Позначка: Приговор

Засідання з вироком Марченко відкладено

Розгляд справи проти нардепа Марченко, в якій вона підозрюється в отриманні 11,3 тис. $ за сприяння виїзду чоловіків за кордон, було відкладено. Засідання у ВАКС, де мав бути винесений вирок, так і не розпочалось. Розгляд перенесено на 19 березня.

До цього часу нардепку підозрюють в отриманні цих коштів від своєї помічниці, яка обіцяла військовозобовʼязаному сприяти у виїзді за кордон. Всі факти зафіксовані прихованими камерами НАБУ.

Відсутність засідання, коли мав бути винесений вирок, може бути черговим затягуванням, або намаганням уникнути відповідальність. Раніше колеги Марченко вже втікали за кордон перед винесенням вироку: нардеп Одарченко перетнув кордон з Румунією — згодом ВАКС засудив нардепа до 8 років ув’язнення.

Збільшено штраф за хабарництво на митниці

Львівський апеляційний суд суттєво збільшив розмір штрафу для колишнього інспектора митного посту «Рава-Руська» Ігоря К., який здійснював отримання хабарів за безперешкодне оформлення транспортних засобів з Європейського Союзу. Раніше суд призначив йому штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Це було встановлено на підставі вироку, який у березні опублікували на порталі Опендатабот. Проте, після задоволення скарги прокурора, апеляційний суд встановив штраф у розмірі 68 тисяч гривень.

Депутата Кіровоградщини засудили за приховування майна

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області ухвалив вирок депутату Надлацької сільської ради восьмого скликання, директора фермерського господарства Василя Голючика за внесення неправдивих даних до електронної декларації. Як вказано у матеріалах справи № 394/1017/25, у лютому 2025 року депутат подав щорічну декларацію за 2024 рік, але вирішив приховати від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) значну кількість нерухомого майна. Суд з’ясував, що Василь Голючик не задекларував 17 земельних ділянок (як власних, так і орендованих), житловий будинок площею 63 кв.м, будівлю магазину площею 58,9 кв.м (оціночна вартість близько 1,2 млн грн), а також гуртожиток площею понад 630 кв.м. Загальна вартість прихованого майна склала 4 377 327 гривень. Під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав свою провину, підтвердив обставини справи та щиро розкаявся, звернувшись до суду з проханням не застосовувати суворе покарання. Призначаючи покарання, суд врахував обставини, що пом’якшують вину: щире каяття, відсутність попередніх судимостей, позитивні характеристики за місцем проживання та наявність трьох неповнолітніх дітей на утриманні. Згідно з висновком служби пробації, ризик скоєння ним нових злочинів оцінено як середній. 20 лютого 2026 року суд визнав Василя Голючика винним за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації). Вирок суду: Депутату призначено покарання у вигляді 150 годин громадських робіт. Окрім того, його позбавлено права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах місцевого самоврядування, терміном на 1 рік.

Екснардеп визнав провину та задонатив на підтримку ЗСУ

Суд затвердив угоду про визнання винуватості екснардепом VIII скликання Вадимом Нестеренком. Слідство показало, що у період з 2014 по 2018 роки він, маючи житло в Києві, отримував бюджетну компенсацію за проживання в готелі та оренду житла. Загальна сума завданих збитків склала приблизно 760 тис. грн. Судом було визнано його винним у зловживанні владою, і призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з забороною обіймати посади в державних органах, а також штраф у розмірі 17 тис. грн. Звільнення від відбування покарання відбулося з випробувальним терміном. Екснардеп повністю компенсував завдані збитки ще на етапі досудового розслідування. У рамках угоди він також зобов’язався перерахувати 15 млн грн до фонду «Повернись живим» на закупівлю дронів для Сил оборони. Угоду затвердив суддя ВАКС Олег Ткаченко. У жовтні 2024 року Нестеренка був оголошений в міжнародний розшук. Раніше Антикорупційний суд заочно обирав йому запобіжний захід.

Засудили бухгалтерку за організацію виїзду чоловіків за кордон

У Києві головну бухгалтерку однієї з військових частин засудили за організацію незаконного виїзду військовозобов’язаного чоловіка за кордон під час воєнного стану. За інформацією суду, вона запропонувала укласти з нею фіктивний шлюб, щоб чоловік міг залишити Україну як особа, що супроводжує дружину з інвалідністю.
Вирок у справі № 753/13289/25 ухвалив Дарницький районний суд міста Києва. Дії жінки кваліфіковано за частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України — організація незаконного переправлення осіб через державний кордон із корисливих мотивів.
Обставини справи
Обвинувачена, яка працювала у фінансово-економічній службі військової частини, вирішила скористатися обмеженнями воєнного стану. У месенджері Telegram вона розмістила оголошення про можливість переправлення чоловіків за кордон. Так вона знайшла «клієнта».
Вона пропонувала укладення фіктивного шлюбу з нею як особою з інвалідністю. За цю послугу вимагала 9 тисяч доларів.
2 березня 2025 року вона узгодила деталі з потенційним «клієнтом», а 1 квітня 2025 року під час особистої зустрічі в Києві пояснила схему: після реєстрації шлюбу чоловік зможе виїхати як особа, що супроводжує дружину з інвалідністю.
24 квітня 2025 року пара звернулася до Центру надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації для реєстрації шлюбу. Церемонію призначили на 29 квітня 2025 року.
У визначений день шлюб було зареєстровано. Після отримання свідоцтв про шлюб чоловік передав обвинуваченій частину обумовленої суми — 4 500 доларів США — у салоні автомобіля Renault Talisman.
Під час судового засідання обвинувачена повністю визнала свою провину, підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, та висловила щире каяття. Як мотиви вона вказала складне матеріальне становище, стан здоров’я та необхідність утримувати батьків-пенсіонерів.
Оскільки фактичні обставини ніким не оскаржувалися, суд розглянув справу в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України — без дослідження доказів щодо неоспорюваних обставин.Суд застосував стандарт доведення «поза розумним сумнівом», посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, і дійшов висновку про повне підтвердження вини.
Кваліфікація та призначене покарання
Dії обвинуваченої кваліфіковано як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та усунення перешкод, вчинене з корисливих мотивів (ч. 3 ст. 332 КК України).Суд визнав наявність кількох пом’якшувальних обставин: щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину; вчинення правопорушення через збіг тяжких особистих обставин; добровільне ініціювання розірвання фіктивного шлюбу.
Обтяжувальних обставин не встановлено.
З урахуванням ст. 69 КК України суд призначив покарання нижче мінімальної межі санкції — 5 років позбавлення волі без додаткового покарання у вигляді заборони обіймати певні посади.Водночас на підставі ст. 75 КК України жінку звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.На неї покладено обов’язки: періодично з’являтися до органу пробації; повідомляти про зміну місця проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.

Суд засудив колишнього керівника ЧАЕС до позбавлення волі за незаконні премії

13 лютого 2026 року Славутицький міський суд Київської області затвердив угоду про визнання винуватості Сергія Мартинова, який у 2024 році виконував обов’язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС».Його визнано винним у службовій недбалості, що спричинила багатомільйонні збитки підприємству.

Суть справи: премії всупереч закону
Згідно з матеріалами справи № 377/1085/25, у червні 2024 року Сергій Мартинов, обіймаючи посаду в.о. гендиректора ЧАЕС, видав наказ №903 про преміювання персоналу. Співробітникам було виплачено одноразову премію в розмірі 9,87% від посадового окладу «за успішне виконання планових завдань».Проте слідство встановило, що умови для таких виплат не були передбачені ні Колективним договором підприємства, ні Галузевою угодою.

Наслідки для бюджету:
Позиція обвинуваченого та угода з прокурором
Сергій Мартинов повністю визнав свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки). 13 лютого 2026 року він уклав угоду про визнання винуватості з прокурором.

Суд врахував пом’якшувальні обставини:
Вирок суду
Суддя затвердила угоду та призначила колишньому посадовцю таке покарання:
Позбавлення волі на строк 2 роки (зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік).
Позбавлення права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, на строк 1 рік.
Обов’язок періодично з’являтися для реєстрації до органів пробації та не виїжджати за межі України без погодження.
Також засуджений зобов’язаний сплатити на користь держави понад 25 тисяч гривень витрат на проведення експертиз. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було скасовано в залі суду.

Суд оштрафував виконувача обов’язків міського голови за мобінг

27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області у справі № 564/9/26 визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу (цькування) щодо двох своїх заступників. Посадовицю оштрафували за систематичний економічний та психологічний тиск на підлеглих, яких вона позбавила посадових обов’язків і майже повністю залишила без премій через їхню політичну приналежність.

Суть конфлікту: премії 200% для «своїх» та 10% для «чужих»

Як встановила перевірка Державної служби з питань праці, протягом 2025 року у Костопільській міській раді відбувався цілеспрямований тиск на двох заступників міського голови. Мобінг здійснювався групою осіб: секретарем ради та в.о. міського голови Лілією Шульжук.

Економічний тиск проявлявся у безпрецедентній різниці в оплаті праці. У той час як двоє інших заступників щомісяця отримували премії у розмірі від 150% до 200% від окладу, двоє «небажаних» заступників з березня по листопад 2025 року отримували премію лише у розмірі 10%. А до Дня місцевого самоврядування у грудні «фаворитам» виплатили по 7 506 грн премії, тоді як постраждалих заступників взагалі не преміювали. Жодних обґрунтувань чи документальних підтверджень такого розподілу коштів керівництво не надало.

Крім того, ще у травні 2025 року був виданий офіційний документ про розподіл функціональних обов’язків у міськраді. Згідно з ним, двох заступників-потерпілих просто «забули» включити до документа — їх позбавили будь-яких повноважень, координації роботи відділів та права заміщення керівництва.

Виправдання в суді: «Вони з опозиції, я їм не довіряла»

У суді Лілія Шульжук свою вину не визнала. Вона пояснила, що такий розподіл обов’язків затвердив попередній секретар ради, а вона, очоливши місто в липні, не стала нічого змінювати. Свої дії посадовиця обґрунтувала політичними мотивами: за її словами, ці двоє заступників належать до опозиційних партій, тому вона не могла довірити їм роботу і давала лише «усні доручення», які ті, за її твердженням, ігнорували. Саме тому вони отримували мінімальні премії.

Її адвокат також просив закрити справу, стверджуючи, що у кожного заступника різна продуктивність праці, від чого й залежали премії.

Самі постраждалі в суді заявили про систематичний і свідомий психологічний та економічний тиск з боку керівництва, яке позбавило їх роботи та стабільного доходу, даючи завідомо нездійсненні доручення.

Рішення суду

Вислухавши сторони та дослідивши докази, суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук присутній прямий склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-5 КУпАП (мобінг, вчинений групою осіб).

Суд зазначив, що керівниця мала всі повноваження для врегулювання навантаження між заступниками, але не зробила цього. Також суд звернув увагу, що в матеріалах справи немає жодного документа, який би підтверджував, що постраждалі заступники погано працювали, не виконували доручень чи отримували догани — отже, позбавлення їх премій було абсолютно безпідставним.

Суд постановив:Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.Накласти на неї штраф у розмірі 6 800 гривень.Стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.Посадовиця має 10 днів на оскарження цього рішення в апеляційному суді. Якщо штраф не буде сплачено добровільно, його сума подвоїться.