становить 1 млн гривень з ПДВ. За результатами цієї закупівлі було укладено договір №390126 з АТ «УРМ» на надання послуг, який був підписаний 7 січня. Виконавець зобов’язується надати консультаційні послуги у зазначених галузях. Договір з боку «УРМ» підписав в.о. гендиректора Олександр Похилко. Таким чином, договір укладено між «УРМ», що управляє державними акціями у статутному капіталі замовника. Варто зазначити, що на момент оголошення та проведення закупівлі Похилко також обіймав посаду голови наглядової ради замовника.
Ремонт даху обласного спортколеджу в Броварах
У Броварах заплановано провести ремонт з утепленням даху обласного спортивного коледжу, розташованого на вул. Шевченка, 21. На виконання робіт виділено 15,5 млн гривень, а завершити їх планується до кінця року. Інформація про це міститься в оголошенні в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Замовником робіт є комунальний заклад Київської обласної ради “Київський обласний спортивний фаховий коледж”. У рамках проекту передбачено виконання демонтажних робіт, вивезення сміття, установку нової покрівлі з огородженням, слуховими вікнами, вогнебіозахистом, водостічною системою, вентиляційними шахтами, утепленням та блискавкозахистом. Місце проведення ремонту – КЗ Київської облради “КОСФК”, Бровари, вул. Шевченка, 21, літера «В». Очікувана вартість закупівлі становить 15 млн 507 тис. 572 грн, а строк виконання – до 31 грудня 2026 року. Тендер на визначення підрядника заплановано на 30 березня.
Ремонт даху обласного спортколеджу у Броварах
У Броварах заплановано проведення ремонту з утепленням даху обласного спортивного коледжу, що знаходиться на вул. Шевченка, 21. На виконання робіт виділено 15,5 млн гривень, які повинні бути використані до кінця року. Цю інформацію опубліковано в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Замовником робіт є комунальний заклад Київської обласної ради “Київський обласний спортивний фаховий коледж”. У рамках проекту передбачено проведення демонтажних робіт, вивезення сміття, установку нової покрівлі з огородженням, слуховими вікнами, вогнебіозахистом, водостічною системою, вентиляційними шахтами, утепленням та блискавкозахистом. Місце проведення ремонту – КЗ Київської облради “КОСФК”, Бровари, вул. Шевченка, 21, літера «В». Очікувана вартість закупівлі становить 15 млн 507 тис. 572 грн, а термін виконання робіт – до 31 грудня 2026 року. Тендер на визначення підрядника заплановано на 30 березня.
Реконструкція Центрального госпіталю МВС: тендер та його особливості
11 березня Державна установа «Головний медичний клінічний центр МВС України» уклала угоду з консорціумом «АДГ Інвест Девелопмент» на реконструкцію Центрального госпіталю МВС на суму 408,75 млн грн, про що повідомляється в системі «Прозорро». Проект передбачає реконструкцію 9-поверхового лікувального корпусу під літерою «Р» у Шевченківському районі Києва за адресою вул. Бердичівська, 1. У новому госпіталі планується розміщення 15 відділень на 404 ліжка, включаючи відділення екстреної допомоги, операційне, анестезіології та інтенсивної терапії, а також профільні відділення (хірургія, нейрохірургія, урологія, кардіологія, неврологія, психоневрологія, офтальмологія, отоларингологія, травматологія). Реконструкція передбачає утеплення фасаду, встановлення нових вікон, перепланування приміщень, монтаж пандусів і підіймачів, а також облаштування укриття на 402 особи з ліжками для пацієнтів на цокольному поверсі. Проект реалізується в 4 черги, з планом завершення робіт за 18 місяців. Загальна вартість проекту становить 1,23 млрд грн. Проектування на суму 15,95 млн грн було виконано ТОВ «БК «Буд проект» у 2024 році. У 2025 році на коригування проекту було витрачено ще 3,04 млн грн. Позитивний експертний звіт надала ТОВ «Перша будівельна експертиза». Тендер охоплює 1 та 2 черги реконструкції. Підрядник зобов’язаний до грудня цього року змонтувати системи відеонагляду, охоронної сигналізації, пожежної безпеки та блискавкозахисту. Також передбачено заміну ліфтів, влаштування систем вентиляції, опалення, кондиціювання, водопостачання, водовідведення та каналізації. У рамках першої черги заплановані роботи на цокольному поверсі, приймальному та психоневрологічному відділеннях, а також реконструкція операційного блоку на 9 поверсі. Ціна договору є фіксованою і включає 17,59 млн грн на покриття інфляційних ризиків. У кошторисі передбачено понад 50 млн грн на припливні установки, ціна яких може суттєво варіюватися залежно від комплектації. Наприклад, установки GreenSTR-3 в гігієнічному виконанні враховані по 725,09 тис. грн, тоді як аналогічні установки без зазначення «виконання» коштують по 1,06 млн грн. Вартість ліфтів різної вантажності на 10 поверхів коливається від 2,22 млн до 3,31 млн грн. Щодо будівельних матеріалів, то ціни на основні позиції близькі до ринкових. Середньомісячна заробітна плата для робітників у кошторисі становить 23 812 грн, тоді як середня зарплата за вакансіями у будівельній галузі в Києві вдвічі вища – 40 000 грн. Консорціум «АДГ Інвест Девелопмент» став єдиним учасником тендеру, хоча вимоги передбачали наявність щонайменше 15 одиниць техніки та 6 інженерно-технічних працівників з вищою освітою. Це не перша спроба провести тендер: попередні торги в жовтні та грудні не увінчалися успіхом через різні причини. Консорціум «АДГ Інвест Девелопмент» був створений у грудні 2025 року і включає ТОВ «БК «Алтана», ТОВ «БК «Буд проект» та ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Алтана». Директором «БК «Буд проект» є Павло Портянко. Ця фірма пов’язана з кримінальним провадженням щодо компанії KyivBudDevelopment, підозрюваної у шахрайстві. Слідчі підозрюють посадовців компанії у привласненні майна в особливо великих розмірах, використовуючи схеми реєстрації недобудов як готових об’єктів. Головним медичним клінічним центром МВС України керує Іван Яворський.
Скандал з ліцензіями: як сімейні інтереси впливають на медицину
Ліцензії, видані за короткий термін, та мільярдні витрати на медикаменти: як рішення МОЗ пов’язані з приватними інтересами. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко активно демонструє свою діяльність, отримуючи понад 160 тисяч гривень щомісяця з державного бюджету. Однак основні закиди стосуються не його публічних виступів, а управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес-інтереси його родини та фармацевтичну галузь. Наприкінці 2024 року Ляшко підписав наказ МОЗ №2187, згідно з яким 64 суб’єкти отримали ліцензії на медичну практику. Серед них — ФОП Ляшко Ірина Леонідівна, його дружина. Це рішення викликає очевидний конфлікт інтересів через сімейні зв’язки. Особливо вражає швидкість процесу: заява на ліцензію була подана 25 грудня 2024 року, а наказ про її видачу підписано вже 27 грудня. Хоча закон передбачає, що процедура може тривати до десяти робочих днів, у цьому випадку все було вирішено за два календарні дні. В той же час звичайні лікарі та підприємці змушені чекати місяцями на перевірки та погодження. Для одних це бюрократичні перепони, для інших — рішення того ж чиновника за два дні. Цей випадок вписується в загальну картину. Під керівництвом МОЗ та НСЗУ, очолюваного Наталією Гусак, сформувався стабільний ринок державних закупівель ліків, де домінує один виробник — «Фармак». Державні тендери забезпечують йому стабільний збут, особливо в оборонній медицині — постачання йдуть до військових частин, госпіталів Міноборони та підрозділів МВС. Фінансові показники підтверджують це: у 2024 році чистий прибуток «Фармака» становив 1,62 млрд грн, з яких 844,4 млн грн припадало на продажі державним структурам. Для порівняння: у 2023 році цей показник становив 205,6 млн грн, а у 2025-му — вже 373,9 млн грн, хоча рік ще не закінчився. Зростання доходів безпосередньо пов’язане з державними закупівлями. Крім того, ринок обмежений двома дистриб’юторами — «БаДМ» та «Оптима-Фарм», які контролюють понад 85% оптового ринку. Антимонопольний комітет відзначав їх узгоджене ціноутворення. У таких умовах конкуренція практично відсутня, а ціни визначаються вузьким колом гравців. У зв’язку з цим подано численні скарги до наглядових органів з проханням розслідувати зловживання монопольним становищем, ціноутворення та можливі антиконкурентні практики. В результаті САП відкрила кримінальне провадження №42025000050000027 за ст. 364 КК, а БЕБ у Києві — №72025102200000066 за ст. 212 КК. Також виникають питання до декларацій міністра, в яких бракує інформації про доходи та активи дружини, яка займається стоматологічним бізнесом. Закон зобов’язує зазначати такі дані, включаючи заробітки, рахунки та майно, але в деклараціях вони або пропущені, або визнані такими, що не підлягають розкриттю. Варто також згадати приміщення понад 100 кв. м у Броварах вартістю понад 4 млн грн, яке використовується для сімейного стоматологічного бізнесу. У декларації міністра немає згадки про право користування цим об’єктом. Загалом вимальовується чітка картина: рішення вигідні бізнесу сім’ї, ринок ліків зосереджений у обмеженій кількості постачальників, а декларації залишаються неповними. Це вже не випадковості, а система, де влада, фінанси та особисті інтереси переплітаються без бар’єрів.
Скандал навколо ліцензій: сімейний бізнес міністра Ляшка
Ліцензії, видані за короткий термін, та мільярдні обсяги продажів медикаментів: як рішення МОЗ пов’язані з приватними інтересами. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко активно демонструє свою діяльність на публіці, отримуючи понад 160 тисяч гривень щомісяця з державного бюджету. Однак основні зауваження стосуються не його виступів, а управлінських рішень, які безпосередньо впливають на бізнес-інтереси його родини та фармацевтичний сектор. Наприкінці 2024 року Ляшко підписав наказ МОЗ №2187, згідно з яким ліцензії на медичну практику отримали 64 суб’єкти, серед яких — ФОП Ляшко Ірина Леонідівна, його дружина. Це створює очевидний конфлікт інтересів, оскільки міністр ухвалює рішення, що стосуються бізнесу, тісно пов’язаного з його сім’єю. Особливо вражає швидкість процесу: заява на ліцензію була подана 25 грудня 2024 року, а наказ про її видачу підписано вже 27 грудня. Хоча за законом процедура може тривати до десяти робочих днів, тут все вирішено за два календарні дні. У той час як звичайні лікарі та бізнесмени змушені чекати місяцями на перевірки та погодження, для деяких — бюрократичні перепони, а для інших — рішення того ж посадовця за дві доби. Цей випадок вписується в загальну схему: під керівництвом МОЗ і НСЗУ на чолі з Наталією Гусак сформувався стабільний ринок державних закупівель ліків, де домінує один виробник — «Фармак». Державні тендери забезпечують йому надійний збут, особливо в сфері оборонної медицини — постачання йдуть у військові частини, госпіталі Міноборони та підрозділи МВС. Фінансові показники свідчать про значний обсяг: у 2024 році чистий прибуток «Фармака» досяг 1,62 млрд грн, з яких 844,4 млн грн припадало на продажі державним структурам. Для порівняння: у 2023 році цей показник становив 205,6 млн грн, а у 2025-му — вже 373,9 млн грн, хоча рік ще не завершений. Зростання доходів безпосередньо пов’язане з державними закупівлями. Крім того, ринок обмежений двома дистриб’юторами — «БаДМ» і «Оптима-Фарм», які контролюють понад 85% оптового ринку. Антимонопольний комітет зазначав про їх узгоджене ціноутворення. У таких умовах конкуренція зведена до нуля, а ціни формуються вузьким колом гравців. У зв’язку з цим подано численні скарги до наглядових органів з проханням розслідувати зловживання монопольним становищем, ціноутворення та можливі антиконкурентні практики. У результаті САП відкрила кримінальне провадження №42025000050000027 за ст. 364 КК, а БЕБ у Києві — №72025102200000066 за ст. 212 КК. Також виникають питання до декларацій міністра, в яких відсутні відомості про доходи та активи дружини, що займається стоматологічним бізнесом. Закон вимагає вказувати такі дані, включаючи заробітки, рахунки та майно, але в деклараціях вони або пропущені, або визнані такими, що не підлягають розкриттю. Окремо варто згадати приміщення площею понад 100 кв. м у Броварах вартістю понад 4 млн грн, яке використовується для сімейного стоматологічного бізнесу. У декларації міністра немає згадки про право користування цим об’єктом. Загалом вимальовується чітка картина: рішення вигідні бізнесу сім’ї, ринок ліків зосереджений у обмеженій кількості постачальників, а декларації залишаються неповними. Це вже не випадковості, а система, де влада, фінанси та особисті інтереси переплітаються без бар’єрів.
Тендери в Харкові: реконструкція набережної без попередніх оголошень
У Харкові триває прийом заявок на тендер, пов’язаний із реконструкцією першої повністю пішохідної вулиці. Однак основні роботи на цьому об’єкті були виконані ще минулого року. “Телеграф” досліджував, що насправді стоїть за цією закупівлею та чому вона відбувається постфактум. Проєкт реконструкції історичної зони Харкова вздовж річки Лопань, від Благовіщенського собору до Лопанського мосту, був представлений у 2023 році на інвестиційному форумі “Kharkiv: Restart”. Містяни та активісти висловили критику щодо витрат з бюджету у розмірі чверті мільярда гривень на реконструкцію та благоустрій набережної. На закиди, що такі роботи “не на часі”, міський голова Ігор Терехов відповідав, що потрібно “відбудовувати, освітлювати, встановлювати декорації… потрібно робити так, щоб емоція була у місті”. Підготовка до створення цієї “емоції” у вигляді пішохідної зони розпочалася у 2024 році, коли ТОВ “Хорда-ЮА” за 1 млн грн підготувало проєктну документацію з реконструкції Лопанської набережної та провулку Лопанського. За останні три роки Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради 43 рази купував аналогічні послуги у цієї фірми. Фактично роботи на Лопанській набережній почалися влітку 2025 року, про що повідомляли харківські журналісти. На той момент відбулися лише тендери на ремонт каналізації двох колекторів у цьому районі, загальна вартість яких становила 13,7 млн грн, а виконавцем виступило ТОВ “Компанія Тарвос”. Дві додаткові закупівлі були проведені восени 2025 року. Замовником робіт став не профільний департамент Харківської ради, а спеціалізоване КП “Харківзеленбуд”, а виконавцем — ТОВ “Науково-виробнича фірма “Технології енергозбереження”, єдиний учасник торгів. За даними аналітичних систем, ця компанія належить Анні Сарвіловій і має ліцензію на проєктування та будівництво. Вона також брала участь у відновленні житлових будинків у Харкові після обстрілів, зокрема по вул. Мироносицькій, 91. У випадку з Лопанською набережною компанія мала виконати комплекс робіт, включаючи перероблення систем водопостачання та водовідведення, зовнішнє освітлення, облаштування тротуарів та озеленення. Наприкінці грудня 2025 року набережну відкрили для відвідувачів. Однак, крім позитивних відгуків, були й критичні коментарі. Основна претензія стосувалася доцільності витрат у час війни та постійних атак на Харків з боку росіян. Активісти з ГО Харківський антикорупційний центр (ХАЦ) зазначали, що Лопанська набережна віддалена від основних магістралей та станцій метро, що зменшує ймовірність її популярності серед місцевих мешканців. Сергій Іванов, мешканець одного з будинків у пішохідній зоні, також звертав увагу на відсутність найближчого укриття, а також на незручності для мешканців, такі як гучна музика, мобільні туалети у дворі та автокафе під вікнами. Активісти підкреслювали, що такий масштабний проєкт, на який витрачаються бюджетні кошти, мав пройти громадське обговорення, але думки харків’ян та депутатів не були враховані. Крім того, роботи не мали починатися без конкурсів, які б дозволили обрати найвигідніші умови виконання. Як зазначав керівник ХАЦ і місцевий депутат Дмитро Булах, спочатку мали бути тендери, а потім — будівництво. “Так це має бути. Те, що зараз відбувається навпаки, — зловживання”, — наголошував експерт. На початку 2026 року нарешті розпочалися ключові тендери. У лютому Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради оголосив тендер на другий пусковий комплекс набережної, обсяг робіт оцінювався в 35 млн грн, але торги не відбулися через відсутність заявок. Це була друга спроба, перша — у листопаді 2025 року — була невдалою через рішення організаторів. Скасування закупівлі пояснили необхідністю внести до документації додаткові завдання для майбутнього виконавця. Найбільший сюрприз стався у березні 2026 року, коли на сайті Prozorro з’явилося оголошення про прийом пропозицій на виконання… першої частини реконструкції. У технічному завданні були зазначені всі роботи, які вже були реалізовані, включаючи оновлення покриття проїжджої частини, облаштування бордюрів, озеленення та встановлення лавок і світильників. Загальна вартість робіт оцінювалася в 108 млн грн при початковій ціні всього проєкту 255 млн грн. Це створює враження, що влада намагається створити підстави для розрахунків з підрядником, але з яким саме — наразі невідомо. Це стане зрозуміло, коли тендер відбудеться, а підбиття підсумків призначене на 20 березня. Без укладених договорів з виконавцями неможливо з’ясувати, які матеріали та за якою ціною використовувалися, а також перевірити відповідність цін ринковим. Журналісти намагалися дізнатися позицію влади щодо зауважень мешканців та активістів. У запиті на ім’я Ігоря Терехова, надісланому на початку 2026 року, також просили пояснити, чому будівельні роботи розпочалися до завершення тендерної процедури; чи є претензії до якості виконаних робіт; а також про пріоритетність таких витрат та безпекові аспекти для відвідувачів. Проте за два місяці ані очільник міста, ані його підлеглі не знайшли часу для відповіді.
ХПІ планує модернізувати корпус У-2
У Харкові заплановано витратити 147 млн грн на термомодернізацію корпусу У-2 НТУ «ХПІ». Університет оголосив тендер на капремонт семиповерхової будівлі. У будівлі передбачено утеплити фасади, замінити вікна та модернізувати інженерні системи: опалення, водопостачання, каналізацію, водовідведення, вентиляцію та електропостачання. Станом на зараз, будівля оцінюється як задовільна, але потребує ремонту. Зношений захисний шар бетону, на арматурі є корозія. Частина вікон і дверей пошкоджена через дії російських військ. Раніше університет замовляв проєкти термомодернізації інших корпусів: електротехнічного, У-1, У-2 та головного аудиторного.
50 млн грн з Трипільської ТЕС: Розслідування та Підозри
З’ясувалося, що щонайменше 50 мільйонів гривень могли бути вкрадені під час відновлення Трипільської ТЕС після російської атаки. Слідство, очолене Офісом генпрокурора, виявило схему, в якій підрядники закуповували матеріали у пов’язаних фірм з націнкою до 30%, а різницю виводили в готівку. Під час обшуків було вилучено понад 19 мільйонів гривень готівки.
Ключовою фігурою у справі є Андрій Тесленко, заступник директора ТОВ “Інвентум Україна”, який, ймовірно, контролює декілька компаній, включно з “ЗТЕП” та “ДЕМЗ-інжиніринг”. З його будинку на ділянці з кадастровим номером 3222481200:04:002:0448 було арештовано майже 3 мільйони гривень та 100 тисяч доларів. Також було повернуто 120 тисяч доларів та 115 тисяч євро, які належали його співмешканці.
Слідство встановило, що Трипільська ТЕС була одним із головних клієнтів “ЗТЕП”, яка отримала від станції підряди на понад 488 мільйонів гривень, а також компаній “Інвентум Україна” та “Євро-Реконструкція”. Виявлено, що ціни на матеріали та обсяг робіт часто завищувалися, що стало підставою для обвинувачень у розкраданні.
Обшуки були проведені в офісі, який використовували “ЗТЕП” та “Інвентум Україна” на вул. Лейпцизька, 3-А, і там було вилучено та арештовано частину готівки.
Розслідування триває, і правоохоронці з’ясовують можливі зв’язки між підозрюваними та керівництвом Трипільської ТЕС та інших енергетичних підприємств. З’ясувалося, що ТОВ “ЗТЕП” вже багато років заробляє на державних тендерах, а “Інвентум Україна” вигравала підряди на ремонт та будівництво на Київщині.