Колишній перший заступник військового прокурора Центрального регіону України (реорганізована структура) В’ячеслав Сученко, якого було звільнено за законом “Про люстрацію” у 2014 році, відсудив у держави компенсацію в розмірі 4,3 млн гривень. Посадовця піддали люстрації у 2014 році. У декларації за 2024 рік Сученко вже зазначив, що обіймає посаду начальника відділу управління моніторингу та аналізу департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС. Він подав позов проти спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 3,44 млн гривень. Позивача було звільнено 23 жовтня 2014 року наказом Генеральної прокуратури №1500-к на підставі пункту 7-2 статті 36 КЗпП України (у зв’язку з припиненням трудового договору) та Закону України «Про очищення влади» (люстрація). Підставою для звільнення стало те, що з січня 2011 року по лютий 2014 року він обіймав посади першого заступника військового прокурора Центрального регіону та першого заступника прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері — посади, які підпадали під люстраційні обмеження. Суд першої інстанції, а слідом за ним і Шостий апеляційний адміністративний суд, визнали звільнення незаконним. 21 січня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року залишено без змін. Колегія суддів (головуюча — Олена Карпушова, судді Оксана Епель та Віталій Файдюк) дійшла висновку, що застосування люстрації лише на підставі факту обіймання посади, без доведення індивідуальної провини, участі в антидемократичних діях чи загрози правам людини, є непропорційним втручанням у право на приватне життя (стаття 8 Європейської конвенції з прав людини), порушує принципи презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності та рівного доступу до державної служби (статті 3, 8, 19, 24, 38, 43 Конституції України). Суд послався на практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Полях та інші проти України» від 17 жовтня 2019 року), висновки Венеціанської комісії та Резолюцію ПАРЄ №1096 (1996), а також на постанови Верховного Суду України (зокрема, від 04.06.2020 у справі №817/3431/14), які підкреслюють: люстрація не може бути автоматичною чи колективною відповідальністю, а вимагає індивідуальної оцінки поведінки особи. Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону залишено без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів. Справа тривала понад 11 років: провадження призупиняли через звернення до Конституційного Суду та практику ЄСПЛ, відновили у 2022 році після рішення ЄСПЛ щодо надмірної тривалості розгляду подібних справ. Сученко задекларував два доходи, отримані на виконання рішення суду, у розмірі 3,26 млн та 1,04 млн гривень.
Позначка: компенсація
Екснардеп визнав провину та задонатив на підтримку ЗСУ
Суд затвердив угоду про визнання винуватості екснардепом VIII скликання Вадимом Нестеренком. Слідство показало, що у період з 2014 по 2018 роки він, маючи житло в Києві, отримував бюджетну компенсацію за проживання в готелі та оренду житла. Загальна сума завданих збитків склала приблизно 760 тис. грн. Судом було визнано його винним у зловживанні владою, і призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з забороною обіймати посади в державних органах, а також штраф у розмірі 17 тис. грн. Звільнення від відбування покарання відбулося з випробувальним терміном. Екснардеп повністю компенсував завдані збитки ще на етапі досудового розслідування. У рамках угоди він також зобов’язався перерахувати 15 млн грн до фонду «Повернись живим» на закупівлю дронів для Сил оборони. Угоду затвердив суддя ВАКС Олег Ткаченко. У жовтні 2024 року Нестеренка був оголошений в міжнародний розшук. Раніше Антикорупційний суд заочно обирав йому запобіжний захід.
ДМС виплатить Татомиру понад 1,37 млн грн
Державна міграційна служба України (ДМС) зобов’язана виплатити ексначальнику Головного управління ДМС у Львівській області Юрію Татомиру додаткові 534 тис. грн — за затримку у виконанні рішення про поновлення його на посаді. Постанову було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень у лютому. З урахуванням раніше нарахованих 837 тис. грн за період вимушеного прогулу загальна сума компенсації перевищила 1,37 млн грн.Суд встановив, що рішення про поновлення Татомира на посаді було прийнято в жовтні 2024 року. У квітні 2025 року апеляційний суд підтвердив законність цього рішення. Проте фактичне виконання відбулося лише на початку серпня 2025 року — після видання відповідного наказу центральним апаратом ДМС. Понад дев’ять місяців — понад 200 робочих днів — Татомир не міг приступити до своїх обов’язків, незважаючи на чинне судове рішення. За цей період суд нарахував йому середній заробіток у розмірі 534 тис. грн і понад 5 тис. грн судового збору.Під час розгляду справи представники ДМС наполягали, що відповідальність за виплати має нести регіональне управління. Однак суд відхилив цей аргумент, зазначивши, що рішення про звільнення та поновлення приймалися центральним органом, а отже саме він відповідальний за несвоєчасне виконання судового рішення.Юрій Татомир був звільнений у серпні 2023 року за результатами службової перевірки. Дисциплінарна комісія ДМС виявила низку порушень, зокрема питання використання бюджетних субвенцій, дотримання строків дисциплінарних проваджень щодо підлеглих, а також недоотримання коштів від надання адміністративних послуг з оформлення посвідок на проживання. У жовтні 2024 року суд визнав звільнення незаконним і поновив його на посаді. У квітні 2025 року апеляційний суд залишив це рішення без змін.Юрій Татомир обіймав посаду керівника львівського управління ДМС з вересня 2022 по серпень 2023 року. Після звільнення він працював у Львівській митниці — на посадах заступника начальника управління та начальника відділу, а у квітні минулого року подав декларацію перед звільненням.