Очільниця Державної податкової служби України Леся Карнаух оприлюднила свою зарплату за 2025 рік, яка становить 1,5 мільйона гривень. Про це повідомляє телеграм-канал “ВИЙ.Ukraine”. Додатково, 152 тисячі гривень були виплачені Карнаух з попереднього місця роботи в Київській обласній державній адміністрації. Дохід від Національного кешбеку “Зроблено в Україні” склав 388 гривень. Її чоловік, Дмитро Сосула, отримав зарплату, а також дохід від надання майна в оренду, який становить 176 тисяч гривень. Готівкою Леся Аркадіївна зберігає певну суму, а її чоловік також має готівку. Очільниця ДПС пересувається на автомобілі JEEP COMPASS 2019 року випуску, тоді як її чоловік користується CHRYSLER PACIFICA 2017 року випуску. Родина володіє трьома земельними ділянками в Хмельницькій області та будинком площею 61 м.кв. Також у власності є дві земельні ділянки в Київській області, а також частка землі в місті Києві (909 м), де з 2010 року триває будівництво житлового будинку. У чоловіка є квартира в Києві площею 31 м.кв та квартира в Святопетрівському (115 м.кв., Бучанський район).
Категорія: Корупція
Статки одеського депутата: зброя, годинники та фінансові активи
Олександр Едельман, депутат Одеської міськради, задекларував колекцію зброї та елітних годинників. У декларації він вказав членів родини: дружину Олену та доньку Дар’ю. Декларація містить кілька об’єктів нерухомості, оформлених на його дружину, якими він користується безкоштовно. Найбільшим з них є квартира в Одесі площею 172,2 кв. м, придбана 30 травня 2022 року за 2,3 мільйона гривень. Також вказана ще одна квартира площею 49 кв. м, куплена 25 травня 2022 року за 1,4 млн гривень. Родина володіє двома машиномісцями в Одесі, які також були придбані 25 травня 2022 року. Одне з них має площу 19,2 кв. м і вартість 152 тис. гривень, інше — 32 кв. м вартістю 315 тис. гривень. Усі об’єкти зареєстровані на дружину, а сам Едельман користується ними безкоштовно. Депутат також задекларував кілька дорогих наручних годинників швейцарських брендів Breguet та Franck Muller, які були придбані до подання першої декларації, але їхня вартість не розкривається. Він володіє приватною колекцією культурних цінностей під назвою EDELMAN ARMS COLLECTION, зареєстрованою в серпні 2019 року, а також окремою колекцією зброї, набутою у вересні того ж року. Інформація про вартість цих колекцій у декларації відсутня. Дружина депутата також задекларувала два наручні годинники від брендів Breitling та Jaeger-LeCoultre, придбані до подання першої декларації, але без зазначення дати та вартості. У декларації також вказані транспортні засоби: мотоцикл Honda Forza 250 (2015), придбаний у квітні 2016 року за 98 тис. гривень, та Skoda Superb (2025), куплена у листопаді 2025 року за 2,1 млн гривень. Основну частину доходів становлять надходження від підприємницької діяльності — 6,23 млн гривень. Дохід дружини становить 31 тис. гривень заробітної плати. Депутат також задекларував дохід у 2,53 млн гривень від відчуження рухомого майна, отриманий від Олександра Славова. У декларації зазначені грошові активи родини, включаючи банківські заощадження та готівку. Депутат зберігає активи в ПриватБанку, серед яких — банківське золото на суму 1,63 млн гривень. Він також задекларував 344 тис. доларів, 261 тис. євро та 115 тис. гривень готівкою. Дружина має 200 тис. доларів, 48 тис. євро та 65 тис. гривень готівкою. Депутат вказав позику Миколі Скорику у 2 мільйони гривень. У декларації також зазначені кошти на рахунках у ВСТ Банк та ПриватБанк, переважно в євро та доларах США, хоча суми є відносно невеликими. Відображені фінансові зобов’язання, основним з яких є банківський кредит у ПриватБанку на 1,3 мільйона гривень, з яких у звітному періоді було погашено 26 293 гривні основного боргу та сплачено 11 гривень відсотків. Станом на кінець звітного періоду залишок заборгованості становив 1,2 мільйона гривень. Забезпеченням за цим кредитом є легковий автомобіль вартістю 2,1 мільйона гривень. Депутат також задекларував два кредитні ліміти: один у ВСТ Банк на 176 тис. гривень та інший у ПриватБанк на 325 тис. гривень.
Політичні інтриги та корупційні скандали: історія Віталія Андрейка
Декларація депутата Львівської облради Віталія Андрейка викликала чимало запитань через виявлені НАЗК розбіжності на суму 17,4 мільйона гривень. Віталій Андрейко намагається довести свою правоту в суді, оскільки не зміг пояснити походження значних статків, зафіксованих у декларації. Одночасно він бореться за свій мандат, відкликаний партією через політичні розбіжності. Журналісти дослідили, як політичні конфлікти переплітаються з претензіями НАЗК, що ставить під сумнів його доброчесність.
Віталій Андрейко розпочав свою кар’єру як банкір у “ПриватБанку”, а згодом став бізнесменом, співвласником кількох компаній у будівництві. Він двічі обирався депутатом Яворівської районної ради, де активно використовував свої повноваження для просування власних бізнес-проектів. У 2019 році він спробував потрапити до Верховної Ради, але зазнав невдачі. Наступного року він змінив політичну силу і став депутатом Львівської обласної ради від Української галицької партії.
Однак його стосунки з партією швидко погіршилися через підписання меморандуму про співпрацю з іншими фракціями, що суперечило позиції УГП. У грудні 2021 року партія розпочала процедуру відкликання депутатів, включаючи Андрейка, за порушення партійної дисципліни.
Андрейко оскаржив це рішення в судах, але апеляційні інстанції підтвердили процедуру відкликання. Верховний Суд також не скасував рішення, але повернув справу на новий розгляд. Наступне засідання призначено на 14 квітня 2026 року.
Крім судових справ, Андрейко стикається з перевіркою його декларації НАЗК, яка виявила неточності на суму 17,4 мільйона гривень. Основні порушення стосуються значних готівкових коштів дружини, походження яких не підтверджене документально. НАЗК вважає, що дії депутата містять ознаки кримінального правопорушення.
Андрейко стверджує, що всі його майнові операції легальні, а деякі дані в декларації могли бути подані з помилками. Він також ініціював судовий розгляд щодо висновків НАЗК. Підготовче засідання у цій справі відбудеться 2 квітня 2026 року.
Віталій Андрейко не вперше під пильним оком НАЗК. У жовтні 2024 року суд визнав його винним в адміністративному правопорушенні за невчасне подання декларації.
Що стосується бізнесу, то останнім часом інформації про нього небагато. Рік тому повідомлялося, що одна з його компаній, ТОВ “НОВУС БУД”, будує новий торговий центр у Новояворівську. Співвласником цієї компанії є Валентин Козак, який також фігурує у справі про розкрадання бюджетних коштів на будівництві психоневрологічного інтернату.
Віталій Андрейко продовжує боротися за свій мандат, незважаючи на політичні скандали та розбіжності у декларації, демонструючи, що його прагнення залишитися при владі є важливішим за думку громадськості.
Декларація мера Чернівців: фінансові деталі Романа Клічука
Мер Чернівців Роман Клічук задекларував понад 5 мільйонів гривень готівки. У декларації за 2025 рік він вказав, що має більше 5,2 мільйона гривень готівкою та понад 2 мільйони гривень на банківських рахунках. Клічук володіє нерухомістю в Чернівцях та Івано-Франківській області, а також шістьма земельними ділянками. Серед його активів є автомобіль Mercedes-Benz S 350 та годинник IWC, вартість якого становить 323 тисячі гривень. За рік роботи в міськраді він заробив понад 740 тисяч гривень, а ще 229 тисяч гривень отримав у вигляді відсотків від «ПриватБанку». Під час повномасштабної війни нових дорогих покупок не було задекларовано.
Монополія на підряди: зв’язки Касая та Полтававодоканалу
Компанія, що має зв’язок з народним депутатом від «Слуги народу» Костянтином Касаєм, отримала контракти на понад 160 млн гривень від обласного КП «Полтававодоканал». Йдеться про ТОВ «АВТО-М», яке стало постійним підрядником цього підприємства. Незважаючи на регулярні повідомлення в ЗМІ про завищені ціни та кримінальні провадження, пов’язані з компанією, вона продовжує отримувати замовлення на сотні мільйонів. Ситуація в регіоні вже знайома. Раніше резонанс викликала історія з постачанням електроенергії на 1,7 млрд гривень через ТОВ «Стар Энерджи Трейд», яке пов’язане з головою облради та депутатом ОПЗЖ Євгенієм Корфом. Тоді мова йшла про одну політичну групу, а зараз — про іншу, але схема розподілу коштів залишається такою ж. Формально «АВТО-М» зареєстроване на Світлану Филипенко, яка є співвласницею ТОВ «Монтажно-будівельна компанія» та ТОВ «Проєктно-будівельний комплекс» разом з Андрієм Саналатієм. Саналатій, у свою чергу, заснував ПП «ЛАДО», де уповноваженою особою є Тарас Саналатій. Тарас Саналатій також є співзасновником «Сантех-Будсервісу» разом з Володимиром Гончаренком. Саме Гончаренко пов’язує цей ланцюжок з Касієм. Він є засновником СФГ «Зоря-1» у Карлівці — окрузі, по якому Касай пройшов до Верховної Ради. Крім того, Гончаренко є засновником ГО «ФТВС Полтавської області», де уповноваженою особою вказаний сам Касай, хоча в декларації депутата ця організація не відображена. Зв’язки підтверджуються і через адресу. За адресою Полтава, вулиця Соборності, 40-Д зареєстровані ГО «ФТВС Полтавської області», ТОВ «Грін-Марк», асоціація «Шляховики Полтавщини» та «Команда Разумкова». Усі ці структури прямо чи опосередковано пов’язані з Касієм. При цьому «Грін-Марк» оформлена на Олену Касай — дружину народного депутата. В результаті складається чітка картина: один підрядник стабільно отримує гроші від комунального підприємства, за ним стоїть ланцюжок пов’язаних осіб і компаній, включаючи оточення народного депутата, його громадські структури та бізнес, оформлений на членів сім’ї. На цьому фоні розмови про конкуренцію та прозорі закупівлі виглядають формальністю.
Володимир Жаровський: впливовий політик та бізнесмен з Буковини
Володимир Жаровський є депутатом Чернівецької обласної ради, володіючи більшим впливом, ніж багато народних депутатів. Він пов’язаний із численними підприємствами, серед яких є контрабандисти та інші впливові особи. Жаровський увійшов до обласної влади як безпартійний, але згодом став керівником місцевого осередку “Слуги народу”. Його діти мають зв’язки з бізнесом і правоохоронними органами, а бетонна компанія дружини фігурує у справі незаконного видобутку піску. У декларації його сім’ї можна знайти понад два десятки люксових годинників, елітну нерухомість і дорогі автомобілі. Знайомтеся з Володимиром Жаровським — впливовим бізнесменом та політиком з Чернівців, який фігурує у різних сумнівних історіях, хоча офіційно не має жодних вироків.
Володимир Ярославович Жаровський розпочав свою кар’єру у 90-ті, починаючи з Калинівського ринку. За інформацією з наших джерел, він займався солодким бізнесом і досі має частки в компанії, що виготовляє солодощі. Спочатку це були шоколад, печиво та жуйки, постачання яких відбувалося з Туреччини. Його партнер, який мав зв’язки у кримінальних колах, допомагав у бізнесі, поки не виникли конфлікти через великі гроші. Під час конфлікту під будинком Жаровського згорів його Мерседес. Після цього він залишився єдиним у бізнесі та налагодив зв’язки з Юрієм Кушніром, відомим контрабандистом.
Зараз зв’язок Жаровського з Кушніром підтверджується кількома фактами, зокрема членством у ГО “Мисливський клуб ‘Благородний Олень'”. Кушнір, який входить до списку осіб під санкціями РНБО, також має зв’язки з іншими впливовими особами. Жаровський володіє часткою в ТОВ, якою на 50% володіє його дружина Галина Петрівна. Компанія займається міжнародними перевезеннями та має власний автопарк. Ця компанія також фігурує в кримінальному провадженні щодо ухилення від сплати податків.
Ще одна компанія, ТОВ “Саадет Україна”, де Жаровський є бенефіціаром, також фігурує в кримінальному провадженні. Володимир Жаровський має зв’язки з Іллею Павлюком, відомим контрабандистом, через ТОВ “Калина-Транс”. Політичну кар’єру Жаровський розпочав у 2010 році, ставши депутатом Чернівецької міської ради від “Батьківщини”, а згодом приєднався до “Слуги народу”.
Дружина Жаровського, Галина Петрівна, також має політичну кар’єру та є експерткою в галузі кримінального права. Вона володіє кількома компаніями, серед яких ТОВ “Партнер К”, що займається виробництвом бетонних розчинів. Ця компанія фігурує в кримінальному провадженні щодо незаконного видобутку піщано-гравійної суміші.
Діти Жаровського також мають зв’язки з бізнесом. Син Павло Володимирович є власником ТОВ “НВП АСУ” та працював прокурором у військовій прокуратурі. Дочка Діана також стала приватною підприємницею.
Декларація Жаровських вражає: у них є коштовні ювелірні вироби, елітні автомобілі та нерухомість. Володимир Жаровський живе у розкішному будинку в елітному районі Чернівців. Історія Володимира Жаровського демонструє, як бізнес, політика та правоохоронні органи переплітаються, створюючи систему зв’язків, де контрабанда стає червоною ниткою, що проходить через різні бізнеси та історії. Незважаючи на відсутність вироків, кількість збігів викликає запитання про системність його діяльності.
Скандал з забудовою в Брюховичах: нові деталі справи Доманських
У Брюховичах знову легалізували земельну ділянку для забудови, пов’язану з родиною Доманського. Як повідомляє видання Викривач, у Львові, поки мешканці підраховують години електроенергії та нові тарифи, у Ратуші тихо вирішили давню проблему. Депутати ЛМР вдруге надали дозвіл на забудову в Брюховичах. Раніше мер Андрій Садовий накладав вето через екологічні ризики та сумнівну документацію, але тепер ситуація раптово змінилася на краще. З часом інформаційний шум вщух, і рішення повернулося в більш «відшліфованому» вигляді. Офіційно забудову просуває ОСББ «Кленова-2», але в реєстрах контактним номером цього об’єднання вказано телефон Володимира Доманського — колишнього голови Брюховичів і депутата облради, який став відомим через спробу знищити долари під час затримання. Саме тоді стало очевидним, що, незважаючи на скромні офіційні доходи, у родини з’являються гектари землі, комерційна нерухомість та активи на сотні тисяч доларів. Тесть-кранівник раптово стає власником ділянки за цінами нижче ринкових, а дружина накопичує нерухомість через фірми. Молодші родичі також встигають «вписатися» в квадратні метри з прибутком. На Кленовій, де планують нову забудову, ця родина вже має свої інтереси. Схема виглядає досить прозорою: спочатку контроль над землею, потім рішення міськради, а далі — нові квадратні метри «для своїх». Фінал цієї історії також знайомий. Вето, яке мало продемонструвати принциповість, виявилося лише паузою, після якої система повернулася до звичного порядку. Таким чином, Брюховичі отримують не лише забудову, а й чергове підтвердження того, що у Львові правила можуть змінюватися.
Схема розтрати бюджетних коштів у Кам’янці-Подільському
У Кам’янці-Подільському виявлено значну схему розкрадання бюджетних коштів. Місцеві правоохоронці розкрили випадки розтрати коштів, призначених для ремонту тротуарів та мощення бруківкою. За даними слідства, організатором став директор одного з департаментів міськради, який також є депутатом. Він залучив до цієї схеми свого заступника, старшого інспектора відповідного відділу, іншого депутата, що володіє бізнесом з виробництва тротуарної плитки, виконроба та інших осіб. Протягом березня–грудня 2023 року вони формально проводили закупівлі для капітальних ремонтів. Однак фактичні тендери не відбувалися — переможців обирали заздалегідь, а в документи вносили неправдиві дані. Додатково з’ясовано, що деякі роботи виконувалися неякісно або в обсягах, менших за заявлені. Загальна сума завданих збитків становить приблизно 2,8 млн грн. На даний момент: — 9 особам оголошено підозри — ще 5 осіб визнано причетними — тривають експертизи.
Оксана Мунтян: нова особа старих звичок у Держекоінспекції
Оксана Чернявська, відома корупціонерка, змінила своє прізвище на Мунтян і почала працювати інспекторкою з охорони навколишнього середовища в Одеській та Миколаївській областях. Раніше її викрили на незаконному збагаченні. Згідно з документами, вона проживає в Одесі, але зареєстрована в Чорноморську. У декларації не вказані члени сім’ї.
Оксана Мунтян володіє:
– двома ділянками в Чорноморську (80 м² — з 2013 року та 85 м² — з 2017 року);
– квартирою в Чорноморську площею 67,7 м² (придбана у 2008 році);
– торговельним павільйоном площею 20,7 м² (з 2006 року);
– магазином площею 66,9 м² (з 2011 року).
З січня 2025 року вона користується безкоштовно будинком площею 134 м² в Одесі, який належить Вячеславу Бурлаці. У її власності також є:
– Daewoo Matiz (2007);
– вантажний автомобіль Volkswagen Transporter (1984).
З 31 січня 2025 року Оксана Мунтян користується електромобілем Jaguar I-Pace (2018) на підставі договору позички (авто належить Ганні Смалько). Її доходи за 2025 рік складають:
– 60 тис. грн — доходи в Одеській митниці;
– 68 тис. грн — заробітна плата в Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу.
На руках у жінки є 274 тис. гривень готівкою.
Схеми та зв’язки: як колишні посадовці заробляють на війні
Володимир Гулєвич, ексголова департаменту держзакупівель Міноборони, вже сім років перебуває на лаві підсудних у справі «Трейд коммодіті», яка стосується розтрати 58 млн грн. Проте, незважаючи на це, він не лише залишився на плаву, а й став успішним «консультантом» для оборонних підрядників. Розслідування NGL.media виявило, що за три роки повномасштабної війни Гулєвич отримав близько 9 млн грн від компаній, які постачають товари для ЗСУ. Поки Вищий антикорупційний суд повільно розглядає справу, Гулєвич разом із учасниками тендерних змов АМКУ засновує швейні виробництва та консультує фірми, пов’язані з білоруським бізнесом. У матеріалі розкривається складна мережа сімейних активів: від мільйонних доходів 21-річної доньки до «вчасного» розлучення з дружиною та придбання елітного маєтку під Києвом за ціною, вдвічі нижчою за ринкову. Це історія про те, як відсутність законодавчої заборони на «конфлікт інтересів» після звільнення дозволяє колишнім посадовцям монетизувати старі зв’язки, ігноруючи мораль та кримінальні провадження. Наразі Гулєвич є одним із шести обвинувачених у справі про розкрадання 58 млн грн на паливі для армії, що стосується подій десятирічної давності. Тоді Міноборони замовило палива у ТОВ «Трейд коммодіті» на 1,2 млрд грн, але пізніше ціну нафтопродуктів підвищували додатковими угодами, що, за версією обвинувачення, було безпідставним. Цю справу передали до суду у 2019 році, але Гулєвича звільнили з Міноборони лише у квітні 2020-го. Він намагався поновитися на посаді головного військового закупника, проте безуспішно. Вищий антикорупційний суд досі розглядає справу про розкрадання грошей на пальному для армії, але це не заважає Гулєвичу отримувати кошти від підрядників Міноборони. Наприкінці 2022 року він зареєструвався як приватний підприємець з основним видом діяльності «консультування з питань комерційної діяльності й керування». За інформацією джерел, за три роки Гулєвич отримав щонайменше 8,97 млн грн від різних компаній, які постачали товари для військових. Найбільше, загалом 5,58 млн грн, йому перерахували ТОВ «Колтрейн», ТОВ «Бізнеском ЛТД», ТОВ «Смарткод про» та ТОВ «Юністком». Це пов’язані між собою компанії, які під час війни закуповували товари для української армії у білоруса Дмитра Шершаня. Сергій Миткалик, експерт з антикорупційного законодавства, зазначає, що в європейському законодавстві існують обмеження на роботу колишніх посадовців у приватному секторі, пов’язаному з їхньою попередньою діяльністю. В українському законодавстві таких заборон немає. Редакція звернулася до компаній з проханням пояснити, за які саме послуги вони платили Гулєвичу, але відповіла лише Юлія Кикоть, власниця «Колтрейну», яка зазначила, що Гулєвич отримував оплату за консультаційні послуги, деталі яких є комерційною таємницею. Гулєвич також не прокоментував, чому почав співпрацювати з підрядниками Міноборони. У лютому минулого року він разом із Кикоть та Олександром Кучером заснував у Києві швейне виробництво «Хітон люкс». Нагадаємо, що «Колтрейн», «Пролог сервіс» та «Бізнеском ЛТД» були оштрафовані АМКУ на 27 млн грн за антиконкурентні дії на тендерах Міноборони. «Хітон люкс» спочатку був виробником для «Колтрейну», а згодом почав брати участь у закупівлях самостійно. Нині компанія належить лише Володимиру Кучеру, і нових замовлень поки не отримала. У 2015 році, коли Гулєвич працював в Міноборони, його 21-річна донька Галина зареєструвалася підприємицею з оптової торгівлі текстильними товарами. Проте, за даними Clarity Project, вона отримала лише 86,9 тис. грн. Володимир Гулєвич святкує свій день народження з дружиною Інною та доньками. У 2016-2017 роках компанія «Італтекс меріно» заплатила їй щонайменше 6,3 млн грн. Вищий антикорупційний суд вже сьомий рік розглядає справу про розтрату 58 млн грн. У разі винесення обвинувального вироку Гулєвич може отримати до 12 років позбавлення волі. Проте за ним не зареєстрована жодна нерухомість, тоді як його колишня дружина володіє будинком у престижному передмісті Києва. Подружжя офіційно розлучилося за два місяці до покупки будинку, що може бути спробою уникнути конфіскації. Незважаючи на розлучення, Інна продовжує публікувати спільні фотографії з Володимиром та їхнім сином. Придбаний Інною будинок у Софіївській Борщагівці має площу майже 229 кв. м і обійшовся їй у 5 млн грн. Інна Гулєвич отримувала соцдопомогу по догляду за дитиною, але не пояснила, звідки в неї були кошти на придбання будинку.