Через місяць отримала подарунки на 1,4 млн грн: нова квартира чиновника

Зафіксовано зміни у власності майна посадовиці Деснянської РДА Києва. Головна спеціалістка відділу ЖКГ управління ЖКГ Деснянської районної адміністрації Києва Ольга Петрівна Дорошенко набула квартиру. У 2024 році дохід складався з заробітної плати від Деснянської РДА — 174 тис. грн, а також від управління ЖКГ — 86 тис. грн. Жінка задекларувала грошовий подарунок від Вячеслава Андрійовича Дорошенка на суму 35,5 тис. грн (отримала дочка Злата). Також є незначні надходження: 2 тис. грн як зимова допомога від Мінекономіки. У декларації за 2024 рік з майна вказана лише одна кімната площею 18,1 м² у Києві, придбана 15 травня 2017 року за 58 тис. гривень. Транспортні засоби, цінне рухоме майно, цінні папери, корпоративні права чи нерухомість у процесі будівництва не задекларовані. Готівкою зберігається 20 тис. грн. Проте наприкінці минулого року ситуація змінилася: 20 грудня 2025 — дохід від продажу нерухомого майна (кімнати?) у розмірі 633 тис. грн (від Миколи Миколайовича Кухти); 24 грудня 2025 — грошовий подарунок у розмірі 300 тис. грн (від Володимира Володимировича Пономарчука); 22 січня 2026 — грошовий подарунок у розмірі 1,1 млн грн (від Людмили Василівни Залізко). У лютому 2026 року жінка придбала у власність квартиру площею 58,9 м² у Києві за 2,37 млн грн (джерело — громадянка Раїса Петрівна Котляр).

Декларація колишнього міграційника: значні статки та активи

Колишній керівник управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області та ексдепутат обласної ради Сергій Саїв подав декларацію при звільненні, в якій зазначив значні статки та дружину-мільйонерку.

За звітний період Сергій Саїв отримав 588 тис. грн заробітної плати та 357 тис. грн вихідної допомоги при звільненні. Також він задекларував 223,4 тис. грн пенсії від управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області.

Дружина, Богдана Миколаївна Саїв, задекларувала 992 тис. грн доходу від підприємницької діяльності, 574 тис. грн заробітної плати за сумісництвом від ТОВ «С-Капітель», 190 тис. грн гонорарів від ТОВ «Прикарпатенерготрейд», 153 тис. грн та 88,5 тис. грн від надання послуг як самозайнята особа (ТОВ «Гарантований покупець» та ТОВ «Захист Бетон»), 18 000 грн від ТОВ «Скайселл», 28 тис. грн від надання земельної частки (паю) в лізинг/оренду та 1 млн грн від відчуження рухомого майна (від Юлії Кушти).

Серед готівкових коштів вказано 750 тис. грн та 25 тис. доларів у дружини. На банківських рахунках — кошти в “Ощадбанку” та “Райффайзен Банку” (конкретні суми не зазначені в оприлюдненій частині).

Нерухомість родини включає:

– Житловий будинок площею 253,8 м² у селі Дзвиняч Дзвиняцької громади (2006 рік, безоплатне користування для подружжя, власність дружини).
– Гараж площею 55,2 м² та літня кухня площею 25,7 м² там само (2006 рік, аналогічно).
– Виробничі будівлі площею 1502,3 м² у Дзвинячі (2018 рік, власність дружини).
– Майстерня-гараж площею 110,6 м² у Дзвинячі (2018 рік, власність дружини).
– Домоволодіння площею 113,2 м² у Дзвинячі (2006 рік, власність Сергія Саїва, безоплатне користування дружини).
– Квартири площею 67,8 м² та 68 м² у Дзвинячі (2018 та 2020 роки, власність дружини).
– Житловий будинок площею 295 м² у смт Солотвин (2021 рік, власність дружини).
– Нежитлові приміщення площею від 81,4 до 513,6 м² у Дзвинячі (2024 рік, власність дружини).

Земельні ділянки: кілька наділів у Дзвинячі та Солотвині (від 460 м² до 12 500 м², набуті у 2013–2021 роках, переважно власність дружини).

Транспорт: причіп «Дністер» 2017 року (вартість 10 тис. грн на дату набуття, власність Сергія Саїва) та автомобіль Avatr (2023). Вартість авто склала 2,1 млн грн. Він придбав його у 2024 році.

Фінансові зобов’язання: дружина має позику на суму 2 млн грн від Олександра Яворського (з 1 квітня 2024 року) та кредит в “Ощадбанку” (з 29 лютого 2024 року, залишок боргу не уточнено в оприлюдненій частині).

Сергій Саїв фігурує у кількох кримінальних скандалах, про які ми розповімо найближчим часом.

В Україні виявили нерозкриту оборотність 13 млн грн у особняку Тамари Манучарян

Особняк за 112 днів і нестача 7 мільйонів у декларації: історія Тамари Манучарян. Національне агентство з питань запобігання корупції виявило ознаки придбання необґрунтованих активів у ексзаступниці Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, керівниць відділу перевірок банківських і небанківських фінансово-кредитних установ Тамари Манучарян. Розмір встановленої невідповідності становить понад 7 мільйонів гривень. Йдеться про житловий будинок площею 303,9 квадратного метра в котеджному селищі «Міжріччя» в селі Хотянівка Вишгородського району Київської області. Будинок був зареєстрований 2 лютого 2024 року на чоловіка чиновниці. Згідно з оцінкою Науково-дослідного центру судової експертизи Міністерства юстиції, ринкова вартість об’єкта становить 12,76 мільйона гривень. У цю суму не включено витрати на внутрішнє оздоблення, облаштування прибудинкової території та споруду, що зовні нагадує басейн. Реальна вартість будинку з урахуванням цих факторів може бути значно вищою.

Важливий аспект — статус власника. За інформацією НАЗК, чоловік Манучарян з 20 лютого 2022 року перебуває за кордоном разом із дітьми, і в Україну не повертався. При цьому саме на нього оформлений будинок, який, за словами родини, був зведений з липня по листопад 2023 року — лише за 112 днів — через посередників. Документи, що підтверджують факт будівництва, відсутні: немає проєктної документації, ні договорів із підрядниками, ні актів виконаних робіт, ні доказів оплати будівельних матеріалів, ні кошторисів, ні фотографій етапів будівництва. Для об’єкта площею понад 300 квадратних метрів і вартістю близько 13 мільйонів гривень відсутність повного комплекту документів унеможливлює підтвердження як джерел фінансування, так і реального процесу будівництва. НАЗК провело аналіз доходів родини та встановило, що законних коштів для придбання та будівництва будинку не вистачало щонайменше на 7 мільйонів гривень. Ця сума була класифікована як необґрунтовані активи.

Контекст справи підкреслює її значущість. Манучарян обіймала посаду заступниці голови Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків і керувала відділом перевірок банківських і небанківських фінансово-кредитних установ. Таким чином, вона відповідала за контроль у фінансовій сфері, де прозорість походження коштів є ключовою вимогою.

Фінансові суперечності кандидата до ВАКС Кітова: Занижена вартість авто та відсутність доходів у дружини

26 лютого ВККС проведе співбесіду з кандидатом до ВАКС Олександром Кітовим – суддею Солонянського райсуду Дніпропетровської області (відрядженим до Галицького райсуду Львова). Його діяльність викликає значну увагу. У 2025 році Друга дисциплінарна палата ВРП встановила, що Кітов у стані алкогольного сп’яніння скоїв ДТП у Львові. Ідеться про аварію 15 листопада 2023 року за участю Toyota Camry, яка належала його дружині.

Адміністративну справу суд закрив, повіривши суперечливій версії про «іншого водія» — знайомого судді, який взяв на себе відповідальність. Водночас у крові судді зафіксували 1,65 проміле алкоголю, патрульних не допитали, а збитки відшкодовувала його дружина. ВРП дійшла висновку, що саме Кітов був за кермом, а його поведінка була спрямована на уникнення відповідальності, і подала його на звільнення. Схоже, саме тому суддя терміново шукає роботу.

Крім цього, суддя неодноразово не зазначав нерухомість, якою користувався або в якій був зареєстрований, зокрема квартиру у Львові та житло у Винниках. Не декларував і земельну ділянку під будинком, що перебуває у спільній власності дружини. Вартість Toyota Camry у декларації – 450 тис. грн, що нижче за ринкову ціну.

У 2016 році Кітов задекларував $5 тис. заощаджень при мінімальних доходах і водночас заявляв у суді про неспроможність сплачувати аліменти на доньку від попереднього шлюбу. Також він посилався на утримання непрацездатної матері, але не зазначив її як члена сім’ї в декларації.

Дружина ж судді, відповідно до його декларації за 2021 рік, мала $29 тис., будувала будинок у Брюховичах і придбала згадане авто, причому не маючи задекларованих доходів. У 2024 році цей автомобіль вона подарувала кандидатові.

Крім того, Кітов не вказав в анкеті факт керівництва ТОВ, співзасновницею якого є його теща. А серед осіб, які можуть надати рекомендацію, зазначив адвоката, що представляв сторону у справі, де він ухвалював рішення.

«Тріумф» під загрозою: історія виселення з приміщення, придбаного родом Лужецьких

Відомий боксерський клуб “Тріумф” опинився під загрозою виселення з приміщення, яке було викуплено родиною посадовця Державного бюро розслідувань Олега Лужецького. Про це повідомив на своєму каналі Юрій Цибенко, майстер спорту України та чемпіон світу серед професіоналів за версією WBC.

У відеозверненні Юрій Цибенко розповів, що клуб вже багато років працює в цьому приміщенні, здобуваючи популярність завдяки високому рівню тренувань та успіхам своїх вихованців. Однак, з приходом нового власника нерухомості, керівництво клубу отримало повідомлення про необхідність звільнення приміщення.

Згідно з інформацією Юрія Цибенка, будівлю на території держпідприємства “Діпроверф” у Солом’янці на Київщині було викуплено за 107 млн гривень на Prozorro. Власниками стали члени сім’ї Олега Лужецького.

Юрій Цибенко зазначив, що Роман Лужецький обіймає посаду головного спеціаліста у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань у Львові, що підтверджується його декларацією. У річному звіті за 2024 рік Роман Лужецький задекларував заробітну плату близько 1,7 млн грн, а також отримане грошове забезпечення та соціальні виплати. Він також фігурував у журналістському розслідуванні видання “Аргумент” щодо діяльності УДСБЕЗ УМВС України у Львівській області, де звинувачувався у контролі над працівниками прикордонної служби та організації каналу переправлення цигарок.

Згідно з декларацією судді Олени Лужецької, вона задекларувала понад 1,5 млн грн заробітної плати та майже 6 млн грн доходу від продажу нерухомості. У власності родини перебувають дві квартири в Києві та одна – у Нідерландах, земельні ділянки на Київщині, гараж, дачний будинок у Бучанському районі та нежитлове приміщення. Крім того, у них є дві столичні квартири вказані як недобудовані об’єкти. Родина їздить на MERSEDES-BENZ та Audi А8, а також має грошові заощадження – пів мільйона гривень і 120 тисяч доларів готівкою. Син судді, який на момент подання декларації перебував у Берліні, отримав допомогу як внутрішньо переміщена особа на суму понад 46 тисяч гривень.

Зв’язатися з Олегом Лужецьким та Оленою Лужецькою для отримання коментарів не вдалося.

Прокурор Шептицької прокуратури подав декларацію про статки

Керівник Шептицької прокуратури, Володимир Купецький, має значний дохід та майно. У декларації вказана загальна сума доходу за минулий рік понад 2 млн грн. В його власності квартира у Львові площею 107,5 м², дві земельні ділянки по 1000 м² ( одна в Перемишлянах та друга в селі Зиболки), житловий будинок 119,2 м². В його багажі є легковий автомобіль Lexus GX (2014 рік) з реєстрації за 990 тис. грн.

Слідчий поліції придбав квартиру біля Києва

Слідчий слідчого управління поліції Житомирської області придбав квартиру на Київщині. Згідно з інформацією, 9 лютого 2026 року він став власником квартири площею 53,4 м² у селі Святопетрівське Бучанського району. Вартість нерухомості на момент придбання становить 3,28 млн грн. Джерелом вказано ТОВ “ПМ-ГРУП”, зареєстроване у травні 2024 року в Бучанському районі. Право власності отримано за договором купівлі-продажу (або обміну). У розділі про видатки зазначено одноразову витрату в розмірі 665,5 тис. грн 9 лютого 2026 року на придбання нерухомості в Україні. Інших значних змін у доходах чи активах у повідомленні не вказано. Транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права чи цінне рухоме майно не задекларовані. Село Святопетрівське, розташоване неподалік Києва, є популярним місцем для купівлі нерухомості під столицею. У 2025–2026 роках ціни на квартири площею 50–60 м² тут зазвичай варіюються від 2 до 3,5 млн грн залежно від стану, житлового комплексу та інфраструктури. У щорічній декларації за 2024 рік він зазначив основний дохід у вигляді заробітної плати від ГУНП у Житомирській області на суму 437 тис. грн (приблизно 36 тис. грн на місяць). Членів сім’ї не задекларовано. Станом на кінець 2024 року: житловий будинок площею 42 м² у Бердичеві (безоплатне користування, власник — Євгеній Вікторович Петрук) та квартира площею 27 м² у Житомирі (безоплатне користування, власниця — Людмила Юріївна Кіртова). Готівкою зберігалося 350 тис. грн. Рахунки в ПриватБанку (без зазначення сум).

Квартири у подарунок: Прокурорка отримує нерухомість в різних областях України

Прокурорка Пересипської окружної прокуратури міста Одеси Олена Щаблевська регулярно отримує квартири як подарунки від своєї матері. Свою кар’єру в органах прокуратури Олена Щаблевська розпочала на рідній Вінниччині, де багато років працювала у Калинівській місцевій прокуратурі Вінницької області та у Вінницькій обласній прокуратурі. У 2023 році прокурорку перевели на Одещину: протягом двох років Щаблевська працювала у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону, а у 2025 році отримала посаду в Пересипській окружній прокуратурі міста Одеси.
Щаблевська володіє чотирма об’єктами нерухомості:
– квартира (41,1 кв. м) в Одесі. Цю квартиру прокурорка отримала в подарунок від своєї матері – Щаблевської Валентини Петрівни – у грудні 2021 року, тобто за два роки до офіційного переведення на Одещину. Вартість житла становить 569 тис. грн;
– квартира (35,4 кв. м) у місті Козятин Вінницької області. Також отримана як подарунок від матері у грудні 2021 року, через кілька тижнів після одеської квартири. Вартість об’єкта – 272 тис. грн;
– 50% земельної ділянки (21 038 кв. м) у селі Кордишівка Вінницької області. Співвланицею цього об’єкта на правах спільної часткової власності є громадянка Шубровська Марина Олександрівна. Свою частку землі в Кордишівці прокурорка Щаблевська отримала в подарунок від мешканки Козятина Осьмірко Любові Михайлівни у січні 2022 року. На той момент Олена Щаблевська обіймала посаду прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області. Повна вартість об’єкта – 77,5 тис. грн, вартість частки Щаблевської – 38,7 тис. грн;
– квартира (34 кв. м) у Вінниці. Це ще один подарунок від матері. Валентина Петрівна подарувала цю квартиру своїй дочці-прокурорці у квітні 2025 року. Вартість житла – 500 тис. грн.
Щаблевська не декларує жодних транспортних засобів – ні у власності, ні на праві користування. За минулий рік Олена Щаблевська отримала 307 тис. грн зарплати у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону (до переведення до Пересипської окружної прокуратури), 696 тис. грн в Одеській обласній прокуратурі (вже на посаді в Пересипській окружній прокуратурі), 43 тис. грн аліментів на дитину від громадянина Григорака Юрія Сергійовича та 9 тис. грн доходу від надання майна в оренду селянському (фермерському) господарству “ОЛІМП” (код ЄДРПОУ 31187675), якому вона здає свою частку земельної ділянки у Кордишівці на Вінниччині. Прокурорка Щаблевська задекларувала 7 тис. доларів (приблизно 301 тис. грн) готівкових заощаджень. Інформацію про грошові активи, які зберігаються на її банківських рахунках, посадовиця не повідомила.

НАЗК виявив підозри щодо необґрунтованих активів Тамари Манучарян

НАЗК викрило колишню заступницю Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, начальницю відділу перевірок банківських та небанківських фінансово-кредитних установ Тамару Манучарян у придбанні активів на суму понад 7 млн грн. У декларації виявлено недостовірні дані на суму 3,3 млн гривень (здебільшого це стосується готівкових коштів у розмірі 87 тис. доларів, які вказувалися як активи чоловіка – Демурія Іраклій Едвардович). Ця сума перевищує 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент подання декларації (березень 2024), що є ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 ККУ (декларування недостовірної інформації).

Крім того, встановлено ознаки необґрунтованості активів на суму 7,1 млн гривень. Основний об’єкт, що викликав запитання – будинок площею 303,9 м² у котеджному містечку «Міжріччя» (с. Хотянівка, Вишгородський район Київської області), зареєстрований на чоловіка 2 лютого 2024 року. Ринкова вартість будинку (за експертизою НДЦ судової експертизи Мін’юсту) оцінена у 12,76 млн гривень (без урахування внутрішнього ремонту, прибудинкової території та споруди, схожої на басейн). Земельну ділянку під будинком придбано 27 липня 2023 року (згода на купівлю надана самою Манучарян). Технічний паспорт будинку виготовлено 16 листопада 2023, декларація про готовність — 22 листопада 2023, поштову адресу присвоєно 19 грудня 2023.

НАЗК дійшло висновку, що чоловік, який з 20 лютого 2022 року перебуває за кордоном разом із дітьми і не повертався в Україну, нібито «дистанційно» через довірених осіб за 112 днів (з липня по листопад 2023) збудував будинок площею понад 300 м². Жодних документів про проєкт, підрядників, оплату матеріалів, кошториси чи фотофіксацію етапів не надано (лише посилання на «повідомлення в соцмережах, які не збереглися»). Проєкт будинку схожий на ті, що пропонуються самим котеджним містечком «Міжріччя» за ціною близько 1000 доларів за м². Швидкість, відсутність документальних підтверджень та вартість вказують на ймовірне замовлення повного будівництва «під ключ» у забудовника містечка.

Манучарян пояснювала перевіряючим, що її чоловік нібито продав квартиру в Грузії за 87 тис. доларів (січень 2023). Сама Манучарян нібито отримала позику в розмірі 50 тис. доларів від Ліси Алли Володимирівни (договір від серпня 2023, іпотека — грудень 2023). Однак НАЗК ставить під сумнів реальність цієї позики: позикодавець не мала достатніх доходів і майна для надання такої суми, відсутні відсотки, застави на момент укладення, банківські підтвердження руху коштів; договір оцінено як удаваний (для штучного збільшення активів на кінець 2023 року). Сукупні задекларовані доходи та заощадження подружжя за 2023 рік, а також попередні залишки значно не покривають витрати на землю та будівництво будинку. Станом на лютий 2026 року Манучарян подала нову річну декларацію (за 2024 рік) на початку лютого 2026.

Скарби в гаражі: Як т.в.о. голови Держекоінспекції Субботенко пояснив НАЗК походження 653 тисяч доларів

Викритий на недостовірному декларуванні на 26,19 млн грн т.в.о. голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко досі перебуває на посаді. В Кабміні ж не коментують, чому попри численні порушення чиновник досі очолює один з органів центральної влади.У зв’язку з цим OBOZ.UA офіційно звернувся до Кабінету міністрів і Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства щодо роз’яснень підстав продовження перебування Субботенка на займаній посаді. Крім того, ми просимо повідомити:

Також ми звернулися до самого Субботенка із запитанням, чи планує від добровільно написати заяву про звільнення за власним бажанням – оскільки сума, яку НАЗК вважає недостовірною, майже в сотні разів перевищує поріг кримінальної відповідальності.

На момент виходу матеріалу відповідей від зазначених структур і самого Субботенка не надійшло. Втім після того, як вони надійдуть, ми обов’язково їх опублікуємо. Тож стежте за наступними публікаціями OBOZ.UA.

Знайшов понад 600 тис. доларів у гаражі померлої бабусі

Скандал із Субботенком розгорівся минулого тижня – коли в медіа з’явилась інформація, що посадовець, пояснюючи НАЗК походження своїх статків, розповів, що знайшов в гаражі померлої бабусі 653 тис. доларів.
“Ці пояснення повторювалися ще в спеціальній перевірці декларації за 2022 рік. Він заявив, що кошти бабуся отримала законно”, – йшлося в матеріалі.

Сама ж бабуся – разом з дідусем, – за його словами, заробили ці гроші, зокрема, за кордоном. Причому, пояснював посадовець, в його родині нібито було “сімейне правило” – зберігати коштовності саме у вигляді готівки, саме у доларах.

У самому ж НАЗК вважають, що бабуся Субботенка не мала можливості заробити чи якось інакше отримати таку суму. Адже хоча вона й працювала виключно на держпосадах – проте низової ланки: техсекретаря Харківського РК ЛКСМУ, завідувача обліку Харківського політехнічного інституту, завідувача обліку Харківського райкому комсомолу й інструктора сектору обліку. Тобто отримувати такі гроші не могла.

Крім того, підкреслювалось, до 1991 року в СРСР обіг іноземної валюти серед громадян був прямо заборонений. А тому якщо бабуся Субботенка й справді переводила заробітки в долари, їх було отримано незаконно.

Субботенко заявив, що частину коштів отримано з продажу квартири, але це всього лише 11 тис. доларів. Жінка також не здійснювала підприємницької діяльності, а також не була засновником та/або бенефіціаром жодних юридичних осіб”, – резюмували автори матеріалу.

Відтак НАЗК зробило висновок про наявність ознак кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 366-2 ККУ – декларування недостовірної інформації.

За справу “взявся” Офіс генпрокурора

Зі свого боку, в Офісі генпрокурора повідомили про реєстрацію кримінального провадження проти Субботенка – за тією ж ст. 366-2 ККУ.
“У межах провадження перевіряються обставини набуття та декларування активів, а також відповідність наданих пояснень встановленим фактичним даним. Досудове розслідування доручено проводити ДБР”, – ідеться в повідомленні.