Андрій Вадатурський: за лаштунками агроімперії «Нібулон»

Прізвище Вадатурських та їхня компанія «Нібулон» вже давно стали відомими в Україні. Засноване покійним Олексієм Опанасовичем Вадатурським на Миколаївщині, це агропідприємство згодом перейшло під управління його сина Андрія. У нашому матеріалі ми розглянемо саме його. Як повідомляє «Стопкор», незважаючи на відомі факти та досягнення, завжди залишаються невідомі аспекти, такі як податкові схеми сімейного бізнесу, рейси до Білорусі перед початком повномасштабного вторгнення, часті поїздки за кордон після 24 лютого 2022 року та земельні активи, розташовані в різних областях України. У цій аналітиці ми поділимося маловідомими фактами, які, ймовірно, були ретельно приховані.

Що відомо про Андрія Вадатурського? Андрій Олексійович Вадатурський — син аграрного магната та колишнього народного депутата Олексія Опанасовича Вадатурського. У свої 53 роки він досяг успіху в управлінні компанією «Нібулон» і також обіймав посаду народного депутата України восьмого скликання, представляючи партію «Блок Петра Порошенка». У 2016 році він вийшов з БПП, пояснивши це тим, що його більше цікавлять проблеми рідної Миколаївщини, ніж партійна політика.

Під час його перебування в парламенті медіа, зокрема Politeka, зазначали можливе лобіювання інтересів сімейної агрокомпанії «Нібулон», зокрема через спроби реформувати систему річкових перевезень за рахунок коштів дорожнього фонду та критику ініціатив, які могли б обтяжити компанію фінансово. Одним із доказів лобіювання є кримінальна справа №757/42536/**-* в Печерському суді Києва, де розглядалася відповідальність депутата за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП через конфлікт інтересів. Проте суд закрив справу через відсутність складу правопорушення, вказавши, що звернення було в межах депутатських повноважень.

У 2017 році Генеральна прокуратура, за даними Politeka, нібито планувала вручити йому підозру у створенні корупційних схем через судовий позов «Нібулона» до «Укрзалізниці». Тоді агрокомпанія виграла у перевізника понад 120 мільйонів гривень через суперечку щодо експортних тарифів. Однак інформація про підозру так і не була офіційно підтверджена, оскільки Офіс генпрокурора не повідомляв про жодні підозри щодо Вадатурського.

Видання Znaj зазначає, що публічно бізнесмен та колишній політик позиціонує себе як «не олігарх». Згідно з відкритими реєстрами, Андрій Вадатурський є засновником і кінцевим бенефіціаром восьми компаній з багатомільйонними прибутками. Для розуміння масштабів агроімперії варто зазначити, що компанія має розгалужену інфраструктуру: 23 елеваторні комплекси, власні автотранспортні та залізничні потужності, а також флот, побудований на власній суднобудівній верфі. Навіть під час війни флот продовжує здійснювати річкові перевезення по Дніпру, Дунаю та Південному Бугу, забезпечуючи агровиробникам надійні логістичні рішення.

Компанія працює вже 34 роки та понад 20 років є лідером в Україні за експортом зерна, яке постачається в 76 країн світу. На сьогодні «Нібулон» обробляє понад 73 тисячі гектарів сільгоспземель, з яких 22,9 тисячі гектарів тимчасово окуповані або заміновані через війну. П’ять років перед 24 лютого 2022 року стали найуспішнішими в історії компанії. У 2021 році компанія експортувала 5,6 мільйона тонн сільськогосподарської продукції до 34 країн, отримавши рекордні прибутки та зменшивши заборгованість. У 2024 році експорт склав 3,12 мільйона тонн, а в 2024/25 маркетинговому році компанія відвантажила 2,4 мільйона тонн зерна, забезпечивши 5,1% українського ринку та залишившись серед п’яти найбільших експортерів.

Згідно з аналітичним матеріалом KSE, ТОВ СП «Нібулон» у 2019–2020 роках було шостим найбільшим отримувачем бюджетного відшкодування ПДВ в Україні, отримавши 8,8 мільярда гривень. Офіційний звіт ДКСУ за 2021 рік також підтверджує, що компанія залишалася серед найбільших отримувачів відшкодування ПДВ, отримавши 5,3 мільярда гривень, або 3,3% загальної суми по країні.

Андрій Вадатурський, за інформацією редакції «СтопКору», наразі перебуває в Україні, але під час повномасштабного вторгнення перетинав кордон 35 разів. Він має на це законне право, оскільки є батьком трьох неповнолітніх дітей. Його маршрути в основному ведуть до європейських країн, переважно через молдовську ділянку кордону, а деякі виїзди — через польську та угорську. Можливо, ці поїздки пов’язані з активною експортною діяльністю компанії. Найцікавішим є його авіапереліт наприкінці 2021 року до Білорусі, що стався незадовго до початку повномасштабного вторгнення.

Андрія Вадатурського неодноразово намагалися притягнути до відповідальності за порушення податкового обліку та несвоєчасну сплату податку на нерухомість, але суди закривали ці справи через відсутність складу правопорушення. Наприклад, Центральний районний суд Миколаєва розглядав справу No 490/8651/**, що стосувалася притягнення генерального директора ТОВ СП «Нібулон» до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП через нібито порушення порядку ведення податкового обліку. Суд закрив провадження через відсутність складу правопорушення, оскільки податкові повідомлення на момент розгляду перебували в стані оскарження.

У Заводському районному суді Миколаєва розглядалася справа No 487/2441/**, що стосувалася обвинувачення генерального директора ТОВ СП «Нібулон» у несвоєчасному поданні платіжного доручення на сплату податку на нерухоме майно. Суд закрив справу за відсутністю складу злочину, оскільки на момент виникнення обов’язку зі сплати податку особа ще не обіймала посаду керівника підприємства.

Щодо компанії «Нібулон», яка працює понад тридцять років, у реєстрах значно більше справ. Частина з них стосується окремих працівників філій компанії, які, потрапивши під російську окупацію, перейшли на бік ворога, використовуючи матеріально-технічну базу «Нібулона». Звинувачувати в цьому Андрія Вадатурського було б несправедливо.

Яскравим прикладом є справа про зловживання податківців при відшкодуванні ПДВ для «Нібулона», яку розслідувало ДБР. Слідство встановило факти підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ платникам податків, які формували кредит через «ризикових» контрагентів у період 2019-2020 років. Компанія була включена до списку 248 платників податків, матеріали перевірок яких стали предметом вивчення ДБР.

Редакція звернулася до компанії для отримання підтвердження або спростування цієї інформації. Справи, пов’язані з «Нібулоном», також стосуються незаконних ліцензій на пальне. Суд задовольнив клопотання про продовження строків досудового розслідування у справі про зловживання владою з боку посадовців податкової служби Хмельницької області. У списку підприємств, які, ймовірно, отримали ліцензії з порушеннями, є і ТОВ СП «Нібулон». У реєстрах згадуються схеми розтрати зерна, зокрема справа No 709/2580/**, де розслідується факт шахрайства, пов’язаного з зерном кукурудзи, яке було вивантажене на елеваторі філії ТОВ СП «Нібулон» за підробленими накладними.

ТОВ СП «Нібулон» також фігурує у справі про ухилення від сплати податків, що розслідується в рамках справи No 757/39474/**-*. У цій справі йдеться про групу осіб, яка ухилялася від сплати податків та легалізувала доходи. Суд надав дозвіл на проведення обшуку на терміналі, орендованому ТОВ «Нібулон», для виявлення первинних бухгалтерських документів.

У медіапросторі неодноразово згадувалося, що, незважаючи на статус сина одного з найбагатших людей України, Андрій Вадатурський намагається публічно демонструвати свою «неолігархічність». Під час депутатства поширювалися чутки про те, що він живе в готельному номері та готує їжу в мультиварці, хоча це коштувало державному бюджету сотні тисяч гривень. Сумнівним є й те, що в його декларації з транспортних засобів було вказано лише стару вантажівку ГАЗ-66, а інформація про банківські рахунки та готівку взагалі відсутня, незважаючи на те, що компанії, де він є бенефіціаром, отримують десятки мільйонів гривень на тендерах.

Станом на 2026 рік прогнозований дохід ТОВ СП «Нібулон» становитиме 17 124 181 306 гривень. У декларації спадкоємця агроімперії зазначено автомобіль MITSUBISHI PAJERO SPORT 2004 року, придбаний у 2023 році, вартість якого може становити п’ять-сім тисяч доларів. Він також має у власності зелений вантажний бортовий ГАЗ 66 1978 року випуску. Щодо нерухомості, Андрій Вадатурський володіє будинком у Миколаєві, а також має будинок в селі Бендзари Одеської області та кілька земельних ділянок у різних областях. Разом із дружиною Світланою Дьяченко вони мають понад 15 гектарів землі в Миколаївській, Житомирській, Одеській та Хмельницькій областях. Родина володіє будинками в Миколаєві, Одеській області та нерухомістю в селі Покровське.

У підсумку, картина виглядає досить показово: компанія, яка роками є одним з найбільших отримувачів бюджетного відшкодування ПДВ, одночасно фігурує у низці проваджень, пов’язаних із податковими схемами, ризиковими контрагентами та сумнівними операціями. Формально більшість справ закриті або перебувають на стадії розслідування, але фактично існує занадто багато збігів, щоб говорити про просту випадковість.

Декларація Костянтина Бондарєва: доходи та активи

Костянтин Бондарєв, народний депутат від ВО «Батьківщина», який є підозрюваним у справі НАБУ щодо організації незаконного перетворення знайомих на водіїв для переправлення через кордон, оприлюднив свою декларацію про доходи за 2025 рік. Як повідомляє Zaxid.net, посилаючись на Рух «Чесно», у декларації Бондарєв зазначив, що отримав 691 тисячу гривень зарплати у Верховній Раді. Додатково він отримав понад 2,5 мільйона гривень роялті від фармацевтичної компанії «Сента Фарм» та 44 тисячі гривень у вигляді страхових виплат. На його банківських рахунках знаходиться близько 206 тисяч гривень та 214 євро. У готівці він має 30 тисяч доларів і 140 тисяч євро. У декларації також з’явився орендований автомобіль Lexus LX 500D 2022 року. У грудні 2025 року дружина депутата, підприємець Тетяна Шейніч, стала власницею будинку та земельної ділянки у Франції, однак площа та вартість цих активів у декларації не вказані. Сім’я Бондарєва продовжує володіти конюшнею. Активісти зазначають, що раніше депутат декларував десять коней (з яких чотири були його особистими), а тепер їх залишилося шість, усі належать дружині. Також Бондарєв раніше вказував у декларації 5 мільйонів гривень, які він вніс як частину застави (загалом 33 мільйони гривень) за народну депутатку та голову партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко. У лютому Печерський районний суд Києва обрав Костянтину Бондарєву запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. За інформацією слідчих, у період з 2022 по 2023 роки він надсилав до Держприкордонслужби запити з проханням пропустити за кордон 23 військовозобов’язаних осіб під виглядом водіїв для його супроводу. Частина з них виїжджала за межі України і поверталася без нардепа, а троє так і не повернулися.

Зарплата та нерухомість: таємниці заступника ДБР Ростислава Пекаря

Журналісти виявили заступника керівника Державного бюро розслідувань, про якого раніше не було жодної публічної інформації. Ім’я Ростислава Пекаря не згадується на офіційному сайті ДБР, у реєстрі декларацій або в звітах Бюро. Це стало відомо завдяки розслідуванню Bihus.Info. Журналісти дослідили біографію цього “таємного” посадовця і виявили дорогий нерухомість на родину, бізнес дружини, що зростав разом з кар’єрою чоловіка, та можливі причини його “секретності”. За даними Bihus.Info, Ростислав Пекар став заступником директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова у 2025 році. Хоча призначення на таку посаду передбачає відкритий конкурс, інформації про його проведення немає. Більше того, немає згадок про Пекаря як заступника – ні в деклараціях, ні на сайті, ні в звітах Бюро, а також у Google. Ростислав Пекар отримує зарплату понад 3 мільйони гривень на рік та користується новим службовим Toyota Prado вартістю приблизно 60 тисяч доларів. До приходу Пекаря в ДБР у 2021 році, він служив 20 років у податковій міліції. За чотири роки в Бюро він, за даними Bihus.Info, з посади оперативного працівника піднявся до заступника директора. Журналістів насторожило не лише його швидке кар’єрне зростання, а й покращення майнового стану та бізнесу його родини, які відбувалися паралельно з його кар’єрою. Дохід компанії дружини Пекаря, Анни, почав стрімко зростати після того, як вона з’явилася в декларації посадовця у 2017 році, коли Пекар обіймав посаду начальника оперативного управління податкової інспекції Києва. Через кілька років після переходу Пекаря до ДБР, його дружина запустила виробництво власної лінійки доглядової косметики, а у 2024 році зареєструвала компанію в Польщі. З початком успіху в бізнесі, Анна Пекар почала активно інвестувати в нерухомість. У 2017 році вона придбала квартиру в елітному ЖК “А52” у центрі столиці та земельну ділянку під Києвом. Наступного року вона інвестувала в столичний офіс на 160 квадратів, а у 2019 році стала власницею будинку в дорогому котеджному містечку “Золоче”. Загалом, за кілька років спільного життя з Пекарем, вона інвестувала щонайменше 300 тисяч доларів. Не лише дружина Пекаря має дорогоцінну нерухомість; його батько та теща також зробили значні покупки. У 2017 році Нар’ян Пекар, батько ДБРівця, купив комерційне приміщення в Харкові за приблизно 180 тисяч доларів. Теща Пекаря у 2020 році стала власницею ста квадратів комерційної нерухомості в елітному столичному ЖК “Einstein Concept House” за приблизно 5 мільйонів гривень. Журналісти не змогли знайти пояснення походження коштів на ці дорогі покупки родини Пекаря. Сам Пекар відмовився коментувати джерела походження грошей на зазначену нерухомість. Окрім збігів між кар’єрним зростанням Пекаря, дорогими покупками нерухомості його родини та бізнесом дружини, журналісти виявили ще кілька обставин, які можуть пояснити, чому діяльність Пекаря в ДБР залишається такою “таємною”. За інформацією джерел Bihus.Info, після приходу Пекаря в ДБР до Бюро зайшов постачальник, який почав укладати з органом “таємні” договори на приблизно 50 мільйонів гривень. Відомо, що ця компанія спеціалізується на кібербезпеці. Також встановлено, що її директор, як і сам Пекар, раніше служив у податковій міліції. У відповіді на запит журналістів, Пекар зазначив, що не підтримує жодних позаслужбових чи дружніх стосунків із директором цієї компанії, і що його службові обов’язки не включають участь у процедурах закупівель.

Аномалії в електронному декларуванні: бездомність чиновників

В українській системі електронного декларування зафіксовано тривожну аномалію: кількість посадовців, які офіційно не мають жодного місця проживання, зросла до 64 тисяч осіб. Незважаючи на законодавчі вимоги вказувати не лише право власності, а й будь-який тип користування, судді, депутати та правоохоронці роками залишають розділ “Нерухомість” порожнім. Журналістське розслідування NGL.media виявило абсурдні випадки, зокрема суддів із зарплатою 100 тисяч гривень, які “ночують десь”, та депутатів, що купують домашні кінотеатри вартістю понад 300 тисяч, не маючи квартири для їх установки. Журналістка Марія Горбань аналізує, як “старі звички” та виправдання про “незнання законодавства” стали зручними для приховування реального майнового стану. НАЗК не в змозі перевірити понад 600 тисяч щорічних звітів, обираючи для аналізу лише 1200 найбільш ризикових, що дозволяє тисячам держслужбовців виводити свій побут із поля зору громадськості. Це історія про те, як декларація з інструменту прозорості перетворюється на фікцію, де статки вимірюються золотими годинниками, а дах над головою залишається “невидимим” для закону. Колишній голова одного з полтавських судів Анатолій Потетій сумно констатує, що не має нерухомого майна. Його декларація виглядає майже порожньою: старий автомобіль, ще один орендований – і жодного житла. В Україні десятки тисяч держслужбовців, як Потетій, не декларують жодного типу користування житлом. За даними NGL.media, майже 46 тисяч українських держслужбовців “декларують бездомність” протягом останніх двох років, а за минулий рік – понад 64 тисячі. Такі декларації не відображають реальний майновий стан посадовців, що порушує суть публічного декларування. Щороку держслужбовці повинні заповнювати декларацію на сайті НАЗК, яка складається з 16 розділів, включаючи інформацію про нерухомість. Декларанти зобов’язані вказувати всю нерухомість, яка пов’язана з ними: будинки, квартири, земельні ділянки, гаражі, паркомісця. Сергій Миткалик, голова громадської організації “Антикорупційний штаб”, пояснює, що декларанти не можуть залишати розділ “Об’єкти нерухомості” порожнім. Суддя Солом’янського суду Оксана Криворот, яка не декларує жодної нерухомості з 2017 року, стверджує, що не має жодного житла, хоча її родичі володіють нерухомістю в селі Хотів. Вона запевняє, що живе у будинку покійної матері або ночує у подруги. NGL.media виявило ще принаймні сімох суддів без житла. Суддя Індустріального суду Харкова Діана Паляничко, яка працює в Харкові, також не декларує житло, пояснюючи, що орендує квартиру, але вважає, що потрібно вказувати лише власність. Денис Любченко, депутат Київської міськради, у своїй декларації вказав значні заощадження та розкішні покупки, але не має жодного житла. Серед 46 тисяч держслужбовців, які не декларують нерухомість, найбільше представників місцевої влади та комунальних підприємств. НАЗК звертає увагу на декларантів, які не вказують нерухомість, але не може перевірити всі декларації. За недостовірне декларування передбачена відповідальність, але НАЗК не проводить перевірок для згаданих у публікації держслужбовців.

Фінансові таємниці родини головного санлікаря Франківщини

Головний державний санітарний лікар Івано-Франківської області Руслан Савчук у своїй декларації зазначає старий автомобіль та близько мільйона доходу. Однак, якщо звернути увагу на його родину — дружину та дітей — картина змінюється: понад 2,6 млн грн доходу на рік, бізнес з державними контрактами на приблизно 5,3 млн грн, будинок площею майже 250 м², земельні ділянки, Tesla 2023 року, а також випадок з ремонтом, де після скасування тендеру на 2,95 млн грн уклали договір за 3,56 млн грн без конкуренції. Мільйонні доходи та родинний бізнес у сфері дезінфекції створюють очевидні корупційні ризики. Команда СтопКору також детально проаналізувала спосіб життя та діяльність посадовця. Історія Руслана Савчука, генерального директора Державної установи “Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України”, не про гучні затримання чи кримінальні справи, а про систему, що має легальний вигляд, але працює занадто злагоджено, щоб бути випадковою. Такі випадки не викликають миттєвого резонансу, але формують реальну архітектуру місцевої бюрократії — тиху, стабільну і майже невидиму. На папері Руслан Савчук виглядає майже зразковим: у 2025 році він отримує близько 928 843 грн зарплати, понад 80 тис. грн пенсії та інші дрібні виплати, загалом трохи більше 1 млн грн на рік. Його майно складається зі старого ГАЗ-69 1967 року та човна. Але реальна фінансова картина починається з іншого прізвища — Лілія Савчук. Саме на дружину оформлено ключові активи родини: житловий будинок у Підпечерах площею 249,9 м², щонайменше шість земельних ділянок загальною площею понад 5400 м², готівка у 18 000 доларів, а також Tesla Model 3 2023 року, придбана у 2024 році за 778 тис. грн. У 2025 році ТОВ “Профілактична дезінфекція, дезінсекція, дератизація” приносить їй 1 775 687 грн доходу, ще 845 115 грн вона отримує як ФОП і 122 543 грн як зарплату в Івано-Франківському національному медичному університеті. Отже, ключовим джерелом є бізнес та інші доходи, які разом формують понад 2,6 млн грн. Окрему увагу привертає син посадовця Арсен Савчук, який у 2025 році став засновником благодійного фонду “Код М”. Весь фейсбук Арсена наповнений подяками від військових його фонду. Фонд також подарував пригнаний з Німеччини Форд Транзит Івано-Франківському обласному центру контролю та профілактики хвороб, керівником якого є батько Руслан Савчук. Це викликає питання про можливий конфлікт інтересів. У відкритих даних також є деталі, які викликають запитання. Арсен фігурує під показовими тегами в сервісі GetContact, що може свідчити про наявність у нього транспортних засобів, але в деклараціях Руслана Савчука інформації про автомобілі сина немає. Донька Ілона Савчук з 2024 року працює лікарем-офтальмологом на комунальному підприємстві. У 2023 році вона отримала виплати, пов’язані з відрядженням, профінансованим грантовими коштами університету. Ілона також володіє нерухомістю, зокрема земельною ділянкою поруч із котеджним містечком Ozon Village та квартирою в Івано-Франківську. Проте головне — це джерело коштів, за які накопичуються активи. Компанія Лілії Савчук отримує близько 5,3 млн грн державних контрактів, значна частина яких укладається без аукціону. Державна установа, яку очолює Руслан Савчук, також опинилася в центрі історії з закупівлею ремонтних робіт. У вересні 2024 року установа оголосила відкриті торги на ремонт покрівлі, але участь взяв лише один учасник, який запропонував виконати роботи за 2,95 млн грн. Наступного дня тендер скасували, а в грудні 2024 року роботи замовили без аукціону, уклавши договір за 3,56 млн грн. Протокол скасування торгів підписала начальник відділу правового забезпечення Савчук Віта Ігорівна, член родини чи просто однофамілець — невідомо. Виникають запитання: чому тендер скасували після визначення переможця? Чому обрали пряму закупівлю без конкуренції? Чому вартість робіт зросла? Попри формально скромні доходи Руслана Савчука, значні активи та фінансові ресурси зосереджені в його родині. Бізнес дружини отримує державні контракти, а в установі під його керівництвом відбуваються закупівлі з ознаками відсутності конкуренції, що ставить під сумнів прозорість використання бюджетних коштів.

Сергій Ковбасюк: новий дипломат з мільйонними доходами

Сергій Ковбасюк, колишній помічник екснардепа Михайла Гаврилюка, отримав призначення на посаду провідного спеціаліста посольства України в Республіці Кіпр, де відповідає за фінансові питання. Він повідомив, що не продовжує виконувати обов’язки на попередній посаді в Україні, ймовірно, через переведення до закордонної дипломатичної установи наприкінці 2025 року. Наразі Ковбасюк займає посаду провідного спеціаліста з фінансових питань. У його сім’ї є дружина Юлія Павлівна Ковбасюк та донька Анна.

Сергій Ковбасюк задекларував наявність автомобіля Volkswagen Passat (2015 року), який він придбав у 2020 році за ймовірно символічну вартість 5 тис. грн. Загальний задекларований дохід Ковбасюка перевищує 1,8 млн грн. У декларації не вказано грошових активів, таких як готівка чи значні кошти на рахунках. Також відсутні фінансові зобов’язання, витрати на великі угоди та робота за сумісництвом. Доходи дружини в декларації не зазначені. Декларація виглядає досить скромною для дипломата, чий основний дохід у 2025 році походить з підприємницької діяльності (ФОП). Раніше Ковбасюк працював у Апараті Верховної Ради на посаді головного консультанта у кадровому управлінні.

Незаконне збагачення керівників ТЦК: нові дані від НАБУ

Під час війни один з десяти керівників обласних ТЦК в Україні підозрюється або вже засуджений за незаконне збагачення. За інформацією «Суспільне», мова йде про шість осіб з 62: Євген Борисов (екс-глава Одеського ОТЦК), Олександр Устименко (екс-глава Черкаського ОТЦК), Сергій Луцюк (екс-глава Рівненського ОТЦК), Геннадій Яременко (екс-глава Запорізького і Донецького ОТЦК), Артем Требесов (екс-глава Харківського, пізніше в.о. глави Чернігівського ОТЦК) та Андрій Савчук (екс-глава Закарпатського ОТЦК). З 2022 року НАБУ завершило 32 перевірки екс-глав ТЦК, у дев’яти з яких виявлено ознаки незаконного збагачення на загальну суму близько 368 мільйонів гривень. Більшість керівників ТЦК (29 осіб, або 47% від загальної кількості) за час війни придбали активи в межах своєї зарплати, тоді як 27 осіб (43%) не купили жодного майна.

Фінансові досягнення депутата Київради Костянтина Усова

Депутат Київради від «ЄС» Костянтин Усов у 2025 році офіційно заробив понад 1,59 млн грн на посаді заступника мера. Як зазначає видання “Викривач”, це свідчить про його значні фінансові досягнення. У сімейному колі також все стабільно: син Теодор отримав подарунок від діда на понад 872 тис. грн. Сам Усов зберігає готівкою 295 тис. доларів і ще 7,8 тис. євро, що слугує фінансовою подушкою на випадок непередбачених обставин. Проте питання щодо інших доходів, зокрема пов’язаних із делініаторами, у декларації залишилось без відповіді, що викликає певні сумніви.

Декларація Віктора М’ялика: доходи та нерухомість у 2025 році

Народний депутат з Рівненщини Віктор М’ялик оприлюднив свою декларацію за 2025 рік, в якій вказав мільйони гривень доходів, численні об’єкти нерухомості та грошові заощадження. У документі зазначено доходи від роботи у Верховній Раді, операцій з нерухомістю, а також майно депутата та членів його родини. Декларацію було опубліковано на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, а сам Віктор М’ялик подав її 30 березня 2026 року. За інформацією з декларації, депутат зареєстрований у селі Мотовилівка, що на Київщині, і вказав у документі дружину, трьох синів та двох дочок. За 2025 рік він заробив 668 667 гривень у Верховній Раді, отримав понад три мільйони гривень за продаж нерухомості, приблизно 11,5 мільйона гривень за оренду майна та 65 гривень бонусів від банку. Один із синів нардепа заробив 1 011 541 гривню за оренду майна, а дружина — 2 098 545 гривень. Дружина також отримала 4 951 750 гривень дивідендів. Щодо грошових активів, на банківських рахунках народний депутат має 13 792 доларів США, готівкою — 780 000 доларів США та 94 500 000 гривень. У банку дружина має 31 308 089 гривень та 1 790 275 гривень процентів, а один із синів — 5 475 150 гривень збережень та 1 340 767 гривень процентів. Також він має 600 000 гривень готівкою.

Чому держслужбовці не декларують нерухомість

Близько 46 тисяч українських державних службовців роками не вказують жодної нерухомості у своїх деклараціях. Згідно з розслідуванням NGL.media, протягом останніх двох років приблизно 46 тисяч посадовців залишили порожнім розділ «Об’єкти нерухомості» у деклараціях про майно. Лише за минулий рік було зареєстровано понад 64 тисячі таких декларацій. Відповідно до законодавства, посадовці зобов’язані вказувати будь-яку нерухомість, якою користуються, незалежно від того, чи є вона власною, орендованою або наданою безкоштовно. Проте багато з них порушують цю норму, створюючи враження «бездомності». Експерти зазначають, що порожній розділ «Нерухомість» є одним із «червоних прапорців» для перевірок НАЗК. Однак через великий обсяг декларацій (понад 630 тисяч на рік) агентство проводить повні перевірки лише близько 1200 з них. Більшість порушень НАЗК пояснює «недостатнім розумінням законодавчих вимог», а не свідомим приховуванням. За неправдиве декларування передбачено адміністративну й навіть кримінальну відповідальність, але випадків, коли перевірку ініціювали виключно через відсутність нерухомості, практично не зафіксовано.